ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

Мета уроку:

•                 охарактеризувати витоки національного відродження на західноукраїнських землях;

•                 визначити історичне значення діяльності греко-католицьких священиків та «Руської трійці» як вияву галицько-українського відродження;
•                 визначити роль альманаху «Русалка Дністрова» для розвитку національного руху;
•                 сформувати уявлення про видатних діячів національного відродження;
•                 розвивати вміння аналізувати медіатекст і визначати власну позицію щодо нього;
•                 розвивати вміння ставити запитання, аналізувати й систематизувати факти;
•                 розвивати вміння висловлювати думку й аргументувати її на основі фактів
•                 виховувати національну самосвідомість, патріотичні почуття активну громадянську позицію.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати уроку:

Після цього уроку учні зможуть:

•                 визначати передумови національного відродження на Західній Україні;
•                 характеризувати зміст і значення «Русалки Дністрової» та «Руської трійці»;
•                 розповідати про діяльність греко-католицьких священиків та М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича;
•                 здійснювати критичний аналіз джерел та інтерпретувати події, подані в історичних документах.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

ІІ. Активізація опорних знань учнів.

Вправа «Факти, фейки, судження». Враховуючи, що в учнів уже сформовано поняття про українське національне відродження та його прояви на Наддніпрянщині, пропонується заповнити таблицю (у відповідному стовпчику учні ставлять +; роздається кожному учню)

ІІI. Вивчення нового матеріалу.

План уроку:

1. Передумови початку національного відродження. «Товариство галицьких греко-католицьких священників.

2. Роль греко-католицьких священників у національному відродженні Західної України

3. «Руська трійця» та «Русалка Дністрова».

Передумови початку національного відродження. «Товариство галицьких греко-католицьких священників».

Учитель. Сьогодні я пропоную вам дослідити початок українського національного відродження в Західній Україні.

Перші прояви українського національного відродження можемо спостерігати в Галичині в першій третині ХІХ ст.

Завдання. Учням пропонується ознайомитися з певними фактами й дати відповіді на запитання.

•                 1816 рік, Перемишль, створення «Товариства галицьких Греко-католицьких священиків для поширення письма, просвіти і культури серед вірних».
•                 1816 рік, Іван Могильницький (член Товариства) першим почав виголошувати проповіді народною мовою.
•                 1816 рік, Іван Могильницький видав «Буквар слов’яно-руської мови» для народних шкіл.
•                 1817 рік, Перемишль, створення дяко-вчительського інституту для підготовки греко-католицьких священників.
•                 1823 рік, Іван Могильницький написав першу граматику сучасної йому української мови в Галичині.
•                 Михайло Левицький (із 1813 року Перемишльський греко-католицький єпископ) заснував у першій третині ХІХ ст. 383 народні (парафіяльні) школи й піклувався про видання для них підручників.

Запитання. 1) Яке місто було центром національного відродження на початку 19 ст.?

  2) з чим був пов'язаний процес національного відродження?

  3) хто був носіями національної ідеї?

  4) на кого в першу чергу було спрямоване відродження?

(Учні мають зазначити, що наведені факти засвідчують: 1) процеси відродження були пов’язані, як і в Наддніпрянщині, з відродженням і поширенням української мови; 2) носіями відродження були священики; 3) відродження спрямовувалося на просвітницьку роботу серед селян.)

Роль греко-католицьких священників у національному відродженні Західної України

Запитання. Як ви думаєте, чому саме представники греко-католицького духовенства стали носіями національної ідеї?

Вислухати декількох учнів, не коментуючи відповіді, й запропонувати їм порівняти їхні думки з думкою історика Ярослав Грицак й подумати, якими фактами обґрунтовує свій висновок історик:

«Порівняння національних рухів у т.зв. неісторичних народів Європи показує, що провідну роль на різних етапах завжди відігравали ті класи, які, зберігши свою етнічну ідентичність, мали найвищий статус у соціальній ієрархії даної етнічної групи і найкращі можливості для впливу на найбільшу кількість місцевого населення даної етнічної групи. Греко-католицьке духовенство ідеально підходило до таких критеріїв. З одного боку, воно не засимілювалося і зберегло свою етнічну окремість, з другого, являло собою єдину еліту руського суспільства. Його патріотизм мав релігійний характер. Віросповідання слугувало надійним і простим способом самоідентичності руського населення, оскільки інші етнічні групи – поляки, мадяри, німці – належали переважно до римо-католицької церкви.»

«Руська трійця» та «Русалка Дністрова».

Вправа «тонкі та товсті запитання». Учням пропонується переглянути відеофрагмент «Руська трійця» (https://www.youtube.com/watch?v=Aho19hi9LZA&t=5s), потім у парах поставити до нього два «тонких» і два «товстих» запитання на основі запитальних слів у таблиці.

Роботами з документами.

Текст 1.

Після виходу «Русалки Дністрової» начальник поліції Львова зазначав:

«Ми вже маємо достатньо клопоту з одним народом (поляками), а ці божевільні тут хочуть відродити давно мертвий і похований русинський народ»

Текст 2.

Аналізуючи причини заборони збірки І. Франко зазначав:

«Русалка Дністрова», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані – була свого часу явищем наскрізь революційним»

Проблемне завдання. Порівняйте зміст текстів 1 і 2. Чиї погляди виражає кожен з авторів?

ІV. Закріплення нових знань і вмінь

Завдання. Працюючи в парах, сформулюйте й запишіть свої висновки по темі уроку (не менше трьох, підтвердити їх не менш, ніж двома фактами).

V. Домашнє завдання.

Скласти порівняльну таблицю «Початок національного відродження на західноукраїнських землях і Наддніпрянській Україні», спираючись на матеріал параграфів 5 і 8.