Поетичний зорепад "Від серця дар"

Про матеріал
Презентація уроку літератури рідного краю. Зацікавити учнів особою поета-гумориста Крутька Г.П., його творчістю, перейняти душі красою поетичного слова; удосконалювати навички виразного і вдумливого читання поезій, уміння аналізувати їх; плекати почуття патріотизму, власної гідності і самодостатності.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Поетичний зорепад "Від серця дар"

Номер слайду 2

Мета: зацікавити учнів особою поета-гумориста Крутька Г. П., його творчістю, перейняти душі красою поетичного слова; удосконалювати навички виразного і вдумливого читання поезій, уміння аналізувати їх; плекати почуття патріотизму, власної гідності і самодостатності.

Номер слайду 3

Цілі:учні знатимуть:•цікаві факти з біографії поета-гумориста;• зміст поезій;• основні ознаки понять «патріот, герой, АТО»;• співвідношення понять духовна і фізична краса;умітимуть:•виразно читати поезії;• досліджувати основні проблеми, порушені автором;• висловлювати власні судження про сенс людського життя;• осмислювати необхідність активної життєвої позиції та максимальної самореалізації;• оцінювати власну діяльність.

Номер слайду 4

Година спілкування. Методи, прийоми і форми роботи: розповідь учителя, виразне читання (вчителем і учнями), бесіда, випереджувальні завдання (групова проектна діяльність), «Мікрофон», «Коло друзів». Обладнання: фото із сімейного альбому Г. П. Крутька. Випереджувальні завдання (індивідуальні повідомлення):• група «дослідники»-про тих,хто живе поруч; • група «літератори» — про величну місію людини на Землі.

Номер слайду 5

Від дня народження і до останньої хвилини Є мить прекрасна — це життя людини. По-різному йдемо життєвим шляхом: Хтось пролітає непомітним сірим птахом, Комусь доводиться пливти за течією, А хтось горить яскравою зорею...

Номер слайду 6

Простягніть долоню. Подаруйте для роботи старанність, наполегливість, творчість. Простягніть іншу долоню. На неї я дарую вам свою любов, терпіння, повагу. А тепер обміняймося дарунками. Доторкніться долонькою до долоньки.

Номер слайду 7

«І створив Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її — і стала людина живою душею» - читаємо у Книзі книг про появу людини на світ Божий.

Номер слайду 8

«Кожен є незрівнянним та неповторним» Ошо Рожнеш

Номер слайду 9

«Життя прожити – не поле перейти» Час плине швидко,а найголовніше, щоб людина залишила по собі багато добрих справ, що і намагається зробити Григорій Петрович. А яким чином? Ми зараз ретельно обговоримо це питання і багато інших, які стосуються вічного і швидкоплинного в житті людини ,яку ми запросили на зустріч.

Номер слайду 10

Сьогодні багато творчих людей прославляють рідний край у слові, але нелегко нести у світ свою творчість, проте вони намагаються чистим промінчиком світла радості донести до сердець своїх земляків неоціненне мистецтво слова. Одним із таких талановитих людей є наш односелець поет-гуморист Григорій Петрович Крутько.

Номер слайду 11

Народився Григорій Петрович 12 травня 1955 року в багатодітній родині колгоспників. Батько все життя пропрацював у сільській кузні, а мати в ланці. В 1970 році закінчив 8 класів Тарасівської восьмирічної школи і вступив на навчання до Полтавського МПТУ №1,за професією столяр -тесляр.

Номер слайду 12

Номер слайду 13

Після закінчення навчання в 1972 році поїхав працювати на новобудови до міста Харкова, а у серпні-жовтні 1973 року був направлений до міста Махачкали, Дагестанської АССР, для ліквідації наслідків руйнівного землетрусу, і у листопаді цього ж 1973 року був призваний до лав Радянської Армії.

Номер слайду 14

У Башкирії він закінчив 11-ту школу військових авіа-механіків,а 20 квітня 1974 року був направлений у місто Енгельс Саратовської області в полк стратегічних бомбардувальників далекої дії парашутно-десантної служби.

Номер слайду 15

Григорію Петровичу волею долі пощастило побувати на землі, нерозривно пов'язаній з ім'ям першого космонавта

Номер слайду 16

Поруч із частиною було велике поле, на якому виконували стрибки парашутисти десантної служби. Під час тренувань Григорій Петрович здійснював їх по два на день. На цьому ж полі,у квітні-травні 1960 року, будучи членом першої десятки космонавтів, проходив парашутну підготовку Юрій Олексійович Гагарін. За іронією долі своє вдале приземлення пілот корабля «Восток» також здійснив недалеко від міста Енгельс у селі Сміловка. Через рік тут звели невеликий постамент, а в 1965 році на місці приземлення поставили 27- метрову стелу із оцинкованого заліза, увінчану ракетою.

Номер слайду 17

Оскільки ім'я першовідкривача космосу знали в усьому світі, щорічно 12 квітня на місці приземлення Юрія Гагаріна проводилися святкові заходи за участю космонавтів,учених, працівників космічної галузі. У цей день на Гагарінське поле з'їжджалися тисячі жителів з усіх кутків Радянського Союзу.1974 року сюди спрямували сотні автомобілів, везучи бажаючих подивитися на традиційний парашутний десант. І дійсно/ видовище було таким, що подих перехоплювало. У повітря злітало 20 літаків АН- 2, які хвиля за хвилею скидали сотні парашутистів.

Номер слайду 18

На кінець 1974 року Григорій Петрович вже виконав 34 парашутні стрибки і перед ним засяяла перспектива - у 1975 році прийняти участь у висадці святкового десанту на місці приземлення Гагаріна. Службу наш земляк ніс достойно , за це був нагороджений короткочасною відпусткою з відбуттям на Батьківщину.

Номер слайду 19

Номер слайду 20

Начальник парашутної служби майор Олександр Пшеничний був великим любителем і знавцем сала, тож і попросив про послугу привезти у Саратовську область трішки полтавського сальця

Номер слайду 21

Батько Григорія Петровича, Петро Степанович, був умілим ізнатним різником на селі, тож із подарунком жодних проблем не виникло.

Номер слайду 22

Повертаючись із відпустки, на контрольному пункті у Харківському аеропорту Григорій Петрович зважив валізу . Ваги показали 22 кг. (допускається вага 20). - Що везеш? -запитав контролер.-Трішки сала, - відповів солдат. Контролери ледь не попадали зо сміху та все ж запропонували відкрити валізу, щоб пересвідчитися у цьому

Номер слайду 23

Відкрив. Ніби доміно, у валізі лежало 11 шматків сала. Контролерів зібралосьбільше, всі вони щиро сміялися. Зробивши скидку на блакитні погони авіації та дізнавшись, що прямує аж у Саратов,працівники пункту лишок не відібрали. Начальник парашутної служби отетерів, побачивши такий подарунок. Григорій Петрович йому віддав все, адже слідом за служивим вже йшла посилка із дому, де серед усього було і сало.

Номер слайду 24

Номер слайду 25

Після відпустки, ще з більшим запалом Григорій Петрович продовжував тренування, щоб виконати стрибки у святковому десанті на Всесвітній день авіації і космонавтики. Та мрію не вдалося втілити в життя, 12 квітня 1975 року був дуже сильний вітер і висадку парашутного десанту через погодні умови було заборонено.

Номер слайду 26

На згадку про той день у Григорія Петровича залишилися пожовклі, не зовсім гарної якості, але дуже дорогі серцю фото. На них він та побратим Василь Горопашний завмерли на фоні обеліска – ракети, яка прагне злетіти увись.

Номер слайду 27

Демобілізувався додому у листопаді 1975 року. Вступив на курси водіїв до Зіньківського ДВОСААФ. Після закінчення курсів, з 1976 по 1999 рік, працював водієм у комунальному господарстві міста Зінькова. З 2000 по 2008 рікпрацював у СБК «Україна» в сфері тваринництва.

Номер слайду 28

12 травня 2015 року Григорію Петровичувиповнилося 60 років, тепер він на заслуженому відпочинку

Номер слайду 29

У Григорія Петровича велика, працьовита родина. Разом із дружиною Галиною Миколаївною виростили і виховали п'ятеро дітей, тепер допомагають виховувати онуків, яких у них також п'ятеро.

Номер слайду 30

Один із синів Григорія Петровича є учасником бойових дій на Сході України. Дякувати Богові повернувся додому. Не раз наповнювалась тривогою батьківська душа, щеміло серце…, а на папері народжувалися нові рядки…

Номер слайду 31

Номер слайду 32

Так, син Роман, а в минулому учень нашої школи, повернувся додому і не сам, привіз із собою молоду дружину.

Номер слайду 33

Але, але не зміг, обпалений війною, Роман Григорович бути байдужим до чужої біди. Там, у Щасті, Луганської області, зустрів не тільки свою долю, а і сироту Володю, 17–річного юнака, якому нікуди було йти.

Номер слайду 34

І продзвенів у батьківській хаті телефонний дзвінок. «Мамо, - почула мати, Галина Миколаївна, - а Ви приймете Володю, йому нікуди йти, мамо, як рідного, як мене, прийміть …». Батьки погодились.

Номер слайду 35

Непростою була дорога Володі до Тарасівки, до нової домівки. Допомагали усі як могли: колектив нашої школи, сільський голова, керівники району. Нині Володя живе у сім´ї Крутьків. Усе вслухається у тишу незнайомого йому краю, який стає все ріднішим. Кажуть: «Чужого горя не буває», але чи кожен так би зміг, мабуть, ні…

Номер слайду 36

Вірш дочекалися

Номер слайду 37

Літературною діяльністю почав займатися з 1973 року, коли проходив службу в лавах Збройних Сил. І ось уже 42 роки Григорій Петрович пише вірші і ліричні, і патріотичні, і гумористичні

Номер слайду 38

У 2010 році на Зіньківщині утворилося літературно-мистецьке об’єднання «Свічадо»

Номер слайду 39

Григорій Петрович співавтор колективних збірок «Гімн любові тобі, Зіньківщино», «Вогонь сердець», та альманахів «Дивокрай» №1,№2

Номер слайду 40

Головна ідея альманаху ”Дивокрай”-популяризувати творчість місцевих авторів Зіньківщини,сприяти розвитку духовності та єдності суспільства

Номер слайду 41

Його твори друкувалися на сторінках районних та обласних газет, а також у військовій газеті «За Родину»

Номер слайду 42

Вірші Григорія Петровича такі прості, щирі, а в них звучить задушевна мелодія любові до України, до рідного краю найактуальніші теми дня - війни, миру, інтимних почуттів та веселого іронічного гумору.

Номер слайду 43

Номер слайду 44

Номер слайду 45

Номер слайду 46

Номер слайду 47

Номер слайду 48

Шляхи підвищення інтересу школярів до вивчення української літератури

pptx
Додав(-ла)
Верес Любов
Додано
4 лютого
Переглядів
104
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку