Підготовка до НМТ. Тема 10

Тема 10 Наддніпрянська Україна у ІІ пол ХІХ ст.

Англія, Франція, Туреччина Росія Причини: - втручання Росії у справи європейських країн; - занепад Османської імперії. Привід: - конфлікт між православними та католиками щодо володіння святими місцями у Палестині. Особливості: - перемога Росії у Синопській битві; - оборона рос військами Севастополя 349 днів. Наслідки: - укладення Паризького мирного договору; - Росія втратила Бессарабію та можливість тримати військовий флот на Чорному морі. Значення: - вияв факту відсталості Росії в усіх сферах життя; - поштовх до проведення реформ в Росії. Кримська війна 1853-1856 рр.

Ініціатор реформ – Олександр ІІ (1855-1881 рр.)19 лютого 1861 р. – Маніфест про скасування кріпосного права. Селянська реформа: Причини: посилення селянських виступів, занепад господарств поміщиків, відставання Росії від інших держав. Особливості: - викуп селянами землі; - сплата більшої частини вартості землі державою; - виплата селянами боргу державі протягом 49 років; - тимчасовозобов'язані – селяни, що виконували повинності до укладання викупної угоди. - зменшення земельних наділів у селян (відрізки). Наслідки: - селяни отримали свободу та громадянські права; - соціальне розшарування селян; - поява вільних робочих рук; - збереження сільської общини; - малоземелля селян. Реформи 1860-1870 –х років

Земська реформа 1864 р. - створення місцевих органів самоврядування – земств; - опікування школами, лікарнями, благоустрій, культура; - відсутність у земств політичних прав;Значення: - залучення різних верств до громадської роботи. Судова реформа 1864 р. - запровадження відкритого безстанового суду; - гласність суду; - прокурор, адвокат, присяжні; - мирові судді строком на 3 роки. Значення: - волосні суди для селян, окремі для духівництва та військових; - відсутність незалежності суддів від адміністрації. Реформи 1860-1870 –х років

Освітня реформа 1864 р. - введення єдиної початкової освіти; - гімназії на платній основі для чоловіків і жінок; - можливість навчання всіх станів, спроможних платити за навчання. Значення: забезпечення країни кваліфікованими спеціалістами. Фінансова реформа 1862-1868 рр. - заснування Державного банку. Значення: позитивний вплив на розвиток промисловості і торгівлі. Цензурна реформа 1865 р. - особливий нагляд за невеликими виданнями для масового читача; - притягнення до суду видавців або заборона періодичних видань. Значення: повний контроль друкованих видань. Реформи 1860-1870 –х років

Реформа міського самоврядування 1870 р. - вибори міських дум серед заможних платників податків; - контроль підприємств, торгівлі, медицини, освіти. Значення: внутрішні проблеми перекладались на місцеве управління. Військова реформа 1862-1874 рр. - скасування рекрутської повинності; - скорочення служби у піхоті до 6 років, на флоті до 7 років; - запровадження військової повинності для всіх чоловіків з 21 року. - заборона тілесних покарань в армії; - поява в армії сучасної техніки. Значення: модернізація російської армії. Наслідки реформ: прискорений розвиток країни, збереження привілеїв дворян, зростання ролі чиновників, завершення промислового перевороту. Реформи 1860-1870 –х років

Швидкий перехід до машинного виробництва;Використання вільнонайманої праці;Вагомий вплив іноземного капіталу;“Цукрова революція” – українські заводи постачали 90% цукру;Формування індустріальних районів ( Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцевий);1865 р. – залізниця Одеса-Балта (перша в Наддніпрянській Україні);Урбанізація – розвиток міст (Одеса, Харків, Катеринослав);Розшарування селянства;Зростання впливу інтелігенції;Формування пролетаріату – наймані робітники;Формування буржуазії – власники підприємств. Українські підприємці: Бродські, Симиренки, Терещинки, Харитоненки, Яхненки. Модернізація в Україні

Передумови: - революції “Весна народів”; - поразка Росії у Кримській війні; - амністія учасників Кирило-Мефодіївського братства. Мета: відродження української національної самосвідомості. Перша українська громада 1859 р., м. Санкт-Петербург. Засновники: В. Білозерський, М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко. Діяльність: - друк навчальної літератури; - 1861-1862 рр журнал “Основа” (В. Тарновський і Г. Галаган) - журнал друкували російською та українською мовами; - публікація художніх творів та наукових праць; - “Южно-руський буквар” автор Шевченко. Громадівський рух

Хлопомани – таємний гурток польських студентів у Київському університеті, які вирішили захищати український народ. Основоположники: В. Антонович, Т. Рильський, П. Чубинський. Діяльність: - критикували кріпацтво; - пропагували демократичні зміни; - споряджали етнографічні експедиції; - українське вбрання, мова, звичаї. Наслідок: створення Київської (Старої) громади. Володимир Антонович – лідер хлопоманів, професор історії Київського університету, автор 300 праць з історії ( “Про походження козацтва”). Вчитель М. Грушевського. Написав в журналі “Громада” статтю “Моя сповідь”, в якій закликав спольщених українців згадати своє коріння, вивчати українську мову. Хлопомани 1860-1861 рр.

І етап – 1860-ті роки. Учасники: В. Антонович, П. Чубинський, Т. Рильський, О. Кониський. Діяльність: - відкриття недільних шкіл для дорослих; - видання підручників (“Букварь южно-русский” Т. Шевченка і “Граматика” П. Куліша. Наслідки: - закриття недільних шкіл; - припинення видання журналу “Основа”; - арешти громадівців.ІІ етап – 1870-ті роки. Учасники: В. Антонович, М. Драгоманов, П. Чубинський, М. Зібер. Діяльність: співпраця старого і молодого покоління українців. Київська (Стара) громада 1859-1876 рр.

1873 р. – відкриття товариства;Учасники: найактивніші громадівці;Діяльність: - етнографічні експедиції під керівництвом П. Чубинського; - створення етнографічного музею; - 1874 р. – перепис Києва; - проведення Археологічного з'їзду; - газета “Київський телеграф”Наслідки: - створення Олександром ІІ Спеціальної комісії для боротьби проти українофілів. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства

Валуєвський циркуляр 1863 р. Валуєвський циркуляр – таємний наказ міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва. Привід: переклад Морачевським українською мовою Нового Заповіту. Зміст: - “Малоросійської мови не було, немає і не буде”; - заборонив видання підручників і книжок українською мовою. Наслідки: - закриття громад та недільних шкіл.

Емський указ 1876 р. Емський указ видав Олександр ІІ. Зміст: - заборонив друк книжок українською мовою; - заборона ввозити літературу з-за кордону; - заборонив українські спектаклі та концерти ( Старицький писав, що вони українські пісні співали французькою мовою); - перекладати чужеземну літературу українською мовою; - викладати українською мовою у початкових школах; - Грушевський назвав указ “найдурніший документ ХХ ст.”Наслідки: - заборона діяльності громад; - ліквідація Південно-Західного відділу Рос. Географічного товариства; - заборона проживати в Російській імперії М. Драгоманову і П. Чубинському; - закриття газети “Київський телеграф”.

- дядько Лесі Українки;- викладав у Київському та Софійському (Болгарія) університетах;- лідер громадівського руху;- перший виніс українське питання на європейське обговорення;- у статті “Пропащий час” доводив, що під російським правлінням українці більше втратили, ніж набули;- видавав журнал “Громада” у Женеві;- конфліктував із громадівцями через їхню відмову від політичної боротьби. Михайло Драгоманов

Передумови: - громадівці відмовилися від політичної боротьби. Таємна студентська організація, створена на могилі Т. Шевченка у м. Канів. Мета: - створення самостійної Української держави. Лідери: Б. Грінченко, І. Липа, М. Міхновський. Діяльність: - проводили лекції, спектаклі українською мовою; - відкривали бібліотеки; - привозили нелегальну літературу зі Львова. Значення: - перша самостійницька організація Наддніпрянщини; - чітко сформулювала політичну мету – досягнення незалежності; - на її базі було створено першу українську політичну партію Наддніпрянщини – РУП 1900 р. Братство тарасівців 1891-1893 рр.

Рух народників - загальноросійський рух. Діяльність: - створення гуртків: - 1872 р. – гурток “чайковців” у Києві; - 1873 р. – Київська комуна; - 1874 р. – “ходіння в народ” (пропагандистська робота серед селян). Спроба підняти селян на повстанську боротьбу: - 1877 р. – “Чигиринська змова” (масовий виступ селян) - 1881 р. – вбивство царя Олександра ІІ членами “Народної волі”. “Народна воля” – терористична організація. Лідери: Андрій Желябов, Софія Перовська, Микола Кибальчич. Наслідки: - страта народовців (М. Кибальчич винахідник першого в світі реактивного літального апарата) - еміграція народників за кордон через переслідування поліції; - посилення репресій проти народників. Рух народників

Передумов- поширення європейських демократичних ідей. Діяльність:- поляки звернулися до українських селян із закликом приєднатися до повстання;- гасло “За нашу і вашу свободу!”- українці не довіряли полякам;- українці допомогли російській армії придушити повстання. Наслідки:- репресії проти учасників повстання;- скасування тимчасовозобов'язаного стану селян Правобережжя. Польське повстання 1863-1864 рр.

Причини: - заселення Криму росіянами та українцями; - еміграція кримських татар до Туреччини. Особливості національного відродження: - відмова від клерикалізму (вплив церкви на всі сфери життя); - боротьба за зміну статусу жінок; - боротьба за визволення селян від гноблення. Лідер: Ісмаїл Гаспринський. - “батько кримськотатарського народу”; - засновник газети “Терджиман”; - організатор руху – джадидизм ( модернізація ісламського світу, демократизація). Національне відродження кримських татар