Підготовка до НМТ. Тема 2

Тема 2. Українські землі у складі Речі Посполитої (І пол. ХVІІ ст.)

Становище православної церкви після Берестейської унії незаконність (нелегітимність) правослівної церкви; початок боротьби за відновлення прав православної церкви; допомога в боротьбі від запорозьких козаків; боротьбу очолюють православні братства. Київське Богоявленське братство - Заснувала Галшка Гулевічівна; - Мета: боротьба проти окатоличення - 1620 р.- до братства вступив Петро Сагайдачний з військом. Йов Борецький 1620-1631 рр. - 1586 р. – відкрив Львівську братську школу; - 1615 р.- відкрив Київську братську школу; - 1620-1631 митрополит православної церкви - Праці “ Протестація», «Поради до благочестя».

Становище УГКЦ після Берестейської унії відсутність рівності з католиками; слаба підтримка від українців;перші греко-католицькі митрополити:1. Михайло Рогоза 1596-1599 рр. ( І митрополит УГКЦ)2. Іпатій Потій 1599-1613 рр. ( “Батько унії”)3. Йосиф Рутський 1613-1637 рр. ( хотів порозумітися з православними, реформував уніатську церкву, створив орден - Василіанський)Легалізація православної церкви 1632 р. Мета: польський король Владислав ІV сподівався на підтримку козаків у війні з Москвою. Подія: польський король ухвалив документ “Пункти для заспокоєння руського народу”. Суть: поступки православній церкві ( свій митрополит, свобода богослужіння, повернення церков).Ініціатор легалізації – Петро Могила.

1632-1647 рр. – митрополит Української православної церкви;походив із сім’ї молдавського господаря Симеона;повелів навчати неписьменних священиків;збудував богодільню для жебраків;ввів екзамени для священиків;боровся з порушеннями при призначенні на посади;щорічно збирав церковні собори;створив церковний суд – Консисторію;“Катехізис” – релігійна книга в запитаннях і відповідях; 1646 р. – книга “Требник” (збірка молитов)1631 р.- заснував Лаврську школу;1632 р. – Києво-Могилянська академія ( Лаврська школа + Київська братська школа) – цю академію закінчили 14 майбутніх гетьманів. Петро Могила 1632 – 1647 рр. Значення: 1) період його митрополитства – могилянська епоха; 2) реформування церкви.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Літературний жанр. Назва твору. Автор. Навчальна література1619 р. – “Граматика слов’янська”Мелетій Смотрицький. Полемічна література1659 р. - “Ключ розуміння”1665 р. - “Небо нове”Іоаникій Галятовський. Поетична література1584 р. - “Роксолана”Себастіян Кленович. Розвиток літератури. Драматургія{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Шкільна драма. Вистави релігійного змісту;брали участь учні та вчителі.Інтермедія. Коротка п'єса на побутові теми. Вертеп. Мандрівний ляльковий театр;двоярусна сцена.

Оборонна архітектура{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Замок у Підгірцях. Гійом де Боплан. Кодацька фортеця. Гійом де Боплан

Храмова (церковна) архітектура{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Каплиця Боїмів ( Львів )Андреас БемерІллінська церква (с. Суботів)За наказом Б. Хмельницького

Образотворче мистецтво{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Ікона “Христос перед Пілатом”Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного Портрет князя Криштофа Збаразького. Гравюра “Здобуття Кафи запорожцями”

Морські походи козаків{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Причини. Постійні набіги татар на українські землі. Період. Перша третина ХVІІ ст. Суть. Вдалі походи проти Османської імперії та Кримського ханства. Напрямки. Береги Чорного моря і Малої Азії. Мета. Визволення бранців;пограбування захоплених міст. Основні походи. Варна, Перекоп, Стамбул, 1616 р. - КафаІніціатор походів. Петро Конашевич-Сагайдачний. Наслідки. Незадоволення Османської імперії, яка висунула претензії до Речі Посполитої з приводу дій козаків;початок турецько-польської війни (Хотинська війна)

Петро Конашевич-Сагайдачний навчався в Острозькій академії;йшов на компроміс з польською владою;1606-1622 рр. гетьман реєстрових козаків; перетворив козацьке військо на регулярне;збільшив козацький флот до 300 кораблів;працював з нереєстровцями;боровся з татарами і турками;1605 р. напав на Варну;1614 р.- напав на Синоп і Трапезунд;1615 р.- напав на Стамбул;1616 р.- зруйнував Кафу (Феодосію);врятував 2000 невільників;1618 р. – похід на Москву разом з польським королевичем, із Москви Сагайдачний привіз патріарха Феофана, який висвітлив Київським митрополитом Йова Борецького;1621 р .- Хотинська битва (Сагайдачний, поляки турки)Своє майно заповідав братствам1621 р.- помер, отримавши поранення під Хотином. Значення: 1) сприяв піднесенню культурно-релігійного життя в Україні; 2) період гетьманства назвали “Доба героїчних походів”

Козацькі повстання 1620-1630х років {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Передумови Покозачення українського населення; відмова визнавати владу старост. Причини Збільшення магнатського землеволодіння; поширення фільварків; полонізація українців; погіршення становища селян і міщан. Привід. Заборона козакам здійснювати походи проти турок і татар. Причини поразки Відсутність лідера; стихійність.-Результат Посилення утисків козацтва; набуття досвіду збройної боротьби. Значення Козацтво стає провідною верствою суспільства; загальмовано процес ополячення та окатоличення українців.

1625 р. – повстання Марка Жмайла {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Передумови. Масове покозачення селян після Хотинської війни. Привід. Похід польського карального загону на Київщину. ОсобливостіТериторія – Київщина. Битва біля Курукового озера. Козаки скинули Марка Жмайла та обрали гетьманом Михайла Дорошенка. Мирні переговори. Наслідки1625 р.- Куруківська угода: реєстр 6 тис.; козаки, що не потрапили до реєстру, потрапляли до панів; відмова козаків від морських походів; гетьмана реєстровців затверджує польський король.

1630 р. – повстання Тараса Федоровича (Трясила) {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Передумови. Поглиблення суперечок між реєстровцями і нереєстровцями. Привід. Відправлення польського війська на Київщину. ОсобливостіТериторія – Подніпров'я. Битва під Корсунем. Перемога козаків. Битва під Переяславом (“Тарасова ніч”). Перемога козаків. Наслідки1630 р.- Переяславська угода: зберігалась Куруківська угода; збільшення реєстру до 8 тис.; козаки самостійно обиратимуть гетьмана.

1635 р. – повстання Івана Сулими {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Передумови Скарги на козацькі походи від турок і татар; 1635 р. – постанова “ Про припинення козацького свавілля”Привід. Поляки побудували фортецю Кодак (інженер Боплан), щоб не пускати втікачів на Запоріжжя. ОсобливостіІван Сулима незадоволений будівництвом фортеці та зруйнував Кодак. Козацька старшина видала Сулиму полякам. Наслідки. Поразка повстання. Страта Івана Сулими у Варшаві.

1637 р. – повстання Павла Бута (Павлюка) {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Передумови. Жорстока розправа над Сулимою та його сподвижниками. Привід. Вилучення поляками з реєстру всіх неблагонадійних козаків. ОсобливостіТериторія – Подніпров'я і Лівобережжя. Частина реєстровців виступила на боці поляків. Бій під Кумейками. Поразка козаків. Наслідки Поразка повстання; видача Павлюка полякам і страта йогог у Варшаві; посилення терору проти українців

1638 р. – повстання Якова Острянина {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Передумови. Підготовка козаків до нової війни. Привід. Спроба поляків захопити Січ. ОсобливостіТериторія – Лівобережжя. Битва під Говтвою. Перемога козаків. Жовнинська битва. Поразка козаків. Наслідки Поразка повстання; козаки відступили на Слобідську Україну.

1638 р. – повстання Дмитра Гуні {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Передумови. Продовження повстання Якова Острянина. Привід. Обрання козаками гетьманом Дмитра Гуні. ОсобливостіБій в урочищі Старець. Поразка козаків. Наслідки поразка козаків; 1638 р.- “Ординація Війська Запорізького”: заборона козакам обирати гетьмана і старшину; реєстр 6 тис. 2 полки реєстровців повинні перебувати на Січі для перехоплення втікачів. Значення: 1) перехід реєстрового козацтва під повний контроль поляків; 2) парипинення козацьких повстань.