План – конспект Тема 3." Дії солдата у складі бойових груп"

 Предмет  «ЗАХИСТ  ВІТЧИЗНИ»

 

 План – конспект

проведення уроку для учнів 11-го класу

 

Розділ V. Тактична підготовка

 

Тема 3. Дії солдата у складі бойових груп

 

Заняття 5,6,7,8. Бойові порядки та їх використання під час руху

 

Мета:  - сформувати в учнів життєво необхідні знання, вміння та навички щодо захисту Вітчизни; 

             - навчити учнів прийомам і способам дій солдата на полі бою у складі бойових груп;

             - виховувати в учнів повагу до стрілецької зброї, дбайливість при використанні зброї,  

               впевненість у своїх діях

 

Навчальні питання

1. Бойові порядки та їх використання в обороні
2. Ведення бою механізованим відділенням (мвід) в оточенні та вихід з оточення
3. Бойові порядки та їх використання в наступі
4. Пересування на полі бою за методом «Бойовий порядок похідний у пішому строю»
5. Пересування на полі бою способом «Бойовий порядок похідний з прикриттям»

 

Знаннєвий та діяльнісний компонент

Учень (учениця):

вказує: завдання, прийоми і способи дій солдата на полі бою у складі бойової групи.

пояснює: дії солдата на полі бою у складі бойової групи.

називає склад бойової групи малі тактичні групи (до 8 чоловік).

розуміє обов’язки солдата в бою у складі бойової групи;

знає бойові порядки та їх використання під час руху

виконує способи пересування на полі бою (колона, шахматка клин, ланцюг), у тому числі у складі  малої тактичної групи (до 8 чоловік).

оволодіває прийомами і способами знищення противника в бою у складі бойової групи;

знає особливості дій солдата у складі бойових груп.

 

Ціннісний компонент:

Учень (учениця):

виконує обов'язки та правила поведінки на уроках.

 

Навчально-матеріальне забезпечення:

1. плакати;
2. ПК;
3. презентація;
4. відеоматеріали

 

Навчальні посібники:

1. Конституція та інші Закони України;
2. підручник «Захист Вітчизни»

 

Місце проведення  -  навчальна аудиторія, клас «Захист Вітчизни»

Час проведення      -  40 хв.

Метод проведення -  розповідь, демонстрація, показ, виконання практичних дій, закріплення набутих 

                                    знань та навичок.

 

Структура  уроку

 

  І.   Організаційний етап                                                                           -     1 хв.

 ІІ.   Тренування особового складу (учнів), стройовий тренаж             -     3 хв.

ІІІ.  Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності   -   10 хв.

IV.  Вивчення нового матеріалу відповідно навчальних питань           -   20 хв.

  V. Узагальнення і систематизація знань та вмінь учнів                         -     3 хв.

 VI. Підведення підсумків уроку                                                                -     2 хв.

VII. Завдання на самостійну підготовку                                                     -    1 хв.

 

Хід проведення уроку

 

І. Організаційний етап

    1. Шикування особового складу (учнів).

    2. Привітання та доповідь вчителю

    3. Перевірка зовнішнього вигляду учнів та їх готовності до занять

 

ІІ. Тренування особового складу (учнів)

1. Виконання стройових прийомів за командами вчителя.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності  

1. Опитування особового складу (учнів), (узагальнення знань, отриманих на минулих заняттях)
2. Оголошення нової теми та навчально-виховної мети уроку.

 

IV. Вивчення нового матеріалу відповідно навчальних питань (демонстрація презентації)

 

      Які, на вашу думку, головні особливості оборонного та наступального боїв?

 

     «Війна — це суцільне страхіття, кров і біль. Першими цей удар приймають на себе офіцери і солдати. Нерідко ціною власного життя вони рятують тих, кого присягнули захищати».

 

«Спілкуючись з хлопцями, починаєш розуміти: попри пережите, вони не б’ють себе в груди і не кричать, що патріоти. Вони йдуть на смерть, аби дати життя Україні. Вони — герої. Вони — українці. І цим усе сказано».

                                                                                                   «Побратими». Руслан Ткачук, серпень 2014 р.

 

      «Піхотинець на полі бою рухається як окрема особа, що є частиною бойової групи! Але ми маємо чітко зрозуміти ось що: хоча піхотинець рухається в нерівному ланцюгу стрільців, пам’ятаючи про побратимів ліворуч і праворуч, він обирає наступну ціль та спосіб руху до цілі як незалежна особа — самостійно. І так само, як він буде пересуватися на полі бою, так само він, можливо, буде і відступати з поля бою — як незалежна особа, яка є частиною бойової групи!»

                                                                                                                      Підручник Крістофера Е. Ларсена

                                                                                                   «Тактика легкої піхоти для малих підрозділів»

      Бойовий порядок — шикування підрозділу для ведення бою.

        Він повинен відповідати бойовому завданню, замислу майбутнього бою і забезпечувати:

- повне використання бойових можливостей підрозділу;

- своєчасне зосередження зусиль н обраному напрямку;

- надійне ураження противника на глибину бойового завдання;

- швидке використання результатів вогневого ураження противника (ВУП) і вигідних умов місцевості;

- нарощування зусиль у ході бою і можливість здійснення маневру;

- найменшу уразливість підрозділу від ударів усіх видів зброї противника, можливість відбиття ударів з

  повітря;

- підтримання безперервної взаємодії і зручність управління підрозділом.

Основними видами загальновійськового бою є оборонний і наступальний бій.

 

1. Бойові порядки та їх використання в обороні

 

      Оборонний бій — вид загальновійськового бою, який ведуть з метою відбиття наступу супротивника, завдання йому максимальних втрат, утримання важливих об’єктів місцевості та створення сприятливих умов для переходу в наступ або ведення інших дій.

Оборонний бій механізованого відділення (мвід) передбачає послідовне виконання тактичних завдань, основними з яких є:

- ураження підрозділів противника під час їх розгортання та переходу в атаку перед переднім краєм оборони;

- відбиття атаки противника й утримання зайнятої позиції;

- знищення противника, який увірвався на передній край та вклинився в оборону.

 

      Відділення може переходити до ведення оборонного бою навмисно або вимушено, в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосереднього зіткнення з ним.

      Механізоване відділення (мвід) в оборонному бою займає й обороняє бойову позицію  до 100 м по фронту, на якій обладнують основні та запасні (тимчасові) позиції для вогневих засобів, що забезпечують можливість знищувати противника вогнем разом із сусідніми відділеннями перед фронтом і на флангах опорного пункту взводу. Усі підступи до неї повинні бути під дійсним, особливо фланговим і перехресним вогнем, а загородження і перешкоди добре проглядатися і прострілюватися. У межах бойової позиції мвід обладнують окопи для основної і запасної (тимчасової) вогневої позиції БМП (БТР), ручного кулемета, гра- натомета, місць для стрільби стрільців, командира відділення; укриття для особового складу (перекрита ділянка траншеї, щілина, бліндаж), хід сполучення до БМП (БТР), ніші для бойових і господарських запасів, розширення для забезпечення зустрічного руху, відхоже місце, дренажну яму. За наявності часу може обладнуватись укриття для БМП (БТР).  

 

      Бойовий порядок механізованого відділення (мвід) в обороні — бойова лінія і БМП (БТР) (іл. 10.1). Залежно від обстановки і рішення командира стрільці, кулеметник і гранатометник відділення в бойовій лінії розміщуються рівномірно або розосереджуються в складі бойових груп («двійками», «трій-

ками»). Відстань між військовослужбовцями при рівномірному розміщенні може бути до 14–16 м, між бойовими групами — 20–30 м, а між собою в групі — до 5 м. БМП (БТР) зазвичай перебуває в бойовому порядку відділення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            Бойовий порядок мотопіхотного відділення в обороні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                       Бойовий порядок у складі бойових груп мотопіхотного

                      відділення в обороні за стандартами НАТО

 

2. Ведення бою механізованим відділенням (мвід) в оточенні та вихід з оточення

 

     Бій в оточенні — це оборонний бій в умовах, коли супротивник перебуває одночасно перед фронтом, на флангах і в тилу підрозділу, який обороняється. Під час бою в оточенні підрозділ має стійко утримувати район, який займає, не допускати розчленування на частини бойового порядку, не втрачати безпосереднього контакту з противником і уникати зосередження своїх сил і засобів на малому просторі, де вони можуть зазнати ураження від вогню артилерії або ударів авіації.

      Для успішного ведення оборонного бою в оточенні командир повинен:

- організувати кругову оборону; додатково організувати розвідку і охорону;

- створити резерв сил і засобів; посилити танконебезпечні напрямки;

- надійно забезпечити вогнем та інженерними загородженнями прикриття проміжків між підрозділами;

 - вогнем танків, БМП (БТР) й інших вогневих засобів швидко та рішуче уражати супротивника, що намагається стиснути фронт оточення або розчленувати підрозділ;

- несподіваним вогнем із вогневих рубежів, діями груп бойових машин і силами резерву знищувати противника, що вклинився.

      При цьому вирішальне значення для ведення бою в оточенні мають витримка, ініціатива і рішучість командирів, високий морально-психологічний стан і стійкість особового складу, несподіваність і активність дій підрозділів, ефективне маневрування силами, засобами і вогнем.  

 

       Вогнева засідка. Вогнева засідка — спеціально виділений підрозділ (група бойових машин), який завчасно й приховано розміщується на вірогідних напрямках руху (наступу) противника з метою завдання йому максимального ураження з близької відстані несподіваним вогнем прямою наводкою, кинджальним і перехресним вогнем, застосуванням мінно-вибухових загороджень.

Вогневу засідку в оборонному бою влаштовують попереду бойового порядку батальйону (роти) на танконебезпечному напрямку, у проміжках між опорними пунктами або на флангах у місцях, які ускладнюють противнику швидке розгортання і проведення маневру для виходу з-під вогню. Позиція (вогнева позиція), яку призначили відділенню для дій у вогневій засідці, має забезпечувати приховане розташування підрозділу, мати добрі умови для спостереження, ведення вогню і зручні шляхи відходу.

 

      Бойовий порядок вогневої засідки може складатися з групи спостереження, декількох вогневих груп, групи прикриття.

      Група спостереження призначена для ведення розвідки і недопущення раптового виходу противника до позиції вогневої засідки, для цього на ймовірних маршрутах його висування виставляють спостерігачів. У складі групи є сапери (окремі військовослужбовці) для мінування можливих шляхів підходу (відходу) противника.

      Вогневі групи призначені для раптового ураження супротивника, знищення живої сили і техніки. Кількість вогневих груп визначає побудова бойового порядку засідки.

      Група прикриття (окремі військовослужбовці) призначена для прикриття головних сил засідки під час відходу після виконання завдання.

 

3. Бойові порядки та їх використання в наступі

 

      На думку військових фахівців ЗСУ, для успіху в наступі потрібно мати не менше, ніж трикратну перевагу в силах та засобах.

      Механізоване відділення (мвід) у наступальному бою призначене для виконання завдань:

• знищення противника, який обороняється;

• захоплення важливих ділянок місцевості, об’єктів;

• форсування водних перешкод і переслідування противника, що відходить.

 

Об’єкт атаки механізованого відділення

 

      Відділення наступає в складі взводу у першій або другій бойовій лінії й атакує в пішому порядку на фронті до 50 м. Механізоване відділення (мвід) може додаватися до танкового взводу, у цьому випадку воно наступає за ним на відстані до 100 м. У наступальному бою відділенню вказуються об’єкт атаки і напрямок продовження наступу. Об’єктом атаки мвід, як правило, є жива сила, а також танки, гармати, ПТРК, кулемети й інші вогневі засоби противника, розташовані в першій траншеї і в найближчій глибині перед фронтом наступу відділення. Напрямок продовження наступу відділення визначають так, щоб забез- печувалося виконання найближчого завдання роти.

Бойові групи – маневрена і вогнева

      Бойовий порядок відділення, яке наступає в пішому порядку, розгортають на фронті до 50 м, складається цей порядок з бойової лінії та БМП (БТР), що діє за особовим складом на відстані 100–200 м на одному з флангів відділення або безпосередньо в бойовій лінії. Військовослужбовці в бойовій лінії діють з інтервалом 6–8 м (8–12 кроків), для зручності ведення вогню і кращого використання місцевості (місцевих предметів) вони можуть висуватися вперед або зміщуватися вбік, не порушуючи загального фронту наступу і не заважаючи діям сусідів.

Бойовий порядок відділення в наступі Механізоване відділення (мвід) у пішому порядку наступає на фронті до 50 м. Темп атаки може складати 4–5 км/год, на БМП — 10–12 км/год. Під час наступу в пішому порядку БМП здійснює вогневу підтримку, перебуваючи в центрі бойового порядку, на його фланзі або позаду бойового порядку на відстані до 50 м.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розгортання мвід з колони в бойову лінію

 

      Під час формування бойового порядку кожне відділення за командою свого командира розгортається в бойову лінію і, витримуючи рівняння по напрямному, продовжує рух в указаному напрямку з максимальною швидкістю, яка забезпечує ефективне ведення вогню. Під час розгортання в бойовий порядок із колони  відділення бігом (напрямне відділення — кроком) у визначеному порядку виходить на своє місце й одночасно розгортається в бойову лінію, відкриває вогонь і поновлює стрімкий i безупинний рух уперед. Відділення, що діє в пішому порядку, розгортається в бойову лінію за командою (сигналом) «Відділення, у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), напрямний — такий-то — ДО БОЮ» або «Відділення, за мною — ДО БОЮ».

Бойовий порядок мвід у пішому порядку

 

      Особовий склад відділення розгортається в бойову лінію (лінію бойових груп) праворуч i ліворуч від командира відділення або напрямного i, відповідно до завдання, продовжує рух у вказаному напрямку. Такі дії повторюють, поки відділення (група) не досягне цілі або умови не стануть безпечнішими. Щоб підвищити ефективність виконання завдань у наступальному бою під час дій у траншеях, ходах сполучення, а також в особливих умовах ведення бою, у відділенні можуть створюватися бойові групи («двійки», «трійки»), які ведуть наступ з інтервалом 20–25 м, а між солдатами в них — 3–5 м. Бойові групи можуть діяти в лінію, уступом або у дві лінії (одна за другою). За призначенням розрівняють бойові групи маневрені й вогневі.

      Під час дій у пішому порядку командир відділення управляє командами і сигнальними засобами, перебуваючи в бойовому порядку відділення.

 

 

 

 

      Завдяки яким діям, на вашу думку, досягають успіху в наступальному бою?

 

      Атака — це стрімкий і безупинний рух підрозділів у бойовому порядку в поєднанні з вогнем найвищого напруження усіх вогневих засобів з метою знищення противника й оволодіння визначеним рубежем (об’єктом). Атака в пішому порядку може відбуватися одночасно  або послідовно. Під час одночасної атаки весь особовий склад відділення наступає в одну лінію. Послідовну атаку застосовують, коли механізований підрозділ діє у дві лінії.

Бойовий порядок «Одночасна атака у складі бойових груп»

 

Бойовий порядок «Послідовна атака»

 

      Бойовий порядок відділення в складі бойових груп за способом «Прорив з прикриттям». Цей бойовий порядок пересування використовують в умовах, коли контакт з противником неминучий. Він характеризується найвищим рівнем безпеки серед усіх способів пересування в бою.

 

      Бойовий порядок бойових груп за способом пересування «клином». Цей бойовий порядок утворюють, розташувавши бійців із зсувом ліворуч і праворуч від напрямного, аби утворити клиноподібну форму, яка щонайкраще підходить для атаки.

 

 

 

 

 

4. Пересування на полі бою за методом «Бойовий порядок похідний у пішому строю»

 

      Цей спосіб використовують під час наступу з висуванням із глибини (з ходу). Він характеризується мінімальним рівнем безпеки. Відділення (група) тримається разом як одне ціле для полегшення командування і управління. Відстань між членами групи складає 5 м. Якщо маршрут руху (висування) достатньо широкий для двох колон, бійці вишиковуються зигзагом, при цьому відстань між кожним бійцем зростає до 10- ти метрів як з фронту, так і з тилу. (Це також дає змогу підтримувати відстань у       5 м між колонами по обидві сторони маршруту руху — висування).

      Ця техніка руху дає можливість пересуватися відносно швидко. Відділення (бойова група) може розосередитися ліворуч та праворуч у разі повітряної атаки або вогню противника.

      Ромбоподібний бойовий порядок — цікава альтернатива клинові. Якщо в бойовій групі є чотири бійці, тоді просто потрібно поставити замикаючого точно за напрямним на певній дистанції. Якщо в бойовій групі є п’ять бійців, командир бойової групи займає позицію в центрі за напрямним і попереду замикаючого. Зрозуміло, що такий бойовий порядок перешкодить використанню усієї зброї бойової групи по противнику з фронту. Однак збільшується відсоток зброї, яку ви можете застосувати по противнику перед фронтом.

      Бойові порядки підрозділів та їх використання в ході маршу. Марш — організоване пересування підрозділів у колонах дорогами і колонними шляхами з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж у встановлений час у повному складі й готовності до виконання бойового завдання. За напрямком він може здійснюватися до фронту, вздовж фронту або від фронту в тил. У всіх випадках марш здійснюють прихо- вано, як правило, вночі або за інших умов обмеженої видимості, а в бойовій обстановці та в тилу своїх військ — і вдень. Відділення може здійснювати марш в умовах передба- чення зустрічі з противником і вступу з ним у бій або поза загрозою зіткнення з противником та пересуватися в колоні взводу або самостійно, а також призначатися в похідну охорону. Механізоване відділення (мвід) може пересуватися також у пішому порядку або взимку на лижах.

      Відділення здійснює марш у колоні підрозділу з дистанціями між машинами 25–50 м. Під час руху відкритою місцевістю та в умовах загрози застосування противником ЗМУ і ВТЗ дистанцію між бойовими машинами збільшують до 150 м. Середня швидкість руху механізованого взводу на марші: на БМП — 20–25 км/год, на БТР (автомобілях) — 25–30 км/год, у пішому порядку — 4–5 км/год, на лижах — 5–7 км/год.

Похідний порядок мвід:

	а)  у пішому строю в колону по одному;              б)  у колону по два;              в) на БТР у складі підрозділу;
	г) на БМП на марші.

 

      Похідний порядок  — шикування відділення в пішому порядку для пересування в колону по одному або по двоє. Похідний порядок застосовують на марші, під час переслідування, проведення маневру; він має забезпечувати високу швидкість руху, зручне розгортання в бойовий порядок, найменшу уразливість від зброї супротивника, підтримання стійкого управління.

 

      «Колона в пішому строю в колону по одному в шаховому порядку». Цей бойовий порядок пересування організовано таким чином, що бійці йдуть один за одним колоною солдатів.

                

5. Пересування на полі бою способом «Бойовий порядок похідний з прикриттям»

 

Відділення розділяється на дві або й більше груп. Дистанція між бійцями має ся- гати 5 м, і вони вишиковуються зигзагом, якщо дорога достатньо широка для двох колон. Суттєва різниця між цим способом та звичайним похідним полягає в тому, що між групами підтримують дистанцію в 20 м. Цей спосіб дає можливість відносно швидко пересуватись і зберігає всі переваги похідного порядку стосовно можливості розосередження або знищення засідки противника поблизу. Недолік — погіршення взаємодії в бойових групах.

      Якщо очікується напад супротивника із засідки, підрозділи можуть пересуватися вогневими групами, як правило, кутом уперед. Старший вогневої групи перебуває попереду на вістрі кута, ліворуч і праворуч від нього на відстані 5–10 м — кулеметник і гранатометник, далі — стрілець, за ним — командир відділення зі спостерігачем і друга вогнева група.

      Під час пересування на техніці ділянкою, де є вірогідність потрапляння підрозділу в засідку, відстань між машинами має збільшуватися. Перед місцем, де вірогідна засідка противника, необхідно зупинитися та вислати дозор для огляду небезпечного місця. Під час нападу супротивника із засідки екіпажі бойових машин відкривають вогонь та створюють аерозольну (димову) завісу для прикриття дії особового складу, який спішується і займає вогневі позиції навколо машин та під їх прикриттям відкриває щільний вогонь по виявлених цілях противника і найбільш імовірних місцях їх розташування. Відбивши напад, підрозділ, за можливості, переходить в атаку для завершення знищення засідки противника. Командир відділення негайно доповідає командиру взводу про місце засідки і стан справ.

      У випадку, коли противник відкрив вогонь з відстані кидка гранати (35 м), частина підрозділу, що перебуває в зоні ураження, без додаткової команди відкриває вогонь у напрямку засідки, застосовує димові та осколкові гранати й атакує противника. Решта підрозділу, що перебуває поза зоною ураження, відкриває вогонь у напрямку позиції за- сідки і прикриває атаку.

 

    V. Узагальнення і систематизація знань та вмінь учнів

 

1. Перевірка ступеню засвоєння нового матеріалу учнями.
2. Демонстрація відеоматеріалу.

 

    VI. Рефлексія (підведення підсумків уроку)

 

1. Нагадування теми, навчально-виховної мети та ступеню її досягнення.
2. Аналіз та загальна оцінка роботи учнів.

 

  VII.  Завдання на самостійну підготовку

 

1. Вивчити  § 10, 11  (підручник «Захист Вітчизни»).

 

 

 

 

Вчитель предмету «Захист Вітчизни», ___________І.Л.Ляшенко