Зміст

Вступ  

I.                  Актуальність теми, мета та завдання досліджень.

II.              Основна частина:

1.                

Дослідження зимуючих птахів нашої місцевості;

2.                 Вивчення і складання раціону зимуючих птахів;

3.                 Створення технологічної карти виготовлення годівниці;

4.                 Щоденник  підгодівлі та спостереження за птахами;

Висновки

Список використаної літератури

 

 «Мамо, іде вже зима,  

Снігом травицю вкриває,

В гаю пташок вже нема…

Мамо, чи кожна пташина

В вирій на зиму літає?» –

В неньки спитала дитина.

«Ні, не кожна, – одказує мати, – Онде, бачиш, пташина сивенька

Скаче швидко отам біля хати, –

Ще зосталась пташина маленька».

«Чом же вона не втіка? Нащо морозу чека?»

«Не боїться морозу вона,

Не покине країни рідної,

Не боїться зими навісної.

Жде, що знову прилине весна».

«Мамо, ті сиві пташки

Сміливі, певно, ще й дуже,

Чи то безпечні такі, – Чуєш, цвірінькають так,

Мов їм про зиму байдуже!

Бач – розспівалися як !»

«Не байдуже тій пташці, мій синку,

Мусить пташка малесенька дбати,  

Де б водиці дістати краплинку,  

Де під снігом поживку шукати».  

«Нащо ж співає? Чудна! Краще шукала б зерна!» «Спів пташині потіха одна, – Хоч голодна, співа веселенько,

Розважає пташине серденько,

Жде, що знову прилине весна».

(Леся Українка)

Невід'ємною частиною природи є птахи. У лісі, на луках, у полі, в парку, саду, біля житла — скрізь вони привертають нашу увагу. Ми спостерігаємо, як одні з них у пошуках їжі стрибають по землі, інші — обстежують гілки і стовбури дерев.      Ми милуємося їх польотом, формою тіла, красою оперення, дивуємося з їхньої поведінки.

      Не можемо уявити собі лісу без співу птахів, нас зачаровує пісня солов'я, жайворонка, навіть тихеньке тенькання якоїсь непомітної серед рослинних хащ пташки радує нас, покращує настрій. Велику радість приносять птахи людям, оселяючись поблизу їхнього житла. Птахи в саду – це не тільки радість причетності до живої природи і естетична насолода. Це ще й найпростіший, економічний та безпечний засіб боротьби з комахамишкідниками, які є для птахів природною здобиччю. Принаджування птахів у сад – важлива частина органічного садівництва.

 Більшість птахів приносять людям користь, бо знищують комах, гризунів та інших ворогів рослин, чим сприяють підвищенню врожайності полів. Вони є об`єктами наукових досліджень, моделями для вивчення біологічних процесів, чудовою прикрасою лісів, полів, лук, — невід`ємною складовою частиною природи.

Зима – один з найскладніших періодів у житті птахів. Значна частина корму, такого необхідного для життя пернатих друзів, окута кригою або схована під снігом. Добувати його дуже важко, особливо тоді, коли світловий день короткий, а їжі потрібно багато, щоб забезпечити енергією тіло на всю холодну ніч. У періоди нестачі корму найбільш уразливими стають дрібні садові птахи, які часто гинуть у цей час.  Так синиця взимку витрачає на пошуки їжі у 20 разів більше часу, ніж навесні. І на жаль, не завжди пташці вдається знайти взимку необхідну кількість їжі. Згідно зі статистичними даними у суворі зими з 10 великих синиць (цей вид найчастіше зустрічається у наших населених пунктах) виживає 1-2 синиці. Ось чому так життєво необхідно підгодовувати птахів взимку. Саме тоді на допомогу лісовим мешканцям приходять люди. 

Тому регулярна підгодівля птахів у складний для них час допоможе популяціям диких птахів вижити й приступити до розмноження наступної весни.

           

природу;

-  виховувати бережливе ставлення до пернатих друзів;  

-  проводити просвітницьку роботу серед однолітків по залученню до підгодівлі птахів, що зимують на території рідного краю;

-  виховувати дбайливе ставлення до пернатих друзів, любов і милосердя до всього живого на землі;  

1. Дослідження зимуючих птахів нашої місцевості.

Проведемо ознайомлення з зовнішнім видом зимуючих птахів, для пдальшого їх розпізнавання, та ознайомлееня з особливостями їх життя.

Починаючи з кінця листопада, в наших садах, посадках, на узліссях з’являються омелюхи, дрозди, снігурі, синиці-лазурівки та інші птахи. Це ті, що живуть в основному в зоні тайги, мішаних лісів, тобто там, де суворі зими. Живляться вони ягодами ( горобина, калина, бузина, шипшина, глід), насінням дерев (клен, ясен), трав, бруньками дерев (осика, тополя, глід та інші).

Грак.  Рід ворони. На півночі це перелітний птах, у південних країнах - осілий. Гніздяться граки великими колоніями. У великих населених пунктах грач - звичайний зимуючий птах. Довжина тулуба 45—47 см. Вага грака 380 — 520 г, розмах крил 81 — 99 см. Довжина крила — 28 см, хвоста — 13 см. Живуть граки до 20 років. Пір’я чорне з фіолетовим блиском, чорні ноги, довгий дзьоб. У

дорослих птахів основа дзьоба гола та світліша його кінцівки; у молодих птахів пір'я в основі дзьоба є, але біля шести місяців життя воно випадає. Граки живляться тваринною та рослинною їжею, проте головним чином здобувають хробаків та личинок комах. Їх граки знаходять на землі або виколупують дзьобом. Саме тому граки часто тримаються на зораних полях. У містах птахи живляться харчовими відходами, тому часто залишаються на зиму. Грак є корисним птахом для сільського господарства, бо знищує багато комах-шкідників та іноді мишеподібних гризунів.

 

       Горобець.   Ця рухома маленька пташка залишається зимувати з людиною. Горобчик дуже любить хлібні крихти, але ставиться з обережністю до людей, які її підгодовують. Довжина тіла 16 см, маса 23—35 г.

Загальне забарвлення оперення — зверху коричнювато-бура, іржавого кольору із чорними плямами, знизу білувата або сіра. Щоки білі, вушна

область блідо-сіра. Крила з жовтувато-білою поперечною смугою.

Самець відрізняється від самки наявністю великої чорної плями, що охоплює підборіддя, горло, зоб і верхню частину грудей, а також темно-сірим (а не темно-бурим) верхом голови. У самки голова й горло сірі, а над оком є бліда сіро-жовта смуга. Гніздитьсь в закритих кутах будівель, під стріхами в тріщинах стін, в шпаківнях тощо. 

Синичка.  Це кочівна пташка. Залежно від сезону вона може зимувати або переміщатися з місця на місце в пошуках їжі. Невеликі за розміром птахи, живляться комахами та дрібними безхребетними.

Маса тіла: 16 - 21 г.

Довжина тіла:  близько 14 см.

Опис зовнішнього вигляду: у синиці  щоки білі; на потилиці невелика жовтувата пляма; інше оперення голови, горло, широка смуга посеред вола, грудей, черева і підхвістя чорні, на голові з полиском; спина оливково - зелена; надхвістя сіре; на сизувато - сірих покривних перах крила біла смуга; воло, груди і черево яскраво - жовті; махові пера бурі, з жовтуватою облямівкою; центральна пара стернових пер блакитно - сіра, крайня пара - біла, інші - сірувато - бурі, з домішкою білого на кількох передостанніх перах; дзьоб чорний; ноги темно

- сірі.  

Синиці живуть в Україні цілий рік, хоча дехто думає, що вони прилітають до нас тільки зимою. Весною і влітку вони живуть в лісах, де в цей час багато їжі і вони тримаються подалі від людей. Зимою ж цим пташкам важко прогодуватися і шукаючи їжу вони прилітають до людського житла, де дбайливі люди влаштовують для них годівниці. Гніздяться переважно в дуплах дерев. У пошуках їжі нерідко підвішуються на гілках вниз головою.

Синиці – типові комахоїдні птахи і хоча зимою комах немає ці птахи залишаються зимувати в наших краях, переносять сніжні зими і морози, тому що здатні частково переключатися на рослинну і навіть тваринну їжу. В Україні поширена в усіх зонах. Синиця дуже рухлива: з ранку до вечора перелітає вона з дерева на дерево, з куща на кущ. Це вона видивляється і знищує жуків, комарів, мух, інших шкідливих комах, їх личинки і лялечки.

Синиця блакитна. 

 Маса тіла: 9-12 г,  довжина тіла: близько 12 см.

У дорослого птаха лоб i щоки білі; тім’я синє з країв біле; через око проходить вузька чорна смуга, яка з’єднується з чорно-синьою потилицею: горло чорне, від якого до потилиці проходить чорно-синя смуга, що окреслює щоку; спина, поперек i надхвістя сірувато-зелені; на синіх верхніх

покривних перах крила біла смужка; воло, груди i черево жовті; махові пера бурі, з синьою облямівкою, хвіст синій; дзьоб темно-бурий; ноги сірі. У молодого птаха кольори тьмяніші; верх голови сірувато-бурий; смуги на голові темно-сірі; крила i хвіст сірувато-блакитні. Статус в Україні: осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім рівнинного Криму; мігрує та зимує скрізь. Середовище існування: ліси, парки, сади; трапляється в населених пунктах.  

 Птах менший за велику синицю. Верх тіла зелений. «Шапочка», хвіст і крила блакитні. Низ жовтий. «Щоки» і лоб білі. Горло, облямівка щік і смужка на череві чорні. Поширена по всій Україні. Тримається листяних лісів, парків, садів. Гніздиться в дуплі або шпаківні, вистеляючи гніздо травою, шерстю, мохом і пір'ям. За літо буває дві кладки. Кладки з 8 - 12 білих з червонувато - коричневими плямами яєць, у середині травня. Менш ніж через два тижні вилітають з гнізда. У молодих птахів замість блакитних кольорів - сірі. Живиться комахами, павуками тощо.  

 

Дятел.  Довжина тіла становить 22—27 см, розмах крил — 42—47 см, вага складає 60—100 г.

У забарвленні переважають чорні й білі тони, які в поєднанні з яскраво-червоним (у окремих підвидів — рожевим) підхвістям надають птахові строкатого вигляду. Верх голови, спина і надхвістя чорні з синюватим блиском. Лоб, щоки, плечі бурувато-білі. Черево залежно від району проживання може бути світлішим або темнішим, мінячись від чисто білого до бурого або майже шоколадного. На плечах розташовані великі білі поля, між якими проходить чорна спинна смуга. Махові пера чорні з широкими білими плямами, які на складеному крилі утворюють п'ять поперечних світлих смуг. Хвіст чорний, за винятком двох крайніх стернових пір'їн, які білого кольору. Райдужна оболонка ока коричнева або червона, дзьоб свинцево-чорний, лапи темно-бурі. Від основи дзьоба до бічної частини шиї, а потім убік до чорного зашийку тягнуться добре помітні чорні смуги — «вуса», які облямовують білі щоки.

Самець відрізняється від самиці червоною поперечною смугою на потилиці. У молодих птахів незалежно від статі тім'я червоне з чорними поздовжніми штрихами. Інших відмінностей в забарвленні оперення молоді не мають. Хвіст середньої довжини, загострений і дуже жорсткий, тому що служить головним чином опорою при лазінні по стовбуру дерева. Дятел добре і швидко літає, проте у всіх випадках віддає перевагу лазінню по стовбуру, користуючись крилами лише для перельоту на сусіднє дерево.

Снігу́р . Птах ряду горобцеподібних, родини в'юркових.

Довжина тіла – 15 cм

Розмах крил – 25 см 

Вага – 32 г

Тривалість життя – до 4 років.

Оперення самця досить колоритне. Нижня частина тіла яскраво-червона, спинка сіра, хвіст чорний, є білі ділянки під та над хвостом, а крила

чорні з білими смугами. Голова прикрашена чорною шапочкою. Дзьоб короткий, широкий, з гострими ріжучими краями. Очі маленькі, темні та дуже рухомі. Три пальці на лапах звернені вперед, один – назад. Самиці забарвлені простіше – в їх оперенні червоний колір заміщений коричнувато-сірим. Так само забарвлені і молоді птахи, тільки у них немає чорної шапочки.  В Україні — звичайний осілий птах Карпат і зимуючий усієї території. Взимку

живиться ягодами, бруньками і насінням деревних порід.

 

Сойка. Лісовий птах родини воронових. В

Україні осілий, кочовий вид. Довжина тіла близько 34 см, вага 147—196 г. В природі сойка уникає відкритих місць, більше полюбляє перельоти з крони на крону. По землі пересовується невпевненими стрибками, тому внизу довго не затримується. Також сойка має здатність переймати звуки інших птахів (іноді і ссавців).

Сойка переважно мешканець лісів, селиться у всіх його типах, віддаючи перевагу старим деревам. Також її можна зустріти в посадках та у старих парках.

Сойка живиться рослинною та тваринною їжею. Останньою особливо при годуванні пташенят, це можуть бути безхребетних та хребетних, наприклад полівок, дрібних птахів тощо. Сойка вважається одним з найбільших ворогів дрібних птахів, вона розоряє їхні гнізда, випиває яйця та викрадає пташенят. З часом в її раціоні з'являється все більше рослинної їжі, це жолуді, букові та лісові горіхи а також різноманітні ягоди.

Сойка відіграє роль «поліцейського лісів»: вона завжди на сторожі, своїм скрипучим голосом подає знак лісовим мешканцям про появу людини набагато раніше, ніж людина її помітить.

Розумові здібності сойок виходять за рамки інстинкту. Коли їх узяти з гнізда ще не облітаними, пташенята швидко звикають до людей і при наполегливому вишколі можуть заговорити, як папуги.

 Сорока. Осілий пташка з воронових, часто мешкає поблизу людини.  Довжина тіла 45-50 см, маса 150–250 г, розмах крил 55—58 см. В Україні звичайний осілий птах на всій території. В сороки своєрідне забарвлення пір'я. Голова, шия, спина, горло, воло і верхня частина грудей блискучо-чорні, на голові та спині із зеленим відливом; плечі і більш-менш виразна, часто лише ледве позначена

поперечна смуга на спині та нижній частині тіла білого кольору; махові пера сині, зовнішній їхній край зелений, покривні пера великих махових пер теж зелені, зсередини махові пера здебільшого білі і лише на кінці темні. Завдяки білим плямам на боках птах дістав народну назву — сорока-білобока).

Дуже ляклива, гніздо ховає в кроні листяних дерев і прикриває зверху листям, так що в гнізді її помітити неможливо. Самка кладе в гніздо 7-8 зеленувато-синіх яєць в коричневу крапочку. Сорока охоче селиться поряд із людиною і там, де її не чіпають, стає надзвичайно довірливою, та, навіть, настирливою. Живуть птахи постійними парами, які зберігаються і взимку.

 

бурувато-сірий. Задня частина спини, куприк та надхвістя блакитнувато-сірі, а пір’я на грудях відрізняється червонуватим відтінком. Крила чорнуваті з жовтими рисками біля вершини, а також білою смугою нижче плеча. На кінцях другорядних махових пір’їн є характерні червоні пластинки. Тіло веретеноподібне. Хвіст короткий, закінчується широкою жовтою верхівковою смугою. Чорні сильні ноги оперені до цівки. Дзьоб чорного кольору, порівняно короткий і масивний. Поперек голови на рівні очей тягнеться чорна смуга, на горлі наявна невелика чорна маніжка. 

В Україну прилітає зимувати. Омелюхи селяться як в глибині лісів, так і на узліссі, по краях галявин або вологих торфовищ. Зимують в регіонах, що розташовані південніше місць гніздівлі, нерідко з’являючись у міських парках і садах. Головна умова безпечної зимівлі – відкрита місцевість, що поросла деревами та ягідними чагарниками. 

 

Повзик звичайний. Птах ряду горобцеподібних.  Повзик звичайний – осілий птах листопадних лісів та парків, гніздується в старих деревах. Живиться комахами, насінням та горіхами. Здатен розбивати дзьобом міцні горіхи, попередньо закріпивши їх в розщелині дерева. Як і інші види повзиків, здатен пересуватися по стовбуру дерева згори донизу, напротивагу

деяким іншим птахам, наприклад, дятлам, які можуть пересуватися лише вгору. Часто прилітає до годівниць, де поводиться дуже агресивно, відганяючи птахів інших видів.

Довжина тіла звичайного повзика сягає 14 см. Птах має типову для роду велику голову, короткий хвіст та міцний дзьоб і ноги. Забарвлення верху тіла – синьо-сіре, з чорною смугою біля ока. Молоді птахи мають блідіше забарвлення, ніж дорослі.

