Презентація застосовується на всіх етапах уроку та відповідає загальнодидактичним принципам наочності, систематичності та послідовності засвоєння знань. Доцільність й ефективність використання ІКТ полягає в тому, що діяльність у ромках презентації допомагає учням інтерпретувати, оцінити, систематизувати навчальний матеріал. Елементи мультимедіа підсилюють змістовну частину, допомагають сприйняттю найбільш складних питань.
Тема. Українські землі у складі Польщі. Мета: розкрити становище та розвиток українських земель у складі Польщі; з’ясувати етапи правлячих кіл Польщі щодо українства; схарактеризувати українські політичні сили та перебіг політичної боротьби; розвивати в учнів уміння аналізувати, зіставляти, робити висновки; виховувати учнів у дусі поваги до історії свого народу.
Територія і населення західноукраїнських земель (початок 1930-х pp.) Територія і населення західноукраїнських земель (початок 1930-х pp.) Країна Землі Територія, тис. км2 Населення, тис. осіб Польща Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина 132,2 8,9 Румунія Північна Буковина, Хотиніщгаа, Південна Бессарабія, Марморощина 17,6 1240 Чехословаччина Закарпатська Україна 14,9 735 Разом 164,7 10 875
Польський уряд територію своєї держави поділяв на дві категорії: Польщу «А» (корінні землі) і Польщу «Б» (східні землі — Західну Україну і Західну Білорусію). Основні галузі промисловості були зосереджені у Польщі «А», куди надходили основні капіталовкладення. Польща «Б» була сировинним придатком і ринком збуту.
Пацифіка́ція (лат. pacificatio — умиротворення, замирення, успокоєння) — урядова політика, спрямована на замирення (певною мірою, пацифізм, що впроваджується насильницькими методами) злокалізованих етносів (національних меншин). В різних контестах термін охоплює: Акцію, проведену урядом Польщі у другій половині 1930 р. (за наявними даними — акцію було розпочато 16 вересня). Політику уряду Польщі у період 1930—1939 рр. (часом включають період до 1943 р., а інколи і період кінця 40-х рр., включно зоперацією Вісла).
Осадники поділялись на дві категорії: військові й цивільні. Перші - ветерани війни 1918-1921 років, котрі мали право носити зброю й розглядалися польською владою як опора на українських землях. Саме військові осадники були основою польських патріотичних організацій, вони брали активну участь у "пацифікації" та найбільше допекли українцям. Пацифікація українського села у 1934 році.
21 вересня 1930 року карні експедиції розпочали свою чорну справу по спустошенню на землях Східної Галичини і нищенню культурних і господарських надбань українського народу та катуванню мирного українського населення. ...обшук - обличчям до землі - наручники Помітили - руки вгору! – по черзі до обшуку... З інструкції Комендатури державної поліції про порядок проведення затримання. 1922 рік.
Ось як описує перебіг «пацифікації» Іван Лапчак, керівник зміни с. Вербів Підгаєцького повіту: „ Загін поліцейських оточив село і нікого не випускав. Інша частина поліцейських робила обшуки у будинках, розсипала збіжжя, порола подушки, розбивала п’єци та катувала людей. Люди кинулися втікати до лісу, а в погоні за ними кинулися поліцейські і почали стріляти. Поліцейський заарештував сина Ярослава Лапчака і завів до дому Анни Стасік, де відбувалася «голгофа». В будинку поліцейські почали його в страшний спосіб бити із криками: «Ти саботажник!». Потім кинули на землю, на руки і ноги стали йому поліцейські і почали бити його киями і карабінами по всьому тілу. Опісля завели до гмінної канцелярії, били і обливали водою, щоб не зомлів. В 2 годині прийшли поліцейські до нього самого, почали бити і робити обшук дому. Розсипали з мішків збіжжя, на нього висипали книги і папери, потім подерли подушки, стверджуючи, що там заховані пістолети, все зміщали зі збіжжям, потім знову били киями і карабінами. Після цього витягли з комори на подвір’я мішки з житом, ячменем, мукою житньою, пшеничною, кукурудзяною і все разом змішали. Знову жорстоко били і з криками «Ура!» почали нищити будинок: знищили всі вікна, п’єц, ковальський міх у кузні”.
У структурі державної поліції було створено спеціальні відділи (2-й та 4-й відділи), завданням котрих було придушення виступів проти польської влади. З 1918 р. існували надзвичайні військово-польові суди (sąd doraźne), тогочасною термінологією їх називали "наглими судами" (швидкими судами). "Наглі суди" проіснували до 1934 р. Розглядали справи та виносили вироки протягом 12 годин, а апеляцію можна було подати протягом 24 годин (у Великопольщі - протягом 48).
Запитання для дискусії Чому український рух був представлений низкою партій, а не однією загальнонаціональною? Стосовно цієї проблеми А.Квасьневський висловився афористично: «Глибока людська формула “вибачаємо i просимо вибачення” має сенс навiть тодi, коли нi над ким не тяжiє безпосередня вiдповiдальнiсть за те, що вiдбувалося в минулому”.
. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1) Опрацюйте відповідний матеріал підручника. 2) Підготуйте реферат за однією з тем: «Курс УНДО на “нормалізацію” українопольських відносин та його наслідки»; «Кооперативний рух у Східній Галичині у 1920—1930-ті рр.»; «Діяльність “Просвіти” в 1920—1930-ті рр.», «Український консерватизм. В. Липинський», «Церковне життя на західноукраїнських землях у міжвоєнний період», «Греко-католицька церква і український рух у 1920—1930-ті рр».