План-конспект уроку " Електризація тіл. Електрична взаємодія"

Про матеріал
Даний матеріал допоможе в організації та проведені уроку з даної теми. Матеріал подано чітко, збережено структуру уроку та є домашнє завдання.
Перегляд файлу

Урок 1

Тема: Електризація тіл. Два роди електричних у зарядів

Мета: Ознайомити учнів із електричними явищами, дати їм початкові поняття з електризації тіл, різновидів зарядів. Розглянути принцип дії електроскопа. Продовжити розвивати уміння учнів спілку­йтеся, працювати в групах; відпрацювання норм поведінки в суспільстві.

Демонстрації.

  1.               Електризація різних тіл.
  2.               Два роди електричних зарядів.

3. Взаємодія наелектризованих тіл.

4. Електричний заряд

5. Будова і принцип дії електроскопа

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 План уроку:

І.Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу

ІV. Закріплення нового матеріалу 

V. Домашнє завдання

 

ХІД УРОКУ

І.Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів

Згадати з курсу фізики 7 та 8 класу які терміни ви вивчали.

Розказати, що будемо вивчати у 9 класі.

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу

З курсу фізики 7-го класу ви, напевне, пам'ятаєте про «таємничу» електромагнітну взаємодію. Таємничу — оскільки тоді було лише зазначено, що ця взаємодія визначає більшість процесів і явищ навколо нас (рис. 1.1).

Електризація тіл. Електричний заряд. Два роди електричних зарядів. фото

Рис. 1.1. Електромагнітна взаємодія.

Тепер прийшов час познайомитися з електромагнітними явищами докладніше. Для цього насамперед слід дізнатися, що таке електричний заряд (до речі, властивості та взаємодію нерухомих електричних зарядів вивчає електростатика — окремий розділ фізики). Відомо, що гірські інженери та військові називають зарядом вибухівку; інколи слово «заряд» використовують для визначення «запасу почуттів» (заряд бадьорості). А що ж таке заряд у фізиці? Знайомимося з електромагнітною взаємодією.
Будову атома — елементарного складника будь-якої речовини — ви вже вивчали в курсах природознавства,фізикихімії. Отже, згадаємо, що атом будь-якої речовини складається з ядра, навколо якого рухаються електрони.

Електрони в атомі завжди перебувають поблизу ядра. Це означає, що ядро та електрони притягуються одне до одного. Можна було б припустити, що таке притягання обумовлене гравітаційною взаємодією. Але це не так: електрони та ядро занадто легкі, а гравітаційна взаємодія відчутна тільки в тому випадку, коли хоча б одне з тіл, що взаємодіють, має велику масу, наприклад, таку, яку має зоря чи планета. Насправді атом не розпадається завдяки взаємодії іншого типу — вона має назву електромагнітної.

Але ж ядро й електрони, з яких складається атом, відкриті порівняно недавно, менш ніж 150 тому. 

Понад двадцять п'ять сторіч тому грецький філософ Фалес із міста Мілета натирав хутром бурштин і спостерігав, як після цього бурштин починав притягувати до себе пір'я птахів, пух, соломинки, сухе листя. Саме від грецької назви бурштину — електрон — процес, у результаті якого тіла набувають властивості притягувати інші тіла, назвали електризацією тіл, а тіла, що мають цю властивість,— наелектризованими.
З повсякденного життя ми добре знаємо, що після розчісування сухого волосся пластмасовим гребінцем останній набуває властивості притягувати до себе ворсинки, клаптики паперу, волосся. Аналогічної властивості набуває ебонітова паличка в результаті тертя об вовну або паличка з оргскла, якщо її потерти об шовк чи папір. 

Дехто з вас, імовірно, здивований: чи має відношення взаємодія наелектризованих гребінця, палички чи бурштину і різних дрібних предметів до взаємодії електрона та ядра атома? Виявляється, що в усіх випадках ми маємо справу з електромагнітною взаємодією. Чому так?

Дізнаємося про електричний заряд. Досліди показують, що наелектризовані тіла притягують не тільки ворсинки, соломинки, клаптики паперу, але й металеві предмети, грудочки землі й навіть тоненькі струмені води або масла. Зверніть увагу, що інтенсивність електромагнітної взаємодії, наприклад, наелектризованої палички і води може бути різною. 

Щоб мати можливість кількісно визначати інтенсивність електромагнітної взаємодії, ввели фізичну величину електричний заряд.
Електричний заряд — це фізична величина, яка характеризує властивість частинок або тіл вступати в електромагнітну взаємодію.
Одиницею електричного заряду в СІ є кулон (Кл); вона названа так на честь французького вченого Ш. Кулона. 

Про наелектризоване тіло говорять, що тілу надано електричний заряд. Отже, електризація — це процес набуття макроскопічними тілами електричного заряду.

Ми вивчаємо основні властивості електричного заряду.

1.    Існує два роди зарядів — позитивні та негативні заряди. Електричний заряд такого роду, як заряд, отриманий на бурштині або ебонітовій паличці, потертих об вовну, прийнято називати негативним, а такого роду, як заряд, отриманий на паличці з оргскла, потертій об папір,— позитивним.

2.    Тіла, що мають заряди одного знака, відштовхуються; тіла, що мають заряди протилежних знаків,— притягуються. 

3.    Носієм електричного заряду є частинка — електричний заряд не існує окремо від неї. Тобто під час електризації тіло приймає або віддає деяку кількість частинок, що мають електричний заряд. Одною з частинок, які мають негативний заряд, є електрон, а з частинок, що мають позитивний заряд,— протон (ця частинка входить до складу атомного ядра). Зазвичай під час електризації тіло приймає або віддає деяку кількість електронів.

4.    Електричний заряд є дискретним, тобто електричні заряди фізичних тіл кратні певному найменшому (елементарному) заряду. Носієм найменшого негативного заряду є електрон. Цей заряд зазвичай позначають символом е, а значення записують так: -1,6*10 -19 Кл. Носієм найменшого позитивного заряду є протон, його заряд за модулем дорівнює заряду електрона. 

5. І мікрочастинки, і макроскопічні тіла можуть мати заряд (позитивний або негативний ), а можуть бути нейтральними. Наприклад, нейтральними частинками, заряд яких дорівнює нулю, є нейтрони (вони разом із протонами складають ядро атома). До складу атомів входять протони та електрони, які мають заряд, проте самі атоми є нейтральними. Це пов'язане з тим, що в атомі кількість електронів збігається з кількістю протонів. Якщо атом віддає один чи кілька електронів, то він перетворюється на позитивний йон, а якщо приймає — на негативний йон.

Електричний заряд — це фізична величина, що характеризує властивість частинок або тіл вступати в електромагнітну взаємодію. Процес набуття електричного заряду макроскопічними тілами називають електризацією. Під час електризації тіло зазвичай приймає або віддає деяку кількість електронів.

Розрізняють два роди електричних зарядів: позитивні та негативні заряди. Однойменно заряджені тіла (частинки) відштовхуються, а різнойменно заряджені — притягуються.

Електричний заряд є дискретним: існує мінімальний (елементарний) електричний заряд, якому кратні всі електричні заряди тіл і частинок. Електричний заряд не існує окремо від частинки; носієм елементарного негативного заряду є електрон, позитивного — протон.

 

IV. Закріплення нового матеріалу.

1.  Явища, у яких тіла набувають влас­тивості притягувати інші тіла, назива­ються електризацією.

1.1.  В електризації беруть участь два тіла.

1.2.    Існує два роди зарядів, які взаємодіють.

1.3.  Наслідки взаємодії.

2.  Гра пізнавальна «Фізичні фокуси». (Демонструють учні).

V  Домашнє завдання

§ 1 вправи після параграфу       

 

1

 

docx
Пов’язані теми
Фізика, 8 клас, Розробки уроків
До підручника
Фізика 8 клас (Сиротюк В.Д.)
До уроку
§ 17. ЕЛЕКТРИЗАЦІЯ ТІЛ. ЕЛЕКТРИЧНИЙ ЗАРЯД
Додано
14 січня
Переглядів
107
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку