Доповідь на педагогічну раду:
«Підвищення продуктивності навчання шляхом впровадження інноваційних технологій та педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського на уроках у початковій школі »
Казка та гра – це яскраве виявлення найсильніших інтелектуальних емоційних якостей людини»
В.О.Сухомлинський
Доповідач
вчитель початкових класів,
дефектолог, спеціаліст вищої
категорії Ткачук Т.В.
Важливе значення для початкової школи мають думки В.О.Сухомлинського про виховний вплив казок на молодших школярів. Чарівний і дивовижний, веселий і життєстверджуючий світ казок входить у душі кожної людини з дитинства, засіюючи її першими зернами добра, краси й справедливості. Жоден з жанрів літератури не користується в дітей такою популярністю, як казка. Тож, не дивно, що В.О.Сухомлинський надає казкам великого значення у вихованні дітей.
«Казка – це активна естетична творчість, що захоплює всі сфери духовного життя дитини – її розум, почуття, увагу, волю. Вона починається вже у процесі розповіді, вищий її етап – інсценізація», - говорив видатний педагог.
Для того, щоб дітям було цікаво на уроках, в навчально-виховному процесі широко використовую поради відомого педагога, а також його цікаві казки та оповідання, спрямовую роботу на комплексний вплив казки на всебічний розвиток дітей. Використовую у своїй роботі українські народні казки, казки відомих авторів, і звичайно ж, казки Василя Сухомлинського. З казок діти черпають перші уявлення про минуле нашої Батьківщини, справедливість, про всеперемагаючі сили добра. «Діти розуміють ідею тоді, коли її втілено у яскраві образи», - писав він.
Працюючи зі своїми учнями, намагаюся слідувати педагогічним надбанням видатного педагога. Я розробила цілісний план роботи з казкою, визначивши конкретні етапи:
Казковий персонаж потрапляє в різні ситуації, розв’язує протягом казки різні проблеми. На допомогу персонажам казок приходять діти. Діти вчаться подумки виконувати разом з героєм ті чи інші завдання. (Наприклад, «порадимо Зайчику вживати лише корисні продукти» або «Зберемо кошик» для Білочки»), тим самим готуючи свій розум для майбутньої діяльності.
3. Замальовка сюжетних картинок за тематикою казки.
Дуже важливо навчити дітей створювати малюнки за сюжетом казки, тому, що це розвиває уяву, образне мислення, творчу фантазію. Під час роботи над малюнком не обов’язково мати дар художника, але надзвичайно важливо виховати у дітей добрі почуття, співпереживання за долю героїв, за допомогою малюнка бажано допомогти дитині побачити ланцюжок пригод, що виникають у житті казкових персонажів.
Аплікаційна діяльність – надзвичайно ефективний засіб різнобічного і гармонійного розвитку дитини, формує перший пошуковий досвід, розвиває дрібну моторику пальців, окомір. Виконуючи казкову сюжетну композицію діти фантазують, грають з окремими образами, формують сюжетну уяву.
Кожна іграшка невідривно пов’язана з казкою. Нові казки вимагають створення нових іграшок. Це самий довготривалий етап, на якому мої вихованці з великою зацікавленістю творчою працею, виготовляють іграшки власними руками. А потім, коли ця іграшка стає персонажем, героєм лялькового спектаклю, наша казка оживає. Іграшка з першої ж миті притягує погляд дитини до себе, приворожує душу. З досвіду своїх спостережень в роботі з дітьми, побачила і зрозуміла, що тільки іграшка може мати такий вплив на дітей, вона залишається цікавою для різного віку дітей і навіть дорослих.
Творчість, пробуджена казкою, досягає апогею саме в інсценізації. Образи, що живуть в уяві дітей, видаються живими, діяльними. Реальність інсценізованих образів та обставин діти сприймають безумовно. Тут діє фактор безпосередньої участі їх у перетворенні уявного образу в реальний. Фантазія набуває предметних форм. Велике значення інсценізації полягає ще й утому, що це колективна творчість.
Цілеспрямована робота з казками, за Сухомлинським, підводить дітей до усвідомлення того, що кожен народ здатний на високохудожні твори. Великого успіху досягав В.О.Сухомлинський у роботі з фольклором, коли діти самі складали казки чи оповідання-мініатюри. Він був переконаний, що потяг до творчого слова є закономірною і корисною віковою прикметою духовного зростання юної індивідуальності.
Використовуючи досвід видатного педагога, підвожу дітей до того, щоб діти самі складали власні казки .
8.Творимо казку своїми руками. Казка і театр. (Виготовлення атрибутів і декорацій).
Діти прагнуть вкласти частинку своєї душі в розпочату справу і отримують від цього особисту радість і насолоду. Так, крок за кроком, все глибше в життя моїх вихованців ввійшов театр.
Іграшки невідривно пов’язані з казкою, а гратися ними, діяти – це інша справа. А якщо ще придумати казку, а потім розіграти її – це просто чудово. У своїх лялькових п’єсах та сценках прагнемо розкрити тему дружби, взаємодопомоги, товаристськості, працьовитості. Участь у спектаклі сприяє розвитку логічного мислення дітей, вмінню знаходити відповіді на складні запитання, формуванню відповідальності та винахідливості.
Так, у нас з’явилися лялькові спектаклі «Зайчик застудився», «Міша і Маша», сценки «Лисичка та Журавлик», «Художник».
Навчати – граючись – це моя мета. Сюжетно-рольові ігри об’єднали усну народну творчість, фольклор, роботу з віршами, декоративно-прикладне мистецтво. Все це сприяє формуванню загальної культури дитини, прищеплює почуття любові до рідної мови, поваги до народних традицій, звичаїв. Чарівний світ дитинства повинен бути щасливим і безтурботним, тому завжди на уроках використовую такі методи і прийоми, як казкотерапія та гра.
Велику роль в житті дітей в умовах гурткового колективу відіграють сучасні інтерактивні ігри та вправи. Під час проведення уроків використовую багато різноманітних ігор, пов’язаних з казками, наприклад: гра на слухову увагу «Казка про принцесу Семіраміду», лабіринт «Що зловив Котик», рухлива гра «Ведмедик» тощо.
Проведення відкритого уроку – це підсумок роботи над казкою попередніх етапів.
12. Робимо книжку власними руками. Практична підсумкова робота – логічне завершення проектної діяльності з теми „Чарівний світ казки”.
В.О.Сухомлинський підкреслював, що інтелектуальна й емоційна сфери духовного життя взаємопов’язані і взаємозумовлені в житті людини незалежно від віку, що пізнавальні процеси завжди супроводжують ті чи інші почуття.
Вивчаючи досвід учителів Павлиської школи, я переконалася, що складання казок позитивно впливає на розвиток творчих можливостей учнів, зближує їх з природою і життям, сприяє вихованню спостережливості. За такої творчості пожвавлюється навчально-виховний процес, інтенсивніше відбувається всебічний розвиток дитини.
Мої учні, як і колись, вихованці Василя Сухомлинського, не лише слухають й розповідають казки, а й творять, намаються разом зі мною складати їх самі. Складанню дітьми казки передує велика підготовча робота: слухання, читання, інсценізація, замальовка сюжетів, а потім
гуртова робота складання казки.
Так, у нас у класі з’явилася саморобна яскрава книжка «Чарівний світ казки».
Виховання і навчання, на мою думку, завжди починається з казки.
«Словесна творчість – це могутній засіб розумового розвитку людини, перед якою відкривається світ», - писав В.О.Сухомлинський (стаття «Рідне слово»).
Я теж намагаюся створити для своїх дітей свій бурхливий дитячий світ, про який вони з усмішкою і любов’ю згадуватимуть все своє життя. Це світ де гра і казка, як одне ціле. Це світ, де панує радість і творчість, фантазія і реальність.
Список використаних джерел:
1. Виховний вплив чарівної казки – О.Бреусенко-Кузнєцов - Психолог – 2006 -№4 с.14-18.
2. Використання психологічних казок у роботі з молодшими школярами – І.Вачков. Психолог – 2007 - №11 – с.9-17.
3. Казкотерапія як засіб формування „Я„ молодшого школяра - Жук Н. – Рідна школа – 2006 - №6 с.28-30.
4. Вибрані твори – В.Сухомлинський–т.5–Київ. Рад. школа–1976-1977.