Північна Америка. Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО

ЗМІНИ ПРИРОДИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ЛЮДИНОЮ. СУЧАСНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ.

ПРИРОДА ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ЗМІНЕНА В РЕЗУЛЬТАТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ, ОСОБЛИВО НА ТЕРИТОРІЇ США. ТАМ, ДЕ РОЗТАШОВАНІ ВЕЛИКІ МІСТА, ПЕРВІСНА ПРИРОДА ЗНИКЛА НАЗАВЖДИ. ЗАБРУДНЕННЯ РІЧОК, ОЗЕР, ВОД ОКЕАНУ. ПРОМИСЛОВА ВИРУБКА ЛІСІВ. ДЕГРАДАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ ВНАСЛІДОК С/Г ОСВОЄННЯ. НАДЗВИЧАЙНО ЗМІНЕНО ПРИРОДУ В РАЙОНАХ ВИДОБУТКУ КОРИСНИХ КОПАЛИН. ЗАБРУДНЕНЯ АТМОСФЕРИ ПРОМИСЛОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ, ТРАНСПОРТОМ. ЗА РОКИ ОСВОЄННЯ МАТЕРИКА ЛЮДИНА СУТТЄВО ВПЛИНУЛА НА ОРГАНІЧНИЙ СВІТ КОНТИНЕНТУ. ДЕЯКІ ВИДИ РОСЛИН ТА ТВАРИН ЧЕРЕЗ ЦЕ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА МЕЖІ ЗНИКНЕННЯ.

ВИДОБУТОК КОРИСНИХ КОПАЛИН АППАЛАЧІ ЗНАЧНОЮ ПРОБЛЕМОЮ Є ЧАСТІ ЗАБРУДНЕННЯ УЗБЕРЕЖЖЯ МЕКСИКАНСЬКОЇ ЗАТОКИ ВИЛИВАННЯМИ НАФТИ ВНАСЛІДОК АВАРІЙ СУДЕН.

ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ У ПРОЦЕСІ КОРИСТУВАННЯ НАФТОГАЗОНОСНИМИ НАДРАМИ   СУБ'ЄКТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ФОРМИ ВЛАСНОСТІ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ КОРИСТУВАННЯ НАФТОГАЗОНОСНИМИ НАДРАМИ, ВИДОБУТОК, ТРАНСПОРТУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕРОБКУ ТА РЕАЛІЗАЦІЮ НАФТИ, ГАЗУ ТА ПРОДУКТІВ ЇХ ПЕРЕРОБКИ, ПОВИННІ ДОДЕРЖУВАТИСЯ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ДОВКІЛЛЯ, НЕСТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЙОГО ПОРУШЕННЯ І ЗДІЙСНЮВАТИ ТЕХНІЧНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ЗМЕНШЕННЯ ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ НА НЬОГО. ПРОЕКТИ НА ПРОВЕДЕННЯ ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ РОБІТ НА ЗЕМЛЯХ ПРИРОДООХОРОННОГО, ОЗДОРОВЧОГО, РЕКРЕАЦІЙНОГО ТА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПІДЛЯГАЮТЬ ОБОВ'ЯЗКОВІЙ ЕКОЛОГІЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ

 Ліквідація аварійних викидів газу, нафти чи пластової води із свердловин Ліквідацію аварійних викидів газу, нафти чи пластової води із свердловин здійснюють користувачі нафтогазоносними надрами, які проводять буріння розвідувальних та експлуатаційних нафтових і газових свердловин, а також розробку нафтових і газових родовищ та експлуатацію підземних сховищ газу. Надрокористувачі повинні укладати із спеціалізованими підрозділами із запобігання та ліквідації відкритих нафтових і газових фонтанів угоди на виконання ними інспекційно-профілактичних і аварійних робіт.

ВИСОКИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ

ЗНАЧНА КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ НАЙБІЛЬШ ЗАСЕЛЕНІ РАЙОНИ: АТЛАНТИЧНЕ УЗБЕРЕЖЖЯ населення США - 328,2 млн. осіб Канада – 37,59 млн. осіб Мексика – 126,2 млн. осіб РАЙОН ВЕЛИКИХ ОЗЕР

ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ СТАЛИ АНТРОПОГЕННИМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ РАЙОНИ: МОЛОЧНИЙ ПОЯС США СФОРМУВАВСЯ В ПРИОЗЕР’Ї І НА ПІВНІЧНО-СХОДІ КУКУРУДЗЯНИЙ ПОЯС - В ПІВДЕННІЙ ЧАСТИНІ ЦЕНТРАЛЬНИХ РІВНИН ПШЕНИЧНИЙ ПОЯС - ВЕЛИКІ РІВНИНИ

ВЕЛИКІ РІВНИНИ - ПШЕНИЧНИЙ ПОЯС США ПОЧАЛИ ШИРОКО ВИКОРИСТОВУВАТИСЯ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТІЛЬКИ В КІНЦІ XIX – ПОЧАТКУ XX В. ПІСЛЯ ВИНИЩЕННЯ ВЕЛИЧЕЗНИХ СТАД БІЗОНІВ, А ТАКОЖ ВИНИЩЕННЯ І ВИТІСНЕННЯ МІСЦЕВИХ ІНДІАНСЬКИХ ПЛЕМЕН. ПРЕРІЇ ВЕЛИКИХ РІВНИН, ЩО ВОЛОДІЛИ ДУЖЕ РОДЮЧИМИ ГРУНТАМИ, АЛЕ БІЛЬШ СУХИМ КЛІМАТОМ, ВИЯВИЛИСЯ НАЙБІЛЬШ ПРИДАТНИМИ ДЛЯ ПОСІВІВ ПШЕНИЦІ. ДЕСЯТКИ ТИСЯЧ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ З ЄВРОПИ РИНУЛИ В ЦІ МІСЦЯ, І В КОРОТКІ ТЕРМІНИ ПРЕРІЇ ТАКОЖ БУЛИ РОЗОРАНІ. ПОДАЛЬША ІСТОРІЯ РАЙОНУ РЯСНІЛА І ЗЛЕТАМИ, І ПАДІННЯМИ, АЛЕ ОСТАННІМ ЧАСОМ РІВЕНЬ ЙОГО РОЗВИТКУ ВІДНОСНО СТАБІЛЬНИЙ. ПШЕНИЧНИЙ ПОЯС ДАЄ 20-25 МЛН Т ЦІЄЇ КУЛЬТУРИ НА РІК. Сьогодні лісостеп і прерії майже повністю розорано.

БАВОВНЯНИЙ ПОЯС США ВСЯ ІСТОРІЯ АМЕРИКАНСЬКОГО ПІВДНЯ ПОВ’ЯЗАНА З МОНОКУЛЬТУРОЮ «КОРОЛЯ-БАВОВНИ» І ФОРМУВАННЯМ БАВОВНЯНОГО ПОЯСА. БАВОВНИК В США ВИРОЩУЄТЬСЯ ВЖЕ ПОНАД ДВА СТОЛІТТЯ. ОСНОВНІ РАЙОНИ - ПІВДЕННО-СХІДНІ ШТАТИ, ДЕ БАВОВНИК ВИРОЩУВАЛИ БЕЗ ЗРОШЕННЯ, ВИКОРИСТОВУЮЧИ ПРАЦЮ НЕГРІВ – СПОЧАТКУ РАБІВ, А ПОТІМ ОРЕНДАРІВ-ЗДОЛЬНИКІВ (КРОППЕРОВ). ПОТІМ БАВОВНЯНИЙ ПОЯС ПРОСУНУВСЯ ДАЛІ НА ЗАХІД – ДО АЛАБАМИ, МІССІСІПІ, ТЕХАС, ПРОСТЯГНУВШИСЬ НА 2,5 ТИС. КМ І ПЕРЕТВОРИВШИСЬ НА НАЙБІЛЬШУ БАВОВНИЦЬКИХ ОБЛАСТЬ СВІТУ. АЛЕ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ СТАНОВИЩЕ РІЗКО ЗМІНИЛОСЯ. ТРАДИЦІЙНЕ КРОППЕРСТВО ФАКТИЧНО ЗНИКЛО, А КОЛИШНІ НЕГРИ-ОРЕНДАРІ ПЕРЕСЕЛИЛИСЯ В МІСТА ПІВНОЧІ І ПІВДНЯ. ДО 1980-ИХ РР.. СТАРИЙ БАВОВНЯНИЙ ПОЯС ВИЯВИВСЯ РОЗМИТИМ. ВЕЛИКІ ПЛАНТАЦІЇ БАВОВНИКУ ЗБЕРЕГЛИСЯ ТІЛЬКИ В НИЖНІЙ ТЕЧІЇ МІССІСІПІ, ТОДІ ЯК ЗНАЧНА ЧАСТИНА ВИРОБНИЦТВА ЗРУШИЛАСЯ У ТЕХАС І ПІВДЕННІ ГІРСЬКІ ШТАТИ, ДЕ НА ЗРОШУВАНИХ ЗЕМЛЯХ (ПРИ САМОПЛИВНОМУ І КРАПЛИННОМУ ЗРОШЕННІ) ВИНИКЛИ ВИСОКОПРОДУКТИВНІ «БАВОВНЯНІ ФАБРИКИ».

УНАСЛІДОК ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ ПРИРОДА ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ЗАЗНАЛА ВЕЛИКИХ ЗМІН. НАЙБІЛЬШІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ МАТЕРИКА – ЦЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПРОМИСЛОВИМИ ВІДХОДАМИ ПОВІТРЯ І ВОДИ, ЕРОЗІЯ ҐРУНТІВ, ВИРУБУВАННЯ ЛІСІВ, ЗПУСТЕЛЕННЯ. АБИ ЗБЕРЕГТИ ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ У ЇЇ ПЕРВІСНОМУ ВИГЛЯДІ, СТВОРЕНО БАГАТО ЗАПОВІДНИКІВ І НАЦІОНАЛЬНИХ ПАРКІВ. МАЙЖЕ 100 ПРИРОДНИХ І КУЛЬТУРНИХ ОБ’ЄКТІВ МАТЕРИКА ВКЛЮЧЕНО ДО СПИСКУ ПРИРОДНОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО. ЛІДЕРАМИ ЗА ЇХ КІЛЬКІСТЮ Є МЕКСИКА (34 ОБ’ЄКТИ) І США (21 ОБ’ЄКТ).

ЄЛЛОУСТОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК (США) ПЕРШИЙ У СВІТІ НАЦІОНАЛЬНИЙ МІЖНАРОДНИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК. НА ВЕЛИЧЕЗНІЙ ТЕРИТОРІЇ ПАРКУ ЗНАХОДЯТЬСЯ ОЗЕРА,  РІЧКИ,  КАНЬЙОНИ І ПЕЧЕРИ. ОЗЕРО ЄЛЛОУСТОУН, ОДНЕ З НАЙБІЛЬШИХ ВИСОКОГІРНИХ ОЗЕР В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ, РОЗТАШОВАНЕ В ЦЕНТРІ ЄЛЛОУСТОНСЬКОЇ КАЛЬДЕРИ, НАЙБІЛЬШОГО СУПЕРВУЛКАНА НА КОНТИНЕНТІ. ВУЛКАН ВИВЕРГАВСЯ З ВЕЛИЧЕЗНОЮ СИЛОЮ КІЛЬКА РАЗІВ ЗА ОСТАННІ ДВА МІЛЬЙОНИ РОКІВ. ВЕЛИКА ЧАСТИНА ТЕРИТОРІЇ ПАРКУ ВКРИТА ЗАСТИГЛОЮ ЛАВОЮ. В ПАРКУ ЗНАХОДИТЬСЯ ОДНЕ З П'ЯТИ ІСНУЮЧИХ У СВІТІ ГЕЙЗЕРНИХ ПОЛІВ. У ПАРКУ РОСТЕ БЛИЗЬКО ДВОХ ТИСЯЧ ВИДІВ РОСЛИН, ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ КІЛЬКА СОТЕНЬ ВИДІВ ССАВЦІВ, ПТАХІВ, ПЛАЗУНІВ І РИБ, В ТОМУ ЧИСЛІ ТІ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ПІД ЗАГРОЗОЮ ЗНИЩЕННЯ. ВЕЛИКА ЧАСТИНА ТЕРИТОРІЇ ПОКРИТА ЛІСОМ, МЕНША —СТЕПОМ. КОЖЕН РІК ТРАПЛЯЮТЬСЯ ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ; БЛИЗЬКО ТРЕТИНИ ВСІХ ЛІСІВ ВИГОРІЛО В РЕЗУЛЬТАТІ КАТАСТРОФІЧНИХ ПОЖЕЖ 1988 РОКУ. У ПАРКУ ПРОКЛАДЕНО КІЛЬКА СОТЕНЬ КІЛОМЕТРІВ АСФАЛЬТОВАНИХ ДОРІГ, ПО ЯКИХ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ДОСТУП ВІДВІДУВАЧІВ. Є ЧИСЛЕННІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ АКТИВНОГО ВІДПОЧИНКУ.

СТВОРЕННЯ ПАРКУ СТАЛО ОДНИМ З ПЕРШИХ УСПІХІВ ПРИРОДООХОРОННОГО РУХУ. СТАТУС НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ ДОПОМІГ ПЕРЕШКОДИТИ ВИКОНАННЮ ПЛАНІВ З БУДІВНИЦТВА ГРЕБЛІ НА РІЧЦІ КОЛОРАДО ВСЕРЕДИНІ МЕЖ ПАРКУ (МОЖЛИВО, ЩО ВІДСУТНІСТЬ ТАКОГО СТАТУСУ У КАНЬЙОНУ ГЛЕН І БУЛО ПРИЧИНОЮ ДОЗВОЛУ БУДІВНИЦТВА ГРЕБЛІ ВИЩЕ ЗА ТЕЧІЄЮ РІЧКИ І ЙОГО ЗАТОПЛЕННЯ, ПІСЛЯ ЧОГО УТВОРИЛОСЯ ОЗЕРО ПАУЕЛ). ГРАНД-КАНЬЙОН, ВКЛЮЧАЮЧИ ЙОГО ВЕЛИКУ СИСТЕМУ СУМІЖНИХ КАНЬЙОНІВ ЦІНУЄТЬСЯ ПЕРШ ЗА ВСЕ СВОЇМ ГАРМОНІЙНИМ ПОЄДНАННЯМ РОЗМІРУ, ГЛИБИНИ І БАГАТОБАРВНИХ ШАРІВ ОГОЛЕНИХ ГІРСЬКИХ ПОРІД, ЯКІ ДАТУЮТЬСЯ АЖ ДО ДОКЕМБРІЙСЬКОГО ПЕРІОДУ. ГРАНД-КАНЬЙОН – ОДИН З НАЙБІЛЬШ НЕЗВИЧАЙНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ НАШОЇ ПЛАНЕТИ, ТОМУ ВІН ДУЖЕ ДОБРЕ ДОСЛІДЖЕНИЙ. У НЬОМУ МОЖНА ЗНАЙТИ 4 ГЕОЛОГІЧНИХ ЕРИ ЗЕМЛІ, РІЗНОМАНІТНІСТЬ СКЕЛЬ І ПЕЧЕР, ЩО МІСТЯТЬ БАГАТИЙ ГЕОЛОГІЧНИЙ, БІОЛОГІЧНИЙ І АРХЕОЛОГІЧНИЙ МАТЕРІАЛ. ДОВЖИНА КАНЬЙОНУ – 446 КМ, ШИРИНА (НА РІВНІ ПЛАТО) КОЛИВАЄТЬСЯ ВІД 6 ДО 29 КМ, НА РІВНІ ДНА – МЕНШЕ КІЛОМЕТРА. ГЛИБИНА – ДО 1600 М.ПО УЩЕЛИНІ ЗІ ШВИДКІСТЮ 20 КМ НА ГОДИНУ МЧАТЬ ЧЕРВОНО-КОРИЧНЕВІ ВОДИ КОЛОРАДО (САМА НАЗВА РІЧКИ В ПЕРЕКЛАДІ З ІСПАНСЬКОЇ І ОЗНАЧАЄ «ЧЕРВОНА»). НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК ГРАНД-КАНЬЙОН (США)

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК «МАМОНТОВА ПЕЧЕРА» (США) НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК «МАМУТОВА ПЕЧЕРА» (АБО МАМОНТОВА ПЕЧЕРА)— НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК У США В ЦЕНТРАЛЬНІЙ ЧАСТИНІ ШТАТУ КЕНТУККІ — НАЙБІЛЬШОЇ ЗА ДОВЖИНОЮ ВІДОМОЇ СИСТЕМИ ПЕЧЕР У СВІТІ В ЗАХІДНИХ ПЕРЕДГІР'ЯХ АППАЛАЧ НЕДАЛЕКО ВІД МІСТА ЛУЇСВІЛЛ. З ПРОТЯЖНІСТЮ 288 КМ ТА ГЛИБИНОЮ 300 М ПЕРЕБУВАЄ НА ПЕРШОМУ МІСЦІ СЕРЕД ПЕЧЕР ЗЕМНОЇ КУЛІ. НАЗВА ПЕЧЕРИ Й ПАРКУ ПОХОДИТЬ ВІД НАЗВИ ГІРСЬКОГО ХРЕБТА, ПІД ЯКИМ СФОРМУВАЛАСЯ ПЕЧЕРА. ЗА ПОХОДЖЕННЯМ МАМУТОВА ПЕЧЕРА Є КАРСТОВОЮ. ДОСЛІДЖЕНА ЧАСТИНА МАЄ 225 ПРОХОДІВ, 47 ВЕЛИКИХ КУПОЛІВ, ПОНАД 20 ГЛИБОКИХ ШАХТ. ЗАГАЛЬНА ДОВЖИНА ПОРОЖНИН СЯГАЄ 74 КМ. У ПЕЧЕРІ Є РІКИ Й ОЗЕРА, ЯКИМИ МОЖНА ПЛАВАТИ У ЧОВНІ; ЖИВУТЬ У НІЙ СЛІПІ ПАВУКИ Й ЦВІРКУНИ, В РІЧКАХ І ОЗЕРАХ — СЛІПІ РИБИ Й РАКИ. ВІДКРИТА У 1809 Р. Є ОБ'ЄКТОМ ТУРИЗМУ. ПАРК ОФІЦІЙНО ВІДКРИЛИ 1 ЛИПНЯ 1941 РОКУ. ЗА ЗБІГОМ ОБСТАВИН У ТОЙ ЖЕ РІК БУЛО ОРГАНІЗОВАНО НАЦІОНАЛЬНУ СПЕЛЕОЛОГІЧНУ СПІЛЬНОТУ..

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК ДОЛИНА СМЕРТІ (США) НАЙПОСУШЛИВІШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК У США, РОЗТАШОВАНИЙ НА СХІД ВІД ГІРСЬКОГО ХРЕБТА СЬЄРРА-НЕВАДА В ШТАТІ КАЛІФОРНІЯ ТА ЧАСТКОВО В НЕВЕЛИКОМУ АНКЛАВІ ШТАТУ НЕВАДА. ДО СКЛАДУ ПАРКУ ВХОДЯТЬ ДВІ ВЕЛИКІ ДОЛИНИ — СМЕРТІ Й ПАНАМІНТ, КОЖНА З ЯКИХ УТВОРЮВАЛАСЯ КІЛЬКА МІЛЬЙОНІВ РОКІВ ТОМУ Й ОБИДВІ ОБМЕЖЕНІ ГІРСЬКИМИ ЛАНЦЮГАМИ, ЩО ПРОСТЯГНУЛИСЯ З ПІВНОЧІ НА ПІВДЕНЬ. ЦІ, А ТАКОЖ ІНШІ СУСІДНІ ДОЛИНИ, ВІДПОВІДАЮТЬ ЗАГАЛЬНІЙ ТЕНДЕНЦІЇ ТОПОГРАФІЧНОЇ СТРУКТУРИ ПРОВІНЦІЇ ХРЕБТІВ І ДОЛИН ЗА ОДНИМ ВИНЯТКОМ: У ЦЕНТРАЛЬНІЙ ЧАСТИНІ ДОЛИНИ СМЕРТІ Є РЯД ПАРАЛЕЛЬНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ РОЗЛАМІВ, У РЕЗУЛЬТАТІ ЧОГО ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА ДОЛИНИ ТРОХИ РОЗШИРЕНА. ЖАРКИЙ І СУХИЙ КЛІМАТ ПЕРЕШКОДЖАЄ ФОРМУВАННЮ ҐРУНТУ. ЗСУВИ Є ОСНОВНИМ ПРОЦЕСОМ ЕРОЗІЇ РЕЗУЛЬТАТ ЯКОГО — ОГОЛЕНІ ГІРСЬКІ ХРЕБТИ З МАЙЖЕ ПОВНОЮ ВІДСУТНІСТЮ ҐРУНТУ. ПІЩАНІ ДЮНИ В ПАРКУ НЕЧИСЛЕННІ. НАЙВІДОМІШИМ МІСЦЕМ Є ДЮНИ ІЗ КВАРЦОВОГО ПІСКУ В РАЙОНІ СТОУВПАЙП-ВЕЛЛС, ІНШЕ МІСЦЕ ПЕРЕБУВАЄ ЗА 16 КМ ДО ПІВНОЧІ, ДЕ ДЮНИ УТВОРЕНІ ІЗ ЧЕТВЕРТИНОВОГО ПІСКУ.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК ВУД-БАФФАЛО (КАНАДА) НАЦІОН́АЛЬНИЙ П́АРК «ВУД-БУ́ФФАЛО» У ПЕРЕКЛАДІ: НАЦІОНАЛИЙ ПАРК «ЛІСОВІ БІЗОНИ») — НАЙБІЛЬШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК КАНАДИ. ПАРК РОЗТАШОВАНИЙ НА ПІВНІЧ ВІД НАФТОНОСНИХ ПІСКІВ АТАБАСКИ, МІЖ НЕВІЛЬНИЧОЮ РІЧКОЮ НА СХОДІ ТА ГОРАМИ КАРІБУ НА ЗАХОДІ. ВЕЛИКА ЧАСТИНА ПАРКУ – ЦЕ ДЕЛЬТА РІЧОК ПІС, АТАБАСКАТА СЛЕЙВ. ГОЛОВНА ПРИРОДООХОРОННА ПАМ'ЯТКА ПАРКУ — СТАДО АТАБАСЬКИХ БІЗОНІВ. У 2007 РОЦІ ЧИСЕЛЬНІСТЬ АТАБАСЬКИХ БІЗОНІВ СТАНОВИЛА 5 000 ОСОБИН. ТАКОЖ В ЦЬОМУ РАЙОНІ ГНІЗДЯТЬСЯ АМЕРИКАНСЬКІ ЖУРАВЛІ ТВАРИННИЙ СВІТ ПАРКУ ВКЛЮЧАЄ ЛОСІВ, ВОВКІВ, АМЕРИКАНСЬКИХ ЧОРНИХ ВЕДМЕДІВ, БОБРІВ, АМЕРИКАНСЬКИХ БАБАКІВ, АМЕРИКАНСЬКИХ ЗАЙЦІВ ТА РИСЕЙ. ЗАГАЛЬНА ПЛОЩА ПРИБЛИЗНО 4,5 МЛН. ГА. ВУД-БАФФАЛО РОЗТАШУВАВСЯ МІЖ ОЗЕРАМИ АТАБАСКА Й ВЕЛИКЕ НЕВІЛЬНИЧЕ. ТЕРИТОРІЮ ПАРКУ ЗАЙМАЮТЬ ХВОЙНІ Й МІШАНІ ЛІСИ, ВІДКРИТІ РІВНИНИ, ЛУКИ, ІНОДІ ЗАБОЛОЧЕНІ РІВНИНМ Й ТУНДРОВЕ РІДКОЛІССЯ, А ТАКОЖ, БАГАТОЧИСЛЕННІ ОЗЕРА Й РІЧКИ. В ЗОНІ ПАРКУ ЗНАХОДИТЬСЯ Й ОДНА З НАЙБІЛЬШИХ В СВІТІ ВНУТРІШНІХ ДЕЛЬТ, СТВОРЕНИХ РІЧКАМИ ПИС-РИВЕР И АТАБАСКА, ЩО ВПАДАЮТЬ ДО ОЗЕРА АТАБАСКА.

ПАРКИ КАНАДСЬКИХ СКЕЛЯСТИХ ГІР — ДЕРЖАВНІ НАЦІОНАЛЬНІ Й ПРОВІНЦІЙНІ ПАРКИ-ЗАПОВІДНИКИ, РОЗТАШОВАНІ В КАНАДСЬКИХ СКЕЛЯСТИХ ГОРАХ. ДО ЇХ СКЛАДУ ВКЛЮЧЕНІ ЧОТИРИ НАЦІОНАЛЬНІ ПАРКИ КАНАДИ: НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК «БАНФ» — НАЙПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК КАНАДИ, ЗАСНОВАНИЙ У 1885 РОЦІ В КАНАДСЬКИХ СКЕЛЯСТИХ ГОРАХ. ПАРК РОЗТАШОВАНИЙ НА 120 КМ НА ЗАХІД ВІД МІСТА КАЛГАРІ В ПРОВІНЦІЇ АЛЬБЕРТА ІЗ ПЛОЩЕЮ 6 641 КВ. КМ: ПОКРИВАЄ ПРАКТИЧНО ВСЮ ГОРИСТУ МІСЦЕВІСТЬ, ІЗ ЧИСЛЕННИМИ ЇЇ ГІРСЬКИМИ Й НАЗЕМНИМИ ЛЬОДОВИКАМИ, ГУСТИМ ХВОЙНИМ ЛІСОМ І АЛЬПІЙСЬКИМИ ЛАНДШАФТАМИ. НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК «ДЖАСПЕР» — НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК КАНАДИ, ЗАСНОВАНИЙ В 1907 РОЦІ, У ПРОВІНЦІЇ АЛЬБЕРТІ. ПАРК РОЗТАШОВАНИЙ НА ЗАХІД ВІД МІСТА ЕДМОНТОН, ЗАЙМАЄ ПЛОЩУ 10 878 КМ2. ВОДЯТЬСЯ ВАПІТІ, ПІВНІЧНІ ОЛЕНІ, ЛОСІ, ЧОРНОХВОСТИЙ ТА БІЛОХВОСТИЙ ОЛЕНІ, СНІГОВІ КОЗИ, ТОВСТОРОГИ, ГРІЗЛІ, АМЕРИКАНСЬКІ ЧОРНІ ВЕДМЕДІ, БОБРИ, ПИСКУХИ, СИВІ БАБАКИ, ПУМИ ТА РОСОМАХИ. НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК «ЙОХО»— НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК КАНАДИ, ЗАСНОВАНИЙ В 1886 РОЦІ У БРИТАНСЬКІЙ КОЛУМБІЇ. ПАРК РОЗТАШОВАНИЙ НА СХІД ВІД МІСТЕЧКА ҐОЛДЕН; ПЛОЩА — 1 313 КВ. КМ. НА МОВІ ІНДІАНСЬКОГО ПЛЕМЕНІ КРІ «ЙОХО» ОЗНАЧАЄ «ВРАЖАЄ». ПАРКИ КАНАДСЬКИХ СКЕЛЯСТИХ ГІР (КАНАДА)

ПРИРОДООХОРОННА ТЕРИТОРІЯ В МЕКСИКАНСЬКИХ ШТАТАХ МІЧОАКАН І МЕХІКО, ЗА 100 КМ НА ПІВНІЧНИЙ ЗАХІД ВІД МЕХІКО. МІЛЬЙОНИ МЕТЕЛИКІВ ПРИЛІТАЮТЬ У ЗАПОВІДНИК ЩОРІЧНО. ЗАПОВІДНИК БУВ СТВОРЕНИЙ З МЕТОЮ ЗБЕРЕЖЕННЯ МІСЦЯ ЗИМІВЛІ МЕТЕЛИКІВ МОНАРХІВ ТА ЗАЙМАЄ ПЛОЩУ ПОНАД 56 ТИС. ГА. МЕТЕЛИКИ ЖИВУТЬ НА НЕЗНАЧНІЙ ЧАСТИНІ ПАРКУ З ЖОВТНЯ ПО БЕРЕЗЕНЬ. УЗИМКУ 2007—2008 РОКІВ В МЕКСИЦІ ІСНУВАЛО ДВАНАДЦЯТЬ ОСНОВНИХ КОЛОНІЙ ЦИХ МЕТЕЛИКІВ, З ЯКИХ ВІСІМ ЗНАХОДИЛИСЯ НА ТЕРИТОРІЇ ПАРКУ, З НИХ ЧОТИРИ ВІДКРИТІ ДЛЯ ТУРИСТІВ. В 1940 Г КАНАДСЬКИЙ ЕНТОМОЛОГ ФРЕД АРКАРТ РАЗОМ З ДРУЖИНОЮ ПОЧАЛИ ПРОЕКТ З ВИВЧЕННЯ МІГРАЦІЙНИХ ШЛЯХІВ МЕТЕЛИКІВ МОНАРХ. ЇМ НАДАЛИ ДОПОМОГУ АМЕРИКАНСЬКІ ВЧЕНІ, ЯКІ ТЕЖ БУЛИ ЗАЦІКАВЛЕНІ В ДЕТАЛЬНОМУ ВИВЧЕННІ ЦЬОГО ВИДУ МЕТЕЛИКІВ. КОМАНДА ЕНТОМОЛОГІВ ЗНАЙШЛИ ЧИСЛЕННІ МІСЦЯ ЗИМІВЛІ В СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ. В 1975 Р. БУЛО ВИЯВЛЕНО СКУПЧЕННЯ МЕТЕЛИКІВ У ГОРАХ МЕКСИКАНСЬКОГО ШТАТУ МІЧОАКАН, ДЕ ПРИХОДИЛО ЇХНЄ ЗИМУВАННЯ. З ТОГО ЧАСУ ЦІ ВЕРШИНИ СТАЛИ СПРАВЖНЬОЮ ТУРИСТИЧНОЮ ВИЗНАЧНОЮ ПАМ’ЯТКОЮ. БІОСФЕРНИЙ РЕЗЕРВАТ МЕТЕЛИКІВ-МОНАРХІВ (МЕКСИКА)

БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК СІАН-КААН (ІСП. RESERVA DE LA BIOSFERA SIAN KA'AN, ВІД ЮК. SIAN KA'AN — «НЕБЕСНЕ МІСТО», «МІСТО, ДЕ НАРОДЖУЄТЬСЯ НЕБО») — БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК В МЕКСИКАНСЬКОМУ ШТАТІ КІНТАНА-РОО. ЗАПОВІДНИК РОЗКИНУВСЯ НА УЗБЕРЕЖЖІ КАРИБСЬКОГО МОРЯ, НА ВАПНЯКОВОМУ ҐРУНТІ, ДЕ УТВОРИЛАСЯ ВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ СЕНОТІВ, І ТАКОЖ ВКЛЮЧАЄ ДІЛЯНКИ ПРИБЕРЕЖНИХ РИФІВ ТА ПЛЯЖІВ. НА ТЕРИТОРІЇ ЗАПОВІДНИКА ТАКОЖ ЗНАХОДЯТЬСЯ 23 АРХЕООЛОГІЧНІ ДІЛЯНКИ МАЙЯ. СІАН-КААН – ЗАПОВІДНИК, РОЗТАШОВАНИЙ НЕПОДАЛІК ВІД ТУЛУМА, ЗАЙМАЄ 528 000 ГА; НА ЙОГО ТЕРИТОРІЇ Є ДОЩОВІ ЛІСИ, БОЛОТИСТІ ПУСТКИ, САВАНИ, МАНГРОВІ ГАЇ І МАРИНА. СІАН-КААН ЗНАХОДИТЬСЯ ПІД ОХОРОНОЮ ЮНЕСКО ЯК ОБ’ЄКТ СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ. ФАУНА ТУТ НАДЗВИЧАЙНО РІЗНОМАНІТНА, ВІД КРИХІТНИХ РІЗНОКОЛЬОРОВИХ МЕТЕЛИКІВ ДО МАВП-РЕВУНІВ, ПУМ І ЯГУАРІВ. СЕРЕД 330 З ГАКОМ ВИДІВ ПТАХІВ Є БРАЗІЛЬНИЙ ЯБІРУ – НАЙБІЛЬША В СВІТІ ЛІТАЮЧИЙ ПТАХ. БІОСФЕРНИЙ РЕЗЕРВАТ СІАН-КААН (МЕКСИКА)

ЗБЕРЕЖЕМО ПРИРОДУ РАЗОМ!