Південноукраїнські землі і Крим у ХVІІІ ст.

Тема- Південноукраїнські землі і Крим у ХVІІІ ст.

Мета уроку:

• охарактеризувати становище Південної України та Криму у XVIII ст.;
• пояснити наслідки приєднання цих територій до Російської імперії;
• розвивати вміння аналізувати історичні події та робити висновки;
• виховувати інтерес до історії України.

Тип  уроку : вивчення нового матеріалу

Обладнання : підручник історія України О. Пометун, Н. Гупан, О. Дудар

Хід  уроку

1.               Організаційний етап

Привітання, перевірка відсутніх

2.               Актуалізація опорних знань

Слово вчителя:  На попередніх уроках ми з вами вивчали становище українських земель у XVIII столітті. Ви вже знаєте, що більша частина України перебувала під владою різних держав. Особливе значення мали південні території, які тривалий час залишалися малозаселеними та небезпечними через постійні напади.
Сьогодні ми пригадаємо, хто контролював ці землі, і підготуємося до вивчення нової теми.

Усне опитування

Питання 1:
Які держави контролювали українські землі у XVIII ст.?

Відповідь: Річ Посполита

Російська імперія

Османська імперія

 

Питання 2:
Хто здійснював напади на українські землі з півдня?

Відповідь:  татари з Кримським  ханством

Питання 3:
Як називали малозаселені степові території Півдня України?

Робота з поняттями

Завдання: Поясніть терміни

• Кочівники — народи, що постійно пересуваються у пошуках пасовищ
• Колонізація — заселення та освоєння нових територій

Відповідь: Дике Поле

3. Логічне завдання

Питання:
Чому південні землі України довгий час залишалися малозаселеними?

Відповідь:

• постійні напади татар
• небезпека для життя
• відсутність захисту
• слабкий контроль держав

 

4. Міні-тест (з відповідями)

1. Хто контролював Крим у XVIII ст.?
а) Російська імперія
б) Кримське ханство

в) Річ Посполита

2. Дике Поле — це:
а) густонаселений регіон
б) степова малозаселена територія
в) гірська місцевість

3. Звідки здійснювалися набіги на українські землі?
а) з півночі
б) із заходу
в) з півдня (Крим)

Додаткові завдання

1. Завдання “Продовж речення”

1. У XVIII ст. південні українські землі перебували під впливом ________
   Відповідь: Османська імперія
2. Напади на українські землі здійснювали ________
   Відповідь: татари з Кримське ханство
3. Малозаселені степи називали ________
   Відповідь: Дике Поле

2. Завдання “Так чи ні”

Учні визначають правильність твердження:

1. Кримське ханство було союзником Османської імперії — так  
2. Дике Поле було густо заселене — ні
3. Напади татар були рідкісними — ні
4. Південь України мав важливе стратегічне значення — так

 

3. Встанови відповідність

Подія / поняття	Характеристика
1. Дике Поле	А. Малозаселені степи
2. Кримське ханство	Б. Держава татар
3. Османська імперія	В. Контролювала  Південь

Відповідь:
1 – А
2 – Б
3 – В

4. Хронологічне завдання

Розташуйте події у правильній послідовності:

• Напади татар
• Освоєння Півдня
• Посилення впливу Російська імперія

Відповідь:

1. Напади татар
2. Посилення впливу Російської імперії
3. Освоєння Півдня

 

5. Проблемне запитання

Чому контроль над Півднем України був важливим для держав?

Відповідь (приклад):

• вихід до Чорного моря
• розвиток торгівлі
• військово-стратегічне значення
• родючі землі

3.Мотивація навчальної діяльності

Уявіть, що ви живете у XVIII столітті. Перед вами — безкраї степи Півдня України, які називають Диким Полем. Ці землі багаті та родючі, але водночас небезпечні через постійні напади з боку Кримське ханство.

Чому ж різні держави — зокрема Османська імперія та Російська імперія — так наполегливо боролися за ці території?
Що змінилося для України після того, як ці землі були приєднані до Російської імперії?

Сьогодні на уроці ми з’ясуємо:

• чому Південь України став ареною боротьби;
• як і коли Крим увійшов до складу Російської імперії;
• які зміни відбулися в житті населення.

Проблемне запитання:

Чи можна вважати приєднання Півдня України і Криму позитивним чи негативним явищем для українських земель? Чому?

Відповідь - Приєднання Півдня України і Криму до Російська імперія у XVIII ст. можна оцінювати і як позитивне, і як негативне явище.

Позитивні наслідки:

• припинилися постійні напади з боку Кримське ханство
• почалося активне заселення і освоєння степів
• розвиток міст (Одеса, Херсон, Миколаїв)
• розширення торгівлі через Чорне море
• господарський розвиток регіону

Негативні наслідки:

• українські землі остаточно потрапили під владу Російська імперія
• посилилася колоніальна політика
• обмеження прав місцевого населення
• зросла русифікація
• зміна етнічного складу населення

Висновок:

Отже, приєднання мало суперечливий характер:
з одного боку — сприяло розвитку господарства і безпеці,
з іншого — призвело до втрати самостійності українських земель.

Мотиваційне завдання:

Уявіть себе:

• переселенцем на нові землі
• або мешканцем Кримського ханства

Питання:
Які можливості та небезпеки ви б побачили для себе?

Очікувані відповіді учнів:

Можливості:

• отримання землі
• розвиток господарства
• торгівля

Небезпеки:

• війни
• напади
• зміна влади

1. Уявна ситуація

Завдання:
Уявіть, що ви переселенець, який вирушає освоювати південні землі України у XVIII ст.
Що вас може привабити, а що — насторожити?

Відповідь:
Приваблює:

• родючі землі
• можливість отримати власну землю
• розвиток торгівлі

Насторожує:

• небезпека нападів з боку Кримське ханство
• війни між Османська імперія і Російська імперія
• невпевненість у майбутньому

2. Проблемне завдання

Питання:
Чому різні держави прагнули захопити Південь України?

Відповідь:

• вигідне географічне положення
• вихід до Чорного моря
• можливість контролювати торгівлю
• родючі землі
• військово-стратегічне значення

3. Завдання “Обери позицію”

Завдання:
Ким би ви хотіли бути у XVIII ст.:

• мешканцем Кримське ханство
• чи переселенцем у Південній Україні під владою Російська імперія

Поясніть свій вибір.

Відповідь (приклад):
Я б обрав бути переселенцем, тому що можна отримати землю і розвивати господарство, хоча це небезпечно через війни.

4. Завдання “Передбач наслідки”

Питання:
Що зміниться, якщо Південь України перейде під владу Російська імперія?

Відповідь:

• припинення набігів
• активне заселення територій
• будівництво міст
• розвиток торгівлі
• посилення контролю з боку імперії

5. Міні-дискусія

Твердження:
“Освоєння Півдня України було необхідним і корисним”.

Завдання:
Погодьтеся або заперечте.

Відповідь:
Так: розвиток економіки, нові міста, безпека
Ні: втрата незалежності, колонізація, утиски населення

4.Вивчення нового матеріалу

§ 29  стр. 235

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ  стр. 235

Про яку подію йдеться в документі? Коли, ким та за яких обставин його було видано? Як у документі пояснено причини ухвалення рішення? Перевірте ваші припущення під час роботи на уроці.

Маніфест Катерини II «Про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під Російську державу», 1783 р.

...Стараючись користь і безпеку встановити, як у рівній мірі вважаючи назавжди віддалити неприємні причини, які підбурюють вічний мир, між імперіями Всеросійською та Оттоманською укладений, який ми зберегти бажаємо ...і в заміну збитків наших вирішили ми взяти під державу нашу півострів Кримський, острів Тамань і всю Кубанську сторону.

Відповідь -  У маніфесті йдеться про анексію Кримського ханства Російською імперією. Документ видано Катериною II 8 (19) квітня 1783 року внаслідок ліквідації Кримського ханства та задля остаточного закріплення Криму, Тамані та Кубані за Росією, користуючись слабкістю Оттоманської Порти.

Причини ухвалення рішення, згідно з документом:

• Забезпечення безпеки: прагнення «віддалити неприємні причини», що підбурюють вічний мир між Російською та Оттоманською імперіями, та встановити стабільність
• Відшкодування збитків: у тексті зазначено «в заміну збитків наших», що виправдовує загарбання територій як компенсацію за попередні конфлікти.
• «Користь»: стратегічне та економічне зміцнення Російської держави.
• Фактичною причиною стала тривала політика анексії, підтримка проросійських сил у Криму та бажання отримати повний контроль над Чорноморським узбережжям.

Пояснення вчителя

У XVIII столітті південні українські землі, які ще називали Диким Полем, тривалий час залишалися малозаселеними. Це було пов’язано з постійною небезпекою нападів з боку Кримське ханство, яке перебувало у васальній залежності від Османська імперія.

У цей період між Російська імперія та Османською імперією відбувається низка війн за контроль над Північним Причорномор’ям. Найважливішою стала війна 1768–1774 років, яка завершилася підписанням Кючук-Кайнарджійського мирного договору. За його умовами Кримське ханство формально стало незалежним від Османської імперії, але фактично потрапило під вплив Росії.

У 1783 році Російська імперія остаточно приєднала Крим, і Кримське ханство припинило своє існування. Це мало велике значення, адже припинилися постійні набіги на українські землі.

Після цього розпочалося активне освоєння південних територій. Сюди переселялися українці, росіяни та іноземці. Землі почали обробляти, розвивалося сільське господарство.

Важливою складовою цього процесу стало заснування нових міст: Херсона, Миколаєва, Одеси, Катеринослава (сучасного Дніпра). Ці міста будувалися за чітким планом, мали широкі вулиці, площі, адміністративні будівлі та порти. Вони швидко ставали центрами торгівлі й культури.

Однак ці зміни мали і негативні наслідки. Українські землі остаточно потрапили під владу Російська імперія, посилилася колонізаційна політика, змінювався національний склад населення.

1. ЯК РОСІЯ АНЕКСУВАЛА КРИМСЬКЕ ХАНСТВО   стр. 236-237

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 236

Працюючи з текстом, визначте чинники, які сприяли анексії Кримського ханства Росією.

Відповідь - Анексія Кримського ханства Російською імперією (1783 р.) стала результатом військових перемог Росії над Османською імперією, внутрішньої нестабільності в ханстві, економічного виснаження Криму через депортацію християн та переходу кримської знаті на бік Росії. Ключовим фактором стала пасивність Османської імперії у захисті свого васала.

Основні чинники анексії:

• Військові перемоги РФ: Успішна війна проти Османської імперії (1768–1774) дозволила Росії встановити контроль над Північним Причорномор'ям та фактично підпорядкувати Крим.
• Кючук-Кайнарджийський мирний договір (1774): Забезпечив формальну незалежність Криму від Туреччини, що послабило його захист і відкрило шлях для втручання Росії.
• Внутрішня нестабільність: Постійні політичні суперечності між кримським ханом і знаттю, а також боротьба за владу, якими маніпулювала Росія.
• Економічне ослаблення: Примусове виселення Росією греків та вірмен з Криму у 1778 році підірвало економіку ханства, позбавивши його основних платників податків.
• Зміна орієнтації еліти: Перехід частини кримськотатарської знаті на бік Російської імперії, отримання ними дворянських титулів та гарантій безпеки.
• Жорстке придушення повстань: Використання регулярної російської армії та козаків для придушення опору кримських татар і ногайців. [1, 2, 3]

Маніфест Катерини II від 8 квітня 1783 року остаточно скасував автономію та включив Крим, Тамань і Кубанську сторону до складу Росії.

Розповідь   вчителя  стр. 236

Упродовж XVIII ст. Російська імперія воювала з Османською імперією за володіння південно-українськими землями, Кримом і за вихід до Чорного моря. У цих війнах царська влада використовувала козацькі підрозділи, сформовані на колишніх територіях Гетьманщини, Слобідської України та Запорозької Січі. Особливо вдало козацькі полки діяли в облозі й захопленні Очакова та взятті Ізмаїла — фортеці турків на Дунаї, яка вважалася неприступною. За розпорядженням імперських урядовців, українське населення зобов’язували надавати кошти на забезпечення потреб російської армії, придбання для неї великої кількості волів, коней, возів.

За підписаним 1774 р. Кючук-Кайнарджійським договором Туреччина поступилася Північним Причорномор’ям і Кримом, а Кримське ханство було оголошено незалежною державою.

Російська влада не була зацікавлена в успішній Кримськотатарській державі та постійно втручалася в політику хана. Зокрема, головнокомандувач Олександр Суворов силою виселив із Криму до Азовської губернії християнське населення (понад 30 тисяч вірмен і греків) під приводом його захисту від насильств мусульман. Греки та вірмени становили переважно торгово-ремісниче населення півострова й були основними платниками податків до ханської скарбниці.

Зрештою, 1783 р. Катерина II видала маніфест про приєднання Криму.

Кримська знать, отримавши від Катерини II дворянство, переходила на позиції підтримки Росії. Водночас російська влада почала дарувати своїм дворянам і чиновникам кращі землі, відбираючи їх у кримських татар. Упродовж наступного століття населення Криму скоротилося з 500 до 200 тисяч осіб, а його основну частину становили переселенці з інших регіонів Росії.

Після чергової невдалої для Османської імперії війни з Росією у 1792 р. Туреччина визнала Крим російськими володіннями.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 236

1.               Простежте за картою (с. 240), які територіальні зміни відбулися в результаті Кючук-Кайнарджійського договору та приєднання Криму до Росії.

Відповідь - За результатами Кючук-Кайнарджійського договору (1774) та приєднання Криму (1783), Росія отримала значні території: землі між Дніпром і Південним Бугом, фортеці Кінбурн, Керч, Єнікале, Кабарду, а Кримське ханство стало незалежним від Туреччини, ставши протекторатом Російської імперії, що остаточно закріпило її контроль над Північним Причорномор'ям.

Основні територіальні зміни:

• Кючук-Кайнарджійський мир (1774):
  • До Росії відійшли землі між річками Дніпро та Південний Буг.
  • Росія отримала важливі стратегічні фортеці: Кінбурн (у гирлі Дніпра), Керч і Єнікале (на Керченському півострові).
  • Османська імперія визнала незалежність Кримського ханства, що фактично означало його перехід під вплив Росії.
  • Приєднано Велику і Малу Кабарду на Кавказі.
• Приєднання Криму (1783):
  • Катерина II видала маніфест про прийняття Кримського ханства, Тамані та Кубані до складу Російської імперії.
  • Ці землі були офіційно анексовані, що усунуло Кримське ханство як політичну одиницю.
• Наслідки (до 1792 р.):
  • За Ясським миром 1791 р. Туреччина остаточно визнала Крим російським, а кордон пересунувся до Дністра.

2. Чому царський уряд прагнув завдати ханській владі максимальної шкоди, адже хан Шагін-Гірей був ставлеником царату? Які кроки для цього було здійснено?

Зі статті історикині Наталії Бацак «Переселення християн Кримського ханату до Північного Приазовья 1778-1780 рр.»

Хан Шагін-Гірей, будучи змушеним зважати на інтереси Російської імперії, у 1777 р. видав наказ, відповідно до якого мусульмани та немусульманське населення Криму зрівнювалися в громадянських правах. Це викликало татарські бунти й заворушення, які придушили російські війська з допомогою грецького населення.

Громадянська ворожнеча, викликана урядовими реформами на півострові, та дії російського війська проти татарського населення спричинили політичну й економічну нестабільність у Кримському ханаті. Ще більших збитків ханату завдало переселення кримських християн до Новоросійської та Азовської губерній, здійснене царським урядом.

Відповідь - Царський уряд послаблював Кримське ханство, попри ставленика Шагін-Гірея, для підриву економіки та політичної незалежності Криму перед остаточною анексією. Шляхом штучно створеної громадянської ворожнечі через реформи та масового переселення християн (1778–1780), Росія знищила податкову базу ханату, викликала бунти та спровокувала внутрішній колапс, що зробило ханство безпорадним.

Кроки царського уряду для підриву влади Шагін-Гірея:

• Спровокування внутрішніх бунтів: У 1777 р. хан під тиском Росії видав наказ про зрівняння в правах мусульман та християн. Це викликало невдоволення татар, що призвело до відкритого конфлікту, який Росія використовувала для втручання.
• Економічний підрив (депортація християн): Організоване переселення кримських греків та вірмен до Новоросійської та Азовської губерній позбавило ханат найбільш активної та податкоспроможної частини населення, що зупинило торгівлю та ремесла.
• Використання російських військ: Постійна присутність і дії російської армії проти татарського населення руйнували авторитет Шагін-Гірея як правителя, роблячи його маріонеткою, що тримається лише на багнетах.
• Створення політичної нестабільності: Заохочення ворожнечі між різними групами населення та підрив легітимності хана в очах власного народу, що підготувало ґрунт для ліквідації ханства.

3. Складіть хронологічний ланцюжок подій, що призвели до ліквідації Кримського ханства.

Відповідь - Ліквідація Кримського ханства (1783) стала результатом цілеспрямованої політики Російської імперії щодо встановлення контролю над Чорноморським регіоном, що включала підписання незалежності, провокування економічної кризи та пряму анексію.

Хронологічний ланцюжок подій (1774–1783):

Липень 1774 р. — Підписання Кючук-Кайнарджійського мирного договору: Закінчення російсько-турецької війни. Кримське ханство проголошувалося незалежним від Османської імперії, що фактично зробило його вразливим до російського впливу.

1775–1776 рр. — Введення російських військ: Попри договір, російські війська залишилися на півострові, контролюючи ситуацію.

1777 р. — Посаження на престол Шагін-Гірея: За підтримки російської армії ханом став ставленик Росії, що викликало незадоволення кримськотатарського населення та спроби модернізації держави.

1778 р. — Масове виселення християн з Криму: За наказом уряду Росії та під керівництвом О. Суворова з Криму примусово виселено греків та вірмен. Це підірвало економіку ханства, позбавивши його основних платників податків.

1782 р. — Повстання проти Шагін-Гірея: Соціально-економічна криза, викликана діями Росії, спровокувала бунти, які стали приводом для чергового введення російських військ.

8 квітня 1783 р. — Маніфест Катерини II: Оприлюднення маніфесту про приєднання Кримського ханства до Російської імперії, анексія територій.

1783 р. — Остаточна ліквідація: Зречення влади останнім ханом Шагін-Гіреєм та включення Криму до складу Таврійської області.

2. ЯКОЮ БУЛА ІМПЕРСЬКА ПОЛІТИКА РОСІЇ ЩОДО ПІВДНЯ УКРАЇНИ  стр. 237-239

ПОМІРКУЙТЕ стр. 237

Визначте основні соціальні групи, які освоювали Південь України. Якими були результати політики колонізації наприкінці століття?

Відповідь – Південь України (Степова Україна) у XVIII ст. освоювали селяни-втікачі (переважно з Правобережжя та Лівобережжя), козаки, іноземні колоністи (німці, серби, болгари, греки), а також відставні військові та шляхта. Результатами колонізації стали швидке зростання населення, заснування нових міст (Одеса, Катеринослав), розвиток землеробства та повна ліквідація Запорозької Січі.

