23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Поняття про моду, стиль. Урахування модних тенденцій у процесі проектування виробів. Використання в побуті зв’язаних спицями виробів.

Про матеріал

Поняття про моду, стиль. Урахування модних тенденцій у процесі проектування виробів. Використання в побуті зв'язаних спицями виробів.«Натхнення — це вміння приводити самого себе до робочого стану».

Перегляд файлу

 

 Дата:________                        Клас 7___                      Предмет: трудове  навчання

Урок №                             

 

Тема:  Поняття про моду, стиль. Урахування модних тенденцій у процесі проектування виробів. Використання в побуті зв’язаних спицями виробів.           

Мета. Ознайомлення учнів із ознаками понять моди та стилю; оволодіння вміннями враховувати модні тенденції в процесі проектування. Розвиток  наочно – образного мислення та  просторової уяви учнів.  Виховання дружелюбності та поваги дітей один до одного.  Формування  знань про роботу дизайнера одяг

Обладнання : презентація, різноманітні вироби вив’язані спицями, спиці нитки, інструкційні картки

Міжпредметні  зв’язки: малювання.

Тип заняття: комбіноване.

Хід заняття:

І. Організаційний момент. Створення позитивного емоційного настрою учнів.

 Привітання, перевірка присутніх та готовності учнів і майстерні до заняття. Учитель заздалегідь записує на дошці вислів:

     «Натхнення — це  вміння  приводити самого  себе  до робочого стану».       

Діти, прочитайте, будь – ласка, вислів, записаний на дошці та скажіть, як Ви його розумієте? (Бесіда з класом). Отож, зміст цього вислову  полягає в тому, що натхнення потрібно підтримувати діями. Якщо пропустити момент, воно може не повертатися до людини дуже довго. А як відомо, що набагато легше виконується

та праця, яку ти бажаєш здійснити, а не та, яку мусиш. Тому:

Бажаю усім, щоб до кожного з Вас

Завітало натхнення сьогодні у клас

Й збудило бажання здобути знання,

Щоб потім життям Ви не йшли навмання.

Щоб Вам захотілось новеньке пізнати,

Самим научитись та інших навчати.

Тож я побажаю, щоб лінь Ви прогнали

Й натхнення щоб кожного дня зустрічали!

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.

Вправа “ Незакінчене речення ”

  • Один із видів декоративно-прикладного мистецтва – це…
  • Для в’язання виробів використовують дерев’яні, металеві, пластмасові, кістяні…
  • Для в’язання виробів використовують дерев’яні, металеві, пластмасові, кістяні…
  • Для в’язання виробів використовують дерев’яні, металеві, пластмасові, кістяні…

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.                                                                                                            

  Одяг по праву вважається  постійним супутником людини. Але він не завжди був таким, який ми бачимо його сьогодні. Тому упродовж цього заняття давайте з Вами спробуємо розібратися з поняттями «мода» та «стиль», з’ясувати сучасні тенденції у світі в’язаних виробів, а також  дослідити можливості їх використання в побуті. Отож, тема нашого заняття: «Поняття про моду, стиль. Урахування модних тенденцій у процесі проектування виробів. Використання у побуті зв’язаних спицями виробів».(Запис теми в зошити)

 Вашій увазі, діти, в майстерні представлена виставка в’язаних виробів.

  1.   Повідомлення  теоретичного матеріалу.

Поняття про моду, стиль

- Що таке мода, на Ваш погляд?

- Яку роль відіграє мода в нашому житті?

- Чи варто сліпо дотримуватись тенденцій, що пропонуються модними дизайнерами або ринком?

 

Проблемне питання:

Якщо згадати історію розвитку одягу, можна побачити, що він увесь час змінювався. На Вашу думку, це пов’язано тільки з модою? А ще які фактори впливають на розвиток одягу? (Орієнтовна відповідь учнів: умови, в яких живуть люди, сімейний та майновий стан, релігійні погляди та ін.)

- Що ж таке мода?

Мода (від латин. тоdиs — міра, спосіб, образ дії) — це нетривале панування тих чи інших смаків.  (Запис визначення в зошити)

 Кожна людина сприймає моду по-своєму, вибираючи те, що відповідає її переконанням, характеру, вихованню, поняттю культури. Можна визнавати або не визнавати моду, заперечувати або захоплюватися нею, але не можна бути поза модою. Одяг — предмет першої необхідності, він є невід'ємним від певного середовища суспільства. Це частина культурної спадщини країни, епохи. У черговий раз, поповнюючи свій гардероб, не слід ке­руватися віяннями моди без урахування віку, статури, роду занять.

Потрібно завжди пам'ятати, що речі не повинні ставати сенсом життя, тому не варто спрямовувати всі свої помисли й зусилля на гонитву за черговою фірмовою або особливо модною річчю.

Сучасна мода пропонує таке різноманіття стилів, силуетів і форм, які здатні задовольнити найвибагливіші смаки.

Друге поняття, яке нам необхідне з’ясувати - це стиль (від грецьк. stylus — паличка) — у стародавні й середні віки загострений стрижень для писання на воскових дощечках або бересті.

Стиль – це індивідуальна манера, своєрідні, неповторні особливості творчості. Традиційними вважають наступні стилі: класичний, спортивний, романтичний та фольклорний.

  • Деяким учням заздалегідь учитель дає випереджувальне завдання для пошуку інформації та підготовки невеличкої доповіді . На минулому уроці  ми з вами об’єдналися в  групи (домашні) і ви отримали завдання.

- Урахування модних тенденцій у процесі проектування виробів 

(І група)

Для сучасної підліткової моди характерні вироби у стилі «мілітарі», із відповідними видами оздоблення (клапани, пряжки, кнопки, кишені, погони) і тканин.

Стиль «диско» передбачає використання великих і блискучих видів фурнітури (стрази, намиста, пряжки з камінням), тканин із люрексом, пайєтками, блиском

 

 

 

 

 

 

Упродовж тривалого часу невід’ємною частиною гардеробу сучасної жінки є трикотажні вироби. Адже трикотаж має чудові гігієнічні влас­тивості, такі як гігроскопічність і тепло­провідність. Він не мнеться, здатний ви­тримувати довготривале використання, не змінюючи свого зовнішнього вигляду. Вра­ховуючи ці особливості, стає зрозумі­лим, чому трикотажний одяг такий по­пулярний. Мода в трикотажі розви­вається з урахуванням загальних тен­денцій моди в одязі, представляє у наш час самостійний розділ мистецтва мо­делювання й не так часто змінюється, як одяг у цілому. Вона більш стабільна, більш гнучка. Нова мода логічно вихо­дить із попередньої, розвиває та допов­нює вже існуючі форми, деталі, лінії, збе­рігає найбільш цікаві. Основні риси су­часної моди в трикотажі — це елегант­на простота та зручність, краса та ути­літарність (що в перекладі з франц. мови означає практичність).

- Використання у побуті зв’язаних спицями виробів       

Сучасні ринкові відносини відкривають нові можливості для самореалізації жінок. Людина, вміючи в'язати, може залишатися вдома, в колі сім'ї, заробляти додаткові гроші, мати задоволення від своєї праці. Недарма кажуть, що людина  по своїй сутності — художниця, вона скрізь і всюди намагається внести красу…

Історія виникнення в’язання.( ІІ група)

Хто і коли придумав першу петлю, ніхто не знає, але вже давно відомо, що народилася ця диво-техніка задовго до нашої ери. В Єгипті в одній із гробниць археологи знайшли в’язану дитячу шкарпетку. Пізніше, в XII ст., в’язання в Европі перетворилося на домашню роботу. У XIIст. у Франції це вже стало галуззю промисловості: в’яжуть капелюхи, рукавички, панчохи. У Шотландії з’явився традиційний головний убір – в’язаний берет. Цікаво, що в’язання спочатку було чоловічим ремеслом. У 1589 році англієць Вільям Лі змайстрував в’язальний верстат. Існувала думка, що машинне в’язання витіснить ручне, але життя спростувало таке твердження. Чим більше випускалося виробів масового машинного виробництва, тим ціннішим ставали речі, зв’язані вручну, особливо зв’язані гачком. Вироби початку XIX ст., зв’язані гачком, істинно ювелірні. В’язані речи того часу, які збереглися в музеях, вражають своєю красою і майстерністю. У золотих руках майстринь народжувалися красиві покривала, скатертини, мережива, предмети одягу і прикраси.

В одній із Єгипетських гробниць (1900 р. до н.е.) збереглося зображення жінки, що надягає шкарпетки. Дитячі панчохи III-IV ст. н.е. знайдено в Єгипті. Ці панчохи уже враховували форму взуття, сандалії з ремінцем після великого пальця.

В Україні в’язані речі – також не новинка, зокрема, із літературних джерел відомо, що в XIст. київські монахи в’язали собі клобуки – головні убори. Однак масово займатися цим видом рукоділля у нас почали не так давно – на початку XX ст..

 

ІІІ група презентує свій  інформаційний  проект.

Дизайнер одягу — це творча професія. Дизайнер повинен мати свій
стиль та почуття міри, розвинений художній смак. Створення нових
моделей одягу припускає вивчення історії моди, тенденцій і напрям­ків розвитку суспільства в цілому. Професійний дизайнер не боїться відступати від канонів моди. Він шукає нові цікаві напрямки в ній і створює зразки одягу, які відбивають стиль сучасного життя. Приступаючи до створення нової моделі, дизайнер виконує велику кількість ескізів як самої моделі, так і кожної її деталі. Потім він вивчає властивості обраної тканини, підбирає кольори, оздоблення, додаткові аксесуари,використовуючи сучасні матеріали і фурнітуру.             

Під час цієї роботи композиційне рішення моделі може неодноразо­во змінюватися але при цьому обов'язково відбувається розвиток первісної ідеї.              Дизайнер має пам'ятати про основний закон композиції одягу — закон гармонії між формою й призначенням одягу, поєднання окре­мих елементів, оздоблювальних деталей.,

-       

V. Практична робота.

Під  час виконання практичної   роботи  ви працюєте  в групі,  пам’ятайте «Правила роботи в групі»:

 

1 крок: Клас поділяється на групи . Один із членів групи записує ідеї що до теми проекту на великому аркуші паперу. Під час їх розгляду слід звертати увагу учнів на те,  що не потрібно обговорювати, яка ідея гарна, а яка ні. Оцінка створених ідей буде зроблена пізніше.

2 крок: Складання плану роботи з виконання творчого проекту [додаток А].

3 крок: Відбувається розробка критеріїв оцінювання творчого проекту [додаток Б]

4 крок: Аналіз виробів-аналогів, розробка конструкції виробу, створення ескізного малюнка.

5 крок: Підбір схеми в’язання.

VI. Підведення підсумків заняття.

Створення ескізів виробу — це творчий і захоплю­ючий процес. Зовсім не обов'язково бути видатним дизайнером, щоб виготовляти красиві, сучасні речі. Потрібно тільки навчитися використовувати відповідні текстильні та оздоблювальні матеріали, фур­нітуру, комбінуючи їх тільки власти­вим Вам способом. Стежте за новинками в журналах мод, за інформацією щодо текстильних матеріалів, фасонів й оздоблення і творіть свою моду!

Учитель дякує учням за плідну спільну роботу на занятті;  повідомляє оцінки результатів їх групової та індивідуальної праці; виставляє їх в класний журнал і щоденники учнів; повідомляє тему наступного уроку й дає завдання учням до його підготовки.

- Домашнє завдання:

1. Підготувати спиці та пряжу.

2. Провести міні-маркетингове дослідження (на вибір - серед учнів школи, вчителів, батьків або інших осіб) з приводу доцільності виготовлення обраного виробу та його практичного застосування.

3. Підготувати доповідь (за бажанням окремих учнів) про використання народних традицій у в’язанні.

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А                                                                  

Орієнтовний план діяльності  по виконанню :

  1. Вибір виробу.
  2. Визначити  доцільності виготовлення обраного виробу та його практичне застосування.
  3. Розробити ескіз власного виробу.
  4. Дібрати інструменти та матеріали.
  5. Захистити проект.

 

Додаток Б

                              Захист роботи:

 Виготовлений виріб:

- Привабливість виготовленого виробу (естетичний зовнішній вигляд);

- Корисність;

- Зручність у використанні;

- Економічність.

 

 

 

 

 

doc
Додано
30 жовтня 2018
Переглядів
239
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку