Полікультурність як добросусідство культур у повісті Зірки Мензатюк «Дике літо в Криму»

Рекомендуємо ввести твір Зірки Мензатюк «Дике літо в Криму» в програму з української літератури для 5 (6) класу з метою подальшого знайомства з творчістю письменниці і її новими творами.

Ця повість ще раз доводить, що Крим – це Україна. Тож залишається сподіватися, що скоро здійсниться побажання Еміне Джеппар: діти зможуть взяти намети й вирушити на відпочинок до Криму. (Марія Чадюк. Джерело: https://m.day.kyiv.ua/uk/article/ukrayinci-chytayte/uvaga-vid-nas).

«…то ж до Криму!» (Мензатюк З. Дике літо в Криму.)

Як зразок вивчення й аналізу даного твору пропонуємо власні розробки уроків української літератури, проведені з учнями основної школи як уроки позакласного читання.

 

Українська література

Зірка Мензатюк і її пригодницька повість «Дике літо в Криму»

Клас 5 (6)

Урок 3

Тема: Полікультурність як добросусідство культур у повісті Зірки Мензатюк

«Дике літо в Криму»

Мета:

•                   формування предметних і ключових компетентностей;
•                   розвиток літературної компетентності, виховання готовності і здатності працювати з художніми текстами, сповнених культурно-історичних епох, світоглядних орієнтирів, традицій і стилів;
•                   формування здатності розуміти зміст прочитаного, з’ясовувати авторську позицію і художні засоби донесення її до читача, творити на основі прочитаного власні смисли щодо порушених проблем, узагальнювати одержану інформацію, визначати необхідність додаткової інформації, пошук її в мережі Інтернет та інших джерелах; висловлювати власну (подеколи критичну) позицію стосовно прочитаного, сприймати художній твір як чинник формування життєвого досвіду та соціально-психологічного й соціокультурного становлення;

•                   виховання стійкого інтересу до читання, здатність уявляти й переживати прочитане, критично й рефлексійно мислити, інтерпретувати прочитане, знаходити авторські і творити власні смисли, відчувати естетичну насолоду від художнього слова, відкривати національні й загальнолюдські цінності, жити й творчо діяти в умовах глобалізаційних змін та полікультурного суспільства, цінувати надбання національної культури різних народів;
•                   виховання толерантного світогляду, поваги до прав людини, історії та культури національних меншин, формування активної громадянської позиції, поширення знань про національно-культурне розмаїття України;
•                   формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливість сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

 

Наочності та устаткування:

•                 Навчальна програма і календарно-тематичний план;
•                 творча папка з файлами А5 (А4);
•                 матеріали щодо творчості письменниці (блог Чайдак Д.О. про Зірку Мензатюк і її творчість, фотоальбом Зірки Мензатюк, інфографіка «Творчість Зірки Мензатюк»);
•                 кольорова крейда, магніти;
•                 підготовлена класна дошка до уроку (тема, завдання, епіграф до уроку:

«Представники інших культур, вірувань, країн і народів: вони не краще і не гірше, вони просто інші.»);

•                 на стіні плакат:

«Полікультурність» – це такий принцип функціонування та співіснування в певному соціумі різноманітних етнокультурних спільнот з притаманним їм усвідомленням власної ідентичності, що забезпечує їх рівноправність, толерантність та органічність зв’язку з широкою кроскультурною спільнотою, взаємозбагачення культур, а також наявність та визначення спільної загальнодержавної системи норм та цінностей, які становлять основу громадянської свідомості кожного члена соціуму (Джей Джи).

•                 виставка книжок Зірки Мензатюк;
•                 пригодницька повість «Дике літо в Криму» З. Мензатюк;
• аркуші кольорового паперу, ножиці (за кількістю учнів) для вправи «Разом з усіма»;
•                 картки-висловлювання про толерантність:

(Джерело: https://sites.google.com/site/malavyska)

Світ – моя батьківщина, людство – моя родина (Халіл Жібраїл);

Всі люди народилися вільними й рівними за своєю гідністю та правами. Вони наділені розумом і совістю та повинні діяти один стосовно іншого в дусі братерства (Декларація Прав Людини, 1948, стаття 1.);

Я не згідний з тим, що ви говорите, але пожертвую своїм життя, захищаючи ваше право висловлювати власну думку (Вольтер);

Не все те неправильне, що тобі незрозуміле (Григорій Сковорода);

Толерантність – це здатність і прагнення до діалогу.

Толерантність – це взаємодія, заснована на терпимості та повазі до інших.

Людство бачиться древом: у кожної гілки своя пташка, у кожної пташки своя мова. а разом – древо. А спільно – хор (Дмитро Чередниченко);

Толерантність – це те, що робить можливим досягнення миру і веде від культури війни до культури миру.

Толерантність – це прояв терпимості до представників інших культур, вірувань, країн і народів: вони не краще і не гірше, вони просто інші.

•                 Соціальний ролик «Толерантність»

https://www.youtube.com/watch?time_continue=54&v=gw_arw28AAs

•                 Інфографіка «Депортація кримських татар в 1944»
•                 Репродукції картин, ілюстрації
•                 http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/03/15/31684/

Кримський вершник. Реконструкція із фільму Олеся Саніна «Мамай». Герой-українець наприкінці одружується з татаркою.

•                 картки із вправами до змісту тексту повісті;
•                 комп’ютер, колонки, проектор із проекційним екраном, флешка з матеріалами до уроку; поурочний план; презентація до уроку;
•                 музичне оформлення уроку:

«Кримськотатарський танець. Хор Верьовки»

Арія хана Кончака

•                 відео Депортація кримських татар, 1944 р.
•                 Кримські татари
•                 Кримці&українці: історія стосунків. Владлен Мараєв
•                 Документальний фільм «Кримські татари: «Крим – наш!»»
•                 Исмаил Отар – человек, открывший крымскотатарский мир для эмигрантов https://www.youtube.com/watch?v=DUoSQZkHuFo ;
•                
•                 Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

(Епіграф взято з https://dovidka.biz.ua/polikulturnist-osnova-dobrosusidstva-kultur/) при підготовці до уроку використані матеріали з Інформаційної години на тему «Україна – полікультурна держава» (Автор: Віталій Тарасенко. Джерело: http://tarasenkovu.blogspot.com);

•                 Як сформулювати питання до тестів. Поради і алгоритми

(http://sites.znu.edu.ua/fra_gram/880.ukr.html );

•                 Билінська Ольга. Літературні роди та жанри

(https://znoclub.com/pidgotovka-do-zno/311-literaturni-rodi-ta-zhanri.html );

•                 Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua:

http://ukrclassic.com.ua/katalog/teoriya-literaturi/2784-opovidannya-viznachennya .

 

Технології, форми і методи роботи, що застосовувалися під час підготовки і проведення уроку:

 

•             ІКТ;
•             Інклюзивна освіта;
•             Міжпредметний зв’язок;
•             Вправа «Разом з усіма»;
•             Індивідуальна дослідницька робота з текстом повісті;
•             Групова робота (в парах, малих групах);
•             Тестові технології http://mytest.klyaksa.net/htm/download/index.htm ;
•             Мобільні технології/ https://www.plickers.com/library/ QR-коди;
•             Інтерактивні вправи;

 

 

Тип уроку: урок позакласного читання або бінарний урок-підсумок.

 

Учителі української літератури та історії (5 клас. Історія. Кримське ханство. Ханський палац (м. Бахчисарай); 6 клас. Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). Киїк-Коба (Крим)) ведуть з учнями бесіду про пригодницьку повість Зірки Мензатюк «Дике літо в Криму», творчість якої вивчалась в 5 класі, а твори – викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення.

Етап організації сприйняття та осмислення нової інформації може провести учитель трудового навчання, запропонувавши алгоритм створення серветки.

Учитель інформатики, який теж може приєднатися до підготовки і проведення уроку (Інформатика. 5 клас. Розділ: Мережеві технології та Інтернет. Тема: Пошук відомостей у мережі Інтернет. Безпечне користування Інтернетом»), надає дозвіл щодо роботи в кабінеті інформатики та за комп’ютерами.

 

Хід уроку:

 

Епіграф до уроку:

Представники інших культур, вірувань, країн і народів:

вони не краще і не гірше, вони просто інші.

 

1.                 Організаційний момент

Перевірка зовнішньої і внутрішньої (психологічної) готовності учнів до уроку.

Вітання. Перевірка відсутніх (за хворобою, поважна причина, без поважної причини). Організація присутніх учнів щодо відвідування хворих (по можливості відповідно захворюванню), дітей-інвалідів в лікарні і вдома.

2.               Організація сприйняття та осмислення нової інформації

Вправа «Разом з усіма»

Перед учнями аркуші кольорового паперу та ножиці.

За поданим учителем алгоритмом усі учні (без перепитувань і додаткових пояснень учителя) виконують відповідні дії.

Алгоритм*

1.               Розділіть аркуш на 4 частини.
2.               Зріжте правий верхній кут.
3.               Складіть фігуру, яка утворилася, навпіл.
4.               Закругліть ножицями гострий кут.
5.               Складіть фігуру навпіл.
6.               Відріжте прямий кут.
7.               Розгорніть аркуш.
8.               Розгляньте отриману фігуру.

 

• З чим вона асоціюється? (Серветка, сніжинка, витинанка)

Підніміть їх над головою і погляньте, які вони у нас.

• Чому отримані серветки відрізняються одна від одної? ???

Усі ж ми виконували однаковий алгоритм…

•         Який висновок можна зробити з цієї вправи?

 

Усі серветки, як бачите, вийшли різними, бо всі ми різні.

Так, дійсно, вимовлене слово кожним з нас сприймається по-різному і пробуджує в нас різноманітні емоції й реакції.

Від того, що серветки неоднакові, загальна картина лише стає різноманітнішою й видовищнішою. Так само різняться люди – зовнішністю (раса, шкіра, стать, вік, фігура тощо) і внутрішнім світом (характер, світогляд, віра, політичні погляди, культура, освіта тощо). Доброта, ввічливість, людяність, як і інші якості, більше чи менше притаманні кожній людині. Відмінності, що існують між людьми, є предметом особистісного збагачення кожного з нас. Якість суспільства залежить від того, як уживаються одне з одним люди, які його складають, від того, наскільки вони сприймають одне одного, навчаються одне в одного і підтримують одне одного заради спільної мети – безперервного покращення життя, заради щастя й миру.)

Зверніть увагу на епіграф до уроку:

Представники інших культур, вірувань, країн і народів:

вони не краще і не гірше, вони просто інші.

(Учитель звертає увагу учнів і на інші вислови):

Усі люди народилися вільними й рівними за своєю гідністю та правами. Вони наділені розумом і совістю та повинні діяти один стосовно іншого в дусі братерства (Декларація Прав Людини, 1948, стаття 1.);

Людство бачиться древом: у кожної гілки своя пташка, у кожної пташки своя мова. а разом – древо. А спільно – хор (Дмитро Чередниченко);

 

Музичне оформлення «Кримськотатарський танець. Хор Верьовки»

 

3.            Постановка мети уроку перед учнями

• От ми з вами і завітали до кри́мських тата́р.

Це східноєвропейський тюркський народ, що історично сформувався в Криму.

Так, в Криму (учитель бере з полички-виставки книжку Зірки Мензатюк «Дике літо в Криму»). Саме там нам і випала нагода побувати сьогодні… разом з героями пригодницької повісті «Дике літо в Криму» Зірки Захаріївни Мензатюк.

 

4.             Перевірка знань та навичок учнів для підготовки до сприйняття теми

(Тестування в середовищі Plikcers або MyTest)

Виберіть серед наведених творів твори Зірки Мензатюк

Київські казки

Український квітник

Ангел Золоте Волосся

Макове князювання

Таємниця козацької шаблі

Дике літо в Криму

 

Абсолютно всі літературні твори можна віднести до одного з трьох родів: епосу, лірики чи драми. Зустрічається також суміжний рід – ліро-етичні твори, але це є поєднанням двох перших – епосу та лірики. Літературні роди різняться структурою написання та приналежністю твору.

 

До якого роду відноситься твір «Дике літо в Криму»?

Назва цього літературного роду походить від слова «розповідь». В рамках нього відбувається розповідь про минулі події разом з різнобічним описом. Розповідь викладається рівно, а головних героїв читач може судити по їхнім вчинкам.

 

Лірика

Епос

Ліро-етичні жанри

Драма

 

До якого жанру можна віднести твір «Дике літо в Криму»?

 

Казка

Елегія

Повість

Роман

Поема

Комедія

 

Учитель бере книгу «Дике літо в Криму» З. Мензатюк, гортає з самого початку, звертає увагу учнів на напис під назвою: «Пригодницька повість»

 

Що таке пригодницька повість?

 

Народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, осіб, іноді за участю фантастичних сил (Казка)

 

Повість, в якій події розгортаються з елементами таємничості й загадковості, герої беруть участь у детективних розслідуваннях, з ними трапляється щось несподіване (Пригодницька повість)

 

Невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу (Оповідання)

Художній твір, у якому через образ ліричного героя висловлено авторські думки, емоції, почуття (Ліричний твір)

 

Назвіть головних героїв повісті «Дике літо в Криму»

 

Наталочка

Антипко

Мамут

Бабуся Гульнара

Северин

пан Богдан

 

Герой – один з центральних персонажів в літературному творі, активний в подіях, основних для розвитку дії, зосереджує на собі увагу читача.

Головний герой – літературний персонаж, найбільш залучений в дію, його доля – в центрі уваги автора і читача.

 

До якої національної меншини відносила себе Асіє?

 

Національна меншина – група людей некорінного етнічного статусу, які живуть в сучасному для себе етносередовищі [Вікіпедія].

 

Росіяни

Греки

Євреї

 

Кримські татари

Поляки

Угорці

 

Перегляд відео «Кримські татари»

https://www.youtube.com/watch?v=gRDuuJApsiQ

 

Як звали брата Асіє?

Антипко

Мамут

Абдюль

 

Рустем

Мехті

Северин

 

Перед вами татарська родина, що описується в повісті
«Дике літо в Криму» (с. 181). Визначте хто був батьком Асіє і Абдюля.

 

Мехті

Сабріє

Рустем

Еміне

 

Абдюль

Асіє

Халіде

Мамут

 

Вправа «Родинні зв’язки»

Визначіть родинні зв’язки нижче зазначених людей з героїнею повісті Асіє, поєднайте їх з відповідними іменами:

 

дідусь

бабуся

батько

мати

брат

Асіє

сестричка

найстарший брат

Для довідок: за текстом повісті с. 72-78, 181

 

Які основні заняття були у татар-кримчаків? (с. 73)

бджолярство

скотарство

землеробство

виноградарство (с. 66)

видобуток солі

тютюнництво

Рибальство (с. 51)

садівництво

(смокви й гранати, мигдаль і мушмула, персики й черешні, груші (с. 73), яблука, горіхи)

мисливство й бортництво

 

Які з ремесел у кримських татар розвивалися найактивніше?

візерунчасте ткацтво

вишивка шовком і золотими нитками

виробництво повсті, сукна, посуду

оброблення шкіри

різьблення на дереві

зброярство (ножі, кинджали, вогнепальна зброя)

виготовлення ювелірних виробів (с. 80-81)

 

Кого з кримськотатарських поетів згадує Зірка Мензатюк
в своїй повісті «Дике літо в Криму»?

 

Джан-Мухаммед-ефенді

Іса Абдурахманов

Юнус Кандимов

Асан Рефатов

Умер Іпчі

Ісмаїл Отар

Яя Шерфедінов

 

Яку поему написав Ісмаїл Отар у вигнанні?

 

«Дуйг'уларим»- «Мої відчуття»

Поема про чебурек

«Серцем прикрита земля»

«Наврез»

 

«Її вивішували в кожному ресторані, де татари збиралися і згадували свою втрачену батьківщину.»

 

Які чебуреки готували в ресторанчику Рустема? (с. 36)

 

з м'ясом

з картоплею

з помідорами

з солоним татарським сиром сюзьмою

 

Які національні страви готували кримські татари?

 

Доберіть за описом образ з повісті:

 

«юна татарка в шитій позолотою шапочці-фесці» - Асіє (с. 145)

 

молода татарка. «Вона здійняла руки, мов у танці, а її стан обхоплював коштовний срібний пояс. Прекрасний пояч-шедевр, гідний султани, що чітко виднів на темній сукні. - бабуся Гульнара – бабуся Рустема (с. 181)

 

«Її ніжки ступали дрібно-дрібно, а руки… О, руки творили щось неймовірне! … (вона) була гнучка, як виноградна лоза! – Асіє (с. 94)

 

У танці «… схожий на шуліку!» - Абдюль (с. 94)

 

«Під фірмовою бейсболкою в Антипка ховалися округлі, як у молодого бичка, ріжки.» - Антипко був чортиком (с. 15

)

«сиділа на камені – в коралях, сукні і босоніжках на підборах. Ходити вона не могла, бо тонкі підбори вгрузали в землю.» - мама Наталочки (с. 189)

 

«…на камені Картбабі сиділа…і щедрими пригорщами сипала, сипала у воду нові іскри-діаманти» - морська русалка (с. 190)

 

«…злегка поцілувалася з вантажівкою, і тепер у неї розбита фара і пом’яті ліві дверцята.» - Машка (автомобіль-легковичок вітчизняного виробництва) (с. 6)

 

«Був він палким патріотом, але трохи хуліганистим і, ледь що – крутив дулі.» - привид – за життя його звали Грицько Дуля (с. 170-171)

 

«Гаряче, спекотне. Його і в Києві не бракувало, але тут – сліпуче, всепереможне…» - сонце півдня (с. 14)

 

Героями творів можуть бути не тільки люди, але і тварини, фантастичні образи і навіть предмети. Всі вони в будь-якому випадку є художніми образами, що відображають дійсність в переломленій свідомості автора.

 

«У татарів був звичай, коли дівчина виростала, батько дарував їй …» (с. 51)

 

кольмек

шальвари

зыбын (сукня)

фистан (сукня)

коклюк (нагрудник, прикрашений монетами)

марома (головний убор)

фес (оксамитова шапочка, прикрашена золотою вишивкою та монетами)

пояс із широкою срібною пряжкою (с. 51, с. 51-55, с. 80)

папуч (туфлі)

налын (дерев’яні сандалі)

 

«… шедевр татарського ювелірного мистецтва…» (с. 147)

«… срібний пояс настільки цінний… йдеться про скарб постраждалого народу, з яким здавна браталися козаки, хоч, правду кажучи, не раз і чубилися.» (с.147)

«Ох, який же він гарний! (с. 187)

«То була коштовність її прабабусі Гульнари – тієї, яку вивезли.» (с. 50)

Музей Сходу у Москві – там багато татарських речей

У Львівському музеї збережена татарська старовина.

Редактор сайту американської версії Vogue, Ліана Сатенштайн, познайомила світ з історією, красою та унікальністю кримськотатарського костюму. Есма Аджієва, радниця Міністра культури України та голова громадської організації «АЛЕМ», яка займається збереженням кримськотатарської культури, привезла срібний пояс, якому вже сто років. https://www.vogue.com/slideshow/history-of-crimean-tatar-fashion-photos

 

Наталочка купила сувенір на згадку про Крим (с. 16-17)

Це було «фото з гірським краєвидом».

Дівчинка попросила поміняти краєвид на фото молодої татарки.

 

Яка дата була написана на звороті фото?

 

17 вересня 1939 року

20 травня 1944 року

1783 р.

1441-1783 рр.

1989 р.

 

Дата на фото – дата депортації кримських татар – 18-21 травня 1944 року.

Депортація кримських татар – насильницьке виселення кримськотатарського народу з їхньої історичної батьківщини.

 

Що вам відомо про дату 1944 року?

20 травня 1944 року

«…настав той чорний день… Сюрґюн. Найбільша татарська трагедія.»

 

Учні читають текст повісті (с. 52-55)

 

Офіційною причиною примусового переселення стало звинувачення всього кримськотатарського народу в масовому колабораціонізмі з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Радянська ідеологія післявоєнного часу таврувала кримських татар як зрадників, і хоча ця думка побутує донині серед деяких мешканців Росії, представники етносу категорично спростовують її. Ряд істориків припускають, що злочин насправді був частиною радянського плану отримати доступ до проток Босфор й Дарданелли і захопити частину території Туреччини, де кримські татари мали етнічних родичів [Вікіпедія].

 

5.               Перевірка розуміння нової інформації

 

•                   …то ж до Криму!

(Учитель цитує текст повісті)

•                   «У тому Криму стільки давніх міст процвітало, стільки народів перейшло! Таври, скіфи, сармати, греки, алани. Боспорське царство, хозарський каганат, генуезькі міста-фортеці, татарське ханство…» (с. 7-8)

 

«- Тут гарно, - сказала Наталочка і задивилася на морську глибінь. (с. 30)

Перед ними, скільки сягало око, синіло блискуче від сонця море.

•      Так, гарно… Я люблю це місце. Тут стояло татарське село. Колись у ньому жили мої рідні.
•      Село? – перепитала Наталочка.

Вона обвела поглядом пагорб, на якому вони сиділи, гору, що здіймалася позаду темною високою короною, тоді яр, за яким струменів у небо кипарис. Від села мало б щось лишитися: хоч би якийсь слід від вулиць, дворів, будинків. Але тут не було нічогісінько. Довкола розкинулась дика, вкрита поодинокими сосонками і сухою травою місцина.

•      Куди воно поділося, оте село?

Асіє нахмурилася:

•      Сюргюн… - і, зиркнувши на Наталочку, додала: вигнання.

А й справді: колись давно татарів вивезли з Криму… … Але ми вернулися.»

(с. 31-32)

«- А чому вивезли татарів? … Тут же в них село стояло…» (с. 44-45)

 

6.             Творче застосування й добування знань, освоєння засобів діяльності шляхом вирішення проблемних задач, побудованих на основі раніше отриманих знань та навичок

 

Пошуково-дослідницька робота

Учні працюють за комп’ютерами з метою пошуку інформації

про історію Криму, народи, які його населяли.

 

Перегляд документального фільму «Кримські татари: «Крим – наш!»»

Учні читають за текстом повісті:

«- Чому вивезли? Як то кажуть, горе переможеним. Відколи Росія завоювала Крим, у татарів почалося «чорне століття». Їх так гнітили й переслідували, що чимало з них покидали домівки й утікали за кордон, у тодішню Османську імперію – Туреччину. А потім у Росії сталася революція…

•                   …і в татарів після «чорного століття» настало іще чорніше…
•                   … Під час Другої світової війни, коли Крим звільнили від німців, «батько народів» Сталін вирішив, що настав підходящий час назавжди «звільнити» півострів і від кримських татарів. Татарські чоловіки воювали на фронті, отже, серйозного опору можна було не боятися. У Криму залишалися жінки, старі і діти. І в один день – 18 травня 1944 року – усіх примусово вивезли геть…»

(с. 44-45)

Перегляд відео Депортація кримських татар, 1944 р.

 

«Над морем сяяв місяць-підповня, простеливши мерехтливу срібну доріжку. Чорніли силуети гір. Дзвеніли цикади.

Такий гарний, такий трагічний Крим…» (с. 45)

(Епіграф на дошці доповнюється цитатою з повісті):

«… батьківщина. Хто не втрачав її, той не зрозуміє»

Учні знаходять у тексті розповідь Сабріє-ханум про Сюрґюн,

читають уривки з тексту на с. 141-145

 

«Скинь негайно ту ганчірку! … чого мама сердилась…» (с. 143)

•                   Чого? Завершіть думку.

Учні читають текст далі (с. 144, 145)

 

 

Музичний супровід. Пісня Джамали «1944»

https://www.youtube.com/watch?v=HtPHKrvlCVw

 

Довідка: Суса́на Алі́мівна Джамаладі́нова – українська співачка кримськотатарського та вірменського походження, народна артистка України, переможниця 8-го міжнародного конкурсу «Нова хвиля» та 61-го пісенного конкурсу «Євробачення». [Вікіпедія].

Jamala - Крила (Official Music Video)

 

Рефлексія «Мрії»

«Її мрії рожеві, як фламінго. Її думки малюють пригоду за пригодою.» (с. 9)

 

Яке перше бажання загадала Наталочка?

(«знайти скарб! Коштовний срібний пояс!»)

 

Погляньте на с. 112:

«ні, її перше бажання, щоб Северин перестав ворогувати з татарськими дітьми.

2 – «Щоб прийшли Абдюль і Асіє»

3 – «Щоб усі помирилися і подружилися».

 

Інсценізація уривку повісті

•                   Ось, познайомся. Це Асіє. І Абдуль, її брат. Наші нові друзі.
•                   Наші? – перепитав Северин непривітним, холодним голосом.

(с. 102-103)

Северин мовчав. Недобре, похмуро мовчав. Щось було не так.

•                   …Бачу я тут зайвий… Ти водишся з татарами… (с. 103)

Ти вже татарською заговорила. (с. 104)

 

«Народ у найбільш чистому вигляді завжди представляють діти. Коли національне помирає в дітях, то це означає початок зникнення нації» (В. М. Волков). Тому, забезпечуючи національне виховання дітей необхідно формувати національну свідомість шляхом вивчення рідної мови, ознайомлення із звичаями, традиціями. Водночас дуже важлива паралельна робота з ознайомлення з іншими етнічними колективами, щоб не пропустити сензитивний період засвоєння інших мов та культур, не звузити коло соціальних контактів дітей.

 

Вправа «Словничок»

Створіть словник татарських слів за текстом повісті з перекладом українською.

«кайги» – лихо

«мусібет» - горе

 «бугунь» - сьогодні

«Ярингадже» – До завтра!

«ярин» - завтра

«яхши» - добре

«баба» - тато

«ана» - мама

«Рибаче» - Туак

«Як у мовах все переплутано!» (с. 73)

«чокрак» - джерело

«сув» - вода

«юшан» - полин

«богдай» - пшениця

«чавдар» - жито

Гра «Схожі слова»

«Бавилися, знаходячи схожі слова в українській і татарській мовах» (с. 97-99)

«кавун» - диня

«карпиз» - кавун

«кабак» - гарбуз

«сарай» - палац

«багча» - сад

«Сієста» - полуденний відпочинок

«Від татарських слів Северин знову спохмурнів. Чого він такий запеклий? Наїжачений, мов будяк?» (с. 113-114)

 

Пауза відпочинку

«хто читав, хто дрімав, хто грав в шахи» (с. 61)

А хто досліджував як татарською «друг»?

 

7.          Узагальнення досліджуваного на уроці й введення його в систему раніше засвоєних знань

 «…Проте геть не знала, що робити…»

 

Порадьте, що мала робити Наталочка.

 

Робота в малих групах

Кожна з груп дітей знайомиться з однією з карток з цитатами про толерантність і коротко передає їхню суть. Учитель узагальнює висновки груп.

Культура будь-якого народу розвивається не ізольовано від культур інших народів, а закономірно перебуває в контексті світового культурного процесу. Українці віками творили власну самобутню культуру, успадковуючи культурні цінності своїх предків, переймаючи і творчо осмислюючи надбання інших народів.

Одним із найважливіших факторів, що сприяє успішному розвитку національних культур, є засвоєння художнього досвіду інших народів. Інтенсивність і плодотворність цього процесу забезпечують соціально-економічні зв’язки, що зумовлені прагненням народів до взаєморозуміння та взаємозбагачення.

Так формується загальнолюдська культура, до складу якої входять автономні культури усіх народів. Однак кожен окремий індивід, кожен творець оперує конкретними поняттями, творить конкретною мовою, перебуває під впливом свого середовища. Словом, він належить до національної культури, без якої нема культури загальнолюдської, так само як неможлива національна культура без індивідуального творця.

Здатність людини розвиватися на мультикультурній основі, засвоювати нові культурні цінності стає дедалі більш соціально значущою. Це один із ефективних механізмів соціокультурної динаміки, власне процесу культуротворчості, що включає толерантність, повагу до інших поглядів, культур, релігій, уміння спілкуватися й адаптуватися в полікультурному середовищі.

Бесіда

1. Що таке культура?

2. На що впливає рівень культури особистості та рівень культури в суспільстві?

3. Чи можливе співіснування декількох культур?

4. Чому важливо поважати культури інших народів?

5. Що таке «полікультурність»? «толерантність»?

 

Толерантність передбачає не лише повагу людської гідності, визнання рівності у правах людей незалежно від раси, походження, етнічної приналежності, віри, віку, виду діяльності, політичних поглядів, але й відмову від силового чи іншого насильницького впливу, розвиток у собі якості не нав’язування іншим своєї точки зору. Толерантність є часто єдиною можливістю запобігти конфліктній ситуації.

 

Робота в групах

Дітям пропонується вибрати цитати з тексту повісті щодо етичної поведінки героїв твору, їхньої толерантності. Одна з груп має визначити причини інтолерантності героїв, відзначаючи учасників відповідних проблемних ситуацій (Северин), описаних у повісті.

«Чим тобі татари завинили?» (с. 106)

Учні пригадують історичні факти за текстом повісті (с. 117-119)

«Порозумітися із Северином не вдавалося.» (с. 108-109)

«Северин говорив страшну, жорстоку правду. І все ж… Щось тут було неправильно. Їй пригадався смаглявий Абдюль із мигдалевими темними очима, тиха, лагідна Асіє… То що ж їй – ворогувати з ними? Що лихого зробили ці діти? Чи їхні батьки, їхня бабуся, долю яких поламав Сюрґюн – вигнання?»
(с. 109-110)

 «… татари нам – вороги?» (с. 115)

Депортація кримських татар у запитаннях і відповідях

https://www.bbc.com/ukrainian/society/2015/05/150514_tatars_deportation_ko

 

Дослідити «Кошовий – татарин»? (с. 119-123)

«Кошовий війська Запорожского Тарас Трясило!» (с. 119)

«…хлопець сидів в Інтернеті…» (с. 120)

«- А знаєш… той кошовий, Тарас Трясило, справді був татарином. Його звали Хасан чи то Усан. Неймовірно, але факт! Я перевірив у Інтернеті. І ще дещо знайшов. Коли російський цар нищив Січ, козаків прийняв татарський хан. Чи не дивно? Здавалося б, козаки – його найперші вороги, а він прихистив їх. Січ тоді довго стояла на татарській землі. Вона називалася Олешківською.» (с. 123)

 

«- От, уяви, що ти – татарський хан» (с. 117)

 

Вправа «Як би ТИ поступив? якби був татарським ханом»

Учні виказують свої думки

Разом із вчителем приходять наступних висновків:

Принципи толерантного ставлення до інших, вірності мріям, прагнення гармонії зі світом (за визначенням поняття «толерантність» американським психологом Гордоном Олпортом):

•                   співпраця, дух партнерства;
•                   готовність приймати чужу думку;
•                   повага людської гідності;
•                   прийняття іншого таким, як він є;
•                   здатність поставити себе на місце іншого;
•                   повага права бути іншим;
•                   визнання різноманіття;
•                   визнання рівності інших;
•                   терпимість до чужих думок, поведінки;
•                   відмова від домінування, заподіяння шкоди і насильства.

 

«- А добре, що татари вернулися. З ними Крим колоритніший. З їхньою кавою, чебуреками…Хоч колись ми з ними не дуже мирилися, але не раз і помагали одні одним. Не дурно Богдан Хмельницький побратався з Тугай-беєм. Мудрий був гетьман.» (с. 116)

 

Обряд братання (с. 164): Хмельницький і Тугай-бей – «два різновірці …»

Опера «Князь Ігор». Хан Кончак (с.164)

https://www.youtube.com/watch?v=l6BhfAxMyq8

Учитель читає уривок з повісті (с. 173-174)

«Северин щось стиха казав, поклавши руку на груди. Потім говорив Абдюль, так само тримаючи руку на грудях. На тлі рожевого вечорового крайнеба їхні постаті здавалися вирізаними з темного картону, від чого хлопці стали мовби доросліші.

Хіба то Северин з облупленим від сонця носом, а з ним худенький, смаглявий Абдюль? Ні, то два лицарі, два барси – стрімкий, мов щуря-буря, Богдан-Зиновій Хмельницький і відважний Тугай-бей, гроза і пострах ворогів.

«Два побратими!»…»

 

8.       Підведення підсумків уроку

Отже, аналізуючи сьогодні повість Зірки Мензатюк «Дике літо в Криму», ми побачили, як сучасна українська письменниця втілила в своїй творчості знання мови та культури кримських татар, акцентуючи увагу на розширення зв’язків української і кримськотатарської культур. Культура міжетнічних стосунків проявляється у повазі до інтересів, прав, самобутності великих і малих народів, готовності й умінні йти на компроміси з різними етнічними, релігійними групами заради соціального миру в державі.

Звучить пісня «Ми – за мир»

(сл. Марічки Білівської (Гошовська), Оксани Первової - Рошки, приспів Софії Кримовської, муз. та аранжування О. Первової - Рошки Виконують діти Буковини, вокальних студій "Шарм", "Барви", "Джем", Глорія", "Лілея", студія Лілії Сандулеси та Театральна студія Чернівецького академічного муздрамтеатру.)

https://www.youtube.com/watch?v=zJi3PMIOboE

 

Учень виразно читає уривок (с. 99-100) з тексту повісті:

«І Наталочка розповіла таке:…

… Пропав мусібет! Бо так стається з кожним мусібетом. - От і добре! Хай більше не з’являється… - Ніколи!...» (с. 99-100)

 

Дай, Боже, всім миру!

До зустрічі на наступному уроці!

До побачення!