Портфоліо "Ранній вік"

 

                  Консультація  для батьків та вихователів щодо

                     розвитку та виховання дітей раннього віку.

 

• Виховання – це щогодинне та щохвилинне заняття, у якому беруть участь в основному дві особи: батько й мати. Разом вони несуть відповідальність якою виросте їхня дитина. З самого раннього віку необхідні дві умови для того, щоб енергія дитини та її нервова система зміцнювалися: спокійна життєрадісність та почуття впевненості.
•  Повага до дитини , тепло і доброзичливість виховують у неї відвертість, ніжність і вдячність.
•  Правильно організований режим дня, як вдома так і в дошкільному закладі забезпечує урівноважений, бадьорий стан дитини, убезпечує нервову систему від перевтомлення, створює сприятливі умови для фізичного і психічного розвитку малюка. При недотримані режиму можемо спостерігати відхилення в поведінці, примхливість, збудливість, безсоння, відсутність апетиту, тощо.
• Вимоги до малюка повинні бути доцільними, зрозумілими, постійними. Не рекомендується набридати нескінченними поясненнями, нагадуваннями чому потрібно виконати так, а не інакше, краще стежити і загострювати увагу на правильних вчинках.
• З огляду на бажання дитини, треба поступово привчати її до встановлених правил, як в родині так і в дошкільному закладі. З перших років життя маля мусить засвоїти, що крім слова «хочу» є слова «потрібно», «можна», «неможна». Привчати до культури поведінки слід спокійно і водночас переконливо, наполегливо своїм позитивним прикладом. Позитивний приклад – кращій спосіб виховання позитивних якостей дитини.
• Слід пам’ятати, що у дітей в ранньому віці нервова система не зріла, тому і дітям важко керувати емоціями. Необхідно м*яко контролювати поведінку малюків, не доводячи до вибуху емоцій. Використовуйте відволікаючі фактори, сюрпризні моменти у вигляді гри, похвали, самостійної діяльності.
• Рух – запорука здоров’я, що більше дитина буде рухатися. Тим здоровішою вона буде. Рухову діяльність слід розподіляти протягом дня, що забезпечить постійне домінування охоронного збудження в корі головного мозку і не дасть можливість негативним чинникам порушити процеси життєдіяльності організму дитини. Варто зауважити, що рухова діяльність стає більш насиченою і різноманітною, якщо і дорослий виконує рухи разом з малюком – в педагогіці немає нічого ефективнішого ніж власний приклад ставлення до рухової активності та оздоровлення.
• Дорослим дуже важливо знати та розуміти світ емоцій, світ почуттів малюка. Щоб дитина була повноцінною особистістю, слід щоб в її досвіді було більше позитивних емоцій.  Досвід позитивних емоцій закладають передусім рідні та близькі люди, вони подбають, розважать, приголублять, втішать. Діти наслідують не тільки  зовнішні манери близьких (жести, вирази), а й їхнє ставлення до людей, речей, подій. Ось чому так важливо навчати дітей правильно ставитись до людей, пояснювати їм, як чинити в різних ситуаціях, старатись, щоб навіть у грі дитина не відображала негативних почуттів.
• Сенсорний розвиток є головною умовою будь-якої діяльності (образотворчої, музичної, конструктивної, …) Без дозрівання організму дитини, її нервової системи неможливий психічний розвиток. Для активізації сприймання особливе значення має дозрівання аналізаторів (зорового, слухового, смакового, нюхового, тактильного), за допомогою яких відбувається розчленування та об’єднання різних подразників, що сприймаються. Знання та уміння є єдиним ефективним шляхом формування здібностей у дитини, тому з одного боку розвивати їх необхідно з  виконання певного виду діяльності, а з іншого – розвиваються в процесі цієї діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Конспект заняття з сенсорного розвитку для дітей раннього віку

                                         «Їжачок – лісовичок»

 

Мета: учити дітей розуміти поняття «високий-низький», учити розрізняти однорідні предмети за кольором, розвивати дрібну моторику, виховувати зацікавленість до гри.

Обладнання: яблуня з прорізами для яблук, іграшка їжачок, роздавальні: яблука та груші різного розміру, шаблони дерев різної висоти.

                                                Хід заняття

Вихователь:

• Добрий день, малята! Прислухайтесь: хто шарудить за дверима? (вихователь дістає їжачка), погляньте, який гарний, але чомусь сумний їжачок завітав до нас.

                           Їжачок – хитрячок гострі голки має,

                           На них яблука, гриби швидко натикає.

                           Біг сьогодні через ліс,фрукти він додому ніс,

                           Десь свій кошик залишив, усі фрукти розгубив.

                           А тепер сумує так цей малесенький їжак.

• Допоможемо їжакові назбирати фруктів. Ось стоїть яблунька, на ній ростуть яблучка. Нарвімо яблук. Будемо збирати тільки великі, а маленькі залишимо на дереві.
• Ось, погляньте, яке велике яблучко. Я його зірву та покладу в кошик.

                                  Час настав груші збирати, треба їх обережно зривати,

                                  Вони гарно на дереві тримаються,

                                  Бо за чарівні ґудзики чіпляються.  

• Діти підходьте до грушки, розстібніть ґудзика, щоб зібрати фрукти.

 

Фізкультхвилинка:

                              У садку зеленому яблук нарвемо.

(Підняти руки до гори, стати навшпиньки, подивитися угору, розкрити долоні- стиснути їх, опустити руки)

                              У плетені кошики їх покладемо.

(Піднявши руки вгору опуститися вперед)

                              Ніжки хай потрудяться у танок підемо.

(Потупати руки на поясі)

                              Вправними, бадьорими, дужими зростемо.

• Груші і яблука ми нарвали, покладімо їх їжачкові на спинку.
• Спочатку покладемо, яблучка. Якого кольору яблучко (червоного).
• Тепер покладемо грушку.
• Якого кольору грушка (жовтого).
• Наш їжачок вирушить додому, побіжить по садочку.

(На столах вихователь викладає шаблони низьких та високих дерев).

• Які дерева в садочку (високі та низькі).
• Давайте розглянемо дерева на столиках і візьмемо в руки високе дерево. Покажіть високі дерева їжачкові, бачиш їжачок який сад. Тепер ти можеш повернутися додому поміж високих дерев.
• Кому ми сьогодні допомагали?
• Що ми збирали? Чи запам’ятали які дерева ростуть в садку?

Конспект заняття у період адаптації в закладі дошкільної освіти для дітей раннього віку «Веселі зайчата»

Мета: створення позитивної атмосфери у групі, знайомство дітей з вихователем, психологом і один з одним, усвідомлення себе та свого імені, зняття психологічної та м’язової напруги, розвиток координації рухів, дрібної моторики, орієнтація у власному тілі.

Обладнання: лялька Даринка, лялька Зайчик, м*ячики по кількості дітей, папір формату А-4 по кількості дітей, фарби гуаш, вологі серветки.

                                               Хід заняття

З лялькою Даринкою в руках в групу заходить психолог.

Психолог:

• Доброго ранку. Любі дітки, давайте з вами знайомитися. Мене звуть Даринка, а як тебе звати хлопчику? (якщо дитина соромиться допомагає з відповіддю вихователь, а психолог знайомлячись з дитиною гладить ручкою)
• Дивіться, хто зі мною прийшов в гості до вас. В гості прийшов зайчик. Звати його Стрибайчик. Давайте з ним пограємо (встають на ніжки діти і вихователь, повторюють рухи за зайчиком)

                             Як у наших зайченяток лапки м*якенькі.

                                (гладять одну руку іншою)

                             Як у наших зайченяток вушка довгенькі.

                                 (гладять голову та вушка)

                             Як у наших зайченяток очі весело блищать.

                                 (посміхаються один одному)

                             Як у наших зайченяток ніжки швидко тупотять.

                                 (тупають ніжками)

Психолог:

• Гарно порухалися, гляньте дітки скільки в кошику м*ячиків різнокольорових, ви напевне хочете з ними погратись.

              Дітки веселяться у м’ячики грають,

              У м’ячики грають, далеко кидають.

               (діти беруть м8ячики і кидають їх)

             Припиняйте дітки грати, треба нам все позбирати

             Та у кошик поскладати.

             (діти складають у кошики м’ячики)

Гра повторюється 2-3 рази.

Дітям роздають листи паперу, на яких намальований зайчик.

Вихователь:

• Погляньте, ці зайчики сумують, бо втратили свої солодкі морквинки, щоб розвеселити зайченят треба пальчиком біля зайчика намалювати морквину. Беремо гуаш, занурюємо пальчик в фарбу і малюємо гарненьку рівненьку морквинку.
• Які гарні роботи вийшли, наші зайчики повеселішали.

 

                          Конспект заняття з фізичного виховання

                        для дітей раннього віку «До їжачка  в гості»

Мета: вдосконалювати різновиди ходьби, узгоджувати дихання та регулювати його у відповідності з рухами, виконувати рухи якісно. Вдосконалювати навички стрибати у довжину з місця, повзати в упорі стоячи на колінах, переступати через перешкоди. Розвивати фізичні властивості організму дітей, бажання долучатися до фізичних вправ. Виховувати витривалість, бажання бути здоровим і спритним, викликати позитивні емоції.

Обладнання: палиці, тунель, лава, іграшка Їжачок.

                                                Хід заняття

Вступна частина

Ходьба по колу руки на поясі, ходьба на носках, ходьба на п*ятках руки за голову.

Ходьба ходить чапля по болоту, звичайна ходьба, біг.

 

Вихователь через кожні 50 см розкладає палиці і пропонує дітям ходьбу з перешкодами, йдучи по прямій переступати палиці. Пройшовши перешкоди вернутися на місце на лаву.

Повторити 2 рази.

 

Вихователь пропонує проповзти тунелем стоячи на колінах упертися руками в поверхню тунелю.

Повторити 2 рази.

 

                           Рухлива гра «Хто це спить під дубком?»

                                         Хто це спить під дубком,
                                   Із колючим кожушком?
                                   Їжак очі відкриває,
                                   І маляток доганяє.
( Їжачком є вихователь. Діти бігають в розтіч, не наштовхуючись один на одного).

Заключна частина

Вправи на відновлення дихання. Уявляємо, що надуваємо повітряну кульку. Більшу й більшу і вона луснула (плескаємо в долоні)

Повторити 3 рази.

 

                                              

                                      Дидактичні ігри.

Дидактичні ігри та вправи дуже важливі для розумового виховання маленьких дітей. Під час їх проведення у дитини виробляються важливі якості, необхідні для успішного розумового розвитку; поволі виховується здатність зосередиться на тому, що йому показує і говорить дорослий. Спираючись на здатність і схильність маленьких дітей до наслідування, вихователь спонукає їх відтворювати показані дії, сказані слова. Дидактичні ігри та вправи мають значення і для естетичного виховання маленьких дітей. Підбір та оформлення дидактичного матеріалу, іграшок, картинок повинні служити цілям виховання доброго смаку, любові до прекрасного. Дидактичні ігри та вправи мають певне значення і в моральному вихованні дітей. У них поступово виробляється вміння діяти в середовищі однолітків, що спочатку дається нелегко. Спочатку дитина привчається робити щось поряд з іншими дітьми, не заважаючи їм, не забираючи у них іграшок і сам не відволікаючись. Потім він звикне до спільної з іншими дітьми діяльності: разом дивитися іграшки, картинки, тварин, разом танцювати, ходити і т.д. Зароджується перший інтерес до дій іншої дитини, радість загальних переживань. Дидактичні ігри та вправи дадуть добрий результат лише в тому випадку, якщо вихователь ясно уявляє, які завдання можуть бути вирішені в процесі їх проведення і в чому особливості їх організації на щаблі раннього дитинства.

СОНЦЕ АБО ДОЩИК?
Мета: Розвивати уміння переключати слухову увагу, виконувати дії згідно різного звучання бубна.
Обладнання: Бубен, картинки із зображенням прогулянки дітей при яскравому сонці і тікають від дощу.
Хід: Вихователь говорить: «Зараз ми підемо на прогулянку. Дощу немає, світить сонечко. Ти гуляй, а я буду дзвеніти бубном. Якщо почнеться дощ, я буду в бубон стукати, а ти, почувши стукіт, біжи до хати. Слухай уважно, коли бубон дзвенить, а коли я буду стукати у нього ». Можна повторювати гру, міняючи звучання бубна 3 - 4 рази.

ДЕ ДЗВОНИК?
Мета: Розвивати спрямованість слухової  уваги, уміння визначати напрямок звуку, орієнтуватися в просторі.
Обладнання: Дзвоник.
Хід: Дитина закриває очі, а вихователь тихо встає в стороні від нього (ліворуч, праворуч, ззаду) і дзвенить у дзвіночок. Дитина, не відкриваючи очі, повинен вказати напрямок, звідки доноситися звук. Якщо малюк помиляється, то відгадує ще раз. Гру повторюють 4 - 5 разів. Необхідно стежити, щоб дитина не відкривав очі. Вказуючи напрямок звуку, він повинен повернутися обличчям до того місця, звідки чути звук. Дзвонити треба не дуже голосно.

НЕ РОЗБУДИ ЛЯЛЬКУ
Мета: Розвивати вміння користуватися тихим голосом.
Обладнання: Лялька з очима які закриваються, ліжечко з постільними речами, дрібні іграшки (кубик, м'ячик, машинка тощо), коробка для іграшок.
Хід: Вихователь каже, показуючи на ліжечко зі сплячою лялькою: «Катя багато гуляла, втомилася, пообідала і заснула. А нам треба прибрати іграшки, але дуже тихо, щоб не розбудити  Катю. Скажи мені тихо, яку іграшку треба прибрати в коробку ». Дитина тихо називає іграшку. Важливо стежити, щоб малюк говорив тихо, але не шепотів.

ГАВ-ГАВ
Мета: Закріплювати вимова звуків по наслідуванню.
Обладнання: Картинки з зображенням цуценя, коня, теля, курчати, козеня.
Хід: Вихователь супроводжує читання вірша показом картинок із зображенням тварин і птахів.
«Гав! Гав! »- На зорі,
«Гав! Гав! »- На дворі.
На дворі щеня біг,
А у стайні кінь заіржав.
Він сердився: «Ти чого
Спати заважаєш? І-го-го! »
І сказав теля: «Му!»
Спати заважає він йому.
І сказав теля: «Пі!
Ти, щеня, ще поспи! »
А козеня: «Ме!» Та «Ме!»,
«Подрімати не дали мені».
А щеня всі «Гав!» Та «Гав!»,
У нього весела вдача!
І веселий цей вдачу
Називається «Гав - гав!»
(За Т. Волгіної)

ЛЯЛЬКА ПРОКИНУЛАСЯ
Мета: Уточнити назви лялькового одягу, її деталей, кольору.
Обладнання: Лялька на ліжечку, комплект її одягу.
Хід: Вихователь демонструє дитині ляльку, яка спить на ліжечку. Потім він пояснює, що лялька прокинулася і її потрібно одягнути. Дитина одягає ляльку, а вихователь супроводжує його дії промовою: «Одягнемо ляльці маєчку. Маєчка чиста, вона білого кольору». Потім вихователь задає питання: «Що ти одягаєш ляльці? Якого кольору маєчка?» І т.п.

ВО САДУ ЧИ, У ГОРОДІ?
Мета: Вчити групувати овочі та фрукти, закріпити їх назви.
Обладнання: фланелеграф або магнітна дошка з зображеннями дерева і грядки, площинні фігурки яблука, апельсина, груші, картоплі, капусти, цибуля або інших.
Хід: Вихователь пояснює, що яблука, груші і апельсини - смачні, солодкі. Це - фрукти. Фрукти ростуть на дереві. Картопля, капуста, цибуля не солодкі, але дуже корисні. Це - овочі. Овочі ростуть на грядці. Потім пропонує дитині фрукти помістити на дереві, а овочі на грядці. Малюк виконує завдання, а вихователь активізує його промову за допомогою запитань: «Що це? (Яблуко). Яблуко - це фрукт. Повтори. Де ростуть фрукти? (На дереві)» і т.п.

ХТО ДЕ ЖИВЕ?
Мета: Вчити дітей групувати тварин на дикі і домашні, активізувати словник по темі.
Обладнання: Іграшки диких і домашніх тварин, будиночок і дерево.
Хід: Діти сидять біля столу, на якому розставлені іграшки тварин, а трохи подалі - будиночок і дерево. Вихователь просить дітей назвати тварин, потім питає: «Де живе кішка? (В будинку). Правильно. Постав кішку біля будинку. Де живе зайчик? (В лісі). Правильно. Постав зайчика біля дерева» і т.п. Коли всі тварини розгрупувати, вихователь каже: «Тварини, які живуть в будинку, називаються домашніми тваринами. Які це тварини? (Домашні). Назвіть домашніх тварин (діти називають тварин, які стоять біля будиночка) ». Те ж вихователь говорить про диких тварин.
Цю іргу можна проводити з використанням наочних картинок. Гра проводиться з метою закріпити знання про диких і домашніх тварин, отриманих на занятті.

ХТО ТАК КРИЧИТЬ?
Мета: Навчити дітей дізнаватися тварин по звуконаслідування, закріпити й активізувати словник по темі.
Обладнання: Іграшки або картинки домашніх тварин.
Хід: Діти сидять за столом або на килимі, перед ними - іграшки або картинки домашніх тварин. Вихователь пропонує їм дізнатися, хто так кричить. Наприклад: «Хто кричить« мяу »? Правильно, кішка ». Потім вихователь пропонує дитині знайти іграшку кішки або картинку з її зображенням. Гра триває.

ПРИГОСТИ ЗАЙЧИКА
Мета: Вчити дітей групувати предмети за величиною.
Обладнання: Іграшковий заєць, велике і маленьке відерце, по п'ять великих і маленьких муляжів морквин на підносі.
Хід: Вихователь показує зайця, пропонує дітям його розглянути, погладити. Потім каже, що зайчик просить дітей допомогти йому зібрати морквину і показує тацю з морквою, роблячи акцент на те, що морквина велика і маленька. Далі вихователь каже, що велику морквину потрібно класти у велике цебро, а маленьку морквину у маленьке відерце. Діти виконують завдання, зайчик дякує їм за допомогу.

КУРОЧКА і КУРЧАТА
Мета: Звернути увагу дитини на те, що колір є ознакою різних предметів і може служити для їхнього позначення.
Обладнання: Коробка з мозаїкою, де вміщено шість елементів жовтого кольору і один білого.
Хід: Вихователь показує дітям іграшки: біла курочка, а за нею жовті курчата (або картинку). Потім - білий елемент мозаїки і каже: «Це у нас буде курочка. Вона білого кольору ». Демонструє жовтий елемент мозаїки і пояснює: «Жовтого кольору будуть курчатками». В отвір панелі вихователь білу мозаїку, ще раз нагадуючи, що курочка буде такого білого кольору, і поміщає слідом за білою мозаїкою одну жовту, кажучи, що такого кольору курчата. Потім дає дитині коробку з мозаїкою і пропонує знайти ще одного курчати і помістити його слідом за мамою-курочкою. Після того, як усі курчата будуть знайдені і розміщено «низкою», позаду курочки, дитина повторює завдання самостійно.

Рухливі ігри

                                             Переступи  через палицю

Мета: привчати дітей під час ходьби не човгати ногами, піднімати їх вище. Розвивати вміння переступати через предмети, які трапляються нашляху.

Хід гри: покласти на підлогу посеред кімнати паралельно дві палиці на відстані 80-100 см. Попереду палиць з іншого боку кімнати поставити стілець і на сидіння покласти прапорець.

Дитина стає у 2-3 кроках від палиць обличчям до них. За вказівкою дорослого вона йде по першій палиці, переступає через неї, потім переступає через другу палицю, іде до стільця, бере прапорець, піднімає його вгору і рухає ним. Порухавши, кладе прапорець і повертається на своє місце. Завдання виконує наступна дитина.

Вказівки до проведення: якщо діти швидко і впевнено виконуватимуть вправу, можна її ускладнити: покласти на підлогу паралельно 4-6 палиць або кілька обручів і запропонувати дітям переступати через них.

 

                                    Дітки маленькі ходять тихенько

Мета: привчити дітей ходити тихо, навшпиньках.

Хід гри: Діти ідуть зграйкою разом з вихователем в одному напрямку. Раптом вихователь каже: „А тепер побачимо, хто з вас уміє ходити тихо-тихо, навшпиньках” (показує, як потрібно йти).

Діти піднімаються навшпиньки і прагнуть пройти якомога тихіше. Вони продовжують йти в тому напрямку, в якому йшли раніше. Потім вихователь непомітно відходить у бік і каже: „А тепер усі біжіть домене”. Діти біжать до вихователя. Вихователь хвалить тих, хто старанно і добре виконав вправу.

Вказівки до проведення: деякі діти під час ходьби навшпиньках неприродно пригинають голову, втягуючи її в плечі. Їм здається, що вони в цьому випадку тихіше йдуть. Потрібно стежити за цим, вказуючи дітям на помилки і виправляти їх.

Ходьба навшпиньках корисна для фізичного розвитку дитини, оскільки укріплює стопу. Однак не слід втомлювати дітей надмірно тривалими виконаннями цієї вправи. Гра повторюється 3-4 рази.

                             

                                                Зайчики та лисичка

Мета:  вчити дітей  виконувати рухи згідно зі словами; закріплювати вміння імітувати повадки тварин, бігати урозтіч та присідати. Виховувати уважність.

Хід гри: діти-зайчики сидять на стільчиках. Осторонь  від них – «лисичка». Вихователь співає:

Сірі зайчики сидять, довгі вушка в них стирчать.

Ось такі вушка, малі сірі вушка.

Діти слухають і, приклавши долоні до вушок, показують, які довгі вушка у зайчиків. Вихователь співає, або промовляє слова:

Бігають зайчата, гарні стрибунята.

Ось такі зайчата, гарні стрибунята!

“Зайчики” вільно бігають по кімнаті. Під кінець куплета присідають. Вихователь співає:

В лісі лис ганяє, стрибунят шукає.

Ой біжіть, зайчата, гарні стрибунята!

“Зайчики” тікають, “лисичка” біжить за ними.

 

                                                        Дзвіночок

Мета: вчити дітей  бігати по колу, орієнтуватися у просторі. Виховувати дружні стосунки, уважність.

Хід гри: діти сидять на стільчиках, розставлених півколом. Вихователь сидить обличчям до дітей. В однієї дитини в руках дзвіночок. Вихователь промовляє, а дитина імітує рухи:

Із дзвіночком я біжу,

усіх діток веселю,

Я дзвіночок тьоті дам

і на місце сяду сам.

На ці слова дитина з дзвіночком оббігає ззовні дітей, які сидять півколом, віддає дзвіночок вихователю і сідає на своє місце. Потім вихователь віддає дзвіночок другій дитині, гра триває.

Вказівки до проведення: якщо дитина не встигла оббігти півколо, поки звучить текст, вихователь двічі повторює перші два рядки:

Я дзвіночок Олі дам і на місце сяду сам.

Пізніше діти передають дзвіночок один одному, а вихователь називає у вірші ім’я дитини, якій має бути переданий дзвіночок.

                               

                                                            Котик

Мета:  вчити дітей  виконувати рухи згідно зі словами; закріплювати вміння імітувати повадки тварини, підстрибувати на місці.

Хід гри: котик в середині кола ходить, імітуючи рухи. Роль кота спочатку виконує вихователь. Діти виконують рухи згідно зі словами.

Ходить котик по кімнаті, в нього тапочки на ваті.

Позіхав байдуже, спати хоче дуже.

Скочив котик на подушку, водить лапкою по вушку,

Вигинає спинку, лапки на годинку,

А тим часом миші сходу по кімнаті роблять шкоду:

Брязкальцями брязкають, киці спати не  дають.

Як підскочив кіт угору, повтікали миші в нору

Та сюди, та туди, повтікали від біди.

 

                                             Через струмочок

Мета: розвивати в дітей відчуття рівноваги, спритності.

Хід гри: на підлозі лежить дошка (завширшки 25-30 см, завдовжки 2-2,5 м). Це місток через річку (струмочок). На „протилежному березі” струмочка ростуть квіти – маки, волошки, ромашки (на килимку розкидані кольорові клаптики). Діти переходять на протилежний берег струмка, збирають квіти (збираючи клаптики, присідають, нахиляються), потім повертаються додому. Гра повторюється 3-4 рази.

Вказівки до проведення: вихователь стежить за тим, щоб діти йшли саме по містку, промовляючи: „Струмочок швидкий, глибокий, потрібно йти обережно, щоб не замочити ніг”.

 

                                                            М’яч у колі

Мета: удосконалювати навички відштовхування м’яча під час котіння.

Хід гри: діти сідають в коло і котять м’яч один одному.

Вказівки до проведення: дорослий стоїть поза колом і підказує, кому котити м’яч, пояснює, що м’яч потрібно відштовхувати двома руками, підказує, як краще це зробити, подає м’яч, якщо він викотився з кола.

                                    

                                                 Доповзи до брязкальця

Мета: удосконалювати в дітей навички повзання, зацікавлювати дітей виконанням руху.

Хід гри: діти сидять на стільчиках, поставлених уздовж стіни чи майданчика. Перед дітьми, на відстані близько 4-х метрів від них, на підлозі лежить брязкальце. Вихователь викликає дитину, пропонує їй навколішках доповзти до брязкальця, взяти його, встати і поторохтіти. Потім брязкальце покласти на підлогу і повернутися назад. Завдання виконують почергово.

Вказівки до проведення: у грі можуть брати участь одночасно кілька дітей, тоді готується і кілька брязкалець. Завдання викликає в дитини прагнення швидко доповзти до мети. В такому випадку часто знижується якість виконання. Тому вихователю необхідно звернути увагу не на швидкість, а на якість.

Діти, які сидять на стільцях, перед початком гри хором промовляють: „Раз, два, три – повзи!” – і радісно плескають в долоні, коли дитина закінчила вправу. Таким чином, уся група активно спостерігає за ходом гри. Повзання відбувається у зігнутому положенні тіла.

Після цього бажано провести вправу на випрямлення, наприклад, покласти м’яч в сітку, підвішену на рівні зросту дитини, накинути кільце на палицю, яку тримає вихователь.

 

   

 

 

                                                        Горобчики

Мета: вчити дітей виконувати рухи згідно зі словами; закріплювати вміння імітувати повадки птахів, вчити дітей бігати врозтіч та у заздалегідь обумовлене місце. Виховувати  уважність, сміливість.

Хід гри: діти-горобчики сидять на стільчиках (у гніздечках) і сплять. На слова вихователя:

В гнізді горобчики живуть, вранці з сонечком встають.

Діти розплющують очі й голосно співають:

Чик-чирик, чик-чирик, свою пісеньку ведуть.

Після цього діти розбігаються по кімнаті. На слова вихователя: «В гніздо полетіли», – повертаються на місця.

 

                Психологічні особливості дітей 1-2-3 року життя.

Основна мета психології виховання дітей — це становлення гармонії в процесі їх розвитку, правильна його послідовність, рішення проблем пов’язаних з формуванням їх особистісних якостей, розвиток моральності поведінки.

Перші три роки життя є дуже особливими і важливими для психології виховання і подальшого розвитку малюків. У цей період починається активне формування дитячої особистості, що обумовлюється розвитком певних рис характеру, розумінням загальної картини навколишнього світу. У такому віці відбувається реалізація індивідуальності, знаходження свого власного «я». Розвивається почуття гордості, самолюбства, з’являється прагнення проявити себе перед дорослими, бажання бути з ними на рівних. Однак, малюк лише починає своє пізнання світу і обов'язок батьків забезпечити для нього необхідну атмосферу, в якій буде виховуватися нормальна, психологічно врівноважена особистість.

До раннього віку, який обмежується тимчасовим проміжком від року до 3 років, у психіці дитини закладається основний фундамент всіх подальших придбань : малюк за допомогою дорослого відкриває світ інших людей і предметів, вчиться спілкуватися і дізнається призначення речей і способи поводження з ними, починає переживати своє власне «я», окреме від «я» іншої людини, знаходить перші прихильності, здатність любити людей і довіряти їм, починає розуміти мову і робить перші спроби говорити, стає все більш самостійним і наполегливим. Ранній вік (від одного до трьох років) посідає особливе місце в загальній історії психічного розвитку людини. За перші три роки дитина проходить величезний шлях у своєму розвитку; оволодіває прямоходінням, діями з предметами, мовленням, набуває певної фізичної самостійності й намагається її відстоювати. Його самостійність багато в чому визначається тим, що дитина на початку 2-го року життя освоює ходьбу. Замкнутий простір ліжечка і манежу несподівано і чарівно розчиняються, дитина набуває свободу пересування, звичну для нас, дорослих, але відчуття якої так загострене у малюка, який тільки що встав на ноги. Для дітей цього віку характерна неусвідомленість мотивів, імпульсивність і залежність почуттів і бажань від ситуації. Діти легко заражаються емоційним станом однолітків. Однак в цей період починає складатися і довільність поведінки. Вона обумовлена ​​розвитком гарматних дій і мові.