Тема. Микола Вороний.«Євшан-зілля»
Мета. Ознайомити учнів з найважливішими сторінками життя письменника, з історичною основою та змістом поеми «Євшан-зілля», сприяти розвитку навичок вдумливого, виразного читання та коментування прочитаного, визначення особливостей літературного твору; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття та спостереження; виховувати пошану до рідного народу, розвивати почуття патріотизму та національної свідомості, інтерес до пізнання історії свого народу, його духовно-творчої спадщини.
Обладнання: портрет М.Вороного, ілюстративний матеріал, слайди, аудіо- записи, тлумачний словник, ноутбук
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Епіграф: Виростай, дитино, й пам’ятай:
Батьківщина – то найкращий край!
Д.Павличко
Перебіг уроку
І.Організаційний момент.
ІІ.Мотивація навчальної діяльності
Учитель:Доброго дня! Приємно вас бачити такими красивими, зосередженими, схвильованими. Якими ви хочете сьогодні бути на уроці? (Відповіді дітей).
І я бажаю вам бути старанними, уважними, активними, щоб наш урок був цікавим і плідним!
(Звучить пісня у виконанні Катерини Бужинської «Україна – це ми»)
- Що спільного між рядками пісні і епіграфом уроку? (Наша Батьківщина –це Україна)
Нехай ці рядки подарують нам гарний настрій та надихнуть на плідну роботу на уроці.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку
1. Бесіда.
-Що для нас, українців, має велике значення в житті? (Родина, пісні, рослини-символи)
-Які рослини-символи вам відомі?
Учитель: Вічні будьте, калина й верба,
Мальви і ружі, як спогад про матір стареньку.
Дух полину хай будить у нашій душі
Пам’ять про рідну Вітчизну-неньку.
Тема нашого уроку теж пов’язана з непримітною запашною степовою рослиною. На цьому уроці ми працюватимемо з творчістю письменника Миколи Вороного та змістом поеми «Євшан-зілля».
IV. Опрацювання навчального матеріалу
Життєвий і творчий шлях письменника
Життя кожної людини по-своєму особливе. Воно нагадує сплетіння червоної і чорної нитки - радість переплітається з горем. Що ж особливого було в житті Миколи Вороного? Ким же був письменник?
Біографія М.Вороного презентація
Виступ учнів- біографів.
Короткі відомості про Миколу Вороного.
Робота з підручником.
Микола Вороний усе життя марив чужими краями, далекими землями, а найбільше – Європою. Але завжди і скрізь думав про рідну Україну.
Історія створення поеми «Євшан – зілля».
Вороного вразила легенда Галицько – Волинського літопису, за якою полонений хлопчик забув свій рід, мову, народ, і посланці від батька нічим не змогли оживити його пам’ять, крім пахощів чарівного євшан – зілля, що росте на його батьківщині.
У Галицько-Волинському літописі М.Вороний знайшов один факт, який його дуже зацікавив. Князь Володимир Мономах під час походу взяв у полон сина половецького хана. Оточений пошаною й увагою, хлопчик швидко забув рідний край, свої звичаї. А старий хан сумує за сином і, щоб повернути його, споряджає до Києва посланця, щоб той нагадав юнакові про його край, рід і умовив повернутися назад. Та не схотів той ні слухати, ні повертатися. "І дав йому Ор зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: "Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути". І прийшов у землю свою", — говориться в Іпатському літописі. Саме ці слова автор виніс у епіграф, передавши почуття людини, яка забула рідний край, та вказавши на можливість відновлення любові до рідного краю.
Слухання поеми (Аудіозапис)
Словникова робота.
Що ж таке євшан-зілля? Чи відоме вам це слово?
Зверніть увагу на ілюстрацію, розміщену на дошці та прослухайте інформацію однокласника про це диво-зілля.
Євшан – рослина степу, різновид полину. Найхарактерніша ознака – міцний запах. Розростається він розмаїттям килимом і розливає чарівні пахощі ні з чим незрівнянного українського євшан-зілля. Стебла не високі у великій кількості, прямостоячі з невеликими листочками. Квітки червоні або пурпурові. Цвіте у вересні – жовтні. Це рослина отруйна. І хоч гірка та отруйна ця трава, через що її жодна худоба не їсть, але міцні пахощі ідуть від неї. Євшан – це символ любові до батьківщини. У багатьох переказах та легендах про нього згадують.
На дошці записано слова.
Виразне читання поеми « Євшан – зілля» ( вголос ).
Колективна робота.
Бесіда за прочитаним.
Проблемне питання. Метод « Мікрофон».
.Літературний диктант.
1).Звідки автор взяв історичний факт про полоненого сина
половецького хана?
( з літопису).
2).Як малий половчанин потрапив до князя Володимира?
( був узятий у полон).
3).Як жилося хлопчикові у князя?
(дуже добре).
4).Як почував себе старий хан, батько хлопчика?
(страждав на самоті).
5).Кого хан вирішив послати по сина?
( співця).
6).Що порадив хан посланцеві, щоб розбудити пам’ять юнака?
(заспівати пісню, понюхати євшан-зілля).
7).Як поставився хлопчик до слів посланця?
(залишився байдужим).
8).Які пісні співав посланець юнакові?
(бойових та колискових).
9).Кого, що саме побачив юнак під впливом пахощів євшан-зілля?
(рідний край ,батька).
10).Яке почуття “стисло горло ,сперло груди” юнакові - половчанину?
(почуття волі).
11).Що зробив юнак під впливом спогадів?
( вирушив додому).
12).До кого автор звертається із заключним словом?
(до українців).
Аналіз тексту
- Чому Вороний взяв епіграф до свого твору слова з давнього літопису? (Автор створює атмосферу давнини, загадковості. Літопис переносить нас у минуле)
-Яка тема твору? (Життя ханського сина у покоях Володимира Мономаха; повернення юнака в рідний край за допомогою євшан-зілля)
-Назвіть основну думку твору. Які рядки це підтверджують?
-Як побудовано твір? Розділіть її на частини.
(Експозиція: критика тих, хто забув свій рідний край.
Зав’язка: ханський син потрапив із ясирем до Володимира Мономаха; бажання половецького хана за допомогою гудця повернути сина на Батьківщину.
Кульмінація: хлопець згадав свій рідний край за допомогою євшан-зілля.
Розв’язка: роздуми автора над складною долею українського народу, його прагнення допомогти українцям збагнути, що найдорожчі, найсвятіші почуття для кожної людини – любов до рідного краю, пам’ять про свій рід і народ.)
- У якій частині переважає розповідь про події? (зав’язка)
- У якій роздуми, переживання, сподівання ліричного героя? (розв’язка)
* Гронування «Україна – це наша Батьківщина». ( На дошці прикріплена карта України, навколо якої учні прикріплюють сердечка з написами, що для них є Україна)
* Музична хвилина відпочинку. (Караоке версія)
Пісня Тіни Кароль «Україна – це ти».(Діти співають пісню)
VІ. Підсумок уроку
Слово вчителя
- Діти, любіть Україну, бо вона наша Батьківщина, плідно працюйте, майте почуття національної гідності й гордості, бо ми – українці!
Звучить пісня гурту Трансформер «Євшан-зілля»
Домашнє завдання.