Підручник з інформатики 10 клас

Про матеріал

Підручник з інформатики для 10 класу -рівня стандарт, за новою программою. Підручник під редакцією Бондаренко О.О. та Шестопалова.

..................................................................................................................................................

Перегляд файлу

ІНФОРМАТИКА

Рівень стандарту

підручник для 10 (11) класу

закладів загальної середньої освіти

Харків

Видавництво «Ранок» 2018

УДК [004:37.016](075.3)

І-74

Авторський колектив:

О. О. Бондаренко, В. В. Ластовецький,

О. П. Пилипчук, Є. А. Шестопалов

І-74 Інформатика (рівень стандарту) : підруч. для 10 (11) кл. закл. загал.

серед. освіти / [О. О. Бондаренко, В. В. Ластовецький, О. П. Пилипчук, Є. А. Шестопалов]. — Харків : Вид-во «Ранок», 2018. ISBN

УДК [004:37.016](075.3)

Пилипчук О. П., Шестопалов Є. А., 2018 ISBN © ТОВ Видавництво «Ранок», 2018

Зміст

Розділ 1. Інформаційні технології у суспільстві

§ 1. Інформація і повідомлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9 § 2. Кодування і передавання повідомлень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14 § 3. Інформаційні системи та технології. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .19 § 4. Інтернет-технології . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .26

§ 5. Проблеми інформаційної безпеки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .32 § 6. Освіта в Інтернеті. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .39 § 7. Робота в Інтернеті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .44

§ 8. На шляху до інформаційного суспільства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .51

Розділ 2. Моделі і моделювання. Аналіз та візуалізація даних

§ 9. Комп’ютерне моделювання об’єктів і процесів.

Комп’ютерний експеримент. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .60

§ 10. Автоматизація опрацювання списків. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .68 § 11. Консолідація даних. Зведені таблиці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .75

§ 12. Основи статистичного аналізу даних. Ряди даних. . . . . . . . . . . . . .80

§ 13. Обчислення основних статистичних характеристик вибірки. . . . . . .84 § 14. Візуалізація рядів і трендів даних. Інфографіка . . . . . . . . . . . . . . . .90 § 15. Розв’язування задач на підбір параметра . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .95

§ 16. Розв’язування оптимізаційних задач . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .98 § 17. Основи роботи в середовищі Scilab. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .103

§ 18. Розв’язування рівнянь, систем рівнянь в середовищі Scilab. . . . . .110 § 19. Розв’язування задач із різних предметних галузей . . . . . . . . . . . . .114 Практична робота 1. Створення зведеної таблиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117 Практична робота 2. Розв’язування оптимізаційної задачі . . . . . . . . . . . .119 Практична робота 3. Обчислення статистичних характеристик засобами MS Excel i Scilab. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .123

РОЗДІЛ 3. СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ БАЗАМИ ДАНИХ

§ 20. Проектування баз даних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .130 § 22. Зв’язування таблиць. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .137

§ 23. Впорядкування, пошук та фільтрування даних . . . . . . . . . . . . . . .145 § 24. Запити на вибірку даних. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .150 § 25. Створення форми. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .157

§ 26. Створення звіту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .165 Практична робота 4. Створення і опрацювання таблиць бази даних . . . . 172

Практична робота 5. Фільтри, запити, форми та звіти бази даних . . . . .175 РОЗДІЛ 4. МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТА ГІПЕРТЕКСТОВІ ДОКУМЕНТИ

§ 27. Створення та адміністрування сайта.

Системи керування вмістом для веб-ресурсів . . . . . . . . . . . . . . . . . .181

§ 28. Мова розмічання гіпертекстового документа . . . . . . . . . . . . . . . . . .185

§ 29. Опрацювання звукових даних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .190

§ 30. Опрацювання відеоданих. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .195 § 31. Ергономіка у веб-дизайні. Просування веб-сайтів . . . . . . . . . . . . . .199 Практична робота 6. Опрацювання звукових даних . . . . . . . . . . . . . . . . . .201 Практична робота 7. Опрацювання відеоданих . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .202 Практична робота 8. Розробка простого веб-сайта . . . . . . . . . . . . . . . . . . .204

ШАНОВНІ ДЕСЯТИКЛАСНИКИ ТА ДЕСЯТИКЛАСНИцІ!

У 9 к ласі за вершивс я перший ета п вивчення о снов і нф орматики. За п’ять р окі в ви опа н у ва ли о снови р о б оти з комп’ю тер ом, на вчи лис я п ра ц ювати з елект р онними таблиц ями, створювати ві де ок л і пи й неск ла дн і п у бл і ка ц і ї, р озр о бля т и п р езен та ц і ї та конст ру юват и с а й т и. Ви на вчи лис я ск ла дати та викон у вати а лг оритми за за да ними у мовами в сер едовищ і пр ог ра м у ва ння. Знаєте, як корист у ватис я су часними сл ужба ми Інтернет у і які засо би й методи допоможу ть у б езпечити да н і ві д спотвор ення чи не са нкц іонова ног о до ст у п у.

У ц ьом у на вча льном у р оц і на вас теж оч і кує чима ло ц і ка вог о та корисног о. А пр опонова ний п і дру чник буде ва шим на д і йним пом ічником. Прига даємо, як з ним пра ц ювати.

П і дру чник ск ла даєтьс я з чотирьох р озд і л і в. На початку кожног о розді л у ви зна й дете ру брику «Повторюємо». Вона допоможе ва м зга дати ві домо сті, які ви вивча ли з да ної теми у попер едн і х к ласа х і які буд у ть не о бх і дн і д ля засво єння новог о матеріа л у.

Розд і л ск ла даєтьс я з пара г рафі в і пра кти чних р о біт за тема ми р озд і л у. Кожний пара г раф м істить теоретичні відомості за темою у р оку, приклади практичного застосування о т рима них зна нь, ру брики «Питання для самоперевірки», «вправа», «Комп’ютерне те стування».

«Питання для самоперевірки» допоможу ть ва м з’ясу вати, чи зрозум і ли ви вивчений матеріа л, а та кож п і дг от у ватис я до викона ння впра в і пра кти чних р о біт за комп’ю тер ом.

Р у брика «вправа» ск ла даєт ь с я з т е ор е т и чних і п ра кт и чних завда нь. Впра ви з позначкою м істять окр ем і за вда ння, впра ви з позначкою — за вда ння із покр оковим описом викона ння. Викон у ючи ц і за вда ння, ви здо будете не о бх і дн і пра кти чн і на ви ч ки р о б оти з комп’ю тер ом.

О ц і н и т и свої зна н н я, вм і н н я та на ви ч ки в а м допомож е ру брика «Комп’ютерне те стування». З а вда ння ц ієї ру брики мож на виконати в он ла йн-р ежим і з а вт омати чною пер евіркою р езультат у на са йті i nt eractive.ra nok.com.u a

На цьому са йті ви та кож зна й дете описи всіх практичних робіт, запр опонова них до ку р су і нф орматики.

Що б виконати кожн у з пра кти чних р о біт, ви маєте повторити матеріа л, вивчений пр отяг ом попер едн і х у р окі в, — тод і ви зможете усп і шно засто су вати свої зна ння, викон у ючи за вда ння за комп’ю тер ом.

У тексті п і дру чника використа н і та кі позначки:

За па м’ята йте

Розгляньте прик ла д

Зверн іть у ва г у

Зна й д іть ві дпові дь у п і дру чнику

Зна й д іть ві дпові дь в Інтернеті

Викона йте пра кти чне за вда ння за комп’ю тер ом

Викона йте те стові за вда ння за комп’ю тер ом, використову ючи матеріа ли са йта «Інтера ктивне на вча ння»

Викона йте за вда ння п і двищеної ск ла дно сті

Викона йте за вда ння в пара х

Бажаємо натхнення та успіхів!

РОЗДІЛ 1.

ІНфОРМАцІЙНІ ТЕХНОЛОГІї У СУСПІЛЬСТВІ

§ 1. Інформація і повідомлення

§ 2. Кодування і передавання повідомлень

§ 3. Інформаційні системи та технології

§ 4. Інтернет-технології

§ 5. Проблеми інформаційної безпеки

§ 6 Освіта в Інтернеті

§ 7. Робота в Інтернеті

§ 8. На шляху до інформаційного суспільства

повторюємо

Ви вже знаєте, що яв ляю ть со б ою інформаційні системи і на які ви ди ї х можна р озпод і лити: т ехн ічн і, біолог ічн і, соц і а льн і. С усп і ль ст во — це соц іа льна і нф орма ц і йна система, і люди як ч лени сусп і ль ст ва ви р о би ли інформаційну культуру — ск ла дову за га льної культ у ри, яка визначає пов ед і нку о со бисто сті у сф ері і нф орма ц і йної д ія льно сті.

Ва м ві домо, що д ля за хист у комп’ю терних систем ві д шкі д ливих пр ог ра м використову ю ть антивірусні програми.

Окрі м пр ог ра мних і техн ічних засо бі в, б езпека в Інтернеті за лежить ві д дотрима ння корист у вача ми певних етичних і правових норм. С ер ед них: використа ння л і цензова ног о пр ог ра мног о заб езпечення, дот рима ння а втор ськог о пра ва й конфі денц і йно сті п риватної і нф орма ц і ї, ввіч лива повед і нка п і д час сп і лку ва ння в мер еж і та і н.

1. Які ви ди і нф орма ц і йних систем ви знаєте?

2. Чи є і нф орма ц і йною системою сусп і льство? Чом у?

3. Що та ке і нф орма ц і йна культ у ра?

4. Яке призначення а нтивірусних пр ог ра м?

5. Ві д яких чинникі в за лежить і нф орма ц і йна б езпека?

6. На звіть кі лька ети чних норм повед і нки корист у вача в Інтернеті.

У цьому розділі ви ознайомитеся з сучасними тенденціями та перспективами розвитку інформаційного суспільства, дізнаєтеся, як впливають сучасні інформаційно-комунікаційні технології на розвиток особистості, суспільства і держави.

§ 1. Інформація і повідомлення

У попередн іх к ласа х ви озна йоми лися з поняттями, пов’яза ними з інф орма ц ією та інф орма ц ійними процеса ми. Тепер прийшов час позна йомитис я з бі льш глиб оким вм істом о сновних понять су часної і нф орматики.

Поняття інформації

В се світ, що нас оточ ує і частиною яког о є ми са м і, ск ла даєтьс я з о б’єкті в (п р едме ті в і явищ). А ле поря д із мат еріа льною ск ла довою В се світ у існ ує й нематеріа льна йог о ск ла дова, — ї ї на зива ю ть інформацією.

1 У фі ло со фі ї і деа л ізм у і нф орма ц ія вважаєтьс я первинною:

«...існ ує єд и на і в с е охоп л ююча і де я Всесвіт у...» (П латон, «Тімей») (рис. 1.1). У той же час із матеріа л істи чних позиц і й первинною є матерія:

«...ви н и кнен ня В с е світ у є р езул ьта-

том ... вибу ху...» (Г. Га мов, «Створ ен- Рис. 1.1 Рис. 1.2 ня В се світ у») (рис. 1.2).

Уза га льненим поняттям і нф орма ц і ї можна вва жати та ке.

Інформація — це ві домо сті пр о о б’єкти В се світ у.

Сл і д зау ва жити, що єдиног о означення інф орма ц і ї не існ ує. Значення ц ьог о терм і на за лежить ві д контекст у.

На по бу товом у рі вн і і нф орма ц ією вва жа ю ть ті ві домо сті, які д ля людини є новими і корисними.

У фі ло со ф ськом у р озу м і нн і — це р езультат ві до бра ження у сві домо сті людини картини р еа льног о світ у.

На пра вовом у рі вн і за За коном Укра ї ни «Пр о і нф орма ц і ю» — це будь-які ві домо сті та/аб о да н і, що можу ть бу ти з б ер ежен і на матеріа льних но сіях аб о ві до бра жен і в елект р онном у вигля д і.

Властивості інформації

Як і р ешта о б’єкті в, і нф орма ц ія має свої в ластиво сті. Розглянемо ї х.

Властивість	Пояснення	Приклади
Достовірність (правдивість)	Відображення реального стану речей	Достовірна	Недостовірна
		За показом термометра температура снігу –3 °С	За показом термометра температура снігу +22 °С
Повнота	Достатність кількості інформації для прийняття рішення	Повна	Неповна
		Шум дощу за вікном для того, щоб узяти з собою парасольку	Хмарність для того, щоб узяти з собою парасольку
Точність	Ступінь близькості до відображення реального стану об’єкта	Точна	Неточна
		Температуру тіла людини виміряно медичним термометром	Температуру тіла людини виміряно побутовим термометром
Актуальність	Важливість на цей момент	Актуальна	Неактуальна
		Прогноз гідрометцентру про погоду на сьогодні	Прогноз гідрометцентру про погоду на вчораш- ній день
Корисність (цінність)	Потрібність певному споживачу в конкретних обставинах	Корисна	Некорисна
		Прогноз гідрометцентру для людини, яка збирається подорожувати	Прогноз гідрометцентру для людини, яка не планує виходити з дому

Зр озу м і ло, що і нф орма ц ія має ще ц і л у низку різних в ластиво стей.

На прик ла д, су б’єктивн ість — за лежн ість ві д уяв лень, ві д ч у тті в су б’єкта (людини, тварини). Су б’єктивною може бу ти оц інка людиною температ у ри повіт ря: «холодно», «жарко», о б’єктивною — пока з термомет ра +22 ° С.

Повідомлення і дані

Будь-які д і ї на д і нф орма ц ією (і нф орма ц і йн і пр оце си) немож ливі б ез пові дом лень, які переда ються ка на ла ми зв’язку ві д джерела до приймача.

Повідомлення — це ф орма існ у ва ння і нф орма ц і ї.

Пові дом лення яв ляю ть со б ою сиг на ли різног о р од у. А ле що б пові дом лення було при датним д ля зд і йснення певног о і нф орма ц і йног о пр оце су (переда ва ння, прийма ння, опра цюва ння, збереження тощо), воно має бу ти за кодова ним.

Дані — це за кодова н і (ф орма л ізова н і) пові дом лення.

Чита ючи п і д ру чник, ви зор ом сп риймаєт е пові дом лення у вигля д і дбитих ві д сторі нки світлових сиг на л і в, які м істять за кодова н і а лвітними символа ми да н і.

Саме пер е твор ення й оп ра ц юва ння да них дозволяю ть зд і йснювати і нф орма ц і йн і пр оце си.

Аспекти інформації

Поняття і нф орма ц і ї має т ри аспекти (аб о ск ла дові): синта кси чний, сема нти чний і пра г мати чний.

Синтаксичний аспект інформації пов’яза ний із спо со б ом пода ння даних і не сто суєтьс я зм іст у і нф орма ц і ї. Вра ховуєтьс я лише спо сіб код у ва ння да них та о б с яг да них, шви дкість пер еда ва ння, опра ц юва ння, техн ічн і хара кт еристики но сі ї в т ощо, за лежн і ві д спо со бу код у ва ння. З окр ема, в ц ьом у аспекті нева ж ливий зм іст текстової і нф орма ц і ї — лише кор ектн ість пода ння символ і в і сл і в у р еченн і.

4 Б еззм істовна фра за «герей мурей шала бурди ала буржу» у ра зі 8- бітовог о код у ва ння в синта кси чном у аспекті має о бсяг у 32×8 = 256 біті в, а в сема нти чном у і пра г мати чном у аспекта х, пр о які йтиметьс я да л і, і нф орма ц і ї не м істить.

Семантичний аспект інформації пов’яза ний із ї ї зм істом і вра ховує смислові зв’язки ві домо стей, які ві до бра жено в пові дом ленн і. Са ме цей аспект є о сновою д ля ви р о блення понять і уяв лень, вияв лення зм іст у і нф орма ц і ї та ї ї уза га льнення.

Цей аспект є о сновою людських зна нь і ск ла довою штучного інтелекту (пр о це да л і).

Засновник те орі ї і нф орма ц і ї а мерика нський і нженер і математик Клод Шеннон (рис. 1.3) у 1948 роц і за пр опон у ва в ймовірнісний п і дх і д до визначення поняття і нф орма ц і ї. То бто чим менша ймовірн ість деякої под і ї, тим бі льш у кі лькість і нф орма ц і ї м істить

пові дом лення пр о ц ю под і ю. Рис. 1.3

5 Пові дом лення на гральній кістці випала шістка має бі льш у і нф ормативн ість, н і ж пові дом лення монета впала догори «орлом», о ск і л ьки ймовірн ість випа да ння ш істки менша за ймовірн ість па д і ння монети «орлом».

Шеннон за пропон у ва в використову вати біт як одиницю вим ірюва ння кі лько сті і нф орма ц і ї та вста новив математи чний зв’язок м і ж і нф ормативн істю под і ї і ймовірн істю ї ї появи.

Варто за значити, що ймовірн існий «біт» як м іра кі лькості інф орма ц і ї (інформа ц ійної ентропі ї) і «біт», ві домий ва м як двійковий розря д (0 або 1), є різними поняттями.

6 Великий масив двійкових да них, збережених на носієві, може не містити інформа ції з точки зору теорії інформа ції. І на впа ки, одноба йтовий символ, на прикла д, літера Р, яка позначає місце для стоянки, містить ва жливу інформа цію для водія.

Прагматичний аспект інформації пов’яза ний з ї ї корисн істю д ля корист у вача. Цей аспект прояв ляється лише у ві дносном у зіста в ленні в ласне і нф орма ц і ї, корист у вача та йог о ме ти. То б т о є кри т ерієм п ра кти чног о засто су ва ння і нф орма ц і ї певним корист у вачем у конкр етних о б ста вина х.

7 Із п ра г мат и чної т очки зору пові дом лення з п р ог нозом пог оди на на йближч і г одини не має сенсу д ля ко смона вта у ко смо сі, ша хтаря в заб ої. А і нф орма ц ія, пода на на дор ожн і х зна ка х щодо о бмеження шви дко сті ру ху а втомо бі л і в, є неа кт уа льною д ля п і шохода.

Питання для самоперевірки

1. Я ке з означень і нф орма ц і ї, на в едених у мат ері а л і пара г рафа, є д ля вас на йприйнятн і шим? Чом у?

2. Чи за вж ди і нф орма ц ія є корисною? Довед іть на прик ла да х.

3. На вед іть прик ла ди пові дом лень і да них, які ва м доводитьс я прий мат и, пер еда в ат и, оп ра ц ь ову в ат и аб о з б ері гат и на у р ока х ч и вдома.

4. У яком у аспекті картина «Чорний ква драт» Ка зим іра Ма леви ча м істить на йбі льш у кі лькість і нф орма ц і ї? Поясн іть чом у.

5. Як можна пов’язати інформа цію про подію з вірогідністю події?

6. На вед іть п рик ла ди, коли незначна у сема нти чном у аспекті і нф орма ц ія м істить велику кі лькість і нф орма ц і ї в і нших аспекта х. таблиц ю.

Приклади властивостей: пра вдивість, глибина, пер екон ливість, доведен ість, е ф ективн ість, оптима льн ість, оперативн ість, на д і йн ість, вира зн ість, до ст у пн ість (зр озу м і л ість), у н і ка льн ість, р елева нтн ість, за хищен ість, о б с яг дві йковог о код у, вар тість, спо сіб код у ва ння, при датн ість д ля пер еда ва ння тощо. 3) Створіть у доку менті таблиц ю за зра зком:

	Аспект інформації
синтаксичний	семантичний	прагматичний

4) За повн іть таблиц ю, р озпод і ливши в кожний сповпец ь по дві-т ри в ластиво сті і нф орма ц і ї, описа н і в матеріа ла х пара г рафа (с. 9) та в п у нкті 2 ц ієї впра ви, та к, що б вони ві дпові да ли лише (аб о бі льшою м ір ою) за значеним аспекта м.

П і д час ви кона н ня вп ра в р озд і л у 1 усі скрі н шо т и, р езул ьтат и о бч ис лен ь, пояснен ня з б ері га й т е в т екст овом у доку мен т і. Ст ворюй т е нови й доку мен т на х марном у д иску (на п ри к ла д, G o o gle -доку мен т) аб о в лок а л ьном у р ед а кт орі (н а п ри к л а д, доку мен т Wor d) і з б ері га й т е із з а значен ня м у і мен і ф а й ла номера вп ра ви.

Комп’ютерне тестування

Викона йте тестове за вда ння 1 із а втомати чною перевіркою р езультат у.

§ 2. Двійкове кодування і передавання повідомлень

Із ку р су 8 к ласу ва м зна йом і поняття код у, код у ва ння, декод у ва ння. Тепер ми дета льн і ше р озглянемо пита ння, пов’яза н і з код у ва нням і пер еда ва нням да них різних тип і в: символьних, г рафічних, зву кових.

Кодування символьних даних

Як ви знаєте, д ля код у ва ння да них у комп’ю тері засто сову ю ть ба гатозначн і дві йкові коди, у яких дві йкову ц ифру 0 аб о 1 на зива ю ть бітом (ві д а нгл. binary digit — дві йкова ц ифра).

Д ля код у ва ння символ і в за зви ча й використову ю ть 8- бітовий дві йковий код, який пода ю ть у вигля д і таблиц і.

По сл і довн ість із 8 дві йкових р озря д і в (біті в) на зива ю ть байтом.

1 Зга да йте, що означа ють пре фікси кі ло (К), мега (М), гіга (Г), тера (Т), пета (П). 1 ба йт = 8 біті в

1 Кба йт = 2¹⁰ ба йти = 1024 ба йти

1 Мба йт = 2²⁰ ба йти = 2¹⁰ Кба йти = 1024 Кба йти 1 Г ба йт = 2³⁰ ба йти = 2¹⁰ Мба йти = 1024 Мба йти

1 Тба йт = 2⁴⁰ ба йти = 2¹⁰ Г ба йти = 1024 Г ба йти

1 Пба йт = 2⁵⁰ ба йти = 2¹⁰ Тба йти = 1024 Тба йти

2 Ун і вер са льною системою, що дозволяє код у вати символи пра кти чно всі х існ у ючих а лфа віті в, є таблиця Юн і код (Un ico de), в які й д ля код у ва ння символ у за лежно ві д реа ліза ц і ї використовується до 32 бітів.

Кодування графічних даних

Комп’ю терн у г рафі ку можн а р о зпод і л и т и н а растрову, векторну, фрактальну, тривимірну (рис. 2.1, а–г).

У фа й л і растрового зобра- а б в г ження за кодова но кольори всі х

Рис. 2.1 йог о п і ксел і в.

§ 2. Двійкове кодування і передавання повідомлень

Глибина кольору — це кі лькість бітів, які використову ються д ля код у ва ння кольору п і кселя раст р овог о зо бра ження.

На рис. 2.2 на ведено прик ла ди RGB-код у ва ння кольорі в раст р овог о зо бра ження із 24- бітною глибиною кольору (по 8 бітів на кожен із кольорі в R e d, Gre en чи Blue).

Десяткове подання Шістнадцятковий

Рис. 2.2

У векторному зображенні код у ються в ластивості йог о г рафічних прим ітиві в: ф орма (пряма, крива), товщина, кол ір, на кр е слення (п у нктирна, су ц і льна), за ливка тощо.

У тривимірній (3D) графіці моделюються просторові о б’єкти, за вдяки чом у виникає мож ливість р озгля дати ї х п і д будь-яким ку том, зм і нювати розта ш у ва ння, освітлення, в ластивості матеріа лів тощо. П і д час створення та ких о б’єкті в по єдн у ю тьс я раст р овий і векторний спо со би ф орм у ва ння зо бра жень, а код т ривим ірног о зо бра ження доповню єть с я і нф орма ц ією пр о р озм іри о б’єкті в, мож ливо сті ї х пер етвор ення, пр о екц і ї тощо і за лежить ві д о со бливо стей 3D -р еда ктора.

У фрактальній графіці ба зовими елемента ми є математи чні ф орм ули. Фа й л фра кта льног о зо бра ження з б ері гає за кодова н і рі вняння, за якими воно буд ується. Застосову ють та ку г рафіку д ля по будови візеру нків, ла н дшаф ті в тощо.

Кодування звукових даних

У п р оце сі код у ва ння зву кі в а кусти чн і колива ння пер е творюю ть с я ві дпові дними прист р оями на колива ння елект ри чн і (рис. 2.3), які р оз бива ютьс я комп’ютерними засо ба ми на окр ем і сиг на ли — дискр етизу ютьс я.

Са ме ц і дискр етн і сиг на ли і код у ю тьс я дві йковим кодом.

низький

Рис. 2.3

Якість двійковог о код у ва ння зву кової інф орма ц і ї визначається частотою та кої дискр етиза ц і ї і глибиною код у ва ння (рис. 2.4).

Збільшення частоти дискретизації звукової хвилі

n 2 n 4 n 8 n 16 n

Д ля р озра ху нку о б с яг у дві йковог о код у Q, пот рібног о д ля код у ва ння да них, використову ю ть ф орм ул у Q i, де k — кі лькість елементарних порц ій да них; i — кі лькість двійкових розря дів, потрібних д ля код у ва ння елементарної порц і ї да них (символ у, п і кселя та і н.).

⁴ Задача на розрахунок обсягу текстових даних

Який о б с яг дві йковог о код у пот ріб ен д ля код у ва ння пові дом лення: Привіт, світе! за системою Un ico de вер сі ї U TF-16? Розв’язання

i = 16 (U TF-16 використовує 16- бітове код у ва ння); k = 14 (кі лькість символ і в, вра хову ючи пр о бі ли і р озд і лові зна ки).

Тод і о б с яг дві йковог о код у: Q біти = 28 ба йті в.

§ 2. Двійкове кодування і передавання повідомлень

Задача на розрахунок обсягу графічних даних

Розв’язання

Тод і о б с яг дві йковог о код у:

Задача на розрахунок обсягу звукових даних

ц і ї 24 КГ ц і глибиною код у ва ння 8 біті в.

Розв’язання

КГ ц = 24 000 Г ц; i = 8 ; k = h . t;

р озра хова на за сп і вві дношенням 2 ⁱn , де n — кі лькість символ і в, кольорі в тощо.

7 Задача на розрахунок кількості двійкових розрядів

Якою є на йменша кі лькість біті в д ля код у ва ння де с яткових ц ифр? Розв’язання n = 10 (кі лькість де с яткових ц ифр); 2 ⁱn ; 2 ⁱ 10. Зві дси i = 4 біти.

Передавання повідомлень

Я к ви знаєт е, і нф орма ц і я пер едаєт ь с я за допомог ою пові дом лень.

А пові дом лення пер еда ю тьс я ві д джер ела до приймача ка на ла ми зв’язку.

⁸П і д час р озмови по теле ф он у зву кові сиг на ли (г оло с) пер етворюю тьс я (код у ються) на електрома гн ітн і, які мережею переда ються до сп іврозмовника й знову пер етворюю тьс я (декод у ю тьс я) на зву кові сиг на ли.

На пра ктиці до корисного сигна лу ма йже за вжди дода ються супутні перешкоджа ючі сигна ли, які назива ють шумом.

⁹Теле ф онн і й р озмові можу ть за ва жати г у чна м узика, р озмова і нших людей, за вива ння віт ру, г у ркіт а втомо бі л і в, т ріск у сл у ха вц і тощо.

Шум — це різног о р од у пер ешкоди, які спотворюю ть корисний сиг на л і призводять до спотвор ення і нф орма ц і ї.

Та ким чином, уза га льнена схема пер еда ва ння пові дом лень техн ічними ка на ла ми зв’язку (схема Шеннона) із у ра ху ва нням ш у м у має та кий вигля д (рис. 2.5).

Пропускна здатність каналу зв’язку

Пропускна здатність каналу — це ма ксима льна шви дкість пер еда ва ння да них ка на ла ми зв’язку.

Що ж вп ливає на проп ускн у здатність інформа ц ійного ка на л у зв’язку?

Зда ва ло с я б, пр оп ускна здатн ість ка на л у зв’язку, на прик ла д, др отових л і н і й, о бмежена лише шви дкістю пошир ення елект р ома г н ітних колива нь у пр ові днику, а отже, пра кти чно є не о бмеженою. А ле це не та к, б о на к ла да ння ш у м у (пер ешкоджа ючих сиг на л і в) може призве сти до спотвор ення одног о або кі лькох корисних біті в. У ра зі збі льшення шви дко сті пер еда ва ння да них ш у м устигає вра зити бі льше корисних біті в.

О тже, чим вища ш ви дкіст ь пер еда ва ння да них за певног о рі вня ш у м у, тим вищим є рі вень поми лок. То бто ш у м є при чиною о бмеження пр оп ускної здатно сті інф орма ц і йног о ка на л у. Математи чн у за лежн ість пр оп ускної здатно сті ка на л у ві д ві дно сних пот ужно стей корисног о сиг нал у і ш у м у уста новив К. Шеннон.

Питання для самоперевірки

1. Як код уєтьс я символьна і нф орма ц ія?

2. Які о со бливо сті код у ва ння раст р ових зо бра жень; векторних?

3. Які пара мет ри вп лива ю ть на якість оц ифр ова ног о зву ку?

4. Як р озра ховуєтьс я о б с яг дві йковог о код у за кодова них да них? 5. На вед іть прик ла ди вп ливу ш у м у на пер еда ва ння да них

6. На звіть елементи схеми Шеннона.

Вправа 2

1. За пиш іть, який о б с яг дві йковог о код у (у ба йта х) при 16- бітовом у код у ва нн і має пові дом лення Інформаційний простір України.

2. Скі льки мегаба йті в пот рібно д ля з б ер еження фа й ла чорно- бі лог о раст р овог о зо бра ження р озм ір ом, який дорі вню є р озм іру (в п і кселях) екра на ва шог о монітора? Па м’ята йте, що пікселі чорно-бі лог о зо бра ження код у ю тьс я одним бітом: бі лий — 1, чорний — 0.

3. Скі льки часу т риват име п р о с л у хову ва ння ауд іо фа й ла о б с яг ом 1 Кба йт із біт р ейтом 124 Кбіт/с?

Примітка. Бітрейт — це кількість аудіода них, переда них ка на лами зв’язку за одиницю часу (біт/с). Розра ховується бітрейт (B) та к: B = h I⋅ , де h — частота дискретиза ції, I — глибина кодува ння.

4. Розра ху йте, яка на йменша кі лькість бітів потрібна д ля код у ва ння л ітер у кра ї нської аб етки та поясн іть, чом у д ля код у ва ння символ ів за зви ча й використову ють 8- бітову систем у, а не 7- чи 6- бітову.

Комп’ютерне тестування

Викона йте тестове за вда ння 2 із а втомати чною перевіркою р езультат у.

§ 3 Інформаційні системи і технології

Дії з інформа цією за вжди ві дбува ються в певному середовищі, яке називається інформа ційною системою (ІС). Да ва йте прига даємо особливості та ких систем та розглянемо ціка ві аспекти комп’ютерних технологій.

Інформаційні системи

На вколиш н і й світ ск ла даєт ь с я з су ку пно сті різних сист ем. Л юди є частиною соц іа льних ІС. Власне, людина са ма є біолог ічною ІС.

Інформаційна система — це су ку пн ість взаємопов’яза них засо бі в і метод і в зд і йснення і нф орма ц і йних пр оце сі в.

Засоби ІС — це о б’єкти живої та неживої прир оди.

Методи ІС — це спо со би д і ї (взаємод і ї) о б’єкті в.

Неза лежно ві д ви д у, арх ітект у ри та сф ери засто су ва ння ІС ск ла даю тьс я з матеріа льної та і нф орма ц і йної частин (рис. 3.1).

Матеріальна складова ІС Інформаційна складова ІС

Апаратне забезпечення — ком-

Технічні плекс технічніх засобів, необхід- методів, які визначають поведінку ІСПрограмне забезпечення — опис

ІС них для функціонування ІС

Біологічні Біохімічна матерія та/або живі Визначається будовою генів, клітин,

ІС істоти, які з неї утворені живих організмів

Соціальні Знання, досвід, культура, норми ІС Люди і їхнє оточення поведінки тощо

Рис. 3.1

Інформаційні технології

І нф ормат и ка є т е ор е т и ч ною ба зою д ля р озви т ку та ста нов лен ня і нф орма ц і йних технолог і й.

Інформаційна технологія — це су ку пн іст ь ме т од і в і п р оце сі в опра ц юва ння і нф орма ц і ї із засто су ва нням комп лексу ві дпові дних засо бі в.

Су часн і інф орма ц ійн і технологі ї ґ ру нт у ються на поєдна нн і досяг нень і нф орматики, математики, елект р он і ки, психолог і ї, економ і ки та і н.

Комп’ютерні технології

Як ви знаєте, ще перш і комп’ю тери повн істю випра вда ли свою на зву (ві д а нгл. computer — о бчислювач). А дже са ме д ля а втомати чног о викона ння значних о б с яг і в о бчислень ї х і створюва ли.

¹Створ ена в 1941 р оц і К. Цузе о бчислюва льна ма шина Z3 (рис. 3.2) зд і йснюва ла розра ху нки пі д час конструюва ння л іта кі в і кер ова них ра кет.

На МЕСМ, створеній у 1951 роц і в Києві під керівництвом а ка деміка С. О. Лебедєва (рис. 3.3), викону валися скла дні обчислення для потреб

енергетики, промисловості та ін. ^{Рис. 3.2 Рис. 3.3}

Сьог одн і кожен, хто має ноу т бу к аб о хоча б смарт ф он, от рим ує дост у п до о бчис люва льних по т ужно ст ей, які кі лька де с яткі в р окі в т ом у були недо ст у пн і.

Су часний комп’ю тер є у н і вер са льною техн ічною ІС, яка ра зом із периф ері йними прист р оями здатна зд і йснювати пр оце си на д і нф орма ц ією будь-яког о тип у: ауд іо, ві де о, г рафічною, числовою, текстовою тощо.

Smart-технології

На копи чення людством і нф орма ц і ї і технолог і ї ї ї опра ц юва ння зу мови ло появу Sma r t-сусп і льства як одног о з ета п ів розвитку інф орма ц ійног о сусп і льства.

Smart-технології (ві д а нгл. Smart — р озу мний) — це по єдна ння кі лькох і нф орма ц і йних т ехнолог і й аб о т ехнолог ічних о б’єкті в в одном у «р озу мном у» о б’єкті.

Smart TV (рис. 3.4, а) — комп’ю теризо ний телевізор, п і д’єдна ний до Інтернет у, з великою кі лькістю фу нкц ій: кева ння г олосом, жеста ми, смартф оном

п ульт ом, пер егля д, за пис і т ра н-

слюва ння ві де о та і н. а б

Smart Phone (рис. 3.4, б ) — телефон із функціями комп’ютера, телевізора, сканера, модема, фото- і відеока мери, диктофона та ін.

Smart Home (рис. 3.4, в) — будинок із

системою дома шніх пристроїв, що здат-

ви кон у в ат и пов с я к ден н і з а вда н ня в г у часті людини.

Smartboard (рис. 3.4, г) — інтера ктивна дошка — поєдна ння маркерної дошки, проекційного екра на, сенсорного пристрою, з’єдна ного з комп’ютером та ін. Smarteducation (рис. 3.4, д) — інтер-

нет-на вча ння з використа нням освіт- д

нього контенту з усього світу за вдяки Рис. 3.4

об’єдна нню методик, технологій і зусиль вча льних за кла дів.

У р озвинених кра ї на х і дея Sm a r t-о світи — це на ц іона льна докт рина. Укра ї на р озвиває систем у Sm a r t-о світи, що пер едбачає використа ння Sm a r t-технологій, які спон у ка ють до набу ття нових зна нь, розвитку творчих зд ібно стей, ф орм у ю ть крити чне мислення.

Технології штучного інтелекту

Існ ує ба гат о тл у мачень поня т тя «людськи й і н т е лект». З а одни ми з них, і нтелект людини є насл і дком прир одних пр оце сі в у мозку. За і ншими — і нтелект є пр оявом д у ху, на да ног о людин і вищими си ла ми.

У психолог і ї інтелект (ві д латин. Intellectus — р озу м і ння, о с яг нення) — це за га льна здатн ість людини до п ізна ння і вирі шення пр о блем.

Та к са мо, як не існ ує єдиног о визначення людськог о і нтелект у, не існ ує і ви черпног о визначення поняття «шт у чний і нтелект». Тож пр опон уємо одне з мож ливих.

Штучний інтелект — це і м іта ц ія людськог о і нтелект у за допомог ою техн ічних і нф орма ц і йних систем.

Герої нау ково-фа нтасти чног о фі льм у «Термінатор» мерика нськог о р ежисера Дж. Кемер она і нтелекльн і р о б оти-терм і натори (рис. 3.5) телепорт у-

ю тьс я в «на ш» час не з та ког о вже й да леког о ма йбу тньог о. В оно дат уєтьс я 2029–2033 р ока ми. _{Рис. 3.5}

У лю том у 2017 р оку Євр опарла мент, пер едбача ючи р еволюц і йн і темпи р озвитку р о б ототехн і ки, пода в р езолюц і ю (P8 _TA-PROV(2017) 0 051) із р екомен да ц іями д ля Євр опейської ком ісі ї щодо норм ц иві льног о п ра ва з р о б ототехн і ки, в яких, зокр ема, ска за но:

«...р о б оти новог о покол і ння буд у ть здатн і а да пт уват ис я і на вчат ис я. Та кі зд ібно ст і у немож лив люю т ь пер едбачення повед і нки р о б оті в, які зможу ть са мона вчатис я з у ра ху ва нням в ласног о до сві д у, а ї х взаємод ія з сер едовищем буде у н і ка льною і непер едбач у ва ною ...»

4 Яскра вим прик ла дом засто су ва ння шт у чног о і нтелект у є системи Wat s on, які р озр о бляє а мерика нська компа н ія IBM.

На рис. 3.6 зо бра жено ро бота IBM Мa x на Wat son

Ky iv Su m m it 2017. Рис. 3.6

5 Н ин і можна на ве сти п рик ла ди п р ояві в т ехнолог і й ш т у чног о і нт елект у.

Прояв	Приклад
Розпізнавання ти синтезування голосу	Системи голосового пошуку в Інтернеті та озвучування текстів
Розпізнавання образів	Розпізнавання облич фото- та відеокамерами, пошук за елементами зображень тощо
Передбачення потреб користувачів	«Розумна» реклама в Інтернеті
Аналіз віртуального середовища	Поведінка персонажів відеоігор в залежності від віртуальної ситуації
Аналіз реального середовища	«Розумні» автомобілі, що приймають рішення залежно від ситуації на дорозі

Нанотехнології

Не менш ц і ка вим і пер спективним є ще один технолог ічний на прям.

Нанотехнології (ві д г р ец. — карлик) — це т ехнолог і ї опра цюва ння о б’єктів атомарних розм ірів (кі лька на нометрів). То бто це технолог і ї молекулярног о рі вня.

На нотехнолог і ї не є су то і нф орма ц і йними технолог іями, а яв ляю ть со б ою м і ж дисц ип л і нарн у о бласть та ких нау к, як х і м ія, фізика, біолог ія, і нф орматика тощо.

Взаємозв’язок на нотехнолог і й та і нф орматики приві в до появи на ноі нф орматики, яка за ймаєтьс я опра ц юва нням да них, от рима них у га л узі на но т ехнолог і й, моделюва нням на но ст ру кт у р і на ноп рист р ої в, п р о ект ува нням на но систем, о бм і ном нау ково-до сл і дними да ними.

Б ез на нотехнологій немож ливе створення су часних м ікропроцесорів, м і кр оч і п і в т ощо. Із 20 02 р оку за п і дт римки На ц іона льног о нау ковог о ф он д у СШ А фу нкц іон ує хмарний р е су р сний цент р n a noH U B.org, який створ ено з ме т ою сп рияння р озр о бц і п р о екті в і моделюва нню в га л узі на нотехнолог і й.

Існ у ють на ноприст р ої д ля пер ем і щення окр емих молекул. Розр о бляю тьс я на но біо сенсори, на ноа нтени, на нома н і п улятори тощо.

6 Г ру па фізиків п і д керівництвом Чарльза Са йкса з у н і вер ситет у Таф тса (СШ А) створи ли на йменший у світі на нодвиг у н — елект ри чний двиг у н, який ск ла даєтьс я з одн ієї молекули (рис. 3.7). В ед у тьс я р о б оти зі створ ення на нор о б оті в (нано б оті в) — а втономно аб о диста нц і йно кер ова-

них на ноприст р ої в. Рис. 3.7

7 На йбільш перспективною га луззю вва жа ють медицину. Розроблено проекти та змодельова но поведінку на нороботів, здатних ма неврувати судина ми людського орга нізму та відшукувати певні клітини для лікува ння а лергічних, ра кових захворюва нь, склерозу та ін. Наступний крок — Рис. 3.8 пра ктична реа ліза ція подібних проектів (рис. 3.8).

Штучні нейронні мережі

Мозок людини є п ри р одною ней р онною мер ежею, яка ск ла даєтьс я з вели чезної кі лькості нервових клітин — нейронів, пов’яза них між со бою.

Нейр он шт у чної нейр онної мер еж і є спр ощеною і нф орма ц і йною модел лю нервової к л ітини. То бто шт у чний нейр он — це а паратний аб о пр ог ра мний о б’єкт ІС, який може от рим у вати і нф орма ц і ю, опра ц ьову вати ї ї й пер еда вати і ншим о б’єкта м-нейр она м, а шт у чна нейр онна мер ежа — це шт у чн і нейр они, пов’яза н і м і ж со б ою ба гатьма зв’язка ми.

Нейронна мережа (нейромережа) — це і нф орма ц і йна сист ема, здатна до на вча ння.

Та к са мо, як дитина вчиться розрізняти на ма люнка х тварин, із кожним ра зом р о бля чи все менше поми лок, та к і нейр онна мер ежа здатна викон у вати за вда ння, використову ючи на копи чений до сві д.

⁸У червні 2017 року в Женеві пройшов Всесвітній са міт «Шту чний інтелект на бла го», на якому було предста влено людиноподібного робота на ім’я Софія (рис. 3.9). Софія здатна підтримувати розмову, відповідати на за пита ння, да вати інтерв’ю, демонструючи мімікою один із 62 настроїв. Софія вміє адаптуватися до поведінки співрозмовника та на віть жартувати, а та кож грати у гру «ка мінь, ножиці, па пір» та ін. Рис. 3.9

⁹Перш і нейромереж і розро бля лись на основі ф ото елементі в д ля р озп ізна ва ння ц ифр за зо бра женнями (рис. 3.10).

Мо ж н а с т в ори т и п р ог р а м у д л я р о зп і зн ав а н н я з о бр а ж ен ь де с я т кови х ц ифр. Що б н а в ч и т ис я р о зп і зн а в ат и ц ифри з р ас т р о в и х з о бр а ж ен ь, п р ог р а м а о т ри м ує «п і дк а зк и» (я к і й ц ифрі в і д пов і д ає т е ч и і н ше Рис. 3.10 з о бр а ж ен н я) та з а п а м’я т овує р е з ул ьтат.

Порі вн ююч и р о зпод і л п і кс е л і в у п а м’я т і п р ог р а м н и х ней р он і в (н ап ри к л а д, у д в ови м ірном у м аси в і), п р ог р а м а с а мо с т і й но змо ж е визн ач ат и ц ифру з а ї ї з о бр а ж ен н я м.

Питання для самоперевірки

1. Які ск ла дові має будь-яка і нф орма ц і йна система?

2. Що та ке смарт-технолог і ї?

3. На вед іть прик ла ди смарт-при ст р ої в.

4. Як ви р озу м ієте поняття «шт у чний і нтелект»?

5. Пер ел іч іть ві дом і ва м пр ояви шт у чног о і нтелект у.

6. С ф орм улюйте о сновн у о со бливість шт у чних нейр омер еж.

Вправа 3

1. Зна й діть в Інтернеті значення щі льності (у на нометра х) су часних т ехнолог і й виг отов лення м і кр оп р оце сорі в та за пиш іть у документ.

2. З’ясу йте в Інтернеті, який (на зва і виро бник) інф орма ц ійний прист рі й (комп’ю тер, р о б от тощо) у перше ста в г р ома дянином кра ї ни (якої і коли), та за пиш іть у доку мент.

3. За пиш іть чотири по сл у г и, які на дає ва м су часний смарт ф он (мобі льний теле ф он).

4. На пиш іть кор отке пові дом лення (два-т ри прик ла ди) пр о пр ояви су часних смарт-технолог і й, на нотехнолог і й чи технолог і й шт у чног о і нтелект у, які оточ у ю ть вас вдома і в школ і.

Комп’ютерне тестування

Викона йте тестове за вда ння 3 із а втомати чною перевіркою р езультат у.

§ 4 Інтернет-технології

Ви озна йоми лис я з о со бливо стями та р о б отою комп’ю терних мер еж, на вчи лис я корист у ватис я о сновними сервіса ми Інтернет у. Тепер д ізнаємос я пр о деякі і нтернет-технолог і ї соц іа льног о призначення.

Веб-технології

Роком народження Інтернету часто назива ють 1969, а менш ніж за півстоліття Інтернет ста в основою прогресу та розвитку суспільства. За сукупністю інтернет-технологій ета пи розвитку Всесвітньої па вутини (World Wide Web) умовно поділяють на Веб 1.0, Веб 2.0, Веб 3.0 і т. д.

Спр о буємо у хр онолог ічном у поря дку до сл і дити тен денц і ї р озвитку ве б-технолог і й (рис. 4.1).

2030

Розробка сайтів, наповнення контентом і модерація здійснюватиЕпоха муться користувачами без знання основ веб-дизайну чи HTML. Веб 3.0 Мобільний Інтернет пов’язуватиме світ людей і речей. Автоматизований зв’язок між серверами узгодить обмін інформацією.

2020 Семантичний, тобто оціночний, пошук інформації за її значимістю

для користувача. Узгоджене використання мережевих (хмарних) розрахункових потужностей

Епоха

2010 Веб 2.0 Поява технології CSS, систем керування сайтами (CMS).

Динамічні сайти розробляються фахівцями. Контент генерується користувачами, але модерується адміністрацєю сайтів.

Розквіт соціальних мереж.

Адаптація сайтів до соціальних мереж, мобільних пристроїв, екранів

2000 із надзвичайною щільністю пікселів (Retina).

Епоха

Веб 1.0 Розвиток інтерактивного зв’язку, пошукових гіперсерверів тощо

Статичні сайти розробляють фахівці. Контент генерується адміністрацією сайтів. Становлення протоколів TCP/IP. Клієнт «мандрує»

1990 мережею, читаючи інформацію

Епоха до появи ARPANET, USENet, NSFNet — прототипи глобальної комп’ютерної Інтернету мережі.

1980 наукові мережі. Сервер виконує команди клієнта, клієнт читає дані

Рис. 4.1

Хмарні технології

Х марн і технолог і ї пов’яза н і з на да нням корист у вача м зру чног о по сті йног о і повсюдног о дост у п у до ві д да лених комп’ю терних р е су р сі в (серв ери, додат ки, мер еж і, сховища, сервіси т ощо) (рис. 4.2).

