Підсумкові роботи за групами результатів (8 кл)

 

 

 

НУШ

 ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗА ГРУПАМИ РЕЗУЛЬТАТІВ ДО УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У 8 КЛАСІ

 

 

 

 

 

 

Легедзинська гімназія

Тальнівської міської ради 

Черкаської області

 

 

Учителька української мови та літератури

Гончарова Світлана Петрівна

 

 

 

 

 

2026

 

 

 

Посібник упорядковано відповідно до програми «Навчальна програма з української мови для 8 класу», розробленої на основі модельної навчальної програми  «Українська мова. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Заболотний О. В., Заболотний В. В., Лавринчук В. П., Плівачук К. В., Попова Т. Д.), рекомендованої Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 24.07.2023 № 883).

          Пропоновані матеріали можна використати на уроках української мови у 8 класі НУШ. Посібник містить різні види завдань за групами результатів (ГР1, ГР2, ГР3, ГР4) підсумкового оцінювання. Підібрані види робіт допоможуть перевірити засвоєні здобувачами освіти знання, сприятимуть розвитку критичного мислення та здатності практично застосовувати набуті вміння та навички.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 12. Тема. Підсумкова робота.  Усно взаємодіє (ГР1).

Повторення та узагальнення вивченого. (Усна відповідь).

Скласти карту пам’яті (дерево знань, хмаринку основних понять) та підготувати усну відповідь на одну із запропонованих тем.

1.Самостійні та службові частини мови, вигук.

2.Дієслово та його форми.

3.Розряди прислівників за значенням.

4.Сполучники сурядності та підрядності.

5.Написання не з різними частинами мови.

6.Уживання прийменників у, в  та сполучників і, й.

 

Урок № 28. Підсумкова робота. Досліджує мовлення (ГР4). Тема.

Словосполучення . Речення. Граматична основа двоскладного речення (Тести).

Варіант 1

І. Виконайте тестові завдання (по 0,5 бала).

1. Укажіть словосполучення з підрядним зв’язком керування:
А) весняний ранок;          Б) дуже уважний;
В) читати книжку;           Г) надзвичайно цікаво.

2. У якому словосполученні залежне слово виражене прислівником?
А) Надзвичайно гарний;        Б) читати повість;
В) висока гора;                        Г) книга друга.

3. Укажіть рядок, у якому ВСІ поєднання слів є словосполученнями:
А) писати твір, зелений ліс, сонце зійшло;
Б) читати мовчки, ранкова тиша, недалеко від дому;
В) ми читаємо, весняний день, дуже тепло;
Г) за вікном, птахи співають, гарна погода;

4. Словосполученням НЕ є:
А) бажання перемогти;          Б) працювати старанно;
В) щира усмішка;                    Г) трава зазеленіла.

5. Укажіть просте ускладнене речення:
А) Сонце зійшло над горизонтом.
Б) Коли зійшло сонце, ми рушили в дорогу.
В) Яскраве і тепле сонце зійшло над горизонтом.
Г) Сонце зійшло, і небо посвітлішало.

6. Яке речення є розповідним неокличним?
А) Яка чудова весна!
Б) Невже ти це зробив?
В) Прочитай цей текст.
Г) Надворі тихо й спокійно.

7. У якому реченні граматична основа виражена іменником та дієсловом?
А) Читати дуже корисно.
Б) Весна прийшла вчасно.
В) Моя мрія –  мир на Землі.
Г) Працювати –  важливо.

8. Укажіть речення зі складеним іменним присудком:
А) Вітер враз посилився.
Б) Земля була теплою.
В) Птахи уже прилетіли.
Г) Хмари розсіялися.

9. Підмет у формі інфінітива є в реченні:
А) Учні старанно працюють.
Б) Читання розвиває мислення.
В) Вчитися – приємно.
Г) Моя сестра успішно навчається.

10. У якому реченні підмет виражений займенником?
А) Мандрівка була цікавою.
Б) Ми любимо рідну мову.
В) Малювала красиво.
Г) Тиша навколо нас.

11. Укажіть двоскладне речення:
А) Смеркало.
Б) Надворі холодно.
В) Діти гралися у дворі.
Г) Потрібно працювати.

12. У якому реченні правильно визначено граматичну основу?
А) Осінній ліс (осінній)
Б) Учні уважно слухають (учні слухають)
В) Гарна погода сьогодні (гарна погода)
Г) Співав дуже гарно (співав гарно)

ІІ. Завдання відкритої фори (по 2 бали)

1. Дайте визначення словосполученню. Поясніть, чим словосполучення відрізняється від слова та речення. Наведіть 1 – 2 приклади.
2. Поясніть, що таке речення. Назвіть його основні ознаки та складіть одне просте речення.
3. Що таке граматична основа двоскладного речення? Назвіть її складники та підкресліть граматичну основу в реченні: Осіннє сонце лагідно світить над селом.

 

Варіант 2.

І. Виконайте тестові завдання (по 0,5 бала)

1. Укажіть словосполучення з підрядним зв’язком узгодження:
А) біля школи;                   Б) прочитати книгу;
В) цікава розповідь;          Г) дуже швидко.

2. Яке словосполучення є дієслівним?
А) Щира усмішка;             Б) весняний день;
В) старанно вчитися;         Г) надзвичайна краса.

3. У якому рядку немає словосполучення?
А) Бігти швидко;               Б) над річкою;
В) летять високо;               Г) тиха ніч.

4. Укажіть правильне твердження:
А) підмет завжди виражений іменником;
Б) присудок може бути простим і складеним;
В) у кожному реченні є два головні члени;
Г) словосполучення може бути граматичною основою.

5. Яке речення є простим поширеним?
А) Смеркало.                               Б) Настала весна.
В) У лісі заспівали птахи.          Г) Коли настала весна, заспівали птахи.

6. Укажіть спонукальне речення:
А) Я люблю мандрувати.
Б) Чи ти готовий?
В) Як гарно навесні!
Г) Виконай завдання уважно.

7. Граматична основа в реченні «Моя мрія – стати лікарем» складається з:
А) підмета й присудка;        

 Б) двох присудків;
В) двох підметів;         

Г) одного головного члена.

8. Складений дієслівний присудок є в реченні:
А) Хлопчик читає цікаву книгу.
Б) Дівчинка почала читати книгу.
В) Тато читає уважно газету.
Г) Мама працює в бібліотеці.

9. Підмет виражений словосполученням у реченні:
А) Навколо шуміли зелені дерева.
Б) Ми з сестрою загадали бажання.
В) Читати художню літературу цікаво.
Г) Ось і прийшла зеленокоса весна.

10. Яке речення є односкладним?
А) Діти читають книжки.
Б) Надворі завесніло.
В) Сонце зійшло.
Г) Птахи співають.

11. Укажіть речення зі складеним іменним присудком:
А) Дорога була довгою.
Б) Дорога тягнулася.
В) Дорога пролягала через ліс.
Г) Дорога вела додому.

