Підсумкова контрольна робота "ВОДА — КРОВ ЗЕМЛІ"

ВОДА — КРОВ ЗЕМЛІ

Погляньте на карту світу і побачите блакитний колір просторів нашої планети. Ним позначено воду, яку в цілому називають Світовим океа­ном. До нього належать усі океани й моря.

Він займає 3/4 поверхні Землі, на сушу припадає 1/4. Недарма іноді називають нашу Землю «планетою-океаном», а воду — найдивовижні­шим мінералом на Землі. Адже вона створює умови для розвитку різно­манітних форм життя.

Води навкруги багато. У річках, морях і океанах вода перебуває у ви­гляді рідини, у хмарах — у вигляді пари, а в морози перетворюється у лід. Майже 2/3 нашого тіла становить вода. Вона входить до складу крові, яка розносить по всьому організмові поживні речовини. Випаровуючись із поверхні шкіри, регулює температуру нашого тіла.

Вода — це тіло природи, яке відрізняється від інших тим, що не має власної форми, а набуває її залежно від посудини, тобто вода — ріди­на. Порівняйте її з молоком або чорнилом, і ви переконаєтеся, що во­на безбарвна, прозора. Не має вода власного запаху і смаку, а набуває їх залежно від домішок (солей, цукру). Такі породи, як глина, пісок, у воді не розчиняються. При температурі нижче 0 ˚С утворюють вели­ку кількість водяної пари. Перебуваючи у вигляді снігу чи льоду, вода також може випаровуватись. При нагріванні вона розширюється, а при охолодженні до +4 ˚С стискується.

Вода є в річках, озерах, болотах, водосховищах, ставках, а також під землею. Це називається водами суші. Вони поділяються на поверхневі й підземні.

Дощова вода, просочуючись у землю, легко проходить через шар ґрунту, товщі піску, гравію, гальки до шару глини, яка майже не про­пускає її. Утворюються підземні струмочки, які течуть у напрямі нахи­лу шару глини. Інколи вони виходять на поверхню (в яру, долині, біля підніжжя схилу).

Місце, де на поверхню землі виходить підземна вода, називають джерелом.

Джерельна вода чиста, холодна, її приємно пити. Води, у яких роз­чинені гази, солі, називають мінеральними.

У верхів’ї річки Чорний Черемош у Карпатах відоме мінеральне дже­рело Буркут. Улітку 1901 року тут побувала відома українська поетеса Ле­ся Українка, відпочивали Іван Франко і Михайло Коцюбинський.

Кожна річка починається невеликим струмком. Вона має витік, тоб­то місце, звідки починається. Місце, де річка впадає в море, озеро або іншу річку, називають гирлом.

Річки течуть з різною швидкістю. На рівнинах — повільно, спокій­но, а в горах — швидко і бурхливо.

Вода — цінний дар природи, справжнє джерело життя. Досить ска­зати, що без їжі людина може існувати п’ять тижнів, а без води не про­живе й п’яти днів. Земля, позбавлена води,— мертва пустеля (З журна­лу, 400 сл.).