___________
уроку фізики у 8 класі
Тема уроку: Плавлення та кристалізація твердих тіл. Питома теплота плавлення
Мета уроку: навчальна – навчити учнів розуміти суть теплових процесів — плавлення й кристалізації, переконати їх у сталості температури при плавленні й кристалізації речовини.
розвивальна – формувати в учнів вміння користуватися науково-популярною літературою та виявлення творчих здібностей при розв’язуванні вправ;
виховна – виховати трудолюбивість, точність і чіткість при відповідях і розв’язуванні завдань та навчити дітей «бачити» фізику навколо себе.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Демонстрації:
1. Моделі кристалічних решіток.
2. Набір кристалічних й аморфних тіл.
3. Спостереження за процесами плавлення й кристалізації твердих тіл
План уроку
1. Агрегатні стани речовини.
2. Процес плавлення й кристалізації твердих тіл.
3. Питома теплота плавлення
4. Контрольні питання.
5. Навчаємося розв’язувати задачі.
6. Поміркуй і відповідай
І. Організаційна частина (привітання, перевірка д/з)
ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів
Оголошення теми і мети уроку
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Наочним прикладом цього служить лід, вода й водяна пара. Ці стани називають агрегатними станами.
Ми уже знаємо, що молекули однієї й тієї самої речовини у твердому, рідкому й газоподібному стані нічим не відрізняються одна від одної. Той або інший агрегатний стан речовини визначається розташуванням, характером руху й взаємодії молекул.
Тепловий рух молекул характеризується їх середньою кінетичною енергією. Вона, як відомо, визначає температуру тіл.
У твердих кристалічних тілах молекули розташовані в певному порядку й можуть лише здійснювати коливальний рух біля положення рівноваги.
У рідинах молекули розташовані безладно, хоча й близько одна від одної. Рух молекул у рідині — коливально-поступальний.
Молекули рухаються й взаємодіють одночасно, отже, вони володіють і кінетичною й потенціальною енергією. Відтак, те, чи бути тілу твердим, рідким або газоподібним, залежить від співвідношення обох видів енергії. А зміна цього співвідношення й призводить до переходу речовини з одного стану в інший.
2. Процес плавлення й кристалізації твердих тіл
Передаючи тілу енергію, можна перевести його із твердого стану в рідкий (наприклад, розплавити лід).
Щоб розплавити тіло, потрібно спочатку нагріти його до певної температури.
Після демонстрації дослідів з плавлення й тверднення кристалічних тіл учні повинні твердо засвоїти три такі положення:
не може перебувати;
Погляньте на рисунок: температура й снігу, і підталої води залишається 0 °С. Так буде доти, поки не залишиться останній кристалик льоду, навіть якщо температура повітря стане +10°С.
Далі необхідно проаналізувати таблицю температур плавлення. З таблиці видно, у яких межах лежать температури плавлення різних речовин. Наприклад, тугоплавкі метали (вольфрам, титан) можуть застосовуватися для створення космічних кораблів, для виготовлення спіралей теплових електричних приладів, а цезій і натрій можна розплавити в гарячій воді.
3. Питома теплота плавлення
Вся енергія, яку одержує кристалічне тіло після того, як воно вже нагріте до температури плавлення, витрачається на руйнування кристалічних решіток. У зв’язку із цим температура тіла перестає підвищуватися. Досліди показують, що для перетворення різних кристалічних речовин однієї й тієї ж маси в рідину при температурі плавлення потрібна різна кількість теплоти.
Питому теплоту плавлення позначають λ і вимірюють у джоулях на кілограм (Дж/кг).
Необхідно ознайомити учнів з таблицею питомої теплоти плавлення деяких речовин.
Наприклад, питома теплота плавлення міді дорівнює 210 кДж/кг. Це означає, що для того щоб розплавити 1 кг міді, узятої при температурі плавлення (1085 °С), необхідно затратити 210 кДж теплоти.
.
Кількість теплоти, що виділяється при кристалізації тіла, визначається за тією ж формулою:
.
В аморфних тіл, на відміну від кристалічних, немає певної температури плавлення: при нагріванні такі тіла розм’якшуються поступово.
Питання до учнів у ході викладу нового матеріалу
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Навчаємося розв’язувати задачі
Розв’язок. Процес складається із двох етапів: на першому етапі свинець нагрівається до температури плавлення, на другому етапі плавиться.
;
або інакше:
, .
Звідси остаточно одержуємо:
.
Перевіряємо одиниці величин:
.
Обчислюємо необхідну для плавлення енергію:
.
Відповідь: 126 кДж.
2. Скільки міді, що має температуру 85 °C, можна розплавити, передавши їй кількість теплоти 295 кДж?
3. У калориметрі знаходиться вода масою 2 кг, температура якої 30 °C. У калориметр поміщають лід при температурі 0 °C. Якою могла бути маса льоду, якщо він весь розтанув?
Відповідь: m ≤ 0,76 кг.
1. Чи буде плавитися чавунна деталь, кинута в розплавлену мідь?
2. Чи можна в алюмінієвій посудині розплавити цинк? Відповідь обґрунтуйте.
3. Чи може внутрішня енергія тіла змінитися без зміни температури? Наведіть приклади, що підтверджують вашу відповідь.
4. Яке тіло має більшу внутрішню енергію: шматок льоду при температурі 0 °C або вода, яку отримали із цього шматка, що має температуру 0 °C?
5. Узимку на балконі лежить мідна пластинка й крижинка такої ж маси. Питома теплота плавлення в міді значно менше, ніж у льоду. Чи означає це, що для плавлення мідної пластинки в цьому випадку буде потрібно менше енергії, ніж для плавлення крижинки?
V. Домашнє завдання:
Опрацювати теоретичний матеріал за підручником та виконати вправи після параграфа § 44 ст.218-224, вик впр.№44.2-3
1