Плакат "Леся Українка"

                                                 ДОЧКА ПРОМЕТЕЯ ЛЕСЯ УКРАЇНКА

                                                                                                                                                                                          Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському.

                                                                                                                                                                                          Вчилася у приватних учителів. У 6 років почала вчитися вишивати.

                                                                                                                                                                                          6 січня 1880р. дуже застудилася, початок тяжкої хвороби.

                                                                                                                                                                                          Влітку 1883 року діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року видалили кістки,

                                                                                                                                                                                           уражені туберкульозом.

                                                                                                                                                                                           У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з

                                                                                                                                                                                           допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови.

                                                                                                                                                                                          Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє     

                                                                                                                                                                                          минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся    

                                                                                                                                                                                          Українка».

                                                                                                                                                                                          Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер

                                                                                                                                                                                          підручник «Стародавня історія східних народів».

                                                                                                                                                                                          Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма

                                                                                                                                                                                          визначними діячами Західної України.

                                                                                                                                                                                          Історію кохання Лесі Українки часто розпочинають із Сергія Мержинського.

                                                                                                                                                                                          Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Італії, Єгипту, кількаразові

                                                                                                                                                                                          перебування на Кавказі, Одещині, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню

                                                                                                                                                                                           кругозору письменниці.

                                                                                                                                                                                           На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва.

                                                                                                                                                                                           7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві.

                                                                                                                                                                                          Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ.                                   

                                                                                                                                                                                          Померла 19 липня 1913 року в Сурамі у віці 42 років.

                                                                                                                                                                                          Збірки: «На крилах пісень» (1893) «Думи і мрії» (1899) «Відгуки» (1902)

                                                                                                                                                                                          Інші твори: перший вірш «Надія» (1880) вірші «Конвалія» і «Сафо» поезія «Contra spem                                                              

                                                                                                                                                                                          spero!» (1890) драма «Блакитна троянда» (1896) драматичну поему «Одержима» (1901) драматична 

                                                                                                                                                                                          поема «Кассандра» (1907) драма «Руфін і Прісцілла» драматична поема «Бояриня» поема «Оргія»

                                                                                                                                                                                          драма «Камінний господар» драма «Лісова пісня» оповідання «Така її доля»і «Святий вечір» казки

                                                                                                                                                                                          «Три перлини», «Чотири казки зеленого шуму», «Лелія», «Біда навчить», «Метелик» повісті  

                                                                                                                                                                                          «Жаль» і «Приязнь» передсмертна повість «Екбаль Ганем»

                                     Леся Українка

                       (Лариса Петрівна Косач-Квітка)

                                           1871-1913