Чому ж популяції є одиницею еволюції, а не окрема особина, як вважав Дарвін? Одна особина виду – НЕ здатна еволюціонувати, оскільки її набір генів НЕ змінюється упродовж життя. Популяція – «будівельний майданчик»Мутації – «будівельний матеріал»В сучасному еволюційному вченні саме популяції розглядаються як «будівельний майданчик», арена еволюційних подій
Пояснюється тим, що: популяція завдяки спадковій мінливості складається з особин, які різняться за генотипом; у популяції постійно діють чинники, що змінюють співвідношення частоти генотипів та алельних генів (генетичну структуру); у популяції постійно існують взаємозв’язки між особинами й довкіллям, завдяки чому виживають і дають потомство тільки особини з корисними в даних умовах змінами.
Для здійснення еволюційних змін необхідна наявність 3-х процесів: мутаційного (поява нових різноманітних ознак), рекомбінаційного (створення нових поєднань ознак) селекційного (відбір корисних для життя особин ознак), що відбуваються саме в популяціях. Завдяки цим процесам відбувається елементарне еволюційне явище, тобто суттєва і незворотна зміна генофонду популяції на тривалий період.
Що є результатом мікроеволюційних змін? Рушійним чинником еволюційних змін у популяціях є природний добір, а матеріалом для мікроеволюційних змін – мутації. Природний добір спрямовує різні елементарні зміни фенотипів, що виникли внаслідок мутацій, у бік формування адаптацій організмів до змін умов довкілля. Мікроеволюцією – називаються еволюційні процеси в межах ПОПУЛЯЦІЙ, що завершуються формуванням пристосованості організмів та утворенням нових популяцій й підвидів.
Адаптації – пристосування будови, функцій, поведінки організмів до певних умов існування. Виникають у процесі еволюції на основі нейтральних мутацій або модифікацій. Нові пристосування з’являються не одразу в готовому вигляді, а тривалий час формуються в процесі еволюції. Будь-яка сукупність адаптацій допомагає організмам вижити лише в тих умовах, у яких вона сформувалася під впливом чинників еволюції.
Різноманітність адаптацій. Мімікрія – схожість між незахищеними та захищеними видами (наприклад, осоподібні метелики і оси, джмелеподібні мухи і джмелі) Мухи – дзюрчалкиімітують бджолу. Гусениці метелика Eumorpha labruscae маскуються під ямкоголову змію Bothrops asper. Метелик-Сова Каліго – імітує очі сови
Приваблювальне забарвлення – забезпечує зустріч особин різних статей«Райські» птахи. Самки олуші надають перевагу самцю з забарвленими в синій колір ногами і нехтують самцем, ноги якого виглядають сіро-блакитними.(наприклад, яскраве забарвлення самця павичів,фазанів, вивільги, райських пташок). Павичі
Видову самостійність певної групи особин встановлюють за різними морфологічний (подібність особин за будовою)генетичний (характерний для кожного виду набір хромосом за кількістю, формою і розмірами) фізіологічний (подібність й відмінності в процесах життєдіяльності)біохімічний (особливості будови і складу макромолекул, перебігу певних біохімічних реакцій) географічний (спільність території поширення), екологічний (пристосованість до умов існування) та ін. критеріями виду:
Видоутворення – це спрямований природним добором еволюційний процес адаптивних перетворень, який веде до утворення генетично закритих видових систем із генетично відкритих внутрішньовидових. Починається видоутворення на рівні популяцій. Нові види найчастіше виникають від однієї предкової групи близькоспоріднених організмів шляхом розходження ознак у споріднених організмів (дивергенції). Необхідною умовою видоутворення є ізоляція, Залежно від особливостей ізоляції розрізняють:географічне видоутворення та екологічне видоутворення
Географічне видоутворення. Відбувається шляхом:розриву суцільного ареалу на частининаприклад, утворення різноманітних видів в’юрків на різних островах Галапагоського архіпелагу або •розширення ареалу і відбору у нових умовах наприклад, утворення видів ведмідь бурий (Ursus arctos) і ведмідь білий (Ursus maritimus)Географічне видоутворення – це формування нових груп у результаті зміни ареалу під час географічної ізоляції. Галапагоські в’юрки, або зяблики Дарвінаhttps://www.youtube.com/watch?v=ct_Xpi53r. As
Екологічне видоутворення. Екологічне видоутворення – це формування нових груп у межах існуючого ареалу під час екологічної ізоляції. Відбувається в результаті :дії нових сезонних умов (наприклад, утворення видів дзвінець великий весняний і дзвінець великий літній), схрещування між особинами споріднених видів (наприклад, м’ята перцева є гібридом м’яти колосоподібної та м’яти водяної), за рахунок поліплоїдних мутацій (наприклад, вихідний вид двозернівка має 2n=14, вид тверда пшениця – 4n=28, м’яка пшениця – 6n=42) поєднання систематично віддалених організмів (наприклад, різні види лишайників є результатом симбіозу грибів і водоростей).
