Поект (інформаційний) "Моя мала батьківщина"

“Моя мала батьківщина”(інформаційний проєкт)2 клас. Вчитель: Жабокрицька Н. В.

Мета: розвиток ключових компетентностей-Володіння державною мовою: вміння усно й письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження,готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях-Інформаційно-комунікативна: опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування,здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях-Навчання впродовж життя : опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання,організація власного навчального середовища,отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб,визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі.-Громадянські та соціальні : усвідомлення ідей демократії, справедливості, рівності, прав людини,, рівних прав і можливостей,співпраця з іншими особами для досягнення спільної мети,ідентифікацію себе як громадянина України-В галузі природничих наук, техніки й технологій :допитливість, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї,самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати,формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів ,пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження-Підприємливість і фінансова грамотність :ініціативність,готовність брати відповідальність за власні рішення,вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей,усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці,готовність до втілення в життя ініційованих ідейприйняття власних рішень 

Актуальність Народна мудрість говорить : “Хто не має минулого, той не має майбутнього”. В сучасному світі , наскрізь пронизаному інтернетом,діти та молодь рідко цікавляться історією свого народу та своєї Батьківщини, міста чи села , у якому живуть, що так необхідно для формування свідомого громадянина, всебічно розвиненої особистості з почуттям патріотизму. Проект спрямований на формування знань про історичне минуле держави, своєї малої батьківщини, звичаїв та традицій свого народу; формування національної свідомості учнів, викликати бажання вивчати, берегти і примножувати багатства рідного краю; спонукати учнів до пошуково-дослідницької роботи зі збору та обробки інформації; розвивати пізнавальну активність, допитливість, комунікативні здібності; виховання особистості , здатної глибше сприймати та поважати почуття оточуючих людей, співпереживати та радіти разом з ними

Обладнання. Ноутбук, проектор, смартфони, медійні матеріали (статті з газет та журналів), науково-популярна література, інтернет-ресурси.

Етапи реалізації проекту

Підготовчий етап Вправа “Надія”(взято зі сторінки Анни-Марії Богосвятської)https://www.youtube.com/watch?v=p3 H75 Cp0 Ziw

Відгадування загадки. У всіх людей одна святиня,Куди не глянь, де не спитай,Рідніша їм своя пустиня,Аніж земний в чужині край.Їм красить все їх рідний край. Нема без кореня рослини,А нас, людей, без ………

Асоціативний кущ Батьківщина. Батьки. Домівка. Державні символи. Народні символи. Т. Шевченко. Село

Мотивація навчальної діяльності-Що ви знаєте про своє село?Чому воно має таку назву?-Як давно воно існує?-Які відомі особистості тут народилися?

Практичний етап. Пошуково-дослідницька робота з реалізації проекту1. Спільна: колективне створення лепбуку «Моя мала батьківщина»2. Групова: знаходження інформації в енциклопедіях (довідниках чи науково – популярних виданнях), інтернеті та за допомоги бібліотекарів історії виникнення села; Фотографування за допомогою батьків краєвидів села Збір інформації та фото відомих людей, які тут народилисяІнтервю з місцевими жителями для збору прислівїв, приказок, притаманних даній місцевосціРезультат проекту:  виготовлення лепбуку з власними фото та фото з інтернету. Практичне втілення: представлення лепбуку у вигляді колективної розповіді з супроводженням власною фотовиставкою.

Розподіл обовязків Історики(пошук інформації про історію села) Фотографи (фотографування краєвидів села)Пошуківці (збір інформації про відомих людей)Народознавці (пісні, прислівя , рецепти від місцевих жителів)

Фізкультхвилинка “Перлина Україна”https://www.youtube.com/watch?v=fay4etkp-Jg&t=38s

Історики Вікіпедія. Несваткове[ред. | ред. код]Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.село Несваткове Країна Україна Область. Кіровоградська Район Кропивницький Громада Олександрівська селищна  Основні дані Засноване1643 Населення807 Територія11,7380 км² лісостеп Площа3.106 км²лісостеп Густота населення2,6 осіб/км²Географічні координати48°57′20″ пн. ш. 32°09′33″ сх. Д. Середня висота над рівнем моря174 м Водоймиджерело з ставком Відстань дообласного центру47 км Відстань до центру громади/сільради7 км Найближча залізнична станція. Фундукліївка Відстань дозалізничної станції8 км. Несваткове — село в Україні, в Олександрівській селищній громаді Кропивницького району Кіровоградської області. Населення становить 807 осіб. Колишній центр Несватківської сільської ради. В листопаді 2015-го року у Несватковому відкрито меморіальну дошку на честь Олексія Дуба (1979—2015) — учасник російсько-української війни, загинув під смт Луганське, що навчався в Несватківському НВК.1 Населення. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 597 осіб, з яких 245 чоловіків та 352 жінки.[1]За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 805 осіб.[2]Мова[ред. | ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]Мова. Відсотокукраїнська97,03 %російська2,11 %білоруська0,87 %

 НЕСВАТКОВЕ - село, центр сільської ради. В селі проживають переселенці із зони радіоактивного забруднення в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС із Житомирської області.

“Народознавці”https://www.youtube.com/watch?v=DZ7 SS4 Xk76shttps://www.youtube.com/watch?v=TKMNb. XZWH-0https://www.youtube.com/watch?v=y0e. Piu. Tk. Fl. Mhttps://tydyvy.com/video/Dyk8 TUA

“Фотографи”

ПошуковціСергійчук Володимир Олексійович. Жодне районне чи й обласне свято не проводиться без виставки робіт вчителя трудового навчання Несватківського навчально-виховного комплексу, народного умільця Володимира Сергійчука. Він, мабуть, єдиний такий чарівник в Олександрівському районі.. Народився він на Житомирщині. Цей поліський край відомий різьбярами. А після аварії на ЧАЕС став вимушеним переселенцем на Кіровоградщину, а саме у село Несваткове. Спочатку працював в Олександрівській школі.у 1996 році, коли відчинила двері новозбудована школа у Несватковому, він став тут вчителювати і паралельно вести гурток різьблення по дереву. Відтоді немало дітей навчилися майстерно працювати з лобзиком та пилкою. І що цікаво - поряд з хлопчиками, для яких ця справа звична, різьбярством цікавилися й дівчатка.

БІЛЮЧЕНКО Юлія Валеріївна (13.03.1972, Кіровоград) — поетеса. Здобула фах бухгалтера і працювала в м. Кіровограді. Довгий час проживала у с. Несватковому, де працювала завідуючою сільським клубом, написала свої основні твори. Нині мешкає у м. П’ятихатки Дніпропетровської області, але не пориває зв’язку з рідним краєм і колегами-літераторами. Вірші друкувалися у різних періодичних виданнях, зокрема у журналі «Малятко», увійшли до колективних збірок  «Написане не зникає» (1994), «Зоря материнства» (2005). та шкіль­ного посібника з української  літератури «Із цілю­щих джерел рідного краю» (1999), альманаху «Вічна любов» (2010).  Авторка книг поезії  «За крок до щастя» (2004) та «Душі моєї цвіт» (2006). Член Конгресу літераторів України (з 2011), Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» та  Олександрівського районного літературно-мистецького об’єднання «Крила»БІЛЮЧЕНКО Юлія Валеріївна

Никифір Цимбал

Ганна Бараховська

Микола Якимчук