1 липня о 18:00Вебінар: Дискусія та дебати в освітньому процесі

Пісні Марусі Чурай. «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю...»

Про матеріал

Конспект уроку на тему: Пісні Марусі Чурай. «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю...». Мета уроку: ознайомити учнів із постаттю легендарної поетеси Марусі Чурай, її пісенною спадщиною; розвивати уміння виразно читати, коментувати пісні, пояснювати в них художні засоби, створювати уявний словесний портрет піснетворки; формувати усвідомлення того, що добра слава про обдаровану людину живе у віках, що поет — активний творець духовності.

Перегляд файлу

Клас: 8                                                                 Предмет: українська література

Тема. Пісні Марусі Чурай. «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю...» слайд 1

Мета: ознайомити учнів із постаттю легендарної поетеси Марусі Чурай, її пісенною спадщиною; розвивати уміння виразно читати, коментувати пісні, пояснювати в них художні засоби, створювати уявний словесний портрет піснетворки; формувати усвідомлення того, що добра слава про обдаровану людину живе у віках, що поет — активний творець духовності. Слайд 2

Обладнання: аудіозаписи пісень Марусі Чурай, її портрет, публікації, легенди та перекази про поетесу; роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай», вірші давньогрецької поетеси Сапфо.

Епіграф. (слайд 3,4) Ця дівчина не просто так, Маруся. Це — голос наш, це — пісня, це — душа. Її пісні — як перло многоцінне, як дивен скарб серед земних марнот.                                                                                                   Ліна Костенко

                                                                   Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Скажіть, чи замислювалися ви коли-небудь над тим, що у народних піснях звучать різні голоси – чоловічі, жіночі, дитячі?! Чий голос ви чуєте, слухаючи «Розпрягайте, хлопці, коней…» (чоловічий), а «В саду гуляла…» (жіночий)? Дослідники підрахували, що з-поміж 230 тисяч фольклорних ліричних творів дві третини промовляють до нас жіночими голосами. Слухаючи їх, ми чуємо «пряму мову» тисяч і тисяч безіменних піснярок. Але не всі імена загубилися у глибинах століть.

Історія донесла до нас легенду про дівчину з Полтави Марусю Чурай. Їй народ приписує авторство низки пісень. Постає запитання, чому, втративши назавжди імена тисяч поетес, люди зберегли пам'ять про цю полтавчанку? Відповідь на нього ми сьогодні будемо шукати.

1. Прослуховування аудіозапису однієї з пісень Марусі Чурай.

2. Бесіда за питаннями:

— Чи відома вам ця пісня?

— Коли, на вашу думку, вона була створена?

— Яким ви уявляєте автора, а точніше, авторку пісні? Чи хотіли б дізнатися про неї більше?

ІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

III. Засвоєння нового навчального матеріалу

1. Учитель. Перш ніж ми будемо знайомитися з самою Марусею, давайте поговоримо про ту частинку України звідки вона родом, адже тільки рідна земля може дати натхнення кожному справжньому творцю.

- Знайдіть у книжках (ст. 24-25) звідки Маруся родом (з Полтави)

- Які ви знаєте визначні місця Полтави (Хрестовоздвиженський монастир, пам’ятник Слави, Полтавський краєзнавчий музей)

- Хто ж прославив нашу Полтаву? Хто з відомих людей пов’язаний з Полтавою? (Іван Котляревський, Петро I, Панас Мирний, Тарас Шевченко)

- Ми можемо цей список продовжити… Чиїм ім’ям? (Марусі Чурай)

Хто ж така Маруся Чурай?

Повідомлення про Марусю і її батька слайд 5

Учитель. Після смерті Чурая дружина залишилася удвох з донькою. Сусіди їх любили, чим могли допомагали. Маруся любила складати пісні, гарно співала. Часто говорила віршами.

До нас дійшло два різних описи полтавської красуні. Ось як описує

О. Шкляревський портрет Марусі, який бачив у оселі Г. Квітки - Основ’яненка:

«Маруся була справжня красуня, суто в українському стилі: дрібненька, трохи худорлявенька, струнка, як струна, з привабливим засмаглим личком, з карими очима під густими бровами та довгими віями. Голівку дівчини покривало розкішне, чорне, як смола, волосся, заплетене в широку косу до колін»

В історичній повісті О.Шаховського «Маруся – малоросійська Сапфо»  (слайд 6 ) говориться, що «чорні очі її горіли, як вогонь у кришталевій лампаді, обличчя було біле, як віск, стан високий і прямий, як свічка,а голос…Ой, що то за голос був!. Такого дзвінкого й солодкого співу не чувано навіть від київських бурлаків». До нас дійшло два різних описи полтавської красуні

- Які ж риси характеру мала Маруся? Яка вона була (добра, ніжна, гарна)

Учитель. Маруся була чарівною і не дивно, що вона подобалася місцевим парубкам (хлопцям). Її кохав, але ніколи не говорив про свої почуття Іван Іскра – козак війська Богдана Хмельницького, але серце дівчини належало іншому Григорію Бобренку – молодому козаку. Він був безхарактерний, любив Марусю, але послухав матір і одружився на багатій дочці осавули Галі Вишняк.

Навесні 1648р. почалася національно-визвольна війна українського народу проти польської шляхти під проводом Б. Хмельницького. Допомагати боротьбі піднявся і Полтавський полк козаків, у якому служили Іван і Григорій. Для Марусі це була така тяжка розлука з коханим і, очевидно, саме тоді вона й склала чудову пісню «Засвіт встали козаченьки»

Одні дослідники її творчості стверджували, що Маруся Чурай — особа історична, інші ж вважали поетесу легендарною.

За народними переказами, Марія Гордіївна Чурай народилася 1625 року в Полтаві у родині полкового осавули Гордія Чурая. Це був хоробрий козак, який виступав проти польських загарбників. Він брав участь у козацько-селянському повстанні 1637—1638 років під проводом гетьмана Павла Павлюка. Після невдалої битви з польським коронним військом під Кумейками (16 грудня 1637 року) Гордій Чурай потрапив у полон і разом із П. Павлюком був страчений у Варшаві. Його дружина Горпина залишилася вдовою і жила удвох з дочкою в Полтаві, де була оточена турботою городян.

Особливо пошановували вони талант Марусі складати і виконувати пісні. Сучасні фольклористи пов'язують її ім'я із 23-ма піснями, які згодом стали народними. Серед них, крім уже названих, — «В кінці греблі шумлять верби», «На городі верба рясна», «Ой у полі вітер віє», «Посіяла огірочки» та інші.

Із народних переказів дійшла до нас й історія її драматичного кохання. Марусю полюбив козак Іван Іскра, хоч ніколи не розкривав своїх почуттів, бо знав, що дівчина кохає іншого — Гриця Бобренка, сина полтавського хорунжого. Гриць був вродливий парубок, але слабовольний, безхарактерний. Він піддався впливу матері, яка одружила сина з іншою дівчиною, дочкою осавули. Маруся болісно переживала зраду коханого. Вона хотіла покінчити життя самогубством (втопитися) і кинулася з греблі у Ворсклу. Та врятував дівчину Іван Іскра: він витяг її з води непритомну, приніс додому, а потім разом з Горпиною Чурай доглядав Марусю.

Одного разу на вечорницях у дочки полтавського старшини Меласі Барабаш Маруся знову зустріла Гриця. Вона й виду не подала, що схвильована. Адже Гриць прийшов не сам, а з молодою дружиною. Маруся була веселою, чарівною, співала і знову заполонила Гриця. Про те, що сталося потім, ми дізнаємося з пісні «Ой не ходи, Грицю». Марусю посадили до острогу, а потім засудили до смертної кари. Але у справу втрутився сам Богдан Хмельницький. Пам'ятаючи про заслуги батька Марусі — Гордія Чурая, а також цінуючи її поетичний талант, гетьман скасував вирок.

