Презентація з теми "Українські землі у складі Польщі"

Тема. Українські землі у складі Польщі. Мета: розкрити становище та розвиток українських земель у складі Польщі; з’ясувати етапи правлячих кіл Польщі щодо українства; схарактеризувати українські політичні сили та перебіг політичної боротьби; розвивати в учнів уміння аналізувати, зіставляти, робити висновки; виховувати учнів у дусі поваги до історії свого народу.

Як результат Першої Світової війни, післявоєнного мирного урегулювання в Східній Європі, а також Римського договору між УНР та Польщею і Радянсько-Польської війни Західноукраїнські землі у міжвоєнний період опинилися під владою країн Східної Європи: Польщі, Чехословаччини, Румунії.

Територія і населення західноукраїнських земель (початок 1930-х pp.) Територія і населення західноукраїнських земель (початок 1930-х pp.)  Країна Землі Територія, тис. км2 Населення, тис. осіб Польща Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина 132,2 8,9 Румунія Північна Буковина, Хотиніщгаа, Південна Бессарабія, Марморощина 17,6 1240 Чехословаччина Закарпатська Україна 14,9 735 Разом 164,7 10 875

За переписом 1931 р., на західноукраїнських землях у складі Польщі проживало 8,9 млн. чоловік

Польський уряд територію своєї держави поділяв на дві категорії: Польщу «А» (корінні землі) і Польщу «Б» (східні землі — Західну Україну і Західну Білорусію). Основні галузі промисловості були зосереджені у Польщі «А», куди надходили основні капіталовкладення. Польща «Б» була сировинним придатком і ринком збуту.

Уряд Польщі проводив політику колонізації та асиміляції щодо українського населення краю, нехтував його правами та свободами, піддавав утискам національну культуру. У 1924 р. було заборонено розмовляти українською мовою в державних установах та органах самоврядування.

Після 1923 р. польська влада зміцнила свої позиції. Вже 31 липня 1924 р. уряд затвердив "кресовий" закон, що запроваджував двомовну утраквістичну школу. Де-факто школа ставала польською. З 2420 початкових українських шкіл у 1921 р. до 1930 р. залишилися лише 350.

Льві́вський (тає́мний) украї́нський університе́т — український нелегальний вищий навчальний заклад у Львові. Заснований у липні 1921 року, існував до 1925 року. Печатки Українського таємного університету. Створені 1923 року художником Р. Лісовським

В 1922 році на базі технічного відділу було створено Українську (таємну) Високу Політехнічну Школу (існувала в 1922—1925 роках) у Львові.

1928 року з ініціативи А. Шептицького створена Богословська академія з філософським та теологічним факультетами

Пацифіка́ція (лат. pacificatio — умиротворення, замирення, успокоєння) — урядова політика, спрямована на замирення (певною мірою, пацифізм, що впроваджується насильницькими методами) злокалізованих етносів (національних меншин). В різних контестах термін охоплює: Акцію, проведену урядом Польщі у другій половині 1930 р. (за наявними даними — акцію було розпочато 16 вересня). Політику уряду Польщі у період 1930—1939 рр. (часом включають період до 1943 р., а інколи і період кінця 40-х рр., включно зоперацією Вісла).

Осадники поділялись на дві категорії: військові й цивільні. Перші - ветерани війни 1918-1921 років, котрі мали право носити зброю й розглядалися польською владою як опора на українських землях. Саме військові осадники були основою польських патріотичних організацій, вони брали активну участь у "пацифікації" та найбільше допекли українцям.   Пацифікація українського села у 1934 році.

21 вересня 1930 року карні експедиції розпочали свою чорну справу по спустошенню на землях Східної Галичини і нищенню культурних і господарських надбань українського народу та катуванню мирного українського населення. ...обшук - обличчям до землі - наручники Помітили - руки вгору! – по черзі до обшуку... З інструкції Комендатури державної поліції про порядок проведення затримання. 1922 рік.

Ось як описує перебіг «пацифікації» Іван Лапчак, керівник зміни с. Вербів Підгаєцького повіту: „ Загін поліцейських оточив село і нікого не випускав. Інша частина поліцейських робила обшуки у будинках, розсипала збіжжя, порола подушки, розбивала п’єци та катувала людей. Люди кинулися втікати до лісу, а в погоні за ними кинулися поліцейські і почали стріляти. Поліцейський заарештував сина Ярослава Лапчака і завів до дому Анни Стасік, де відбувалася «голгофа». В будинку поліцейські почали його в страшний спосіб бити із криками: «Ти саботажник!». Потім кинули на землю, на руки і ноги стали йому поліцейські і почали бити його киями і карабінами по всьому тілу. Опісля завели до гмінної канцелярії, били і обливали водою, щоб не зомлів. В 2 годині прийшли поліцейські до нього самого, почали бити і робити обшук дому. Розсипали з мішків збіжжя, на нього висипали книги і папери, потім подерли подушки, стверджуючи, що там заховані пістолети, все зміщали зі збіжжям, потім знову били киями і карабінами. Після цього витягли з комори на подвір’я мішки з житом, ячменем, мукою житньою, пшеничною, кукурудзяною і все разом змішали. Знову жорстоко били і з криками «Ура!» почали нищити будинок: знищили всі вікна, п’єц, ковальський міх у кузні”.

У структурі державної поліції було створено спеціальні відділи (2-й та 4-й відділи), завданням котрих було придушення виступів проти польської влади. З 1918 р. існували надзвичайні військово-польові суди (sąd doraźne), тогочасною термінологією їх називали "наглими судами" (швидкими судами). "Наглі суди" проіснували до 1934 р. Розглядали справи та виносили вироки протягом 12 годин, а апеляцію можна було подати протягом 24 годин (у Великопольщі - протягом 48).

Оголошення для українців про розширення повноважень діяльності "наглих судів" в Галичині від 10 листопада 1922 року

Для ізоляції та перевиховання "небезпечних українців" в 1934 р. було створено концтабір для політичних в'язнів у містечку Береза-Картузька (тепер смт. Береза у Білорусі).

Запитання для дискусії Чому український рух був представлений низкою партій, а не однією загальнонаціональною? Стосовно цієї проблеми А.Квасьневський висловився афористично: «Глибока людська формула “вибачаємо i просимо вибачення” має сенс навiть тодi, коли нi над ким не тяжiє безпосередня вiдповiдальнiсть за те, що вiдбувалося в минулому”.

. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1) Опрацюйте відповідний матеріал підручника. 2) Підготуйте реферат за однією з тем: «Курс УНДО на “нормалізацію” українопольських відносин та його наслідки»; «Кооперативний рух у Східній Галичині у 1920—1930-ті рр.»; «Діяльність “Просвіти” в 1920—1930-ті рр.», «Український консерватизм. В. Липинський», «Церковне життя на західноукраїнських землях у міжвоєнний період», «Греко-католицька церква і український рух у 1920—1930-ті рр».