Гніздо будують в дуплах або розщеленах дерев. Вимощують його корою або травою. Можуть звужувати отвір дупла, будуючи стіну з мулу. Відкладають 5-8 білих з червоними цятками яєць.

 Температура  тіла  птахів +  42  градуса.

•     Їжа  складає   50-80%  їхньої  маси. 

•     Тривалість  життя  птахів досягає  10 – 20  років.

•     Синиця  з'їдає  за  добу  стільки  комах,  скільки  сама  важить. 

•     Одна  сова  з'їдає    1000  штук  полівок  сірих  і  мишей,  зберігаючи  1  тонну  зерна. 

•     Найдбайливіші  батьки  серед  птахів  України – синиці. 

•     Найдовший  язик  у  дятла – 14 сантиметрів.

•     Найрухливіша  голова  у  сови.  

•     2550  пір'їн  на  тілі  в  горобця .

•     Сова  здібна  повертати  голову  більше  чим на  180 градусів. 

•     Сова  може  бачити  прямо  назад,  зі  сторони  спини. 

•     Сорока - єдина птиця (і не ссавець), здатна впізнати себе в дзеркалі. Для порівняння папуга не впізнає себе у дзеркалі, а приймає власне відображення за іншого папугу. 

•     У птахів немає потових залоз, а температура пернатого на 8 градусів вища, ніж у людини. Три чверті вдихуваного птахами повітря йде на охолодження тіла. Зате взимку деякі пернаті не мерзнуть, як людина.

 

2. Вивчення раціону зимуючих птахів 

Раціон птахів — це корм, збагачений вуглеводами та жирами. Саме ці речовини

допоможуть поповнити життєво необхідні жирові запаси тіла, так необхідні птахам для виживання в довгі, холодні ночі. За таким кормом не варто ходити далеко до супермаркету чи пташиного ринку, адже ідеальну поживу для птахів, із високим вмістом жиру, кожен знайде на своєму кухонному столі. Рештки від сала, кістковий мозок, залишки топленого жиру, підсохлий сир, крихти тістечок, печива тощо — усім цим можна сміливо ділитися з птахами взимку. 

                  

 

 

Птахи взимку бояться не холоду, а голоду. Найчастіше пернаті гинуть у сильні морози. Для підтримки достатньої температури тіла, вони витрачають значно дуже багато енергії, що отримують з їжі. Та ще важче вдається пташкам пережити затяжні зими, адже тих запасів, що були зроблені восени, не вистачає. Врятувати птахів від голодної смерті – просто: розвісити годівнички і не забувати поповнювати їх підходящим кормом.

Рекомендовано: 

•       Хліб у вигляді крихт буде доречним майже для всіх видів птахів. Важливо використовувати подрібнений черствий хліб. Свіжий на холоді замерзає і птахи не зможуть з ним нічого зробити. Не варто залишати хліб великими скибками - пернаті з ним не впораються.

•       Злакові: пшениця, ячмінь, просо, овес, рис – найулюбленіший корм більшості видів               пташок. З круп найкраще підійдуть – вівсяна та перлова.

•       Залишки відвареного рису чи макаронів, а також тіста, яке залишилося від випічки, багаті на крохмаль, тому добре підтримають тонус пернатих узимку. 

•       Зернята соняшника - найуніверсальнішиий корм для зимуючих птахів. Велика кількість рослинних жирів у насінні соняшнику робить його важливим джерелом енергії в умовах зимових холодів.

Сало, м'ясо, маргарин дуже люблять синиці, повзики і деякі інші види птахів. Але варто пам'ятати, що птахам можна пропонувати тільки несолоне сало або м'ясо. Шматочки сала нанизуються на мотузку, яка вішається на гілках дерев або чагарників таким чином, щоб вона не дісталася воронам та сорокам, а також кішкам і собакам.

•       Сир, що висох і затвердів, ідеальний для птахів. Для дрібних птахів такий сир варто потерти на тертці чи просто розкришити на шматочки. 

•       Птахам смакуватиме картопля в «мундирах», яку, перш ніж покласти в годівницю, варто розломити навпіл. 

•       Горобина, бузина, калина та глід приваблюють найкрасивіших зимових відвідувачів годівниць – дроздів і омелюхів Охоче ласують ними і снігурі , але на відміну від попередніх видів їдять не ягоди, а кісточки. Плоди потрібно заготовити і висушити заздалегідь, з осені.

Насіння клена та ясена (крилатки). Велика їх частина облітає з дерев восени і стають недоступними для птахів. Крилатки збирають восени і вивішують на годівниці. Їх люблять поїдати снігурі, омелюхи і деякі інші відвідувачі пташиних їдалень.

•       Шишки, жолуді, горіхи служать основою зимового раціону дятлів і шишкарів. Сойки з осені роблять запаси жолудів, ховаючи їх в затишних місцях. Пернаті радо поласують такими гостинцями.

•       Зерно кукурудзи, насіння кавуна, дині, гарбуза та кабачків. Іноді варто просто не викидати те, що нам не треба. Коли їсте кавуни та дині, зберіть і висушіть насіння. Взимку його будуть із задоволенням їсти синиці. Важливо, щоб насіння гарбуза було не смаженим, добре ледь-ледь розчавити його пляшкою чи качалкою.

•       Насіння бур’янів - лободи, кропиви, кінського щавлю, лопуха - чудово підходить для підгодівлі снігурів та інших зерноїдних. Це найдешевший і дуже корисний корм. Рослини краще зберігати пучками у підвішеному вигляді, а зимою встромити у сніг поряд з годівничкою. 

•      

Смаколи. Люблять птахи різноманітні сухофрукти та гриби. А ще більший сюрприз для птахів, якщо вони будуть червивими. У травні – червні можна наловити травневих, червневих хрущів, які масово літають у вечірні години або інших комах. Сухі комахи взимку – це свято для багатьох пернатих. Підійдуть також: зварене круто і натерте на тертці яйце, шматочки сирої яловичини, сир, порізане на скибочки яблуко, ягоди з компоту тощо. На час гніздового періоду непогано помістити в годівниці кальцієву підгодівлю, яку зазвичай дають домашнім птахам: шкаралупа курячих яєць або шматки штукатурки. 

Заборонено: 

Не можна підгодовувати пернатих смаженої, гострої, жирної, кислої або зіпсованої їжею. Важливо розуміти, що птахи рідко гинуть саме через отруєння, але воно веде до ослаблення організму птиці та її захворюванню, що врешті-решт може привести її до смерті. 

•       Чорний свіжий хліб викликає бродіння і заворот кишок, що призводить до подальшої смерті птахів.

•       Цитрусові (апельсини і лимони), а також шкірка бананів.

•       Солона їжа - сухарики, насіння, солоне сало – сприяє накопичення солі в організмі птахів викликає отруєння та подальшу загибель.  

Пшоно також не рекомендується птахам. На відміну від проса, пшоно позбавлене оболонки, що призводить до окислення жирів на його поверхні, появи токсичних речовин, хвороботворних організмів.  

•       Ніколи не підгодовуйте птахів сухим рисовим зерном, адже воно може набухати в шлунку птаха, що часто закінчується фатально. Інколи навіть радять розмочити сухий хліб, перш ніж покласти його в годівничку, але слід зважати на температуру повітря.  

Таблиця з улюбленими пташиними кормами представлена в додатку 1.

 

Хвороби на пташиному столі

Оскільки годівнички приваблюють чималу кількість різноманітних птахів, їжа в них може легко стати зараженою, що вестиме до можливості появи захворювань, наприклад, отруєння сальмонелою. Особливо вразливими є ті птахи, котрі живляться у зграях, зокрема, горобці хатні й зеленяки. 

Ознаками того, що мешканці вашого саду страждають від хвороб, є нетипово велика кількість мертвих птахів або наявність ослаблених чи хворих особин. 

Зменшити ймовірність захворіти для птахів можна, дотримуючись нескладних правил. По-перше, ніколи не кладіть до годівнички підгнивший або запліснявілий корм. По-друге, завжди видаляйте невикористану їжу, оскільки вона може вабити щурів або мишей. Потретє, тримайте годівничку та навколишню територію чистою, якщо необхідно мийте годівничку з милом. Роблячи, це переконайтеся, що ретельно сполоснули годівничку від залишків хімічних речовин перед її подальшим використанням. 

В просушену годівницю знову накладають корм, який потроху додають кожного дня. Більшу порцію корму треба підкладати в особливо несприятливі погодні умови – під час сильних

Надаємо перелік найулюбленіших кормів зимових птахів:

3. Створення технологічної карти виготовлення

 Головним правилом для годівниць будь-якої конструкції є їх витривалість в місцевих умовах клімату. Друге не менш важливе правило – годівниця має бути наповнена свіжим кормом. Третє правило – корм в годівничці повинен буди надійно захищений від вітру і опадів.

Краще за все кріпити годівниці на підвіконні чи на гілках дерев. Дуже низько розвішувати годівниці не слід, так як вони можуть приваблювати котів і утворювати незручності для птахів.

Найкращим матеріалом для виготовлення годівниці є деревина. Проте є й сучасні альтернативні, більш легкі і вологостійкі матеріали, таки як фанера і пластик. Народні умільці виготовляють годівниці із різних супутніх матеріалів: бляшанок, пластикових пляшок, картонних коробок та ін. Різні види годівниць представлені в додатку2. Розмір та конструкція годівниці повинні бути такими, аби пташкам було зручно збирати крихти корму.

В ідеалі на годівниці повинні розміститися декілька пташок.

При створенні годівниць будь-яких конструкцій важливо пам'ятати: 

1.                  У годівниці обов'язково має бути дах, інакше пожива може бути засипана снігом або залита дощем і стати непридатною для птахів. 

2.                 

Отвір в годівниці повинен бути настільки широким, щоб птах міг спокійно проникнути всередину годівниці і покинути її. Спорудити найпростішу годівницю можна з будь-якого підручного матеріалу. Вона може бути дерев'яною, пластиковою, металевою, тощо. У справу можна пустити і порожні пластикові пляшки або коробки, пакети з під соку або молока, прорізавши в них отвори.

Технологічна операція	Фото	Інструменти
1. Підготовка матеріалів інструментів та обладнання, сверління дирок в основі і кришці годівниця.		Молоток, цвяхи, кусачки, ножівка, лінійка, кутник, олівець, шнурок, дрелька.
2. Розмітка першої пари рейок по довжині основи годівниці і обрізання.		Лінійка, кутник, олівець, ножівка.
3. Шліфування і прибивання рейок до основи.		Молоток, цвяхи, наждачний папір.
4. Розмітка другої пари рейок		Лінійка , олівець.
5. Відрізання, шліфовка, прибивання другої пари рейок.		Ножівка, наждачний папір, молоток, цвяхи.
6. Відміряння шнурка, для кріплення основи і кришки.		Рулетка, шнурок.
7. Вселювання шнурка в основу годівниці.		Шнурок, основа.
8. Вирівнювання шнурка, і кріплення кришки.		Шнурок, основа, кришка.
9. Годівничка готова!

 

 

 

           

А перед  Різдвяними святами, ми виготовили прості годівнички, які слугували  прикрасою для дерев і їжею для птахів.

Для цього нам потрібно

•       корм для птахів, 

•       желатин без домішок,  

•       формочка для випічки,       трубочка для напоїв.

 

 

 

1.Ми розвели желатин у невеликій кількості води, залишили на кілька хвилин, аби він як слід увібрав воду.

2.  Налили у каструлю склянку води, підігріли та додали желатин, що розчинився. Ретельно перемішали суміш.

3.  Всипали корм для пташок. Якщо спеціального корму немає, ідеально підійдуть пшеничні, вівсяні зернята, жито, соняшникове насіння, очищені горіхи тощо.

 

4. 

Виклали суміш у формочку.

                       

5.  Трішки вище центру вставили соломинку (трубочку для напоїв) і відправили  «годівничку» до морозилки. Коли корм висох, на місці трубочки залишився отвір для мотузки.

Прикрасили  їстівними прикрасами дерева у своєму садку. Пташки були дуже вдячні за такі смачні та оригінальні    обіди.

Одна з наших «прикрас-годівничок» представлена в додатку 2.

 

  Годівниці можна розвішувати на узліссях лісопарків, в скверах, у дворах. Маленьку годівницю можна повісити за вікном або на балконі. Якщо ви живете у висотному будинку, не дивуйтеся: відомі випадки, коли синиці навідувались на годівниці, розташовані навіть на 16-му поверсі. Якщо ви будете постійно дбати про птахів, то вони до вас звикнуть, і ви зможете годувати їх прямо з руки.

Аби підгодовувати зимових птахів з мінімальною безпекою для їхнього здоров’я, необхідно дбати про охайний стан годівниці. В залежності від кількісного складу відвідування годівниці птахами, її необхідно очищувати від сміття один раз на тиждень/місяць. Після очищення годівницю бажано вимити легким мильним розчином і просушити.

Різні варіанти виготовлення годівниць представлені в додатку 3.

4. Щоденник підгодівлі та спостереження.

За птахами, які прилітають на годівницю дуже цікаво спостерігати. Аби не злякати пташок доцільно використовувати бінокль. Але спостерігачі повинні бути готові до того, що пташки дуже рухливі і можуть досить швидко зникати з поля зору, перелітаючи з одного місця на інше.

Тому головним правилом організації фенологічних спостережень за пташками є маскування – рухи спостерігача повинні бути повільними, без різких коливань. Розмовляти при спостереженні не можна – це теж відлякує птахів.

Краще всього спостерігати за птахами на годівничці через вікно. Залишаючись у теплому приміщенні, треба знайти місце спостереження, з якого пташки не помітять спостерігача.

      Ми повісили годівницю біля свого будинку і встановити її так, щоб  можна будо зручно спостерігати за птахами.  Ми повісили годівницю, яку наповнювали щоденно, а на балконі  за вікном ми з мамою  встановили щиток, на який можна було насипати корм і дуже легко проводити спостереження за поведінкою птахів. Як з'ясувалося пізніше, ця ідея була

дуже вдалою. Насипали в годівницю на дереві пшеницю, овес, хлібні крихти. Перші три дні нічого не відбувалося. Жодна птиця не проявила інтересу до нашої годівнички. Але ось з'явилися перші гості - горобці. Слідом з'явилося кілька синиць. Це були великі синиці. Ми помітили, що птахи

клюють зерно не охоче. Купили чорного  несмаженого  насіння і насипали  в годівницю на підвіконні. Птахів стало набагато більше, корм швидко закінчувався. З'ясувалося, що синички можуть брати корм, сидячи на вертикальній поверхні, навіть вниз головою. Вони чудово клювали з моєї нової годівниці, і всі були ситі.  

Синиці стали постійними відвідувачами моєї відкритої годівнички на балконі, причому, раз спробувавши насіння, більше не хотіли нічого, ігноруючи «несмачний» на їх погляд корм у пошуках насіння. Ми звернули увагу на особливості відвідування синицями годівниці.  Годівниця може бути заповнена, але до неї синички не прилітають. Достатньо прилетіти одному птаху, як зразу – ж  з`являється  зграйка, сідаючи на гілочках дерев, по одній підлітають птахи до годівниці, беруть насіння, відлітають неподалік і починають ласувати кормом, тримаючи насіння лапками, роздзьобують його і викльовують смачну серединку, луски від насіння кидають. 

Горобці ж з задоволенням відвідували годівнички, розвішані на деревах, сідаючи на годівницю зграйкою по 7 – 10 птахів. Незабаром, стали помічати, що горобці менш розбірливі в їжі, вони охоче клювали і крупу «Геркулес» і просо. 

Наступним моїм кроком прикорму було використання сала. Спочатку понанизували  шматочки на гілочки, а потім ми з мамою

нарізали його дрібними шматочками, трохи додали насыння соняшника, рвзних круп, все це розтопили,  а коли застигло підвісили до гілки. Птахи були в захваті від цього частування!

невелику зграйку самочок Всі вони ласували насінням бузку. Я дізналась, що це улюблена їжа снігурів. Бузок росте практично в будь-якому саду нашого міста, багато його  зростає і на занедбаних ділянках. Тому, снігурі, нашої допомоги не потребують. Те ж саме можна сказати і про таких великих птахів родини  Воронових, як сороки та ворони. Я часто бачу їх у нашій окрузі або чую їхні голоси. Бачу, як вони вишукують щось на смітниках і звалищах. Мабуть їм вистачає їжі, видобутої власним шляхом. Мої годівниці їх не цікавлять, хоча вони частенько пролітають повз наш будинок.          Результати дослідження:

За час спостережень ми досягли  певних результатів у своєму дослідженні.. На мої годівниці прилетіли: велика синиця, горобець польовий, горобець хатній, синиця блакитна, дятел. Ми використовували різні корми, такі як овес, пшениця, хлібні крихти, вівсяні пластівці, ядра грецьких горіхів, чорне непідсмажене насіння, несолоне сало. Найбільше птахи полюбили насіння. Після того, як вони його спробували, стали відмовлятися від інших круп. Сало у них на другому місці. Синиці дуже звикають до часу і місця. Якщо в годівниці немає ніякої їжі, можуть стукати у вікна. Тому, якщо взялися годувати їх, годуйте до самої весни. Вони самі знають, коли їм вистачить, і відлетять будувати гнізда. 

Поряд з годівницями ми спостерігали таких птахів, як  снігур звичайний,  сорока звичайна. Вони не виявляли інтересу до годівниці. Спостерігаючи за птахами в місті, я бачила таких птахів, як голуби,  та ворони. Ці птахи самі знаходили собі корм. Всі дані спостережень наведені в таблицях.

      Висновки за результатами дослідження

Підводячи підсумки моєї роботи, я приходжу до наступним висновків:

•        Видовий склад зимуючих  птахів нашої місцевості не дуже різноманітний (ми нарахували 10 видів).

•        Найбільш численними видами є велика синиця і горобець  (польовий, хатній).

•        До рідкісних видів можна віднести:  синицю блакитну, снігура,  дятла. 

•        Найактивнішими відвідувачами годівниць є синиці та горобці.

•        Найкращим і популярним кормом є насіння соняшнику, на другому місці-сало. Якщо в годівниці є насіння, птахи не чіпають інший корм.

•        Найбільш залежними від підгодовування  є  синиці, на другому місці горобці.

•        Горобці менш розбірливі в їжі, ніж синиці.

Якщо говорити про таких птахів, як дятел, снігур, їх підгодовування великого практичного значення не має. Швидше за все, вони знаходять собі їжу в лісі чи парковій зоні нашого міста, де спокійно і є їжа для них. (табл. 2). Голуби, сороки, ворони також прекрасно знаходять корм самі, харчуючись на звалищах відходами.

 

Птахи, що спостерігались на годівниці

Назва птаха	Як часто спостеріггались	Кількість	Чим харчувались	Додаток
Горобець хатній	Постійно	10-20	Просо,             насіння, «Геркулес»	зграя горобців не пускає синиць
Горобець польовий	Постійно	10-20	Просо, насіння, «Геркулес»	Тримався разом з синицею великою
Синиця велика	Постійно	10-20	Насіння, сало, грецькі горіхи	дуже жваві і довірливі.
Синиця блакитна	Постійно	2-4	Насіння соняшника, горіхи	тримається в зграї з іншими синицями
Дятел	2-3 раз	1	Насіння, сало	лазить переважно по гілках

 

Птахи, що були помічені біля годівниць, але не харчувались з них  

 

Назва	Як  часто спостерігались	Чим харчувались	Кількість	Додаток
Снігур звичайний	Менше10 раз	Насіння бузку	Біля  5 шт	Дуже
					полохливий і
					обережний
Сорока	1 раз	Ягоди яблуні «дички»	2 шт.		Обережні,
					швидко відлетіли

 

Щоденна підгодівля птахів на ділянці створює хороші умови для систематичних спостережень за ними. Цикл спостережень може складатися по-різному в залежності від поведінки конкретних птахів (одні шукають, інші тільки спостерігають за іншими). 

 

Спостерігаючи за птахами ми зробили висновки:

•       птахи стають помітними і більш активними з приходом тепла: чим яскравіше сонце світить, чим тепліше, тим більше птахів на вулиці, тим вони активніші;          У вітряні дні птахи не прилітають. 

•      

З кормів голуби і горобці воліють насіння і пшоно, а синиці - сало. Пшоно їдять найдовше.

•       Горобці та голуби прилітають зграйками, а синички по 2-3, сороки поодинці.

•       Годівницю відвідали 7 видів птахів. Це горобці, синички, голуби, снігурі, ворони та сороки.

•       За час дії проекту птахи звикли отримувати корм, тому підгодівлю необхідно продовжити.

Підсумовуючи результати своїх спостережень, я намалював листівку-малюнок  «Допоможемо птахам взимку», яка представлена в додатку 4.

Висновок

Отже,  ми для себе зробили висновок: кожен, хто любить і цінує рідну природу, повинен постійно дбати про її збагачення, вміти зберігати і розумно використовувати її скарби. Практична значимість моєї роботи полягає в тому, що отримані мною результати дослідження та спостереження допоможуть змінити ставлення людей до проблеми зимуючих птахів, і кількість годівниць наступної зими буде значно більше.

Я знаю, якщо ми допоможемо птахам взимку, вони віддячать нам влітку! Своїм досвідом я  поділюсь  з усіма своїми однолітками в школі!!!

З лісосмуг, де свищуть сніговиці,

Де не стало корму і тепла,

Перебрались лагідні синиці

У садки до нашого села.

 

В завірюху, ожеледь, морози Стукають синиці у вікно,

З горобцями ділять на дорозі

Крихту хліба мерзлу і зерно.

 

Пригощав пташок я з годівниці

І почав нарешті відчувать,

Що для когось крихта — це дрібниця,

А для пташки — жить чи замерзать. 

 

 (Качан Анатолій)

 

 

1.     Г.Фесенко. Орнітофауна України\ Біологія і хімія в школі. – 2009.- № 1.

2.     М.А.Воїнственський. Птахи. – К.: Рад.шк.- 1984.

3.     Умови проведення Всеукраїнської акції «Годівничка» [Електронний ресурс]: http:www.nenc.gov.ua

4.     Зимова орнітофауна України – як зимують птахи в лісах України

[Електронний ресурс]: http:www.myrefs.org.ua Інтернет ресури:

5.     http://birdlife.org.ua/Zimove-menu-ptashinogo-stolu

6.     http://www.rivne1.tv/Info/?id=31526

7.     http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=235

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Що полюбляють птахи:

	синиця	горобець	дятел	ворона	омелюхи	снігурі
Соняшник цілий
Горіхи
Овес
Пшоно
Крихти білого хліба
Сало
Ягоди калини, бузини
Насіння дині,кавунів

 

 

                    дуже люблять

     

           не відмовляються

      

          їдять зрідка

                       їдять, коли нічого їсти

 

 

       не вживають

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           

Додаток 3

Схеми найпростіших годівниць

I.                   Годівниця з двох пластикових коробок від локшини швидкого приготування, з'єднаних шматочками фанери. 

                                                                                                    

 

 

II.               

Годівниця-сітка для дроздів, омелюхів і снігурів. У неї поміщають заготовлені на зиму плоди горобини. 

    

 

III.             Годівниця з порожнього пакета з-під соку або молока. У нижній частині пакета прорізаються два-три отвори. Вони можуть бути як круглої, так і прямокутної форми. 

 

 

 

 

 

IV.             Шматочки несолоного сала, зв'язані разом міцною ниткою або мотузкою. Цю зв'язку можна закинути на гілки дерева, де її знайдуть синиці, але пожива буде важкодоступною для ворон. 

 

 

V.                Навіть зі старої будівельної каски теж можна зробити чудову годівницю, якщо забезпечити її дахом з фанери. Таку годівницю можна підвісити на гілках дерев поруч з вашим будинком або в парку. 

пляшок різного об'єму.

 Така годівниця може працювати автоматично. В міру того, як птахи з'їдають поживу, вона знову висипається з пляшки. У таку годівницю можна насипати просо, овес, пшеницю та інші сипучі корми. 

     

 

 

 

На схемі цифрами позначені: 

1  - кришка, зроблена з пляшки більшого обсягу 

2  - ємність для поживи виготовляється з пляшки меншого об’єму. У неї відрізається дно, щоб легше було засипати поживу, а біля горлечка робляться отвори, з яких корм надходить в чашечку. 

3  - паличка-сідало для птахів 

4  - пожива в чашечці 

5  - ремінь для кріплення годівниці на гілці. 

VII.          Годівниця з порожньої пластикової пляшки. У пляшки частково відрізають горлову частину, щоб залишився невеликий дах. В отриманий отвір вставляють шматочок дощечки з жердинкою для птахів, а всередину пляшки насипають поживу. 

 

Якщо ви хочете змайструвати годівницю, яка буде слугувати пташиною їдальнею не

один рік, то її краще за все зробити з дерева. 

 

Нижче наведені креслення і схеми кількох найпростіших дерев'яних годівниць. Для їх виготовлення потрібні: дерев'яні бруски різної товщини, фанера або деревоволокнисті плити, дошки. Скріплювати деталі між собою найкраще цвяхами. На схемах розміри деталей вказані приблизно, дотримуватися їх суворо не обов'язково. Птахи із задоволенням з'їдять приготовану вами поживу з годівниці будь-якого розміру. 

 

На мал. VIII і IX зображені підвісні годівниці. Їх можна повісити на будь-яке дерево або виставити на балкон. Годівниці на рис. XI і XII стаціонарні. Вони розташовуються на високому стовпі, який закопується у землю. 

 

VIII.       Підвісна годівниця з плоским дахом. Для її виготовлення потрібні чотири бруска, два шматка фанери і чотири рейки. Зверху до даху кріпиться мотузка або дріт з кільцем, за допомогою якого годівниця підвішується до гілок дерева. 

 

 

 

IX.             Підвісна годівниця автоматичного наповнення. Корм надходить з широкогорлої скляної пляшки через спеціально прорізані в кормовому столику заглибини. Кріплення для встановлення пляшки і кормового столика для птахів виготовляються з дощок. Годівницю можна встановити на балконі або прикріпити за допомогою дроту до стовбура дерева. 

 

 

Щоб продовжити життя годівниці, її можна пофарбувати фарбою або покрити лаком. В Україні завжди було прийнято прикрашати годівниці для птахів розписом або різьбленням. Використовуйте свою фантазію, і ви зможете перетворити годівницю для птахів на справжній витвір мистецтва, який стане окрасою вашого двору, скверу чи присадибної ділянки. 

 

X.                Підвісна віконна годівниця. Її підвішують зовні на віконну раму. Птахи звикають до людей в кімнаті, і через кілька днів ви зможете спостерігати за їх метушнею з відстані декількох сантиметрів - через віконне скло. 

 

XI і XII - стаціонарні годівниці, укріплені на стовпах. Кормові столики і дахи годівниць можна виготовити з фанери або деревно-волокнистих плит. 

 

 

 

 

XIII. Годівниця з дахом і двома полицями для поживи. Її встановлюють на землі. 

 

 

 

Ускладнення конструкції годівниці призначене, насамперед, для захисту їжі від негоди і конкурентів тих птахів, яких ви хочете підгодувати. Для захисту роблять різні кришки, бічні стінки. Якщо годівниця розміщена в місті, важливо захистити їжу від голубів, інакше синицям просто нічого не дістанеться. Для цього її споруджують закритою з невеликим входом, куди не можуть залізти голуби. Синиці не бояться проникати всередину і швидко освоять нову їдальню. Краще зробити вхід і вихід окремо навпроти.