"Поклін тобі, Тарасе, великий наш пророче!"

Про матеріал
Матеріал включає літературно-музичну композицію, що охоплює життя і творчість Кобзаря, його роль як національного символу, цитати, поезії, пісні,виховує патріотизм та національну свідомость,а також цитати для розкриття його ролі як символу України,що фокусується на темах свободи і справедливості.
Перегляд файлу

       

 

 

 

 

 

Літературно-музична композиція

«Поклін тобі, Тарасе,

великий наш Пророче!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Голос Кобзаря: 

 Діти мої! Сини й доньки мої!Звертаюся до вас:

У злагоді, любові й мирі живіть соборно у цей час!

Пшеничні жовтії лани землі хай будуть рідній до лиця!

І хай Дніпрові сині хвилі омиють душі і серця!

                Звучить бандура…

В1: Доброго дня, усім присутнім в залі!

Наша школа – це дім, де вирощують гарні, екзотичні, вишукані квіти…

В2:Так, тут , мов паростки, пробиваються, навчаються, аж доки не зацвітуть, наші діти!

В3:Тут цвіте дивограєм Тарасове слово, що буде сьогодні у серці бриніти!

Вед 4  :Ми впевнені, що ваші думки,

 ваша участь у заході і ваша активність,

 творча ініціатива   йтимуть із самої глибини дитячої душі,

 із денця вашого маленького сердечка –

 во благо возвеличення Генія –

РАЗОМ: Тараса Григоровича Шевченка!

     Вед1:  ПРОСИМО УСІХ В ЗАЛІ  ВСТАТИ І ВШАНУВАТИ

            Т.Г. ШЕВЧЕНКА

Звучить  «РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ»             

         Виходить дівчина-Україна, у руках тримає вишитий    рушник   .

На столі стоїть портрет Т. Шевченка.

Дівчина-Україна:

Друзі, ось  на цьому рушникові  -  різнобарвна Тарасова доля:

На ньому – і сльози, і біль, і неволя –

у чорних його кольорах…

Та все-таки більше  яскравого!

То Віра поета –   летить, мов нестримний птах…

Живе, пломеніє, горить у серцях, у віках!..

           Кладе  рушник на стіл і бере до рук «Кобзар», виходить.

  :  210 років тому народився видатний український поет Т.Г.Шевченко, який за своє життя зробив усе можливе, щоб наш народ утвердився, як сильна і незалежна нація.

 2 й: Року 1814 з 26 на 27 лютого (старого стилю) темної ночі, перед світанком у селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті кріпака Григорія Шевченка блиснув єдиний на все село вогник, народилася панові нова кріпацька душа, а Україні – її великий поет і художник Тарас Шевченко.

3й:На сцену запрошуємо учнів молодших класів.

   ТАРАС:

Не називаю її раєм.

Тії хатиночки у гаї

Над чистим ставом край села.

Мене там мати повила

І повиваючи, співала.

Свою нудьгу переливала

В свою дитину...В тім гаю,

У тій хатині, у раю

Я бачив пекло...Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дають.

           Звучить веснянка на сопілочці. 

  4й:   Пісню Т.Г.Шевченко «Зацвіла в долині» виконає хор молодших класів під керівництвом

         Виходить танцювальний колектив.

1й:Танок      «Не журися,Україно!»        виконали учні 1-4 класів, учасники танцювального колективу…………………..                                          під керівництвом………………..

2й:А на сцену запрошуємо  вокальний колектив

  6 -7класів «Барви веселки».

 ( у кожної дитини квіточка в руках):

1. Іде весна, іде ясна,

Мов квітка розвилася,

І спогад нам несе вона

Про віщого Тараса!

2.Багато зла перетерпів,

Назнав лихої долі,

Малий остався без батьків

І вівці пас у полі.

3.Дідусь розказував не раз

Про козаків завзяття,

І слухав залюбки Тарас,

Блищали оченята.

4.Та пан Тараса в слуги взяв:

Картав, карав щоднини.

Тарас же нишком малював

Із панських стін картини.

5.Застав при малюванні раз

В саду його Сошенко.

Поміг, щоб вільним став Тарас,

Щоб вчитись став Шевченко.

6.Його пізнали малярі,

Хвалили вдале діло.

Але злякалися царі:

— Він вірші пише сміло!

7.Бо в віршах пригадав Тарас,

Як нарід жив на волі,

Як козаки в воєнний час

Перемагали в полі.

8.Які степи, який Дніпро

І українські люди,

Як переможе ще добро

І весело всім буде.

9.І так в пустелі, в чужині

У самоті томився,

Писав про рідний край пісні

І Богу все молився.

10.Замовкло серце Кобзаря

У чужині холодній,

Та слово, ясне, мов зоря,

Нам світить досьогодні.

11.І кожен раз в весняний час

Всі українські діти

Згадають: нас любив Тарас!

Йому дарують квіти.

12.Сповнить Тараса Заповіт

Ніхто з нас не забуде!

І хоч минула сотня літ,

Він завжди з нами буде!

        Пісня «Думи мої»,

(коли закінчують спів кладуть квіти або в вазу ,

або біля    портрета Кобзаря)

В1:   Яке ж воно для нас – слово Кобзареве?

В2:Барвисте.

В3 :Пластичне.

 В4:Живе.

В1:Живописне.

в2 :Поетичне.

В3:Квітуче.

В4: Мальовниче.

В1:Чарівливе.

В2:Співуче.

 В3:Блискуче.

В4:Влучне.

 В1:Неповторне.

В2: Гнучке.

 В3:Колоритне.

В4:Величне.

В1:Безсмертне.

В2:Рідне.

В3:Найрідніше.

Всі разом:  Найдорожче!

 

 В1.: Шевченко прожив коротке і вкрай важке життя. Із своїх 47-и років він 24 роки був кріпаком, 17 років – невольником у засланнях, під наглядом жандармів і тільки 10 років – вільною людиною.

2В: І в цих несприятливих умовах Тарас створив свій безсмертний «Кобзар», написав декілька томів прозових і драматичних творів, став Академіком Академії мистецтв.

3й : Тарас Григорович був надзвичайно  талановитою людиною, хист до живопису звільнив його від кайданів і зробив відомим на всю Європу.     

        У запису звучить  пісня «Ой Морозе, Морозенку»,  деякий час усі слухають мовчки,   далі    на фоні притишеної мелодії  ведучі читають текст.

В4.  Це одна з улюблених пісень Тараса Григоровича. Цікавий епізод, пов’язаний з цією піснею, пригадує Пантелеймон Куліш. Це було на його весіллі – 22 січня 1847 року.

 Незадовго до арешту Тараса Шевченка?

В1.  Так. Але тоді він був веселим, багато співав. Коли ж його стали просити заспівати для гостя, який заради нього приїхав на це весілля, Тарас несподівано уперся і не схотів співати, а коли вже всі перестали просити, раптом заспівав оцю козацьку пісню “Ой, Морозе, Морозенку”.

В2:Він співав так, що коли закінчив, відбулось щось небачене й нечуване:  гість, який приїхав заради нього, кинувся до Шевченка, обняв його й заридав.

  : Його талант міг забезпечити йому безбідне привольне життя, але він вибрав собі інший шлях-  не мовчати!

                Мініатюра «Шевченко на засланні».(Дуда Богдан)

Виходить   знервований  Шевченко – солдат,  говорить:

        «Якби я був недолюдком, кровопивцею, то й тоді для мене страшнішої кари не можна було б придумати, як заслати в окремий Оренбурзький корпус солдатом. Ось у чому причина моїх нестерпних страждань. І до всього мені ще заборонено малювати... Трибунал під головуванням самого сатани не міг би винести такого холодного, нелюдського вироку.»

Сідає за стіл  ,починає писати, промовляючи:

Лічу в неволі дні і ночі

І лік забуваю.

О Господи, як-то тяжко

Тії  дні минають.

А літа пливуть меж ними.

Пливуть собі стиха,

Забирають за собою

І добро і лихо!

Забирають, не вертають

Ніколи, нічого!

 2й:   «Зоре моя вечірняя»  так називається пісня,  яка прозвучить у виконанні учениці    10а класу Кутної Марії.

  : Не міг   Тарас Григорович  мовчати ,коли імперія залишала з нашого квітучого краю руїну і Шевченко писав настільки влучно, як може говорити тільки Правда.

2й:  І   в наших серцях – Правда Шевченка! Читаю поему «Катерина», а бачу наших дівчат із Бучі. Іще тоді, у давнину, було зрозуміло, що москалі – це таке вселенське зло, яке не бачив світ, що це дійсно терористи, нікчеми, нелюди. Хіба можна брататися з такими?

    3й: У   серцях  українців– Скорбота Шевченка! Читаю поему «Сон», а між рядками – закатовані українці в обгорілих ізюмських лісах, голодні маріупольські діти… І крізь реалії сьогодення пробивається паростком тоненький голосочок:

            Виходить дівчинка, стає на коліна, молиться:

 «…Чуєш, Бозю , я дівчинка з України… Я ніколи ні про що тебе не просила… А сьогодні я стану на коліна… Змилуйся… Пожалій… Не дозволяй нас нищити… Ми ж теж люди, як і всі інші народи на Землі… Ми терплячі… Ми працьовиті… Ми хочемо жити… Мій тато на війні… Моя мама вдень пече палянички воїнам на передову, а вночі шиє броніки і плаче тихенько, щоб ніхто не чув… Мою школу розбила ворожа ракета… А мої найкращі друзі виїхали з мамами за кордон… Але я не хочу нікуди їхати… Тут моя рідна земля… Тут мій дім… Тут мої іграшки… Тут мій песик Рижик… Тут мій найкращий у світі таточко, який нас із мамою захистить…»

1й:Шевченко прожив всього 47 років і помер на чужині, але його тіло, згідно Заповіту, було захоронене на  Чернечій горі в м. Каневі.

2й:За недовге життя Тараса Григоровича дуже важко переоцінити його внесок в розвиток та збереження української культури і це не тільки його твори і картини.

3й:Він надихнув українську молодь на супротив ,на збереження української культури і мови. Своїм прикладом показав, що можна зломити тіло, але не Дух.

4й:В одному з найкращих своїх творів «І мертвим ,і живим, і ненародженим землякам моїм..» наш славетний поет показує історичні реалії досить сумні для українців, де він застерігає нас від повторення помилок наших предків:

Читає Тиро Ростик   :

«Подивіться лишень добре,

Прочитайте знову

Тую славу. Та читайте

Од слова до слова,

 Не минайте ані титли,

Ніже тії коми —

Все розберіть... Та й спитайте

Тоді себе:

 що ми?..

Чиї сини? Яких батьків?

Ким? За що закуті?..

То й побачите, що ось що

 Ваші славні Брути:

Раби, підніжки, грязь Москви,

Варшавське сміття — ваші пани…»

3й:А у своїй знаменитій поемі «Сон»

Тарас Шевченко показав нам, що імперські апетити

на території України невгамовні:

«У всякого своя доля

І свій шлях широкий,

Той мурує, той руйнує,

Той неситим оком

За край світа зазирає,

Чи нема країни,

Щоб загарбать і з собою

Взять у домовину.

Той тузами обирає

Свата в його хаті,

А той нишком у куточку

Гострить ніж на брата.

А той, тихий та тверезий,

Богобоязливий,

Як кішечка підкрадеться,

Вижде нещасливий

У тебе час та й запустить

Пазурі в печінки, —

І не благай: не вимолять

Ні діти, ні жінка.»

Звучить бандура.

4й:  І пройшло півтора століття після цих слів Кобзаря, але українці все одно вірили в історію, яку нам нав'язували комуністи, спілкувалися мовою народу, який катував нас не одне століття і сварилися між собою замість братання.

1й:   Як і в часи Шевченка  багаті люди  в  нашій Україні  будують храми, спонсорують футбольні команди, конкурси краси і займаються іншим, так званим «меценацтвом.»

2й:   «А той, щедрий та розкошний,

Все храми мурує;

Та отечество так любить,

Так за ним бідкує,

Так із його, сердешного,

Кров, як воду, точить!..

А братія мовчить собі,

Витріщивши очі!

3й:Деякі приклади віршів і поем Кобзаря описують нашу дійсність так, ніби він є нашим сучасником.

4й:«Доборолась Україна

До самого краю.

Гірше ляха свої діти

Її розпинають.

1й:Шевченко пропонував нам 3  найосновніші   національні  ідеали, три найголовніші цінності, які повинні визначати орієнтири життя і окремої людини і цілого народу:

Ідеться про Бога,  Україну  та Свободу.

2й:Передусім життя українця-це життя з Богом, творцем усього сущого і батьком  правди та волі.

3й:Ми віруєм Твоїй силі

І духу живому.

Встане правда! Встане воля!

І Тобі одному

Помоляться всі язики

Вовіки і віки.

4й: Другий ідеал Тараса Григоровича випливає з коріння життя кожньої справжньої людини , з Батьківщини.

1й:Тарас закликав українців любити свою країну, навіть коли вона в тяжкому становищі. Кобзар писав що треба не лише любити свою землю, але й бути й по синівському відповідальними за Україну перед Богом ,предками та нащадками.

2й:Та не однаково мені,

        Як Україну злії люди

         Присплять, лукаві, і в огні

         Її, окраденую, збудять…

          Ох, не однаково мені….

3й:Ці рядки відносять нас до трагічних подій Майдану І початку російсько-української війни. Спочатку режим приспав українців доларом по 8гривень і стабільністю.

  Потім, так звані «брати» ,  розпочали розправу над мирним протестом на Майдані, коли Україна була найменш підготовлена.

  1й: А 24 лютого 2022року росія віроломно вломилася на  нашу святу землю своїми танками. Громила міста, і села і вбивала українців.

2й:Тому третім ідеалом  Шевченко утверджує цінність Свободи. Бо нормальне буття людини і народу неможливе без Волі і Свободи.

3й:Українець і Україна можуть належним чином існувати у Божому світі лише політично, духовно та економічно вільними.

Звідси і заклик Тараса Григоровича до українців - земляків:

4й:«Борітеся – поборете!

      Вам Бог помагає!

      За вас правда, за вас слава

      І воля святая!»

Виходить Вікторія Тиро.

4й:Пісня  «Сила роду»   прозвучала у виконанні учениці7б класу Тиро Вікторії.

1й:Як зазначається в одному з досліджень творчості Т.Г.Шевченка,  випереджаючи час він бачив у минулому та майбутньому Україну не лише в боротьбі за свою незалежність,  але він дуже вірив у свою Незалежну Україну, він нам пророчив Свободу , Незалежність  та  Мир!

2й:    І оживе добра слава-слава України  , і світ ясний ,  не вечірній тихо засіяє , а наша душа, наша пісня не вмре, не загине-

ось де люди наша слава - Слава України!

        Пісня  .Б.ють пороги.

В.3:Шевченко мав визнання, мав нечувану славу, а це і є щастя!      

4 В: Ви уявляєте - найбільше пам’ятників на планеті поставлено нашому геніальному поету! У світі встановлено аж 1384 пам´ятники Шевченку, з них в Україні – 1256.

1В: Іменем Шевченка названо багато населених пунктів та географічних локацій по всій планеті. Наприклад, тільки в Україні – 164 назви.             

 2в: Окрім того, на честь Кобзаря названа гірська вершина Північного Кавказу (висота 4200 м), морська протока в Аральському морі та навіть кратер на Меркурії, діаметр якого – 137 кілометрів

                                    Виходить Вероніка Дуда.

 Не малюйте Шевченка плебеєм,

У кріпацькій пошарпаній свиті –

Я в нім бачу лице Прометея,

У одежі, із сонця відлитій.

Не малюйте Шевченка солдатом,

Не малюйте – він слухався долі.

Мій Шевченко завжди був крилатим,

Мій Шевченко завжди був на волі!

Не малюйте поета в печалі,

Бо він світоч і щастя народу.

Став пісок золотим в Кос-Аралі,

Де ступав він у роки негоди!

І тепер наш Тарас в кожній хаті.

З нами словом живим розмовляє,

Є в Шевченка народження дата,

Дати смерті в Шевченка немає!  

3й: Вірш   «Не малюйте Шевченка плебеєм» виконала учениця 8а класу Дуда Вероніка. 

4й:На сцену запрошуємо   хор вчителів  СШ№41м.Львова.

          (із закулісся лунає чоловічий голос)

Голос Кобзаря: 

І мене в сем’ї великій,

В сем’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом…

У  виконанні  хору звучить  «ЗАПОВІТ»   Т.Г.Шевченко.

 

 

 

Використана література:

  • Жулинський М. Г. Українська література: Творці і твори. — К.: Либідь. Розділ про Шевченка як пророка нації.
  • Дзюба І. М. Тарас Шевченко: Життя і творчість. — (Можна знайти в томі 1 Повного зібрання творів).
  • Клочек Г. Д. Поезія Тараса Шевченка: Сучасна інтерпретація. — Посібник для вчителя, що пропонує нові підходи до аналізу текстів.
  • Завжди сучасний: 210 років від дня народження Т. Г. Шевченка : наук.-бібліогр. покажч. — Одеса, 2024/2025. Містить актуальні списки досліджень

 

                

 

docx
Додано
7 січня
Переглядів
249
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку