План-конспект уроку з теми "Запилення"

Опорний заклад «Кролевецький ліцей I – III ступенів №3»

Кролевецької міської ради

Вчитель біології Стожок Алла Павлівна

Тема: Запилення

Мета: розширити поняття про квітку як орган розмноження, сформувати поняття про запилення, познайомити учнів з різними способами запилення у квіткових рослин, розглянути пристосування рослин до різних способів запилення; розкрити значення запилення в житті рослин; розвивати на матеріалі уроку науковий світогляд; продовжити формування вмінь і навичок роботи з підручником, знаходити відповіді на поставлені запитання, порівнювати, робити висновки; виховувати бережливе ставлення до природи.

Методи навчання: пояснювально-ілюстративний, проблемно-пошуковий.

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: мульмедійний проектор, екран, кейс – завдання, підручник, зошит, презентація, музичний супровід, обладнання для гри «Збери квітку».

Хід уроку

І. Організаційний момент.

      Доброго дня, діти! Щиро рада вітати вас на уроці.

Сьогодні ми з вами будемо працювати під девізом:

Міркуємо – швидко,

Відповідаємо – правильно,

Працюємо – плідно.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Народна мудрість говорить: “Ніхто не знає так багато, як усі ми разом”, тож давайте пригадаємо матеріал минулого уроку з теми «Суцвіття»

1 Що таке суцвіття?

2. Які розрізняють групи суцвіть?

3. Яке біологічне значення суцвіть?

Виконання тесту з теми «Суцвіття» за картаками.

Картка тестів з теми «Суцвіття»

Прізвище, ім’я учня___________________________________

Додатковий бал__________

1. У якої з названих рослин суцвіття — простий зонтик?

А капуста   В вишня

Б верба    Г смородина

2. У якої з названих рослин суцвіття — складний зонтик?

А горох    В конюшина

Б морква   Г суниця

3. У якої з названих рослин суцвіття — початок?

А бузок    В горобина

Б соняшник            Г кукурудза

4. У якої з названих рослин суцвіття — голівка?

А конюшина            В черемха

Б кульбаба   Г тополя

5. У якої з названих рослин суцвіття — складний колос?

А капуста   В овес

Б горобина   Г яблуня

6. У якої з названих рослин суцвіття — простий колос?

А ячмінь   В ліщина

Б подорожник  Г тополя

7. У якої з названих рослин суцвіття — китиця?

А капуста   В айстра

Б кукурудза           Г примула

8. У якої з названих рослин суцвіття — кошик?

А калина   В волошка

Б картопля   Г перстач

9.      У якої з названих рослин суцвіття — сережка?

А капуста   В овес

Б береза   Г яблуня

10.    У якої з названих рослин суцвіття — складний зонтик?

А горох    В конюшина

Б кріп               Г суниця

ІІІ.   Мотивація навчально-пізнавальної  діяльності учнів.

Зверніть увагу на фотографії квітів  на екрані під віршований супровід:

«Давай мрійливо пройдемося лугом, і скажем кожній квітці «Добрий день!»

До квітки я низенько прихилюся і усмішку впіймаю в ясний день

Я джмелика над квіткою побачу, метелика грайливого й бджолу,

Я знаю, що ця квітка запашная, життя дарує вічне нам, земне!»

                                                                                          Стожок А. П.

Запитання: Які почуття, думки у вас виникають, коли ви дивитеся на квіти?

Як ви думаєте для кого або для чого ця краса? Яка роль квітки?

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Що ж таке запилення?

Робота з підручником с. 148,  &33.

Відповідь дає один учень, а потім усі учні записують у зошити.
Учитель пояснює значення запилення:

1. забезпечує статеве розмноження рослин,

2. передує заплідненню,

3. сприяє перетворенню квітки на плід з насінням

4. сприяє пристосуванню рослин до умов навколишнього середовища,

5. сприяє обміну спадковою інформацією між рослинами .

  Запилення сприяє потраплянню пилку на приймочку маточки. Одні рослини пристосувалися використовувати свій власний пилок для запилення, а інші використовують пилок сусідніх квіток що належать рослинам одного виду. А тому у рослин розрізняють різні типи запилення.

Біологічне завдання: давайте спробуємо з’ясувати, які є типи запилення. Уважно слухайте  мій текст і уявляйте дослідження експерименту.

Вчені провели експеримент: квітки гороху і яблуні, коли вони перебували у фазі бутона, накрили марлевими мішечками. Після цвітіння у гороху утворилися плоди, а у яблуні немає. Чому? Запропонуйте наукові гіпотези.

