Початок Української революції. Створення ЦР. Українізація армії.

Тема: Початок Української революції. Створення ЦР. Українізація армії.

Мета: з’ясувати  мету та програму  Центральної Ради, розглянути перший етап  Української революції та його особливості,  розвивати  навички 

аналізу історичних фактів,   вміння працювати з джерелами інформації та узагальнюючими таблицями,   сприяти формуванню національної  свідомості 

учнів,  їх історичної пам’яті, пошани до державотворчих традицій в Україні.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ:

Знаннєвий компонент: розкрити причини революції та її наслідки в Україні; розглянути особливості державотворення; визначити характер Української революції.

Діяльнісний компонент: розвивати в учнів уміння логічно мислити, робити висновки й узагальнення на основі альтернативних поглядів на проблеми та історичні факти; аргументовано відстоювати власні погляди; розвивати практику участі в обговоренні, дискусії на задану тему; удосконалювати уміння оцінювати історичні події та процеси; закріплювати навички аналітичного підходу до історичних джерел.

Ціннісний компонент: сприяти вихованню в учнів загальнолюдських духовних, ціннісних орієнтацій на основі особистісного усвідомлення досвіду історії, формувати критичне мислення та громадянську свідомість, сприяти розвиткові лідерських ініціатив та здатності успішно діяти в швидкозмінному середовищі.

Очікувані результати: формування учнями власних суджень про причини змін у масовій психології та свідомості населення щодо порушень прав людини в революційних умовах.

НАСКРІЗНІ ЗМІСТОВІ ЛІНІЇ: «Громадянська відповідальність» «Патріотичність та відданість справі»

КОМПЕТЕНТНОСТІ:

•                  соціальна синергетична діяльність, робота в групах, колективна робота; 
•                  хронологічна періоди революції в Росії та Україні, порівняння соціального та економічного життя народу;
•                  інформаційно-комунікаційна робота з джерелами, пошук інформації;
•                  мовленнєва обговорення у групах, дискусія між групами, аргументоване підведення висновків;
•                  міжпредметна всесвітня історія, українська мова, мистецтво, правознавство;
•                  логічна аналіз документів та власної діяльності; 
•                  аксіологічна вирішення проблемних питань, проведення паралелей із сучасністю;
•                  проектно-технологічна конструювання, створення діаграм.

 

МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ:

•                  словесні: бесіда (як підготовка до роботи та засіб зосередження уваги); пояснення (як постановка пізнавального завдання, форма міркування); розповідь (використовується з метою підготовки учнів до виконання завдання, підведення підсумку);
•                  наочні: схеми, ілюстрації, відео;
•                  практичні: аналіз джерел інформації, проектна діяльність, висновки. 

 

ТЕХНОЛОГІЇ: кооперативного навчання (робота в малих групах); колективного групового навчання, проектного навчання, опрацювання дискусійних питань, 

критичного мислення, цілепокладання та практичні технології

 

Тип уроку: урок застосування знань, умінь та навичок

Основні поняття: Українська революція, Центральна Рада, Тимчасовий уряд.

Основні дати :17 (4) березня 1917р. - утворення ЦР;

19 березня (1квітня)1917 року - віче на Софійській площі в Києві;

19 (6) квітня 1917р. – проведення Українського національного конгресу в Києві.

Обладнання: Портретні зображення, документи, таблиці, комп’ютер і відеоролик, презентація, ілюстрації підручника, атласи, історична карта.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.Бесіда за запитаннями

1. Пригадайте події з історії в 1915-1916 рр. (хронологічна компетентність)

2. В якому стані перебували українські землі на початку 1917 року?

  Україна на тлі світових подій, у першій чверті XX ст. не була передовою європейською країною. Вона навіть не була державою. Але в 1917 році Україна отримала шанс змінити хід своєї історії, і від історії  українського народу перейти до історії української державності. Протягом наступних уроків ми визначимо хід української історії 1917-20 рр., дізнаємось чому ці події називаються українською революцією,  з’ясуємо чи використала Україна шанс. Який їй був наданий…

Революційні події в Україні були пов’язані із революцією, що відбувалась у Російській імперії. Чому назрівала революційна ситуація в Російській імперії, а можливо це була випадковість? Спробуємо розібратись.

       У 1917 році у всіх воюючих країнах (крім США, що вступила у війну у 1917 р. на боці Антанти) розпочалась політична і економічна криза. Особливої гостроти вона досягла в Російській імперії. Основні ознаки кризи в Російській імперії:

*  Зростає недовіра народу до державних органів влади.

*  Державні органи влади, що погано контролювали ситуацію в країні, були нездатні досягти позитивних змін ані на фронті , ані в тилу.

*  Дедалі частіше відбуваються повстання робітників, селян, солдат.

*   Більша частина підприємств не працює.

*  Починається нестача продовольства (хліба).

*  Стрімко зростає безробіття.

*  Знецінюються гроші (інфляція), зростають ціни.

        Російський цар Микола ІІ вважав, що кризу можна здолати, тому численні попередження (з боку депутатів Думи, лідерів політичних партій) про катастрофічний характер подій він залишив без належної уваги.

       Отже, чітко стає зрозуміло, що в країні назріває соціальний вибух . Тому революція в Росії не була випадковістю - це було закономірно.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

       Перед тим як ми розпочнемо вивчення нового матеріалу, давайте зупинимося на ключовому терміні сьогоднішньої теми – революція.

Асоціативний кущ:  Зміни;  Докорінний переворот;  Зміна влади;  Народне невдоволення;  Хаос;  Кровопролиття;  Боротьба за владу;   Криваві сутички.

       Отже, як говорить словник – революція – це докорінний переворот, зміни; швидка зміна встановленого політичного, соціального чи економічного порядку суспільства здебільшого насильницьким способом.

        Кінець лютого 1917 р. став для російського царизму фатальним. Стихійна хвиля народного невдоволення, швидко набираючи силу, переросла в революцію. Ситуація в Росії мала такий вигляд: верхи не можуть, а низи не хочуть жити по-старому. Протягом надзвичайно короткого часу (23 лютого до 2 березня) самодержавство впало, Микола ІІ зрікся влади і фактично в країні встановився республіканський лад. Чим можна пояснити перемогу над царизмом?

• Кризовим станом імперії;
• Гостротою політичних, соціально - економічних та національних проблем;
• Зростаючою активністю політичних сил;
• Зниженням авторитету та слабкістю реально існуючої влади;
• Потужним каталізатором подій, яким стала Перша світова війна.

Як вплинули ці події на ситуацію в Україні ми можемо відповісти після дослідження проблемного питання:

Чому події 1917 року в Україні  можна назвати Початком національно-демократичної революції?

План

1.              Лютнева революція в Росії.
2.              Українські політичні партії.
3.              Утворення Центральної Ради.
4.              Українізація армії.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Лютнева революція в Росії.

        Революційна ситуація, що склалася в Петрограді на початку 1917 року. Сприяла блискавичному розгортанню подій, що почалися з мітингів 8 березня (23 лютого), перетворилися у загальний політичний страйк і переросли у збройне повстання. Вже 12 березня було створено Петроградську раду робітничих і солдатських депутатів. В Державній Дужі утворився перехідний орган влади - Тимчасовий комітет на чолі з М. Родзянко.

        15 (2) березня Тимчасовий Комітет призначив Тимчасовий уряд на чолі з князем Г. Львовим.

        Тим часом в Україні склалося гарне підґрунтя для того, щоб спробувати створити свою державу із органами влади.

Українські громадські організації та політичні партії.

        Щоб мати відповідь на проблемне запитання, потрібно знати, які політичні сили були гравцями на українській політичній сцені 1917 року.

Робота в групах. (Хронологічна компетентність)

         Учні заздалегідь отримали випереджальне завдання опрацювати матеріал про політичну ситуацію та діяльність партій у революційний період на території України. І за декілька хвилин, обговоривши матеріал, представлять його нашій увазі, в процесі заповнюючи таблицю.

 

Назва партії	Учасники	Мета

 

 Перша група - Українська партія соціалістів – федералістів (УПСФ), Українська партія соціалістів – революціонерів (УПСР) (есери)

Друга група - Українська соціал – демократична робітнича партія

(УСДРП) (есдеки).

Третя група – Українська демократично - хліборобська партія (УДХП)

Четверта група - Українська партія соціалістів – самостійників (УПСС)

Пята група – Політична ситуація та наслідки різноголосся в партіях.

Утворення Центральної Ради.

        Вже на другий день звістка про революцію в Петрограді докотилася до Києва. Після Лютневої революції питання про самовизначення України опинилося в епіцентрі політичної боротьби. Таке вирішення українського питання вже на початку 1917р. не відповідало вимогам часу, якісно новому рівню національного руху і тому не тільки продовжувало тертя, численні суперечності та протиріччя між різними політичними силами, а й зумовило появу в Україні ще одного альтернативного центру влади - ЦР.

Повідомлення про М. Грушевського

 

Робота з таблицею на моніторі (хронологічна компетентність)

Орган влади	Політична програма	Представники	Мета
Центральна Рада	виконання функцій представницького органу тимчасового державного управління, скликання українського парламенту, формування уряду, вирішення національного питання та соціальних проблем українського населення, досягнення автономії України.	Голова УЦР: Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934рр), заступники–Дмитро Антонович (УСДРП) і Дмитро Дорошенко (ТУП)	вирішенні національного питання, досягнення автономії України

 Робота з документом визначити до чого закликала  ЦР.

Перша відозва Центральної Ради

9 березня 1917 р.

Народе Український!

        Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям Росії. Настав час і твоєї волі й пробудження до нового, вільного, творчого життя після більш як двохсотлітнього сну.

       Уперше, Український тридцятиміліонний народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш собі сам кращу долю кувати.

       Впав царський уряд, а тимчасовий оголосив, що незабаром скличе Установчі Збори на основі загального, рівного, прямого виборчого права. Звідти уперше на весь світ пролунає у всій своїй силі справжній голос Твій, справжня воля Твоя. До того ж часу ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав, які Тобі природно належать і які Ти повинен мати, Великий Народе, сам хазяїн на Українській Землі.

       А в найближчім часі права на заведення рідної мови по всіх школах, од нижчих до вищих, по судах і по урядових інституціях.

З таким же спокоєм, але рішуче, домагайся, Народе, того ж права для української мови від пастирів церкви, земств, і всіх неурядових інституцій на Україні.

       Народе Український! Селяне, робітники, солдати, городяне, духовенство і вся українська інтелігенція! Додержуйте спокій! Не дозволяйте собі ніяких вчинків, що руйнують лад у житті, але разом, щиро і уперто беріться до роботи: до гуртування в політичні товариства, культурні і економічні спілки, складайте гроші на Український Національний Фонд і вибірайте своїх українських людей на всі місця, організуйтесь! Тільки згуртувавшись, можна добре пізнати всі свої потреби, рішуче за них заявити і створити кращу долю на своїй землі.

      Народе Український! Перед тобою шлях до нового життя. Сміливо ж, одностайно, йди на той великий шлях і в ім'я щастя свого, і щастя будучих поколінь Матері України могутньою рукою твори своє нове вільне життя.

Українська Центральна Рада.

Київ. Року 1917, березня 9. 1917 год на Киевщине.

Українізація армії.

        Українізація армії – процес утворення українських національних збройних формувань із частин російської армії в роки революції.

        Центром українізації армійських частин став Київ. У роки війни тут проходив військову службу засновник українського націоналізму М. Міхновський. Саме він першим висунув ідею створення українських національних збройних сил. 22 березня в Києві відбулися збори солдатів та офіцерів-українців на Софійській площі біля пам’ятника Хмельницькому відбулося віче, які проголосили себе Установчою військовою радою, що розпочинає організацію української армії. За ініціативою М. Міхновського через кілька днів на нараді представників київського гарнізону заснували "Український військовий клуб ім. гетьмана Павла Полуботка" й ухвалили рішення розгорнути невідкладне формування української національної армії. Очолив клуб М. Міхновський. Осередки клубу створювалися на фронтах та в містах України. Вони мали сприяти зростанню національної свідомості військових-українців, поширюючи серед них брошури, журнали й відозви, допомагати об’єднуватися в окремі національні громади та встановлювати зв’язки з клубом.

         5-8 квітня 1917р. відбувся І Український військовий з’їзд, на якому закликалося до українізації армії, створення Генерального українського військового комітету на чолі з С. Петлюрою.   

        Прагнення до організації українських частин виявилося в утворенні Вільного козацтва.

Функції Вільного козацтва
1/ Дотримання правопорядку

2/ Боротба з дизертирством

3/ Боротьба з бандитизмом
                        

 V. Закріплення нових знань та вмінь учнів.

 «Чи можна стверджувати, що події 1917 року в Україні мали характер національно - демократичної революції?».

Учень 1. Виходячи із визначення, що таке революція, то стає зрозумілим , що події на території України у 1917 році - це не що інше, як революція. А характер революції - національно-демократичний, тому що:

• Велася боротьба а за національну автономію України, що мала перерости за повну самостійність української нації - мала національний характер;
• Боротьба за демократичні і політичні права та свободи, а також участь широких мас в подіях засвідчували демократичний характер революції.

* Відкрите запитання «Мікрофон»

        М. Грушевський наголошував: «Україна не тільки для українців, а для всіх, хто живе в Україні, а живучи, любить її, а люблячи, хоче працювати для добра краю і його людності, служити їй, а не оббирати, не експлуатувати для себе». Спробуйте пояснити його позицію. Чи співпадають ваші погляди з означеного питання з точкою зору автора? Відповідь обґрунтуйте.

* Зєднати дату з подією (хронологічна компетентність)

 

1.   2 березня 1917 р.			А) Відозва до українського народу
4 березня 1917 р.			Б) І Український військовий з’їзд
9 березня 1917			В) Утворення ЦР
5-8 квітня 1917 р.			Г) Микола ІІ зрікся престолу

 

VІ. Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя

        Українська революція на першому етапі (березень-квітень 1917р.) характеризується утворенням у березні 1917р. ЦР, основним гаслом політичної діяльності якої була боротьба за національно-територіальну автономіюУкраїни.

        Симон Петлюра якось сказав: «Перед революцією ми були лише етнографічним матеріалом, а тепер, після революції і кривавих років збройної боротьби за свою вільність і державність, Україна як нація, яка знає, чого вона хоче і куди їй йти, - є фактом безперечним навіть для наших ворогів».

VІІ. Домашнє завдання

       Додатки до уроку  Повідомлення про партії

 Перша група: Ми досліджували Українську партію соціалістів – федералістів (УПСФ) (есери), серед яких лідерами були: Д.Дорошенко, С.Єфремов, А.Ніковський, які виступали за проголошення автономії України. Ще одна політична сила представлена есерами це - Українська партія соціалістів – революціонерів (УПСР), лідерами яких були: М.Ковалевський, П.Христюк, В.Голубович, вони співпрацювали з М.Грушевський виступали також за проголошення автономії України і проведення негайної аграрн0ї реформи в інтересах селянства.

Третя  група: наша група працювала над дослідженням діяльності Української соціал – демократичної робітничої партії (УСДРП)або їх ще називали  (есдеки) Лідерами цієї партії були: С.Петлюра, В.Винниченко, М.Порш, вони теж підтримували ідею проголошення автономії України

Друга група:  Ми працювали над документами Української партії соціалістів – самостійників (УПСС), і з’ясували, що вони навпаки виступали за негайне проголошення незалежності України, а представляли інтереси такі постаті як: І.Луценко, І.Липа, О.Макаренко.

Четверта група: виходячи із вивчених матеріалів ми дійшли висновку, що Українська демократично - хліборобська партія (УДХП), яку представляли С.Шемет, В.Шемет,В.Липинський відстоювали інтереси проголошення незалежності України та запровадження приватної власності на землю.

П’ята група: досліджуючи загальну політичну ситуацію в країні ми побачили головну ознаку тодішньої політичної ситуації – двовладдя: Рада та Тимчасовий уряд. Особливістю політичної ситуації в Україні було те, що політичні партії переслідували ідею створення держави, але різними шляхами. Заслухавши товаришів ми зробили висновки, що тодішні партії мали протиріччя у своїх програмних документах, а це призводило до непорозуміння. Та все ж тодішнім політикам вдалося порозумітися і створити Революційний парламент України.

 

М. С. Грушевськии - біографія.

         М. С. Грушевськии (1866—1934) жив і творив українську державність, писав її історію, перебуваючи у самій гущі життя, серед людей і для людей. Він був особистістю, яка не лише мала високі ідейні переконання, а й звичайні людські риси характеру, емоції і пристрасті, честолюбні амбіції, симпатії й антипатії, душевні потрясіння, певні слабкості й болючі помилки. Визначний історик, соціолог, державний і громадський діяч, голова Української Центральної Ради, перший президент України. Народився у м. Хелмі (тепер – Польща) в сім'ї вчителя. Закінчив Київський університет св. Володимира, захистив магістерську дисертацію. Потім викладав у Львівському університеті, де в 27 років Грушевський став першим в Україні професором з історії України. 20(07) березня 1917 УЦР у Києві заочно обрала Грушевського головою. Грушевський приєднався до Української партії соціалістів-революціонерів. ставив питання про культурне відродження українського суспільства (заснування національних шкіл, політичних товариств). 27(14) березня виступив на Київському кооперативному з'їзді з вимогою національно-територіальної автономії України у федеративній Російській республіці, вважаючи це найближчим шляхом до самостійності України

До мікрофона.

         Я вважаю, що справді хто живе в Україні та дбає про благо своєї держави  той достойний називатись українцем.

 На мою, думку тільки та людина, яка любить свій край, свою батьківщину, свою родину здатна перебороти всі негаразди і отримати найцінніше свою батьківщину.

       Якщо кожен буде жити лише в своїх інтересах то що ж залишиться нашим дітям. Звісно необхідно дбати про свою країну.

        Незалежно якої ти нації чи народності важливо, любити те місце де ти народився, де виріс, де живуть твої батьки.