Х марн і технолог і ї пер едбача ю ть:

• корист у ва ння елект р онною поштою та серві- _{Рис. 4.2}са ми поштових сервері в;

• зберіга ння да них у відда лених сховища х: Dropbox, Google Drive та ін.;

• використа ння он ла йн-додаткі в: Office Web App s (Office 365), сервіси G o ogle-App s тощо;

• елементи диста нц і йної о світи (те ст у ва ння тощо);

• телеком у н і ка ц ія засо ба ми Sky p e, Vib er тощо;

• використа ння р е су р сі в ві д да лених сервері в д ля о бчислень, конвертац і ї фа й л і в, комп і ляц і ї і викона ння пр ог ра м та і н.

Інтернет речей

На початку третьог о тися чоліття кі лькість фізи чних пристроїв (речей) в Інтернеті пер евищи ла число людей-корист у вач і в.

Інтернет речей — це су ку пн ість п і д’єдна них до Інтернет у фізи чних прист р ої в — «р ечей», о сна щених прист р оями прийма ння й пер еда ва ння і нф орма ц і ї.

Інтернет речей здатний прискорити прогрес суспільства, оскільки дозволить ба гатьом процеса м відбуватися без у часті людини (рис. 4.3).

¹ За допомог ою Інтернет у ка мери ві деоспостереження та а втомобі льні сигна ліза ції через мобільні пристрої сповіща ють власників про проникнення злодіїв. Безпілотні а втомобілі са мостійно реа гують на дорожню ситуа цію і дотримуються певного маршруту тощо.

З а різними да ними, у світі до Ін т ернет у п і д’єдна но пона д 16 м л рд п рист р ої в. До

2022 р оку ї х буде вже 29 м лрд, 18 із яких _{Рис. 4.3}на лежатим у ть Інтернет у р ечей.

Туманні технології

Меж і хмарних технолог і й р озширюю ть т у ма нн і технолог і ї (рис. 4.4). Туманними технологіями на зива ю ть р озпод і лене з б ер еження даних та/аб о о бчислень м і ж окр емими диста нц і йно ві д да леними прист р оями.

На ві дм і н у ві д сконцент р ова них «хмарних» серверів та ких гіга нтів, як G o ogle, Apple, M icro s oft, Int el т ощо, у т у ма нних т ехнолог і ях да н і та/аб о о бчислення не ма ють центра лізова них сервері в, а р озпор ошен і, наче т у ма н, м і ж б ез л іч чю ві д да лених п рист р ої в.

Та ка р озпор ошен ість, окрі м можли во ст і ви користа н ня в е ли кої кі ль-

ко ст і р е су р сі в, дозволяє на д і й н і ше _{Рис. 4.4}за хистити фа й ли да них ві д пер ехоплення з ловмисника ми.

Тума нні технології сприяють розвиткові Інтернету речей. Безліч клієнтських комп’ютерів, об’єдна них за вдяки тума нним технологіям, мовби утворюють потужний віртуа льний суперкомп’ютер із мільйона ми процесорів.

² Із 1999 р оку фу нкц іон ує пр о ект SETI@home, за початкова ний у ченими Ка л іф орн і йськог о у н і вер ситет у в Б ерк л і. Призначення пр о ект у — р озпод і лення р озра ху нкі в м і ж ба гатьма комп’ю тера ми д ля а на л ізу ц ифр ових да них, от рима них ві д системи ра д іотеле скоп і в, із метою пош у ку поза земної ц иві л іза ц і ї.

Приєднатись до проекту можна за посила нням: setiathome.berkeley.edu

Блокчейн та криптовалюта

Т у ма нна технолог ія з б ер еження да них має на зву блокчейн (ві д а нгл. block — блок, chain — ла нц юг).

О сновна ві дм і нн ість і пер ева га та кої технолог і ї полягає в том у, що да н і не з б ері га ю тьс я в окр емом у м ісц і — ї х р озпод і лено м і ж тис я ча ми комп’ю тері в мер еж і Інтернет. Та ка ба за да них не доп ускає п і др о б ок, б о усі блоки да них ма ю ть часову м ітку і пов’яза н і із попер едн і ми блока ми.

Використа ння блокчейн у як о снови всі х бу хга л т ер ських опера ц і й сприя ло впр ова дженню та к зва ної криптова лю ти.

Криптовалюта — це ц ифр ова і нтернет-ва лю та, яка не за лежить н і ві д у ря д і в, н і ві д фі на нсових уста нов і не може бу ти р оздру кова на у вигля ді ку пюр. Криптова люта зберігається й використовується на ве б-са йта х і в елект р онних га ма нцях корист у вач і в, доки ї ї не буде пер еведено в г оті вку чи вит рачено на при дба ння товару.

На сьог одн і о сновними криптова лю та ми є біткої н (Bit coi n) та е фіріу м (Ethereu m). Крі м них існ ує бі льш н і ж 10 0 0 і нших криптова лю т. Одним із са йті в- бірж, де можна ку п у вати, пр ода вати й о бм і нювати криптова лю т у, є Bittrex.com.

Ем ісія (вип уск в о бі г додаткових г р ошей) та кої ва лю ти ві дбу ваєтьс я стих і йно, пр опорц і йно попит у на неї. Взяти у часть у зд і йсненн і опера ц і й із криптова лю тою може пра кти чно кожен, хто має комп’ю тер аб о хоча б смарт ф он із до ст у пом до Інтернет у. За ра ху нок п і двищення аб о зниження варто сті криптова лю ти можна от римати дох і д ві д ї ї пр ода жу і ку пві л і.

³ Кри п т ова лю та біт кої н була ст вор ена Сат о сі На ка мо т о (і м’я вига да не) у 20 09 р оц і і тод і пра кти чно н ічог о не кошт у ва ла. А ле на кі нец ь 2017 р оку вартість одног о біткої на ста нови ла близько $20 0 0 0. За і нф орма ц ією ви да ння Q u a r tz (СШ А) Сато сі На ка мото у 2017 р оц і у ві йшов до п і всотн і на йба гатших людей світ у.

Інтернет-банкінг

Ч им і нф орма ц і йно бі льш р озвин у т ою є кра їна, тим менше г отівкових г рошей пере бу ває в о біг у. Готі вкові р озра ху нки за м і нюю тьс я б езг оті вковими з використа нням су часних і нф орма ц і йних технологій. Сьог одн і жоден су часний ба нк не може обійтися без на да ння електронних послуг (рис. 4.5).

Укра їнські ба нки зобов’яза ні на своїх са йта х нада вати послуги та інформа цію, керуючись чинним за конода вством (зокрема, За коном Укра їни «Про Рис. 4.5 ба нки і ба нківську діяльність», ст. 56, 69).

Інтернет-банкінг — це ц і лодо б ове на да ння ба нкі вських по сл у г к л ієнта м чер ез Інтернет.

За зви ча й ба нки пр опон у ю ть низку та ких і нтернет-по сл у г:

• на да ння і нф орма ц і ї пр о ра ху нки, депозити, кр едити тощо;

• п латеж і в межа х кра ї ни чи м і жнар одн і п латеж і;

• п і дк лючення додаткових по сл у г (sm s- ба нкі нг, депозити та і н.);

• о бм і н ва лю т;

• оп лат у ком у на льних по сл у г;

• оп лат у мо бі льног о зв’язку, Інтернет у, Sky p e-ра ху нкі в тощо;

• за мов лення та оп лат у товарів і посл у г (квитки, товари поштою тощо);

• блоку ва ння картки к л ієнтом.

Інтернет-маркетинг

П і д час р о б оти в Інтернеті до сить часто доводитьс я стикатис я з р ек ла мою різнома н ітних товарі в та по сл у г.

Інтернет-маркетинг — це мер ежева д ія льн ість, яка спрямова на на поп уляриза ц і ю товарі в аб о по сл у г із метою пр ода жу.

Усі су часн і комерц і йн і компа н і ї, і нт ерне т-ма га зини т ощо ма ю ть в Інтернеті сві й са йт, блог чи сторі нку. Одна к недо статньо створити в ласний мер ежевий р е су р с і на повнити йог о контентом. Д ля заб езпечення збі льшення прода ж ів і зроста ння поп улярності компа ні ї потрібно за йматись інтернет-маркетинг ом у вигля ді розповсюдження різног о род у р ек ла ми, пр о су ва ння са йта, вивчення попит у і сп і лку ва ння з к л ієнта ми тощо.

⁴ Са ме за вдяки і нтернет-маркетинг у та кими поп улярними сер ед спож ивач і в ста ли і н т ерне т -ма га зини та с а й т и (пор та ли) з порі вня льною і нф орма ц ією пр о товари і по сл у г и (на прик ла д, R ozetka.com.u a, A l i Expre s s.com, Prom.u a, Hotl i ne.u a та і н.).

Даркнет

Окрі м все світньо ві домих мер ежевих технолог і й існ у ю ть менш ві дом і.

Даркнет, аб о темна мережа (ві д а н гл. dark network) — це прихова на все світня комп’ю терна мер ежа, яка за зви ча й використовує не ста н дартн і пр отоколи о бм і н у да ними.

Даркнет базується на тих са мих а паратних складових і ка на ла х зв’язку, що й Інтернет, тобто є його на дбудовою. А ле для корист у ва ння ц ією мережею ^{Рис. 4.6}

(рис. 4.6) зви ча йні браузери не пі дходять, потрібні спеціа льні програ мні засоби.

З а га лом корист у ва ння даркне т ом може мат и на ме ті як лега льн і ц і л і (за хист ві д пол іти чног о пер е сл і д у ва ння та і н.), та к і пр отиза конн і (пов’яза н і з і нф орма ц і йними з лочина ми, р озповсюдженням заб ор онених товарі в та і н.).

Не варто ц і ка витись темною мер ежею, а дже будь-хто з ї ї корист у вач і в може стати о б’єктом нелега льног о ві де о спо стер еження, ха кер ських та вірусних ата к і на віть сп і ву часником з лочин у.

Питання для самоперевірки

1. У чом у ві дм і нн ість технолог і й В е б 1.0 і В е б 2.0?

2. Що яв ляє со б ою Інтернет р ечей? На вед іть прик ла ди.

3. У чом у ві дм і нн ість т у ма нних технолог і й ві д хмарних?

4. Чим криптова лю та ві дрізняєтьс я ві д зви ча йних г р ошей?

5. Які по сл у г и ві дно с ять до і нтернет- ба нкі нг у?

6. Пер ел ічить п р ояви і нт ерне т-марке тинг у, з якими ва м довело с я стикатись

Вправа 4

1. Використову ючи ві дпові дний сервіс (на прикла д, G o ogle E a r th) «пома н дру йте» вулицями у подо ба ног о ва ми великог о міста. «За й дть» до прим і щення каф е, м узею, вокза л у тощо. Зр о біть скрі ншот із зо бра женням прим і щення і з б ер еж іть у доку менті.

2. Зна й д іть і ві дкрийте г оловн у сторі нку о фі ц і йног о са йта Оща дба нку Укра ї ни та за пиш іть у текстовий доку мент, які по сл у г и і нтернет- ба нкі нг у ві н на дає, за значте в д ужка х по си ла ння на са йт.

3. Зна й д іть в Інтернеті са йт із ку п і в л і а вто бусних, а віа- аб о за л ізни чних квитків і здійсніть процес за мов лення квитка (до момент у оп лати) д ля пр оїзд у м і ж будь-якими м іста ми Укра ї ни чи світ у. Зр о біть скрі ншот і вста вте у сві й G o ogle-доку мент.

4. Зна й діть в Інтернеті інф орма ц ію про те, які мож ливості й сервіси можу ть бу ти дост у пними за вдяки технологіям В е б 4.0, і за пиш іть у доку мент.

Комп’ютерне тестування

Викона йте те стове за вда ння 4 з а втомати чною пер евіркою р езультат у.

§ 5. Проблеми інформаційної безпеки

Із ку р су 9 к ласу ва м ві дом і при чини виникнення і нф орма ц і йних заг р оз та о снови і нф орма ц і йної б езпеки. У ц ьом у пара г рафі ви д ізнаєте с я пр о і нш і ризики, які чат у ю ть на корист у вач і в мер еж і Інтернет, та пр о те, як ц их ризикі в у никн у ти.

Захищеність інформаційних систем

Розвиток сусп і льних ІС і сусп і льства в ц і лом у немож ливий б ез використа ння на д і йних і за хищених техн ічних ІС.

Інформаційна безпека — це су ку пн ість за ход і в д ля за хист у даних та і нф орма ц і йної системи ві д випа дкових аб о на вмисних пошкоджень та не са нкц іонова ног о до ст у п у.

За хищеною ІС вва жа ю ть тод і, коли вона може заб езпечити до ст у пн ість, ц і л існ ість та конфі денц і йн ість і нф орма ц і ї. Розглянемо таблиц ю:

Фактор	Означення	Вплив
Доступність	Забезпечення системою безперешкодного та своєчасного доступу до інформації повноважних (авторизованих) користувачів або здійснення своєчасного обміну інформацією між ними	Є основоположною у системах керування виробничим процесом, транспортними засобами та ін. Важлива під час користування інформацією великою кількістю людей: продаж квитків, банківські послуги, онлайн-опитування та ін.
Цілісність	Cтійкість до випадкового або навмисного пошкодження чи несанкціонованих змін	Життєво необхідний аспект при створенні алгоритмів, рецептів, плану медичних процедур, характеристик і складання набору комплектуючих, ходу виробничого процесу тощо, порушення яких може призвести до серйозних наслідків
Конфіденційність	Доступність інформації тільки правомочним користувачам, програмам, процесам	Важливий чинник опрацювання персональних даних і надання доступу до баз даних медичних, банківських, правоохоронних та інших приватних і державних структур, соціальних мереж тощо

Електронний підпис

За хист да них у ход і пер еда ва ння чер ез Інтернет, окрі м ві домих ва м із 9 к ласу засо бі в (бра н дмауери, за хищен і ка на ли зв’язку, за хищен і пар олями арх і ви тощо), може бу ти заб езпечено за допомог ою елект р онних ц ифр ових п і дписі в (ЕЦП) (рис. 5.1).

Рис. 5.1

Електронний підпис — це ц ифр ови й а н а лог зви ч а й ног о п і дп ис у.

Ц и м п і д п ис ом мо ж н а скрі п и т и буд ь-я к і доку мен т и. Ві н з асв і д ч ує п ри н а ле ж н іс т ь доку мен та певн і й о с о бі і гар а н т ує ц і л існ іс т ь і с екр е т н іс т ь і нф орм а ц і ї, о ск і л ьк и, н а в і д м і н у в і д зви ч а й ног о п і д п ис у, е лект р он н и й п і д п ис пов’яз а н и й і з вм іс т ом доку мен та, я к и й у р а зі пер ед а в а н н я ш иф руєт ь с я.

¹ Е лект р онний п і дпис — да н і в елект р онн і й ф орм і, які дода ю тьс я до і нших елект р онних да них аб о лог ічно з ними пов’яза н і та призначен і д ля і дентифі ка ц і ї п і дпису вача ц их да них. (За кон Укра ї ни «Пр о елект р онний ц ифр овий п і дпис»)

Сьог одн і ЕЦП використовуєтьс я д ля доку менто о бі г у м і ж п і дприємства ми, юри ди чними орга н іза ц і ями та о со ба ми, д ля пода ння звітно сті фізи чними о со ба ми тощо. С ертифі кат на п і дтвердження в ласног о ц ифр овог о п і дпису можна от римати п ісля пода ння за яви і па кет у доку менті в до цент ра сертифі ка ц і ї к люч і в.

Власнику(ц і) ЕЦП на да ю тьс я два ц ифр ових к люч і — ві дкритий і закритий. За критий к люч з б ері гаєтьс я в корист у вача на зовн і шньом у носієві да них аб о в комп’ю тері та є і нст ру ментом д ля п і дпису доку мента. Ві дкритий к люч є у ві льном у до ст у п і.

Правила створення паролів

Ре єст ру ючись на с а й та х (ст ворюючи а кау н т и) за в ж ди доводи т ь с я створювати пар ол і д ля за хист у конфі денц і йних да них.

Варто знати, що програ мні засоби «зла му» паролів ґрунтуються на перебира нні різних словникових або символьних варіа нтів, тому прості паролі на кшта лт «12345» або «qwer ty» зла муються за лічені секунди.

Д ля створ ення на д і йног о пар оля сл і д дот рим у ватис я та ких о сновних пра ви л.

• Не використову йте як пар ол і свої (аб о свої х рі дних чи друзі в) і м’я, прізвище, і н і ц іа ли, дат у нар одження, номери теле ф он і в тощо.

• Пар оль має бу ти довжиною не менше н і ж 8 символ і в.

• О б ов’язково комбі н у йте в пар ол і ма л і й великі л ітери, ц ифри, р озд ілові та і нш і зна ки.

Чи не кожній людині доводи лось іноді забу вати свої паролі, а потім ві дновлювати їх. Це не дивно, а дже су часна людина має десятки власних облікових за писів у Інтернеті (рис. 5.2). І хоча бі льшість са йтів зараз дозволяють корист у вача м створювати облікові за писи за даними поштових серверів (на прикла д, G o ogle) або соц іа льних мереж (на прикла д, Faceb ook), не за йвим буде створити на дійну основу паро-

ля, до якої у певному місц і (на початку, в се- ^Рис.
5.2

редині, кінц і, бі ля певного символу тощо) дода вати озна ки поточного са йта.

2 Д ля р е єст ра ц і ї на Faceb o ok пар оль з о сновою %K i rA#7 вигля датиме та к: F b%K i rA#7, а д ля T w itt er та к: T w%K i rA#7.

Захист від зламу

Окрім на дійності паролів, за хист ві д зла м у ва ж ливих а кау нтів вк лючає та к зва н у багатофакторну авторизацію корист у вача. Це коли д ля входження до в ласног о о бл і ковог о за пису свою о со бу доводитьс я п і дтверджу вати у кі лька спо со бі в (у в еденням о сновног о пар оля, ска н у ва нням QR-код у, ві дпові д дю на теле ф онний дзві нок, у веденням однора зовог о код у із SM S-пові дом лення та і н.).

³Що б р о з поч ат и п р оц е с у в і м к нен н я д в о ф а кт орної а в т ори з а ц і ї G o o gle -а к а н т у, у в і й д іт ь до св ог о о б л і ков ог о з а п ис у та пер ей д іт ь н а вк л а д ку:

Меню → Мій обліковий запис → Вхід в обліковий запис Google.

О с о б л и в ог о зн ачен н я з а х ис т в і д з л а м у н а бу в ає в у п р а в л і нсь к і й та з а конод а в ч і й д і я л ь но с т і, т р а нспор т н і й, мед и ч н і й, б а н к і в сь к і й с ф е р а х т ощо.

⁴Почина ючи з 01.03.2018 р. набула чинно сті по ста нова На ц іона льног о ба нку Укра ї ни в які й, зокр ема, ска за но:

«42. Ба нк зо б ов’яза ний використову вати меха н ізми дво фа кторної а втентифі ка ц і ї п і д час на да ння до ст у п у до систем а втоматиза ц і ї ба нку та у пра в л і ння ба за ми да них. (...)

46. Ба нк зо бов’яза ний розро бити та впрова дити пол ітику використа ння криптог рафічних засо бі в д ля за хист у і нф орма ц і ї...»

Веб-камери-шпигуни

Н ас л і д ком д і ї ш к і д л и ви х п р ог ра м, мож е стат и п р о с л у хову в а ння та ві де о спо стер еження за допомог ою ве б-ка мер, які п і д’єдна но до ІС (комп’ю тера, ноу т бу ка, п ла ншета, смарт ф она тощо).

⁵У т ра вн і 2014 р оку Євр опол знешкодив з лочинн у г ру п у ха кері в, які р озповсюджу ва ли і використову ва ли у свої х ц і лях шкі д ливі пр ог рами, що зд і йснюва ли стеження чер ез ве б-ка мери.

Ме т ою спо с т ер е ж ен н я мо ж у т ь бу т и ш а н та ж оп ри л юд нен н я м п рив ат н и х ф о т ог р а фі й, ви кр а ден н я п ар ол і в, у в еден и х пер ед в е б -к а мер а м и, т ощо.

За м і жнар одними за кона ми та за кона ми Укра ї ни б езп і дста вне вт руча ння в о со бисте життя г р ома дян (ві де о спо стер еження, пр о сл у хову ва ння, стеження, пер егля д кор е спон денц і ї тощо) заб ор онене.

⁶Фізи чна о со ба може бу ти знята на ф ото-, кі но-, теле- чи ві де оп л і вку лише за ї ї зг одою. Зг ода осо би на зн іма ння ї ї на ф ото-, кіно-, теле- чи ві деоп лівку прип ускається, якщо зйомки проводяться ві дкрито на вулиц і, на збора х, конф еренц іях, мітинга х та інших за хода х п у блічног о хара ктеру. (Циві льний кодекс Укра ї ни, ст. 307, п. 1)

Інтернет і особистість

Окрі м мож ливих за г р оз і нф орма ц і йн і й б езпец і, на корист у вач і в чат у ють ризики, спри чинен і пр оникненням Інтернет у в повсякденне життя.

Інтернет-залежність — це псих ічне ві дхи лення, що пр ояв ляєтьс я в на в’яз ливом у ба жа нн і у ві йти до Інтернет у та хвор о бливі й нездатно сті вчасно вийти з ньог о.

Сьог одн і деякі люди насті льки за хоп люю тьс я вірт уа льним пр о стор ом, що за м ість р еа льног о життя почина ю ть ві д да вати пер ева г у кіб ерр еа льно сті й пр оводять за комп’ю тер ом д уже ба гато часу. За різними до сл і дженнями, сьог одн і у світі близько 10 % корист у вач і в є і нтернетза лежними.

Інтернет-соціоманія

Інтернетсоціоманія — хвор о блива пот р е ба в постійном у спі лку ва нні в соц іа льних мережа х, інтернетсп і льнота х, на ф ору ма х (рис. 5.3) тощо. Коли о сновне коло сп і лку ва ння ск ла да ю ть вірт уа льн і друзі, на д ц им варто за мислитис я.

Ігроманія

Ігроманія — це на дм ірне (патолог ічне) за хоп лен-

Рис. 5.3

ня а зартними та/або комп’ютерними іг ра ми (рис. 5.4).

Людина з і г р овою за лежн істю вт рачає конт р оль на д со б ою, не здатна вчасно зу пинити г ру, а коли не г рає, то по сті йно о бд у м ує та ктику г ри тощо.

Пошук нового нескінченний і за грожує інформац ійним перева нта женням. Та к, ба гатогодинний Рис. 5.4

онла йн-сеа нс гри в World of Wa rcra ft у жовтні 2005 року довів кита йську школярку до виснаження і смерті.

Веб-серфінг

вебсерфінг (інтернетсерфінг) — це поверхнева подор ож і н т ер е т -с а й та ми та ст орі нка ми В се світнь ої па ву тини (рис. 5.5).

Власне ве б-сер фі нг не є інтернет-за лежн істю. А ле на дм ірне за хоп лення ве б-сер фі нг ом може п ризве сти до непер е б орної пот р е би в по сті йном у потоц і і нф орма- Рис. 5.5

ц і ї, б езу пинном у за ва нта женн і «пот рібних» д ля в ласної колекц і ї фа й л і в тощо.

Тролінг

Тролінг — це п у бл і ка ц ія пові дом лень і стат ей п р овока ц і йног о хара кт еру, що ма ю ть на ме ті р озпа ли т и конфл і кт м і ж чи тача ми та/аб о сп і вр озмовника ми, вра зити та/аб о вик ликати негативн у звор отн у р еа кц і ю (рис. 5.6).

Сп і лку ючись в Інтернеті, ви повинн і па м’ятати п р о мож ливіст ь на вмисних п р овока ц і й і н т ерне т т р олями й не р еа г у вати на ї хн і дописи, ст рим увати свої емоц і ї.

Рис. 5.6

Інформаційна безпека держави

Пр он и к нен н я і нф орм а ц і й н и х т ех нолог і й в усі с ф ери ж и т тя г р ом ад я н, у кра ї нськог о сусп і л ь ст в а й держ а ви п ри в е ло до т ог о, що неві д’єм ною у мов ою н а ц іон а л ьної б е зпек и Укр а ї н и с та ло з аб е зпечен н я ї ї і нф орм а ц і йної б е зпек и.

За хищен ість на ц іона льних ІС, окрі м уже ві домих ва м т ра диц і йних засо бі в і метод і в (пр ог ра мн і, техн ічн і та мора льно-ети чн і засо би, а та кож а дм і н іст ративн і та пра вові методи), пер едбачає р озр о бку і використа ння техн ічних ІС віт чизняног о вир о бництва за д ля зменшення за лежно сті держа ви ві д і ноземних вир о бникі в комп’ю терної і телеком у н і ка ц і йної техн іки та пр ог ра мног о заб езпечення.

Інтернет і державна мова

Мова — на йва ж ливі ший засіб сп і лку ва ння людей і заб езпечен ня і нф орма ц і й н и х п р оце сі в у всі х га л узях су часног о сусп і льства. Одна к деда л і бі льше і ншомовних сл і в (рис. 5.7) пот ра п ляю ть до словникі в у кра ї нської мови. О со бливо це пом ітно в терм і нолог і ї і нф ормат ики: комп’ю т ер, мон іт ор, п рин т ер, ска нер, модем тощо.

Ра зом із тим сл і д па м’ятатати, що ф орм у ва ння мовної культ у ри є держа вною пол ітикою усі х еконо- Рис. 5.7 м ічно р озвинених кра ї н. До вжива ння модних сл і в і ншомовног о походження т р е ба ста витис я вива жено й не засм іч у вати у кра ї нську мову.

⁸«Ме с ед ж» (ві д а н гл. Message) — пові дом лен н я, «коу чер» (ві д а н гл. Coach) — т р енер, «т ью т ор» (в і д а н гл. Tutor) — р епе т и т ор, «ф аси л ітат ор» (в і д а н гл. Fascillitator) — по с ер ед н и к, «ед в а йз ер» (в і д а н гл. Adviser) — конс ул ьта н т, «мен т ор» (в і д а н гл. Mentor) — н ас та вн и к.

Спі лку ючись в Інтернеті та вивча ючи іноземн у мову, не забу ва йте про чистот у рі дної мови. На ма га йте с я не вживати і ншомовних сл і в і словоспол у чень за на явно сті ві дпові дникі в.

⁹На са йті http s://slovot v i r.org.u a/ кожен може взяти у часть у пош у ку у кра ї нських ві дпові дникі в д ля і ншомовних сл і в.

Питання для самоперевірки

1. Коли і нф орма ц і йна система вва жаєтьс я за хищеною?

2. С ф орм улюйте ві дом і ва м пра ви ла створ ення на д і йног о пар олю.

3. Що яв ляє со б ою ба гато фа кторна а вториза ц ія?

4. У яких випа дка х дозволяєтьс я ві де озйомка о со би б ез ї ї зг оди?

5. На звіть ві дом і ва м ви ди і нтернет-за лежно сті. В чом у вони пр ояв ляю тьс я?

6. Яка мета т р ол і нг у і як пот рібно на ньог о р еа г у вати?

Вправа 5

При д у ма йт е на д і йн у о снову свог о пар олю, який можна було б використову вати д ля а вториза ц і ї на ба гатьох са йта х (записувати основу пароля в документ не потрібно).

1. Визначт е і за пиш іть у доку мент на зву а нтивірусної п р ог ра ми, яку вста нов лено на ва шом у комп’ю тері, а та кож дат у о ста нньої пер евірки (ска н у ва ння) системи на віруси.

2. Зна й д іть в Інтернеті «За га льн у дек лара ц і ю пра в людини» та скоп і юйте в доку мент статтю, в які й і детьс я пр о недоп устим ість б езп і дста вног о вт ру ча ння в о со бисте та сі мейне життя о со би.

3. З’ясу й т е, скі льки в сер еднь ом у часу на до бу ви п р оводи т е за комп’ю т ер ом і зокр ема в Інт ерне ті. Як ви вва ж аєт е: це ба гато часу чи ма ло? За пиш іть, що са ме і чом у вас приваблю є у кіб ерпр о сторі (сп і лку ва ння, і г ри, на вча ння тощо).

4. Зна й д іть в Інтернеті тл у мачення сл і в «фл уд» і «ф ейк». З’ясу йте походження ц их сл і в. Якими у кра ї нськими ві дпові дника ми ї х можна за м і нити?

Комп’ютерне тестування

Викона йте тестове за вда ння 5 із а втомати чною перевіркою р езультат у.

§ 6. Освіта в Інтернеті

У 9 к ласі ви озна йоми лись із деякими он ла йновими на вча льними р е су р са ми. Пр оте мож ливо сті і нтернет-о світи значно бі льш і.

Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання

Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання ( ї х ще н а зи в а ю т ь елект р он ними) — це а паратн і і пр ог ра мн і засо би, призначен і д ля засто су ва ння вик ла дача ми і у чнями (ст удента ми) у пр оце сі на вча ння, д ля викона ння розра ху нкових, лаб ораторних, досл і дниц ьких, пра кти чних тощо р о біт з елемента ми і нтера ктивно сті

(рис. 6.1).

Комп’ю терно-орієнтова н і засо би на вча ння можу ть та кож використову ватись і спец іа л іс-

та ми окр емих га л узей

С ер ед спец іа л ізова них і педа г ог ічних пр ог ра мних засо бі в можна ви д і лити та кі: • математика: пр ог ра мний комп лекс ТЕРМ, Gra n, Gau s s, Maple, Mathe-m atic a, Matlab, MathCA D, S ci lab;

• г е омет рія: Па кет дина м ічної г е омет рі ї D G, Рис. 6.1

The G e omet er’s Sket chpad, G e o G ebra, Cabr i;

• фізика: Вір т уа льна фізи чна лаб орат орі я, Бібл іотека елект р онних наочно стей тощо.

¹ Електронні засоби на вча льного призначення (мультимедійні пі дру чники, тести, ві део, пра ктику ми тощо) можна зна йти на ба гатьох са йта х, на прик ла д, o str iv.i n.ua, nova sh kola.ua, rozu m n i k i.net, u kr prog.com, zna n ius.com та ін.

Інтернет-навчання для школярів

До о сновних ви д і в о світн і х елект р онних р е су р сі в, які заб езпеч у ю ть процес на вча ння, на лежать електронн і посібники, засо би контролю зна нь, елект р онн і пра ктику ми, елект р онн і дові дники (енц ик лопед і ї, словники, карти, хр е стоматі ї тощо). Допомог ти в на вча нн і можу ть і нтернет-ку р си, ве бі нари, ф ору ми та і н.

2 Широкий спектр освітніх ве б-ресу рсів можна зна йти за поси ла ннями:

lokschool.io.ua/s14248/osvitni_veb-sayti; school150.edu.kh.ua/tornka_bbloteka r ya/k n i ga _ zapro shuye/elektron n i _ bi l iot ek i/

Стануть у пригоді учням, учителям і батькам такі сайти, як osvita.ua, рarta.ua, shkola.ua, repetitor.ua, ostriv.in.ua, eduwiki.uran.net.ua та ін.

Існ ує ба гато са йтів предметної спрямова ності, які допома га ють у чням у вивченн і тих чи і нших пр едметі в шкі льног о ку р су.

3 Укра ї нська мова: u k ra i n ska mova.com, u k rl ib.com.u a та і н.

Іноземн і мови: l i n g u a le o.com, mem r i s e.com та і н.

Фізика: phy sic s.com.u a, g utpfu si k.blogsp ot.com та і н.

Х і м ія: chem i str y.i n.u a, ptable.com та і н.

Математика: for mu la.co.u a, on l i nem s cho ol.com та і н. Історія Укра ї ни: h i st or y.org.u a, l it opy s.org.u a та і н.

4 На рис. 6.2 на в едено г оловн у ст орі нку са йта на йбі льшої бібл іотеки у кра ї нської л ітерат у ри.

Рис. 6.2

Інтернет-курси

Людина має вчитися впродовж усього життя. Хоча система вищої і професійної освіти не настільки гнучка, щоб своєчасно реагувати на появу нових спеціа льностей, особливо, інтернет-професій, у Інтернеті існує безліч курсів із веб-дизайну, програмування, маркетингу, копірайтингу тощо. Достатньо ввести запит у пошуковій системі і вибрати потрібний курс.

Прові дн і у н іверситети світ у створюють свої інтернет-ку рси, до бі льшості з яких дода но необхі дні дові дкові матеріа ли, презента ції, ві део-лекції тощо.

⁵Зна йти не о бх і дн і ку р си допоможу ть та кі і нт ерне т -р е су р си, я к C ou r s era.org, E d X.org, F ut u r eL e a r n.c om, c ou r s e bu ffet.c om та і н.

(рис. 6.3). Рис. 6.3

Коли ку рс зна йдено, потрібно за писатися на нього, отримати матеріа ли, у читися, проходити он ла йн-тест або викон у вати за вда ння. А потім за результата ми п латно чи безкоштовно отримати ві дпові дний сертифікат.

⁶В Укра ї н і з жовтня 2014 р оку д іє п латформа масових он ла йн-ку рсів Prometheus (рис. 6.4), яка на дає б езкошт овний дост у п до у н і в ер си т е т ськи х ку р сі в усі м

ба жа ючим, а та кож м істить ку р си д ля _{Рис. 6.4}

п і дг отовки до зов н і шньог о неза лежног о оц і нюва ння.

Дистанційна освіта

Оста нніми рока ми помітно зросла популярність диста нц ійного на вча ння. Його основою є інформа ційно-кому ніка ційні технології, що на да ють мож ливість у часника м на вча льного процесу на вчати і на вчатись на ві дста ні.

Детальніше дізнатися про дистанційне навчання можна за посиланням https://mon.gov.ua/ ua/osvita/visha-osvita/distancijna-osvita (рис. 6.5).

Пра ва та обов’язки у часників на вча льного _{Рис. 6.5}

процесу регулює Положення про дистанційну освіту та Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні. Дистанційно в Укра їні можуть навчатися грома дяни, які мають середню, професійну, вищу освіту, а також ті особи, у кого є можливість виконувати дистанційно всі завдання за допомогою освітніх технологій.

По закінченню такого навчання студенти отримують відповідні сертифікати. Термін навчання на базі середньої вищої освіти становить 6 років, середньої професійної освіти — 4,5 роки, вищої неюридичної освіти — 3 роки. Су часний ринок о світи пр опон ує мож ливо сті на вчатис я диста нц і йно:

• на ба зі са мо сті йног о вивчення матеріа л у (екстернат);

• на вча ння в у н і вер ситеті;

• сп і впра ця на вча льних за к ла д і в;

• а втономн і о світн і уста нови;

• а втономн і на вча льн і системи;

• диста нц і йне на вча ння з використа нням м ультимед і йних пр ог ра м.

7 Пер ел і к цент рі в диста нц і йног о на вча ння, які р екомен дова но М і н істер ством о світи і нау ки Укра ї ни, можна пер еглян у ти за по си ла нням: http://v n z.org.u a/dy sta nt sijn a-o sv ita/t s entr y-do

Розглянемо дета льно пер ева г и й недол і ки диста нц і йног о на вча ння:

Переваги дистанційної освіти
Сумісність	Поєднання навчання із роботою, відпочинком, іншою освітою тощо
Інтерактивність	Активне спілкування між студентом і викладачем
Індивідуальність	Можливість добирати індивідуальний графік навчання: час, інтенсивність і тривалість
Економічність	Безкоштовність або менша вартість навчання порівняно з очною і заочною формами
неупередженість	Мінімалізація впливу на оцінювання знань через особистість студента чи взаємовідносини із викладачем
Поширеність	незалежність від місцезнаходження, можливість отримати дистанційну освіту в закордонному закладі
Недоліки дистанційної освіти
Обмеженість спеціальностей	не розповсюджується на підготовку практичних фахівців: лікарів, водіїв, льотчиків та ін.
Ідентифікація студента	Є проблеми з повною ідентифікацією того, хто складає онлайніспит, тому обов’язкова очна сесія з поданням документа, що засвідчує особу
Технічна залежність від інформаційнокомунікаційних засобів	Пропускна здатність каналів зв’язку має бути достатньою для організації навчальних та/чи екзаменаційних телеконференцій та ін.
Мотивація	Має бути потужна власна мотивація та вміння вчитися само стійно
Спілкування	Відсутність особистого спілкування, 80 % онлайн-курсів проходять не в режимі реального часу, іноді доводиться довго чекати відповідей на уточнювальні запитання
Диплом	Більшість онлайн-курсів не надають дипломів державного зразка

За зви ча й виш і Укра ї ни використову ю ть диста нц і йн і технолог і ї д ля п і дт римки заочної і очної ф орм на вча ння. До диста нц і йної о світи зру чно звертатис я д ля от рима ння дру г ої вищої о світи, пр оходження ку р сі в п і двищення ква л іфі ка ц і ї, здо бу ття ба зової о світи людьми з о бмеженими мож ливо стями та і н.

Вирішивши на вчатися диста нц ійно, сл і д у ва жно вибирати на вча льн у пр ог ра м у і оц і нювати свої мож ливо сті, а дже диста нц і йна о світа вима гатиме ві д вас пер едовсі м са мо сті йно сті й са модисц ип л і ни.

Питання для самоперевірки

1. Яке призначення комп’ю терно-орієнтова них засо бі в на вча ння?

2. На звіть кі лька ППЗ з математики аб о і нших пр едметі в.

3. На звіть ві дом і ва м ви ди елект р онних о світн і х р е су р сі в.

4. На звіть кі лька са йті в за га льно о світньог о призначення.

5. Назвіть будь-який на вча льний са йт з вивчення окремого предмета.

6. Як зна йти не о бх і дн і і нтернет-ку р си?

7. Поясн іть призначення Prometheu s.

8. Що та ке диста нц і йна о світа? На звіть терм і ни от рима ння диста нц і йної о світи в Укра ї н і.

9. Пер ел іч іть пер ева г и диста нц і йної о світи.

10. Пр окомент у йте недол і ки диста нц і йної о світи.

Вправа 6

1. За пиш іть у доку мент, які ППЗ використову ються у вас на у рока х та якими о світн і ми са йта ми ви корист уєте с я у школ і і вдома.

2. За пиш іть у доку мент інтернет-ку рси якої спрямова ності ви хоті ли б пр ойти. Зна й д іть в Інтернеті і нф орма ц і ю пр о ку р си за одн ією з тем і з б ер еж іть скрі ншот екра на в доку менті.

3. Зна й д іть в Інт ерне ті «Положення п р о диста нц і йне на вча ння в Укра ї н і». Ві дш у ка йте в Положенн і п у нкт, у яком у й детьс я пр о те, на ког о зорієнтова не диста нц і йне на вча ння у чн і в у за к ла да х за га льної сер едньої о світи та скоп і юйте текст п у нкт у в доку мент.

4. З’ясуйте й за пишіть, чи використовуються елементи диста нційного на вча ння у ва шій школі, які са ме і на яких у чнів їх зорієнтова но.

5. Зна й д іть в Інтернеті са йт г е ог рафічно на йближчог о до вас вищог о на вча льног о за к ла д у аб о за к ла д у, у яком у ви хоті ли б на вчатис я п ісля за кі н чення школи, та з б ер еж іть скрі ншот г оловної сторі нки са йта. До сл і д іть, чи на дає цей виш мож ливість здо бу ття о світи диста нц і йно (з яких спец іа льно стей, на яких у мова х тощо) та запиш іть (скоп і юйте) у доку мент.

Комп’ютерне тестування

Викона йте тестове за вда ння 6 із а втомати чною перевіркою р езультат у.

§ 7. Робота в Інтернеті

Лише в первісном у сусп і льстві людина-мисливец ь могла заб езпечити се б е всі м не о бх і дним са мо сті йно. У су часном у світі ми корист уємо с я р езультата ми пра ц і ба гатьох людей. У ц ьом у пара г рафі ви д ізнаєте с я пр о су часн і пр о ф е сі ї та яку р о б от у можна зна йти в Інтернеті.

Тенденції на ринку праці

Чи за д у м у ва лис я ви на д тим, який фа х здо бу ти, «на ког о» п іти навчатис я п ісля школи? У світі на л іч уєтьс я бі льше н і ж 40 0 0 0 пр о ф е сі й, тож о брати са ме свою нелег ко.

Розглянемо д і а г ра м у, на які й ві до бра жено попи т на ринку п ра ц і за да ними Держ а вної с л ужби за йня т о сті Укра ї ни ста ном на 2017 рі к

(рис. 7.1).

Охорона здоров’я, сільське господарство, 5 % Інше, 39 %

Рис. 7.1

Існ ує ба гат о ва ка нсі й вод і ї в, ш вачок, с лю с арі в, е лект р омон т ері в, елект р ога зозварникі в, токарі в, м улярі в тощо. Та кож є попит на пра ц і вникі в сф ери по сл у г: пр ода вц і в, ку харі в, о фі ц іа нті в, перу карі в, охор онникі в тощо. У сі льськом у г о сподар стві пот рібн і а г р ономи, т ра ктористи та р о бітники з о б сл у г ову ва ння сі льськог о сподар ськог о вир о бництва.

Зат р е бу ва ними є та кож фа х і вц і з до сві дом р о б оти: л і карі, фарма цевти, і нженери різних га л узей, юристи, вик ла дач і, економ істи, бу хга лтери, а та кож ІТ-фа х і вц і.

Євр опейський С оюз, до сл і дивши у 2017 р оц і попит на пра ц і вникі в у різних сектора х економ і ки ЄС, р озр о бив пр ог ноз зм і н у сф ера х за йнято сті до 2025 р оку (рис. 7.2).

Як бачимо з д іа г ра м, попит зр о статиме на всі нау ко ємн і пр о ф е сі ї, зокр ема пов’яза н і з опра ц юва нням і нф орма ц і ї. Та кий р езультат не є неспод і ва ним, а дже р озвиток і нф орма ц і йног о сусп і льства пот р е бує пр о ф есі й, пов’яза них са ме з і нф орма ц і йно-ком у н і ка ц і йними технолог іями.

Професії майбутнього

Із р озвитком і нф орма ц і йних технолог і й, а втоматиза ц і ї та вир о бництва ринок пра ц і зм і ню єтьс я на дзви ча йно шви дко. Може статис я та к, що поки ви на вчатимете сь які йсь пр о ф е сі ї, ї ї зат р е бу ва н ість си льно зм інитьс я.

¹На прикі нц і 2017 р оку в столиц і Швец і ї Стокг ольм і на марш ру ті завдовжки 1,5 км у перше було за п у щено б езп і лотн і паса жир ські а втобуси. О чеви дно, що усп і х ц ьог о експеримент у вп лине на пер спективи пр о ф е сі ї вод ія.

Спец іа л істи Інстит у т у п і дг о т овки ка д рі в держ а вної сл ужби за йнят о сті Укра ї ни ск ла ли «Атлас нових пр о ф е сі й Укра ї ни» (рис. 7.3). За ї хн іми до сл і дженнями, бі льше н і ж де с яток на явних в Укра ї н і пр о ф е сі й, таких як листоноша, ма йстер з ремонт у ла мпових телевізорі в, кр е сляр, арх іваріус, ст еног рафіст т ощо, зникн у ть п ісля 2020 р оку.

²В исока вір ог і дн ість тог о, що невдовзі з’яв лятьс я нові спец іа льно ст і: п р о ект у в а л ьн и к р о б о т і в, операт ор б езп і ло тних л іта льних а параті в, менеджер а ватарі в, арх ітектор вірт уа льної р еа льно сті, к л і м ат о лог, ф ермер -а г р опон і к, на номедик, г енети чний консульта нт, молекулярний д ієтолог, п і-

лот а втол іта ка та і н. Рис. 7.3

Інтернет-професії

У су часном у сусп і льстві і нтернет-пр о ф е сі ї ста ю ть деда л і поп улярн ішими. Невпинно зр о стає попит на диза йнері в, коп іра йтері в, р ера йтері в, маркетолог і в, пр ог ра м істі в тощо. Нара зі зга даємо пр о та кі пр о ф е сі ї.

Веб-дизайнер — за ймаєть с я вер ста нням та р озр о бкою г рафічног о диза йн у са йті в, зна йомий з основа ми HTML , мов пр ог ра м у ва ння д ля ве бр озр о бки, а та кож керу ва ння са йтом засо ба ми CM S.

Програміст — за ймаєтьс я р озр о бкою пр ог ра мног о заб езпечення. В е бпр ог ра м істи створюю ть ве б-засто су нки, що до ст у пн і чер ез Інтернет.

Інтернет-маркетолог — за ймаєтьс я пр о су ва нням товарі в і по сл у г на вірт уа льном у ринку. Він вивчає попит на прод у кц ію та потре би аудиторі ї, пр оводить р ек ла мн і компа н і ї, поштові р озси лки тощо.

Аудіорозшифровувач — пер е творю є г оло сову і нф орма ц і ю ауд іо- та ві де оза писі в на текст. Ві н повинен мати г о ст рий сл у х і ві дм і нн у г ра мотн ість, що б, незва жа ючи на ш у м, а кценти й д іа лекти мов лення, пер етворити усн у мову на дру кова ний текст.

Інтернет-диктор — озву ч ує р ек ла мн і тексти, начит ує ауд іокниг и, д ублює чи за ка дрово озву ч ує фі льми тощо. Основні вимоги: приємний г олос, ві дсу тн ість де ф екті в мов лення, ч ітка дикц ія та а ктор ська ма йстерн ість.

Копірайтер — за ймаєтьс я на писа нням на за мов лення статей певної тематики.

Інтернет-журналіст — п у бл і кує в ласн і жу рна л іст ськ і мат ері а л и в он ла йнових засо ба х масової і нф орма ц і ї.

SEO-спеціаліст — оптим ізує р о б от у са йта з метою п і двищення йог о позиц і ї у списка х пош у кових систем (а нгл. Sea rch E n g i ne O pti m i zation — пош у кова оптим іза ц ія).

SMM-спеціаліст — за ймаєтьс я маркетинг ом у соц іа льних мер ежа х (а нгл. So ci a l Me d i a Ma rketi n g), пра ц ю є на д тим, що б за допомог ою соц іа льних мер еж пр о су н у ти по сл у г и, п і двищити р ейтинг компа н і ї та зал у чити якомога ширш у аудиторі ю.

Тренд-вотчер — вивчає т р ен ди (тен денц і ї) і є експертом зі ст ратег ічног о п ла н у ва ння. На о снові зібра ної на всі ляких за хода х та в Інтернеті і нф орма ц і ї ф орм ує звіт, за яким компа н ія п ла н ує свою пода льш у р о б от у.

Модератор — на гля дає за до т рима нням поря дку на ф ору м і, конт р олю є дот рима ння норм сп і лку ва ння і пра ви л ф ору м у.

Блогер — веде й а дм і н іст рує блог, зар о бляючи на прям і й та прихова н і й р ек ла м і тощо.

Влогер (відео-блогер) — корист у вач соц іа льної мер еж і з мож ливістю р озм і щення ві де о (YouT ub e, In st a g ra m тощо) який, окрі м зар о бітку на р ек ла м і, має зиск ві д р озм і щення на ка на л і ц і ка вих ві де оматеріа л і в, орга н іза ц і ї в ласних ка на л і в, шоу, телепер едач тощо.

³YouTube-кана л шведа Фелікса Чельберга (псевдонім PewDiePie) (рис. 7.4) за кількістю підписників у пона д 57 млн увійшов у 2013 році до Книги рекодів Гіннеса. За даними журна лу Forbes, за 2016 рік Чельберг заробив 15 млн доларів.

⁴Марк Цу кер б ерг (рис. 7.5) засн у ва в соц іа льн у мер ежу Fac eb o ok у 20 04 р оц і. А в же у 2010 Рис. 7.4

р оц і йог о було визна но одним із на ймолодших в історі ї м і ль ярдері в.

Це лише невелика частина існ у ючих і нтернетп р о ф е сі й. О скі льки Ін т ерне т охоп лю є все бі льше

сф ер людської д ія льно сті, створити ви черпний пе-

р е л і к п р о ф е сі й та ш лях і в і н т ерне т -зар о біт ку не-

мож ливо. Рис. 7.5

фріланс

Да вно мин ули часи існ у ва ння ві два жних лицарі в і ї хн іх збр оєно сц і в, та терм і н «фрі ла нс» (ві д а нгл. F re ela nce — ві льний спис) існ ує й зара з, хоча має і нше значення.

Фріланс — це в і д д а лене ( д ис та н ц і й не) ви кон а н н я р о б о т и б е з юри д и ч ног о о ф орм лен н я з о б ов’яз а н ь м і ж з а мовн и ком і ви ко н а вцем.

фріла нсерів існують інтернет-біржі (ма йда нчики) — са йти, на яких за мовники і викона вці зна ходять один одно-

(рис. 7.6): Freela nce.ua, Webla ncer.net, Aog.jobs, Freela ncehunt.com, Free-la ncers. net, Upwork.com, Proffstore.com та ін.

Фріла нс має низку перева г: свобода у виборі за мовника і викона вця, вільний графік роботи тощо. Разом із тим слід па м’ятати про відсутність постійної роботи і соціа льного пакету, відсутність кар’єрного зроста ння, мож-

ливість натра пити на ша хра їв тощо. ^{Рис. 7.6}

Планування діяльності

На вча льн у, до сл і дниц ьку, т рудову, і г р ову й будь-яку і нш у д ія льн ість д ля бі льш е ф ективног о до с яг нення по ста в лених ц і лей варто п ла н у вати. Це можу ть бу ти, на прик ла д, викона ння колективног о проект у з на вча льног о предмета, ін диві д уа льна розро бка в ласног о са йта, пі дг отовка до ЗНО, у часть у кома н дном у чемп іонаті з C ou nt er Str i ke тощо.

Планування діяльності у за га льному розу мінні передбачає та кі ета пи.

1. По ста новка ц і лей і за вда нь.

2. Розр о бка пр ог ра ми д і й (пог одинна, ка лен дарна тощо).

3. З’ясу ва ння ресу рсів, засо бів і методів викона ння і презент у ва ння р езультаті в.

4. Визначення викона вц і в і доведення п ла н і в до них — д ля колективної д ія льно сті.

Інст ру мента ми п ла н у ва ння можу ть бу ти т ра диц і йн і: арку ш з ол і вцем, щоденник, дошка зі шматочком кр ей ди тощо. А можна скористатис я комп’ю т ерними, Інт ерне т- аб о мо бі льними засто су нка ми: G o ogleка лен дар — д ля ка лен дарног о п ла н у ва ння д ія льно сті, L eader Ta sk — д ля п ла н у ва ння о со бистих і р о б очих сп ра в, L otu sNot e s — д ля орга н іза ц і ї колективної д ія льно сті та і н.

С ер ед п р ог р а м ног о з аб е зпечен н я д л я орга н із а ц і ї д і я л ьно ст і, та кої я к п ла н у ва ння та ст ру кт у ру ва ння р о б оти, о ф орм лення і п р езент у ва ння р езультаті в т ощо, на йбі льш вда лим вва ж а ю т ь о фісн и й п а ке т корпор а ц і ї M icr o s oft

(рис. 7.7). ^{Рис. 7.7}

Розглянемо призначення деяких програм (зверніть увагу, що окремі з них вам відомі із попередніх років вивчення інформатики):

Продукт	Призначення
Microsoft Word	Текстовий процесор
Microsoft Excel	Табличний процесор
Microsoft PowerPoint	Система підготовки презентацій
Microsoft Access	Система керування базами даних
Microsoft Publisher	настільна видавнича система
Microsoft Project	Система управління проектами
Microsoft Team Manager	Система управління персоналом
Microsoft Visio	Векторний графічний редактор діаграмм, блок-схем, структурних схем тощо

На са йті M icro s oft у чн і та вчит ел і можу ть б езкош т овно о т римати пр ог ра мне заб езпечення Office 365 д ля о світи, що вк лючає Word, Excel, PowerPoi nt, OneNot e та M icro s oft Tea m s ра зом із додатковими засо ба ми д ля за нять із к ласом.

Питання для самоперевірки

1. Коли і нф орма ц і йна система вва жаєтьс я за хищеною?

2. Які пр о ф е сі ї нин і є зат р е бу ва ними в Укра ї н і?

3. Що можна ска зати пр о тен денц і ї Євр опейськог о ринку пра ц і?

4. Я кі п р о ф е сі ї можу т ь зникн у т и в на йближчом у ма йбу т нь ом у? Чом у?

5. На звіть кі лька нових пр о ф е сі й ма йбу тньог о.

6. Охара ктеризу йте кі лька су часних і нтернет-пр о ф е сі й.

7. У чом у різниця м і ж блог ер ом і в лог ер ом?

8. Що та ке фрі ла нс?

9. Опиш іть пер ева г и та недол і ки фрі ла нсу.

10. На яком у са йті (са йта х) можна зна йти і нтернет-р о б от у?

11. На віщо потрібно п ла н у вати свою дія льность? Які інстру менти д ля ц ьог о існ у ю ть?

Вправа 7

1. О бм ірку йте, ким би ви хоті ли стати, то бто яку пр о ф е сі ю хотіли б о брати п ісля школи. Чом у? За пиш іть у доку мент свою арг у мента ц і ю.

2. Зна йдіть в Інтернеті опис у подоба ної професії: специфіку, позитивні й негативн і риси. Які людські яко сті не о бх і дн і п р едста вника м ц ієї пр о ф е сі ї? Зб ер еж іть зна й дене в доку менті.

3. Зна й д іть в Інтернеті порт р ети та біог рафічн і ві домо сті на йзна мениті ших, на ва ш у д у мку, пр едста вникі в ц ієї пр о ф е сі ї та дода йте до доку мента.

4. Зна й д іть в Інтернеті чинний К ласифі катор пр о ф е сі й Укра ї ни, та визначте, чи є в ньом у о бра на ва ми пр о ф е сія. Якщо є, то за пиш іть у доку менті ї ї код КП і пра ви льн у на зву за к ласифікатором. Якщо немає, то за пиш іть, що ця пр о ф е сія є новою, з’ясу йте приблизн у дат у ї ї появи.

5. Корист у ючись да ними дослі джень ЄС, спрогнозу йте, як зміниться попит на фа х і вц і в о бра ної ва ми пр о ф е сі ї до 2025 р оку. Д іа г ра м у (чи рису нок, якщо є) і кор отке пові дом лення дода йте до доку мента.

6. Зна й д іть і р озм істіть у доку менті і нф орма ц і ю (скриншо ти, поси ла ння, а др е си тощо) пр о те, де можна на вчитись о бра н і й ва ми пр о ф е сі ї (он ла йн-ку р си, у чи лище, виш тощо).

Комп’ютерне тестування

Викона йте тестове за вда ння 7 із а втомати чною перевіркою р езультат у.

§ 8. На шляху до інформаційного суспільства

У попередн іх ку рса х інф орматики ви засвої ли мора льно-ети чн і норми сп і лку ва ння у вірт уа льном у пр о сторі та пра вові о снови використа ння і нф орма ц і ї, от рима ної з Інтернет-р е су р сі в. У цьом у пара г рафі ви д ізнаєте с я пр о гло ба льн і тен денц і ї в і нф орматиза ц і ї сусп і льства, озна йомите с я з дос яг неннями по сті н д уст ріа льног о сусп і льства.

Інформаційне суспільство

Людське суспі льство пройш ло розвиток ві д первісног о, через рабовласниц ьке, ф е ода льне, а г рарне, і н д уст ріа льне — до і нф орма ц і йног о. Нара зі ми живемо в по сті н д уст ріа льном у (п ісля-і н д уст ріа льном у) сусп і льстві і є сві дка ми й у часника ми пр оце су ф орм у ва ння сусп і льства новог о тип у — і нф орма ц і йног о, у яком у г оловним пр од у ктом вир о бництва є і нф орма ц ія.

Інформаційне суспільство — це с усп і л ь с т в о, р о зв и т ок я ког о в перш у черг у з а ле ж и т ь в і д с т в ор ен н я, пер ер о б лен н я та викорис та н н я і нф орм а ц і ї.

Одним із авторів поняття «інформаційне суспільство» (інформа ційна цивіліза ція) вважається а мерика нський письменник, соціолог та фу ту ролог Елвін Тофлер (рис. 8.1). А на лізуючи майбутнє, він прогнозував перехід до нової цілісної гуманінформаційної цивілізації, який від-

будеться завдяки революційному прориву

оволодінні знаннями (інформацією). _{Рис. 8.1}

Поняття і нф орма ц і йног о сусп і льства має три аспекти: технологічний, ком у н і кативний, соц ієнта льний.

Технологічний аспект пов’яза ний із су часними високо е ф ективними технолог іями о бр о бки, з б ер еження та пошир ення і нф орма ц і ї.

Комунікативний аспект спирається на зроста ння о бсягів, шви дкості пошир ення та мож ливо стей до ст у п у до а кт уа льної і нф орма ц і ї бі льшо сті населення земної кул і.

Соцієнтальний аспект зорієнтова ний на вдо скона лення і нф орма ц і йних систем із метою за доволення життєвих потре б (диста нц ійне на вча ння, консультативна т е лемедиц ина, т орг і в е льн і е лект р онн і мер еж і т ощо) та соц іа льної а ктивно сті (до ст у п до елект р онног о у ря д у ва ння, у пра в л і ння, о бг овор ення, р е ф ер ен д у м і в, виб орі в тощо) сусп і льства в ц і лом у.

Інформаційна культура

В і нф орма ц і йном у сусп і льстві і нф орма ц ія є одним із на йц і нн і ших р е су р сі в, а і нф орма ц і йна культ у ра кожної людини — ва ж ливим чинником сусп і льної культ у ри.

Інформаційна культура — це ск л а дов а з а га л ьної кул ьт у ри о с о бис т о с т і, що визн ач ає ї ї пов ед і н ку в с ф ері і нф орм а ц і й ної д ія л ьно с т і.

Ва ж ливим аспектом і нф орма ц і йної культ у ри є і нф орма ц і йна етика.

Етика — це с у ку п н іс т ь п р а ви л та норм пов ед і н к и л юдей у в і дно си н а х од не з од н и м, і з с усп і л ь с т в ом і дер ж а в ою.

На ба гатьох са йта х немає цензу ри, а ле дотрима ння мора льно-ети чних норм є о б ов’язковою вимог ою ц иві л ізова ног о сп і вісн у ва ння корист у вач і в. Сьог одн і осо бливог о значення набу ває мережевий етикет (нетикет). Корист у вач і ма ю ть керу ватис я певними морально-етичними нормами.

Прига даємо окр ем і норми, а дже бі льш ість з них ва м ві дома.

• Використову ючи р е су р си мер еж і, не пер ешкоджа йте р о б оті і нших корист у вач і в.

• Не пору ш у йт е а вт ор ське п ра во — не використ ову йт е фа й ли, не призначен і д ля ві льног о до ст у п у.

• Не робіть того, що не прийнято в цивілізованому суспільстві: не можна лаятися, ображати людей, розпа лювати націона льну ворожнечу тощо.

О сновною мора льно-ети чною нормою корист у вач і в і р озр о бникі в і нф орма ц і йних р е су р сі в є дот рима ння конфі денц і йно сті приватної і нф орма ц і ї. Це о со бливо ва ж ливо в на ш час, коли ві домо сті пр о о со бу з б ері гаю тьс я в численних елект р онних ба за х да них.

Кри т ері я м и с ф ормова но ст і і нф орма ц і й ної кул ьт у ри о со бист о ст і, крі м е т и ч н и х, мора л ьн и х і п ра вови х аспект і в, є ї ї комп’ютерна грамотність, інформаційна грамотність, інформаційнокомунікаційна компетентність.

Комп’ютерна грамотність — у м і н н я п р а ц юв ат и з ком п’ю т ер ом, р о з у м і н н я о снов і нф орм ат и к и та і нф орм а ц і й н и х і ком у н і к ац і й н и х т ех нолог і й.

Зверніть у ва г у, що в інф орма ц ійном у суспі льстві комп’ютерна г ра мотн ість є насті льки ж ва ж ливою, як і вм і ння читати й писати.

Інформаційна грамотність — це вм і н н я п р а ц юв ат и з і нф орм а ц ією (ш у к ат и, а н а л і з у в ат и, оц і н юв ат и, ви корис т ову в ат и т ощо).

Інформа ційно-комуніка ційні технології поляга ють в здатності людини використовувати зна ння ІКТ для розв’язува ння різнома нітних за в да нь.

Глобалізація інформаційних процесів

Із початком т р е тьог о тис я чол іття м і жнар одне сп і втовариство на полегливо на ма гається у поря дку вати вп лив гло ба льних інф орма ц і йних процесів на економічний і соц іа льний розвиток людства, лікві д у вати цифрову нері вн ість, яка пр ояв ляєтьс я в о бмеженом у до ст у п і г р ома дян і окр емих кра ї н до комп’ю терних технолог і й та ІКТ. Розглянемо таблиц ю:

Дата	Місце	Назва заходу	Назва рішень	Зміст документа
22.07.2000	Окінава, Японія	Зустріч лідерів країн «Великої вісімки»	Хартія глобального інформаційного суспільства	Узгоджено цілі, завдання і способи впровадження ІКТ у всіх сферах суспільно-виробничої діяльності країн-учасниць
12.12.2003	Женева, Швейцарія	Всесвітній саміт (172 країни)	Декларація принципів. План дій	Сформульовано основну концепцію інформаційного суспільства та принципи його побудови
16.11.2005	Туніс, Туніс	Всесвітній саміт (175 країн)	Зобов’язання. Програма для інформа ційного суспільства	Визначено напрямки і шляхи побудови інформаційного суспільства та подолання цифрової нерівності
10.06.2014	Женева, Швейцарія	Всесвітній саміт	Заява про виконання рішень. Концепція на період після 2015 р.	Підбито підсумки втілення попередніх рішень та зафіксовано основні напрямки реалізації концепції інформаційного суспільства на період після 2015 р.

² ІКТ є одним з найбільш важливих факторів, які впливають на формування суспільства ХХІ століття (Окінавська Хартія).

Зг і дно із За коном Укра ї ни «Пр о і нф орма ц і ю» г оловними за вда ннями Укра ї ни на ш ляху до і нф орма ц і йног о сусп і льства є:

• заб езпечення до ст у п у г р ома дян до і нф орма ц і ї;

• створ ення на ц іона льних і нф орма ц і йних систем;

• зм і ц нення о снов і нф орма ц і йної д ія льно сті;

• заб езпечення е ф ективног о використа ння і нф орма ц і ї;

• сприяння з ба гаченню та з б ері га нню і нф орма ц і йних р е су р сі в;

• створ ення на ц іона льної системи за хист у і нф орма ц і ї;

• сприяння м і жнар одном у сп і вр о бітництву в га л узі і нф орма ц і ї;

• заб езпечення і нф орма ц і йног о су вер ен ітет у Укра ї ни.

Електронне урядування

Сьог одн і в і нф орма ц і йном у сусп і льстві а ктивно р озвива ю тьс я ІКТ, створюю тьс я у мови д ля е ф ективног о використа ння зна нь д ля р озв’яза ння а кт уа льних п р о блем сьог одення. Одна з них — у п р ова дження сист еми елект р онног о у ря д у ва ння.

Електронне урядування (е-урядування) — це і нф орм а ц і й но -ко м у н і к а ц і й н а ф орм а орга н і з а ц і ї в з аємод і ї орга н і в в л а д и з с усп і л ь с т в ом.

Одним із за вда нь елект р онног о у ря д у ва ння є надання електронних державних послуг (рис. 8.2), та ких як:

• реєстра ц ія а ктів г рома дянськог о ста н у (народження, ш лю бів тощо);

• о ф орм лення доку менті в (паспорті в, по сві д чень);

• р е єст ра ц ія фізи чних о сіб;

• р е єст ра ц ія пра в в ласно сті;

• пошук роботи службою зайнятості;

• от рима ння соц іа льної допомог и;

• на да ння податкової звітно сті;

• орга н і з а ц і я з а га л ь нодо с т у п н и х елект р онних бібл іотек та сховищ да них;

• о світн і по сл у г и;

• одержа ння різних дозвол і в тощо.

Рис. 8.2

³Ознайомитися із будь-яким Законом України чи постановою Верховної Ра ди чи зробити запит можна на сайті rada.gov.ua. Роботу Кабінету Міністрів України висвітлено на урядовому порта лі kmu.gov.ua. Із діяльністю Президента України можна ознайомитись на сайті president.gov.ua та подати електронну петицію за посиланням: petition.president.gov.ua

За да ними О ОН, у 2016 роц і Укра їна посі ла 32 місце серед кра їн світ у щодо г отовно сті до елект р онног о у ря д у ва ння.

Позиції перших 50-ти країн щодо електронного урядування

(UNITED NATIONS E-GOVERNMENT SURVEY 2016)

1 Великобританія 25 Мальта, Хорватія

2 Японія, Австралія 27 Колумбія, німеччина, норвегія, Індія,

Швеція

⁴Південна Корея 32 Чилі, ОАЕ, Бахрейн, Україна

⁵нідерланди, нова Зеландія 34 Російська Федерація

7 Іспанія 37 Бразилія, Словенія

8 Сінгапур, Канада, Італія, 39 Уругвай, Монголія, Ірландія,

Фінляндія Саудівська Аравія

12 Франція, Сполучені Штати 43 Туніс, Люксембург, В’єтнам, Болгарія Америки

14 Австрія, Мексика, Польща 47 Малайзія, Узбекистан, Азербайджан

17 Ізраїль, Марокко, Литва, 50 Португалія, Шрі-Ланка, Молдова,

Чорногорія Маврикій, Ісландія

22 Естонія, Китай, Данія

Ро б о т а в л а д н и х с т ру к т у р с т а є д е д а л і п р о з орі шою. А л е з а л и ш а є т ьс я н и з ь к ою і н т ер а к т и в н іс т ь у р я д ов и х с а й т і в т а н е до с т ат н ь ою я к іс т ь і к і л ь к іс т ь по с л у г, я к і н а д а ю т ь с я і з з а с т о с у в а н н я м е ле к т р он н и х з а с о бі в.

Технології колективного інтелекту

У сер един і 1980 -х р окі в у ход і вивчення пр оце су колективног о прийняття рі шень з’явивс я новий терм і н — «колективний р озу м».

Колективний інтелект (колективний розум) — це з д ат н іс т ь ко лект и ву до ви р о б лен н я е ф ект и вн і шог о рі шен н я, н і ж н а й кр а ще з і н д и в і д уа л ьн и х рі шен ь.

Із р озвитком Інтернет у з’яви лис я технолог і ї використа ння колективног о і нтелект у людей за вдяки вра ху ва нню й опра ц юва нню д у мок, і дей, пр ог нозі в, пер едбачень і зна нь неймовірно великої кі лько сті і нтернет-корист у вач і в.

Розглянемо деякі т ехнолог і ї використа ння колективног о і нт елект у:

Google	Google використовує ринки колективних передбачень для внутрішніх потреб компанії.
Фінансові біржі	В одному з експериментів програма-робот, яка збирала прогнози учасників торгів і укладала угоди на основі колективного прогнозу, продемонструвала дохідність більшу, ніж найкращий брокер.
Пошукові системи	Пошукова система, переглядаючи інтернет-сторінки, збирає знання, створені мільйонами людей, для генерації очікуваних користувачами відповідей на поставлені питання.
Wikipedia	Використовує колективний інтелект інтернет-користувачів для створення універсальної енциклопедії.
Вільне програмне забезпечення	над розробкою вільного програмного забезпечення працюють багато програмістів, доповнюючи і переробляючи зроблене кожним. У результаті отримуємо продукт колективного інтелекту.

Ва м ві доме слово «синергія» (ві д грец. συνεργ i a — ра зом)? Це су марний р езультат ві д взаємод і ї кі лькох ск ла дових, який пер ева жає р езультат кожної із них окр емо.

Усе бі льшог о значення набу ває поняття колективног о і нтелект у як синерг і ї (з лиття, доповнення) і нтелект у людей і комп’ю теризова них р о б оті в.

⁵ З а І лоном М а ск ом ( рис. 8.3), з л и т тя к о лект и вног о і н т е лект у л юдей і з ш т у ч н и м і н т е лект ом р о б о т і в н аб л изи т ь л юдс т в о до р о зв’яз а н н я н а д с к л а д ної з а д ач і п р ог но з у в а н н я м а й б у т -

н ь ог о. Рис. 8.3

Питання для самоперевірки

1. Які аспекти має поняття і нф орма ц і йног о сусп і льства?

2. У чом у полягає і нф орма ц і йна культ у ра о со бисто сті?

3. На звіть кі лька мора льно-ети чних норм корист у вач і в і нф орма ц і йних р е су р сі в. Яких із них ви дот рим уєте сь?

4. Що є критерієм і нф орма ц і йної культ у ри?

5. Що та ке ІКТ-компетентн ість?

6. У чом у пр ояв ляєтьс я ц ифр ова нері вн ість?

7. Що р озу м і ю ть п і д елект р онним у ря д у ва нням?

8. Що р озу м і ю ть п і д колективним і нтелектом? На вед іть прик ла ди пр ояву колективног о і нтелект у

Вправа 8

1. Зна й д іть в Інтернеті «Ж еневську Дек лара ц і ю принцип і в: По будова інф орма ц ійног о суспі льства — гло ба льна за дача новог о тися чол іття» та ві дш у ка йте в н і й статтю 24. За допомог ою он ла йн-пер ек ла дача (аб о сервісу браузера) пер ек ла д іть (якщо не пер ек ла дено) зм іст статті у кра ї нською мовою та з б ер еж іть (скоп і юйте) у документі, за значивши в д ужка х повн у на зву першоджер ела та поси ла ння на ве б-сторі нку.

2. Зна йдіть на са йті za kon.rada.gov.ua чинний За кон Укра їни «Про інформа цію». У за коні зна йдіть статтю, яка дає відповідь на пита ння: чи дозволяється використа ння конфіденційної інформа ції про особу (на ціона льність, освіту, сімейний ста н тощо) без згоди на це особи. За пишіть (скопіюйте) зміст статті у документ, зазначивши в дужка х повну назву першоджерела та посила ння на веб-сторінку.

3. Зна й д іть в Інтернеті й за пиш іть у текстовий доку мент, хто та кий І лон Маск і яке ві дношення ві н має до пр о блем шт у чног о і нтелект у.

4. Ві дкрий т е са й т е лект р онних пе тиц і й Пр ези ден т у Укра ї ни, пер егляньте петиц і ї, з бір п і дписі в до яких т риває та які набра ли на йбі льш у кі лькість г оло сі в. Зб ер еж іть скриншот сторі нки в доку менті, за пиш іть сво є ста в лення до зм іст у одн ієї з петиц і й.

Комп’ютерне тестування

Викона йте тестове за вда ння 8 із а втомати чною перевіркою р езультат у.

РОЗДІЛ 2.

МОДЕЛІ І МОДЕЛюВАННЯ. АНАЛІЗ ТА ВІЗУАЛІЗАцІЯ ДАНИХ

§ 9. Комп’ютерне моделювання об’єктів і процесів.

Комп’ютерний експеримент

§ 10. Автоматизація опрацювання списків

§ 11. Консолідація даних. Зведені таблиці

§ 12. Основи статистичного аналізу даних. Ряди даних

§ 13. Обчислення основних статистичних характеристик вибірки

§ 14. Візуалізація рядів і трендів даних. Інфографіка § 15. Розв’язування задач на підбір параметра

§ 16. Розв’язування оптимізаційних задач § 17. Основи роботи в середовищі Scilab

§ 18. Розв’язування рівнянь, систем рівнянь в середовищі Scilab

§ 19. Розв’язування задач із різних предметних галузей

ПОВТОРюєМО

У ку р сі і нф орматики 7–9 к ласу ви озна йомил ис я з поня т тя м и інформаційної моделі об’єкта (п р оце су, явища), комп’ю т ерної модел і, д ізна лис я, з яких ета п і в ск ла даєтьс я до сл і дження пр оце сі в і явищ ш ляхом комп’ютерног о моделюва ння, отримали до сві д пр оведення комп’ю терног о експеримент у. З а зви ча й у ход і до с л і дження на копи ч уєть с я значний обсяг експериментальних даних. У їх опрацюванні допоможе ваш до сві д р о б оти в середовищі табличного процесора Eхcel — прик ла дної пр ог рами д ля опра цюва ння да них, пода них в електронних таблицях.

Е лект р онн і таблиц і ма ю ть пот ужн і засо би д ля у поря дку ва ння та фі льт ру ва ння в е ликих о б с яг і в в з аємо з а ле ж ної і нф орма ц і ї, п і д би т тя п і дсу м к і в, т о б т о на да ю ть ши р окі мож ливо сті не ті льки д ля зберіга ння да них і проведення розра ху нків, а й д ля а на л ізу да них.

1. На звіть ві дом і ва м і нст ру менти комп’ю т ерног о моделюва ння.

2. Опиш іть зм іст кожног о з ета п і в комп’ю терног о моделюва ння.

3. Що та ке комп’ю т ерний експеримен т? На в ед іт ь п рик ла д.

4. У яких га л узях використову ються електронн і таблиц і?

5. У яких випа дка х засто сову ю тьс я ві дно сн і, аб солю тн і, м і ша н і по си ла ння?

6. Д ля чог о призначен і ф орм ули?

Опрацювавши цей розділ, ви оволодієте інструментами для аналізу експериментальних даних, методами та засобами візуалізації даних, ознайомитеся з основами статистичного аналізу даних, проаналізуєте можливості електронних таблиць Excel та системи комп’ютерної математики Scilab для виконання інженерних і наукових обчислень.

§ 9. Комп’ютерне моделювання об’єктів і процесів. Комп’ютерний експеримент

У ку р сі і нф орм ат и ки ви в ж е зн а йом и л ис я з пон я т тя м моде л і та п ризн ачен н я м моде л юв а н н я я к ме т од у п ізн а н н я н а вкол и шн ь ог о світ у, ск ла да л и і нф орма ц і й н і моде л і о б’єкт і в і п р оце сі в, р озгл я д а л и рі знови д и ком п’ю т ерн и х моде лей, п р ов од и л и ком п’ю т ерн і експеримен ти на п рик ла да х за дач із різних п р едме тних га л узей. Розглянемо док ла дн і ше озна ки та хара кт еристики комп’ю т ерних моделей.

Комп’ютерні моделі

Інформаційна модель — це опис о б’єкта (явища, пр оце су), який використовуєтьс я за м ість ориг і на л у п і д час йог о до сл і дження, коли з б ері гаєтьс я і нф орма ц ія пр о деякі ва ж ливі д ля да ног о досл і дження типові риси та в ластиво сті о б’єкта.

Моделювання — це дослі дження о б’єктів ш ляхом по будови й вивчення ї хн і х моделей. Пр оце с моделюва ння починаєтьс я з визначення ц і лей моделюва ння.

Модел і потрібн і д ля тог о, що б (рис. 9.1):

• зр о зу м іт и, я к в ла ш т ов а н и й о б’єкт (аб о як виникає пр оце с), яка йог о ст ру кт ура, о сновн і в ластиво сті, за кони р озвитку і взаємод і ї з на вколишн і м світом;

• н а вч и т ис я керу в ат и о б’єкт ом (аб о п р оце с ом) і визначат и на й кра щ і спо с о би у пра в л і ння при за да них ц і лях і критеріях;

• п р ог но з у в ат и н ас л і д ки вп л и ву н а о б’єкт.

Середня оцінка розробки

Структурованість

1.0

Оригінальність викладу

1.0

Відповідність темі

1.0

Загальна:

1.0

Всього відгуків: 1

Оцінки та відгуки

Корюков Ігор В'ячеславович 19.12.2020 в 01:18

І що це таке? Підручник, що вийшов у 2019 році, не такий... А ці 9 параграфів нікому не потрібні...

Загальна:

1.0

Структурованість

1.0

Оригінальність викладу

1.0

Відповідність темі

1.0

pdf

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Гурин Сергій Іванович

Пов’язані теми

Інформатика, 10 клас, Інші матеріали

Додано

10 вересня 2018

Переглядів

4909

Оцінка розробки

1.0 (1 відгук)

Підручник з інформатики 10 клас

повторюємо

§ 1. Інформація і повідомлення

Поняття інформації

Властивості інформації

Повідомлення і дані

Аспекти інформації

Питання для самоперевірки

Комп’ютерне тестування

§ 2. Двійкове кодування і передавання повідомлень

Кодування символьних даних

Кодування графічних даних

Кодування звукових даних

4 Задача на розрахунок обсягу текстових даних

Задача на розрахунок обсягу графічних даних

Задача на розрахунок обсягу звукових даних

7 Задача на розрахунок кількості двійкових розрядів

Передавання повідомлень

Пропускна здатність каналу зв’язку

Питання для самоперевірки

Вправа 2

Комп’ютерне тестування

§ 3 Інформаційні системи і технології

Інформаційні системи

Інформаційні технології

Комп’ютерні технології

Smart-технології

Технології штучного інтелекту

Нанотехнології

Штучні нейронні мережі

Питання для самоперевірки

Вправа 3

Комп’ютерне тестування

§ 4 Інтернет-технології

Веб-технології

Хмарні технології

Інтернет речей

Туманні технології

Блокчейн та криптовалюта

Інтернет-банкінг

Інтернет-маркетинг

Даркнет

Питання для самоперевірки

Вправа 4

Комп’ютерне тестування

§ 5. Проблеми інформаційної безпеки

Захищеність інформаційних систем

Електронний підпис

Правила створення паролів

Захист від зламу

Веб-камери-шпигуни

Інтернет і особистість

Інтернет-соціоманія

Веб-серфінг

Тролінг

Інформаційна безпека держави

Інтернет і державна мова

Питання для самоперевірки

Вправа 5

Комп’ютерне тестування

§ 6. Освіта в Інтернеті

Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання

Інтернет-навчання для школярів

Інтернет-курси

Дистанційна освіта

Питання для самоперевірки

Вправа 6

Комп’ютерне тестування

§ 7. Робота в Інтернеті

Тенденції на ринку праці

Професії майбутнього

Інтернет-професії

фріланс

Планування діяльності

Питання для самоперевірки

Вправа 7

Комп’ютерне тестування

§ 8. На шляху до інформаційного суспільства

Інформаційне суспільство

Інформаційна культура

⁴ Задача на розрахунок обсягу текстових даних