План – конспект Тема 3. "Надання допомоги пораненим в умовах бойових дій (тактична медицина)"

 Предмет  «ЗАХИСТ  ВІТЧИЗНИ»

 

 План – конспект

проведення уроку для учнів 11-го класу

 

Розділ ІХ. Домедична допомога

 

Тема 3. Надання допомоги пораненим в умовах бойових дій (тактична медицина)

 

Заняття 3,4. (Практичні).  Техніка винесення пораненого з небезпечної зони

 

Мета:  - сформувати в учнів життєво необхідні знання, вміння та навички щодо захисту Вітчизни; 

             - навчити учнів прийомам і способам дій солдата щодо надання допомоги в умовах бойових дій;

             - виховувати в учнів впевненості у своїх діях.

 

Навчальні питання

1. Відтягування поранених із зони обстрілу
2. Винесення поранених із зони обстрілу

 

Знаннєвий та діяльнісний компонент

Учень (учениця):

розуміє особливості та відмінності надання допомоги в цивільних і тактичних умовах.

розрізняє етапи надання допомоги в умовах бойових дій.

дотримується плану дій під час надання допомоги під активним вогнем супротивника.

вміє розпізнати ознаки кровотечі, що загрожує життю.

володіє методами виносу та переміщення поранених  та вміє зупинити кровотечу, що загрожує життю, на етапі надання допомоги під активним вогнем противника.  

знає алгоритм дій на етапі допомоги в зоні тактичних умов.

володіє технікою зупинки кровотеч, що загрожують життю.

володіє маніпуляціями відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів

вміє проводити повний огляд грудної клітки та використовувати оклюзійні наклейки.

вміє розпізнати ознаки напруженого пневмотораксу.

розуміє необхідність виявлення та зупинки інших зовнішніх  кровотеч.

вміє розпізнати дві головні ознаки геморагічного шоку в пораненого.

володіє технікою накладання шин та застосування жорсткого щитка при травмі ока.

визначає необхідність прийому набору пігулок для пораненого.

розуміє необхідність заходів з попередження гіпотермії.

вміє розпізнати ознаки черепно-мозкової травми.

розуміє важливість заповнення документації пораненого та підготовки до евакуації.

Ціннісний компонент:

Учень (учениця):

виконує обов'язки та правила поведінки на уроках.

 

Навчально-матеріальне забезпечення:

1. плакати;
2. ПК;
3. презентація;
4. відеоматеріали

 

Навчальні посібники:

1. Конституція та інші Закони України;
2. підручник «Захист Вітчизни»

 

Місце проведення  -  навчальна аудиторія, клас «Захист Вітчизни»

Час проведення      -  40 хв.

Метод проведення -  розповідь, демонстрація, показ, виконання практичних дій, закріплення набутих 

                                    знань та навичок.

 

 

Структура  уроку

 

  І.   Організаційний етап                                                                           -     1 хв.

 ІІ.   Тренування особового складу (учнів), стройовий тренаж             -     3 хв.

ІІІ.  Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності   -   10 хв.

IV.  Вивчення нового матеріалу відповідно навчальних питань           -   20 хв.

  V. Узагальнення і систематизація знань та вмінь учнів                         -     3 хв.

 VI. Підведення підсумків уроку                                                                -     2 хв.

VII. Завдання на самостійну підготовку                                                     -    1 хв.

 

Хід проведення уроку

 

І. Організаційний етап

    1. Шикування особового складу (учнів).

    2. Привітання та доповідь вчителю

    3. Перевірка зовнішнього вигляду учнів та їх готовності до занять

 

ІІ. Тренування особового складу (учнів)

1. Виконання стройових прийомів за командами вчителя.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності  

1. Опитування особового складу (учнів), (узагальнення знань, отриманих на минулих заняттях)
2. Оголошення нової теми та навчально-виховної мети уроку.

 

IV. Вивчення нового матеріалу відповідно навчальних питань (демонстрація презентації)

 

Розгляньте фото, придумайте йому назву й складіть усно розповідь про відображену на ньому ситуацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Винесення пораненого з небезпечної зони необхідне для уникнення повторного ураження та безпечного надання медичної допомоги.

      Винесення пораненого із зони обстрілу (із зони «під вогнем», червоної зони) представниками штатних і позаштатних посад медичної служби підрозділів передбачає:

•                               відтягування пораненого із зони обстрілу:

а) бойовим медиком взводу (одним стрільцем-санітаром);

б) двома стрільцями-санітарами;

•                              винесення пораненого із зони обстрілу:

а) одним стрільцем-санітаром;

б) двома стрільцями-санітарами;

в) на санітарних ношах ланкою санітарів-носіїв.

Ці заходи здійснюють під вогневим прикриттям:

-  із застосуванням засобів маскування, особистої безпеки;

- з використанням захисних властивостей будівель, рельєфу місцевості та конкретних умов бойової обстановки.

 

1. Відтягування поранених із зони обстрілу

 

      Військовослужбовець, який отримав поранення, перебуваючи в зоні обстрілу («під вогнем», червона зона), потребує евакуації за її межі. Масивна кровотеча, яка може виникнути через поранення, є основною причиною смерті на полі бою в перші хвилини. Тому, за її наявності, необхідно зупинити кровотечу накладанням турнікета (джгута) і відтягнути пораненого на невелику віддаль (10– 20 м), за межі небезпечної зони з метою захисту від повторного ураження та проведення інших заходів домедичної допомоги в безпечних умовах.

 

     Пріоритет під час евакуації пораненого із зони обстрілу — особиста безпека санітара.

 

      Під час відтягування пораненого з небезпечної зони виникає ризик бути пораненою особі, яка надає допомогу. Зменшувати небезпеку можна по-різному. За можливості, поранені мають самі собі накласти турнікет (джгут) і самостійно відповзти чи навіть відбігти з небезпечного місця. Якщо це неможливо, основним способом захисту бойового медика взводу (стрільця-санітара) від поранення під час зупинки масивної кровотечі та відтягування пораненого з небезпечної зони є вогнева перевага воїнів свого підрозділу.

      Підповзаючи до пораненого (якщо можливо — з боку голови), важливо не підніматися вище його тіла, таким чином захищаючи себе від ураження супротивником. Потрібно попередити постраждалого про своє наближення, щоб він не відкрив вогонь у ваш бік. Важливо пам’ятати, що поведінка пораненого може бути непрогнозованою, і для запобігання цьому необхідна дружня підтримка, використання подібних до цієї фрази: «Друже, я біля тебе, зараз допоможу».

      Необхідно мати на увазі, що сучасні військові засоби індивідуального захисту (бронежилет, каска), зброя, боєприпаси, аварійне спорядження, вода, засоби зв’язку та інше устаткування зазвичай збільшують масу солдата на 25–30 кг. Вибираючи спосіб відтягування, беруть до уваги захисні властивості будівель, рельєфу місцевості та конкретні умови бойової обстановки.

Відтягування пораненого на боці

Відтягування пораненого на спині

 

Відтягування пораненого за евакуаційну петлю

 

 

 

      Із вищевказаних ілюстрацій видно, як виконується відтягування пораненого бойовим медиком взводу (стрільцем-санітаром). Залежно від характеру поранення, він може відтягнути на собі пораненого у положенні на боці, на спині, а також із застосуванням елементів спорядження та обмундирування.

      Небезпечніше для бойового медика — самому відтягувати пораненого стоячи або навприсядки. У цьому випадку він стає помітною мішенню для супротивника, а рух потребує великих енерговитрат, і тому його можна здійснювати на обмежені відстані. Якщо є загроза, бойовий медик може відстрілюватися, прикриваючись тілом і амуніцією постраждалого.

 

 

 

 

       

                    Відтягування пораненого                                           Відтягування пораненого

                         за підпахові ділянки                                                          за передпліччя

 

             

                         Відтягування пораненого                                           Відтягування пораненого

                               на м’яких ношах                                                    з використанням м’яких

                                                                                                                             як волокуш

 

 

 

         Відтягування пораненого                  Відтягування пораненого         Відтягування пораненого

                  за спорядження                                      на м’які ноші                            на м’яких ношах

 

 

2. Винесення поранених із зони обстрілу

 

      Від своєчасності й правильності організації винесення поранених з поля бою залежить їхнє життя. Необхідно швидко винести пораненого із зони обстрілу (червоної зони) в укриття (жовту зону). Якщо поранений притомний і може сприяти пересуванню, використовують спосіб підтримування пораненого одним стрільцем-санітаром.

 

ВИНЕСЕННЯ:

            

   підтримування             на спині                          на спині                     на руках                    на плечах

       пораненого             (спосіб Гауса)                                                     перед собою

 

      Два санітари-носії, які працюють разом, утворюють ланку. Вони мають уміти використовувати різні способи винесення постраждалих із поля бою і обов'язково взятии до уваги характер поранення, щоб застосувати оптимальний спосіб, який не загрожує додатковою травматизацією або повторним пораненням.

 

ВИНЕСЕННЯ  ПОРАНЕНОГО ЛАНКОЮ САНІТАРІВ:

                                 на спині                                                        за плечі та ноги («один за одним»

 

 

ПІДГОТОВКА СИДІННЯ («ЗАМКА») ДЛЯ ПЕРЕНЕСЕННЯ ПОРАНЕНОГО:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       з трьох рук                             із чотирьох рук        

 

 

ВИНЕСЕННЯ ПОРАНЕНОГО:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                               на «замку» із 4-х рук                                          на руках перед собою       

 

    V. Узагальнення і систематизація знань та вмінь учнів

 

1. Перевірка ступеню засвоєння нового матеріалу учнями.
2. Демонстрація відеоматеріалу.

 

    VI. Рефлексія (підведення підсумків уроку)

 

1. Нагадування теми, навчально-виховної мети та ступеню її досягнення.
2. Аналіз та загальна оцінка роботи учнів.

  VII.  Завдання на самостійну підготовку

 

1. Вивчити  § 16  (підручник «Захист Вітчизни»).

 

 

Вчитель предмету «Захист Вітчизни», ___________І.Л.Ляшенко