Поглиблення кризових явищ в економіці. Шахтинський страйк 1989р

Поглиблення кризових явищ в економіці. Шахтинський страйк 1989р.

Прийшовши до влади в 1985 році Горбачов розпочав політику прискорення. Тобто таку, яка мала пришвидшити темпи розвитку економіки. М. Горбачов

Планувалось найбільше розвивати машинобудування. Машинобудування поділялось на три види: - Загальне та середнє- Точне- Важке

Загальне та середнє поділялось на: Верстатобудування. Транспортне. Обладнання для легкої та харчової промисловостіТочне поділялось на: - Електроніка. Приладобудування. Виробництво побутової техніки. Важке поділялось на: Обладнання для металургіїГірничо – шахтне. Енергетичне

У квітні 1985 року Горбачов видав постанову “Про боротьбу з пияцтвом та алкоголізмом”, прозвану в народі “сухим законом.” Цей закон почав діяти з 17 травня 1985 року.

Після закону заборонялася продаж горілки у всіх підприємствах торгівлі громадського харчування крім ресторанів. Алкоголь зник з літаків, поїздів, готелів, кафе. Спиртне дозволяли продавати в деяких ресторанах, але більше 100 г горілки і 150 г вина не наливали.

Кампанія супроводжувалася інтенсивною пропагандою тверезості. З'явився журнал "Тверезість і культура". 3 млн. чоловік "добровільно" вступили у Всесоюзне суспільство боротьби за тверезість.

Заборонялося пити в парках. Міліціонери масово ловили п'яних на вулиці і відправляли в витверезники, яких ставало все більше. За алкоголізм штрафували на 100 рублів або саджали на 15 діб.

З кінофільмів вирізалися алкогольні сцени, а на екран знову (після 20-річної перерви) пустили кінофільм "Лимонадний Джо" (через що Горбачов теж отримав таке прізвисько). Кількість питущих упала, а померлих від алкоголізму скоротилася у 2,5 рази після прийняття "сухого закону", стверджують одні академіки та професори. Інші, його противники, наголошують, що чимало любителів випити освоїли "непитейні" доти ацетон, нашатирний спирт, одеколон.

У СРСР наполовину скоротилася кількість вино-горілчаних магазинів, на дві третини стало менше кафе. Виробництво горілки знизилося на 25%. Закрили чи перекваліфікували 83 спиртових, 14 лікеро-горілчаних і біля тисячі винних заводів.

Замість пива "Жигулівського" почали продавати безалкогольне "Півко". Жартували, що на черзі "вінішко" і "водчонка". Горілка стала дефіцитом. Довжелезні черги біля гастрономів прозвали "петлею Горбачова".

Населення масово зайнялося самогоноварінням. У 1986 – 1988 роках виник дефіцит цукру та дріжджів. На перший навіть запровадили талони.

Наслідком антиалкогольної кампанії стало покращення показників народжуваності (зросла) та смертності (знизилась), з іншого боку, держава зазнала економічних втрат. Так, 1986 року харчова промисловість порівняно з попереднім часом недоотримала 22 млрд крб доходу, а 1987 року – 25 млрд крб. Збитки не були компенсовані. Тому у 1987 році цю кампанію було зупинено.

Використовуючи матеріал підручника Історія України 11 кл. авт. Власов, Кульчицький, ст. 152, дайте відповідь на запитання.

Один із наслідків економічної кризи – поширення тіньової економіки. У травні 1986 р. стартувала кампанія боротьби з нетрудовими доходами. Переслідували людей, які бажали заробити ремонтом житла, пошиттям одягу, наданням населенню інших послуг. Штрафували господинь, які продавали в невстановлених місцях щось вирощене на присадибній ділянці або зібране в лісі.

Коли гасло «прискорення» не спрацювало, М. Горбачов вирішив підійти до проблеми з іншого боку. Червневий (1987) пленум ЦК КПРС спробував вдихнути життя в економіку, давши державним підприємствам право діяти само-стійно.30 червня 1987 р. Верховна Рада СРСР ухвалила «Закон про державне підприємство», у якому розвивалися основні ідеї цієї реформи. Підприємства отримали можливість самостійно планувати виробничу діяльність у визначених межах.

У травні 1988 р. ухвалено Закон «Про кооперацію в СРСР». Людям, які об’єднувалися в зареєстровані державними установами кооперативи,дозволялася підприємницька діяльність, здебільшого у сфері громадського харчування та послуг.

Масово почали з’являтись кооперативи, які не тільки продавали певні товари та надавали послуги, але й ошукували людей. Держава не завжди реагувала, так як кооператори сплачували 65% податок з доходів.

Використовуючи підручник Історія України 11кл. авт. Власов, Кульчицький ст. 154 виконайте завдання

Хоча в Україні продовольче становище було дещо кращим, ніж у багатьох інших республіках СРСР, але гострий дефіцит продовольства вже почав відчуватися. З кінця 1980-х рр. дефіцитом стало майже все. З осені 1990 р. в Україні запровадили продаж продовольчих і промислових товарів за картками споживача з купонами.

Використовуючи карикатури з підручника Історія України 11кл, авт. Власов, Кульчицький, дайте відповідь на запитання.

Страйк шахтарів 1989 року. Поштовхом до початку масових страйків послугувало погіршення забезпечення шахтарських регіонів продовольчими й промисловими товарами в умовах тотального товарного дефіциту, що наростав у країні. Збурювання шахтарів накопичувалося також через недостатнє забезпечення техніки безпеки, загибелі товаришів, прагненням до росту видобутку вугілля, достойної оплати праці і підвищення якості життя

10 липня 1989 р. в Междуреченську (Кузбас) почався страйк шахтарів, що згодом охопив і Донбас. 18 липня згідно з опублікованим повідомленням РАТАУ, шість шахт Донбасу припинили роботу.

Страйки шахтарів безпосередньо вплинули на те, що 3 серпня 1989р. був прийнятий Верховною Радою УРСР Закон «Про економічну самостійність Української РСР» — викликаний великими проблемами і труднощами у розвитку економіки, розвалом управління виробництвом, занепадом багатьох галузей народного господарства. У 1990 році страйки тривали. Поступово у вимогах шахтарів з'явилися політичні вимоги. А 1 березня 1991 року розпочався загальний страйк донецьких шахтарів.