Поради вихователям "Як підвищити стресостійкість?"

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

(ЯСЛА-САДОК) КОМБІНОВАНОГО ТИПУ №175

КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ

«ЯК ПІДВИЩИТИ СТРЕСОСТІЙКІСТЬ?»

             Підготувала: вихователь             Панченко М.В.

м. Кривий Ріг

«Будь-які досить сильні стреси, позитивні чи негативні, однаково здатні як скалічити нашу свідомість, так і подарувати креативні ідеї та здібності, які ми не зможемо набути жодним іншим чином».

Чак Поланік 

Сучасний стрімкий технологічний прогресс; політичні, екологічні та соціальні умови життя людини нерідко призводять до виникнення синдрому розумово-емоційного напруження, а точніше кажучи, стресу. Найбільш вразливими до  стресових ситуацій є люди, які працюють в інтелектуальній сфері, оскільки саме розумове напруження стає причиною стресу.

- «Чим же він такий страшний цей стрес?» - запитаєте ви. І я вам відповім: «Короткочасні емоції переважно не є шкідливими, а ось тривалі впливи мають суттєве значення для виникнення нервового напруження. Фактори, що викликають стрес, називаються стресорами. При постійному виникненні стресорів формується синдром розумово-емоційного (нервового) перенапруження, який може перейти у хворобу, адже негативним психологічним впливом можна завдати багатьох фізичних вад. Серед основних хвороб, які пов'язують зі стресом, є атеросклероз (розлад серцево-судинної системи), гіпертонія (тривале підвищення артеріального тиску) та різноманітні захворювання шлунково-кишкового тракту».

Беззаперечно, професія вихователя вимагає значного інтелектуального напруження з метою облаштування якнайкращого освітнього простору, яке, у свою чергу, може спричинити стресову ситуацію. Щодня, використовуючи свій розумовий та інтелектуальний потенціал, вихователь повинен вміти працювати із групою дітей, зацікавити їх слухати, навчатись і засвоювати корисну інформацію. Так, це дуже непросто! У дитячому садочку багато чинників можуть викликати стрес педагога: неповага дітей до вихователя, гомін і неслухняність, іноді навіть хуліганські витівки, постійні зміни в освітньому процесі, відсутність належного законодавчого регулювання діяльності вихователя, незрозумілі вказівки керівництва закладу та багато-багато іншого. А якщо до цього ще додати рівень оплати праці, можливі домашні проблеми та незадовільний рівень життя у країні, то взагалі складеться велика вірогідність отримати стрес...

Для того, щоб поставити від стресів надійний заслін, вихователь має переключити свою енергію в іншу форму діяльності, зайнятись тим, що дасть можливість зняти емоційну напругу, адже основою стресостійкості педагога є пошукова активність.

Підвищити стресостійкість, зберегти позитивний психологічний стан і зміцнити власне здоров'я можливо за допомогою релаксації (медитація, аутотренінг, ароматерапія, сміхотерапія, кольоротерапія, йога, творчі спроби самовираження), рекреації (фізкультура, дихальні вправи); катарсису (спілкування з близькими, домашніми тваринами, захоплення мистецтвом). Це три основні шляхи до психічного, фізичного та духовного здоров`я особистості.

Сучасна наука пропонує низку методів та прийомів підвищення стресостійкості: соціально-психологічний ресурс (позитивне соціальне оточення); психологічна освіченість і психологічна культура особистості; особистісні ресурси (активна мотивація подолання стресу, сила Я-концепції, самоповага, емоційно-вольові якості, позитивність і раціональність мислення, стан здоров'я та ставлення до нього як до самоцінності тощо); інформаційні та інструментальні ресурси (здатність контролювати ситуацію, здатність до адаптації, інтерактивні техніки змінювання себе та навколишнью ситуацію тощо); матеріальні ресурси (стабільність оплати праці, рівень матеріального доходу, безпека життя); характер і способи подолання стрес-ситуацій.

Деякі чинники, які призводять до стресу нам не підвласні, та є і такі, на які ми можемо вплинути. Ось декілька рекомендацій щодо підтримання психологічного комфорту в групі:

• Педагог повинен демонструвати бажану поведінку. Це належить робити постійно і за будь-якої нагоди. Коли діти бачать, що вихователь їх поважає, співпрацює з ними, шукає взаємоприйнятних рішень, висловлює емоції за допомогою слів, це сприяє створенню у групі атмосфери дружби та взаємодопомоги, а діти починають ПОВТОРЮВАТИ поведінку вихователя. Добрий приклад - запорука успіху. Потрібно вголос описувати свої думки та дії, щоб діти могли ЗВЕРТАТИ УВАГУ НА НИХ .

• Один із найефективніших прийомів – розпитування. Якщо запитання доступні для розуміння дітей, вони допомагають їм вийти на новий рівень розуміння речей та подій і дають вихователеві змогу здобути інформацію, необхідну для оцінювання потреб дітей.

• Запропонуйте дітям намалювати себе та своїх друзів, запитайте те, що їм подобається в собі та в друзях (спонукання позитивного ставлення до себе та інших).

• Доручайте дітям різні види робіт у групі. Якщо діти без потреби звертаються по допомогу, заохочуйте їх виконувати завдання самостійно (пояснення, звернення до попереднього досвіду, схвалення).

• Залучайте дітей до розробки правил поведінки у групі. Викладайте ці правила у позитивному настрої, наприклад: «Ми турбуємося про нашу групу і матеріали».

• Під час рольових ігор демонструйте, що відбувається, коли хтось не дотримується правил.
• Учіть дітей співчувати й допомагати іншим. Запропонуйте у групі посаду «помічника на день». Можна призначити й кількох «помічників» для виконання різних робіт. Одним із завдань може бути допомога другові, що потребує підтримки і співчуття.
• Учіть дітей бути відповідальними. Хваліть їх за правильні вчинки: «Дякую, що ти не забув зачинити двері, тепер ми не замерзнемо».
• Нагадуйте малюкам правила поведінки у групі та їх наслідки. Розігруйте з дітьми проблемні ситуації. Інколи доцільно, щоб роль дитини з поганою поведінкою грав вихователь. Допомагайте дітям знайти можливі розв'язання проблеми до того, як ситуація знову повториться. Наприклад: «Щоб ти міг зробити наступного разу, коли це трапиться?»

Вихователю варто серйозно замислитись над тим, які моменти в його роботі допомагають зняти напругу, й намагатись кожного дня відводити час на заняття, які приносять задоволення та радість. Тільки так можна гідно протистояти стресу і, крім того, отримати більше задоволення від життя, знайти в собі та оточуючому середовищі нове.

Тож будьте пильними до себе та оточуючих, давайте собі можливість уповільнюватись та відчувати життя на смак!!!