 Завдання : користуючись малюнком підручника с. 149, мал. 146, визначте, який тип запилення характерний для гороху, а який для яблуні.

(Горох – самозапильна рослина, а яблуня – перехреснозапильна.).  

Питання: Як ви думаєте, як відбувається самозапилення?

Під час самозапилення пилок із тичинки квітки потрапляє на приймочку маточки тієї самої квітки.

Самозапилення властиве багатьом культурним рослинам: картоплі, помідорам, гороху, рису, квасолі, просу та ячменю, арахісу,  а також дикорослим рослинам (фіалці, чині).

Квітки рослин, що самозапилюються мають ряд пристосувань.

Робота з схемою.

• Маточки і тичинки дозрівають одночасно;
• Тичинки зазвичай довші за маточки, що полегшує потрапляння пилку на приймочку;
• Відсутність яскравої оцвітини; 
• Запилення найчастіше відбувається всередині бутона, тобто до розкривання квітки, або відбувається у рослин з нерозкривними квітами.
• Немає запаху і нектару.

Рослини, для яких властиве лише самозапилення, у природі трапляються рідко. Переважна більшість самозапильних рослин можуть запилюватися і перехресно. Якщо відсутні чинники, за допомогою яких здійснюється перехресне запилення, рослини самозапилюються. Це сприяє збереженню видів рослин.

Переваги:

• Є більша надійність, особливо у випадках, коли рослини одного виду трапляються доволі рідко й ростуть на великих відстанях одна від одної;
• Забезпечує насінне розмноження особин за несприятливих умов довкілля.

Недоліки:

• Обмежує здатність організмів пристосовуватися до змін умов довкілля;

Немає обміну спадковою інформацією, тому таких рослин у природі мало.

Види перехресного запилення. (Робота в групах)

Запитання: Як ви думаєте, чим перехресне запилення відрізняється від самозапилення?

Запитання:  Яким чином пилок з однієї квітки потрапляє на іншу?

Робота у групах:

Працюючи з текстом підручника § 35 «Запилення», необхідно вивчити способи запилення. Кожна група  отримує завдання провести міні-дослідження й ознайомити учнів класу з результатами роботи.

•                   група 1 – перехресне запилення комахами;
•                   група 2 – перехресне запилення водою і птахами;
•                   група 3 – перехресне запилення вітром.

Завдання для групи 1 

Опрацювати матеріал підручника с. 149 ,  2 абзац  та с. 150 і дати відповіді на питання:

 1. Які  рослини запилюються комахами?

2. Які пристосування мають  рослини до запилення комахами?

Повідомлення 1 «Незвичайні запилювачі – комахи» ( мухи)

Повідомлення 2 «Незвичайні запилювачі – комахи» ( джмелі, оси, мушки)

Завдання для групи 2 

Опрацювати додатковий матеріал і дати відповіді на питання:

1. Які  рослини запилюються водою ?
2. Які  рослини запилюються птахами ?
3. Які пристосування до такого способу запилення мають ці рослини?

Повідомлення 3 «Незвичайні запилювачі – птахи»

Завдання для групи 3 

Опрацювати матеріал підручника с. 149,  2 абзац , а також додатковий матеріал і дати відповіді на питання:

 1. Які  рослини запилюються вітром?

2. Які пристосування мають  рослини до запилення вітром?

Повідомлення 4 «Незвичайні запилювачі – тварини»(кажани і лемури)

Повідомлення 5 «Незвичайні запилювачі – тварини»(хоботноголовий кускус)

УІ. Узагальнення та систематизація знань

1. Гра « Збери квітку» учні беруть із конверта аркуш із ознакою пристосування рослин до певного способу запилення. Завдання вказати до яких  груп рослин за способом запилення вони належать: комахозапильним, самозапильним, водою, вітрозапильним:

1. Квіти дрібні, непримітні, оцвітина розвинена слабо. ( В )

2. В квітках є нектар. (К )

3. Пилкові зерна мають поверхню з виростами, можуть бути вкритими клейкими речовинами. ( К )

4. Пилок дрібний, сухий, легкий, гладенький.( В )

5. Квіти не мають запаху і нектару (С)

6. Квіти мають сильний, приємний запах. ( К )

7. Тичинки зазвичай довші за маточки (С)

8. В квітах нектар відсутній. ( В )

9. Квіти великі з яскравою оцвітиною. ( К )

10. Квіти без запаху ( В)

11. Квіти дрібні, зібрані у великі, помітні суцвіття. ( К )

12. Маточки і тичинки квітки дозрівають одночасно (С)

13. Рослини ростуть групами, заростями ( В )

14. Рослини  цвітуть до розпускання листя (В)

15.  Рослини ростуть групами на відкритих просторах (В)

16. Запилення відбувається всередині бутона (С)

17. Відсутність яскравої оцвітини (С)

4. Гра «Склади віртуальний букет»

Групам учнів пропонуються картки з зображенням рослин.

Одна група складає букет з комахозапильних рослин, а інша — з вітрозапильних, а третя самозапильних рослин.

Кожна команда пояснює свій вибір.

Учитель: Чи виконали ми всі завдання уроку? Пропоную перевірити отримані знання під час виконання тестів.

Тести

1. Перенесення пилку з квітки однієї рослини на квітку іншої називається:

1. статевим розмноженням;
2. заплідненням;
3. перехресним запиленням;
4.   самозапиленням.
   2.Вітрозапильні рослини мають:

1. яскраво-забарвленні суцвіття або квіти великих розмірів;
2. квітки з нектарниками;
3. квітки утворюють багато сухого легенького пилку;
4. квітки з пиляками на довгих тичинкових нитках.

3.Запилення у водних рослин відбувається:

1. у дощову погоду;
2. організмами що живуть у воді;
3. рибою;
4.   водою.
   4.Як відбувається самозапилення?

1. вітром;
2. усередині квітки;
3. комахами;
4.   ссавцями.
   5.Штучне запилення відбувається за участю:

1. комах;
2. людини;
3. птахів;
4.   вітру.
   6.Найбільша квітка у рослини…

1. баобаб;
2. дуб;
3. кактус;
4.   рафлезія.
   7.Майже всі комахозапильні рослини виробляють:

1. нектар;
2. мед;
3. пилок;
4. цукор.

8. Потрапляння пилкових зерен з пиляка тичинки на приймочку маточки тієї самої квітки, називається…

1. перехресним запиленням;
2. самозапиленням;
3. запиленням;
4. запилення водою.

9. Комахозапильні рослини мають:

1. велику квітку, або яскраві суцвіття, які приємно пахнуть;
2. не мають маточок;
3. велику кількість пилку або нектару.

10. Найменшу квітку має рослина:

1. рафлезія;
2. береза;
3. баобаб;

1.   ряска.
   11. Летючі миші запилюють:

1.     орхідеї;
2.     ялини;
3.     кактуси;
4.      кукурудза.
   12. Вітрозапильні рослини мають:

1. мало пилку;
2. квітки з пиляками на довгих тичинкових нитках;
3. мають нектар;
4. дуже яскраві.

13. Рафлезію запилюють:

1. бджоли;
2. джмелі;
3. метелики;

1. мухи.
    

Гра «Так» чи «Ні»? Вчитель читає твердження. Якщо воно правильне учні ставлять номер твердження і пишуть (+), якщо ні (-).

1.          Самозапилення, перенесення пилку з дозрілих пиляків на приймочку маточки тієї самої квітки.
2.          Перехресне запилення поділяється на природне та штучне.
3.          Вітрозапильні рослини мають великі квітки.
4.          Вітрозапильні рослини утворюють зарослі.
5.          Гороховий мед дуже смачний.
6.          Мухи не беруть участі в запиленні.
7.          Щоб запобігти самозапиленню, в перехреснозапильних рослин пиляки і маточки дозрівають неодночасно.
8.          Самозапилення сприяє процвітанню виду.
9.          Перехресне запилення збільшує життєздатність організмів, які успадковують ознаки батьківського і материнського організму, сприяє процвітанню виду, пристосовує організми до умов навколишнього середовища.
10.     Комахозапильні рослини утворюють багато дрібного, сухого, легкого пилку.
11.     Штучне запилення застосовують для підвищення врожайності сільськогосподарських рослин, та з метою виведення нових сортів рослин.

12.     Всі пристосування до запилення, які мають рослини, виникли в процесі еволюції

VІІ.  Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

VІІI. Домашнє завдання, повідомлення оцінок.

Я пропоную вам вдома повернутись до теми, прочитавши §33, с. 148 – 150, * підготувати кросворд  на 10 запитань до теми «Запилення», дати відповіді на запитання с.152; підготувати повідомлення про Сергія Гавриловича Навашина.

ДИДАКТИЧНА СКАРБНИЧКА

Незвичайні запилювачі – комахи.

Рафлезія - паразитична рослина з найбільшими у світі квітками, яка повністю позбавлена листя, стебла й коріння. Така рослина зустрічаються тільки в джунглях Південно-Східної Азії та  на Філліпінськиї островах, вона паразитують на ліанах роду Тетрастігма. Рафлезія арнольді відомі завдяки своїм величезним квіткам до одного метра в діаметрі та вагою до 7 кг. Квіти своїм виглядом і запахом нагадують гниле м’ясо, а тому запилюються мухами.

Незвичайні запилювачі – комахи.

Квітки отруйних рослин нашої місцевості: блекоти та  дурману пахнуть гнилим м’ясом, їх охоче відвідують мухи, жуки, які відкладають яйця на гнилому м’ясі, гної.

Джмелі добрі запилювачі квіткових рослин. Вони повинні добре живитися нектаром, для того, щоб  літати.  А нектар задовольняє їхні потреби в життєвій енергії. Квіти, які запилюють джмелі, мають свої особливості. Нектарники у них розміщені вглибині оцвітини, яка має зрослий у трубочку віночок і тільки ці комахи своїм довгим хоботком здатні його досягти. Джмелі незамінні запилювачі лугових трав: шавлії лучної та конюшини.

           Квіти інжиру запилюються осами - бластофагами

Незвичайні запилювачі – птахи

Запилення квіток птахами колібрі  та нектарницями відбувається в тропічних широтах. Ці птахи які трохи більші від джмелів, полюбляють  квітки фуксії, евкаліптів, алоє. Зазвичай, квіти   цих рослин мають  рідкий нектар, червоне забарвлення і зовсім не пахнуть.  При цьому, колібрі збирають нектар не сідаючи на квітку, а просто на льоту. У цьому їм допомагає  здатність «зависати нерухомо у повітрі навпроти квітки» здійснюючи близь 100 помахів  крил за секунду. Птахи мають і досконалий інструмент для збирання нектару – це вигнутий, довгий дзьоб з довгим, зігнутим у трубочку язичком.

Незвичайні запилювачі – тварини.

Великі квіти баобаба, що мають своєрідний аромат, розкриваються лише на одну ніч. Вони приваблюють незвичайних запилювачів - лемурів і кажанів. Тварини злизують солодкий нектар з квітки, при цьому на них висипається пилок, який вони не підозрюючи переносять на іншу квітку, до якої нахиляються за нектаром.

Незвичайні запилювачі – тварини

Хоботноголовий кускус  живе на південному заході Австралії  в розріджених лісах з щільним підліском. Це єдина сумчаста тварина, яка живиться пилком квітів і нектаром. Ці твини представляють собою важливих запилювачів квіткових рослин, таких як каллістемон Банкса, дріандрии, хакеі та евкаліптів. Мордочка у цього звіра витягнута в хоботок, який і допомагає тваринці діставати нектар з квіток місцевих дерев’янистих рослин.

Кускуси живуть і годуються на деревах. Вони споруджують з трави кругле гніздо або займають кинуте пташине гніздо. Невелика вага допомагає цим тваринкам забиратися на віночки квіток, а довгий хоботок на мордочці дозволяє діставати нектар.

ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ УЧНІВ

Птахозапилення — вид перехресного запилення, перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою птахів. Птахозапильні рослини поширені в тропіках Південної Америки. Квітки цих рослин барвисті, утворюють багато пилку, не мають аромату і виробляють багато рідкого нектару запилюються птахами колібрі. , які трохи більші від джмелів.

 До 2 % квіткових рослин запилюються птахами. Типовою птахозапильною рослиною є орхідея.

Пристосування квіток до запилення птахами: яскраве забарвлення квіток, збагачення нектаром, щільні тканини квітки та квітконіжки.

  У природі існує невелика група рослин (2 %), квітки яких запилюються водою. Наприклад, стрілолист утворює пилок, який не тоне і не намокає у воді. Пилок цих рослин ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт із ниткоподібною приймочкою маточки.

Вітрозапилення — перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою вітру.

До вітрозапильних належить близько 15–20 % видів квіткових рослин. Вони часто ростуть на відкритих місцях, утворюючи зарості одного виду (очерет, ковила, лепешняк). Ліщина, вільха, береза цвітуть напровесні, до розпускання листя. У вітрозапильних рослин квітки дрібні, малопомітні, зі спрощеною непоказною оцвітиною. Великі пиляки на довгих тичинкових нитках далеко висуваються з оцвітини, маточки відкриті, з великими приймочками. Пилку утворюється багато, він дрібний, легкий, з гладенькою поверхнею. Такий пилок потік повітря часом піднімає на кілометр і більше вгору і відносить на 50–60 км. Приймочки маточок квіток широкі або довгі. Часто на них розташовані волоски, які краще допомагають вловлювати пилкові зерна.

Висновок:

Пристосування квіток до вітрозапилення: пилок сухий, легкий, приймочки маточок висунуті з квітки, пиляки звисають, розгойдуючись.