Мета: Практична 1) Вдосконалювати читання поетичних текстів. 2) Активізувати вживання лексики по даній темі в висловлюваннях.
3)Розвивати навички монологічного мовлення, сприйняття на слух.
Освітня Розширювати філологічний кругозір учнів , прилучати до культури народу, мова якого вивчається .
Виховна Виховувати естетичні смаки, любов та повагу до світової культури . Глибше познайомити з творчістюФ.Шілера , Г. Гейне, Й.В. Гете.
Обладнання: портрети німецких класиків, презентації PowerPoint (Додатки 1,2,3) ; музика Моцарта, Шуберта (“Лорелея”); плакат “Edel sei der Mensch, hilfreich und gut” (I.W. Goethe).Квіти , свічи ,музика.
1. Повідомлення теми та мети заходу.
Guten Tag! Willkommen, liebe Gäste zu unserem frohen Feste! Heute sprechen wir über das Schaffen der großen deutschen Dichter I.W. Goethe, Fr. Schiller, H. Heine. Einige Schüler lesen ihre Gedichte vor. Ich wünsche allen viel Spaß und gute Laune! (На фоні музики вчитель промовляє ці слова).
2. Вступна частина.
Welche Rolle spielt Literatur in eurem Leben? Lest ihr gern? Lest ihr Gedichte gern? Sagt eure Meinung zu diesen Ausspruchen (Учні говорять як вони розуміють ці вислови)
O.Puschkin“Nur durch Lesen wird man klug.”
Mann “Die Bücher von heute sind Taten von morgen”.
Und der deutsche Dichter Hermann Hesse schrieb so über die Bücher.
“Bücher”
Alle Bücher dieser Welt
Bringen dir kein Glück,
Doch sie weisen dich geheim
In dich selbst zurück.
Dort ist alles, was du brauchst.
Sonne, Stern und Mond,
Denn das Licht, danach du fragst,
In dir selber wohnt.
Weisheit, die du lang gesucht
In den Bücherein,
Leuchtet jetzt aus jedi Blatt,
Denn nun ist sie dein.
3. Основна частина
1)Und jetzt ein Schüler erzählt über I.W. von Goethe. (розповідь по реферату з опорою на презентацію PowerPoint).Додаток №1.
Das philosophische Gedicht von Goethe liest …
Das Göttliche
(Auszug)
Edel sei der Mensch,
Hilfreich und gut!
Denn das allein
Unterscheidet ihn
Von allen Wesen,
Die wir kennen.
Die Übersetzung von W.Stus liest … (Учень читає переклад).
Багородною будь,
Добротворною будь, людино!
З –помежи сущого
На всій землі
Це єдине тебе
У житті вирізняє
- Der junge Goethe liebte sehr die Natur. Einmal wanderte er durch die Berge. Uberall war Ruhe. Die ruhende Natur machte auf Goethe einen großen Eindruck und er schrieb:
Über allen Gipfeln
ist Ruh’
In allen Wipfeln
Spürest du
Kaum einen Hauch,
Die Vögelein schweigen im Walde.
Warte nur, balde
Ruhest du auch.
- Es gibt viele Ubersetzungen. (Учень читає напам”ять переклад).
Нічна пісня мандрівника (Йоганн Вольфґанґ фон Ґете, переклад)
Вершини всі в імлі
Дрімають,
В дерев старих гіллі
Гуляють
Легенько ледь вітри;
Принишкли скрізь птахи
І ліс чека таки,
Що вже заснеш і ти
-Goethe schrieb Balladen.(Учень читає баладу)
ERLKÖNIG
Wer reitet so spät durch Nacht und Wind?
Es ist der Vater mit seinem Kind;
Er hat den Knaben wohl in dem Arm,
Er faßt ihn sicher, er hält ihn warm.
Mein Sohn, was birgst du so bang dein Gesicht? -
Siehst, Vater, du den Erlkönig nicht?
Den Erlkönig mit Krön' und Schweif? —
Mein Sohn, es ist ein Nebelstreif. —
«Du liebes Kind, komm, geh mit mir!
Gar schöne Spiele spiel ich mit dir;
Manch bunte Blumen sind an dem Strand,
Meine Mutter hat manch gülden Gewand».
Mein Vater, mein Vater, und hörest du nicht,
Was Erlkönig mir leise verspricht? —
Sei ruhig, bleibe ruhig, mein Kind;
In dürren Blättern säuselt der Wind, —
«Willst, feiner Knabe, du mit mir gehn?
Meine Töchter sollen dich warten schon;
Meine Töchter führen den nächtlichen Keihn,
Und wiegen und tanzen und singen dich ein».
Mein Vater, mein Vater, und siehst du nicht dort
Erlkönigs Töchter am düstern Ort? —
Mein Sohn, mein Sohn, ich seh es genau:
Es scheinen die alten Weiden so grau. —
«Ich liebe dich, mich reizt deine schöne Gestalt;
Und bist du nicht willig, so brauch ich Gewalt».
Mein Vater, mein Vater, jetzt faßt er mich an!
Erlkönig hat mir ein Leids getan! —
Dem Vater grauset's, er reitet geschwind,
Er hält in Armen das ächzende Kind,
Erreicht den Hof mit Mühe und Not;
In seinen Armen das Kind war tot.
ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ
Хто пізно так мчить у час нічний?
То їде батько, з ним син малий.
Чогось боїться і мерзне син —
Малого тулить і гріє він.
«Чому тремтиш ти, синку, щомить?!
— Король вільшаний он там стоїть!
Він у короні, хвостатий пан! —
«То, сину, сивий нічний туман!»
— «Любе дитя, до мене мерщій!
Будемо гратись в оселі моїй,
Квіти прекрасні знайду тобі я,
У злото матуся одягне моя».
— Мій тату, мій тату, яке страшне!
Як надить вільшаний король мене! —
«Годі, маля, заспокойся, маля!
То вітер колише в гаю гілля!»
— «Хлопчику любий, іди ж до нас!
Дочки мої у танку в цей час,
Дочки мої тебе вийдуть стрічать,
Вітати, співати, тебе колихать!»
— Мій тату, мій тату, туди подивись!
Он королівни вільшані зійшлись! —
«Не бійся, мій синку! Повір мені:
То верби сивіють удалині!»
— «Мені, хлопче, люба краса твоя!
З неволі чи з волі візьму тебе я!»
— Мій тату, мій тату, він нас догнав!
Ой, як болюче мене він обняв!
Батькові страшно, батько спішить,
В руках його хлопчик бідний кричить;
Насилу додому доїхав він,
В руках його мертвий лежав його син.
Переклад Максима Рильського
2) Nun, jetzt Heinrich Heine – der grosse deutsche Dichter. (Реферат учня з опорою на презентацію PowerPoint).Додаток №2.
- H. Heine schrieb viele Balladen. Sehr bekannt ist “Lorelei”. (Учні читають вірші напам,ять на фоні музики).
Lorelei
Ich weiss nicht, was soll es bedeuten,
|
ЛОРЕЛЯЙ Не знаю, що б це означало, Чому я сумую отак. Та казка стара в моїх думах Навіки залишила знак… Повітря промерзле, темніє, І Рейн тихомирно біжить, Вершечок гори видніє, Де сонце вечірнє горить. Красуня лелійна й чиста, Високо там вона є, Зі злота на ній намисто, Чеше волосся своє. Злотаве волосся гладить Гребенем золотим, І піснею тихою надить, І голосом неземним. Весляр під ту пісню ридає У крихітному човні, І скель він не помічає, Зводить вгору очі сумні. Здається, весляр і човенце Спочинуть у хвилях, - нехай Всі знають, що співом усе це Зробила сама Лореляй.
|
- Nun, ein kleines Gedicht von H. Heine und ein Übersetzungen dazu.
Der Brief, den du geschrieben,
Er macht mir gar nicht bang;
Du willst mich nicht mehr lieben,
Aber dein Brief ist lang.
Zwölf Seiten, eng und zierlich!
Ein kleines Manuskript!
Man schreibt nicht so ausführlich,
Wenn man den Abschied gibt.
Ein Fichtenbaum steht einsam
Im Norden auf kahler Höh.
Ihn schläfert; mit weißer Decke
Umhüllen ihn Eis und Schnee.
Er träumt von einer Palme,
Die, fern im Morgenland,
Einsam und schweigend trauert
Auf brennender Felsenwand.
Самотній кедр на строми?ні
В північній стоїть стороні,
I кригою, й снігом укритий,
Дрімає і мріє вві сні.
I бачить він сон про пальму,
Що десь у південній землі
Сумує в німій самоти?ні
На спаленій сонцем скалі.
(Переклад Леонід Первомайський)
3). Und noch ein Referat über Fr. Schiller.(Розповідь по реферату з опорою на презентацію PowerPoint).Додаток №3.
Und jetzt das Gedicht von Schiller “Jägerliedchen” und seine Ubersetzung von O.Mandelstamm.
Jägerliedchen
Mit dem Pfeil, dem Bogen
Durch Gebirg und Tal
Kommt der Schütz’ gezogen
Früh am Morgenstrahl.
Wie im Reich der Lüfte
König ist der Wein,
Durch Gebirg und Klüfte
Herrscht der Schütze frei.
Ihm gehört das Weite,
Was sein Pfeil erreicht.
4.Заключна частина.
- Kinder, sagt welcher Gedicht hat auf euch einen besonders starken Eindruck gemacht? Warum?
Wunderbar! Prima! Schön! Ich bin euch allen sehr dankbar.