Портфоліо досвіду роботи
вчителя трудового навчання, інформатики та фізичної культури
Шахтарської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів
Мета портфоліопрезентувати результати навчально-виховної роботи для оцінки своєї професійної компетентності;1здійснити аналіз, узагальнення та систематизацію педагогічного досвіду;2систематизувати навчальні матеріали і напрацювання для демонстрації адміністрації закладу та атестації.3
Самоосвіта. Cучасне інформаційне суспільство ставить перед школою завданняпідготовки випускників, здатних:гнучко адаптуватися у змінних життєвих ситуаціях, самостійно набуваючи необхідних знань; самостійно критично мислити; грамотно працювати з інформацією; бути комунікабельними;самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту,культурного рівня. Для цього необхідні:залучити кожного учня в активний пізнавальний процес, причому не процес пасивного оволодіння знаннями, а активної пізнавальної діяльності кожного учня, застосування на практиці отриманих знань та чіткого усвідомлення де, яким чином і для яких цілей ці знання можуть бути застосовані. це можливість працювати разом, у співробітництві при розв'язанні різноманітних проблем, виявляючи при цьому визначені комунікативні вміння, можливість вільного доступу до необхідної інформації з метою формування особистої незалежної, але аргументованої думки з тієї чи іншої проблеми, можливості її всебічного дослідження. Реалізація даної мети вимагає сучасних засобів навчання , різноманітних методичних та педагогічних систем та рішень. Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках інформатики через ігрові ситуаціїr
Виходячи з того, що головна мета методичної работи- це безперервне вдосконалення кваліфікації вчителя, безперервне сприяння його ерудиції і компетентності в області навчального предмету і методики його викладання, розглянемо основні завдання цієї роботи: — підвищення професійного і культурного рівня вчителя; — стимулювання його службової і суспільної активності; — оновлення і вдосконалення знань в області дисципліни, що викладається; — вдосконалення педагогічної і методичної майстерності на основі ідей педагогів-новаторів і творчо працюючих викладачів; — вдосконалення діяльності по організації і сприянню творчої, активної, самостійної роботи учнів як на заняттях, так і в позаурочний час (у спортивній, дослідницькій і інших видах діяльності): — формування вмінь і навиків аналізу освітнього процесу в цілому і самоаналізу своєї учбово-виховної діяльності зокрема;Всі ці завдання вирішуються не за один рік, і є основними напрямами методичної роботи на декілька років. Вчитель знаходиться в постійному розвитку і усе своє трудове життя є дослідником. Особливо великий вплив на формування вчительського професіоналізму надає науково-методична діяльність. Ця діяльність передбачає:• постійне ознайомлення з сучасними науковими дослідженнями вчених в області викладання різних дисциплін;• вивчення прогресивного досвіду колег по організації різних форм уроків;• ознайомлення з новими програмами і концепціями навчання, їх оцінка;• вивчення нормативних документів керівних органів народної освіти;• вивчення психолого-педагогічної літератури по питаннях навчання і виховання учнів;• вивчення передового досвіду роботи колег в школі, районі, місті, регіоні;• вивчення і введення комп'ютерних технологій. Самоосвіта. Сільський вчитель знаходиться в умовах, коли реалізація його освітньої функції здійснюється в основному через самоосвіту.r
Самоосвіта. Суспільство завжди мало, і буде пред'являти до вчителя найвищі вимоги. Для того, щоб навчати інших, потрібно знати більше, ніж всі інші. Учитель повинен знати не тільки свій предмет, і володіти методикою викладання, але і мати знання в довколишніх наукових областях, різних сферах суспільного життя, орієнтуватися в сучасній політиці, економіці та ін. Учитель повинен вчитися всьому постійно, тому що в особах його учнів перед ним кожен рік змінюються тимчасові етапи, поглиблюються і навіть змінюються уявлення про навколишній світ. Здатність до самоосвіти не формується у педагога разом з дипломом педагогічного Інституту. Ця здатність визначається психологічними і інтелектуальними показниками кожного окремого вчителя, але не меншою мірою ця здатність виробляється в процесі роботи з джерелами інформації, аналізу і самоаналізу, моніторингу своєї діяльності. Цілі:1. Підвищення професійної підготовленості і як наслідок, підвищення ефективності навчання фізичної культури. Завдання:- планувати навчально-виховний процес з фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчу та спортивну роботу з урахуванням конкретних умов даного закладу;- творчо застосовувати професійно-педагогічні знання у вирішенні конкретних навчальних і виховних завдань з урахуванням вікових, індивідуальних, соціально-психологічних особливостей учнів;- формувати інтерес студентів до занять фізичною культурою;- організувати навчально-виховну роботу з учнями на рівні сучасних психолого-педагогічних, медико-біологічних, дидактичних та методичних вимог;- обирати і творчо застосовувати методи, засоби та організаційні форми навчальної, виховної, фізкультурно-оздоровчої та інших видів діяльності учнів у відповідності з вирішуваних завдань;- формувати знання, вміння та навички, необхідні учням для самостійного використання коштів фізичної культури в процесі свого самовдосконалення.- встановлювати педагогічно доцільні взаємини з учнями, викладачами, адміністрацією навчального закладу;- враховувати і оцінювати результати роботи з метою визначення нових завдань;- аргументувати соціальну і особистісну значимість обраного виду діяльності. Самоосвіта вчителя фізичної культури є необхідна умова професійної діяльності педагога r
Науково-методична діяльність. Основна задача моєї педагогічної діяльності - виховати функціонально грамотну особистість, готову жити, вчитися і працювати в сучасному інформаційному суспільстві, яка вміє адаптуватися в будь-яких умовах, виявити і розвинути дітей, чия подальша професійна діяльність може бути пов'язана з інформатикою та комп'ютерними технологіями. Провідна педагогічна ідея – створення оптимальних умов для розвитку творчого мислення, високого рівня самостійної інтелектуальної діяльності, формування навчально-інформаційних, інтелектуальних та спеціальних умінь - основи розвитку креативних здібностей. Актуальність звернення до даної проблеми диктується потребами практики, оскільки школа повинна випускати людей, здатних самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх в умовах сучасної дійсності.