«Пісенність поезії Т.Г.Шевченка- минуле і сучасність»(виховний захід)

           «Пісенність поезії Т.Г.Шевченка- минуле і сучасність»(виховний захід)

 

                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Пісенність поезії Т.Г.Шевченка- минуле і сучасність

Мета: Розкрити велич і безсмертя українського поета – світового генія,  автора «Кобзаря».  Ознайомити учнів з втіленням поезії Т.Г.Шевченка в музиці минулого і сучасності. Навчити дітей розуміти і  знаходити взаємозв'язок між окремими видами мистецтва(поезії та музики); навчити аналізувати вірш з музичної точки зору;, вміння сприймати музику; прищеплювати любов до музики та літератури; виховувати почуття національної гордості, патріотизму, єдності української держави, любові до поезії неперевершеного майстра поетичного слова  Т. Г.Шевченка, борця за незалежність України, за самобутність українського народу, за процвітання української мови та розвивати художньо – естетичний смак.

. Музичний матеріал: 

                                         1.Укр. нар. пісня   " Думи мої, думи".

                                         2.М.Лисенко кантата«Бють пороги»

                                         3.Я. Степовий  " Зоре моя вечірняя"

                                         4.А. Філіпенко  " Зацвіла в долині."

                                        5.О.Керекеша «Думи мої..»(г. «Фата Моргана»)

                              6.А.Середа «З холодного яру»(г. «Кому вниз»)

                            7. «Заповіт» на слова Т. Шевченка, музика М. Лисенка

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, репродукції картин великого художника, виставка поетичних і прозових творів Кобзаря, портрети композиторів, музичний супровід до творів Шевченка.

Тип уроку: Виховний захід

Хід заходу

1 учень.  Благословен той день і час

                Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

2 учень.  Він був поетом волі в час неволі

Поетом доброти в засиллі зла

Була у нього надзвичайна доля,

Та доля Україною була.

Учитель. Зоря великого Шевченка сяє вічно, бо Україна вічна і вічний народ як зоря. У 2014 році Україна відзначає 200-річчя від Дня народження  Кобзаря. Великі поети – вічні супутники свого народу і цілого людства. Неперевершеним взірцем для нас був, є і буде Тарас Григорович Шевченко. Поети сучасності та й усіх інших поколінь звіряли свої серця за Шевченком. Адже це був великий патріот, який любив і оспівував свою Україну, плекав рідну українську мову – чарівну, мелодійну, солов’їну. Поет боровся за єдність українського народу, за його процвітання: Тарас Шевченко писав: «Найголовніша запорука безсмертя народу – це пісня.»

                

І на оновленій землі

врага не буде супостата,

А буде син і буде мати,

і будуть люди на землі…

 

3 учень.  Кобзарю, знаєш,нелегка епоха

оцей двадцятий невгамовний вік.

Завихрень – безліч.Тиші – анітрохи.

А струсам різним утрачаєш лік.

Якого ще потрібно потрясіння

і зокрема, і взагалі,

якщо земне перемогла тяжіння

людина – дітище землі?!

Вже скоро перші вирвуться герої

в простори неосяжно – голубі…

А як же ми, співці краси земної?

Чи голоси у нас не заслабі?

Чи не потонуть в космосі, як в морі?

Чи сприймуть велич нової краси?..

Тарас гранітний дивиться суворо:

А ви тренуйте ваші голоси!

Не пустослів’ям, пишним та барвистим,

не шепотом оманливих надій,

не криком,не переспівом на місці,

а заспівом в дорозі нелегкій.

              Бо пам’ятайте, що на цій планеті,

відколи сотворив її пан – Бог,

ще не було епохи для поетів,

але були поети для епох! ( Ліна Костенко)

Учитель. А все починалося з невеликої книжки назва якій «Кобзар». 174 роки тому вийшла вона з друку. В ній було 8 поезій. Поет говорив віршами не від імені народу, а устами народу…Таке надається лише геніям.

4 учень.  Думи мої, думи мої

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядками?..

Чом вас вітер не розвіяв

В степу, як пилину?

Чом вас лихо не приспало,

Як свою дитину?..

Понад 200 пісень створив народ на вірші Т. Г. Шевченка, бо в його поетичних текстах закладено своєрідний український мелодизм.                                   

-Зараз ми з вами послухаємо одну з пісень на вірші Шевченка "Думи мої, думи", і розглянемо однойменну картину.

      (діти слухають пісню "Думи мої, думи").

Учитель.  Що можна сказати про мелодію пісні ?

  (Відповіді дітей)

(вона спокійна, врівноважена, ритм нагадує повільні кроки людини у глибокій задумі).

Учень1; В Україні неможливо знайти композитора, який би не звертався до поезії Тараса Шевченка. Та найглибшим і найґрунтовнішим інтерпретатором творів поета в музиці, безумовно, є Микола Лисенко. Це дивовижний випадок, коли композитор звертався до поезії одного автора протягом усього свого життя. Його цикл, який називається «Музика до «Кобзаря», містить 87 творів різних жанрів і форм. Із «Кобзаря» Шевченка Микола Віталійович, власне, розпочав свій творчий шлях. Він завжди був вірним супутником, об’єктом творчої уваги та натхнення для композитора. На слова Тараса Шевченка Лисенко створив також 56 романсів, 19 хорів, 9 вокальних ансамблів і 3 кантати.

звучить -кантата«Бють пороги»( М.Лисенко).

 

 

Учень2:Продовжувачем традицій Миколи Лисенка став Яків Степовий — представник української музичної інтелігенції першої чверті XX ст., один із фундаторів національної композиторської школи. Він — майстер солоспівів, хорових і фортепіанних творів, автор музичних збірок для дітей, також  неодноразово звертався до творчості великого Кобзаря. Його твори: Солоспіви на слова Т. Шевченка,  прелюд "Пам'яті Т. Г. Шевченка", збірка пісень для дітей на слова Шевченка з "Кобзаря", опера "Невольник" за Шевченком незакінчена). Ім'я Я. Степового в 1921 р. було присвоєно заснованому ним Державному вокальному ансамблю. В 1969 р. на його честь було названо вулицю в Києві.

 

 

звучить: «Зоре моя вечірняя».

 

 

 

 

Поезія Тараса Шевченка виросла на ниві української народної пісні. Музика увійшла в свідомість майбутнього поета задовго до поезії, відігравши виняткову роль у його особистісному становленні. І, безумовно, Шевченко народився з рідкісним талантом від Бога. Музикою слова він змалював усе своє життя та життя українського народу. Дослідники нараховують понад 2000 композицій на слова Шевченка.

 

Композитор Аркадій Філіпенко, створив пісню з яскравим народним українським колоритом і це притаманно більшості музичних творів на вірші Т.Шевченка. Спробуйте упізнати пісню за вступом (звучить вступ до пісні А.Філіпенка «Зацвіла в долині червона калина».

 

              Пісня «Зацвіла в долині червона калина».(виконання-караоке).

1 учень.   Є в Києві Шевченківський провулок,

А в ньому свідком давніх лихоліть,

Як долі Кобзаревої відлунок,

Уже старий будиночок стоїть.

Вечірні зорі й ранки зустрічає,

Вслухається в дитячі голоси…

Лишився він священним, як Почаїв,

На всі прийдешні роки і часи.

Принишкло за парканами подвір’я,

Дріма в саду шовковиця стара.

Під нею в багрянисте надвечір’я

Просиджував задумливий Тарас.

Якби-то сила –

Громом розкотився

Над гомоном дніпрових круч і вод.

Від того грому,

Може б, пробудився

В кайданах поневолений народ.

 

2 учень.  Отак в терзаннях і стрічав світання,

А день за днем спливав у небуття…

І серце, повне спраги і страждання,

Перелива у вірші почуття.

Уже гарячий серпень над землею

Налив медами київські садки.

Уже лежить написана «Лілея»,

«Русалки» обновилися рядки.

В очах яскріє зроджена сльозина,

Неначе свіжа крапелька Дніпра.

Воскресла знов у пам’яті Ярина,

Кріпаччиною зігнута сестра.

Круті стежки, якими спозарана

Маленьким біг до п’яного дячка.

Русявокоса дівчина Оксана,

Теж кріпака-невольника дочка.

 

3 учень.   Любив її в дитинстві до нестями,

Як вранішню розвеснену зорю…

Він йде в кімнату…

Літніми ночами

В будиночку не спиться Кобзарю.

Душа квилить, мов кобза, многострунно,

Печаль ятриста серце обвива…

Він дивиться в вікно глибокодумно

І клятвені повторює слова:

•    Я так тебе люблю, моя Вкраїно,

За тебе навіть Бога прокляну!... –

Заходь же в цей будиночок, людино,

Збагни Тараса душу вогняну.

Переплелись у ній джерела творчі

Бунтарським гнівом і гірким плачем…

Кріпацький син,

Серед глухої ночі

Він був твоєї правди сурмачем.

Учитель.  Творчість геніального сина українського народу непідвладна часові. Його спадщина належить не лише Україні, а й всьому людству. Світ знає Тараса Шевченка передусім як поета, але він – прозаїк, драматург, художник, скульптор. В образотворчому мистецтві відомо понад тисячу його творів. За графічні роботи Шевченку було присвоєно звання академіка.

4 учень.  Який потрібно мати

В душі безсмертний цвіт,

Щоб хвилювати людство

І через сотні літ.

Яким зарядом треба

Наснажити слова,

Щоб пісня і сьогодні

Звучала, як нова…          (О. Підсуха)

Вчитель;- так  і сьогодні Кобзареве слово актуальне і бентежить душі сучасників. І нині молоді автори звертаються до поетичних рядків Т.Г.Шевченка. Зокрема представник української діаспори за кордоном О.Керекеша  в своїй творчості опирається саме на Шевченкове слово.

 

звучить пісня «Думи мої..»на музику  О.Керекеші в виконанні гр.. « Фата Моргана».

Учень;

Ось як сказав про поезію Кобзаря ще один представник сучасного покоління

лідер гурту «Кому вниз»-А.Середа:

- «Ми використовуємо енергетику Шевченка, яку вважаємо для себе потрібною. Це не є відображенням самої творчості. Зі світу Шевченка ми беремо той шматок, до якого ми доросли. А чим більше я росту, тим більше люблю поезію, аніж прозу. Можливо, це економія часу, адже в одному вірші може бути прихована ціла повість. Ми з самого початку ставилися до творчості Шевченка, як до сублімації фізичної, духовної сили, і вважаємо себе, як і він, відповідальними, приналежними до того, що твориться в Україні.».Саме до ювілею Т.Г.Шевченка рок-гурт « Кому вниз» записав альбом «4»за творами поета.

 

звучить ;- З «ХОЛОДНОГО ЯРУ»(А.Середа)вик. «Кому вниз».

Учитель. Юні друзі! Дорожіть Шевченком, любіть Україну, як любив її поет. Любіть людей, які живуть на цій землі так, як любив їх Шевченко. Читайте твори Тараса – і ваша мова буде гарною, чарівною, барвистою. Нехай на вашому шляху завжди будуть поруч Шевченкова пристрасть, Шевченкова мужність і невмируще слово!

учень.    Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля,

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля.

У росяні вінки заплетені суцвіття

До ніг тобі, титане, кладемо.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

Тебе своїм сучасником звемо.

Живи, поете, в бронзі і в граніті, -

Живи, поете, в пам’яті людській,

Живи в піснях, живи у «Заповіті»,

У слові праведнім, у славі віковій!

                                                         (Василь Симоненко)

«Наша пісня, наша дума не вмре, не загине.»

Звучить пісня «Заповіт» на слова Т. Шевченка, музика М. Лисенка.