Порівняння дробів з різними знаменниками. Проблеми екології очима математики.

Урок

Тема уроку.  Порівняння дробів з різними знаменниками. Проблеми екології очима математики.

Формування компетентностей:

• Предметна (математична) компетентність: домогтися засвоєння правила порівняння дробів з різними знаменниками; сформувати вміння застосовувати правило порівняння дробів з різними знаменниками до розв’язування задач;
• Ключові компетентності:
• спілкування державною мовою – чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку,аргументувати, доводити правильність тверджень, уміння розуміти, пояснювати і перетворювати тексти математичних задач (усно і письмово), уміння висловлюватися рідною мовою;
• інформаційно – цифрова компетентність – уміння структурувати дані, доводити істинність тверджень;
• уміння вчитися впродовж життя – визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети.

Тип уроку: засвоєння нових знань і умінь.

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Відповісти на можливі питання, які виникли під час виконання домашнього завдання.
2. Виконання завдань інтерактивного аркуша «Зведення дробів до спільного знаменника. Перевірка домашнього завдання» на сервісі Wizer.me за посиланням розміщеним в гул класі.

ІІІ. Постановка проблеми

- Сьогодні на уроці я хочу разом з вами  з’ясувати  і  зрозуміти, чи потрібно вивчати математику і чи може вона допомогти, наприклад, у вирішенні екологічних проблем.

- Хто з вас знає, що таке екологія? (Відповіді дітей).

- Німецький біолог Геккель в 1866 р дав таке визначення екології: «Екологія - сума знань, що відносяться до охорони природи».

- Чи зустрічається в цьому визначенні, якесь математичне поняття? Так, це «сума». Виявляється математика і екологія тісно пов'язані між собою. І ми з вами в цьому переконаємося.

- Розглянемо задачу № 1

В Україні трішки більше ніж всієї території займають заповідники і всієї території – сміттєзвалища. Як ви вважаєте, чого на Україні більше – заповідників чи сміттєзвалищ?

- Що потрібно зробити, щоб відповісти на питання задачі ? (Відповіді дітей).

- Дійсно, щоб знайти відповідь, треба порівняти дроби, які мають  різні  знаменники. Поки що ви не знаєте як виконати таке завдання. Це є метою нашого уроку. Запишіть в зошитах тему уроку.

ІV. Актуалізація опорних знань

- Пригадаємо вже відомі вам правила порівняння дробів.

Порівняйте:

1.     і ;   і

(З двох дробів з однаковими знаменниками більшим є той, чисельник якого більший.)

2.     і , і

(З двох дробів з однаковими чисельниками і різними знаменниками більшим є той, знаменник якого менший.)

і ;   і ;  1 і .

( Правильний дріб завжди менший неправильного і 1, а неправильний дріб більший за 1.)

V. Вивчення нового матеріалу. Розв’язування задач

- Отже, що треба зробити щоб дати відповідь на поставлене в задачі № 1 питання? (Відповіді дітей).

- Сформулюємо правило:

Щоб порівняти два дроби з різними знаменниками, треба звести їх до спільного знаменника, а потім порівняти за правилом порівняння дробів з однаковими знаменниками.

Розв’язання задачі № 1

Заповідників -              <                - Сміттєзвалищ

НСЗ(25;10) = НСК(25;10) = 50

                                                                     <              

Відповідь: На Україні сміттєзвалищ більше.!!!

- А як ви думаєте, чому? (Відповіді дітей).

- Однією з основних причин цієї екологічної проблеми є дуже велика кількість побутових відходів. Щоб дізнатися чого ж більше ми викидаємо, розглянемо таку задачу.

Задача № 2. Побутові відходи містять переважно папір,  картон, харчові відходи, пластмасу, скло, текстиль. При цьому паперу  і картону в них   від  загального об’єму всіх відходів, харчових  відходів - , пластмаси та скла - , металу - , текстилю та іншого - . Чого найбільше і найменше з перерахованого  ми з вами викидаємо у сміття?

НСЗ(20; 5; 10; 25) = НСК(20; 5; 10; 25) = 100

Відповідь:    >   >   > . Отже, найбільше ми викидаємо в сміття паперу, найменше – текстилю.

- Чи знаєте , ви, з чого виготовляють папір ? ( Відповіді дітей)

- А чи знаєте, що 20 кг макулатури зберігають 1 велике дерево, 1т макулатури - 0,5 га лісу середнього віку.

Задача № 3. Яка з країн переробляє найбільшу частину макулатури, якщо Японія переробляє всього об’єму макулатури, Швеція - , Латинська Америка - , США - , Африка - . Розташуйте країни в порядку зростання об’єму переробки макулатури.

НСЗ(2; 5; 3; 25) = НСК(2; 5; 3; 25) = 300

    <      <      <      <    

      <      <      <      <      

Отже, в порядку зростання об’єму переробки макулатури країни розташовуються таким чином: Африка, Латинська Америка, США, Швеція, Японія.

Нажаль, Україна переробляє всього дуже незначну частку макулатури.

VІ. Обговорення екологічної проблеми спалювання пластику

- Як ви вже знаєте в побутовому смітті найбільше паперу і харчових відходів, але дуже великою екологічною проблемою є переробка пластику. В природі пластик розпадається 500 – 1000 років. 

- Коли і де з'явилися пластикові пляшки? (Вперше пластикова пляшка Pepsi з'явилася на ринку США в 1970 році. На території Радянського Союзу пластикові пляшки отримали популярність після приходу на ринок безалкогольних напоїв західних корпорацій «Кока-Кола» та Пепсіко.

- Екологи втомилися повторювати, що пластикові пляшки дуже шкідливі і для здоров'я і для навколишнього середовища. Порожня пластикова тара засмічує природу - ріки, океани, ліси, заміські території. Крім проблеми естетичної, викинуті пляшки несуть небезпеку іншого роду, пластик має тривалий період напіврозпаду, дуже довго виділяє токсичні речовини в грунт і воду. Сміття, яке залишали в місцях відпочинку наші батьки, вже давно перетворилося на пил, а наші пластикові пляшки побачать навіть наші праправнуки, тому що вони майже «вічні». Під час спалювання пластикових пляшок виділяютьс шкідливі речовини: діоксини, чадний газ, мурашиний альдегід, соляна кислота. В результаті спалювання 1 т твердих відходів, виділяється приблизно така ж кількість вуглекислого газу.

- Тому стає зрозумілим, що спалювати пластикові пляшки дуже шкідливо і небезпечно. Щож тоді з ними робити ? (Відповіді дітей).

- Так, треба їм дарувати друге життя. У всьому світі шукають найрізноманітніші, цікаві способи застосування пластикових пляшок. Так, в Тайвані побудований виставковий зал, на створення якого  пішло приблизно 1 800 000 пляшок. В Аргентині також є  будинок з пластикових пляшок.

- Кожного з нас можна звинуватити в тому, що світ перетворюється в сміттєве звалище. Що ми можемо зробити для покращення екології?

Принцип 3Re:

Reduce / rɪ'dju: s / Споживай менше (рідьюс)

Reuse / ri: 'ju: z / Повторно використовуй (ріюз)

Recycle / ri: 'saɪk (ə) l / перероблені вторинні (рісайкл)

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 2 пункт 9, виконати номери 242 (парні), 246

2. Скласти завдання екологічного змісту на порівнянні дробів з різними знаменниками.

VІІІ. Підсумки уроку. Рефлексія.

А тепер підведемо підсумки нашого уроку. Якщо урок дав вам інформацію для роздумів, можливість переглянути і змінити ваше ставлення до проблеми засмічення навколишнього середовища і використання пластикових пляшок зокрема, то приклейте ваші картки з пластиковими пляшками на плакат «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять».

Дякую за урок.