Є дві версії про останній період життя Марусі. За однією — вона після помилування зачахла, змарніла, а потім померла від сухот, за іншою — Маруся пішла з Полтави у світ і померла у 1653 році в якомусь із монастирів Московщини. Слайд 7

У 1987 році в Полтаві встановили пам’ятник.

21 липня вважать днем пам’яті Марусі Чурай. Слайд 8,9

Перегляд відеопрезентації «Ця дівчина не просто так Маруся»

Її пісні, переходячи із покоління в покоління, звучать і нині та побутують у народі як безіменні фольклорні твори. Сьогодні ми ознайомимося з деякими із них.

2. Організація роботи в групах.

Використовуємо інтерактивну технологію «Робота в малих групах».

Завдання для І групи

«Засвіт встали козаченьки»

1. Виразно прочитайте текст твору.

2. За поданим нижче матеріалом підготуйте повідомлення про історію написання пісні.

Маруся, маючи чарівну зовнішність, життєрадісну вдачу та вміння складати і гарно співати пісні, подобалася багатьом місцевим парубкам. Серце ж дівчини належало молодому козаку, синові хорунжого Полтавського полку Григорію Бобренку. Збереглися свідчення про те, що він був високий на зріст, з русявими кучерями й карими очима. Цей опис збігається з тим, що поданий в одній із пісень Марусі Чурай:

Коли б же я знала, маляра б найняла,

Його біле личко та й намалювала.

Карі оченята, котрі я любила,

Його русі кудрі я б позолотила.

Людина слабовольна і безхарактерна, Гриць був під впливом своєї матері, яка й чути не хотіла про одруження сина з Марусею. Вона бачила за дружину Грицеві племінницю полковника Мартина Пушкаря, дочку осавула Федора Вишняка, Ганну (Галю) Вишняк. Маруся, очевидно, знала про се, і це не могло її не хвилювати. У пісні є натяк на взаємини між Марусею і матір’ю Гриця.

Навесні 1648 року розпочалася визвольна війна українського народу проти польської шляхти під проводом Богдана Хмельницького. На боротьбу піднявся і полк, у якому служив коханий Марусі Чурай Грицько Бобренко. Для дівчини розлука з коханим була тяжким ударом. Мабуть, саме тоді вона склала чудову пісню, сповнену болю і страху перед невідомим. Ця пісня зараз співається у маршовому темпі.

Очевидно, ще в 17 столітті з’явився новий її варіант («Засвистали козаченьки»), у якому зображено події, пов’язані з битвою під Корсунем.

3. Визначте мотив твору.

4. Охарактеризуйте образи Марусі, козака, його матері, їхні думки і переживання.

5. Заповніть таблицю

Художньо-

поетичні засоби

Приклади

Роль у тексті

 

Поетичне кільце

Засвіт встали козаченьки

В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька

Свої ясні очі

(1 та 4 строфи)

Надає творові

композиційної

структурності,

завершеності

 

Паралелізм

Стоїть місяць над горою,

Та сонця нема,

Мати сина в доріженьку

Сльозно проводжає

 

Підкреслює глибокі

душевні

переживання матері

з приводу розлуки з

сином

Епітети

Ясні очі, милий

синочку, кінь

вороненький, рідна

дитина, чужая дитиночка

Увиразнюють

переживання

ліричних героїв

 

Метафори

Стоїть місяць над горою

Посилює емоційне

забарвлення твору

Антитеза

Яка ж би то, мій синочку,

Година настала,

Щоб чужая дитиночка

За рідную стала?

Свідчить про

недоброзичливе

ставлення матері до

дівчини її сина

 

6. Висловте власні враження від цієї пісні.

«Віють вітри, віють буйні»

1. Виразно прочитайте текст.

2. На основі поданого нижче матеріалу підготуйте повідомлення про історію написання пісні.

Не маючи жодної звістки від коханого, сумуючи за ним, Маруся пішла на прощу до Києво-Печерської лаври, щоб у молитві знайти заспокоєння. Напевне, тут, почуваючи себе самотньою в незнайомому й далекому місті, вона створила одну з кращих своїх пісень, у якій із великою силою виявляється душевний біль дівчини. Це пісня «Віють вітри, віють буйні».

3. Визначте мотив твору.

4. Охарактеризуйте образ ліричної героїні, її душевний стан.

5. Заповніть таблицю.

Художньо-

поетичні засоби

Приклади

Роль у тексті

 

Поетичний паралелізм

Віють вітри, віють буйні,

Аж дерева гнуться;

Ой як болить моє серце,

А сльози не ллються.

 

Чи щаслива ж та билина,

Що росте у полі?..

Тяжко жити без милого

На чужій сторонці.

Картина природи, що

подається першою, має

символічний зміст і

виконує функцію

своєрідного емоційного

вступу. Сприяє розкриттю

душевного стану ліричної

героїні, підкреслює її

реакцію на розлуку з

коханим. Підібрані

паралелі з природи

надають почуттям

дівчини зримої

відчутності. Вони мають

тотожний сумний

психологічний зміст

Алітерація

Тяжко жити без милого

На чужій сторонці!

Повторення приголосного

«ж», який асоціюється із

шипінням та сичанням,

створює гнітючий настрій

Порівняння

Стане світ тюрмою

Підкреслює глибину

душевної драми героїні

Епітети

Вітри буйні, люте горе,

чужа сторонка

 

Сприяють відтворенню

настрою ліричної героїні.

Епітет «буйні» надає

пейзажній картині

барвистості,

переконливості, для її

емоційного увиразнення

використана інверсія

(епітет «буйні» стоїть не

перед означуваним

словом «вітри», а після).

Надають твору

поетичності

Метафори

Трачу літа в лютім горі

Увиразнює почуття

закоханої дівчини

6. Які думки викликала у Вас ця пісня?

«Ой не ходи, Грицю…»

1. Виразно прочитайте текст твору.

2. За наведеним нижче матеріалом підготуйте повідомлення про історію написання пісні.

Восени 1648 року Богдан Хмельницький прийняв пропозицію про  перемир’я польського короля і припинив воєнні дії. Скориставшись із тимчасового затишшя, козаки поверталися додому.

Як свідчать перекази, Маруся нетерпляче чекала Гриця, але він не з’явився. Потім вона дізналася, що Гриць скорився волі своєї матері й одружився з Галею Вишняк. Нещасна дівчина не знайшла в собі сили забути зрадливого коханого. У відчаї вона кинулася із греблі у Ворсклу. Її врятував закоханий у неї козак Іван Іскра. Він витяг із води непритомну Чураївну, приніс її додому і потім довгий час доглядав її разом із її мамою Горпиною Чурай.

Про спробу самогубства згадується в одній із приписуваних Марусі пісень. У ній говориться про дівчину, яка    … плаче і ридає,

Долю свою проклинає:

- Ой недоле, всім немила,

Чом ти мене не втопила?

Краще було б утопити,

Аніж з милим розлучити.

Дослідники вважають, що пісню створено після невдалої спроби самогубства, що думки про смерть не залишали дівчину, вона лише чекала нагоди, коли зможе здійснити свій намір. Про це свідчать й останні рядки тієї ж таки пісні:

Скарай, Боже, мене з неба,

Бо життя мені не треба.

Ой піду я утоплюся

Або в камінь розіб’юся…

Та незабаром сталися події, що зовсім змінили напрямок думок дівчини. Якось восени приятелька Марусі влаштувала вечорниці. Була на цих вечорницях і Маруся, очевидно, мала надію побачити там Грицька. Він справді прийшов, та ще й не сам, а зі своєю молодою дружиною. Там вони й зустрілися. Саме ця зустріч призвела до рішучого зламу в настрої Марусі. Вона сколихнула її палку натуру. Ревнощі, ображене жіноче самолюбство, згадки про нещасливе кохання, про нездійснені дівочі мрії – все це разом завирувало в її душі і породило план помсти.

Сильна, вольова натура, Маруся жодним натяком не розкрила свого внутрішнього стану, свого наміру. Зовні була колишньою веселою Марусею і знову полонила Гриця. Очевидно, Маруся запросила його до себе, а може, він і сам напросився.

Про те, що сталося далі, ми дізнаємося з приписуваної Марусі пісні «Ой не ходи, Грицю…», в якій вона детально розповіла про свою помсту.

3. Доведіть, що цьому твору властиві ознаки балади:

а) наявність сюжету, кількох дійових осіб;

б) в основі – незвичайна подія;

в) дійові особи – прості звичайні люди. Змальовані картини стосуються життя лише окремої людини. Домінує сімейний побут і картини особистого життя;

г) трагічний фінал, зло залишається непокараним;

д) драматизм (діалогічна форма, дія розвивається швидко і напружено, епізодичність викладу, фрагментарність при змалюванні подій);

е) дидактичність (пряме чи опосередковане повчання чи застереження).

4. Заповніть таблицю

Художньо-

поетичні засоби

Приклади

Роль у тексті

 

Градація дії в часі

У неділю рано

Зілля копала…

Прийшла п’ятниця…

Уся балада побудована

на цьому прийомі. За

його допомогою

створюється ефект

посилення

психологізму

Епітети

Дівчина чорнобривая,

чарівниченька

справедливая,

сира земля, дубовая

хата

Допомагають створити

образ ліричної героїні.

Надають твору

поетичності

Анафора

Єдинопочаток у другому –

четвертому рядках другої

строфи, четвертої строфи та

ін.

Надає твору

динамічності,

підкреслює почуття

дівчини

5. Які думки і переживання виникли у Вас після прочитання цієї пісні-балади?

3. Повідомлення доповідачів від кожної групи про результати роботи

(члени інших груп ставлять запитання, обговорюють почуте, прослуховують аудіозаписи пісень).

Учні колективно заповнюють таблицю. «Пісні Марусі Чурай»  Слайд 10

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

— Зачитайте епіграф до уроку. Чи погоджуєтеся ви з Ліною Костенко? Чому? Прокоментуйте свою відповідь.

V. Підсумки уроку

Вчитель: - Чому пісні Марусі Чурай є в наш час актуальними?

 - Чому ми звертаємось і в наш час до цієї постаті? Чи дійсно вона є актуальною?

Слайд 11

V. Домашнє завдання.

Вивчіть напам'ять пісню «Засвіт встали козаченьки» (обов'язково).

Для допитливих — виконання проекту. Слайд 12

 

 

Список використаних джерел (слайд 13)

1. Дівчина з легенди. Маруся Чурай/ Вступне слово

М.Стельмаха. – К.: Дніпро, 1974. – 81 с.

2. Лановик М. Українська усна народна творчість: Підручник/

Мар’яна Лановик, Зоряна Лановик. – 4-те вид., стер. –

К.:Знання-Прес, 2006. – 591 с.

3. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:

Наук.-метод.посібн./ О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: А.С.К.,

2004. – 192 с.

4. Бондаренко Л.Г. Методична модель уроку за піснями Марусі Чурай

//Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. - №6. – С.22-25

5. 1. Яковець А. Маруся Чурай: Міф чи втрач. реальність // Слово і час.- 1997.- № 10.- С.44-46.

Інтернет ресурси :

www.testsoch.net/marusya-churaj-legendarna-poetesa-z-poltavi/

 

 

 

 

docx
Додано
2 липня 2018
Переглядів
3145
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку