План уроку з предмету історія України на тему: «Операція «Вісла»

Тема: «Операція «Вісла»»

Мета: Навчити: - формувати в учнів хронологічні компетентності повоєнних років, що відбулися на території УРСР та сформувати взаємозв’язок із сьогоденням; - орієнтуватися в історичній термінології: «депортація», «спецпоселення», «національна свідомість», «асиміляція», «Закерзоння», «Вісла», «воєнно-репресивна операція»; творчо застосовувати набуті знання з теми; аналізувати історичні джерела про життя в УРСР у повоєнні роки.

Розвивати просторову уяву: - використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальні зміни в УРСР і основні події в політичному, соціально-економічному і культурному житті повоєнної України.

Виховувати: - висловлювати і аргументувати учнями власні судження про причини зміцнення тоталітарного режиму в повоєнній УРСР; - формулювати власні судження щодо ролі та місця УГКЦ на західноукраїнських землях; повагу, любов, патріотичне і шанобливе ставлення до своєї історії і рідної Батьківщини.

Очікувані результати: після уроку учні зможуть:

•          характеризувати процес депортацій українського народу з їх етнічних земель;

•          аналізувати події, пов’язані з операцією «Вісла», виділяти її етапи;

•          давати оцінку цим подіям.

Тип уроку: Комбінований.

Вид уроку: у формі телепередачі «Машина часу...».

Основні поняття й терміни:

Репатріація – повернення на Батьківщину, з поновленням особам громадянських прав, військовополонених та цивільних осіб, які під час війни опинилися за межами своєї країни та перебували тривалий час поза Батьківщиною.

Депортація - примусове переселення, вигнання чи висилка з постійного місця проживання або з держави окремих осіб чи народів. Застосовується як засіб карного чи адміністративного покарання.

Асиміляція – уподібнення, злиття одного народу з іншим, внаслідок чого один із них втрачає свою мову, культуру, національну свідомість.

Національна асиміляція національних меншин – політика, спрямована на створення мононаціональної держави.

Закерзоння – територія українських земель, що залишилась у складі Польщі на захід від «лінії Керзона» (Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Бойківщина та Лемківщина).

Спецпоселення (спец переселенець) – особа, виселена з місця проживання, переважно у віддалені райони країни без судової або квазісудової процедури. Особлива категорія репресованого населення СРСР.

Національна свідомість – сукупність соціальних, економічних, політичних, моральних, етичних, філософських, релігійних поглядів, норм поведінки, звичаїв і традицій, ціннісних орієнтацій та ідеалів, в яких виявляються особливості  життєдіяльності націй та етносів.

Обладнання: карта України, комп’ютер, екран, підручник з історії України 11 клас, Ф.Турченко.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Метод стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності (прийом стимулювання).

Хочу розпочати урок крилатим висловом В.О.Сухомлинського: «Пам’ятайте, що Батьківщина – це твоя колиска, твій отчий дім, джерело твого щастя, це земля твоїх предків, на якій пролито багато крові та поту».

- Учні, прокоментуйте даний вислів.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

І. Розвиток умінь і навичок орієнтування в історичному просторі і часі.

Джерело 1.

Подивіться уважно відеосюжет і дайте відповіді на запитання.

1) А чи була у цих людей Батьківщина?

2) Де і коли відбулася подія?

3) Що стало причиною для депортації кримськотатарського населення?

4) Які наслідки мала ця кампанія?

Джерело 2.

1) Розгляньте карту.  Які адміністративно-територіальні зміни відбулися в УРСР упродовж першого десятиліття після вигнання фашистських загарбників?

2) Назвіть документи, ухвалені за наслідками Другої світової війни, що гарантують непорушність кордонів України. (Радянсько-чехословацький договір -  29 червня 1945 р.; Радянсько-польський договір 16 серпня 1945 р. (остаточно 1951 р.); Радянсько-румунський договір від 10 лютого 1947 р.)

4) Уважно розгляньте карту. Назвіть країни, що після Другої світової війни стали сусідами УРСР.

ІУ.  Вивчення нового матеріалу

- Метод за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації (прийом документальне дослідження)

1) На сьогоднішньому уроці, ми з вами розглянемо тему: «Операція «Вісла»». В історію вона ввійшла, як воєнно-репресивна депортаційна операція, яку організували проти цивільного населення західноукраїнських земель.

Хто, чого і чому?

Саме це сьогодні, на уроці,  ми з вами і з’ясуємо. 

Демонстрація відео сюжету.

2) Виклад нового матеріалу викладачем

- Метод за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації (прийоми пояснювальна лекція, активізація розумової діяльності при викладі знань (порівняння, зіставлення, пригадування інформації))

У 1941 р. радянське керівництво, з початком війни з Німеччиною, підписало Угоду з еміграційним урядом Польщі «Про союз та співробітництво» і вимушене було визнати відсутність легітимної основи територіальних здобутків 1939 р. Громадяни Західної України знову стали вважатись громадянами Польщі. Практично всі польські партії та угруповання виступали за те, щоб землі Західної України залишилися у складі Польщі і після закінчення Другої світової війни (1939 – 1945 рр.).

Вперше територіальні питання розглядали учасники Тегеранської конференції (1943р.).

!!! Учні, пригадайте – Де і коли відбулася Тегеранська конференція? Назвіть її учасників. Які основні питання розглядалися на цій конференції?

На ній було вирішено, що «серцевина Польської держави повинна знаходитись між «лінією Керзона та лінією ріки Одра з урахуванням території Східної Прусії».

Більшість польських організацій і навіть польські комуністи хотіли бачити майбутню Польщу мононаціональною державою. Це розглядалося як метод розв’язання національного, переважно українського питання, яке набуло актуальності ще під час війни.

Починаючи з 1942 р., розпочався фактичний терор, що досяг свого піку в 1943 – 1944 рр. Тільки по двох повітах – Гребешівському і Томасівському (Холмщина) до початку середини серпня 1944 р. було спалено понад 150 тисяч українців.

Офіційною ж точкою відліку, коли українцям не стало «місця на своїй землі», вважається 9 вересня 1944 р., коли Микита Хрущов від УРСР та Едвард Осубка-Моравський із боку Комітету національного визволення Польщі підписали Угоду про евакуацію українського населення з території Польщі та польських громадян з території УРСР.

Евакуйованим українцям дозволявся «вивіз взуття, одежі, білизни, постільних речей, продуктів харчування, хатніх речей, сільськогосподарського реманенту), упряжі та інших речей домашнього і господарського вжитку загальною вагою до 2 центнерів (200 кг) на одну родину...». Угода передбачала «добровільну взаємну репатріацію» населення.

!!! Робота з терміном. Репатріація – повернення на Батьківщину, з поновленням особам громадянських прав, військовополонених та цивільних осіб, які під час війни опинилися за межами своєї країни та перебували тривалий час поза Батьківщиною.

Та насправді все було не так. Переселяли примусово, з численними жертвами. Українцям створювали нестерпні умови життя, аби прискорити очищення території Польщі від національних меншин.

Рішення Кримської конференції та договори між СРСР і Польщею 1945 р. внесли зміни у визначення кордону не на користь України.

!!! Учні, пригадайте – Де і коли відбулася Кримська конференція? Назвіть її учасників. Які основні питання розглядалися на цій конференції?

У складі Польщі опинилися споконвічні українські землі Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя, названі публіцистами Закерзонням. Тут проживало 150 тисяч українців.

!!! Робота з терміном. Закерзоння – територія українських земель, що залишилась у складі Польщі на захід від «лінії Керзона» (Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Бойківщина та Лемківщина).

Нове розмежування кордонів супроводжувалось переміщенням великої кількості населення. До Польщі було переселено у 1944 – 1946 рр. майже мільйон осіб, переважно польського населення. Тоді ж до України з Польщі прибуло майже 520 тис. українців.

До районів масового виселення українського населення направили три піхотні дивізії Війська Польського. Переселення українського населення здійснювали польські війська, народна міліція, управління безпеки, нерідко без попередження. На збори відводилася доба, а то й від 2 до 5 годин. Люди не встигали забрати з собою навіть найнеобхідніші речі.

Депортованим не дозволялось обирати місце проживання.

!!! Робота з терміном. Депортація - примусове переселення, вигнання чи висилка з постійного місця проживання або з держави окремих осіб чи народів. Застосовується як засіб карного чи адміністративного покарання.

