Урок "Микола Вороний . "Євшан-зілля"

Про матеріал
Ознайомити учнів з найважливішими сторінками життя письменника, з історичною основою та змістом поеми «Євшан-зілля», сприяти розвитку навичок вдумливого, виразного читання та коментування прочитаного, визначення особливостей літературного твору; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття та спостереження; виховувати пошану до рідного народу, розвивати почуття патріотизму та національної свідомості, інтерес до пізнання історії свого народу, його духовно-творчої спадщини.
Перегляд файлу

Тема. Микола Вороний.«Євшан-зілля»

Мета. Ознайомити учнів з найважливішими сторінками  життя письменника, з історичною основою та змістом поеми «Євшан-зілля», сприяти розвитку навичок вдумливого, виразного читання та коментування прочитаного, визначення особливостей літературного твору; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття та спостереження; виховувати пошану до рідного народу, розвивати почуття патріотизму та національної свідомості, інтерес до пізнання історії свого народу, його духовно-творчої спадщини.

Обладнання:  портрет М.Вороного, ілюстративний матеріал, слайди, аудіо- записи, тлумачний словник, ноутбук

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Епіграф:                                              Виростай, дитино, й пам’ятай:

                                                            Батьківщина – то найкращий край!

                                                                                           Д.Павличко

Перебіг  уроку

І.Організаційний момент.

ІІ.Мотивація навчальної діяльності

Учитель:Доброго дня!  Приємно вас бачити такими красивими, зосередженими, схвильованими. Якими ви хочете сьогодні бути на уроці? (Відповіді дітей).

 І я бажаю вам бути старанними, уважними, активними, щоб наш урок був цікавим і плідним!

(Звучить пісня у виконанні Катерини Бужинської  «Україна – це ми»)

- Що спільного між рядками пісні і епіграфом уроку? (Наша Батьківщина –це Україна)

Нехай ці рядки подарують нам гарний настрій та надихнуть на плідну роботу на уроці.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

1. Бесіда.

-Що для нас, українців, має велике значення в житті? (Родина, пісні, рослини-символи)

-Які рослини-символи вам відомі?

Учитель:   Вічні будьте, калина й верба,

                  Мальви і ружі, як спогад про матір стареньку.

                  Дух полину хай будить у нашій душі

         Пам’ять про рідну Вітчизну-неньку.

Тема нашого уроку теж пов’язана з непримітною запашною степовою рослиною. На цьому уроці ми  працюватимемо з творчістю письменника Миколи Вороного та змістом поеми «Євшан-зілля».

IV. Опрацювання  навчального матеріалу

 Життєвий і творчий шлях письменника

Життя кожної людини по-своєму особливе. Воно нагадує сплетіння червоної і чорної нитки - радість переплітається з горем. Що ж особливого було в житті Миколи Вороного? Ким же був письменник?

 

Біографія М.Вороного презентація

 

Виступ учнів- біографів.

Короткі відомості  про Миколу Вороного.

Робота з підручником.

  • Опрацювання статті
  • Бесіда.
  • Чи жив автор весь час в Україні?
  • Чи любив свій народ, тужив за ним?
  • Чи це впливало на його творчість?
  • Які теми могли цікавити М. Вороного найбільше?

   Микола Вороний усе життя марив чужими краями, далекими землями, а найбільше – Європою. Але завжди і скрізь думав про рідну Україну.

Історія створення поеми «Євшан – зілля».

  • Слово вчителя.

Вороного вразила легенда Галицько – Волинського літопису, за якою полонений хлопчик забув свій рід, мову, народ, і посланці від батька нічим не змогли оживити його пам’ять, крім пахощів чарівного євшан – зілля, що росте на його батьківщині.

     У Галицько-Волинському літописі М.Вороний  знайшов один факт, який його дуже зацікавив. Князь Володимир Мономах під час походу взяв у полон сина половецького хана. Оточений пошаною й увагою, хлопчик швидко забув рідний край, свої звичаї. А старий хан сумує за сином і, щоб повернути його, споряджає до Києва посланця, щоб той нагадав юнакові про його край, рід і умовив повернутися назад. Та не схотів той ні слухати, ні повертатися. "І дав йому Ор зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: "Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути". І прийшов у землю свою", — говориться в Іпатському літописі. Саме ці слова автор виніс у епіграф, передавши почуття людини, яка забула рідний край, та вказавши на можливість відновлення любові до рідного краю.

Слухання поеми (Аудіозапис)

Словникова робота.

Що ж таке євшан-зілля? Чи відоме вам це слово?

Зверніть увагу на ілюстрацію, розміщену на дошці та прослухайте інформацію однокласника про це диво-зілля.

    Євшанрослина степу, різновид полину. Найхарактерніша ознакаміцний запах. Розростається він розмаїттям килимом і розливає чарівні пахощі ні з чим незрівнянного українського євшан-зілля. Стебла не високі у великій кількості, прямостоячі з невеликими листочками. Квітки червоні або пурпурові. Цвіте у вересніжовтні. Це рослина отруйна. І хоч гірка та отруйна ця трава, через що її жодна худоба не їсть, але міцні пахощі ідуть від неї. Євшанце символ любові до батьківщини. У багатьох переказах та легендах про нього згадують.

На дошці записано слова.

  • Євшан-зілля – трава полину.            Пустка – порожнеча.
  • Ясир – полонені.                                Небога – бідолашний.
  • Зацурали – занедбали.                       Твар – обличчя.
  • Хан – половецький князь.                 Шатер – намет.
  • Принада – привабливість.                 Байрак – яр .
  • Судець – співець.                               Блукати манівцями –
  • Сірома – бідолаха.                              ходити без дороги.

Виразне читання поеми « Євшан – зілля» ( вголос ).

 Колективна робота.

Бесіда за прочитаним.

  • Як ви розумієте назву твору?
  • Чи є у творі елементи фантастичного?  Які?
  • У яких рядках звучить головна думка твору?
  • Про що цей твір?
  • Про що розповідається у вступі?
  • Чи відповідає зміст народній легенді?
  • Як хлопчик потрапив до Києва?
  • Чому він почав забувати рідний край?
  • Як жилося хлопцеві у Києві?
  • Як батько вирішив повернути сина?
  • Чому батько обирає саме співця, щоб повернути сина?
  • Чому він повертається додому?
  • Чим є втон – зілля для хлопця?
  • Чому ця поема актуальна і сьогодні?

Проблемне питання. Метод « Мікрофон».

  • Як ви розумієте вислів із твору: « Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде!»?

.Літературний диктант.

1).Звідки автор взяв історичний факт про полоненого сина
половецького хана?
( з літопису).

2).Як малий половчанин потрапив до князя Володимира?
( був узятий у полон).

3).Як жилося хлопчикові у князя?
(дуже добре).

4).Як почував себе старий хан, батько хлопчика?
(страждав на самоті).

5).Кого хан вирішив послати по сина?
( співця).

6).Що порадив хан посланцеві, щоб розбудити пам’ять юнака?
(заспівати пісню, понюхати євшан-зілля).

7).Як поставився хлопчик до слів посланця?
(залишився байдужим).

8).Які пісні співав посланець юнакові?
(бойових та колискових).

9).Кого, що саме побачив юнак під впливом пахощів євшан-зілля?
(рідний край ,батька).

10).Яке почуття “стисло горло ,сперло груди” юнакові - половчанину?
(почуття волі).

11).Що зробив юнак під впливом спогадів?
( вирушив додому).

12).До кого автор звертається із заключним словом?
(до українців).

Аналіз тексту

- Чому Вороний взяв епіграф до свого твору слова з давнього літопису? (Автор створює атмосферу давнини, загадковості. Літопис переносить нас у минуле)

-Яка тема твору? (Життя ханського сина у покоях Володимира Мономаха; повернення юнака в рідний край за допомогою євшан-зілля)

-Назвіть основну думку твору. Які рядки це підтверджують?

-Як побудовано твір? Розділіть її на частини.

(Експозиція: критика тих, хто забув свій рідний край.

Зав’язка: ханський син потрапив із ясирем до Володимира Мономаха; бажання половецького хана за допомогою гудця повернути сина на Батьківщину.

Кульмінація: хлопець згадав свій рідний край за допомогою євшан-зілля.

Розв’язка: роздуми автора над складною долею українського народу, його прагнення допомогти українцям збагнути, що найдорожчі, найсвятіші почуття для кожної людини – любов до рідного краю, пам’ять про свій рід і народ.)

- У якій частині переважає розповідь про події? (зав’язка)

- У якій роздуми, переживання, сподівання ліричного героя? (розв’язка)

* Гронування «Україна – це наша Батьківщина». ( На дошці прикріплена карта України, навколо якої учні прикріплюють сердечка з написами, що для них є Україна)

* Музична хвилина відпочинку. (Караоке версія)

Пісня Тіни Кароль «Україна – це ти».(Діти співають пісню)

VІ. Підсумок уроку

Слово вчителя

- Діти, любіть   Україну, бо вона наша Батьківщина, плідно працюйте, майте почуття національної гідності й гордості, бо ми – українці!

Звучить пісня гурту Трансформер «Євшан-зілля»

Домашнє завдання.

 

docx
Додано
8 лютого 2021
Переглядів
694
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку