ВПЛИВ РІЗНИХ СТИЛІВ МУЗИКИ НА ВИХОВАННЯ ТА ПСИХІЧНИЙ СТАН МОЛОДІ, ПРЕДСТАВНИКІВ МОЛОДІЖНИХ МУЗИЧНИХ СУБКУЛЬТУР

Про матеріал
Сьогодні існує безліч молодіжних музичних стилів, кожен з яких має своїх прихильників. Якщо розглядати музичні переваги більш широко, як невід’ємну частину естетичних, психологічних, світоглядних, життєво-стильових переваг і установок, то вони відіграють вирішальну роль у формуванні духовного обличчя молодого покоління.
Перегляд файлу

ВПЛИВ РІЗНИХ СТИЛІВ МУЗИКИ НА  ВИХОВАННЯ ТА ПСИХІЧНИЙ СТАН МОЛОДІ, ПРЕДСТАВНИКІВ  МОЛОДІЖНИХ  МУЗИЧНИХ СУБКУЛЬТУР

 

          Кожен день людина слухає різну музику -  у транспорті, магазині, на вулиці,  на концерті, при підготовці до занять. При цьому відомо, що звуки, особливо гармонійні, справляють істотний вплив на стан психіки, а значить і поведінку. Своїм ритмом, мелодією, гармонією, динамікою, різноманітністю звукових сполучень музика викликає палітру почуттів і настроїв. У сучасної  молоді музика стала неодмінним атрибутом соціального життя. Переваги при виборі музичних треків досить індивідуальні, однак існують основні тенденції, які дозволяють виділити найбільш  улюблені молоддю стилі для прослуховування як через навушники, так і за допомогою динаміків. Показано, що прослуховування музики впливає на діяльність нервової системи, на емоційну та  когнітивну сфери.

           Сьогодні існує безліч молодіжних музичних стилів, кожен з яких має своїх прихильників. Якщо розглядати музичні переваги  більш широко, як невід’ємну частину естетичних, психологічних, світоглядних, життєво-стильових переваг і установок, то вони відіграють вирішальну роль у формуванні духовного обличчя молодого покоління.

           Актуальність вивчення впливу різних сучасних стилів музики (електронна музика, рок, реп) на психічні стани людей, представників молодіжних музичних субкультур полягає в тому, що серед них частіше зустрічаються молоді люди у віці від 14 до 25 років. Як відомо, це вік коли формуються особистість. Часто прослуховуються сучасні стилі музики, безумовно, позначаються на особистості молодої людини. Відомо, що психічні стани, в свою чергу, виступають в «якості будівельного матеріалу» для формування якостей особистості.  Мистецтво є найважливішим засобом прилучення людини до всіх явищ буття і до самого себе. 

         Проблема даного дослідження полягає в недостатній мірі вивченості впливу сучасної музики на молодих людей. Найбільш відкритим залишається питання впливу року, електронної музики, репу на представників найбільш поширених молодіжних субкультур, таких як хіп-хоп, рейвери, рокери.

 

Об'єкт дослідження:  психічний стан молоді

Предмет дослідження:  вплив музики на емоційний та психічний стан молоді

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс теоретичних і експериментальних методів:

  • теоретичні методи: теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури , абстрагування, узагальнення, систематизація.
  • емпіричні методи: спостереження, анкетування, бесіди, інтерв’ювання, тестування.

Експериментальна база дослідження: дослідження проводилось у Барвінківській ЗРШ  І-ІІІ ступенів 33 Барвінківської районної ради. Охоплено 30 учнів (20 учнів 8-9 класів та 10 учнів 10-11 класів).

 

Теоретична значимість дослідження полягає в розширені уявлення про вплив сучасних стилів музики (року, репу, електро-музики) на психічні стани молодих людей - представників даних музичних субкультур.

 

Практична значимість пов’язана з можливістю використання даних теоретичного та емпіричного дослідженнь в роботі класних керівників, практичних психологів з молоддю, для проведення корекційних заходів емоційної сфери з використанням музики даних напрямків.

 

Опис експериментальної групи, процедури та результатів дослідження

«Ставлення старшокласників до різних музичних жанрів»

 

Мета дослідження: виявити найбільш популярні музичні стилі у старшокласників, виявити ставлення старшокласників до різних музичних жанрах.

Методи дослідження:

1. Тест Люшера (короткий варіант).

2. Тест «Малюнок людини».

3. Методика САН.

Опис дослідження: в експерименті  взяли участь 10 старшокласників ( учні 10-11 класів), які відібрані методом випадкової вибірки.

Опис процедури дослідження: дане дослідження проводилося індивідуально з кожним  учасником. Послідовно звучало 8 музичних уривків:


1- метал,

2- класика,

3- рок-н-рол,

4-сучасна естрадна музика (поп-музика),

5- реп,

6- панк-рок,

7- рейв,

8- джаз


      Тривалість кожної музичної композиції становила 2 хвилини.

      Після кожного уривка випробуваному за семибальною шкалою (-3 -2 -1 0 +1 +2 +3) пропонувалося визначити ставлення до даного твору і  який  настрій викликало звучання мелодії.

      Після закінчення роботи задавалися питання:

  • Слухаєш музику?
  • Як часто?
  • Загальне відношення до музики?
  • Якій музиці віддаєш перевагу при слуханні?
  • Чи закінчував  музичну  школу?

       Таким чином, показники, які фіксувалися в таблиці результатів: ставлення до музики (від -3 до +3), настрій від музики (від -3 до +3) і колір, що асоціюється з даною музикою (8 кольорів з тесту Люшера).

        Результати дослідження: асоціативні зв'язки музичної композиції та кольору, простежені в ході експерименту представлені в таблиці

 

№ з/п

Музичний стиль

Колір

1

метал

чорний

2

класика

жовтий, зелений, сірий

3

рок-н-рол  

червоний, жовтий

4

поп-музика

зелений

5

реп  

чорний, синій

Для інтерпретації результатів наведемо семантичну характеристику квітів:

  • Жовтий колір - світлий, як сонячний день, - викликає веселий і радісний настрій, прагнення дивитися вперед і сподіватися.
  • Фіолетовий і сині кольори викликають невпевненість, похмурий настрій.
  • Блакитний колір сприймається як легкий, небесний колір.
  • Світла зелень здається легкою, повітряною, а болотно-зелений, навпаки м'яким і важким.
  • Зелений колір заспокоює хилить до сну, викликає бажання помріяти, прагнення до самоствердження, символ захисту, прихованості.
  • Чисто червоний колір, перш за все, виражає силу, активність, прагнення діяти і досягати успіху.
  • Чорний символізує заперечення яскравих барв життя і самого буття.
  • Коричневий відображає прагнення до комфорту, затишку.

        Таким чином, можна зробити висновок, що простежується залежність вибору кольору від стилю музичної композиції. Так, «важкі» музичні стилі викликають асоціації з темними кольорами, а легкі музичні композиції - зі спокійними кольорами. Проте, не можна сказати, що дана залежність є однозначною по відношенню до всіх музичних жанрів. Так, з усіх музичних уривків виявилося лише два (рок-н-рол і джаз), які у всіх випробовуваних викликають позитивний емоційний стан (+2. +3) і поєднуються з теплими кольорами. У той же час інші сприймаються старшокласниками по-різному. Деякі музичні жанри сприймаються більш індивідуально (естрада, реп, рейв).

          На наступному етапі досліджувалося ставлення випробуваних до прослуханих музичним уривків методом опитування.

           У результаті проведення даного дослідження було встановлено, що ставлення близьке у всіх випробовуваних, а саме рок-н-рол (+2, +3), панк-рок (+1, +3), джаз (+1, +3). 

          Настрій від музики за семибальною системою розподілився наступним чином: рок-н-рол (+1, +3), джаз (+1, +3).

        Більшість учасників взаємодії в ході усної рефлексії відзначили, що питання, які обговорювалися на занятті і звучання музики, змусили їх багато про що задуматися і не залишили байдужими. Відповідну зміну настрою в сторону задуму (з 10 до 23 виборів) було отримано після кількісної обробки результатів методики «Тест-малюнок».

        До і після прослуховування учнями обраної музичної  програми, за допомогою методики САН було визначено, що їх функціональні стани змінилися. Зміна стану  відбулася у 26%; самопочуття покращилося на 11,7%; активність збільшилася на 21%; настрій піднявся на 28,9%.

        За підсумками тестування зафіксована зміна емоційних станів випробовуваних після прослуховування музичної програми в бік поліпшення настрою і загального самопочуття. Разом з тим, емоційний стан шістьох учнів суб'єктивно не змінився, а ще шість учасників тестування відзначили зниження своїх емоційних показників. У ході бесіди  з'ясувалося, що причинами тому стали втома (учні двічі вирішували завдання), неуспішність виконання окремих завдань, суб'єктивні чинники (особисті неприємності, хвороба).

         Висновок: проведене практичне дослідження з виявлення впливу музики на емоційний стан людини, показало, що деяка залежність між кольором, музикою і емоційним станом існує, однак її важко однозначно виявити по відношенню до всіх музичних жанрів. З усіх музичних уривків виявилося лише два (рок-н-рол і джаз), які у всіх випробовуваних викликають позитивний емоційний стан (+2. +3) і поєднуються з теплими кольорами. У той же час інші сприймаються старшокласниками по-різному.Деякі музичні жанри, які сприймаються більш індивідуально (естрада, реп, рейв).

 

Опис експериментальної групи, процедури та результатів дослідження «Вплив музики на психіку людини»

 

Мета дослідження: виявити найбільш популярну  музику, яку  слухають старшокласники, визначити емоційний стан старшокласників під час прослуховування  мелодій.

      Для проведення дослідження було запрошено 20 учнів 8-9 класів. Досліджуваним по черзі, на протязі 3 хвилин вмикали музику різних стилів (класична музика, рок, народні українські мотиви, поп-музика). Групі роздали анкети, в яких потрібно було зазначити свій емоційний стан (емоційне піднесення, байдужість, дратівливість), під час прослуховування кожної з наведених мелодій.

Музика, яку вмикали підчас дослідження:

  • Антоніо Вівальді “Пори року”;
  • Guns’n’Roses “Sex, Drugs & Rock’n’Roll”;
  • українська народна пісня “Ой, на горі два дубки”;
  • Пара нормальних “Скандал”.

Результати дослідження:

Класика:

  • Емоційне піднесення – 17 учнів;
  • Байдужість – 1 учень;
  • Дратівливість – 2 учня.

Рок:

  • Емоційне піднесення – 7 учнів;
  • Байдужість – 5 учнів;
  • Дратівливість –  8 учнів.

 Народні пісні:

  • Емоційне піднесення – 8 учнів;
  • Байдужість – 10 учнів;
  • Дратівливість – 3 учнів.

Поп-музика:

  • Емоційне піднесення – 13 учнів;
  • Байдужість – 5 учнів;
  • Дратівливість – 2 учнів.

Висновок:

        Після проведення дослідження було встановлено, що музика має значний вплив на психіку, як позитивний так і негативний. Попри різні вподобання в музиці, найбільшу кількість балів, при інтерпретації результатів набрала класична музика, а найменшу – рок.  Дійсно музика, має надзвичайно позитивний вплив на виховання та психіку людини. Як можна побачити в ході дослідження, музика викликала радість і емоційна піднесення, байдужість і навіть дратівливість. Отже, якщо, слухати ту музику, яка вам імпонує, подобається, можна, покращити свій психічний стан. Розвіяти сум, відволіктись від проблем, підвищити свою активність. І навпаки, при прослухуванні того, що вам не подобається, можна зіпсувати собі настрій, розсіяти уваги і навіть розгніватись.

 

Опис експериментальної групи, процедури та результатів дослідження

«Вплив музики різних стилів на психоемоційний стан  учнів»

 

Мета: дослідження психоемоційного стану учнів  під час прослуховуванні музики різних стилів.

       У тестуванні взяли участь 26 учнів  10-11 класів (15 дівчат і 11 юнаків), що навчаються в навчальному закладі.

Методи дослідження:

  • Тест-опитувальник Спілбергера-Ханіна
  • Опитувальник САН ля визначення емоційного стану)

         Тестування проводили індивідуально в ізольованій кімнаті в один і той же час до і після прослуховування 4-х музичних фрагментів в навушниках. Тривалість одного музичного треку становила 1 хвилину і відокремлювалася від наступного 1 хвилиною паузи. Для оцінки впливу на психоемоційний стан випробовуваних були обрані наступні музичні стилі: класична музика (Л.В.Бетховен, Piano Sonata №8), рок-музика (Metallika), клубна - (Dear Mama) і поп-музика (М.Джексон, Blood On The Dance). Додатково провели анкетні опитування, метою яких було встановити особисте ставлення  до сприйняття різних музичних творів як в цілому, так і конкретно запропонованих для експерименту.

Результати:

       За допомогою анкетного опитування встановили, що всі, хто приймав участь в експерименті, слухають музику щодня, в 50% через навушники. Пріоритети вибору музичних напрямків розподілилися наступним чином:

  • рок музику вибирають  - 42% (11 учнів);
  • поп музику  -   35%  (9 учнів),
  • класичну  - 19%  (5 учнів),
  • клубну музику – 4 % (1 учень)

         Результати тестування дозволили встановити, що до прослуховування музики у 70% учнів був помірний рівень особистісної та ситуаційної тривожності (СТ) - (40,1 ± 7,6) балів. Після прослуховування музики рівень СТ достовірно не змінився (40,6 ± 8,5) балів, виявивши лише тенденцію до збільшення. Тривожність не є споконвічно негативною рисою, її певний рівень - природна й обов'язкова особливість активної особистості. При цьому існує оптимальний індивідуальний рівень «корисної тривоги». Таким чином, у всіх  учнів прослуховування музики не виявило змін у стані такої характеристики особистості як тривожність.

         Аналіз стану тривожності, виконаний за статевою ознакою, показав деякі особливості. Так, до прослуховування музики стан СТ у юнаків був трохи нижче (38,6 ± 5,7) балів, ніж у дівчат (41,1 ± 8,8) балів, загалом відповідаючи поміркованому рівню. Після прослуховування музичних фрагментів рівень СТ незначно збільшився як у юнаків (39,4 ± 8,6), так і у дівчат (41,5 ± 8,5). Варто відзначити, що серед дівчат у 3-х випадках ми виявили збільшення рівня СТ до високих значень (45 lt; СТ lt; 59).

           Показники емоційної сфери: самопочуття, активність і настрій, оцінені за допомогою САН виявили відсутність значимої реакції на прослуховування запропонованих музичних фрагментів. При цьому слід зазначити, що якщо бали за критеріями самопочуття (до - 5,1 ± 0,7/після - 5,0 ± 0,8), настрій (до - 5,6 ± 0,7/після - 5,7 ± 0,8) свідчили про сприятливий психоемоційний стан учнів, то показник їх активності був значно нижчим прийнятої умовної норми (до - 3,1 ± 0,8/після - 3,2 ± 1,1). Останнє може бути результатом інтенсивного навчального процесу.

           Висновок: як показали результати цього дослідження прослуховування найбільш поширених серед молодих людей жанрів музики не робить негативного впливу на такі властивості особистості як тривожність і емоційні характеристики, але більшою мірою впливає на осіб жіночої статі.

 

                                                           АНКЕТА

«Виззначення емоційного стану»

     Шановний респонденте! Вам необхідно, після прослуховування музичного твору, зазначити  свій емоційний стан (емоційне піднесення, байдужість, дратівливість). Виберіть, будь ласка , один із варіантів.

  • Антоніо Вівальді “Пори року”;
  • Guns’n’Roses “Sex, Drugs & Rock’n’Roll”;
  • українська народна пісня “Ой, на горі два дубки”;
  • Пара нормальних “Скандал”.

Класика.  Музичний твір: Антоніо Вівальді «Пори року»

  1. Емоційне піднесення;
  2. Байдужість;
  3. Дратівливість.

Рок. Музичний твір: Guns’n’Roses «Sex, Drugs & Rock’n’Roll»

  1. Емоційне піднесення;
  2. Байдужість;
  3. Дратівливість.

Народні пісні.   Музичний твір: українська народна пісня «Ой, на горі два дубки»

1) Емоційне піднесення;

2) Байдужість;

3) Дратівливість.

Поп-музика. Музичний твір: Пара нормальних «Скандал».

     1) Емоційне піднесення;

     2) Байдужість;

     3) Дратівливість

 

1

 

doc
Додано
10 жовтня
Переглядів
27
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку