Поетична світлиця Лесі Українки
Мета
Формувати ключові компетентності –соціальну компетентність (вміння продуктивно працювати в колективі, ефективно взаємодіяти з різними партнерами у групі, виявляти ініціативу); моральну компетентність (любов до Батьківщини, рідної природи, усвідомлення її чарівності).
Формувати предметні читацькі компетентності: поглибити знання учнів про творчість Лесі Українки, поетичний твір; формувати навички аналізу віршованих творів, учити учнів розпізнавати і знаходити в тексті яскраві образні слова, вислови, пояснювати мету їх використання у тексті, розрізняти вірші за емоційним забарвленням; розвивати вміння виразно декламувати поетичні твори; виховувати естетичні почуття, любов до поетичного слова.
Епіграф Я в серці маю те, що не вмирає!
Леся Українка
Обладнання: портрет Лесі Українки, тексти віршів, музичне оформлення; дитячі малюнки до віршів, квіти у вазі, вишиті рушники.
Хід уроку
І. Емоційне налаштування на урок
Учитель.
Усміхнися всім навколо:
небу, сонцю, квітам, людям.
І тоді обов’язково
день тобі – веселим буде!
Будь-яка робота виконується легше, якщо гарний настрій. Тому перед початком роботи посміхніться, і починаємо працювати.
II. Оголошення теми і визначення завдань уроку
Учитель
У нашім класі на стіні
Портрет висить у рамі.
Він всім знайомий –
І мені, й татусеві, і мамі.
З портрета дивиться на нас
Відома поетеса.
Це гордість нашої землі.
Нескорена, незламна Леся.
Бесіда
Ця поетеса дуже багато зробила для розвитку рідної культури. Вона була і залишається нашою національною гордістю.
Тема нашого уроку: «Поетична світлиця Лесі Українки».
Отже, сьогодні на уроці ми будемо звеличувати свої душі, зміцнюватимемо здоров'я, бо слухатимемо чарівну поезію однієї із найвідоміших українських поетес Лесі Українки.
II. Актуалізація читацького досвіду
Бесіда про життєвий шлях Лесі Українки
Декламування учнем вірша Лесі Українки «Конвалія»
Робота з виставкою книг
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя про Лесю Українку
Леся була привітною і допитливою дівчинкою, надзвичайно вродливою та чуттєвою до краси. Вона була милосердною до всього і до всіх. Їй хотілося захистити зайченя від вовка, першу квіточку від негоди, подружку від хвороби, людину від зла.
Мати, відома письменниця Олена Пчілка, дуже любила свою доньку і доклала багато зусиль, щоб її Леся виросла розумною, освіченою людиною. Маленька Леся дуже любила ліс, квіти, ніколи їх не нищила. Одного разу зеленим лісом мати вела Лесю за руку. На голові в неї був віночок із синіх волошок. Дівчинка дивувалася: «Як гарно тут, як багато дерев». Мати навчала доньку, що й дерева живі. «Та у лісі не самі дерева, – мовила ненька таємничим голосом. – Тут можна зустріти і Лісовика, і Мавку». Про Лісовиків Леся вже чула. А хто така Мавка? «Мавка, – пояснювала мати, – це дівчина - лісовичка незвичайної краси. Очі в неї зелені, розпущені довгі коси, легка зелена сукня. Люблять Мавки гойдатись на вітах».
Пізніше Леся Українка написала твір «Лісова пісня». А ще Леся Українка написала багато віршів, у яких висловила свою велику любов до рідної землі.
Робота з текстами поезій Лесі Українки
Опрацювання вірша «Надія»
Читання учнем вірша
Надія
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, –
Там жити чи вмерти, мені все одно;
Поглянути ще раз на степ, могилки,
Востаннє згадати палкії гадки…
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна.
З’ясування первинного сприйняття
Ідейно-художній аналіз вірша
Учитель. Леся Українка написала цей перший у своєму житті вірш під впливом звістки про долю своєї тітки Олени Антонівни Косач, засланої за участь у революційному русі.
Демонстрація малюнків до твору
Фізкультурна хвилинка
Виконання рухів на тлі пісні на слова Лесі Українки «На зеленому горбочку».
Опрацювання вірша «Мамо, іде вже зима»
Виразне читання поезії в особах
«Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема...
Мамо, чи кожна пташина,
В вирій на зиму літає?» –
В неньки спитала дитина.
«Ні, не кожна, – одказує мати, –
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, –
Ще зосталась пташина маленька».
«Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?»
«Не боїться морозу вона;
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної...
Жде, що знову прилине весна».
«Мамо, ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже,
Чи то безпечні такі, —
Чуєш, цвірінькають так,
Мов їм про зиму байдуже!
Бач – розспівалися як!»
«Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати».
«Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!»
«Спів пташині потіха одна, —
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна».
З’ясування первинного сприйняття
Ідейно-художній аналіз вірша
Відверта розмова
Опрацювання вірша «Вечірня година»
Читання вірша учнем напам’ять
Уже скотилось із неба сонце,
Заглянув місяць в моє віконце.
Вже засвітились у небі зорі,
Усе заснуло, заснуло й горе.
Вийду в садочок та погуляю,
При місяченьку та й заспіваю.
Як же тут гарно, як же тут тихо,
В таку годину забудеш лихо!
Кругом садочки, біленькі хати,
І соловейка в гаю чувати.
Ой, чи так красно в якій країні,
Як тут, на нашій рідній Волині!
Ніч обгорнула біленькі хати,
Немов маленьких діточок мати,
Вітрець весняний тихенько дише,
Немов діток тих до сну колише.
З’ясування первинного сприйняття
Учитель. Поетичний світ письменниці насичений ніжними й хвилюючими образами. «Вечірня година» – поезія, яка розкриває душу поетеси. Цей вірш Леся присвятила улюбленій мамі.
Словникова робота
Вправа на миттєве сприймання слів
Слова на картках-блискавках: місяць, горе, місяченько, тихо, лихо, тихенько.
Ідейно-художній аналіз вірша
Читання вірша «ланцюжком»
ІV. Підсумок уроку
Робота з епіграфом
Завдання. Поясніть думку поетеси «Я в серці маю те, що не вмирає!»
Учитель. На закінчення нашої зустрічі з поезією Лесі Українки хочу прочитати вірш Олени Журливої « Пам’яті Лесі Українки».
Читання вірша учителем
Пам’яті Лесі Українки
Я знала Лесю Українку,
Живу, тривожну, молоду.
Вона, мов квітка у барвінку,
Цвіла в поліському саду.
Вітри піснями захлинались,
Ліси шуміли навкруги,
І в срібні роси одягались
В ранкових маревах луги.
Ходила Мавка – чарівниця,
Когось шукала між дерев,
І знав, хто їй ночами сниться,
Мешканець лісу – дядько Лев.
Не стерлась райдужна сторінка,
Не вмерла пісня лісова,
Безсмертна Леся Українка
Була і є повік жива.