Основні соціальні групи, що освоювали Південь:

Селяни та міщани: Основна маса переселенців, які тікали від феодального гніту (польського та російського) та прагнули отримати вільні землі.

Козаки: Запорозькі козаки, які освоювали територію та утримували рангові землі.

Іноземні колоністи: Німці, болгари, серби, греки, яким російський уряд виділяв найкращі землі та надавав пільги (звільнення від податків).

Військові та шляхта: Російські офіцери та дворяни, які отримували великі земельні наділи, а також «денщики» — селяни, які працювали на цих землях.

Результати політики колонізації наприкінці XVIII ст.:

• Зміна етнічного складу: Заселення малонаселених земель («Дикого поля») і створення багатонаціонального регіону.
• Індустріалізація та урбанізація: Заснування великих міст-портів (Одеса, Миколаїв, Херсон, Севастополь), що стали центрами торгівлі.
• Економічний розвиток: Освоєння територій під землеробство та скотарство.
• Втрата автономії: Ліквідація запорозького козацтва та впровадження загальноросійського адміністративного устрою.
• Закріпачення: Перетворення вільних селян-переселенців на кріпаків, особливо на територіях, розданих дворянам.

 

Розповідь  вчителя  стр. 237

У другій половині XVIII ст. Російська імперія привласнила південні українські землі. Відтоді почалася їх активна колонізація як у межах відповідної політики російського уряду, так і стихійно. На цих землях засновувалися господарські хутори та козацькі слободи. Тут широко практикувалося використання вільнонайманої праці селян-утікачів і козацької сіроми. Наявність вільних земель стимулювала переселення сюди людей з усієї України.

Ще в 50-х роках XVIII ст. на південних українських землях російська влада створила такі нові адміністративно-територіальні одиниці, як Нова Сербія і Слов’яносербія. Сюди переселилося кілька сотень сербів, угорців, болгар, греків. Згодом населення Нової Сербії збільшилося за рахунок козаків з Лівобережної України. На колонізованих землях було створено Новоросійську губернію із центром у Новоросійську (згодом Катеринослав, нині Дніпро).

Російська влада й надалі залучала іноземців до колонізації Північного Причорномор’я.

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 237-238

Як ви думаєте, чому царський уряд створював пільгові умови для переселенців?

З маніфесту Катерини II про запрошення іноземних колоністів на поселення до Росії (1763 р.)

1. Усім іноземцям дозволяємо в Імперію Нашу в’їжджати і селитися, де хто забажає, у всіх Наших Губерніях. 2. Не повинні такі прибулі на поселення в Росію ніяких податей платити, і ніяких... служб служити... від всяких податків вільні. 3. Усім іноземцям, які прибули на поселення в Росію, буде всяка підтримка до хліборобства... до заснування мануфактур, фабрик, заводів. 4. На побудови будинків, на потрібні до хліборобства і до рукоділля всякі інструменти, припаси і матеріали видавати будемо з казни Нашої позики грошові без відсотків... 6. Усякому охочому іноземцю в Росію на поселення дозволяємо майно своє ввозити... для власної потреби, а не на продаж.

Відповідь -  Царський уряд створював пільгові умови (податкові звільнення, позики, свобода віросповідання) для швидкого заселення та господарського освоєння малозаселених південних земель («Новоросії»). Це мало на меті перетворити дикі степи на продуктивні аграрні та промислові райони, зміцнити кордони та підвищити економічну могутність імперії.

Основні причини, чому уряд створював ці умови:

• Економічний розвиток: Залучення вмілих землеробів та ремісників (особливо з Європи) для підвищення продуктивності сільського господарства, розвитку торгівлі та промисловості (мануфактур, заводів).
• Колонізація південних земель: Освоєння приєднаних територій Північного Причорномор'я, які потребували робочої сили.
• Військово-стратегічні цілі: Створення надійного щита на нових кордонах, оскільки колоністи часто осідали на прикордонних територіях, створюючи оборонні лінії.
• Поповнення казни: У перспективі працелюбні колоністи мали стати платниками податків і забезпечувати економічне зростання імперії.

Розповідь вчителя  стр. 238

Водночас відбувалась і стихійна колонізація цих земель державними й поміщицькими селянами-втікачами, містянами, колишніми запорозькими козаками та солдатами.

Утвердивши на нових землях свою владу, російський уряд почав закріпачення селян. Уже в 1796 р. царським указом було заборонено самовільні переходи поміщицьких і державних селян.

Господарська діяльність переселенців здебільшого орієнтувалася на вирощування зернових культур, насамперед озимої пшениці на продаж. Важливе місце в їхньому господарстві посідало і тваринництво, продукти якого реалізовували як на внутрішніх ринках, так і в країнах Західної Європи.

Там, де колись були грецькі колонії, козацькі поселення, кримськотатарські чи османські фортеці, з’явилися нові міста, які стали центрами промисловості та торгівлі. Наприкінці XVIII ст. на південних українських землях було засновано низку міст. У 1787 р. — Катеринослав, який став центром намісництва. Того самого року — Херсон, де зводився ливарний завод, а на верфях почали будувати кораблі. Водночас Херсон розвивався і як вітчизняний торговий порт на Чорному морі, з якого вивозили зерно до Західної Європи. У 1789 р. було закладено Миколаїв, що згодом став суднобудівним центром. Завдяки масштабному будівництву цей регіон мав одні з найбільших показників приросту населення в Російській імперії. Вільний вихід до Чорного моря сприяв пожвавленню міжнародної торгівлі Росії, виникненню нових та розбудові старих міст.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 238-239

Як виникали та розбудовувалися нові міста на Півдні України? Знайдіть їх на карті (с. 249). Як їх описує Д. Яворницький? Що спільного можемо побачити в забудові міст на поданих зображеннях? (с. 239)

Із книги Дмитра Яворницького «Історія міста Катеринослава»

Разом з роздачею запорозької землі почалася споруда нових міст у краї... Усі споруди повинні були зводитися в гігантських розмірах. Але з усіх міст Катеринослав мав принести славу імператриці Катерині II та увічнити її ім’я назавжди...

У 1782 році місто Катеринослав мало 2194 душі населення, чотири церкви — російську, грецьку, католицьку та вірменську, два училища для дітей дворян і різночинців... Для залучення в місто торгових людей відкриті були чотири ярмарки, на які приїжджали не тільки навколишні мешканці, а й продавці з Кримського півострова.

Відповідь -  1. Як виникали та розбудовувалися нові міста на Півдні України?

Відповідь:
Нові міста виникали після приєднання південних земель до Російська імперія у другій половині XVIII ст.

Їх будували:

• за державним планом
• як адміністративні, військові й торгові центри
• із залученням переселенців (українців, росіян, іноземців)
• з метою зміцнення влади та розвитку торгівлі

2. Знайдіть ці міста на карті (с. 249)

Відповідь (приклади міст):

• Херсон
• Миколаїв
• Одеса
• Катеринослав (нині Дніпро)

(Учні показують на карті південь України та узбережжя Чорного моря)

 

3. Як їх описує Дмитро Яворницький?

Відповідь:

• міста будувалися масштабно (“у гігантських розмірах”)
• мали велике значення для держави
• Катеринослав створювався як символ слави імператриці
• у містах проживали різні народи
• розвивалися освіта (училища) і торгівля (ярмарки)

 

4. Що спільного в забудові міст? (за зображеннями)

Відповідь:

• чітке планування вулиць (прямі, широкі)
• наявність центральної площі
• будівництво церков і адміністративних будівель
• регулярна (європейська) забудова
• міста будувалися за єдиним планом

 

Загальний висновок:

Нові міста Півдня України були важливими центрами, які швидко розвивалися, мали продуману забудову і сприяли економічному піднесенню регіону, але водночас були частиною політики Російська імперія щодо освоєння цих територій.

5.Закріплення вивченого  матеріалу

1. Тестові завдання

1. У якому році Крим було приєднано до Російська імперія?
а) 1774 р.
б) 1783 р.
в) 1791 р.

2. Хто раніше контролював Крим?
а) Річ Посполита
б) Кримське ханство
в) Австрія

3. Як називали південні степи України?
а) Полісся
б) Дике Поле
в) Слобожанщина

2. Встанови відповідність

Подія	Дата
1. Кючук-Кайнарджійський мир	А. 1783 р.
2. Приєднання Криму	Б. 1774 р.

Відповідь:
1 – Б
2 – А

3.Запитання

Чому Російська імперія прагнула отримати Південь України?

Відповідь:

• вихід до Чорного моря
• розвиток торгівлі
• родючі землі
• стратегічне значення

4. Хронологічне завдання

Розташуйте події у правильній послідовності:

• Приєднання Криму
• Кючук-Кайнарджійський мир
• Заснування нових міст

Відповідь:

1. Кючук-Кайнарджійський мир (1774)
2. Приєднання Криму (1783)
3. Заснування міст

5. Завдання “Так чи ні”

1. Крим був приєднаний у 1774 р. —  ні
2. Південь України активно заселявся у XVIII ст. —  так
3. Османська імперія не впливала на ці землі — ні

6. Міні-висновок

Завдання: Сформулюйте короткий висновок про зміни на Півдні України.

Відповідь (зразок):
У XVIII ст. Південь України перейшов під владу Російська імперія, що сприяло розвитку міст і господарства, але призвело до втрати самостійності українських земель.

Додаткові завдання

1. Обери правильну відповідь

1. Яка держава втратила вплив на Крим після 1774 р.?
а) Російська імперія
б) Османська імперія
в) Річ Посполита

2. Що було головною причиною заселення Півдня України?
а) холодний клімат
б) родючі землі та вигідне розташування
в) відсутність населення в інших регіонах

2. Завдання “Хто це / що це?”

1. Держава, яка існувала в Криму до 1783 р.
Відповідь: Кримське ханство

2. Малозаселені степи Півдня України
Відповідь: Дике Поле

3. Заповни таблицю

Було	Стало
Напади татар	Припинилися
Малозаселені степи	Активно заселені
Влада Кримське ханство	Влада Російська імперія

 

4. Завдання “Зайве слово”

Знайдіть зайве:

Херсон, Одеса, Київ, Миколаїв

Відповідь: Київ (не є новим містом Півдня XVIII ст.)

5. Причина — наслідок

Завдання: Встановіть зв’язок

• Причина: перемога Російська імперія у війнах
  Наслідок:
  приєднання Криму
  освоєння Півдня

6. Коротка відповідь

Питання:
Яке значення мало заснування нових міст?

Відповідь:

• розвиток торгівлі
• зміцнення влади
• розвиток економіки
• заселення територій

 

7. Творче завдання

Завдання:
Складіть 2–3 речення від імені переселенця на Південь України.

Відповідь (приклад):
“Я приїхав на нові землі, щоб отримати власну ділянку. Тут багато можливостей, але ще небезпечно через війни. Сподіваюся на краще життя.”

Слово  вчителя

Отже, сьогодні ми розглянули важливий етап в історії Південної України та Криму у XVIII столітті. Ми побачили, що ці землі тривалий час залишалися прикордонними й небезпечними, але мали велике стратегічне та економічне значення.

Після воєн і змін у міжнародній політиці території Півдня України та Криму були приєднані до Російська імперія. Це призвело до припинення набігів, активного заселення краю та заснування нових міст. Водночас ці процеси означали втрату українськими землями значної частини своєї автономності та посилення імперського контролю.

Важливо пам’ятати, що історичні події мають різні наслідки — як позитивні, так і негативні. Тому наше завдання — вміти їх аналізувати й робити власні обґрунтовані висновки.

6.Домашнє завдання

Опрацювати & 29, виконати завдання  4, 5, 6   з рубрики "Перевір себе" на стр. 239