Подорож по технологічній карті «Технологія модульного навчання як шлях впровадження Болонської системи в середній освіті» ( до семінару заступників директорів з навчальної роботи "

Міське управління освіти ВЦА м. Торецьк

Міський методичний кабінет

 

 

 

 

Подорож по технологічній карті «Технологія модульного навчання як шлях впровадження Болонської системи в середній освіті»

(для заступників директора з НВР)

 

 

 

 

 

Скажіть мені і я забуду.

Покажіть мені і я запам’ятаю.

Дайте можливість обговорити і я зрозумію.

Дайте можливість навчити іншого і я досягну досконалості.

 

 

                                                                                        Конфуцій.

 

Мета:

 -Поглибити знання про зміст і сутність поняття модульної системи навчання.

- Розглянути основні технології модульної системи навчання.

 -Зацікавити заступників директорів з навчально-виховної роботи у впровадженні у навчально-виховний процес модульної системи навчання.

 

 

 

 

Місце проведення: заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №13 м. Торецьк

 

 

Адреса: м.Залізне, вул.Травнева, 11-А

 

 

Час проведення:9.00-13.00

 

 

 

Учасники семінару: методисти міського методичного кабінету,  заступники директорів з навчально-виховної роботи навчальних закладів міста Торецьк.

 

 

 

 

 

 

План проведення заходу

 

 

1. 8.30-9.00Реєстрація учасників семінару.
2. 9.00-9.30Екскурсія до шкільного краєзнавчого куточка.
3. 9.35-9.45  Вітальне слово директора навчального закладу Трифонової В.С. до учасників семінару.
4. 9.45-10.15  ЗНВР Васильєва О.В. Тема виступу «Переваги блочно-модульної системи навчання над класно-урочною системою».
5. 10.25-10.55 Учитель математики Гринкевич Т.Ю. Тема виступу «Модульна система і перспективно - випереджаюче навчання».
6. 11.00-11.30  Кава-брек.
7. 11.35-12.15Учитель технології Перкалюк І.П. Тема виступу «Застосування модульної технології на уроках предмета технології».
8. 12.15-13.00Обговорення проекту рекомендацій семінару. Рефлексія. Підведення підсумків заходу.

 

І. Екскурсія  учасників семінару до шкільного краєзнавчого куточку.

 

 

 

 

 

ІІ.  ЗНВР Васильєва О.В. Тема виступу «Переваги блочно-модульної системи навчання над класно-урочною системою».

 

Модульне навчання — це технологія навчання, сутність якої полягає в тому, щоб той, хто навчається, може самостійно працюва­ти із запропонованими йому індивідуальними програмами, що містять банк інформації та методичні рекомендації щодо виконання завдань.

Модульне навчанння — система навчання, яка є одним із видів особистісно-орієнтованого навчання та відрізняється від традиційної системи навчання цілями й завданнями, програмно-методичним забезпеченням, організаційними формами та ін.

Основні підходи до організації начального процесу у системі модульного навчання

• навчання з випереджальним вивченням теорії;
• вивчення матеріалу за допомогою дидактично виважених, змістовно пов’язаних і закінчених блоків-модулів;
• проблемний підхід до навчання;
• індивідуально-диференційований підхід;
• організація активної науково-пошукової діяльності учнів;
•  
• програмованість навчання;
• технологізація навчального процесу та ін.

 

Порівняння класно-урочної і блочно-урочної системи навчання

Параметри порівняння	Класно-урочна система	Блочно-модульна система
Час уроку	45 хвилин	3 по 30 хвилин 2 по 45 хвилин
Час перерв	10-15 хвилин	Кількість перерв та їх тривалість збільшується
Розклад	Стабільно на навчальний рік	Рухливе, змінюється 1 раз на 4 тижні
Домашнє завдання	Необхідність щоденно виконувати 5-7 завдань	Скорочення обсягу завдань до 2-3 підготовок
	У портфелі щоденно 5-6 підручників	У портфелі 2-3 книги
Тематичне планування	За стандартом	Перерахунок уроків на модулі і об’єднання у блоки

 

Переваги модульного навчання

• системність, логічність і комплексність підходу до побудови курсу;
• диференційованість;
• посилення мотивації;
• розвиток саморегуляції та самооцінювання учнів;
• зміна ролі педагога з інформаційно-контрольної на консультаційно- координаційну;
• гнучкість та варіативність;
• гарантованість запланованих результатів та ін.

Основним структурним елементом навчального процесу в системі модульного навчання є модуль.

Модуль (від лат. modulus— «міра») — самостійний, функціо­нально-орієнтований етап процесу навчання, що має власне програмно-цільове та методичне забезпечення.

Організаційною особливістю модульного навчання є те, що тривалість міні-модуля складає, на відміну від традиційного уроку, 25-30 хвилин. Тому впровадження модульної технології неможливе в межах одного шкільно­го предмета або паралелі.

 

• Функціональний цикл навчального модуля складається з таких по­слідовних міні-модулів.
• Чуттєво-естетичний (Ч-Е)
• Він не є обов’язковим. Його метою є створення психологічної, емо­ційної установки на вивчення нового, налаштування на співпрацю.
• Установчо-мотиваційний (У-М)
• Під час цього міні-модуля визначаються перспективи вивчення теми, відбувається проектування навчальної діяльності; формується внутрішня мотивація до самоосвіти та саморозвитку.
• Змістовно-пошуковий (3-П)
• Організується всебічне вербально-розумове та образно-графічне моде­лювання проблемно-діалогічного простору для навчального пошуку нових знань, повна мобілізація всіх можливих засобів пізнавальної діяльності.
• Контрольио-змістовий (оцінно-смисловий (О-С))
• Моделюються ситуації перевірки ступеня оволодіння теоретичними знаннями та потреби їх практичного використання, проводиться проміж­на рефлексія правильності та результативності навчання.
• Адаптивно-перетворювальний (А-П)
• Сутністю міні-модуля є переконструювання й адаптація теоретичних знань до їх практичного використання.
• Системно-узагальнюючий (С-У)
• Організується робота з узагальнення та систематизації особистих знань, набутих під час вивчення теми, з визначення їх місця в системі власних уявлень, шляхом тестування й складання знаково-графічних моделей (таб­лиць, схем, діаграм тощо).
• Контрольно-рефлексивний (К-Р)
• Проводиться підсумкове оцінювання рівнів оволодіння знаннями, нормами та цінностями шляхом застосування спеціальної модульно-рей- тингової системи.
• Духовно-естетичний (Д-Е) (необов’язковий)
• Метою цього міні-модуля є гармонізація взаємовідносин особистості з навколишнім світом через переживання, творча й духовна рефлексія.

 

Ефекти від введення модульної системи для всіх учасників НВП

Суб’єкти НВП	Ефект
Учні	1. Кількість зустрічей з різними вчителями і психологічних налаштовувань скорочується до 3-4. 2. Обсяг домашніх завдань зменшується. 3. Портфель стає легшим. 4. На уроках переважають активні,  ігрові технології.
Учителі	1. Зменшується кількість класів. 2. Зменшується кількість перевірених зошитів.
Батьки	1. Зменшення часу на контроль за виконанням домашнього завдання.

 

 

 

ІІІ. Учитель математики Гринкевич Т.Ю. Тема виступу «Модульна система і перспективно - випереджаюче навчання».

 

Випереджаюче  навчання – вид навчання  при якому основи теми надаються  вчителем  заздалегідь до початку  вивчення до початку за програмою.

Мета перспективно– випереджаючого навчання -допомогти учням швидше і краще засвоювати новий матеріал .

Задачі  перспективно - випереджаючого навчання:

• Формування можливостей самостійно розв’язувати проблеми, шукати необхідні знання.
• Розвиток навичок використання знань у конкретних ситуаціях.
• Виховувати зацікавленість до самостійного пошука істини.

Використання часу навчальної практики робить можливим впровадження технології перспективно випереджаючого навчання. Так під час практики у 2014-2015 н.р. учні 10 класу вивчали особливості сили поверхневого натягу на прикладі створення мильних бульбашок. Задоволення та гра перетворилися на навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спостерігаючи за тим, як утворюються бульбашки, учні поставили перед собою питання, які не входять до програми фізики 10 класу:

• Від чого залежить колір бульбашок?
• Чому кожен раз колір змінюється?

Виникнення цих питань породжує бажання знайти на них відповідь, яку можна знайти у програмі фізики вже 11 класу у розділі «Хвильова і геометрична оптика.

Переваги технології попереднього навчання для учнів:

1. Комфортність в класі: доброзичливість, взаємодопомога; дитина, у якої щось не виходить, не відчуває себе зайвою, не соромиться відповідати, не боїться помилитися.

2. Отримання більшої кількості вільного часу.

Переваги перспективного навчання для вчителя:

1.Ефективність організації та управління навчальним процесом.

2. Успішне навчання всіх.

3. Особовий підхід педагогіки співробітництва.

4. Послідовність, системність змісту навчального матеріалу.

 

 

 

ІV. Учитель технології Перкалюк І.П. Тема виступу «Застосування модульної технології на уроках предмета

технології».

 

   Ірина Петрівна поділилася своїми спостереженнями з приводу використання технології модульної системи навчання на уроках праці і технологій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вона звернула увагу на те, як перевести традиційні уроки технологій у модулі дидактичного типу

Результатом використання модульної системи на уроках предмета «Технології» стають визначенні нижче уміння та навички.

Уміння та навички, які формуються під час роботи на уроці:

- оцінювати свою роботу і роботу інших учнів, порівнювати різні техніки створення оригамі, узагальнювати інформацію про історію виникнення мистецтва оригамі та його використання;

-опановувати умовні позначки техніки оригамі;

- опановувати прийоми складання оригамі, розуміти їхнє графічне зображення;

-опанувати способи роботи у мистецтві складання фігурок із паперу;

- самостійно виконувати роботу за схемою, співвідносити знакові позначки з операціями по складанню оригамі, які виконуються;

- самостійно планувати, контролювати і коректувати  свою роботу.

 

 

 

V.  Обговорення проекту рекомендацій семінару. Рефлексія. Підведення підсумків заходу.

 

 

 

 

Література

1. Бондар В.І. Дидактика. – К.: Либідь, 2005. – 264 с.

2. Власко М.П., Устименко О.В. Про переваги модульно-рейтингової технології навчання// Педагогіка і психологія. – 2004. – №2 (43). – C. 98–106.

3. Інтеграція освітніх систем України і Європи: Навчально-методичний посібник // В.К. Медведєв, Ю.В. Стасєв, С.В. Залкін, О.С. Челпанов, К.І. Хударковський, А.І. Комишан / За ред. В.К. Медведєва. – Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, - Харків, 2005. – 124 с.

4. Модульно-розвивальна система: теорія, технологія, досвід // Рідна школа. - 1997. - №2. - С. 3-23 (Спецвипуск)

5. Олійник П.М. Форми та методи активного навчання при підготовці фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і критерії їх вибору // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2000. – Вип. 30. – С. 61-67.

6. Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004р. – №48. – С. 3.

7. Сєргеева О.В. Оцінка навчальних досягнень у контексті Болонського процесу: рейтингова система. // Управлінняякістю професійною підготовкою спеціалистів в умовах переходу на багаторівневе навчання. // Збірник  статей. Вид-во ВГПУ «Оріон», 2008. – 268 с.

8. Сікорський П. Принципи кредитно-модульної технології навчання. // Вища школа. - 2004 - №4 - С. 69-76.

9. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Академвидав, 2005. – 560 с.