УРОК 10
Тема: Політика Австрійської імперії щодо українських територій
Мета: характеризувати політичний та соціально-економічний стан західноукраїнських земель; розпізнавати на карті території українські землі у складі австрійської імперії; розвивати уміння учнів працювати з картою, таблицями, схемами, аналізувати історичний матеріал; виховувати почуття патріотизму, повагу та інтерес до історичного минулого своєї держави
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу
Хід уроку
І. Организационный момент
Повідомлення теми та мети уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда
1.Охарактеризуйте зміст масонства в Україні
2. Які особливості мала Полтавська масонська ложа «Любов до істини»?
3. Яке місце декабристи відводили у своїх програмових документах Україні? Про що це свідчить?
4. Чому селянство не підтримало польське повстання 1830-1831рр.?
5. У складі яких держав перебували укр. землі на поч. 19ст.?
6. Назвіть історико-етнографічні регіони укр. земель у др. пол. 18ст. (Слобожанщина, Лівобережжя, Правобережжя, Південь, Поділля, Волинь, Берестейщина, Холмщина, Галичина, Закарпаття, Буковина)
7. Охарактеризуйте особливості адміністративно-територіального устрою укр. земель в складі Російськой та Австрійської імперій. (Рос. імперія: 9 губерній, що утворювали три генерал-губернаторства. Австрійська імперія: Галичина утворювала королівство Галіції та Лодомерії, Буковина булла у складі королівства Галіції та Лодомерії. Закарпаття – під владою автономного Угорського королівства)
Робота з картою
Назвіть укр. території, що опинились у складі Російської та Австрійської імперій
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії
Учитель. Наприкінці XVIII ст. Австрійська імперія володіла приблизно 15 % українських земель, а саме: Східною Галичиною, Північною Буковиною та Закарпаттям. Підвладні Австрії території називалися західноукраїнськими землями.
Робота з таблицею та історичною картою
«Українські землі у складі Австрії»
|
Робота з поняттями
Коронний край ст. 53
Робота зі схемою
Національне та соціальне становище українців під владою австрійських Габсбургів
Учитель. Кількість населення західноукраїнських земель наприкінці XVIII ст. становила 2,5 млн осіб. Західних українців австрійська влада в офіційних документах називала рутенами, а вони самі себе — русинами. Упродовж XIX ст. серед галицьких і буковинських русинів набуло поширення нове національне ім’я — українці.
Щодо релігійної належності, сповідуючи християнство, українці Буковини, як і Наддніпрянщини, були православними, а Галичини й Закарпаття — греко-католиками.
Робота з таблицею
Економічний розвиток західноукраїнських земель у першій половині ХІХст.
Складання тез
-основна галузь господарства – с/г;
-промисловість розвинута славбо, зберігала мануфактурний рівень;
-галузі промисловості: виноробство, броварство, лісова, соляна, нафтодобувна. Переважає ремісництво.
-Львів-адміністративно-промисловий центр;
-основна земля знаходилась в руках дідичів (поміщіків)
-селяни малоземельні або безземельні
-сервітути – право на користування чужою власністю; ліси і пасовиська, які перебували у спільному користуванні і за користування якими платили поміщикам
Політика австрійського уряду щодо західноукраїнських земель
Учитель. У ставленні Австрійської та Російської імперій до українських земель існували значні відмінності. Австрійський уряд ніколи не заявляв, що українські землі є корінними імперськими землями. Він лише доводив своє право володіти ними, визнаючи, що їх населяють інші народи. Австрійська влада не намагалася нав’язувати своїм підданим єдину загальноімперську культуру. Однак у національному житті західних українців відчутним стало онімечування. У всіх державних установах почала вживатися німецька мова, що значно посилило загрозу денаціоналізації українців.
Робота з поняттями
Денаціоналізація ст.56
Робота з текстовою таблицею
«Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ»
|
Аграрна: 1781-1782рр. -указ імператора Йосифа ІІ про звільнення селян від особистої залежності від поміщиків; -польським панам заборонено збільшувати свої земельні володіння за рахунок селянських наділів; -судочинство над селянами мав здійснювати не пан, а спеціальний державний суд; -суворо обмежувалися додаткові повинності на користь землевласника; -селянин дістав право переходити на інші наділи, а також одружуватись без дозволу пана; -1786р. – указ про обмеження панщини трьома днями |
|
Освітня: -1784р. – відновлено діяльність Львівського університету. При університеті відкрито Руський інститут для русинів -1777р. – запроваджено систему початкових і середніх шкіл 5 типів. На найнижчому рівні початкової школи навчання дітей мало проводитися рідною мовою |
|
Релігійна: -1773р. – ліквідовано єзуїтський орден та єзуїтський університет у Львові; -1781р. – зрівняні в правах католицька, греко-католицька, протестантська церкви; -скасовано обмеження для некатоликів обіймати державні посади |
Боротьба населення західноукраїнських земель проти соціального гноблення
Учитель. На західноукраїнських землях у цей період постійно відбувалися виступи селянства, спричинені посиленням гноблення землевласниками. Селяни чинили розправи над управителями й панами, підпалювали маєтки й підприємства своїх гнобителів. Подання колективних скарг до судів (у Російській імперії селянам було заборонено скаржитися на поміщиків) було причиною тривалих судових процесів селянських громад проти землевласників. У гірських районах Східної Галичини, Північної Буковини й Закарпаття, як і раніше, спалахував рух опришків.
Робота з поняттями
Опришки ст.58
Учитель. 1843-1844рр. Селянський рух очолив Лук ян Кобилиця. Спочатку він разом з іншими представниками селянських громад звертався до урядових установ зі скаргами на дії панів. Проте переконавшись у марності своїх дій, селяни почали громити маєтки й відмовлялися виконувати повинності, виганяли чиновників і встановлювали самоуправління.
Робота з підручником
Опрацюйте матеріал джерела Із протоколу допиту слідчим Л.Кобилиці про причини виступу селян у 1844р. (ст.59)
Дати відповіді на питання
Учитель.Виступи селянства примушували владу шукати шляхи розв’язання нагальних соціальних проблем. У 1839 р. угорський сейм надав селянам право вільного відходу від пана за умови виконання повинностей, сплати податків і відсутності боргів.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель під владою Габсбургів. 2.Порівняйте системи управління українськими землями у складі Російської та Австрійської імперій. 3. У якому регіоні західноукраїнських земель українці становили найбільшу частку у складі населення? 4. Що таке денаціоналізація? 5.Хто такі опришки?
V. Домашнє завдання § 7