До розіграшу
залишилось:
17 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Підсумковий урок-композиція за творчістю Т.Шевченка

Про матеріал

Розробка уроку за творчістю Т.Г.Шевченка. Мета уроку: перевірити знання учнів про життя Т.Шевченка, відтворити засобами виразного читання болючі спогади поета про безрадісне дитинство, через участь в інсценуванні та обговоренні побаченого і почутого дати можливість відчути тяжкі умови дитинства малого Шевченка; розвивати спостережливість, уміння співпереживати, аналізувати, співставляти і робити висновки; виховувати почуття доброти, милосердя, повагу до українського слова.

Перегляд файлу

Тема:  Підсумковий урок-композиція за творчістю Т.Шевченка.

  Мета:  перевірити знання учнів про життя Т.Шевченка, відтворити засобами виразного читання болючі спогади поета про безрадісне дитинство, через участь в інсценуванні та обговоренні побаченого і почутого дати можливість відчути тяжкі умови дитинства малого Шевченка;

              розвивати спостережливість, уміння співпереживати, аналізувати, співставляти і робити висновки;

             виховувати почуття доброти, милосердя, повагу до українського слова.

 Обладнання:  малюнки до творів Т.Г.Шевченка, грамзаписи творів поета, портрет Т.Шевченка, виставка творів поета, кросворди, картки із завданнями.

 

                               Хід уроку-композиції:

                                             Благословен той день і час,

                                             Коли прослалась килимами

                                             Земля, яку сходив Тарас

                                             Малими босими ногами.

                                             Земля, яку скропив Тарас

                                             Дрібними росами-сльозами.

 

   1.Організаційний момент.

   2.Повідомлення теми, мети заходу.

         а) Вступне слово учителя.

         б) Виразне прочитання поезії.

  Палила спека, хлюпала сльота,

  Родила рясно яблуня крислата.

  Хлопчисько виростав...

  Пливли літа

  І осідала, старілася хата.

  Горбата стріха мохом поросла,

  Запали вікна, випнулися стіни,

  Пооббивав ливняк з причілка глину,

  Та хата ще трималась як могила,

  Все зберігала спогади про нього,

  Про хлопчика білявого малого.

  Тут грався він, тут бігав він колись,

  Торкався ніжками цього порогу.

  І від цього порогу почались

  Його вогненні, страдницькі дороги.

  Він тут побачив Правду без прикрас,

  Неволю, злидні, знівечену вроду.

  Тут виріс із Тарасика Тарас-

  Великий син великого народу...

                                                                          Ю.Герасименко

 

  • Сьогоднішній урок присвячений видатному генію українського народу - Т.Г.Шевченку. А за допомогою виразного читання і інсценізації уривків з його творів ми будемо намагатися відчувати тяжкі хвилини дитинства Т.Г.Шевченка.

3.Інсценізація уривків.  «Як Тарас ходив до залізних стовпів».

 

 Оксанка.  Де ти був?

                  Гармидеру було багато:

                  Тут мати лаялась, а тато

                  Пішли тебе шукати...Чув?

                  І Катря теж...

Тарас. (сміється)

                 А я приїхав

                 Оце що тільки...

Оксанка.  Звідкіля?

                 Ти дуриш? Га?

Тарас. (хреститься)

                  Бодай так дихав, коли дурю!...

                  Ген звідтіля!...

                  Ходив побачити край світу.

Оксанка.   А де ж той край, далеко?

Тарас.        Так.

                   Пройти три лан великий жита,           

                   А потім гай, а там- байрак,

                   А далі поле до могили.

                   А там уже і світа край.

Оксанка.    А ти дійшов?

Тарас. (замявшись)

                  Ні...Ні...через гай

                  Вже перейшов був і щосили

                  Шляхом був далі припустив,

                  Та пострічався з чумаками...

                  Такі смалеві з батогами...

                  Передній з них мене спинив:

                  «Куди,- питає,- ти мандруєш

                  Супроти ночі?Ти ж малий.

                  Ще в полі, -каже,-заночуєш

                  І вовк ізїсть тебе страшний!»

Оксанка.   Ой лелечко, як лячно!

Тарас.  (сміється)

                  Що?Лячно?...Тільки не мені!

Оксанка.   Чумак пустив тебе чи ні?

Тарас.        «Ходить так пізно необачно,-

                   Він каже,- хлопче, ти звідкіль?»

  • «З Кирилівки»,-

кажу. - «Ну маєш!-

він знов,- та це ж за двоє миль

назад. Ти,- каже,- тут блукаєш?»

«Ні, йду туди, де світу край»...

Чумак у регіт. Каже: «Чий ти?...

Коли з Кирилівки - сідай:

На світу край тобі не вийти

Сьогодні вже-небавом ніч...

Ми ж підвезем тебе до хати,-

Це буде ліпша, хлопче, річ».

Я сів на віз...Воли здорові!

Та круторогі!...А чумак

Розпитує: і що, і як,

Сміється все на кожнім слові,

Жартує...Люльку запалив.

Давав мені теж посмоктати...

«Гірке»,-кажу.І не схотів.

А ось село, городи, хати...

Оксанка.      А мандрувати то штука ловка!

                     Хотілося б хоч раз мені

                     Піти з тобою...

                     Там світу край?Ну, розкажи ж!

                     Тебе ж діждалися насилу,

                     А ти про це чомусь мовчиш.

Тарас (замислюється і фантазує)

                     Та що ж казати?...Над землею

                      Схилилось низько небо там,

                      Як сонце стрінеться з зорею,

                      Як привітається із нею

                      І ляже потім спочивать...

Оксанка.       Та де ж?...Там є хіба домівка?

Тарас.            Ну, глянь!Така велика дівка,

                       Того ж не знає, що стоять

                       Стовпи залізні там, де треба...

                       А на залізних тих стовпах

                       Обперто міцно стріху з неба...

                       Ти розумієш?...Синій дах...

                       Не дах, а той...ну, синя стеля,

                       По ній крізь зорі в кришталі,

                       А на уквітчаній землі

                       Під нею й соняшна оселя,

                       А в ній є ліжко золоте,

                       Намет над ліжком, як тумани,

                       Ліжник на ньому, сріблом тканий...

Оксанка.       А де ж той рай?...Чи ти не знаєш?

Тарас.            Чому ти так собі гадаєш?

                       Про теє знає все село,

                       Що рай на небі...

                       Там, де...мати...

                       Я чув,- коли ховали їх,

                       То люди почали казати,

                       Що підуть в небо до святих,

                       Бо мук зазнали за життя...

                       Немає мами...Потім тато...

                       Лихую мачуху...Пуття...

                       Відтоді...маєм....небагато

                       Чи бачить мама...чи й не зна?..

                       Любила дуже нас вона...

                       Невже, мамунцю,ти не бачиш,

                       Що мачуха...нас...лає і б’є...

Оксанка.       Казали ненечка мені,

                      Що бачить мама все це з неба -

                      І те, що ходиш ти в рядні,

                      Як те старча чуже під тином,

                      Що кривдить мачуха й Степан,

                      І побивається за сином,

                      І Бог пошле тобі талан...

                      Побачиш, любий...Витри сльози,

                      А то іще побачить хтось...

                      Ти не зважай на їх погрози...

                      Стривай, скажу на ухо щось,-

                      Журитись зразу перестанеш.

                      На мене веселіше глянеш...

                      Як виростеш, поберемось

                      І будемо вже вкупі жити

                      І день, і два і ...цілий рік...

                      І разом будемо ходити

                      До тих залізних до стовпів,

                      Де ляже сонце на спочин...

Тарас.           А я збудую гарну хату,

                      А в ній велику кімнату...

                      Садок вишневий розведу...

                      Тебе ж я одягну, як паву,

                      І в краснім тім раї-саду

                      Ми заживем тоді на славу...

                      І вже не будем кріпаки:

                      Ми викупим себе на волю!...

                      І ми - самі собі пани,-

                      Як схочемо, так будем жити...

4.Проведення конкурсу «Юний поет»

                     До наведених двох рядків дописати ще 2 рядки, підбираючи слова зі співзвучними закінченнями.

                    Беруть участь дві команди по 4 учні.

5.Музична хвилинка.

                 Учні виконують народні пісні під музичний супровід.(  використані поезії Т.Г.Шевченка).

6.Інсценізація уривків поетичних творів Т.Г.Шевченка.

       Ведуча .   Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами.

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами

В похилій хаті край села,

Над ставом чистим і прозорим

Життя Тарасику дала

Кріпачка-мати, вбита горем.

Мати.                Як гірко, як нестерпно жаль,

Що долі нам нема з тобою!

Ми вбогі, змучені раби,

Не маєш радісної днини,

Нам вік доводиться терпіть,

Не розпинать своєї спини.

Промовиш слово- і нагай

Над головою люто свисне,

І так усюди- з краю в край

Панує рабство ненависне,

Росте неправда на землі

Згорьованій, сльозами злитій,

О любі дітоньки малі,

Одні залишетесь на світі!

Ну, хто замініть вам мене,

Рожеві квіти нещасливі,

Коли безжальна смерть зітне

Мене на довгій панській ниві?

Тарас.                 ...В тім гаю,

У тій хатині, у раю,

Я бачив пекло...

Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дають.

Там матір добрую мою

Ще молодую у могилу

Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі)

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині...А ми

Розлізлися межи людьми,

Мов мишенята.

Єсть на світі доля...

А хто її знає?

Єсть на світі воля,

А хто її має?

Єсть люди на світі-

Сріблом-злотом сяють,

Здається, панують,

А долі не знають,-

Ні долі, ні волі!

Возьміть срібло-злото

Та будьте багаті,

А я візьму сльози-

Лихо виливати:

Затомлю недолю

Дрібними сльозами,

Затопчу неволю

Босими ногами!

Тоді я веселий,

Тоді я багатий,

Як буде серденько

По волі гуляти!

Ведуча.        Він був як полумя. Його рядки-

                     Дзвінкі і небезпечні, наче криця,

                     Переживуть і жито, і пшеницю,

                     І хліб, і сіль, і війни, і віки.

                     Він був як полумя. Свої слова-

                     Легкі, як небо, сині, наче квіти,

                     Що ними тільки правду говорити,

                     Він в наші душі спраглі наливав.

                     Він був як полумя...

7.Літературний кросворд.

              3-4 учні з кожного класу розгадують запропонований кросворд.

8.Проведення конкурсу «Відгадай поезію».

               За допомогою уривків із творів Т.Шевченка відгадати назву поетичного твору поета.

         1. Село!- І серце одпочине

          Село на нашій Україні-

          Неначе писанка село,

          Зеленим гаєм поросло.         («Зоре моя вечірняя»)

        2. Світає,

            Край неба палає,

            Соловейко в темнім гаї

            Сонце зустрічає.

                                                          («Сон»)

        3. По діброві вітер виє,

            Гуляє по полю,

            Край дороги гне тополю

            До самого долу.

                                                           («Тополя»)

        4.Поклала мати коло хати

           Маленьких діточок своїх;

           Сама заснула коло їх.

                                                           («Садок вишневий коло хати»)

9.Декламування віршів Т.Шевченка.

         2 учні з кожного із 6 кл. виразно розказують вірші напам’ять.

10.Літературна вікторина за творчістю Т.Шевченка.

         1. В якому селі народився Т.Г.Шевченко?

         2.Що означає імя Тарас?

         3.Куди віддала мачуха маленького Тараса, щоб позбутися зайвого рота?

         4.У 15 років Т.Шевченка віддають до дворової челяді пана «козачком». Що означає слово «козачок»?

         5.До якого живописця віддає пан Енгельгард Тараса на чотирьохрічне навчання?

         6.Яку назву має славетна збірка віршів Т.Шевченка, видана 1840 року?

11.Підведення підсумків.

                 - нагородження учнів грамотами.

 

 

 

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
11 січня
Переглядів
288
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку