Пізнавальний матеріал з природознавства "Материки"

Про матеріал

Матеріал спрямований на розвиток зацікавленості учнів, кмітливості, стимулює інтерес до пізнання природи, її об'єктів та явищ.

Пізнавальні завдання сприяють розвитку творчої особистості, формуванню вміння робити самостійні висновки.

На допомогу вчителю початкових класів.

Перегляд файлу

Інформаційно-пізнавальний матеріал

до уроку з природознавства

у 4 класі «Материки»

Зміст

1. Материки Землі ………………………………………….. 4

2. Євразія ………………………………………………………… 5-13

3. Африка …………………………………………………………14-19

4. Австралія ………………………………………………………20-23

5. Антарктида ……………………………………………………24-27

6. Південна Америка ……………………………………………28-32

7. Північна Америка ……………………………………………33-37

8. Література ……………………………………………………..38

МАТЕРИКИ ЗЕМЛІ

Інформаційно-пізнавальний матеріал

Материки — це найбільші масиви суші, які лежать на поверхні земної кори.

Більше 300 млн років тому вся суша на землі являла собою один материк, який назвали Пангеєю. Потім, майже 180 млн років тому, він розколовся на два континенти, а ще пізніше сформувалися ті материки, які існують і сьогодні.

На Землі нині існує 6 материків: Євразія, Африка, Австралія, Антарктида.

Північна Америка, Південна Америка,

ЄВРАЗІЯ

Материк Євразія — найбільший з шести материків земної кулі, складається з двох частин світу: Європи та Азії. Кордон між ними утворюють Уральські гори.

Омивається материк чотирма океанами: на заході — Атлантичним, на сході — Тихим, на півночі — Північним Льодовитим, на півдні — Індійським.

Біля берегів Євразії знаходиться незліченна кількість островів.

Євразія — єдиний материк, де гірські вершини підіймаються на висоту понад 7000 м над рівнем моря. Найвища гірська система — Джомолунгма (Еверест) — досягає висоти 8848 м і є найвищою вершиною на Землі.

Євразія — це єдиний материк, який знаходиться у всіх кліматичних поясах — від арктичного до екваторіального. На півночі континенту панує зона вічної мерзлоти, у південно-західній і центральній частинах — спекотні пустелі та напівпустелі.

У Євразії знаходяться найбільше озеро — Каспійське море і найглибше озеро — Байкал.

Євразія — найзаселеніший материк. Тут же знаходяться найбільші країни світу: за площею — Росія, за населенням — Китай. У Євразії представлені всі раси, тут проживає величезна кількість різних народів, племен, національностей. Тут говорять декількома сотнями мов.

Європу з півночі омиває Балтійське море, а з півдня — Середземне. Найдовша ріка — Волга, найбільший гірський ланцюг — Альпи, засніжені вершини яких досягають 5 тисяч метрів. Рослинний і тваринний світ досить різноманітний. Тут ростуть хвойні й листяні ліси, тягнуться безкраї степи; мешкають лисиця, заєць-русак, вовк, лось, сарна, дика свиня, білка, олень благородний, козуля, рись, зубр та багато інших тварин. У Європі родючі землі, тут вирощують пшеницю, овес, ячмінь, картоплю, цукровий буряк, цитрусові тощо. Багато добувають тут корисних копалин: газ, нафта, вугілля, залізна руда, торф, вапняки та ін. В Європі розвинена промисловість, виробляють автомобілі, турбіни, електронні прилади, побутову техніку, космічні супутники і кораблі, трактори, тепловози, велосипеди і багато ін.

Азія —найбільша частина світу, що займає 30 % земної суші. Клімат тут змінюється з півночі на південь: від найхолоднішого до найспекотнішого. Майже всі великі річки Азії беруть початок у Гімалаях і течуть на південь, де буяють тропічні ліси, які належать до найдавніших у світі. В Азії мешкають тисячі видів тварин: бурий ведмідь, джейран, двогорбий верблюд, індійський слон, пантера, гібон, орангутанг, павич, кобра, мангуст, сніговий барс, тигр, кулан тощо. Ростуть банани, кокосова пальма, бамбук тощо. Більшість населення займається землеробством. В Азії вирощують найціннішу культуру — рис, а також чай, каву, тютюн, какао-боби, цукрову тростину.

ЦЕ ЦІКАВО!

Назва «Європа» прийшла з Азії. Легенда розповідає про те, що в царя Фінікії Агенора була дочка Європа. Всемогутній Зевс полюбив прекрасну Європу, перетворився на бика і викрав дівчину. Він переправив її на острів Кріт. Там Європа вперше ступила на землю тієї частини світу, яка відтоді стала називатися її ім'ям. Протягом багатьох століть змінювалися межі Європи, і тільки у середині XVIІІ століття було визначено, що Урал розділяє її з Азією.

Азія — ім'я однієї з дочок бога-титана Океана. Її зображували сидячою на верблюді з щитом в одній руці та скринькою зі східними прянощами в іншій.

Назва «Азія» існувала ще з стародавніх часів, але позначала вона одну з грецьких провінцій на схід від Егейського моря; так само йменувалися скіфські племена за Каспієм. Ще декілька століть назад Азії як частини світу на картах, не існувало. Тільки в епоху Великих географічних, відкриттів повернулися до старої грецької назви «Азія» для позначення східних земель.

ПРИРОДА ЄВРАЗІЇ

Тундра простягається на півночі материка. Зима сувора, триває 8—9 місяців, температура повітря коливається від 20° до 50° морозу. Панує вічна мерзлота. Невеликі прісні озера і річки промерзають узимку до дна. Літо холодне, триває 2—3 місяці. Тільки встигне розтанути сніг, як ґрунт укривається зеленою травою та яскравими квітами. Рослинність тундри бідна, переважають мохи й лишайники. Багато ягідних чагарників: брусниці та морошки, з-поміж дерев тут ростуть карликова береза та карликова полярна верба. Всі рослини і тварини добре пристосувалися до сурових умов існування. Сильні вітри перешкоджають росту дерев, тому рослини невисокі, притиснуті до землі, мають коротке коріння, яке використовує теплу ґрунтову вологу. Деякі переносять заморозки навіть під час цвітіння.

Лише окремі види, тварин залишаються жити в тундрі цілорічно, а більшість на зимовий період переселяються на південь. Тварини мають густе хутро або пухнасте оперення, біле або світло-сіре забарвлення, яке маскує їх узимку. Тут водяться північний олень, песець, полярна сова, біла куріпка. Улітку прилітають для гніздування кулики, качки, лебеді, гуси, яких приваблюють ягоди, риба, велика кількість комах. Восени вони знову відлітають на південь.

У тундрі живуть ненці, якути, чукчі та інші народності. Корінне населення займається оленярством, рибальством і мисливством. Полюють на песців та морських звірів.

Лісотундра — це перехідна смуга від тундри до тайги. Клімат близький до клімату тундри. Суттєва відмінність — це те, що літо тут тепліше й триваліше. Дерева в лісотундрі теж низькорослі. З тварин тут живуть як тундрові, так і тайгові.

Тайга займає величезний простір від берегів Балтійського моря до Тихого океану.

Зима сувора, а літо помірно тепле. У тайзі переважають хвойні вічнозелені дерева, які пристосувались до короткого літнього періоду й довгої зими,— це ялина, смерека, сосна, кедр сибірський, модрина. Багато чорної смородини, малини, морошки, чорниці, брусниці. Земля вкрита мохом, лишайником і травою. Тваринний світ тайги різноманітний: європейський лось, олень, соболь, бурий ведмідь, рись, горностай, бурундук, білка-летяга, глухар, шишкар, кедрівка, дятел, тетеруки, рябчики. Корінне населення: карели, татари, евенки, якути, буряти і багато інших народностей.

За тайгою розташовані зони мішаних лісів, листяних лісів та степів. За і степами розкинулися пустелі. У пустелях дуже сухо, немає запасів води, бо опади тут бувають дуже рідко. Пустелі вкриті барханами, які простягаються на багато кілометрів, камінцями, щебенем і навіть горами. Бархани — це горби висотою від 3 до 8 м. Улітку температура повітря досягає до +40—50°, а ґрунт нагрівається на поверхні до +70°. Рослини і тварини дуже добре пристосовані до життя в умовах температурних перепадів і тривалої посухи. Характерні рослини — це піщана осока, піщана акація, білий саксаул. У багатьох пустельних рослин міцні і довгі корені, якими вони здобувають вологу. Листки часто перетворені на маленькі лусочки, щоб випаровувати менше вологи. Із тварин тут водяться тушканчики, антилопа сайгак, дикий осел кулан, верблюди, газель джейран, змії, черепахи, ящірка, варан довжиною до 1,5—2 м, отруйний павук каракурт, скорпіони. Майже всі тварини пустелі мають захисне забарвлення: жовте або темно-буре під колір піску. У пустелях живуть туркмени, таджики, узбеки і багато інших народів.

РОСЛИНИ ЄВРАЗІЇ

Тис ягідний у народі називають «червоним деревом», оскільки його деревина дійсно червона. Вона міцна, важка, не гниє. Меблі з червоного дерева можуть простояти століття. Тис росте дуже повільно. Найвищий у світі тис росте в Аджарії. Його висота 32,5 м, вік — 4 000 років. Молоді паростки тису, кора, листя і насіння містять отруйні для людей і тварин речовини. Тис росте майже по всій Європі.

Сибірський кедр має цінну деревину, вона тверда, міцна і є однією з кращих у світі для виготовлення олівців. Росте довго — до 300 років і досягає 35 -метрової висоти. Кедрові горішки ціняться своїми смаковими якостями, із них можна виробляти муку, халву, молоко, олію. Люблять їх ведмеді, білки, бурундуки та інші мешканці тайги. Із кедрової хвої роблять настої проти цинги, з живиці виготовляють камфору. В шафах, виготовлених із кедра, ніколи не заводиться міль.

Росичка — невеличка рослина, яка росте на болотах, має листя, вкрите дрібними ворсинками, які наповнені липкою рідиною. Тільки комаха торкнеться хоч до однієї ворсинки, як спрацьовує природна пастка. Жертва вгрузає в липкий слиз, а інші ворсинки хапають її і топлять у клейкій речовині. Мертва комаха потрапляє в середину листка, листок стулюється і відбувається ніби перетравлення комахи, тобто сік повністю розчиняє жертву, а рослина цим і живиться.

Чай з Китаю завезли в Європу 1517 року португальські моряки, але як напій він став використовуватися тільки у XVIII столітті. У перекладі з китайської чай означає «молодий листочок». Стародавня легенда розповідає, що якось імператору Чень Нуню кип'ятили воду під високим розлогим кущем, з якого в неї потрапило кілька зірваних вітром сухих листків. Імператору сподобався отриманий напій, і він наказав поширити його по всій країні. Дикорослий чай — це вічнозелене дерево до 10 м висотою, товщина стовбура — понад 1,5 м, а культурний чай — це чагарник, в якого постійно зрізають верхівку молодих пагонів і листя. Чай називають «еліксиром життя», тому що в ньому є майже всі вітаміни. Вживання чаю корисне при багатьох захворюваннях.

Цукрова тростина— багаторічна рослина висотою до 6 м, яка росте на тропічних болотах. Серцевина стебла солодка, тож саме з неї отримують солодкий сік, який випаровують і виробляють з нього кристали цукру. Першими цукор стали виготовляти в Індії. Індійська назва цукру «саккара», від якого і походить слово «цукор».

Банани — це гігантські багаторічні трави, висотою до 15 м. Ростуть рослини дуже швидко. Велике суцвіття виглядає як величезна брунька на великому стеблі, яку утворює щільно стулене листя. Плід банана — ягода. У суплідді може бути до 300 плодів масою до 50 кг. Після дозрівання плодів надземна частина відмирає, а біля основи уявного стебла утворюються підземні пагони, які дають початок новій рослині.

Хлібне дерево росте у тропічних лісах Азії. Це невисокі дерева, які квітують великими суцвіттями. Плоди масою до 12 кг, на одному дереві дозріває 700—800 плодів. їх їдять сирими, вареними і печеними. Якщо стиглі плоди загорнути в листя і запекти в розжареній золі, то можна одержати паляниці із запахом чорного хліба. Молочний сік плодів використовують як клей, а з листя виготовляють капелюхи.

Женьшень 4 000 років тому посів важливе місце у народній медицині Сходу. На початку XX століття корінь женьшеню цінився дорожче за золото, нарівні з великими алмазами. Китайські лікарі рекомендували його при багатьох хворобах, а народ надавав йому магічної сили, називаючи чудом світу, божественною травою, коренем життя. Корінь викопували особливою кістяною паличкою, читаючи заклинання. Коріння женьшеню нерідко нагадує маленьких чоловічків. Ліки із женьшеню підвищують життєву активність організму, допомагають йому витримувати великі навантаження. Нині його розводять на Далекому Сході.

Баніани — це дуже цікаві рослини. Ми їх знаємо як кімнатні рослини — фікуси, а в себе на батьківщині, в Індії, ці дерева виглядають зовсім інакше. Вони мають сотні, а іноді й тисячі стовбурів. У центрі дерева знаходиться найтовстіший стовбур, на якому витягнулися в різні сторони товсті пагони. Від них униз тягнуться відгалуження завтовшки в палець. Досягнувши ґрунту, вони відразу укорінюються й починають рости вшир, швидко перетворюючись на товсті вторинні стовбури. Від цих стовбурів відходять нові пагони — стовбури, що дають початок новим, і так триває без кінця. Всі ці стовбури утворюють невеликий ліс. У затінку такого дерева-лісу може відпочивати близько 7 тисяч людей.

Лавр вічнозелений — це невисоке вічнозелене дерево. У Давній Греції лавр вважався священною рослиною, і його саджали біля храмів, присвячених богу Аполлонові. Давньогрецький міф розповідає, що один з прекрасних богів Аполлон закохався в німфу Дафну, але вона не сприйняла його любові. Рятуючись від переслідувань Аполлона, Дафна перетворилася на лавр. Звідси пішла і грецька назва лавра — дафна. Вінком із листя лавра увінчували героїв, воїнів-переможців, імператорів, поетів. Слово «лауреат» означає «увінчаний лаврами», слово «бакалавр» — «ягода лавра».

Сухе листя лавра додають у різні блюда як ароматну приправу. Із нього виготовляють запашну олію, яку використовують у парфумерній та кондитерський промисловості.

Банан Баніани Женьшень

Кедр Лавр Росичка

Тис ягідний Банан Хлібне дерево

ТВАРИНИ ЄВРАЗІЇ

Махаон — найбільший метелик у Європі. Розмах крил — до 10 см. Живляться метелики нектаром квітів, а їхні личинки-гусениці — дикорослими рослинами. З весни до осені з'являються два покоління комах. Махаони охороняються міжнародним законодавством.

Жовтопузик — найбільша ящірка Європи: довжина тіла складає близько 1 м. Живе в гористих місцях із заростями колючих чагарників. Живиться равликами, великими комахами, ящірками, дрібними зміями та гризунами. Кладку з яйцями обгортає своїм тілом і таким чином охороняє її.

Королівська кобра — найотруйніша і найдовша гадюка, яка живе у Південно-Східній Азії, довжина її тіла досягає 5,5 м. Зустрічається у долинах річок, заростях чагарників, ущелинах. Змія добре лазить по деревах, плаває, веде денний спосіб життя. Живиться зміями, яйцями, жабами, дрібними птахами. Отрута цієї кобри дуже небезпечна для людини. Коли змія готується до нападу, вона сильно роздуває шию, утворюючи великий капюшон, прикрашений візерунком. Кобра — шанована змія в індусів.

Беркути — це найбільші та найсильніші орли Європи, які живуть парами в гірських місцевостях. Харчуються пташками, зайцями, ховрахами, оленями, гірськими козлами та іншими тваринами. Гнізда діаметром до 2 метрів в'ють серед скель або на деревах, де надійно захищені від ворогів. Перебувають під охороною. Беркут став гербовим символом багатьох держав.

Білий лелека — символ щастя та удачі. Часто ці птахи гніздяться поблизу людських осель: на дахах або сухих деревах. Живляться дрібними гризунами, кротами, жабами. Живуть парами. На зиму відлітають в Африку.

Глухар — великий птах, живе переважно у хвойних лісах. Живляться глухарі ягодами, молодими пагонами, насінням, кедровими горішками. Весною, у шлюбний період самці захоплюються співом так, що перестають чути і глухнуть. Глухарі — цінний вид дичини.

Лебідь-шипун здобув назву за голос, який нагадує шипіння. Це дуже красивий і величний птах, найбільший із усіх водоплавних птахів: довжиною 160 см, вагою до 15 кг, розмах крил досягає майже 2,5 м торішнього очерету. Яйця висиджує самка, а самець оберігає її та пташенят. Ударом крила може вбити лисицю, яка наблизиться до гнізда. На південь відлітають лише тоді, коли на воді з'явиться крига.

Павичі — це великі птахи, які живуть в Індії, Індонезії та Індокитаї. Самці відзначаються своїм дивовижним хвостом, пір'я якого досягає довжини 1,6 м. Під час токування павичі розпускають свій шлейф, щоб привабити своїм убранням венценосних пав. Крім того, самці красиво танцюють. Самки-пави мають темно-коричневе оперення — це пристосування для того, щоб їх не помітили вороги під час висиджування яєць у гніздах. Небезпечними ворогами павичів є гримучі змії, тигри, леопарди.

Ласиця — найменший хижак на Землі. Довжина звірка з хвостом — 17-30 см, вага до 100 г. Добре плаває. Полює вночі, може пробігати відстань до

3 км, вишукуючи дрібних гризунів, мишей, птахів, плазунів, навіть зайців. Стародавні греки утримували ласиць у своїх домівках замість котів, і ті добре виконували свої обов'язки — ловили мишей, знаходячи їх на землі і під землею. У ласиці немає ворогів, крім нічних хижих птахів, які нападають на її малят. Ласиці охороняються законодавством.

Гігантська вечірниця — найбільша з кажанів, довжина тіла досягає 10 см. Мешкає в лісах, зрідка залітає у міста. Живиться жуками, орієнтується у просторі ультразвуковою ехолокацією. Вдень ховається у дуплах дерев. На зиму відлітає на південь. Охороняється законодавством усіх країн Європи.

Тигр — найбільша кішка на Землі, хижак. Довжина тіла доходить 317 см, вага 270-320 кг, уссурійські тигри важать до 500 кг. Живуть там, де є висока трава, щоб непомітно підкрадатися до жертви. Вони мають смугасте хутро, завдяки якому маскуються у траві. Нападають на кабанів, оленів та інших тварин. Добре плавають. Зуби, пазурі, вуса тигра вважаються талісманами і використовуються в тибетській медицині. Занесені до Червоної книги.

Бурий ведмідь — могутня і велика тварина, вагою до 300-400 кг. Живе в лісах, живиться ягодами, фруктами, коренеплодами, корінням, молодими пагонами, тваринами, також любить поласувати медом диких бджіл. Зимують ведмеді у барлогах, які споруджують із моху та гілок хвойних дерев. У січні або лютому народжуються ведмежата, які живуть з самицею до двох років.

Соболь — красива тварина. Зустрічається в глухих місцях тайги. Живиться дрібними гризунами, ягодами, любить кедрові горішки. Багато часу проводить на поверхні землі, на дерева збирається, коли рятується від ворогів. Соболине хутро високо цінувалося здавна, і полювання на нього ледь не призвело до його повного знищення. У XX столітті завдяки посиленій охороні чисельність цінної тварини було відновлено. Соболь — символ Сибіру. Нині соболів розводять у хутрових господарствах.

Орангутанг у перекладі з малайської означає «лісова людина». Має багато схожого з людиною. Зріст самця досягає 130 см, важить 100 кг.

В орангутанга довгі руки, розмах яких досягає 2 метрів. У старих самців виростають борода, вуси і бакенбарди. Живуть на верховітті дерев, іноді спускаються на землю. Гнізда будують із гілок лише на ніч і кожного дня — нове. Живляться плодами, листям, дрібними птахами та їхніми яйцями. Народжують одне маля, яке важить 1,5 кг. Маля до 4 років живе з матір'ю, яка стежить за ним, годує молоком, навчає, як перестрибувати з дерева на дерево, та пояснює, чим можна живитися. Живуть на волі до 50 років. Охороняються законом.

Сайгаки здобули статус рідкісних тварин. У давнину вони великими стадами кочували просторами Євразії і були майже повністю винищені. Живуть у степах та пустелях. У сайгаків добре розвинуті ноги, можуть бігати зі швидкістю

до 70 км/год. Дуже витривалі, за день можуть пробігти відстань без відпочинку до 100 км. У самців добре розвинуті роги, якими вони б'ються за самок. Ніс у сайгака нібито надутий, і це здуття має велике значення. Взимку, коли сайгак вдихає холодне повітря, воно прогрівається і фільтрується у носі, а потім потрапляє в легені. Роги самців, м'ясо та шкура використовуються в китайській медицині, через це сайгаків винищували у великій кількості. Нині ці тварини охороняються законом.

Тигр Бурий ведмідь Соболь

Беркут Павич Сайгак

Глухар Лебідь Лелека

Жовтопузик Кобра Махаон

А Ф Р И К А

Африка — другий за розмірами після Євразії материк, що має площу 30,3 млн кв. км і розташований між Середземним і Червоним морями, Атлантичним і Індійським океанами.

У XVI столітті вчений Мухаммед аль-Вазан писав, що назва «Африка» виникла від арабського «фарака», що в перекладі означає «ділити», «поділяти». Можливо, у назві «Африка» закладено саме цей зміст, тому що Червоне море відокремлює її від Азії. Є й інша думка, що назва «Африка» виникла від латинської «африкус», тобто безморозний, той, що не знає холоду. Це найспекотніший материк, опадів тут дуже мало. Сніг в Африці надзвичайно рідкісне явище, але його можна побачити на найвищих вершинах гір, що підіймаються на висоту понад 5 000 м. Тут знаходиться найбільша у світі пустеля Сахара, протікає найдовша в світі ріка — Ніл, протяжність якої 6 671 км. Річки Африки швидкі й порожисті, з багатьма водоспадами. Вздовж узбережжя Атлантичного океану побудовано багато промислових міст та морських портів. На узбережжі Індійського океану особливо розвинуте рибальство, тут вирощують кокосові пальми, агаву, займаються скотарством.

Дуже багатий і різноманітний тваринний світ Африки. У тропічних лісах, степах-саванах та пустелях пристосувалися жити птах-секретар, чорний носоріг, леви, африканський слон, антилопа гну, зебри, шимпанзе, бегемоти, крокодили, жирафи, хамелеони тощо. Численних тварин оберігають у заповідниках. Із рослин переважають різні види акації заввишки 3—15 м, мімози, височать дерева — баобаби, олійні та віялові пальми, бамбук.

В Африці розташовано 53 країни, чисельність населення досягає 600 млн. Основну частину населення материка становить негроїдна раса. Учені стверджують, що вперше людина з'явилася в Африці, а потім вже поступово розселилася по всьому світу.

Населення Африки вирощує банани, арахіс, чай, какао, каву, цитрусові рослини, маслини, виноград, ячмінь, кукурудзу, рис, фініки, інжир. Крім того, тут здобувають алмази, золото, срібло, нафту, залізну та мідну руду.

ЦЕ ЦІКАВО!

До XIX століття Євразія й Африка складали один материк. 1869 року через вузький перешийок був проритий Суецький канал, який роз'єднав ці два материки.

РОСЛИНИ АФРИКИ

Баобаб — це незвичайне дерево товщиною до 10 м, має надзвичайно роздутий стовбур до 45 м в обхваті, у якого коротка крона і могутня, коренева система. У пухкому м'ясистому стовбурі накопичується значна кількість води, що дає йому можливість переносити тривалий період засухи. Старі баобаби порожнисті, в деревині таких рослин може вміщуватись до 30 людей. Листя їдять як овочі, з плодів готують напої, з кори отримують міцне волокно для риболовних сітей, паперу, мішків та одягу. Живе тисячу років і більше.

Кава — це вічнозелені дерева або кущі до 12 м заввишки. Плоди — кавові зерна, схожі на великі вишні. Батьківщина кави — місцевість Кафа в Африці, звідси походить її назва. Є багато легенд про відкриття і властивості кави. За однією з них, пастух, який випасав кіз, помітив, що його отара чомусь усю ніч не спить, а метушиться. Як з'ясувалося, кози їли листя кущів, які росли поряд. Пастух розповів про це монахам розташованого поблизу монастиря. Вони заварили зірвані з куща плоди. Вийшов приємний збуджуючий напій. Відтоді монахи стали пити його, щоб не засинати під час нічних молитов.

Драконові дерева — наукова назва драцена. Ростуть тільки у теплому кліматі, у тропіках. Якщо розрізати кору дерева, то по стовбуру потече темно-червона рідина. Цей сік називають «драконовою кров'ю», використовується він у народній медицині, з нього роблять лак, яким покривають металеві вироби. Дерево досягає висоти 8 м, листя зібране у круглі опахала.

Фісташка — це невелике дерево до 7 м висотою з круглою кроною. У нього трійчасті листки, шкірясті й блискучі, мають форму яйця або еліпса. В Африці ця рослина відома з давніх-давен. Навесні в пазухах листків з'являються суцвіття-волоті з дрібними квітками. Плоди — горішки фісташки. їх насіння дуже смачне, в них міститься до 65 % жиру приємного зеленого кольору, який ми називаємо фісташковим. їдять їх сирими і смаженими. Товчені горіхи використовують у кондитерських виробах, тортах, цукерках. Фісташка любить світло і не боїться ні жари, ні посухи. У молодих рослин дуже швидко ростуть корені, і вони приживаються на освітлених сонцем посушливих схилах гір.

Фінікові пальми ростуть у пустелі Сахара, але тільки там, де ґрунтові води виходять на поверхню пісків. Сягають висоти до 20, а іноді і 40 м, мають цінні поживні плоди — фініки. Фінікова пальма може давати від 100 до 250 кг плодів. Крона дерева складається з сорока — вісімдесяти листків довжиною 2—3 метри кожний. Фінікові пальми своєю широкою кроною захищають мешканців пустелі від сонця, ґрунт — від пекучих променів, струмки і водоймища — від висихання. З листових жилок і волокна кори виготовляють мотузки, мішки, канати, кошики.

Кокосові пальми входять у десятку найважливіших дерев світу. Вони годують, напувають та одягають людей. Це високі дерева до 25—30 м, не бояться солоної води. Щоб пальма нормально росла, їй потрібно 1,5 кг солі на рік. Зацвітає пальма у віці 7—12 років, суцвіття — волоть висотою 1—2 м. Кокосові горіхи дозрівають цілий рік. Під твердою шкіркою знаходиться волокнистий шар товщиною 4—8 см. В порожнині горіха знаходиться близько 0,5 л білої, кисло-солодкої рідини, багатої на цукор і вітаміни, яку називають «кокосовим молоком». Під час спеки його вживають як освіжаючий напій. Зрілий горіх важить до 2 кг. З кокосової пальми виготовляють олію, мотузки, щітки, посуд, ґудзики, меблі, цукор, вино, спирт.

Пальми Кава Драцена

ТВАРИНИ АФРИКИ

Скорпіони живуть у пустелях. Грізною зброєю цих тварин є отруйне жало довжиною 12—18 см, яке знаходиться на кінчику черевця і слугує для захисту. Отрута дуже сильна і вбиває людину, якщо вчасно не застосувати спеціальні сироватки. Полюють скорпіони уночі, а вдень ховаються. Живляться комахами, ящірками та іншими тваринами.

Хамелеони живуть у лісах. Розмір тіла найбільшого хамелеона досягає близько 30 см. Відмітною ознакою тварини є те, що її очі обертаються, як на шарнірах. Вони можуть водночас дивитись одним оком угору і вперед, а другим — униз і вгору. Це допомагає спостерігати навколо і відшукувати здобич, не рухаючись. Лапи і чіпкий хвіст допомагають хамелеону триматися і швидко пересуватися по гілках дерев. Поживу хамелеон здобуває собі язиком: побачивши жертву, він витягує довгий липкий язик, улучає в жертву і втягує до рота. Від ворогів хамелеони захищаються тим, що можуть змінювати своє забарвлення під колір навколишнього середовища. Живляться хамелеони комахами, жабами та іншими дрібними тваринами.

Муха це-це — збудник тяжкого захворювання — сонної хвороби, від якої страждають африканці. Вони небезпечні також і для свійських тварин. Мешкають у заростях, уникають відкритих трав'яних просторів. Від спеки ховаються на зворотному боці листа. Щоб зменшити ареал поширення цієї комахи, заражені нею території засівають травою.

Страуси — найбільші серед птахів. Висота птаха 2,5 м, а вага досягає 90 кг. Крила розвинуті слабо, тому літати не можуть, натомість ноги — високі та сильні. Ударом ноги можуть вбити людину. Бігають зі швидкістю 70 км/год. Мають довгу шию, яка вкрита м'яким пухом, і чудовий зір. Живляться рослинністю, іноді поїдають дрібних гризунів та комах. Живуть невеликими групами: один самець і дві — чотири самки. Самець — турботливий батько, він сам облаштовує гніздо, вночі сам висиджує яйця, а вдень його змінюють самки. У гнізді може бути до 70 яєць, кожне вагою до 1,5—2 кг. Чисельність страусів дуже скоротилася, тому що їх убивають заради яєць, м'яса, пір'я. У багатьох країнах (і в Україні також) страусів вирощують на фермах.

Африканський слон — це найбільша тварина на Землі. Висота доходить 4 м, довжина — до 7 м, вага — до 11 т. Має великі вуха, які захищають слона від перегрівання. Самці мають великі бивні вагою до 50 кг, які дуже цінуються. Бивнями слон валить дерева, розкопує землю, захищається від ворогів. Хобот у слона — дуже важливий орган, без нього слону загрожує смерть: ним він дихає, здобуває собі їжу, п'є воду, захищається, може сприймати запахи на відстані до 5 км. Живляться слони гілками та листям дерев і кущів.

Слони живуть стадами, швидко бігають, рухаються безшумно, швидко обходять всі перешкоди, люблять купатися. Часто вони приймають душ не тільки водою, а й з пилюки. Вкриваючи свою шкіру тонким шаром пилу, слон у такий спосіб захищається від паразитів. Стадо очолює ватажок, найчастіше це стара самка-бабуся. Вона відповідає за воду та їжу, а також за безпеку членів сім'ї. У стаді всі слонихи народжують дітей одночасно, а потім організовують для них «ясла» і допомагають одна одній виховувати малюків. Живуть слони до 30 років. Вони єдині тварини на землі, які ховають своїх загиблих родичів у заглибинах ґрунту під коріннями дерев. Здавна люди полюють на слонів, щоб заволодіти

дорогоцінними слоновими іклами. Охороняються в національних парках і заказниках.

Бегемот, або гіпопотам. Гіпопотам у перекладі з грецької мови означає «річковий кінь». Це дуже велика тварина, довжиною 4 м, висотою до 1,5 м, вагою понад 3 т. Мають величезні зуби, які ростуть протягом усього життя та якими вони захищаються від ворогів. Багато часу проводять у воді, гарно плавають, під водою можуть знаходитись до 6 хв. Живляться рослинною їжею, довжина кишечника досягає 50—60 м. За день бегемот з'їдає до 50 кг трави. На суші можуть бігати зі швидкістю до 40 км за годину. Бегемоти тримаються стадами і поодиноко. Між самцями часто виникають бійки за територію або за самку. Б'ються на смерть, завдаючи один одному глибокі рани. Сім'я складається з самця та 10— 20 самок з дитинчатами. Народжується малюк у воді, але він повинен миттєво зринути на поверхню, щоб не задихнутися. Самка оберігає своє дитинча від родичів, які можуть випадково його задавити. Ворогів, крім людини, у бегемотів нема. У природі їх кількість зменшується, оскільки на них полюють заради міцної шкіри, цінних іклів і смачного м'яса. Охороняються у заказниках.

Жирафи — це найвищі у світі тварини. їх зріст сягає 5 м, а вага 800— 1200 кг. Дуже гарно бігають, можуть розвивати швидкість до 80 км/год. Мають тонкі, довгі міцні передні ноги, якими захищаються від ворогів. Живляться листям, яке дістають на високих деревах завдяки довгій шиї та довгому і сильному язику (45 см). Шкіра на шиї жирафа дуже міцна, аборигени її використовують для виготовлення щитів, які не пробивають ні стріли, ні списи. Люблять акацію, не бояться колючок, їдять плоди, молоді стебла та насіння. Живуть стадами. Уночі вони сплять: лягають на землю, підгинаючи під себе передні ноги, а голову кладуть на одну із задніх витягнутих убік ніг. їхній сон уночі неспокійний: часто встають, побоюючись хижаків. Головні вороги жирафів — леви.

Леопарди живуть у пустелях та лісах поодинці. Дуже красиві тварини, мають гнучке, струнке і сильне тіло. Довжина тіла — 180 см, вага — 40 кг, довжина хвоста —їм. Полюють увечері та вночі, підкрадаються до своєї здобичі непомітно й завдають несподіваного удару потужною лапою. Леопарди — хижаки: живляться молодими косулями, буйволами, мавпами, птахами, іноді крокодилами, гризунами та ящірками. Добре лазять по деревах, знаходячи там притулок від спеки і ворогів. Ці величезні красиві тварини стають рідкістю: винищуються заради цінного хутра. Охороняються законом.

Лев — цар тварин, є символом божества. Це великі тварини, які мають могутнє тіло довжиною до 2,4 м (без хвоста), вагою до 220 кг. Хвіст досягає 1 м. Лапи лева невисокі й сильні, одним ударом може звалити трьохсоткілограмову зебру. Стрибає до 3 м заввишки. Тримаються леви групами , куди входять 5—6 самців та 10-12 самок. Очолює родину найсильніший і найбільший самець — ватажок, який забезпечує охорону території й безпеку сімейства. Полюють леви всі разом: вишикувавшись у шеренгу, так вони переслідують свою жертву. Однак у більшості випадків полюють самки, які не мають гриви і добре маскуються у низькій траві. Під час поділу здобичі першим їсть ватажок, потім дорослі самки, а далі — молоді леви. Кожен лев може з'їсти до ЗО кг м'яса. Цар звірів поступається першістю тільки слону, носорогові та бегемоту.

Зебри поширені у саванах, а також їх можна зустріти у горах та пустелях Африки. Це невеликі смугасті тварини, довжина тіла яких досягає 2,5 м, висотою вони до 1,5 м, масою до 350 кг. Тіло вкрито чудовою смугастою шкірою, що допомагає зебрам маскуватися від хижаків серед сірих безбарвних чагарників. Зебри живуть табунами по 10 тварин: Табун очолює ватажок, що охороняє кобил і молодняк. Малята народжуються один раз у 3 роки. Малюк уже через 10—15 хвилин після народження зводиться на ноги, через 20 хвилин робить перші кроки, через 30 хвилин може подолати невеликі відстані, а через 45 хвилин може стрибати. Добре розвинуте почуття товариськості. Головні вороги зебр — це леви, гепарди та інші хижаки.

Слон Жирафа Бегемот

Гепард Зебра Страус

Скорпіон Муха це-це Хамелеон

Лев

АВСТРАЛІЯ

Австралія — найменший материк на Землі, розташований у східній півкулі між двома океанами: Індійським і Тихим. В Австралії сухий клімат, і вона вважається найспекотнішою частиною суші в Південній півкулі. Дві третини її території займають тропічні пустелі і напівпустелі. Дуже мало річок та озер, більшість із них зникають сухої пори року і наповнюються водою тільки після злив.

Австралія — це материк-заповідник. Він значно віддалений від інших материків, і це позначилось на його рослинному й тваринному світі.

Найпоширенішою рослиною в Австралії є евкаліпти, яких налічується понад 350 видів. Окремі дерева досягають висоти 150 м і більше. Найвища рослина на земній кулі — це австралійський евкаліпт.

Евкаліпти — вічнозелені рослини, у перекладі з грецької мови означає: «Я добре покриваю». Це пояснюється тим, що вузьке листя обертається до сонця не всією поверхнею, а ребром. Через це сонячні промені проходять крізь листя евкаліпта, як крізь жалюзі. Це єдине дерево, яке восени позбувається кори. Стовбури становляться гладенькими, світло-жовтого кольору. Евкаліпти — корисні рослини. Ростуть дуже швидко, деревина дуже цінна, вона міцніша від дуба і славиться у всьому світі. її використовують при будівництві суден, при виготовленні залізничних шпал, меблів, при спорудженні будинків. Листя застосовуються в медицині, а також при виготовленні мила, одеколону, лаків тощо.

Ростуть тут й акації. Саме в Австралії тут їх налічується більше половини всіх відомих на землі видів. Багато акацій австралійського походження розводять як декоративні рослини в садах різних материків. Часто зустрічаються «пляшкові» дерева з товстим стовбуром, який вбирає в тканини воду.

Тільки в Австралії можна побачити таку різноманітність сумчастих ссавців, тут мешкають яйцеродні качкодзьоби й єхидна, ківі, страус ему, собака Дінго, лірохвіст, терміти, ящірка, казуар, папуга какаду, гатерія та ін.

Австралія — найменш населений материк. Більшість сучасного населення — це нащадки переселенців з далекої Європи (з Британських островів). Головні галузі промисловості Австралії — це хімічна, деревообробна, паперова, а також туризм. В Австралії здобувають руду, вугілля, золото, уран, мідь. Населення вирощує банани, картоплю, кокоси, каучук.

Акація Банани

Евкаліпт

ТВАРИНИ АВСТРАЛІЇ

Пальмовий какаду — найбільший вид какаду, досягає довжини 60 см. У нього довгий ніс — 10 см, яким може перекусити 5-міліметрову дротину. Живуть парами, живляться горіхами і плодами. Живуть у рідкісних лісах та лісистих саванах. Тримаються парами, гніздяться в дуплах дерев, відкладають усього одне яйце, яке насиджують самка і самець. Зустрічається дуже рідко. Потребує охорони.

Качкодзьоб живе в озерах, харчується рибою, жабами, пуголовками й дощовими черв'яками. Качкодзьоб гарно плаває, завдяки своєму «дзьобу» добре орієнтується у воді і знаходить поживу. Коли качкодзьоб полює, він активно працює лапами з перетинками й плескатим хвостом, щоб підняти зі дна мул, скаламутити воду й відшукати собі їжу. Для розмноження самка качкодзьоба викопує в землі нірку, відкладає туди 2-3 липких яйця, вкритих м'якою оболонкою, і згортається навколо них клубком. Через 10 днів вилуплюються малюки. Сосків у самки немає, а є спеціальні великі пори, через які виділяється молоко. Три місяці малюки залишаються в норі. Коли самка вирушає на полювання, вона закриває вхід до нори землею, щоб туди не проникли хижаки. Качкодзьоби — нічні тварини, удень вони сплять у своїх норах, а вночі виходять на полювання. На задніх лапах у самця знаходяться дві отруйні шпори. Одним уколом такої шпори качкодзьоб убиває невеликих тварин.

Райські птахи. Своєю назвою райські птахи зобов'язані незвичайній, неповторній красі оперення самців. їхні хвости складаються з дуже довгого хвилястого різнобарвного пір'я і нагадують стрічечки; Таке яскраве оперення потрібно самцям для особливого шлюбного танцю перед самкою. 1 Крім цього, самці влаштовують у кронах дерев голосний спів для приваблювання самок. Самки насиджують яйця і виховують пташенят, а самці їм допомагають. Розмірами райські птахи можуть бути різними — від 15 до 45 см, іноді — до 80 см.

Ему — це великий нелітаючий птах масою 55 кг, висотою 1 м 80 см. Цих птахів можна зустріти у степах і напівстепах Австралії. Крила ему дуже малі, однак цю ваду компенсує його вміння бігати зі швидкістю 50 км/год. Яйце ему важить близько 170 г. Яйця насиджує самець упродовж 50—60 днів. Коли пташенята вилупляться, самець доглядає за ними і ні на хвилину не випускає їх з поля зору. Живляться ему плодами, насінням, ягодами, личинками, сараною. Завдяки великим розмірам в ему мало ворогів. Захищаються вони могутніми ударами ніг і завжди виходять з бою переможцями. Часто псують врожай, поїдають посіви на полях, тому це призвело майже до їх винищення. Охороняються законом.

Коала — це сумчастий ведмідь, схожий на маленького ведмежа. Зріст дорослого коали досягає 60 см, а новонародженого — всього 12 см. Деякий час він подоро-жує в сумці — складці, яка розташована на череві матері. Через 8 місяців перебирається на спину матері і таким чином їздить. Ведмедиця носить малюка ще 2,5 роки, поки він не стане самостійним. Харчуються тільки листям евкаліпта, та й те не всім підряд. Коала проводить на дереві майже все життя і рідко спускає-ться на землю. У коали нема ворогів, вважають, що хижакам не подобається їхнє м'ясо, яке пахне евкаліптовою олією. «Коала» мовою аборигенів означає «не пити», і справді — коала ніколи не п'є води тому, що в листі евкаліптів її достатньо. Цих тварин знищували заради красивого хутра, нині охороняються законом.

Кенгуру живуть поодинці і групами на освітлених місцевостях — в саванах. Дорослий кенгуру буває до 2 метрів заввишки. У нього короткій передні лапи й дуже довгі задні. Задні лапи дозволяють стрибати кенгуру від 3 до 5 м у довжину. Мама-кенгуру носить своїх дитинчат у хутряному мішку на животі. Крихітний і сліпий малюк, тільки народившись, розміром трохи більше 3 см, заповзає в сумку матері й міцно присмоктується до її соска. Лише через кілька тижнів кенгуреня зможе залишити своє сховище на череві матері. Дитинча разом з матір'ю пасуться на соковитій траві, а в разі небезпеки маля знову стрибає в сумку. Бігають кенгуру дуже швидко, наздогнати їх майже неможливо. Австралію називають «країною кенгуру», і зображення цієї тварини є на гербі цієї країни.

Дикий собака Дінго є нащадком, собак, завезених до Австралії першими переселенцями. За будовою свого тіла і поведінкою дуже схожі на свійських собак, тільки у них більш пухнастий хвіст і загострені вуха. Живуть ці собаки родинами, які складаються із самця, самки та дітей. Харчуються всім, що знаходять: ящірками, комахами, кенгуру, дрібними ссавцями. їх переслідують скотарі, оскільки дінго нападають і на отари овець. Дінго здатні постояти за себе. Вони вміють удавати з себе мертвих: у час небезпеки падають на землю й лежать нерухомо, чекаючи, поки ворог не подивиться убік, щоб швидко підвестися й утекти. Приручити по-справжньому їх неможливо.

Кенгуру Собака Дінго Качкодзьоб

Какаду Райський птах Коала

Страус

АНТАРКТИДА

Антарктида — крижаний материк, який знаходиться на протилежній від Арктики стороні земної кулі. Площа — 35 000 000 кв. км. Це найхолодніший з усіх материків, зимовими місяцями морози досягають до —90°, а влітку--20°.

Середня товщина крижаного панцира — понад 1 700 м, максимальна — понад

4 300 м. Це більше 90 % всіх запасів прісної води на Землі, які зберігаються в замороженому вигляді. Якби внаслідок потепління лід розтанув, то він підняв би рівень Світового океану на 60 м, що призвело б до затоплення багатьох великих міст, розташованих на узбережжі.

Антарктида — крижана пустеля, лише біля берегів, де виступають з-під криги скелі й острівці, існує нечисленне життя. Рослинний і тваринний світ дуже бідний. Із рослин це рідкісні мохи, лишайники, гриби і водорості. Зовсім немає там літаючих комах, сухопутних ссавців і прісноводих риб. Для тварин важливо пристосуватися до сурових умов життя і на материку, де вони живуть і розмножуються, і в морі, яке служить їм джерелом їжі. Вони мають товстий підшкірний жировий шар, тепле хутро, а птахи — густе пір'я. Пінгвіни — головні представники тваринного світу Антарктиди, окраса берегів крижаного континенту. Поряд з ними мешкають морський леопард, морські котики, південний морський слон, тюлень росса, альбатроси.

В Антарктиді ніхто не проживає постійно, але простори материка на зовсім безлюдні: 16 країн світу заснували тут свої наукові станції, на яким ведуться різні дослідження крижаного континенту, вивчаються погодні умови, проводяться спостереження за змінами клімату, рівнем забруднення атмосфери. В Антарктиді побудовані науково-дослідні станції, що спостерігають за станом озонової діри у верхніх шарах атмосфери Землі. Учені вважають, що озоновий шар руйнується внаслідок негативного впливу хлорофторокарбонатів, які використовуються в аерозолях. На узбережжі материка виявлені родовища нафти, металів і кам'яного вугілля, але здійснювати їхню розробку поки неможливо. Уряди 42 держав уклали угодуй про захист природи Антарктиди.

ТВАРИНИ АНТАРКТИДИ

Косатки — це величезні морські розбійники, їх ще називають китами-убивцями. Плавають дуже швидко, швидкість може досягати 55 км за годину. Довжина самців досягає 10 м, а самок — до 7 м. Характерною ознакою цих тварин є трикутний плавник на спині, довжина якого від 1 до 2 м. Живляться косячними рибами, нападають на тюленів, пінгвінів.

Великий поморник подібний до чайки, але відрізняється темно-бурим забарвленням та клиноподібним хвостом. Це хижі й агресивні птахи. Їжу здобувають розбоєм: крадуть яйця і пташенят у великих птахів, навіть пінгвінів, віднімають здобич у інших птахів. В Антарктиці це головний хижак серед усіх пернатих.

Імператорські пінгвіни літати не можуть, але вони гарно плавають і пірнають. Можуть плисти зі швидкістю 40 км за годину. При сильному вітрі, щоб не змерзнути, пінгвіни скупчуються. Живляться рибою, ракоподібними, молюсками. Висота птахів досягає 120 см, а вага 40—50 кг. Узимку самка відкладає одне яйце, яке самець кладе на свої лапи й прикриває його спеціальною складкою шкіри — сумкою, щоб воно не замерзло. І в такий спосіб самці протягом двох місяців, без їжі, висиджу пташенят, а самки відпливають у море харчуватися. Живляться пінгвіни рибою, молюсками, ракоподібними. Повертаються самки тільки тоді,_:коли пташенята з'являться на світ. У шлунках вони приносять багато напівперетравленої риби, якою годують пташенят.

Морські леопарди найбільші із тюленів, мають вузьке тіло завдовжки 3 м, вагою доходять 300 кг. Забарвлення нагадує забарвлення леопарда: на світлому фоні розкидані темні плями. Хутро у леопарда дуже коротке. Плавають ці тварини швидко, можуть вистрибувати з води на 2 м. Мають гострі зуби, живляться молодими пінгвінами, тюленями, водяними рачками.

Південні морські слони, або гігантські тюлені, дістали свою назву за хоботопо-дібний виріст морди, який є тільки у самця. Коли звір розсердиться, «хобот» може видовжуватися майже до 0,5 м. Довжина тіла самця — 5,5 м, а вага — 2,5 т. Самка менша за розмірами. Корм здобувають на глибині понад 100 м і можуть бути під водою понад 10 хв. Узимку ці тюлені тримаються у відкритому морі, а теплої пори року живуть на островах, де розмножуються і линяють.

Поморник Морський леопард

Білий ведмідь Дельфіни

Пінгвіни

Морський слон Касатка

ДО БЕРЕГІВ АНТАРКТИДИ

У червні 1819 року російські флотоводці Фадей Белінсгаузен та Михайло Лазарев отримали наказ вирушити до південних широт, щоб ужити «всі можливі намагання та великі зусилля для досягнення якомога ближче до полюсу». При цьому постало завдання «відшукати нові землі та не відмовитися від цього наміру навіть при нездоланних перешкодах». Так уряд Росії довів усьому світу, що має намір розкрити таємниці вод, які оточують Південний полюс.

Півроку потому експедиція на парусних суднах «Восток» та «Мирний» досягла островів Північної Георгії. Антарктика зустріла російських моряків суворою погодою. Безкінечною чергою йшли високі хвилі, пориви холодного вітру видували залишки тепла у матросів, що стояли на вахті. На початку 1820 року мореплавцям удалося відкрити невеличкі вулканічні острови. З січня кораблі підійшли до Північного Тулє — найближчої до Північного полюсу частини суші — та знайшли архіпелаг, що складається із декількох скелистих островів, вкритих вічною кригою та снігом.

14 січня 1820 року експедиція вперше переступила Північне мертве коло.

Два дні потому кораблі щільно підійшли до південно-східного виступу ділянки узбережжя Антарктики. За короткий термін антарктичного літа судна ще тричі перетнули Північне мертве коло. Тоді було відкрито декілька десятків не відомих географам островів.

(За Е. Звоницьким)

ПІВДЕННА АМЕРИКА

Південна Америка — четвертий за величиною материк, один з двох материків Західної півкулі. Розташована між Тихим й Атлантичним океанами Формою вона нагадує величезну неправильну краплю, яка ніби «падає на північ. Анди — найдовша у світі гірська система, що протягнулася на 9 000 км з півночі на південь. Анди величезною стіною відгородили велику частину материка від Тихого океану.

У Південній Америці є найбільш високогірне озеро у світі — Тітікака, яке знаходиться на висоті 3 812 км над рівнем моря.

На схід від Анд розташовані найбільші низовини і плоскогір'я, серед них — найбільша у світі Амазонська низовина. Амазонка — найповноводніша ріка планети. В її басейні розташовані найбільші у світі тропічній ліси, де росте близько 40 тисяч видів рослин, мешкають тисячі видів комах, екзотичних птахів, звірів.

Південна Америка — найбільш дощовий материк. Велика частина його розташовується в екваторіальному і тропічному поясах. На західники схилах Анд дощі виливають за рік стільки води, що вона могла б покрити землю шаром до 15 м.

Основне багатство Південної Америки — її рослинний світ. У тропічних лісах росте безліч видів рослин. Крони дерев, чагарників і трави розташовані на 12 поверхах-ярусах, найвищі з них підіймаються над землею до 100 м.

Головна окраса материка — Амазонська секвоя. Ростуть тут також шоколадне дерево, бразильська гевея, кокосова пальма, бразильський горіх, ліани, орхідеї.

У Південній Америці рідко зустрічаються великі тварини. Найбільш поширеними представниками тваринного світу є лінивці, панцерник, мурахоїди, ягуари, а також величезна кількість екзотичних птахів — таких, як страус нанду, колібрі, папуга ара, тукан; є вампіри, змії, ящірки і незчисленні полчища комах. Річки Амазонки небезпечні, багаті на крокодилів і піраній.

У Південній Америці живе понад 300 млн населення. Найбільшою і най розвинені-шою країною материка є Бразилія.

РОСЛИНИ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ

Ваніль — це ліана, лазаюча орхідея. У дикому стані вона зустрічається в тропічній Південній Америці. Стебло у ванілі розділено вузлами, як у бамбука, листя плоске і довге, воно, як гачки, закріплює пагони рослини на дереві, навколо якого ваніль обвивається. На вузлі, з протилежної сторони, виростає повітряний корінь, який, як і лист, щільної закріплює ліану на дереві. Квіти ванілі зібрані у суцвіття, від яких йде сильний запах. Плоди схожі на стручок, довжиною доходять до 10—20 см. І їх збирають, сушать, і тільки після цього з'являється запах ванілі. їх сушать кілька місяців і добре упаковують, щоб запах не випаровувався. І Упаковані плоди не втрачають аромату протягом 30 років. Ваніль додають у кондитерські вироби, з нею печуть удома кекси, солодкі пироги, паски. Тепер замість натуральної ванілі частіше вживають її замінник — ванілін, який отримують хімічним засобом.

Кактуси — це американські рослини. Рослина покрита гострими колючками. Це не дозволяє тваринам ласувати м'ясистими стеблами. А самі колючки виконують багато функцій. Колючки втримують біля поверхні рослини навколишній шар повітря і зменшують випаровування, захищають рослину від вітрів. Вони також збирають дощові краплі й росу, і ця» вода поступово стікає до основи рослини, де вона проникає в ґрунт і всмоктується кактусом. Колючки — це видозмінене листя. Щоб вижити, кактус має використовувати кожну краплю. Запас води в кактусі може забезпечити його потребу у волозі протягом двох і більше років.

Агава. Її часто називають столітником. Назва агави походить від слова «дивний». Агави ростуть дуже швидко. Їх листя сягає в довжину трьох метрів. З листків збирають солодкий сік, який містить 10 % цукру. У народній медицині використовується як засіб від укусів комах, змій.

Авокадо. Це дерево називають ще алігаторовою грушею, тому що його плоди нагадують грушу. Шкірочка плодів авокадо буває зеленою, чорною, червоною, а найчастіше — плямистою. За цю плямистість «грушу» і назвали алігаторовою. Росте це дерево у тропіках Центральної Америки й у Мексиці, а також висаджують їх майже біля кожного будинку. Плоди авокадо дуже калорийні, багаті на рослинний жир, містять майже всі відомі вітаміни, крім цукру. їдять їх, намазуючи соковиту м'якоть на хліб, зверху посипають перцем та сіллю.

Ананас — це трав'яниста рослина з коротким стеблом і товстими м'ясистим листям, яке росте на стеблі. Після запліднення рослини утворюється дуже смачний і запашний плід, зверху якого на верхівці виростає чубок. Ананас багатий на вітаміни, з нього отримують сік і варять компоти.

Шоколадне дерево, або какао, — вічнозелене невелике дерево, висотою 6—9 м, з густою кроною, яке росте у тропічних лісах Бразилії. Індіанці Мексики — ацтеки — це дерево називали «какауатль», від цього слова й виникло «какао». З віддавна шоколадне дерево цінувалося, йому приписували божественне походження. У Мексиці майже до другої половини XIX ст. плоди какао заміняли гроші. Індіанці Мексики називали напій з плодів «чоколатль», який не тільки приємний на смак, а ще й зміцнює людину, швидко відновлює її сили. Із насіння какао виготовляють какао і шоколад.

Ваніль Какао Кактус

Авокадо Ананас Агава

ТВАРИНИ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ

Анаконда — найбільший у світі удав. Довжина тіла досягає у деяких особин до 11 м, вага — до 200 кг. Живиться рибою, ссавцями, птахами, молодими крокодилами. Здобич обгортає усім тілом, душить її і ковтає через те, що місцеве населення вбиває цих тварин заради м'яса, шкури і жиру, вони стають рідкістю.

Піраньї — це невеликі, до ЗО см завдовжки, але ненажерливі риби хижаки, здатні в лічені хвилини обгризти велику тварину до скелета. Полюють групами, блискавично нападають на тварин, які їм зустрічаються, і вмить розривають їх на шматки. їдять усе, що їм трапляється, особливої охоче ласують молодими чаплями, які можуть випадково випасти із гнізда. Вони дуже небезпечні для домашньої худоби, яка може переходити річку.

Крокодил у перекладі з грецької означає «кам'яний черв'як». Живуть крокодили у річках та озерах. Удень більшу частину часу лежать нерухомо на берегових мілинах, а вночі виходять на полювання. Більшість часу крокодили, проводять нерухомо, але за необхідності можуть пересуватись зі швидкістю 12 км за годину. Живляться рибою і всіма, кого можуть подолати. Наземну жертву затягують у воду, утопивши її, з'їдають не відразу, а найчастіше ховають у своїх норах і залишають там, поки вона неї почне розкладатися. Самка крокодила відкладає до 60 яєць у спеціально вириту ямку неподалік від водоймища. Коли малюки, знаходячись ще у яйцях, починають голосно пищати, самка допомагає їм вибратись із яєць, забирає їх у пащу обережно переносить у водоймище. Маленькі крокодильчики часто гинуть від інших тварин. Самка кілька місяців охороняє своє потомство.

Колібрі — найменша пташка на Землі вагою 1,6 г. Колібрі добре літають уперед, назад і вниз головою. Крилами махають 80 разів за секунду, під час польоту пульс досягає 1200 ударів за хвилину. Живляться колібрі дрібними комахами, павуками, але особливу перевагу віддають нектару рослин, який вони висмоктують довгим дзьобом, зависаючи перед квіткою на льоту. Їдять удвічі більше, ніж важать. Колібрі безжалісної винищувалися через красиве оперення. Нині ці чудові птахи перебувають під міжнародною охороною.

Вампіри — це кровососні кажани розміром 5—8 см. Полюють уночі.

Гострими зубами вирізають у жертви клаптик шкіри і, коли піде кров, швидко п'ють її, склавши язик і нижню губу «соломинкою». Щоночі випивають до однієї столової ложки крові. Укуси вампірів можуть бути небезпечними, оскільки вони можуть переносити у слині тяжкі хвороби.

Ягуари — найбільші хижаки Південної Америки, довжина тіла 150— 180 см, вага до 136 кг. Дуже добре плавають, бігають, чудово стрибають, лазять по деревах. Живуть і полюють наодинці. Живляться оленями, тапірами, гризунами, мавпами, невеликими крокодилами, рибою, черепахами. Кількість цих тварин нині невелика, їх хижацьки знищують заради коштовного хутра.

Капібара (водосвинка) — у перекладі з мови індійців означає «господар трави». Це найбільші гризуни на земній кулі. Довжина тіла до 1,5 м, вага доходить 60 кг. Живуть ці тварини поблизу водоймищ невеликими родинами, у складі яких велика кількість самців і самки з дітьми. Живляться корою дерев і водяними рослинами. Спокійні, у них немає гучного голосу. Потомство, по 2—4 малюки, народжуються тричі на рік. Сьогодні водосвинок розводять на фермах, їхнє м'ясо їдять, із шкіри роблять різні вироби, із зубів виготовляють ювелірні прикраси.

Павукоподібна мавпа. Її часто називають «коата». Це досить велика тварина, довжина тіла до 70 см, має сильний і чіпкий хвіст до 90 см. Незважаючи на те, що їхнє тіло виглядає тонким і вутлим, павукоподібні мавпи дуже сильні та спритні. Дужим хвостом, який є своєрідною п'ятою рукою, вони чіпляються за гілки, перестрибуючи з дерева на дерево. Повиснувши на хвості, вони спроможні їсти плоди, горіхи, листя, а своїм хвостом вони можуть брати і тримати різні предмети. Живуть групами, до складу яких входять дорослі самці, самки та їхнє потомство. Харчуються також квітами, насінням, комахами, пташиними яйцями. Ці спритні акробати — найпоширеніший вид мавп Південної Америки.

Анаконда Колібрі

Капібара Крокодил

Ягуар Вампір

ПІВНІЧНА АМЕРИКА

Північна Америка — третій за величиною континент, розташований у Західній півкулі. Омивається з півночі Північним Льодовитим океаном, зі сходу — Атлантичним, а із заходу — Тихим. Найбільший острів — Гренландія. На заході материка розташовані високі гори — Кордильєри, Скелясті гори, а на схід від них — Аппалачі. Найдовші річки Північної Америки — це Міссісіпі, Міссурі і багато ін. Тут знаходиться велика кількість озер, найбільше озеро — Верхнє (84 130 кв. км). Клімат помірний і холодний, а на півдні — тропічний. Північ північноамериканського континенту вкрита хвойними лісами. Це середовище проживання і тварин, які там живуть. Рослинний і тваринний світ тут різноманітний. Ростуть цукровий клен, канадська ялина, великоквіткова магнолія, секвоя.

Секвоя — вічнозелене дерево висотою понад 100 м і діаметром до 8,5 м. Із тварин тут мешкають летяги, карібу, скунс, ведмідь грізлі, гримуча і змія, також тут можна зустріти пуму, алігаторів, ягуарів, бізонів, червону рись тощо.

Північна Америка багата на корисні копалини, такі, як мідь, природний газ, кам'яне вугілля, нафта. Тут вирощують зернові культури, льон, цукровий очерет, банани, каву, різноманітні фрукти, розвинене сільське господарство.

Велику частину території займають такі держави, як Канада, США і Мексика. Сполучені Штати Америки — це одна із найбільш розвинених і сьогодні країн. Найбільше у світі місто США — Нью-Йорк. Найпоширеніша мова серед населення — англійська.

РОСЛИНИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

Секвоя — вічнозелена рослина, окремі екземпляри досягають 110—112 м з діаметром стовбура 6—11 м. За кольором деревини секвоя отримала назву «червоного дерева». Легка, міцна, не гниюча деревина секвої широко використовує-ться як будівельний матеріал, іде на виготовлення меблів, шпал, телеграфних стовпів, паперу і черепиці. Зберігається в заповідниках. Гігантські секвої отримують імена видатних людей. Так, секвоя «Генерал Шерман», яка росте в Каліфорнії, досягає висоти 83 м, діаметр стовбура 24,1 м. Цієї деревини вистачило б, щоб побудувати 40 одноповерхових дахів або виготовити 5 мільярдів сірників.

Акація біла — робінія звичайна. Батьківщина — Північна Америка. Наукова назва «робінія» дана на честь французького ботаніка, аптекаря Жана Робена, який привіз її насіння в Європу з Віргінії. Акація — швидкоросла рослина, «войовнича»: на гілках ростуть гострі колючки, мов вістря бойових списів. Вона не боїться посухи, легко переносить нестачу вологи. Акація — медонос. Тільки з одного куща бджоли збирають близько 8 кг меду. Це дерево має цінну деревину, яку використовують при будівництві підводних споруд, при виготовленні шпал, меблів, стовпів. Квітки білої акації наділені цілющими властивостями.

Клен цукровий. Дерево одержало назву за те, що навесні, коли починається сокорух, із дорослого дерева можна зібрати близько 10 літрів кленового соку без шкоди для рослини. Сік клена містить близько 5 % сахарози. Це означає, що за весняний період можна отримати близько 3 кг цукру. У Канаді кленовий цукор і донині має промислове значення. Корінні мешканці північного сходу Америки про нього складали пісні та легенди. Кленова гілка з листям — національна емблема Канади. 1964 року. Канада затвердила власний державний прапор, на якому центральне місце посів кленовий лист.

Аронія (горобина чорноплідна). Листяний кущ із плодами — кулястими яблуками до 1,5 см в діаметрі, чорного кольору з сизим нальотом. Рослина лікарська, гарна плодова культура. Як плодова рослина у нас отримала популярність на початку XX ст. завдяки роботам І. В. Мічурина. Рослина живе 30 років. Високий урожай дає до 20 років. Плоди з'являються на 3—5 рік, і їх завжди багато.

Магнолія. Так була названа К. Ліннеєм на честь відомого французького ботаніка П. Магнола (1638-1715). Налічується 80 видів магнолій, які зустрічаються в Північній і Центральній Америці, а також у Південно-Східній Азії. Квітки магнолії великоквіт-кової використовують у парфумерії, а колись на. її листках писали листи з південних курортів.

У деяких видів магнолій, зокрема у великоквіткової та лікарської, багато ефірної олії, особливо у квітках. Листя цих видів містять глікозиди та алкалоїди. Рідкий екстракт магнолії понижує артеріальний тиск і зменшує біль в області серця.

Серед магнолій американського походження особливо виділяється великолиста. Листки в неї досягають 1 м у довжину, а квітки — до 30 см у діаметрі, білі, духмяні. Цікаво, що ця південна магнолія характеризується не лише швидким ростом, а й морозостійкістю.Її успішно культивують у південних областях Чорноморського узбережжя.

Існує легенда, за якою квіти магнолії — це душі дівочі. Вони розпускаються навесні, щоб віддати своє тепло. І справді, температура повітря в бутонах завжди на кілька градусів вища від навколишньої. Навіть жуки (а вони запилюють квітки магнолій) заповзають туди на ніч, рятуючись від заморозків.

Акація Аронія

Магнолія Секвоя

ТВАРИНИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

Летяги — маленькі звірятка до 20 см довжиною, нагадують звичайну білку, але у летяги по боках розташовані шкірні зморшки, які під час стрибка розтягуються, і вона може перелітати з гілки на гілку. Живляться горіхами, насінням, ягодами. Живуть у глухих куточках тайги. Гнізда влаштовують у дуплах. Узимку не сплять, але під час сильних морозів із гнізда не виходять.

Скунс став відомий завдяки своєму вмінню захищатися від ворогів. Він не тікає, а піднімає хвіст, широко розставляє лапи, шипить і починає скиглити, а якщо це не відлякує ворогів, то він повертається до них спиною, стає на передні лапки і «стріляє» смердючою речовиною, струмінь якої досягає відстані 3 м. Живиться скунс ящірками, комахами, дрібними тваринами..

Грізлі — сірий ведмідь, який живе у Скелястих горах і лісах Канади. Висота цього звіра досягає 1,5 м, а довжина — 2,75 м. Вага доходить до 360 кг. Має гострі зуби, міцне тіло, сильні кінцівки з великими кігтями, які досягають довжини 12 см. Характерна особливість — горб на спині між лопаток і срібно-сірий відтінок хутра, що і забезпечило його назву. Індійські воїни вважали так: щоб довести свою силу і відвагу, чоловікові треба убити ведмедя грізлі. При цьому воїн користувався тільки луком зі стрілами, ножем або списом. Це була небезпечна боротьба, адже одним ударом своєї лапи грізлі може переломити людину, як тростинку. Живиться різноманітною їжею: ягодами, сосновими горішками, лососем, якого виловлює в гірських річках.

Овцебики живуть стадами в полярних областях Північної Америки. Вони мають густе, пухнасте хутро, яке захищає їх від сильних морозів, від вовчих зубів та укусів комах-паразитів. Крім цього, шерсть овцебика ще й найкоштовніша серед тварин: на шиї і грудях вона виростає до 90 см, а на спині — до 16 см. Навесні він цілком линяє. Захищаються овцебики стадом. Якщо відчують якусь небезпеку, вони ховають молодняк у середину кола, а дорослі тварини утворюють кільце головами назовні, виставивши вперед рога.

Морські котики — мешканці обох півкуль. Довжина тіла — до 2 м, вага — до 150 кг. Живляться рибою, крилем. У травні морські котики виходять на скелясті береги, самці влаштовують лежбища розміром до 4 кв. м, де їм треба прожити 3—4 місяці. Щоб затвердитись на своїй території, самець повинен відстояти її у боротьбі з іншими самцями, і нерідко між ними виникають справжні бої, під час яких тварини безжалісно кусають одне одного. Коли припливають самки, а вони менші за розміром від самців, останні намагаються привернути до себе увагу, перетинають самкам дорогу, схоплюють їх зубами за шию і відносять до своєї території. Так і влаштовують гареми, в яких може бути до 15 самок. Самки народжують 1—2 дитинчат. Люди знищують цих звірів заради цінного хутра.

Гримуча змія. Таку назву вона дістала завдяки тріскачці, яка знаходиться на кінчику хвоста й утворена з твердих шкірястих чохликів. Коли змія роздратована, то вона починає водити кінчиком хвоста — утворюється специфічний звук. Отрута гримучої змії паралізує і вбиває жертву.

Живляться мишами та іншими дрібними тваринами. Процес травлення довготривалий, тому їдять вони один раз на тиждень або на десять днів. Полюють переважно вночі і здобич ловлять із засади. Мають поганий слух, але невеликі ніздрі добре сприймають запахи. Язик має спеціальні чутливі клітини, які здатні теж відчути запахи. Розміри змій від 0.5 до 2.5 м.