12. Яке твердження є правильним?
А) Підмет завжди стоїть на початку речення.
Б) Присудок не може бути виражений прикметником.
В) Граматична основа – це головні члени речення.
Г) Усі речення мають словосполучення.

 

ІІ. Завдання відкритої фори (по 2 бали).

1. Поясніть, з яких слів може складатися словосполучення. Які частини мови не можуть бути головними у словосполученні? Наведіть приклади.
2. Чим відрізняється словосполучення від речення? Поясніть на прикладах.
3. Дайте визначення двоскладному реченню. Підкресліть граматичну основу в реченні:

    Діти уважно слухали пояснення вчителя.

 

Урок № 31. Підсумкова робота. Працює з текстом (ГР2). Читання мовчки.

Розвиток мовлення.  Сприймання письмового тексту (читання мовчки тексту, аналіз прочитаного та виконання завдань за змістом, у т. ч. завдання на перетворення інформації з однієї форми в іншу – схема, таблиця, графік).

Свято Покрови

Це велике свято – Покрова Божої Матері – було встановлене в Константинополі на згадку про дуже важливу подію. Коли столиці загрожувала небезпека від ворогів (місто взяли в облогу сарацини), мешканці зібралися помолитися до храму. Святий Андрій, що був тоді в церкві зі своїм учнем Єпіфанієм, побачив дивне видіння: над молільниками стояла Пресвята Богородиця і, тримаючи в руках омофор (це єпископське облачення, що одягається на плечі й символізує служіння людям), покривала ним людей. Сама Богоматір молилася, а біля неї стояли й молилися апостоли, мученики та святі. Молитва Богородиці врятувала місто та його мешканців: вороги зняли облогу й подалися геть.             

В Україні Покрова – це велике свято, багато храмів у нас збудовано на пошану Покрови Божої Матері. В Запорізькій Січі була церква Покрови. Свято відзначається 1 жовтня.

Певна річ, що українці святкують у цей день не історичну допомогу Божої Матері Константинополю, а щось інше, рідніше й вартісніше для душі християнина, більш загальне й духовне. Цим святом українці відзначають віру православного християнина в заступництво Божої Матері, в іі Покрову всього християнського світу Своїм материнським піклуванням.

На своїх руках Пресвята Богородиця тримала омофор, подібний до широкого довгого рушника. Це знак любові Христа до людей, Його піклування про них, про спасіння кожної душі всього світу. Він спасає, врятовує тих, хто заблудив, втомився. Цей свій омофор, цю долю служіння всім людям Христос поклав і на Свою пречисту Матір, яка є порятунком і непохитною допомогою для всіх нас. Тяжким омофором повисли на Її руках усі наші біди і скорботи…

Вірою в небесний омофор і в заступництво Божої Матері завжди були пройняті українці. Але з небесним омофором прагнули сполучити свій земний омофор – своє служіння визволенню і полегшенню життя свого народу. Погляньте на давню ікону Запорізької Божої Матері. З яким почуттям дивляться на Пресвяту Діву Марію запорожці – старшина з шаблями за поясом! Яка в їхніх очах готовність і самим послужити для свого народу, взяти на себе хоч частину того небесного омофору, щоб полегшити скорботи та біди свого народу і в цей спосіб з’єднатися з Небом!

За краї цього омофора повинні братись і всі ми, полегшувати тягарі життя одне одного. От якого великого значення надається святу покрови Надається велика вартість як заступництву Пресвятої Богородиці, так і відповіді усіх нас – відповіді своєю працею, справжнім братерством, взаємною допомогою в полегшенні життя, у прагненні до спасіння, до єднання з Небом. (З проповіді митрополита УАПЦ Василя Липківського; 380 сл.)

 

 

 

 

Завдання. Прочитати текст, скласти опорну схему за змістом прочитаного.

Таблиця-схема до тексту «Свято Покрови».

 

Аспект	Зміст
Походження свята	Встановлене в Константинополі на згадку про чудесний порятунок міста від облоги сарацинів.
Подія	Під час молитви в храмі святий Андрій і його учень Єпіфаній побачили видіння Пресвятої Богородиці.
Видіння	Богородиця з омофором покривала людей, молилася разом з апостолами, мучениками і святими.
Значення омофора	Символ служіння людям, любові Христа, захисту та спасіння кожної душі.
Наслідок молитви	Вороги відступили, місто було врятоване.
Покрова в Україні	Велике шановане свято, багато храмів на честь Покрови, церква Покрови на Запорізькій Січі.
Дата святкування	1 жовтня
Духовний зміст для українців	Віра в заступництво та материнське піклування Божої Матері над усім християнським світом.
Небесний і земний омофор	Небесний — заступництво Богородиці; земний — служіння людей своєму народові.
Приклад запорожців	Готовність захищати народ і розділяти його тягарі, поєднуючись із Небом.
Головна ідея свята	Взаємна допомога, братерство, праця для полегшення життя інших і прагнення до спасіння.

Урок № 36. Підсумкова робота. Письмово взаємодіє (ГР3). Тема. Розвиток мовлення. Особливості будови опису місцевості. Стислий письмовий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі (за самостійно складеним складним планом).

Величні Карпати

Карпати зустріли нас тихим ранком, коли туман ще стелився між гірськими схилами, ніби срібляста ковдра. Ми піднімалися вузькою звивистою дорогою, і з кожним кроком краєвид змінювався, відкриваючи нові картини гірської величі. Повітря тут було особливе – свіже, прохолодне, наповнене запахом хвої та вологого каміння.

Навколо височіли гори, вкриті темно-зеленими смереками. Їхні вершини губилися в хмарах, а сонячні промені час від часу проривалися крізь них і золотили верхівки дерев. Унизу, між кам’янистих берегів, швидко біг гірський потік. Його вода була холодна й прозора, вона дзюркотіла так мелодійно, ніби розповідала давню легенду про ці місця.

Ми зупинилися на галявині, з якої відкривався широкий краєвид на долину. Там виднілися невеликі гуцульські хатини з різьбленими ґанками, а з коминів повільно підіймався дим. Десь удалині лунав звук трембіти, глибокий і протяжний, що ніби зливався з подихом гір. Здавалося, самі Карпати розмовляють з людьми, відкриваючи їм свої таємниці.

Дорогою зустрічали пастухів із отарами овець. Чоловіки віталися привітно й неквапливо, як і саме життя в горах. Час тут плинув інакше: без поспіху, у злагоді з природою. Кожен камінь, кожне дерево здавалося частиною чогось вічного й незмінного.

Коли сонце почало хилитися додолу, гори набули теплих мідних барв. Тіні повільно сповзали схилами, а небо забарвилося рожевими й фіолетовими відтінками. Ми стояли мовчки, захоплені цією красою, відчуваючи глибоку вдячність за можливість побачити й відчути Карпати.

Повертаючись, я думав про те, що ці гори не просто місцевість на карті. Вони – жива частина України, її душа й сила. Карпати навчають людину слухати тишу, цінувати простоту й берегти природу, яка щедро ділиться своєю красою з тими, хто приходить до неї з відкритим серцем.

Складний план переказу

1. Ранкова зустріч із Карпатами:
   а) туман над гірськими схилами;
   б) перші емоції та враження мандрівників.
2. Дорога вглиб гір:
   а) вершини, що губляться в хмарах;
   б) гірський потік — жива душа місцевості;
   в) прозора холодна вода.
3. Панорама долини:
   а) гуцульські хатини з різьбленими ґанками;
   б) дим як ознака затишного життя;
   в) протяжний голос трембіти;
   г) відчуття духовного зв’язку людини з Карпатами.
4.  Жителі Карпат:
   а) зустріч із пастухами;
   б) неквапливий, гармонійний ритм гірського життя.
5. Вечір у горах:
   а) захід сонця й теплі барви схилів;
   б) вдячність за можливість відчути та побачити Карпати.
6. Роздуми автора:
   а) Карпати як жива частина України;
   б) значення гір для духовного світу людини.

 

Урок № 39. Підсумкова робота. Усно взаємодіє (ГР1). Аудіювання.

У світі тварин: герби 

З початком хрестових походів (ХІ-ХІІ ст.) у Західній Європі виникли герби як родові спадкоємні знаки. Таким чином увіковічувалися доблесні подвиги лицарів, потрапляючи в закодованому вигляді на герб. До того ж лицарів, усіх закутих у зброю, необхідно було якось розрізняти, і саме тут на допомогу прийшли герби. Не бачивши людину і нічого не знаючи про неї, досить було поглянути на її герб, щоб дізнатися про неї все. Герб зображувався на стягу, на зброї, на печатці.

 Родові, земельні і державні герби, які вивчає геральдика, мають багато спільного – і в той же час багато відмінностей. Їх об’єднує одне важливе правило – предмети, зображені на гербі, символізують і характеризують його власника, тобто людину, рід, країну, місто.

Від одного народу до іншого, з однієї епохи в іншу переходила інформація, зашифрована у гербах. У них все має сенс – форма, кольори, найдрібніші деталі, фігури алегорій. Серед так званих негеральдичних фігур основну масу становлять тварини: хижі, лісові, домашні, фантастичні.

З хижих тварин найчастіше на гербах зображали лева – уособлення мужності, сили, влади. Це й дотепер найпопулярніший у геральдиці символ, який прикрашає сучасний герб Чехії, Норвегії, Фінляндії, інших країн і, звичайно, міста Львова.

Вовка взагалі вважають символом переможеного жадібного і злобного супротивника, але, розміщений на гербі Чечні, він означав інше. У червні 1991р. було проголошено Чеченську Республіку, на гербі якої був зображений лежачий вовк. За легендою, якось здійнявся сильний вітер, і всі звірі покинули рідні місця, один лише вовк залишився. Вітер виривав дерева, та вовк залишився стояти, вчепившись кігтями у землю. Навіть коли вітер зірвав із нього шкуру, звір не зрушив з місця. Коли звірі повернулися, то знайшли мертвого вовка, що вчепився у землю. Тому у цьому випадку вовк символізував любов чеченців до своєї батьківщини.

У густих лісах, де зараз розташована столиця Німеччини, над усіма звірами царював колись ведмідь, втілення сили й мудрості. Відтоді його зображення можна зустріти скрізь у Німеччині – на поштових марках і в сувенірних крамницях. Хоча ведмедя розміщують не лише на гербах німецьких земель, часто і в інших лісових місцевостях. Наприклад, на гербі сучасного Закарпаття. Красувався ведмедик з «сучкорізом» у лапах і на гербі незалежної Карелії у     1920 р.

Лісові тварини, такі як лось, косуля, бобер, кабан, заєць, характерні для європейської геральдики. На гербах Нижнього Новгорода поміщений олень, що скаче, як символ справедливості, шляхетності й сили. За переказом, католицький святий Губерт став зразковим християнином після того, як на полюванні побачив знамення – оленя із золотим хрестом між рогами.

Серед домашніх тварин, які розміщують на гербах, першість тримає собака. Його неодмінно зображали з нашийником – символом його прирученості людиною.

Якщо лев – цар звірів, то орел – цар птахів, і зустрічається на гербах не менш часто. Виникнення цього символу пов’язують з об’єднанням Ассирії та Мідії у 598 р. до н.е. За іншою версією, і в Західній і у Східній Римській імперії символом був одноголовий орел, що перетворився після об’єднання імперій у двоголового. Він зустрічався на гербах багатьох держав, що вважали себе спадкоємцями Римської імперії.

Разом з реальними, існуючими тваринами середньовічні і сучасні герби населяють часом цілком фантастичні – гарпії, саламандри, василіски, кентаври, фенікси, химери, сфінкси, пегаси тощо. Витончена і залякана існуючими у небезпечній близькості з дикими звірами уява стародавніх людей породила цих міфічних тварин, що заполонили живопис, літературу, архітектуру. Геральдичні монстри часто поєднували у собі риси людини і тварин, причому в одній істоті могли бути поєднані кілька рис різних тварин.

Одним з найпопулярніших монстрів був і залишається єдиноріг. У ранніх традиціях єдинорога зображали агресивним, схожим на носорога звіром з тілом бика. Пізніше його почали зображати з тілом козла, і лише згодом так, яким ми його знаємо зараз – у вигляді коня. Геральдичний єдиноріг – не зовсім кінь. Він має його тіло, голову і гриву, але ноги і копита – лані, хвіст – геральдичного лева, витий ріг і маленьку борідку під нижньою щелепою. Уособлення чистоти і цнотливості, єдиноріг містився на багатьох гербах, у тому числі й на середньовічному гербі Шотландії, і в сусідстві з левом – на сучасному гербі Великої Британії.

Найдавнішою емблемою був василіск у короні (символізував поразку ворогів) – фантастична істота з головою півня, очима жаби, тілом дракона, крилами кажана, назва якої походить від слова «базилевс», що означає «цар». Міфологічний цар звірів, його погляд був смертельним для людини.

На гербі сучасного князівства Ліхтенштейн можна побачити фігуру гарпії – міфічної істоти з обличчям і тілом жінки, крилами і кігтями хижого птаха. У геральдиці гарпія означає «нещадний, коли спровокований».

Грифон, крилатий лев з орлиною головою захищає і охороняє Крим. Цей символ зберігся ще з часів існування міст-полісів Північного Причорномор’я.

Розтлумачити значення зображеної тварини – ще половина справи, для того, щоб отримати повну інформацію про герб, необхідно знати, що означає поза цієї тварини (сидить, йде, стоїть, біжить, летить), також її атрибути (звичайно стискає у кігтях який-небудь предмет, або ж несе на собі).

Але герби, як правило, досить рідко трапляються нам на очі, а ось автомобілі – часто, та ще й як. Їхній капот або бампер прикрашають все ті ж символи, все ті ж тварини – антилопа, олень, лев…( За Б. Завирухою, 778 сл)

Тести

1. Герби виникли:

а) у Х ст.;   б) ХVI ст.;   в) ХІ-ХІІ ст..   г) ХХ ст..

2. Щоб дізнатися про людину все, досить було:

а) поспілкуватися з нею;   б) позмагатися;

в) поглянути на неї;   г) поглянути на її герб.

3. Герби вивчає наука:

а) етимологія;   б) геральдика;   в) нумізматика;   г) філософія .

4. Предмети, зображені на гербі, символізують і характеризують:

а) його власника;   б) добробут господаря;

в) добробут держави;   г) певну епоху.

5. Сучасний герб Чехії, Норвегії, Фінляндії та Львова прикрашає:

а) пес;   б) вовк;   в) лев;   г) квіти.

6. У чеченців вовк на гербі символізує:

 а) злобу;   б) стійкість;   в) стабільність;   г) любов до своєї батьківщини.

7 Втілення сили й мудрості на гербі Німеччини й Закарпаття символізує:

а) лисиця;   б) заєць;   в) ведмідь;    г) теля.

8. Католицький святий Губерт став зразковим  християнином після того, як побачив знамення:

а) Ісуса;   б) оленя із золотими хрестом між рогами;

в) Матері Божої;   г) Духа святого.

9. Щоб отримати повну інформацію про герб, необхідно знати:

а) дату створення;  

б)  форму і розмір;

в) що означає поза тварини та її атрибути;  

г) що означають кольори.

10. У назві тексту відображено:

а) тему й ідею;   б) ідею;   в) тему;  г)  висновок.

11. До якого типу належить цей текст?

а) розповідь з елементами опису;  

б) розповідь з елементами роздуму;

в) розповідь;   г) опис.

12. Речення Але герби, як правило, досить рідко трапляються нам на очі… ускладнене

а) однорідними членами;  

б) вставними словами;

в) звертаннями; 

 г) відокремленими означеннями.

 

 

Урок № 42. Підсумкова робота. Письмово взаємодіє (ГР3).  Диктант.

ПІЧ

Піч служила українському селянинові тричі, а саме: для опалення житла і як тепле спальне місце, для приготування їжі, для випікання хліба. Отож була центром народного мікрокосму. До неї ставилися як до священного предмета, шанували, тримали у чистоті. І протягом віків створилася ціла система звичаїв, обрядів, ритуалів. Піч і хатні предмети: кочерги, коцюба, рогачі, хлібна лопата – за народними повір’ями могли відводити зло, очищати, нести добробут.

Щоб дитина росла здоровою й заможною, після хрещення її клали на кожух на піч. Під час сватання дівчина повинна була стояти коло комина й колупати глину. Хлівна лопата й коцюба, викинуті навхрест на подвір’я у сильну зливу, відводили град.

На Василя кочергою лякали курей, щоб добре неслися. Цілюще зілля, зібране на Івана Купала, розвішували на піч у комин. У сильну грозу, кидаючи у піч гілочки свяченої верби, запобігали пожежі.

                                                                        (За Лідією Артюх, 134 слова)

 

Урок № 45. Підсумкова робота. Досліджує мовлення (ГР4).

Тема. Другорядні члени речення. (Тести).

Варіант 1.

1. Виконайте синтаксичний аналіз.

У реченні Учні уважно слухали вчителя визначте додаток.
А) учні;   Б) уважно;  

В) слухали;   Г) вчителя.

2. Укажіть усі додатки в реченні: Ми передали другові листа вранці.
А) ми;   Б) другові;  

 В) листа;   Г) вранці.

3. Визначте спосіб вираження додатка в реченні:

Вона навчилася читати швидко.
А) іменником;   Б) займенником; 

 В) інфінітивом;   Г) прислівником.

4. Завдання на відповідність

Установіть відповідність між обставиною та її видом:

1) у полі;   2) навмисне;   3) завтра;    4) для перемоги;

А) обставина мети;   Б) обставина місця; В) обставина способу дії;
Г) обставина часу.

5. Укажіть речення з обставиною причини:

А) Ми залишилися вдома через дощ.   

Б) Діти працювали старанно.
В) Сонце зійшло рано.   

Г) Вони пішли до лісу.

6. Зробіть аналіз речення.

Укажіть усі обставини в реченні:
Уранці ми швидко вирушили в дорогу.
А) уранці;   Б) швидко;   В) у дорогу;   Г) ми.

7. Укажіть речення з порівняльним зворотом:

А) Птахи летіли високо.
Б) Вітер шумів у гіллі.
В) Листя тремтіло, мов золото.
Г) Учень писав уважно.

8. Чи потрібно ставити кому?

Він працював як бджола.
А) так, завжди
Б) ні, бо порівняння входить до присудка
В) так, бо є слово як
Г) так, бо зворот стоїть після присудка

9. Завдання на відповідність

Установіть відповідність між реченням і характеристикою (розділові знаки пропущені):

1. Він мов орел здійнявся вгору.
2. Очі як зорі сяяли.

А) кома не ставиться;
Б) кома ставиться.

10. Визначте роль слова швидко в реченні:

Хлопець швидко прочитав книжку.
А) додаток;  

Б) означення;  

В) обставина;  

Г) підмет.

11. Відкрите завдання.

 Складіть речення з прямим додатком, визначте його відмінок, підкресліть головні та другорядні члени речення.

12. Творче завдання.

 Складіть текст (3-5 речень), який містив би речення з порівняльним зворотом та обставиною місця.

Варіант 2

1. Укажіть додаток у реченні:

Учитель пояснив учням правило.
А) учитель;   Б) пояснив; 

 В) учням;   Г) правило.

2. Укажіть усі обставини в реченні:

Увечері діти весело гралися на подвір’ї.
А) увечері; Б) весело; В) на подвір’ї; Г) діти.

3. Визначте вид обставини:

Він говорив пошепки.
А) місця; Б) часу; В) способу дії; Г) причини.

4. Завдання на відповідність

Установіть відповідність між словом і синтаксичною роллю:

1. читати
2. завтра
3. книжку
4. для навчання

А) додаток

Б) обставина часу

В) обставина мети 

Г) додаток (інфінітив)

5. Укажіть речення з непрямим додатком:

А) Я читаю оповідання.         

Б) Ми допомогли товаришу.
В) Учень вивчив правило.     

 Г) Діти співали пісню.

6. Знайдіть обставину причини:

Через негоду ми не поїхали на екскурсію.
А) через негоду;   Б) ми;  

В) не поїхали;   Г) на екскурсію.

7. Укажіть речення, у якому порівняльний зворот НЕ відокремлюється (розділові знаки пропущені):

А) Дніпро мов море шумів.         

Б) Очі як вогонь палали.
В) Він працює як лікар.               

Г) Хмари немов вата пливли.

8. Проаналізуйте речення.

Діти зібралися біля школи після уроків.
Обставина часу:
А) діти; 

 Б) зібралися;  

В) біля школи;  

Г) після уроків.

9. Завдання на відповідність

Установіть відповідність між реченням і видом обставини:

1. Ми залишилися вдома через холод.
2. Учень писав уважно.
3. Вони зустрілися ввечері.
4. Туристи пішли до лісу.

А) місця 

Б) часу 

В) способу дії  

Г) причини

10. Укажіть правильне твердження:

А) додаток відповідає лише на питання називного відмінка;
Б) обставина може виражатися іменником з прийменником;
В) порівняльний зворот завжди є присудком;
Г) кома при як ставиться завжди.

11. Відкрите завдання.

Запишіть речення з непрямим додатком, визначте його відмінок, підкресліть головні та другорядні члени речення, .

12. Творче завдання.

Складіть текст (3-5 речень), який містив би речення з обставиною причини та порівняльним зворотом.

 

 

 

 

Урок № 62. Підсумкова робота. Досліджує мовлення (ГР4).

Тема. Односкладне речення. Повне і неповне речення (Тести).

ВАРІАНТ 1

I. Завдання на вибір однієї правильної відповіді (по 0,5 бала).

1. Односкладне речення — це речення, у якому:
   А) є підмет і присудок;         Б) є лише один головний член;
   В) є підмет та обставина;     Г) немає граматичної основи.
2. Речення «На серці затишно» є:
   А) називним;           Б) означено-особовим;
   В) неозначено-особовим;        Г) безособовим.
3. Безособове речення виражає:
   А) стан або явище, без відомого виконавця дії;
   Б) конкретну дію мовця;
   В) предмет;          Г) ознаку.
4. Випишіть односкладні речення та вкажіть тип (декілька відповідей).
   А) На вулиці світить сонце.
   Б) Пішли в парк.
   В) Читаю книгу.
   Г) Надворі тихо.
5. Називне речення часто використовується, щоб:
   А) назвати предмет або явище;
   Б) описати дію;
   В) дати пораду;
   Г) висловити оцінку.
6. Речення «Як дбаєш, так і маєш» є:
   А) означено-особовим;
   Б) неозначено-особовим;
   В) безособовим;
   Г) узагальнено-особовим.

II. Завдання на відповідність (1 бал).

 Співставте речення з типом односкладного речення.

Речення	Тип речення
1. Пахне свіжим хлібом.	А) називне
2. Зібрали смачні яблука.	Б) безособове
3. Читаю цікаву книжку.	В) означено-особове
4. Лапатий сніг.	Г) неозначено-особове

 

III. Творче завдання (по 2 бали).

1. Склади 3 речення різних типів з головним членом присудком.
2. Перетвори речення «Теплий вечір» у неповне.
3. Склади узагальнено-особове речення, яке передає народну мудрість або правило життя.

 

ВАРІАНТ 2

I. Завдання на вибір однієї правильної відповіді (по 0,5 бала).

1. Неозначено-особове речення — це речення, у якому:
   А) дія виконується конкретною особою;
   Б) дія виконується невідомо ким;
   В) немає присудка;
   Г) відсутній підмет.
2. Речення «Темніє швидко» є:
   А) називним;          Б) безособовим;
   В) означено-особовим;          Г) узагальнено-особовим.
3. Узагальнено-особові речення зазвичай використовуються:
   А) у прислів’ях і приказках;
   Б) у наукових текстах;
   В) у художніх творах;
   Г) у документах;
4. Випишіть односкладні речення та вкажіть тип (декілька відповідей).
   А) Пахне квітами
   Б) Тепле сонце.
   В) Граються надворі.
   Г) Вітер сильнішає.
5. Називне речення складається з:
   А) підмета;
   Б) присудка;
   В) підмета і присудка;
   Г) обставини.
6. Речення «Я — до школи» є:
   А) повним;
   Б) неповним;
   В) двоскладним;
   Г) безособовим.

II. Завдання на відповідність (1 бал).

Співставте речення з типом односкладного речення.

Речення	Тип речення
1. Працюють старанно в саду.	А) називне
2. Швидко темніє надворі.	Б) неозначено-особове
3. Теплий дощ.	В) безособове
4. Читаю свіжу газету.	Г) означено-особове

 

III. Творче завдання (по 2 бали).

1. Склади 3 речення різних типів з головним членом присудком.
2. Перетвори речення «Сонце заходить» у неповне.
3. Склади узагальнено-особове речення, яке передає народну мудрість або правило життя.

 

 

Урок № 73. Підсумкова робота. Письмово взаємодіє (ГР3).

Тема. Розвиток мовлення. Письмовий твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі з використанням речень, ускладнених однорідними членами речення.

Варіант 1.

Наше село розкинулося в тихій долині, оточеній зеленими пагорбами, лісами та безкраїми полями, що змінюють свої барви залежно від пори року. Коли вранці виходиш на вулицю, з насолодою вдихаєш свіже повітря, наповнене запахами скошеної трави, квітів і стиглого збіжжя. Невелика річка, звивиста й спокійна, тече неподалік, віддзеркалюючи в чистій воді небо, хмари та верби, які схилили до неї свої гнучкі віти.

Вулиці села рівні й затишні, обсаджені старими яблунями, грушами та вишнями, що навесні вкриваються білим і рожевим цвітом. Біля кожної хати можна побачити охайні подвір’я, квітники з чорнобривцями, мальвами й айстрами, а також городи, де ростуть різні овочі: картопля, помідори, огірки, капуста тощо. Хати, побілені й доглянуті (деякі навіть прикрашені різьбленими віконницями), створюють відчуття тепла, спокою й домашнього затишку.

Особливо гарне село надвечір, коли сонце повільно сідає за обрій, забарвлюючи небо в золоті, рожеві та багряні кольори. У цей час чути спів птахів, шелест листя й далекий гавкіт собак, що разом створюють мелодію  життя. Саме тут, серед природи, тиші та щирих людей, я відчуваю гармонію, спокій і глибокий зв’язок із рідною землею.

Варіант 2.

Моє місто прокидається повільно й задумливо, немов людина, яка не поспішає відкривати очі. Вузькі вулиці, подекуди вимощені сірим камінням, тягнуться між будинками, балконами з кованими перилами та вікнами, у яких відбивається ранкове сонце. Повітря наповнене запахами кави, свіжої випічки й вологи після нічного дощу.

У центрі міста розкинувся просторий майдан – світлий, гамірний і завжди живий. Тут чути сміх дітей, розмови перехожих, тиху музику вуличних виконавців. Навколо майдану височіють будівлі різних епох: величні старовинні споруди, сучасні скляні фасади та затишні кав’ярні з кольоровими вивісками. Усе це створює відчуття гармонії, руху й безперервного життя.

Особливо люблю міський парк, де високі клени, стрункі липи й розлогі каштани утворюють зелені алеї. Тут можна почути спів птахів, шелест листя й спокійне дзюрчання фонтану. Лавки, доріжки, квітники – усе продумане, доглянуте й зручне для відпочинку. У такі миті місто здається добрим, теплим і близьким.

Увечері воно змінюється: вулиці освітлюють ліхтарі, вікна будинків спалахують жовтим світлом, а небо повільно темнішає. Моє місто –  шумне й тихе, старе й молоде, знайоме й щоразу нове – залишає в серці відчуття спокою, радості та дому.

 

Урок № 77. Підсумкова робота. Працює з текстом (ГР2). Читання мовчки.

Україна. Незалежність, вистраждана і захищена

День Незалежності України – це не просто дата в календарі. Це день, у якому зійшлися історія й сучасність, біль і гордість, пам’ять і відповідальність. 24 серпня ми згадуємо акт проголошення Незалежності 1991 року, але насправді осмислюємо значно більше: шлях народу, який століттями виборював право бути господарем на власній землі.

Українська незалежність ніколи не була подарунком. Вона народжувалася у козацьких походах і визвольних змаганнях, у підпільних друкарнях і таборах, у слові Шевченка і пострілах героїв Крут, у тиші радянських кухонь і на майданах вільних міст. Вона завжди мала ціну –  і завжди знаходилися ті, хто був готовий її заплатити.

У 1991 році Україна заявила про себе світові як суверенна держава. Тоді це здавалося початком нового, мирного розділу історії. Але з роками стало очевидно: незалежність – це не стан, а процес. Її потрібно наповнювати змістом, захищати рішеннями, працею і, на жаль, знову й знову – зброєю.

Сьогодні День Незалежності звучить інакше. Він має голос фронту і тилу, голос матерів і волонтерів, голос учителів, лікарів, енергетиків, фермерів. Він звучить сиренами і хвилинами мовчання, але також –  дитячим сміхом у школах, що працюють попри небезпеку. Бо Україна живе. І саме в цьому – її незламність.

Наша незалежність – це свобода говорити рідною мовою без страху. Це право обирати свій шлях – європейський, демократичний, гідний. Це відповідальність за кожне рішення – від вибору на виборах до щоденної чесної праці. Незалежність не терпить байдужості, бо байдужість завжди грає на боці тих, хто хоче відібрати свободу.

У цей день ми особливо гостро відчуваємо, що держава – це не абстракція. Держава – це люди. Ті, хто тримає небо над нашими містами. Ті, хто не виїхав і не зламався. Ті, хто вчить дітей любити Україну не гаслами, а прикладом. Саме завдяки їм синьо-жовтий прапор залишається символом не лише боротьби, а й майбутнього.

День Незалежності – це також погляд уперед. Якою буде Україна після перемоги? Відповідь залежить від нас уже сьогодні. Чи зможемо ми зберегти єдність? Чи навчимося цінувати державу не лише в моменти небезпеки? Чи побудуємо країну справедливих правил, де свобода підкріплена відповідальністю, а патріотизм – діями?

Україна вже довела світові, що вона не зламається. Але найважливіше –  довести це собі щоденною працею над собою і своєю країною. Бо незалежність –  це не тільки спадщина минулого. Це завдання для кожного покоління.

У День Незалежності ми схиляємо голови перед тими, хто віддав життя за Україну, і піднімаємо очі до майбутнього, яке вони нам заповіли. Вільного. Гідного. Українського.

 

Тест

1. Що, за текстом, символізує День Незалежності України?
А) Лише державне свято;
Б) поєднання історії, болю, гордості та відповідальності;
В) завершення історичної боротьби;
Г) політичну подію без глибшого значення.

2. Яка головна думка щодо походження української незалежності?
А) Вона була отримана мирним шляхом.
Б) Вона стала наслідком міжнародної підтримки.
В) Вона ніколи не була подарунком.
Г) Вона з’явилася випадково.

3. Які історичні приклади згадуються як етапи боротьби за незалежність?
А) Лише події ХХ століття;                Б) козацькі походи та визвольні змагання;
В) тільки проголошення 1991 року;   Г) події новітньої історії.

4. Яку думку автор висловлює про незалежність як явище?
А) Це постійний і незмінний стан;     Б) це процес, який потребує зусиль;
В) це символ минулого;                       Г) це виключно політичне поняття.

5. Чому, за текстом, День Незалежності сьогодні «звучить інакше»?
А) Через святкові заходи;                    Б) через зміну поколінь;
В) через війну та реалії сьогодення;   Г) через міжнародне визнання.

6. Які групи людей уособлюють сучасну Україну в тексті?
А) Лише військові;                               Б) політики та дипломати;
В) люди різних професій і ролей;       Г) виключно волонтери.

7. Що означає незалежність у повсякденному вимірі, за автором?
А) Відсутність правил;                                      Б) право на безвідповідальність;
В) свободу, підкріплену відповідальністю;     Г) економічну самодостатність.

8. Чому байдужість є небезпечною для незалежності?
А) Вона уповільнює розвиток;                     Б) вона не має впливу;
В) вона працює на користь ворога;              Г) вона є особистою справою.

9. Як у тексті визначено поняття «держава»?
А) Як систему управління;                    Б) як територію з кордонами;
В) як абстрактне поняття;                      Г) як людей, що її творять.

10. Яку роль відіграє синьо-жовтий прапор у тексті?
А) Лише державний символ;                Б) символ минулої боротьби;
В) символ боротьби й майбутнього;    Г) формальний атрибут свята.

11. Яке ключове питання ставить автор, говорячи про майбутнє України?
А) Коли закінчиться війна?         Б) Якою буде Україна після перемоги?
В) Хто керуватиме державою?      Г) Які будуть кордони?

12. Яка головна ідея фіналу тексту?
А) Незалежність – це спадщина минулого.

Б) Незалежність – це лише пам’ять.
В) Незалежність – це завдання кожного покоління.        

Г) Незалежність уже повністю здобута.

 

Урок № 83. Підсумкова робота. Досліджує мовлення (ГР 4).

Тема. Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами (Тести).

Варіант 1

1. У якому реченні є однорідні члени?
А) Надворі стало дуже холодно.     Б) У лісі росли сосни, ялини та берези.
В) Настала осінь.                              Г) Сонце зайшло за обрій.

2. Вкажіть речення зі звертанням:
А) Мамо, я вже повернувся додому.        Б) Мама працює в лікарні.
В) Я бачив маму вчора.                              Г) У мами гарний настрій.

3. У якому реченні правильно розставлено розділові знаки?
А) Друзі пішли до лісу і на річку і в поле.
Б) Друзі пішли до лісу, і на річку, і в поле.
В) Друзі пішли до лісу, на річку і в поле.
Г) Друзі пішли: до лісу на річку і в поле.

4. Вставне слово є в реченні (розділові знаки пропущені):
А) Ми обов’язково зустрінемося завтра.    Б) На щастя дощ припинився.
В) Щастя усміхнулося їй.          Г) Він працював щасливо.

5. У якому реченні звертання стоїть у середині (розділові знаки пропущені)?
А) Друже допоможи мені.     Б) Допоможи мені друже.
В) Допоможи друже мені.     Г) Дружба – велика сила.

6. Склади та запиши 3 речення з різними видами однорідних членів, використавши дві крапки й тире.    Підкресли однорідні члени.

7. Склади речення з поширеним звертанням.

8. Запиши речення, додавши вставне слово та словосполучення.
Дощ припинився. Ми вирушили в дорогу.

9. Знайди й виправ пунктуаційну помилку.
Мій друже ти завжди можеш на мене розраховувати.

10. Склади речення, у якому будуть однорідні члени та вставне слово.

11. Установи відповідність між реченням і мовним явищем (розділові знаки пропущені).

1) Потяг на жаль запізнився.

2) Будь уважним на дорозі друже.

3) У світлиці пахло хлібом та сушеними травами.

4)У команді працювали швидко злагоджено.

А) однорідні підмети

Б) вставне слово

В) однорідні обставини

Г) звертання

12. Установи відповідність між розділовим знаком і його поясненням.

1) Кома при звертанні                  А) розділяє однорідні члени без сполучників;

2) Кома між ОЧ     Б) відокремлює слово, що називає того, до кого звертаються;

3)Коми при вставному слові   В) ставиться між частинами складного речення;

4) Кома перед «і»     Г) виділяє слова, що виражають ставлення мовця.

 

Варіант 2

1. У якому реченні є звертання (розділові знаки пропущені)?
А) Весна прийшла раптово.   Б) Сонце світить яскраво.
В) Люди чекали тепла.          Г) Україно ти моя Батьківщина.

2. У якому реченні є однорідні присудки?
А) Діти весело та завзято гралися у дворі.
Б) Птахи співали й літали над садом.
В) На небі з’явилися невеликі кучеряві хмари.
Г) Вітер подув раптово та сильно.

3. Укажи речення із вставним словом (розділові знаки пропущені):
А) Він говорив неприємну правду.
Б) Правду кажучи я не знав відповіді.
В) Правда переможе холодне зло.
Г) Його правда була очевидною.

4. У якому реченні немає пунктуаційної помилки?
А) Ліс шумів і дихав прохолодою.
Б) Ліс шумів, і дихав прохолодою.
В) Ліс, шумів і дихав прохолодою.
Г) Ліс шумів, і дихав, прохолодою.

5. Яке речення правильно оформлене?
А) Друзі як відомо завжди допомагають.
Б) Друзі, як відомо, завжди допомагають.
В) Друзі як, відомо, завжди допомагають.
Г) Друзі як відомо, завжди допомагають.

6. Склади та запиши 3 речення з різними видами однорідних членів, використавши дві крапки й тире.    Підкресли однорідні члени.
Підкресли присудки.

7. Склади речення з поширеним звертанням.

8. Запиши речення, додавши вставне слово та словосполучення.
Він не встигне прийти сьогодні. Зустріч доведеться перенести назавтра.

9. Поясни, чи потрібні в реченні розділові знаки.
Листя жовтіло і падало на землю.

10.Склади одне речення, у якому будуть однорідні члени та вставне слово.

11. Установи відповідність між реченням і характеристикою розділові знаки пропущені).

1) Він не прийде мабуть сьогодні.          А) звертання;

2) Україно ти в моєму серці.                    Б) однорідні присудки;

3) Вітер шумів і гойдав дерева.                В) вставне слово;

4) Музей відвідали діти батьки вчителі.  Г) однорідні підмети.

12. Установи відповідність між реченням і правильною схемою (розділові знаки пропущені).

1) Друзі на щастя встигли на потяг.                   А) З, …..

2) Ліс шумів і дихав прохолодою.                        Б) О, …..

3) Квіти дерева кущі розквітли.                           В) … і ….

4) Доню допоможи мені приготувати вечерю.  Г) …., …., ….

 

Урок № 96. Підсумкова робота. Усно взаємодіє (ГР1). Аудіювання.

Українське козацтво

Козаки – одна з найяскравіших і найсамобутніших сторінок української історії. Вони стали символом волелюбності, військової звитяги та прагнення до справедливості, а їхній спосіб життя й цінності глибоко вплинули на формування української національної ідентичності. Виникнення козацтва пов’язане з історичними умовами XV–XVI століть, коли українські землі перебували на межі різних держав і цивілізацій та постійно зазнавали нападів кочовиків.

Перші козаки з’явилися на південних степових окраїнах України, які тоді називали Диким Полем. Сюди тікали селяни від кріпацтва, міщани, дрібна шляхта – усі, хто прагнув особистої свободи та незалежності. Вони об’єднувалися у воєнні громади, займалися промислами, полюванням, рибальством і, водночас, боронили кордони від татарських набігів. Згодом ці громади перетворилися на організовану військово-політичну силу.

Центром козацького життя стала Запорозька Січ – унікальне явище в історії Європи. Це була не лише фортеця, а й своєрідна республіка, де панували принципи рівності, виборності влади та колективного ухвалення рішень. Найвищим органом управління була козацька рада, на якій кожен козак мав право голосу. Отаманів і гетьманів обирали, а за зловживання владою могли усунути. Така демократичність значно випереджала свій час.

Козаки уславилися як вправні воїни. Вони здійснювали сміливі морські походи на чайках проти Османської імперії, брали участь у війнах Речі Посполитої, Московського царства та інших держав. Особливе місце в історії посідає національно-визвольна війна середини XVII століття під проводом Богдана Хмельницького. Саме тоді козацтво стало ядром боротьби за українську державність, а Гетьманщина – формою української автономної держави.

Водночас козаки були не лише воїнами, а й носіями особливої культури. Вони мали власні звичаї, одяг, пісні та легенди. Козацькі думи й пісні оспівували героїзм, товариську вірність, любов до рідної землі. Важливими цінностями були честь, побратимство та готовність пожертвувати собою заради спільної справи. Навіть релігія відігравала значну роль: козаки вважали себе захисниками православної віри.

З часом козацька автономія була обмежена, а наприкінці XVIII століття Запорозьку Січ зруйнувала російська імперська влада. Проте козацтво не зникло з історичної пам’яті. Його образ жив у народній творчості, літературі та національному русі XIX–XX століть. Сьогодні козаки залишаються символом незламності українського духу, прагнення до свободи та права самим визначати власну долю. Їхня спадщина і нині надихає українців у боротьбі за незалежність і гідне майбутнє.

 

Тест

1. У який історичний період пов’язане виникнення козацтва?
   А) XII–XIII століття;          Б) XIV–XV століття;
   В) XV–XVI століття;           Г) XVII–XVIII століття.
2. Які території стали місцем появи перших козаків?
   А) Карпати;   Б) Полісся;   В) Поділля;   Г) Дике Поле.
3. Хто переважно поповнював лави перших козаків?
   А) Лише шляхта;   Б) селяни, міщани та дрібна шляхта;
   В) купці та ремісники;   Г) іноземні найманці.
4. Яку функцію виконували перші козацькі громади?
   А) Торговельну;   Б) релігійну;    В) освітню;   Г) військово-оборонну.
5. Що було центром козацького життя?
   А) Київ;   Б) гетьманський двір;   В) Запорозька Січ; Г) козацький полк.
6. Який орган влади був найвищим на Запорозькій Січі?
   А) Гетьман;   Б) суд;   В) старшинська рада;   Г) козацька рада.
7. Який принцип був характерний для устрою Запорозької Січі?
   А) Абсолютна монархія;               Б) спадкова влада;
   В) демократичність і виборність;          Г) поділ за майновою ознакою.
8. Проти якої держави козаки здійснювали морські походи на чайках?
   А) Шведського королівства;
   Б) Османської імперії;
   В) Австрійської імперії;
   Г) Пруссії.
9. Хто очолив національно-визвольну війну середини XVII століття?
   А) Іван Мазепа;
   Б) Петро Дорошенко;
   В) Богдан Хмельницький;
   Г) Павло Полуботок.
10. Яку роль відігравало козацтво під час цієї війни?
    А) Допоміжну;
    Б) другорядну;
    В) ядро боротьби за державність;
    Г) миротворчу.
11. Які цінності були особливо важливими для козаків?
    А) Багатство і слава;
    Б) побратимство, честь і самопожертва;
    В) покора і мовчання;
    Г) освіта і наука.
12. Що сталося із Запорозькою Січчю наприкінці XVIII століття?
    А) Вона стала столицею держави.
    Б) Її перенесли в інше місце.
    В) Вона добровільно розпалася.
    Г) Її зруйнувала російська імперська влада.

Урок № 100. Підсумкова робота. Досліджує мовлення (ГР4).

 Тема. Ускладнені прості речення (Тести).

Варіант 1

I рівень (тестові завдання).  Виберіть одну правильну відповідь (по 0,5 бала)

1. Яке з речень є ускладненим простим?
А) Коли прийшла весна, зацвіли сади.
Б) Сонце світило яскраво, і земля швидко прогрілася.
В) Сонце усміхалося, виглядало з-за хмар.
Г) Я знаю, що ти прийдеш на зустріч.

2. Чим ускладнене речення?
Ми, не зважаючи на втому, продовжували шлях.
А) Однорідними членами;     Б) вставним словом;
В) відокремленою обставиною;     Г) звертанням.

3. У якому реченні є звертання (розділові знаки пропущені)?
А) Ліс  оповитий туманом здавався казковим.
Б) Друже цінуй свій час.
В) Надворі стало тихо та тепло.
Г) Я люблю мандрувати світом.

4. Укажіть речення з однорідними членами.
А) Пташки, злякані громом, сховалися.
Б) Сонце зійшло і зігріло землю.
В) Я знаю цю дівчину з дитинства.
Г) На небі з’явилися хмари.

5. У якому реченні є відокремлене означення?
А) Діти, не звертаючи уваги на дорослих, гралися у дворі.    

Б) Квітка, безперечно, пахла ніжно та манила до себе.
В) Дорога, вкрита листям, вела до лісу.    

Г) Осінь прийшла раптово і вкрила все довкола золотавою ковдрою.

6. Ускладненим є просте речення, яке має:
А) Дві граматичні основи;     Б) підрядну частину;
В) однорідні або відокремлені члени;     Г) сполучник «що».

II рівень (завдання на відповідність). (1 бал)

7. Установіть відповідність між реченням та видом ускладнення (розділові знаки пропущені).

1. Сонце вже низьке ховалося за обрій.
2. На жаль зустріч не відбулася.
3. Дівчата танцювали співали та жартували.

А) Вставне слово;   Б) однорідні члени;   В) відокремлене означення.

8. Установіть відповідність між реченням і розділовим знаком.

1. Друже ___ не забувай рідну мову.
2. Ліс ___ оповитий туманом ___ здавався казковим.
3. Ми взяли хліб ___ воду ___ фрукти.

А) кома;        Б) дві коми;          В) коми не потрібно.

9. Установіть відповідність між реченням і типом ускладнення.

1. Читаючи книжку, я повністю поринаю у сюжет.
2. Оксанко, ти завтра йдеш на тренування.
3. Яблуко було велике та дуже смачне.

А) Звертання;       Б) однорідні присудки;       В) відокремлена обставина.

III рівень (відкриті завдання) (по 2 бали)

10. Випишіть ускладнене просте речення та зробіть синтаксичний розбір (розділові знаки пропущені).

Сонце вже сховалося за обрій.
Ліс оповитий туманом дрімав.
У кімнаті стояла тиша.

11. Перебудуйте речення так, щоб воно стало ускладненим простим (використайте звертання та вставне слово).

Починай виконувати завдання уважно.

12. Складіть і запишіть ускладнене просте речення з відокремленою обставиною.

Варіант 2.

I рівень (тестові завдання). (по 0,5 бала)

1. Яке речення є ускладненим простим?
А) Я побачив, як зійшло сонце.
Б) Незабаром настала тиха ніч.
В) Хлопець, замислений, сидів біля вікна.
Г) Коли прийшла весна, розтанув сніг.

2. Чим ускладнене речення?
На щастя, дощ швидко припинився.
А) Звертанням;     Б) однорідними членами;
В) вставним словом;     Г) відокремленим означенням.

3. У якому реченні є відокремлений член речення, укажіть його тип єє9розділові знаки пропущені?
А) Студенти писали підсумкову роботу.
Б) Повертаючись додому  я зустрів друга.
В) Ліс дедалі густішав та шумів угорі.   

Г) Над містом плив легкий туман.

4. Укажіть речення зі звертанням.
А) Весна прийшла несподівано рано.
Б) Книга, прочитана влітку, запам’яталася.
В) Мамо, я вже повернувся з репетиції.
Г) Птахи летіли високо в небі.

5. У якому реченні є однорідні члени?
А) Річка, освітлена сонцем, виблискувала. 

Б) Річка була стрімкою та глибокою.
В) Осінь, здається, буде теплою.     

Г) Надворі швидко стемніло.

6. Ускладнене просте речення – це:
А) Речення, яке має другорядні члени речення;
Б) речення без граматичної основи;
В) просте речення, ускладнене додатковими членами;
Г) речення з прямою мовою.

II рівень (завдання на відповідність). (по 1 балу)

7. Установіть відповідність між реченням та видом ускладнення (розділові знаки пропущені).

1. Дорога вкрита снігом вела до села.
2. По-перше потрібно добре підготуватися.
3. Листя жовтіло і тихо опадало на землю.

А) Однорідні члени;
Б) вставне слово;
В) відокремлене означення.

8. Установіть відповідність між реченням і ускладнювальним елементом.

1. Тату, я тобі за розуміння, підтримку та допомогу.
2. Повертаючись додому, ми розповідали цікаві історії.
3. У саду росли плодові дерева: яблуні, груші, сливи.

А) Однорідні підмети;
Б) звертання;
В) відокремлена обставина.

9. Установіть відповідність між реченням і розділовим знаком.

1. На щастя ___ погода покращилася.
2. Поле ___ засіяне пшеницею ___ зеленіло.
3. Ми читали ___ писали ___ малювали.

А) кома;           Б) дві коми;          В) коми не потрібно.

III рівень (відкриті завдання). (по 2 бали)

10. Знайдіть ускладнене просте речення та зробіть його синтаксичний розбір (розділові знаки пропущені).

Пішов теплий літній дощ.
Я повертаючись додому чекав зустрічі з братом. .
Сьогодні день минув швидко.

11. Доповніть речення так, щоб воно стало ускладненим простим (з однорідними членами).

Люблю весну.

12.Складіть ускладнене просте речення зі звертанням та вставним словом.