Планети та планетні системи. Сонячна система.

Розробка уроку з природознавства   Вчитель: Чумак А.І.     Урок №23    Дата: __________

Планети та планетні системи. Сонячна система.

Мета 

- навчальна: сформувати поняття «планета», ознайомити з планетами Сонячної системи, формувати знання про відмінності між планетами, розміри планет, природу їхнього обертання, уміння порівнювати та створювати просторові уявлення про розміри небесних тіл, відстані між ними, взаємне розміщення тіл, забезпечити практичне спрямування вивчення астрономічних явищ; 

- розвивальна: розвивати в учнів уявлення про навколишній світ, бажання самостійно опановувати невідоме, популяризувати астрономічні знання, формувати науковий світогляд; 

- виховна: виховувати цікавість до навколишнього світу, відповідальне ставлення до своєї планети.

Тип уроку: вивчення й первинного закріплення нових знань.

Обладнання: атлас, підручник, зошити, відеоматеріали з Інтернет-ресурсів за темою «Планети», фотографії планет.

Очікувані результати: учні відкриють для себе нові астрономічні поняття, дізнаються цікаве з міфології, знатимуть відмінності між планетами, про поділ планет на групи, усвідомлять унікальність Землі.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

* Прийом «Загадка»

На синьому килимі 

Жовті зерна посіяні. 

(Небо і зорі)

У синьому мішечку 

Золотих ґудзиків багато. 

(Небо і зорі)

Розісланий килим, 

Розкиданий горіх. 

Ні килима не підняти. 

Ні гороху не зібрати.

(Небо і зорі)

Уся дорога всипана горошинками. 

Торох, торох, розсипався горох, 

Почало світати — нема чого збирати.

(Зорі)

Білі квіти, в день в'януть, 

А ввечері розквітають.

(Зорі)

Аж до раночку вночі 

Дід-пастух овець лічив. 

Вийшло сонечко з-за гаю... 

Де вони тепер — не знає.

(Місяць, зорі)

Нічне небо прикрашають, 

Мерехтять вони, палають. 

Безліч складено казок 

Про красунь нічних —... (зірок).

Нічного неба оберіг, 

І схожий бік його на ріг. 

Козак моторний, красний. 

Хто ж цей красень ясний?

(Місяць)

Учитель. Багато прислів'їв, приказок та загадок склав народ про зорі. Сонце та Місяць. Чому ж їх немає про планети, що так само, як наша Земля, кружляють навколо Сонця?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. А на цьому уроці ми з вами дізнаємося про планети більш детально. З давніх часів люди знали про існування планет. Люди дали їм назви, що збереглись до сьогодні і пов'язали їх з іменами богів. Зараз ми з вами ознайомимося з походженням цих назв.

- Походження назв планет

- Випереджальне завдання учнів

- Венера — римська богиня кохання та краси. 

- Марс — римський бог війни. 

- Меркурій — римський бог торгівлі. 

- Юпітер — бог-громовержець, верховний римський бог.

- Нептун — римський бог морів та судноплавства, брат Юпітера. 

- Плутон — грецький бог підземного царства мертвих, брат Посейдона (римського Нептуна) та Зевса (римського Юпітера).

- Сатурн — римський бог землі і родючості, врожаю — батько Юпітера.

- Уран — грецький бог неба (у римлян теж), батько Кроноса (римського Сатурна), дід Зевса (римського Юпітера).

- Що таке планети

- Розповідь учителя з елементами бесіди

- Планети — це кулеподібні тверді тіла великих розмірів.

На відміну від зір, вони не випромінюють світло і тепло. Планети, що розташовані поруч з Землею, обертаються на різних відстанях навколо Сонця за власними траєкторіями, які називають орбітою. Ми будемо говорити саме про ці планети. Світяться вони на небі відбитим від Сонця світлом. Відрізняються за розмірами і розташовані на різній відстані від Сонця. Залежно від цього вони отримують різну кількість сонячного тепла, тому чим далі від Сонця, тим холодніше на планетах. Усі планети Сонячної системи поділяють на дві групи.

* Прийом «Проблемне питання»

- Подивіться на зображення Сонячної системи. На які групи поділили би планети ви? За якою ознакою?

- Планети земної групи

- Розповідь учителя з елементами бесіди

Меркурій, Венера, Земля і Марс — планети земної групи. Мають порівняно невеликі розміри, значну густину та складаються здебільшого з твердих речовин.

- Планети-гіганти

Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун — планети-гіганти. Мають великі розміри, малу густину та складаються переважно з газів. Маса планет-гігантів становить 98 % від сумарної маси планет Сонячної системи.

- Характеристика планет

- Випереджальне завдання учнів

Інформаційне повідомлення учнів у супроводі відеоматеріалів, презентацій. Протягом виступу учнів інші систематизують дані про планети у таблиці.

МЕРКУРІЙ 

Відстань планети до Сонця змінюється у межах від 46 млн км до 70 млн км. Меркурій — найменша з усіх планет, її діаметр усього 5000 кілометрів. Хоч Меркурій і розташований найближче до Сонця, на ньому крижані ночі. До того, як зонд «Марінер 10» пролетів поблизу Меркурія в 1974 році, про цю планету було відомо зовсім мало. Вона розташована так близько до Сонця, що сліпучий блиск робить майже неможливим спостереження за нею із Землі.

Фотографії із зонда показують планету, схожу на наш Місяць, з такими ж глибокими кратерами і високими скелями. Поверхня планети вкрита пористою речовиною темно-бурого кольору. Меркурій оточений дуже тонким шаром газів, переважно воднем, гелієм і неоном.

Оскільки атмосфери, яка б утримувала тепло, нема, то температура коливається від +425 °С на сонячному до -173 °С на темному боці планети. Меркурій обертається так повільно, що один день продовжується майже 59 земних, але рухається навколо Сонця так швидко, що «рік» завершується всього лиш за 88 земних днів. У Меркурія нема супутників.

ВЕНЕРА

Відстань планети до Сонця 108,1 млн км. Венера — найближча сусідка Землі. Вона стала першою планетою, яку почали вивчати за допомогою зондів ще у 1962 році. У грудні 1978 року чотири безпілотні космічні кораблі — «Піонер Венера 1» (США), «Піонер Венера 2» (США), «Венера 11» (СРСР) та «Венера 12» (СРСР) приземлялись або виходили на орбіту Венери.

Хоч у планети схожі із Землею розміри і будова, проте умови на її поверхні нагадують справжнє пекло. Венера має щільну атмосферу, переважно з вуглекислого газу. Хмари переважно складаються тут із сірчаної кислоти, що надає Венері жовтувато-білого кольору. Дощі на Венері кислотні. На ній два материки розміром з Африку й Австралію, можливо, є і моря.

Діючі вулкани дозволяють припустити наявність тих самих процесів на поверхні, що й на Землі. Один з вулканів — це велетень, який має понад 240 км в основі і 11 км у висоту. 70% всієї площі Венери — рівнини, 20% — низини і 10% — гірські райони. Венера одержує вдвічі більше сонячного світла, ніж Земля, захищена щільною атмосферою тому температура поверхні становить +464 °С і спроможна розплавити свинець!

Венера обертається у напрямку, протилежному Землі. Сонце встає там на заході. Ця планета обертається так повільно, що 1 день на ній дорівнює 117 земним. Але рік коротший, всього лиш 225 земних днів. У Венери нема супутників.

ЗЕМЛЯ

Наша унікальна планета розміщена на відстані 149,5 млн км від Сонця. Понад 70% земної поверхні вкрито водою, яка може перебувати в твердому, рідкому та газоподібному станах. Водяна пара затримується в атмосфері Землі, що робить її особливо яскравою в середині Сонячної системи.

Навколо нашої планети розміщена атмосфера, що складається переважно з кисню, азоту та вуглекислого газу. Атмосфера захищає нас від шкідливого впливу сонячної радіації. Також вона спалює більшість метеорів до того, як вони зможуть досягти поверхні Землі.

Досить складно зазирнути всередину нашої планети, адже навіть найглибші свердловини мають глибину 10 км. Вік найстаріших порід земної кори перевищує 4,5 млрд років. Один повний оберт навколо Сонця Земля робить за 365, 25 днів — це і є рік. Кожний четвертий рік ми підсумовуємо ці дробові частини і додаємо один день до лютого, називаючи цей рік високосним. Земля — єдина планета Сонячної системи, на якій існує життя.

МАРС

Відстань його від Сонця — 227,7 млн км. Довгий час вважали, що на цій планеті найбільш вірогідне існування життя. Із середини 60-х років до 80-х космічні зонди «Марінер» (США), серія «Марс» (СРСР), «Вікінг 1 і 2» (США) і «Фобос» (СРСР) досліджували Марс. Зонди не виявили ніяких доказів життя, але ж усе-таки стало очевидно, що Марс чимось схожий на Землю. Наприклад, атмосфера Марса переважно складається з вуглекислого газу (як на Венері), але є трохи і кисню, й азоту (як на Землі). В атмосфері Марса присутня вода, але порівняно із Землею це лиш 0,001 %. Проте цього досить, щоб конденсувати і формувати хмари і туман. Дні на Марсі майже такої ж тривалості, як і на Землі — 24 години 39 хвилин. Але оскільки Марс далі від Сонця, йому потрібно для проходження по своїй орбіті вдвічі більше часу, ніж Землі, — 1,9 земних років. Вісь Марса нахилена майже під тим же кутом, що й у Землі, звідси і пори року, щоправда, літня температура досягає лише -5 °С, а зимова опускається до -87 °С, заморожуючи вуглекислий газ у полярних районах Марса до льоду. Поверхня Марса здається порізаною колись у далекому минулому стрімкими потоками. Багато що нагадує долини, берегові лінії, русла річок і острови. На Марсі один з найбільших вулканів Сонячної системи — вулкан Олімп. Його ширина біля основи понад 700 км і понад 23 км висота. Червона поверхня Марса — це результат залізистого пилу, який вкриває більшу частину планети. Марс вдвічі менший за Землю і має два супутники. Це невеликі астероїди, спіймані притяганням Марса. Вони називаються Фобос і Деймос.

ЮПІТЕР 

Відстань до Сонця — 777,6 млн км. Це найбільша планета в нашій Сонячноій системі, її маса в 300 разів більша за земну. Така кількість маси свідчить про величезну гравітаційну силу. Це дозволяє Юпітеру мати 67 супутників. Він має також незначні набори кілець. Космічні зонди почали вивчення Юпітера в 1972 році. Після проходження астероїдного поясу зонди відправили на Землю зображення кулі, що обертається, з рідкого водню, оточеної атмосферою, що містить переважно метан і аміак. Температура на рівні хмар -140 °С. Дані з Юпітера засвідчують те, що там постійний шторм, який бачимо на фотографіях як червону пляму. День на Юпітері дещо менший — 10 годин. Проте цій планеті потрібно майже 12 земних років, щоб пройти по своїй орбіті навколо Сонця. Чотири найбільші супутники Юпітера, що називаються супутниками Галілея, уперше відкриті вченим у 1620 році. На відміну від Юпітера, вони тверді. Ганімед — найбільший супутник у Сонячній системі, такого ж розміру, як Меркурій. Супутник Європа — вкритий замерзлою водою. Біологи вважають, що в морях під льодами можуть існувати деякі форми життя. Космічний корабель «Вояджер» надіслав фотографії двох кілець пилу, що оточують планету. Невідомо, з чого складаються ці скупчення, — з уламків давніх зіткнень чи це просто частки і камені, притягнуті гравітаційною силою Юпітера.

САТУРН

Відстань до Сонця — 1425,6 млн км. Подібно Юпітеру, Сатурн — газоподібна планета, що складається з водню. На її поверхню ллють аміачні дощі. Сатурн — планета величезна, друга за розмірами після Юпітера і в 9,5 рази більша від Землі. Температура на рівні хмар льодова-----180 °С. Сатурн оточений тисячами кілець кольору паленого цукру, які утримує на одному місці гравітаційне притягання. Ці кільця складаються з частинок льоду і каміння розміром від пилинок до валунів. Учені не впевнені, ці кільця — залишки матерії, які не ввійшли до складу планети, чи це супутник, розірваний гравітаційною силою Сатурна. День на Сатурні — 10 годин 34 хвилин. Через значну віддаленість від Сонця йому потрібно ЗО земних років, щоб зробити повний оберт навколо нього.

УРАН

Відстань до Сонця — 2868,1 млн км. Хоч ця планета і була відкрита Вільямом Гершелем ще в 1781 p., але про неї було мало що відомо, поки «Вояджер 2» не пролетів повз планету у 1986 p., через 4,5 року після відвідання Сатурна. Уран — третя за величиною планета, вона в 4 рази більша за Землю. Газоподібна планета має атмосферу, схожу на атмосферу Юпітера і Сатурна — складається переважно з водню, гелію, аміаку, метану. Метан надає Урану блакитно-зеленуватого забарвлення. Температура на рівні хмар -200 °С. Вісь Урана дуже нахилена, тому кажуть, що він обертається лежачи. Період обертання Урана навколо Сонця — 84 роки. У результаті північний полюс Урана обернений до Сонця протягом 42 років — там день. Потім те ж саме відбувається на південному полюсі. Дні на Урані короткі — ледь більше 17 земних годин. «Вояджер 2» визначив, що Уран оточений, у крайньому випадку, 11 темними кільцями і на його орбіті не менше 15 кам'яно-льодяних супутників. Ця планета світиться загадковим ультрафіолетовим блиском, що називається «електросвітінням».

НЕПТУН Відстань до Сонця — 4494,1 млн км. Пройшовши біля Урана, «Вояджер 2» досяг Нептуна 1989 р. — остання зупинка за 12-річ-ну мандрівку в космосі. Дані, надіслані на Землю, засвідчують, що у Нептуна 13 супутників і 4 кільця з каменю, пилу і льоду. Учені вважають, що супутник Тритон колись міг бути самостійною планетою, але гравітація Нептуна, яка в 1,5 раза сильніша за земну, притягла його у свою орбіту мільйон років тому. Нептун робить повний оберт навколо Сонця по своїй орбіті за 165 земних років. День на ньому триває 16 годин. Нептун у 4 рази більший за Землю і дещо менший Урана. Його атмосфера містить водень, гелій і метан. По-годні умови дуже сурові — з вітрами (швидкість до 640 км/год) і Великою темною плямою — постійним ураганом.

V. ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

* Прийом «Світлофор» » Планети — це великі кулеподібні небесні тіла, що світяться

власним світлом. » Великі планети, що обертаються навколо Сонця, належать до

групи планет-гігантів.

- Навколо всіх планет обертаються супутники.

- Планети поділили на такі групи — гіганти та карлики.

- Усі планети обертаються навколо своєї осі.

- Час обертання навколо своєї осі у планет різний.

* Прийом «Мікрофон»

- На які групи ділять планети?

- Чи є подібні до Землі планети?

- Чи всі планети мають природні супутники?

VI. Підсумок уроку. 

* Прийом «Віршовані рядки»

За порядком усі планети Назве будь-який із нас: Раз — Меркурій, два — Венера, Три — Земля, чотири — Марс. П'ять — Юпітер, шість — Сатурн, Сім — Уран, за ним — Нептун.

* Прийом «Роблю висновок»

- Планети — це великі небесні тіла.

- Це кулеподібні тверді тіла великих розмірів, що обертаються на різних відстанях навколо Сонця за власними траєкторіями.

- Планети, розташовані близько біля Сонця, мають високі температури. Найближчою до Сонця планетою є Меркурій.

□ 3 віддаленням від Сонця температура знижується.

□ Земля ж розташовується на такій відстані від Сонця, що більша частина води перебуває в рідкому стані, що дало можливість виникнути життю на нашій планеті. Атмосфера Землі містить кисень.

- На Марсі температурний режим подібний до земного, але в атмосфері переважає вуглекислий газ. а Юпітер — найбільша планета.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

- Опрацювати параграфи підручника: § _________, доповнити таблицю.

- Підготувати міні-проект з тем: «Космос далекий і близький» або «Світ галактик».

- Творче завдання: написати твір-фантазію «Подорож на планету...». У творі обов'язково повинна бути дійсна характеристика планети.