Зі 192 000 українців Холмщини і Підляшшя, вивезених в 1944 – 1946 рр., понад 146 тис. були вивезені до північно-східних областей України. Переселенці залишили в Польщі 461 317 га власної землі. А те, що вони привезли до СРСР (худобу, техніку), невдовзі забрали в колгоспи.

До переселенців у колгоспах ставились з недовірою, називаючи «бандерівцями». До колгоспної системи переселенці звикнути не могли, тому всіма правдами й не правдами перебирались на західноукраїнські землі.

Переселення українців в Радянську Україну не розв’язало українського питання в Польщі. Понад 220 тисяч залишилося, в тому числі 150 – 160 тисяч осіб на своїх етнічних змішаних польсько-українських землях.

Це питання потрібно було негайно вирішувати обом урядам як радянському, так і польському прокомуністичному. 

Документи свідчать, що ідея проведення операції «Вісла» з’явилась наприкінці 1946 – на початку 1947 рр. Військові частини, що діяли на території південно-східних воєводств Польщі, отримали наказ скласти списки українських та змішаних родин. Протягом місяця заступник начальника Генерального штабу Польщі генерал-майор Моссор здійснював інспекцію воєводських комітетів безпеки в Рюшеві, Кракові, Любліні. У звіті голові Державного Комітету Безпеки, міністрові національної оборони маршалові Жимерському він запропонував виселити українців «окремими родинами, розпорошивши по всіх Повернених Землях, де вони швидко асимілюються».

!!! Робота з терміном. Асиміляція – уподібнення, злиття одного народу з іншим, внаслідок чого один із них втрачає свою мову, культуру, національну свідомість.

План депортації українців, і керування операцією «Вісла» здійснював генерал-майор Моссор.

Формальним приводом для реалізації операції «Вісла» стало вбивство 28 березня 1947 р. віце-міністра національної оборони Польщі К. Сверчевського. Через кілька годин після вбивства Сверчевського Політбюро Польської Об’єднаної Робітничої Партії прийняло рішення про виселення українців. Мотивуючи згадане рішення, польська комуністична влада поінформувала, що виселення українського населення є наслідком вбивства «популярного» генерала сотнею «Хріна» і має на меті боротьбу з українським підпіллям.

Далі події розгортались з великою швидкістю.

17 квітня була сформована оперативна група «Вісла» для ліквідації куренів УПА і для виселення з території Люблінського, Ряшівського, Краківського воєводств українського та змішаного населення.

23 квітня політбюро ЦК ПОРП вирішило відправити цивільне українське населення, запідозрене у сприянні УПА, до табору в Явожно. То була колишня філія фашистського концтабору Освенцім, перетворена поляками на початку 1945 р. на Центральний табір праці.

Демонстрація відеоролику.

ІУ. Закріплення нових знань.

- Метод пізнавальної діяльності (прийом «Змагання» - введення в урок елементів гри, який заснований на груповій діяльності учнів. Мета — формувати уміння виділяти головне, істотне; закріплювати спеціальні та загальнонавчальні знання, уміння та навички).

Робота з документами

Викладач: Яка ж мета була у правлячих колах Польщі?

Документ 1.

«Основною метою переселення поселенців за акцією «Вісла» є їх асиміляція в новому польському середовищі. Не вживати щодо цих поселенців назви «українець». У разі, якщо з поселенцями на Повернуті Землі пробрався інтелігентський елемент, треба його селити окремо і далеко від громад, де живуть поселенці з акції».

Питання до групи: Чому, на вашу думку, так вчиняли з інтелігенцією західноукраїнського населення?

Викладач: У документі №2 витягу з «Таємної інструкції», яка була адресована командирам військових частин, що проводили виселення зазначалось…

Документ 2.

«У день евакуації на світанку перекрити виходи з села, щоб не допустити втечі цивільного населення, передовсім у напрямку лісу.

На світанку оголосити про збір усього населення на вибраному місці і рішуче й безкомпромісно заявити, що з метою уможливити їм спокійне життя і працю, уникнути непотрібних жертв цивільного населення, в ході боротьби з бандитизмом у районі сіл і самих селах, за розпорядженням головних властей населення вони (українці) переселяються на віднайдені терени. Будь-хто, без уповноваження залишившись на місці, буде вважатись за члена банди і трактуватись як такий».

Питання до групи:  Про яку банду йдеться у документі?

Документ 3.

«Військо Польське мало величезну кількісну і технічну перевагу - до боїв з повстанцями долучали навіть авіацію. Під час операції “Вісла” у 1947 р. взяли участь 21 тис. солдатів польського війська, відділів Корпусу Безпеченьства Публічного, військ прикордонної зони, міліції, служб охорони залізниці. Крім цього, допомогу надавали загони радянської та чехословацької армій, які не допускали воїнів УПА до перетину кордону.

До підсумкового звіту командування оперативної групи «Вісла» був доданий перелік втрат серед українських повстанців.

Протягом 20 квітня – 24 липня 1947 р. УПА втратила 1 335 вояків, у тому числі 519 убитими, 564 полоненими й 228 засудженими на смерть і до різних строків ув’язнення. Із 17 командирів сотень 10 загинуло, 4 засуджено до страти.

27 травня 1947 р. військовий прокурор оперативної групи (ОГ) «Вісла» отримав таємну інструкцію, згідно з якою смертні вироки, винесені військовим судом ОГ «Вісла» людям, причетним до діяльності ОУН-УПА, почали виконувати одразу після закінчення процесу. Вироки виносили протягом чотирьох - семи днів».

Питання до групи: То з ким насправді велася боротьба?

Документ 4.

Доповідна штабу операції «ВІСЛА»: «Згідно з розпорядженням, переселені українці були розміщені у великому розпорошенні. ...Небезпечні родини були поселені лише по одній, у кожному селі, і не були змішані з іншими родинами.

Переселенців розмістили за 30 км від воєводських міст та моря, а також 50 км від державних кордонів. В одній місцевості число українців не перевищує 10 % по відношенню до польського населення».

Питання до групи: Чого остерігалася польська прокомуністична влада?

Документ 5.

Доповідна штабу операції «ВІСЛА»:  «Українці під постійним наглядом. Вони ознайомлені, що не можуть змінювати місцезнаходження. Під час перепису населення полонізовано деякі українські прізвища та імена. Українці не вживатимуть на нових місцях  рідної мови та культури. Органи місцевої влади забороняють вживати назву «українець». Замість цього заертаються до переселенців, вживаючи термін «поселенець з Операції “В”».

Заборонена діяльність греко-католицької церкви, (до якої належало 70% українців). Священики разом із єпископами Йосафатом Коциловським та Григорієм Лакотою були репресовані».

Питання до групи: Прокоментуйте цей документ?

Викладач: Від моменту прибуття на північні та західні землі Польщі поляки ставилися до українців з нехтуванням та підозрою.

Бліц-закріплення.

1. Коли вступило в завершальну стадію виселення українців з південно-східної Польщі? ( У 1947 р.)

2. Хто спланував операцію «Вісла»? (Польські власті за погодженням з радянським керівництвом)

3. Що означає   воєнно-репресивна депортаційна великомасштабна операція?

4. Чи вважаєте ви, що операція «Вісла» була  помстою тоталітарної влади українцям? Якщо так, то за що? (За підтримку формувань ОУН-УПА, що діяли тут з часів війни).

У. Підсумок уроку та виставлення оцінок.

Але, як би дивно це не звучало, більшість польського суспільства й досі вважає, що операція «Вісла» була необхідна.

Польський Сейм так і не визнав, що вона була злочином.

Українці у Польщі стали розпорошеною діаспорою, позбавленою опори у тому, що для кожного народу найдорожче - мала батьківщина, батьківська земля.

Та на цьому трагедія українців не завершилась, оскільки в травні – жовтні 1951р. мала місце ще одна депортація. Суть її полягала в тому, що, за польсько-радянською угодою, частина земель з природними багатствами в районі Львівсько-Волинського вугільного басейну відійшли СРСР, натомість Польща отримала землі Устрицького та Стрілківського районів Дрогобицької області. З десятків сіл і містечок були вивезені українці на схід та південь України.

На жаль, наслідки депортації й досі не отримали політико-правової оцінки. Та, я думаю, що сьогоднішній урок наблизив нас до переосмислення минулого, задля того, щоб таке більше ніколи не повторилось.

УІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати опорний конспект.

2. Опрацювати текст підручника з історії України 11 клас, Ф.Турченко.

3. Блог Іванової О.Г. (anelsan92.blogspot.com) – Розділ «Підручники» – Історія України, 11 клас

3. Підготувати доповідь на тему: «Демографічні зміни у повоєнні роки».