1. Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. На початку XVII ст. Річ Посполита розпочала серію війн і козацтво було тією військовою силою, якої потребувала держава. У 1600 р. запорожці на чолі з Гаврилом. Крутневичем взяли участь у поході коронного війська до Молдови. У 1602 р. козаки під проводом Самійла Кішки воювали проти шведів у складі військ Речі Посполитої. Завдяки цим походам з козаків було знято заборони
Та крім цього, військо Запорозьке перейшло в рішучий наступ углиб володінь Османської імперії, організовуючи воєнні морські експедиції до берегів Чорного моря і аж до околиць Стамбула. Найважливішим напрямом козацької військової активності був захист південного кордону й походи проти Османської імперії і її васалів — Кримського ханства і Буджацької орди
Як гетьман, П. Конашевич-Сагайдачний уперше відзначився в успішному поході 1616 р. на Кафу. Козацький флот під його орудою розгромив османську ескадру в Дніпровсько-Бузькому лимані. У Кафі було звільнено кілька тисяч бранців. У другій половині 1618 р. запорожці виступили на допомогу війську королевича Владислава, який був претендентом на московський престол. Козаки на чолі з П. Сагайдачним пройшли від Сіверщини до Москви. По дорозі було захоплено кілька міст і розгромлено московське військо, яке заступило шлях. Лише слабкість війська Речі Посполитої врятувала московську столицю від захоплення. Воєнним успіхам сприяли нововведення П. Сагайдачного в тактиці ведення бою, оновлення артилерії й озброєння козацької піхоти. Дипломатична діяльність гетьмана мала на меті закріпити права козацтва, відновити православну ієрархію й роль Києва як духовного і політичного центру. Завдяки діяльності П. Сагайдачного козацтво виразніше виявило свою роль як захисника інтересів українського народу.
У 1620 р. султан і король відрядили свої війська до Молдови, аби підтримати на престолі кожен свого ставленика. 8–11 вересня відбулася битва біля с. Цецори (неподалік Ясс). Польське військо було знищене. Султан Осман ІІ вирішив не зупинятися на прикордонному конфлікті, а завдати удару вглиб Польського королівства. У серпні 1621 р. Османське військо чисельністю 100 тис. осіб рушило через Молдову до Хотина, аби скористатися місцевою переправою через Дністер.
Війська Великого князівства Литовського на чолі з гетьманом Яном Ходкевичем і королевичем Владиславом у вересні підійшли до Хотина і заступили шлях противнику. Сюди ж прибували навербовані за кордоном роти, а також загони із числа мобілізованої шляхти. Проте цих сил було замало, і всі розуміли, що без допомоги козаків перемоги не буде. Хотинська фортеця, державний історико-архітектурний заповідникhttps://youtu.be/y14xqc. Jrvnc https://khotynska-fortecya.cv.ua/mapa_forteci
На Січі вирішили виступити на захист Речі Посполитої, хоча й були побоювання у щирості намірів союзників. Козацьке військо здійснило марш-кидок від Дніпра до Дністра та вчасно приєдналося до королевича Владислава і Я. Ходкевича. Османи атакували понад десять разів, причому здебільшого позиції козаків. Проте запорожці не лише вистояли, а й провели кілька вдалих контратак. Крім цього, козацький флот завдав потужних ударів по морських комунікаціях турків.
Повстання під проводом Криштофора Косинського. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Назвіть дати історичних подій цієї послідовностіРеформа Стефана Баторія1 Узяття козаками на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним Кафи23 Похід П. Конашевича-Сагайдачного на Москву4 Перша письмова згадка про козаків5 Участь козаків у Хотинській війні6
Домашнє завдання. Опрацювати §12 (стр.96-102)Виконати завдання з слайду 16. Творче завдання: Систематизуйте отриману під час уроків інформацію про П. Конашевича. Сагайдачного. Виконайте творчий проєкт (презентація, буктрейлер до уявної книги, інстаграм-історія, просвітницький відеоролик тощо) «Гетьман П. Сагайдачний — видатний політик і полководець».