Поезії, присвячені подіям в Україні

З нами правда, з нами Бог

Війна прокинулась. Не спить.

І знову біль, і знов страждання.

Невтішні сльози матерів

І плач сиріт...     

Страшне чекання.

Диявол знов весілля править,

Іде зі смертю під вінець,

Й дорогу не троянди встелять,

А кров поранених сердець.

Так старший брат, могутній, сильний,

Нам допомоги руку подає:

Кістляву руку дітовбивці,

Яка руйнує все, що є.

Нехай могутній він і сильний,

Та вернеться йому все зло,

І  стане рідний край наш вільний,

Бо з нами правда, з нами Бог!

Невпинно час вперед летить,

Його нікому не спинити.

Та між життям і смертю – лише мить.

Так Бог велів, цього нам не змінити!

Так не пришвидшуйте її,

хвилину вічної розлуки,

Хай витруть сльози матері,

Й солдати

нехай побачать,

як в школу йдуть

 їхні онуки

Не плачте, мамо

Не плачте, мамо, ні, не треба.

Тут наді мною чисте небо,

Немає сліз, нема страждань.

Тут мир і спокій, благодать

Тут тихо, гарно і спокійно,

І не приходять в сни бої

Лунають співи херувимів

Тут всі свої

Не плачте мамо витріть сльози

Мені вже рани не болять

Закінчились мої тривоги

Йду побратимів зустрічать

Ви не тужіть за мною мамо

Бо був я в вас лише один

А зараз в вас синів багато

То ж помоліться ви за них