2 лютого о 18:00Вебінар: Самооцінювання управлінських та освітніх процесів: нормативні орієнтири та особливості проведення

ПОРАДИ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ ЩОДО РОБОТІ З БАТЬКАМИ ДИТИНИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ

Про матеріал
У організації виховної роботи з важкими дітьми велику роль грає індивідуальна робота з батьками. Успішна робота з сім'ями учнів обов'язково припускає особисті контакти батьків з вчителем, індивідуальну роботу з сім'ями.
Перегляд файлу

 

ПОРАДИ  КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ ЩОДО РОБОТІ

З БАТЬКАМИ ДИТИНИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ

 

       Причини відхилень в поведінці дитини виникають як результат політичної, соціально-економічної і екологічної нестабільності суспільства, посилення впливу псевдокультури, змін в змісті ціннісних орієнтацій дітей і підлітків, несприятливих сімейно-побутових відносин, відсутність контролю за поведінкою, надмірній зайнятості батьків, епідемії розлучень. Виховно-профілактична робота класного керівника може бути побудована на постійній підтримці і стимулюванні позитивної поведінки дитини і зведення до мінімуму попереджувально-каральних заходів у відповідь на різні форми поведінки, що відхиляється від норм.

   У організації виховної роботи з важкими дітьми велику роль грає індивідуальна робота з батьками. Успішна робота з сім'ями учнів обов'язково припускає особисті контакти батьків з вчителем, індивідуальну роботу з сім'ями. Не все можна і потрібно широко обговорювати на батьківських зборах, але про багато що можна поговорити в бесіді віч-на-віч. Між вчителем і батьками повинні встановитися добрі, довірчі відносини.

Добре, коли кожен з батьків відчуває у вчителеві людину, яка так само, як і він, зацікавлену в тому, щоб дитина виросла доброю, розумною, такою, що знає, щоб розкрилися всі його можливості.  

Індивідуальні бесіди вчителя з батьками важких дітей, консультації допомагають встановити безпосередній контакт з кожним членом сім'ї що вчаться, добитися більшого взаєморозуміння  в пошуку шляхів сумісного впливу на дитину. Щоб бесіди класного керівника досягали цілі, а його слова сприймалися як керівництво у вихованні дітей, треба не тільки вчасно дати потрібну раду батькам і підказати, як його виконати, не тільки знайти правильну форму спілкування під час бесіди, але і заздалегідь продумати її проведенні, передбачити для бесіди час і місце. Практика показує, що розмовляти з батьками треба, не поспішаючи. Краще це робити після уроків, коли в класі немає дітей, коли вся обстановка розташовує до бесіди. І розмову починати (якщо він буде і не зовсім приємним) з позитивних моментів. Розповідаючи батькам про ситуацію, причиною їх виклику, що послужила, в школу, попросити батьків порадити, що, на їх думку, повинен зробити вчитель, як краще поступити, а потім дати раду батькам. У такій бесіді природно виникає питання про повторну зустріч для того, щоб з'ясувати, як допомагають прийняті спільно заходи, знову намітити шляхи подальшої роботи. Так поступово, діючи весь час разом з батьками, слід знімати негативні моменти в поведінці або навчанні дитини. Вчитель зобов'язаний допомогти батькам розкрити можливості їх важкої дитини, його позитивні риси, переконати в необхідності спиратися саме на них. При цьому вчитель прагне не зловживати численними вказівками, а говорити просто, доступно, переконливо, завжди з відчуттям турботи про дитину. Зауваження, постійні  скарги на дитину, зосередження уваги на його недоліках – цим можна лише відштовхнути від себе батьків, а значить і віддалити виконання бажаної мети.

 

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ ЩОДО ПІДТРИМКИ ДИСЦИПЛІНИ В КЛАСІ

  • Установіть межі дозволеного, еталони поведінки учнів для стандартних ситуацій (як входити в клас, як сидіти, відповідати на запитання, прибирати книжки і т.ін.). Зробити це треба перш ніж Ви почнете стежити за дотриманням порядку;
  • поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому всіляко стимулюйте їхню активність;
  • стежте за своєю мовою, розмовляйте завжди повільно, спокійним голосом;
  • не відволікайтесь на незначні порушення, моралізування. Урок – це не арена для з’ясування стосунків;
  • дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний, оптимістичний настрій у класі;
  • стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки;
  • надавайте учням можливість частіше працювати в групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки;
  • створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами;
  • не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя;
  • будьте привітними, але враховуйте, що фамільярність може породити неповагу;
  • не виявляйте антипатії до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями;
  • не припускайте появи «любимчиків», це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі;
  • умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові;
  • не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів;
  • не забудьте привітати дитину з днем народження;
  • підтримуйте контакт із учнями поза уроками, на заняттях гуртка, позакласних заходах, спільних походах;
  • зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку;
  • робіть виклад матеріалу яскравим, захоплюйте учнів за допомогою різноманітних методів, наочності й змістовності.

 

 

 

ПОРАДИ  ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ  ДОВІРИ МІЖ

КЛАСНИМ КЕРІВНИКОМ З ПІЛТІТКОМ, ЩО ПЕРЕБУВАЄ У КРИЗОВОМУ СТАНІ

  1.  Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте, не показуйте свого страху. Ставтесь до нього серйозно, з повагою.
  2.  Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблеми) тимчасові. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.
  3.  Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.
  4.  Утримуйтеся від моралізаторства («як треба робити»).
  5.  Впевнено спілкуйтесь з підлітком. Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми - не нашкодити.
  6.  Використовуйте слова - речення, які будуть сприяти встановленню контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.
  7.  В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і іншим, і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, може мати позитивну оцінку своїй діяльності.
  8.  Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.
  9. Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило вас у поведінці підлітка.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Петринко Людмила
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
10 жовтня 2019
Переглядів
451
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку