Портфоліо вчителя географії Доброгорської Людмили Василівни

Про матеріал

Портфоліо

Учителя географії

Комунального закладу середньої загальноосвітньої школи №31

Доброгорської Людмили Василівни

Зміст

1.Автопортрет……………………………………………………………………………4

2.Результати педагогічної діяльності………………………………………………10

3.Наукова педагогічна діяльність……………………………………......................14

3.1.Самоосвіта…………………………………………………………………...15

3.2Виступи на МО………………………………………………………………..16

3.3.Використання сучасних технологій в навчально-виховному

процесі……………………………………………………............................17

3.4.. Елементи педагогічних технологій…………………………………….18

3.5.Проект «Природно-територіальний комплекс»…...………………...20

3.6 Розробки уроків …………………………………………………................27

4.Позаурочна діяльність………………………………………………………………..37

4.1. Проектно-дослідницька робота………………………………………...38

4.2.Геологічні пам'ятки Дніпропетровщини……………………………….40

………4.3.Позакласна робота………………………………………………………….63

5.Матеріально-технічна база…………………………………………………………73

Перегляд файлу

Портфоліо

Учителя географії

Комунального закладу середньої загальноосвітньої школи №31

Доброгорської Людмили Василівни

Зміст

1.Автопортрет……………………………………………………………………………4

2.Результати педагогічної діяльності………………………………………………10

3.Наукова педагогічна діяльність……………………………………......................14

3.1.Самоосвіта…………………………………………………………………...15

3.2Виступи на МО………………………………………………………………..16

3.3.Використання сучасних технологій в навчально-виховному

процесі……………………………………………………............................17

3.4.. Елементи педагогічних технологій…………………………………….18

3.5.Проект «Природно-територіальний комплекс»…...………………...20

3.6 Розробки уроків …………………………………………………................27

4.Позаурочна діяльність………………………………………………………………..37

4.1. Проектно-дослідницька робота………………………………………...38

4.2.Геологічні пам'ятки Дніпропетровщини……………………………….40

………4.3.Позакласна робота………………………………………………………….63

5.Матеріально-технічна база…………………………………………………………73

гло.jpeg

Післядипломна освіта

Тема, назва, мета	Термін	Заклад чи установа, де навчалися	Документ чи результат
1.Курси «Основи ІКТ»	2012	НІТ №2,ДОІППО	Посвідчення
2.Курси ЦЗ	2013	Центр НСУ	Посвідчення
3.Школа проти СНІДу	2013	ДОІППО	Сертифікат

Участь у конкурсах та експедиціях

Педагогічне кредо:

«Педагоги не можуть успішно когось учити,

якщо в цей же час ретельно не вчаться самі»

Алі Апшероні

Професійний автопортрет

Однією з головних умов для розвитку будь-якого суспільства є виховання творчої особистості.

Люди поступово усвідомлюють, що запам’ятати всю інформацію, кількість якої постійно зростає, неможливо та й непотрібно. Знання повинні поступатись способам діяльності, і в першу чергу творчим. Іншими словами, важливий не стільки обсяг знань, якими володіє людина, скільки вміння добувати ці знання і застосовувати їх в конкретних ситуаціях. Розвиток творчого мислення дітей не завжди забезпечується в їхніх сім’ях, оскільки економічна нестабільність у нашому суспільстві обмежують можливість батьків займатись дітьми.

Тому на своїх уроках я застосовую такі методи роботи - групові роботи, робота в малих групах; прийоми - «мозковий штурм», «закінчи речення», «географічний практикум», «знайди помилку». Активно використовується метод проекту.

На успішність в школі та формування особистості впливає і туристична робота. Подорожуючи стежками рідного краю, дитина долає численні перешкоди, виробляючи необхідні риси характеру, вчиться спостерігати, здійснювати свої маленькі відкриття, аналізуючи складні відносини між природою та людиною.

Навіть короткотривалий похід може дати дитині значно більше користі, ніж постійне сидіння за партою. У туризмі закладено могутній виховний потенціал, який реалізується комплексно і швидко.

Тому під час навчально-виховного процесу, на уроках географії та біології, активно використовую краєзнавчі моменти. Разом з учнями приймаємо участь у теоретичних та практичних експедиціях: «Історія міст і сіл», «Заповідні місця України», «Батьківщина моя Україна», різноманітних зльотах.

Весь вільний час займаюсь любимою справою: відвідувала балку Кобильну (ліва притока р.Інгулець), де спостерігала за карстовими формами рельєфу. Виїжджали з іншими студентами до Південного берегу Криму – Карабі-яйла, Демерджі –яйла, г. Біла, Великий Каньйон.

Великий Каньйон - це величезна тріщина в земній корі, яка утворилась внаслідок активних тектонічних переміщень гігантських земних блоків, і під впливом річки Аузун –Узень. Цей об’єкт знаходиться в 6 км від

с. Соколиного. Глибина 250-320м, довжина 3 км.

В 2006р. в складі загону з 8 чоловік (студентів Московського та Київського університетів) обстежували узбережжя Азовського моря : с. Щасливцеве - гарячі джерела(гейзер), глини озера Сиваш. Цікаво, що озеро «Сиваш» існує під іншою назвою « Гниле море». Знаходиться цей об’єкт між півостровом Крим та Арабатською стрілкою. Кількість солі в 5 разів більше ніж у світовому океані. Повсюди спостерігаєш типчаково-ковиловий степ та тваринний степ, характерний для цієї зони - беркут, чайки, журавлі степові та ін.

Відпустку 2007-2008 рр, присвятила знайомству з солоними озерами Генічеського району. Відвідала заповідник Асканія – Нова, заповідник Кам’яні могили.

Кам’яні могили знаходяться неподалік від села Назарівка. Тут спостерігаються виходи граніту. Інша частина вкрита різнотравно –типчаково–ковиловим та кам’яним степом. Граніт має вік приблизно 2 млрд. років. Деякі вершини сягають 100м.Повсюди спостерігаються процеси ерозії та вивітрювання.

2010-2012р.р.зацікавилась краєвидами Дніпропетровщини, а саме Дніпровсько – Орільським заповідником. Цікавилась і рослинним та тваринним світом, формами рельєфу – кучугурами.

2013р. присвятила підняттю на Демерджі – яйлу (висота 1239м) - Катеринська голова. Демерджі – яйла, інша назва «Фуна», «Коваль», « Паруюча». Біля підніжжя розташоване село Лучисте. На схилах пд. Демерджі розташоване скупчення каменів – Долина привидів.

Водоспад Джур – Джур, знаходиться поблизу села Генеральського. Води падають з висоти 468м над рівнем моря. Сам водоспад складається з трьох каскадів.

Ще однією метою цього року було підняття на гору Ай – Петрі «Гора Святого Петра». Це видовище знаходиться на висоті 1234м. Ай - Петрі – викопний кораловий риф, де глибина 600м, 150-160р.тут діяли вулкани. Навіть вітер , що дує зі швидкістю 50 м/с 125 днів на рік не залишить нікого байдужого від місцевих краєвидів. Буковий ліс з домішкою сосни, горобини, дуби.

Поблизу можна побачити радарну станцію, яка здійснює спостереження за космічним простором.

Коли підходять вихідні дні або відпустка, в голові завжди виникають думки , а куди ж поїхати на цей раз. Наша Україна неповторна, тому побачити, відчути її красу я бажаю кожному.

Динаміка досягнень учнів за 2013/2014н.р, денна школа

Таблиця №1

	6 клас 2013	6 клас 2014	7 клас 2013	7 клас 2014	8 клас 2013	8 клас 2014	9 клас 2013	9 клас 2014	10 клас 2013	10 клас 2014
Успішність	100%	100%	100%	100%	100%	100%	100%	100%	100%	100%
Якість	55%	65%	73%	80%	56%	70%	70%	78%	68%	79%

Лінейна діаграма динаміки успішності учнів

Діаграма №1

Динаміка результатів з географії у 9 класах( 2012-2013н.р.ДПА)

Таблиця№2

	2012	2013
Низький рівень	0%	0%
Середній рівень	22%	18%
Достатній рівень	43%	45%
Високий рівень	33%	37%

Діаграма №2

Рівень знань з географії учнів ВФН

Таблиця №3

	9-а клас	9-б клас	9-в клас
Низький рівень	0%	10%	13%
Середній рівень	76%	70%	77%
Достатній рівень	24%	20	10%

Гістограма динаміки успішності учнів 9 класів ВФН

Діаграма №3

Рівень знань учнів з географії ВФН

Таблиця №4

	10 клас	11 клас
Низький рівень	0%	0%
Середній рівень	61%	60%
Достатній рівень	26%	20%
Високий рівень	13%	20%

Діаграма №4

3.1Самоосвіта

Таблиця №6

№	Заходи	Термін виконання	Примітка
1.	Вивчати інструктивні листи Міністерства освіти і науки, міського управління освіти і науки щодо викладання географії в 6-10 класах	постійно	виконано
2.	Аналізувати наочну літературу з питання застосування інноваційних методів викладання географії (фахові журнали, періодика)	постійно	виконано
3.	Регулярно відвідувати міські семінари вчителів географії з метою вивчення передового досвіду.	постійно	виконано
4.	Самоосвіта. Взаємне відвідування уроків вчителів-предметників.	систематично	виконано
5.	Участь і роботі шкільної творчої групи з географії. Дослідження та пропагування передового досвіду вчителів школи.	протягом року	виконано
6.	Вивчати передовий досвід вчителів області щодо методики підготовки випускних класів до ДПА з географії.	постійно	виконано
7.	Творчий звіт про методику викладання географії та біології протягом навчального року.	протягом року	виконано
8.	Підготовка до проведення ДПА з географії.	квітень-травень	виконано
9.	Аналіз типових помилок учнів в процесі вивчення географії та осмислення заходів щодо їхнього усунення.	травень-червень	виконано
10.	Поглиблена розробка тем: «Вимираючі села Верхньодніпровського району», «Геологічні пам’ятки Дніпропетровщини»	протягом року	виконано

3.2Виступи на МО

В умовах рівневої і профільної диференціації навчання перед учителем стоїть низка складних завдань, пов’язаних насамперед із розвитком творчого потенціалу школярів. Учні повинні брати участь у науково-дослідницькій роботі. Учитель має стати організатором і першим науковим керівником учнівської дослідницької роботи.

Робота вчителя в цьому напрямку не повинна носити стихійний, безсистемний характер. Тільки продумана, логічно вибудувана система занять, організуюча дослідницьку діяльність учнів, дасть очікувані результати.

Учень, озброєний науковими методами пізнання, зуміє виявити проблему і не тільки зрозуміти і вивчити її, а й самостійно запропонувати нестандартне, креативне, оригінальне рішення.

У процесі систематичного залучення школярів до пошукової та дослідницької діяльності відбувається активний розвиток їхніх творчих здібностей та творчої активності: домінує позитивна мотивація творчої діяльності, усвідомлення значення творчих потреб, мотивів, цілей як провідник у розвитку та життєдіяльності; відбувається формування творчих рис характеру; активізується розвиток творчих якостей інтелекту; формується творча самосвідомість, що виявляється у самопізнанні, самооцінці, самоорганізації, прагненні до самореалізації та самовдосконалення; триває постійне зростання потенціалу творчої діяльності – бажання систематично здобувати нові знання, уміння навички, творчо їх використовувати, досліджувати, експериментувати.

Вивчення літератури через організацію дослідницької діяльності допомагає учням отримати універсальну освіту яка, в сучасному розумінні, озброює учнів навичками самоосвіти, формує потребу саморозвитку.
Таким чином, дотримуючись системі роботи з організації дослідницької діяльності учнів, вчитель виконує соціальне замовлення суспільства - формує конкурентоспроможного випускника.

3.3Використання сучасних освітніх технологій в навчальному та виховному процессах

Таблиця №6

*Назва* *використовуваних* *технолог*ій	*Клас, де* *використовуються* в*казані технолог*ії
Проектна технологія	6, 10
Інформаційно-комунікаційні	6, 10
Тестові	6, 10
Проблемне навчання	6, 10
Розвивальне навчання	6, 10

3.4.Елементи педагогічних технологій

Щоб урок був ефективним, доцільним є застосування різних педагогічних прийомів і технологій. У цьому розділі зупинюся на реалізації двох видів технологій, використання яких підвищує рівень засвоєння матеріалу – це інтерактивні технології та ІКТ. Використання ІКТ можливе на будь-якому етапі навчальної діяльності уроку.

Пояснення нового матеріалу

Підбір текстового й графічного матеріалу по темі уроку.
Створення навчальної презентації.
Підбір анімації по темі уроку.

Закріплення вивченого матеріалу

Організація індивідуальних виступів учнів за заздалегідь підготовленим вчителем матеріалами.
Проведення віртуальних лабораторних робіт

Додаткові завдання

Організація проектної діяльності учнів.
Проведення захисту проектів учнів.

Інтерактивні методи.

Мотивація

Кросворд
Мозкова атака

Колективна робота. Пошук відповіді на складне питання шляхом висловлення суджень, пошуку істини.

Читаємо і дивимося !

Використання художньої і науково - популярної літератури, фрагментів художніх та науково-популярних фільмів .

Проблемне питання

На початку уроку ставиться проблемне питання, відповідь на яке потрібно дати в кінці уроку, вивчивши його матеріал.

Перевірка домашнього завдання

«Шпаргалки»

Учні готують вдома «шпаргалки» по вивченому матеріалові, викорис-товуючи тільки умовні знаки, малюнки.

Тести різних видів
Шапка

Робота в парі. Обмін питаннями з вивченої теми біля дошки

«Вірю - не вірю»

Учні повинні підтвердити або спростувати інформацію, яку повідомляє вчитель

«Так-ні»
Знайди помилку

Вивчення нового матеріалу
«Здивуй»
Узагальнення і систематизація знань

«Вірю - не вірю»
«Знайди пару».

Терміни і визначення розкидані окремо по класній кімнаті. Потрібно знайти до терміна відповідне визначення. Наприклад, географічні координати (назва об’єкта – координата).

«Знайди помилку».
Встановити відповідність

Робота в парі, групі. Учні встановлюють відповідність між термінами та їх визначеннями.

«Ти - мені, я- тобі».

Робота в парі. Учні задають один одному питання по темі уроку.

3.5 Проект "Природно-територіальний комплекс"

Тема: “Природно-територіальний комплекс”

32 години. 1 год. на тиждень

Тема 1. Поняття про географічний ландшафт. Ландшафтознавство як наука (2 год.).

Географічний ландшафт як природно-територіальний комплекс – генетично однорідна ділянка географічної оболонки, якій властиві однотипні природні компоненти та взаємозв’язки, просторове поєднання морфологічних одиниць. Взаємозв’язок ландшафтоутворюючих чинників. Роль сонячної радіації, ендогенних та екзогенних процесів, атмосферної циркуляції, біохімічних процесів у формуванні та розвитку ландшафтів (природно-територіальних комплексів, ПТК).

Ландшафтознавство як наука про природні та природно-антропогенні комплекси (про ландшафти як частини географічної оболонки Землі). Методи ландшафтних досліджень: системний, порівняльний, історичний, дистанційний (космічний), математичний, картографічний.

Роль ландшафтознавства в забезпеченні раціонального природокористування та охорони природи.

Практичні роботи (4 год.)

Окомірне (схематичне) знімання ПТК (долини, балки). На схемі позначити виявлені природні відмінності. Пояснити, чим зумовлені ландшафтні особливості.
Робота з літературними джерелами. Підготувати повідомлення: “Методи ландшафтних досліджень: порівняльний, картографічний, системний”.

Вимоги до знань і вмінь учнів

Учні повинні знати:

що таке ландшафт (ПТК);
які чинники впливають на формування та розвиток ландшафтів, яку роль відіграють взаємозв’язки між компонентами ПТК, до яких наслідків призводить порушення таких взаємозв’язків;
що вивчає сучасне ландшафтознавство;
яка роль сучасного ландшафтознавства в забезпеченні господарського використання природних ресурсів, у розв’язанні екологічних та природоохоронних завдань.

Учні повинні уміти:

робити окомірне схематичне знімання ландшафтів (ПТК);
описувати особливості окремих ПТК;
розкривати взаємозв’язки між природними компонентами;
виявляти в найближчому довкіллі чинники, що визначають особливості ландшафтів;
висловлювати судження щодо оцінки впливу людини на природне середовище;
працювати з науково-популярною та навчальною літературою.

Тема 2. Основні етапи розвитку ландшафтознавства

(2 год.).

Виникнення і розвиток ландшафтознавства. Дослідження В.В.Докучаєва, Л.С.Берга. Ландшафтний принцип вивчення природного середовища.

Становлення сучасного ландшафтознавства. Вчення В.І.Вернадського про біосферу та роль людини в перетворенні природи. Ландшафтно-типологічний підхід до фізико-географічного районування (Т.І.Танфіляєв). Л.О.Григор’єв, С.В.Колесник про закономірності географічної оболонки та методи ландшафтних досліджень. Розроблення теоретичних проблем ландшафтознавства В.Б.Согавою.

Ландшафтні дослідження на території України в 50-60 рр. ХХ ст. (Київський, Львівський, Одеський, Харківський, Чернівецький та Кримський педінститути). Ландшафтне картографування України.

Практичні роботи (3 год.)

3. Робота з літературними джерелами. Підготувати повідомлення:

“В.В.Докучаєв – один з фундаторів ландшафтознавства”;
“Проблеми українського ландшафтознавства”.

Вимоги до знань і вмінь учнів

Учні повинні знати:

Основні етапи виникнення ландшафтознавства, роль В.В.Докучаєва та Л.С.Берга у становленні науки, головні ідеї вчених, які дали значний внесок у розвиток ландшафтознавства, напрями розвитку українського ландшафтознавства в 50-60-ті роки.

Учні повинні уміти:

працювати з науково-популярною та навчальною літературою з проблем ландшафтознавства;
виділяти головне;
висловлювати власні судження щодо ландшафтно-екологічних проблем України та найближчого довкілля.

Тема 3. Закономірності ПТК

(2 год.)

Ландшафтотворчі чинники та їх взаємозв’язок. Широтна зональність та висотна поясність, їх об’єктивна зумовленість. Періодичний закон зональності.

Азональні закономірності в ПТК. Вплив геолого-геоморфологічних чинників, кліматичних особливостей на формування та розвиток ландшафтів.

Цілісність та ритмічність у географічній оболонці. Кругообіг речовин та енергії в природі.

Практичні роботи (2 год.)

4. Екскурсія в природу. Опис специфічних для найближчого довкілля закономірностей розміщення та розвитку ландшафтів. З’ясування впливу цих закономірностей на формування та особливості ландшафтів.

Вимоги до знань і вмінь учнів

Учні повинні знати:

основні ландшафтнотворчі чинники (зональні та азональні);
найважливіші ландшафтні закономірності;
кругообіг речовин та енергії;
особливості впливу на розміщення та розвиток ландшафтів азональних факторів.

Учні повинні уміти:

виявляти та розрізняти особливості впливу зональних та азональних чинників на ландшафтнотворчі процеси.

Тема 4. Вплив господарської діяльності людини на структуру та розвиток ландшафтів (2 год.)

Особливості взаємодії природи і суспільства в умовах дедалі зростаючої інтенсифікації виробництва. Формування антропогенних ландшафтів.

Проблеми раціонального використання природних ресурсів та охорони ландшафтів. Необхідність комплексного (ландшафтознавчого) підходу до розв’язання екологічних проблем сучасності. Роль конструктивної географії у формуванні та розвитку природно-антропогенних ландшафтів.

Практичні роботи (2 год.)

5. Екологічна екскурсія. Збирання інформації про екостан ліндшафтів найближчого довкілля. Розробка рекомендацій для поліпшення ситуації.

Вимоги до знань і вмінь учнів

Учні повинні знати:

як позначається на природному середовищі, в тому числі на конкретних ландшафтах, інтенсифікація виробництва;
основні напрями природоохоронної та конструктивної діяльності людини з метою формування оптимальних ландшафтів, комплексний підхід до розв’язування екологічних проблем сучасності.

Учні повинні уміти:

практично визначати екостан ландшафтів рідного краю;
розробляти заходи та рекомендації для поліпшення екоситуації в ландшафтах;
робити навчальні прогнози щодо можливого розвитку ландшафтів рідного краю у перспективі.

Тема 5. Класифікація ландшафтів. Їх структура

(3 год.)

Класифікація антропогенних ландшафтів. Фація як елементарний, найменший природно-територіальний комплекс. Урочище. Географічна місцевість. Види, роди, типи і класи ландшафтів. Види ландшафтів на ландшафтній карті України.

Система фізико-географічного районування. Групи азональних та зональних одиниць фізико-географічного районування.

Практичні роботи (5 год.)

Екскурсія до антропогенних ландшафтів. Визначати спільне та відмінне між природними та антропогенними ландшафтами. Збирання інформації щодо антропогенних ландшафтів свого району. Складання карт місцевості.
Опис урочища та фацій, що входять до його складу (наприклад, балка – дно балки, її схили).

Вимоги до знань і вмінь учнів

Учні повинні знати:

основні типи ландшафтів, їх класифікації;
вміти розрізняти антропогенні ландшафти;
головні таксономічні одиниці класифікації ландшафтів – фації, урочища, місцевості, види, роди, типи і класи ландшафтів;
основні таксономічні функції фізико-географічного районування – пояси, зони, природні зони, країни провінції, області, райони.

Учні повинні уміти:

складати карти місцевості;
робити порівняльний опис фацій, урочищ.

Тема 6. Антропогенні ландшафтиміста (2 год.)

Промислові, селитебні, сільськогосподарські, транспортні, рекреаційні, лісогосподарські, белігеративні, обслуговуючі, пустищні.

Практичні роботи (5 год.)

Використовуючи карту та краєзнавчий матеріал, нанести антропогенні ландшафти заданої місцевості.

Вимоги до знань і вмінь учнів

Учні повинні знати:

види антропогенних ландшафтів, характерні для району.

Учні повинні уміти:

за картами (району та ландшафтними картами) розрізняти та наносити ландшафти, встановлювати чинники, які впливають на розміщення та формування, розвиток ландшафтів.

$C:\Documents and Settings\User\Рабочий стол\2013-11-28 10.25.49.jpg$ $C:\Documents and Settings\User\Рабочий стол\2013-11-28 11.37.53.jpg$

Тема уроку: Загальна характеристика клімату Євразії.

Мета уроку: формувати систему знань про головні риси клімату Євразії, сприяти розумінню особливостей прояву кліматотвірних чинників у зв’язку з географічним положенням та розмірами материка; вдосконалювати практичні вміння та навички характеризувати чинники формування клімату Євразії; розвивати допитливість,кмітливість, розширяти кругозір. Виховувати цікавість до предмету.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: фізична карта Євразії, атласи, контурні карти, підручники, зошити, малюнки: Черапунджі, Оймякон, Ташкент.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

Бліцопитування

1. Що ви знаєте про найбільші форми рельєфу Євразії, наведіть приклади.

2. Які форми рельєфу на території Євразії були сформовані зовнішніми силами Землі, а які внутрішніми? Наведіть приклади.

3. Які, на вашу думку, можливі зміни рельєфу Євразії в майбутньому?

Експрес - тестування на картках (роздатковий матеріал, працюють 4 учні)

За допомогою карт атласу на контурній карті позначте об’єкти географічної номенклатури: ( роздатковий матеріал з переліком назв, працюють 4 учні)

а) Іранське нагір’я;

б) о. Ісландія;

в) пустеля Каракуми;

г) Верхоянський хребет;

д)Черапунджі;

д) пустеля Гобі.

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Метіль мете узимку люто,

І громом літній день нап’ється вщерть,

Повітря холодом стрілки у спіралі

Затягне у тугу круговерть.

(Циклон)

Він, мов орда татар, налітає,

Немов би гість непрошений і частий,

Несе з собою засухи і лихо

І влітку, і в ранню осінь.

А він тому такий сухий і лютий,

Що моря теплого не бачив зовсім.

(континентальний суховій, вітер)

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування.

Що таке клімат? Чим він відрізняється від погоди?

Назвіть основні чинники, що впливають на клімат.

Що таке сонячна радіація? Як вона впливає на формування клімату?

Яку погоду приносить циклон та антициклон?

Які вітри переважають у нашій місцевості?

ІV. Вивчення нового матеріалу.(під час викладу матеріалу учні працюють з тематичними картами, тексту підручника)

1. Сонячна радіація

Євразія розташована в усіх широтах Північної Півкулі, що визначає нерівномірне надходження на її поверхню сонячного тепла й зумовлює неоднакове нагрівання суходолу в різних його частинах. Оскільки материк має величезну протяжність з півночі на південь, кут падіння сонячних променів в Євразії змінюється найбільше, в порівнянні з іншими материками.

Практичне завдання:

За допомогою фізичної карти Євразії (с. 38 – 39) визначте між якими паралелями розташований материк (між екватором та 80- ю паралеллю). Тому величина сумарної сонячної радіації на арктичних островах = 60 ккал ∕ см2, а на Аравійському півострові має найбільший показник на Землі – 22 ккал ∕ см2.

Такі відмінності в кількості сонячної енергії, які отримує материк, визначають також і різницю температур в різних його районах.

2. Циркуляція повітряних мас.

Над Євразією утворюються всі типи повітряних мас, завдяки яким відбувається перерозподіл температур і опадів над поверхнею материка. Як би не існувало циркуляції повітря ( теоретично припустимо, що рух повітря відбувається лише в вертикальному напрямі), то середньорічна температура на крайньому півдні Євразії була б на 13° С вищою, а на островах в Північному Льодовитому океані на 23°С нижчою, ніж є насправді.

Практичне завдання:

За картою атласу «Кліматичні пояси та області світу» (с. 8 ) визначте який кліматичний пояс в Євразії має найбільші розміри. (

Очікувана відповідь – помірний кліматичний пояс).

Саме в помірному поясі переважає західне перенесення повітряних мас і пов’язана з ним циклонічна діяльність. Західні вітри протягом року переносяться з Атлантики до Європи вологу, знижують і пом’якшують літню спеку та переносять сніг і відлигу взимку. Тому завдяки цим вітрам, а також водам теплої Північно - Атлантичної течії зима на північному заході Європи набагато тепліша ніж у Північній. Америці на цих самих широтах. Поступово вплив Атлантичного океану з просуванням на схід у внутрішні райони Європи слабшає, зростають амплітуди температур, збільшується континентальність клімату. Особливо вона стає відчутною в помірному поясі Азії на схід від Уральських гір. Тому в помірному кліматичному поясі Євразії формуються два кліматотвірні райони – Ісландський мінімум та Азіатський максимум, який впливає на утворення мусонів в Південно – Східній Азії.

3. Характер підстилаючої поверхні.

На півночі Азії найбільше на формування клімату впливає рух повітряних мас з півночі на південь, тобто з Північного Льодовитого океану далеко вглиб материка. Разом з рельєфом вони дуже сильно впливають на зниження температур в Східному Сибіру взимку до - 73○С (Оймякон). Тут розташований Полюс холоду Північної Півкулі.(показ слайдів)

Влітку західне перенесення слабшає посилюється діяльність мусонів, особливо в Південній Азії, де на підвітряних Південних схилах Гімалаїв формується жарка і дуже волога область тропічного клімату з кількістю опадів понад 26 000 мм (Черапунджі 26461мм). Натомість на Південному – Сході Азії на Тихоокеанському узбережжі формуються надзвичайно потужні вітри ураганної сили - тайфуни, сила вітру в яких подекуди сягає понад 200 км ∕ год.

В Західній частині Азії та на Аравійському півострові значний вплив на формування клімату має сухе й розпечене гаряче повітря з пустельних районів Півночі Африки. Температура повітря на Уральському нагір’ї піднімається до + 53○С, а середньорічна кількість опадів на Аравійському півострові є меншою 15мм. Причиною цьому є пасатне перенесення повітряних мас. На значних просторах великих гірських систем Євразії спостерігається висотна кліматична поясність.

V.Закріплення вивченого матеріалу.

Робота по варіантам

Учні з середнім та низьким рівнем досягнення

Тест.

1. Полюс холоду Північної півкулі розташований на:

а) Північному полюсі;

б) Оймяконській улоговині; ІІІ

в) Індо – Гангській низовині.

2. Мусонна циркуляція в Євразії характерна для:

а) заходу;

б) півночі і сходу;

в) півдня і сходу.

3. У внутрішніх районах Євразії переважає тип клімату:

а) морський;

б) мусонний;

в) континентальний.

4. У Європі головний тип циркуляції атмосфери – це:

а) західне перенесення повітряних мас;

б) пасати;

в) мусони.

Учні з достатнім рівнем

Географічний диктант

Кліматичні пояси:

Арктичний-2

Помірний-1

Субарктичний-5

Субтропічний -3

Мусонний -4

1.Пояс, що охоплює більшу частину материка. У різні пори року сюди проникають арктичні й тропічні повітряні маси. Тут виділяють клімати: морський, континентальний, мусонний.

2.Характеризується переважанням холодних повітряних мас протягом усього року, відсутністю радіації взимку і великим надходженням влітку.

3.Сформувався в районі Середземного моря, на території Криму, Закавказзя, крайнього півдня Середньої Азії.

4.Формується під впливом особливих умов циркуляції атмосфери. Зима туту холодна і малосніжні, велика кількість опадів влітку.

Учні з високим рівнем розгадують кросворд біля дошки

5.Характеризується переважанням узимку арктичних повітряних мас, а влітку помірних. Сильний вітер, велика хмарність, надмірне зволоження-основні риси клімату.

. Підсумок уроку.

- Різноманітність кліматичних умов Євразії пов’язана з її величезними розмірами, великою протяжністю з півночі на південь, впливом океанів і морів, а також складним рельєфом.

- На Євразією формуються всі типи повітряних мас. В помірних широтах – західне перенесення, на Пд. – Сх. та Пд. Азії – мусонне перенесення, а на пд. – сх. в тропічних широтах – пасатне.

- Вплив океанів відчувається дуже сильно в прибережних районах материка, натомість у внутрішніх формуються області з різкоконтинентальним кліматом.

VI. Домашнє завдання

Повторити тему « Клімат Євразії»

Тема: Промисловість будівельних матеріалів

Клас: 9

Мета: сформувати уявлення про структуру, розміщення, сировинну базу, значення в господарстві будівельної промисловості; розвивати вміння давати характеристику галузі, аналізуючи карти атласу, текст підручника, додаткову літературу, ресурси Інтернет; вміння складати самостійно структурну схему будівельної промисловості України на основі розповіді вчителя і доповіді учнів, виховувати інтерес до предмета, зацікавленість професією будівельника, архітектора.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: атласи, підручник, карти.

Хід уроку

1.Організаційний урок

2.Мотивація навчальної діяльності

Назвіть будь ласка витвори архітектурного мистецтва та країни.

Велика китайська стіна,Тадж-Махал,Києво-Печерська лавра

Це все створено людиною. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо галузь, яка займається будівництвом. Та спробуємо створити свій архітектурний шедевр

« Мозковий штурм»

Складання міжгалузевих зв'язків

4.Вивчення нового матеріалу

«Мозковий штурм»

Які необхідні комплектуючі для того щоб побудувати будинок?

1.Етапи будівництва

Первинна обробка видобутої сировини(закладання фундаменту)
Виробництво в язких матеріалів(складання залізного скелету)
Виробництво стінних блоків, конструкцій, будівельних матеріалів(стіни та вікна)

(доповіді учнів, вивішування малюнків складання таблиці)

Галузі будівельної промисловості

Таблиця №7

Назва	Принцип розміщення	Продукція	Центри
Видобування, первинна обробка сировини	сировина	Галька, гравій, щебінь,пісок	Житомирсбка, Запорізька, Дніпропетровька
Виробництво в'яжучих матеріалів	Сировина, споживач	Цемент, гіпс, вапняк	Дніпродзержинськ, Амвросіївка, Краматорськ
Вир-во залізобетонних конструкцій	Споживач	ЗБК	Київ, Харків, Львів, Дніпропетровьк
Вир-во цегли, шллакоблоків	Споживач	Цегла, черепиця	Одеса, Ірпінь, Запоріжжя
Вир-во скла	Сировина, споживач	Скло	Лисичанськ,Київ, Запоріжжя
Вир-во м'яких і твердих покрівельних матеріалів	Споживач	Рубероїд,шифер, лінолеум	Київ, Одеса,Львів
Парцелянова-фаянсова	споживач	вироби	Харківська, Київська, Житомирська
Вир-вовогнетривких виробів, мінеральної вати	споживач		Донецька Київська, Харківська

Випереджаюче завдання:

«Як знання про будову рослин допомагають при будівництві?»

Так, на основі вивчення просторового розміщення склеренхімних тяжів у соломині злаків спроектовані та побудовані надвисокі залізобетонні димарі, телевізійні вежі тощо.

За принципом будови кореневих систем створюють опорну систему із занурених у товщу землі паль для фундаментів будівель (в тому числі й хмарочосів), створюють вантові (натяжні) конструкції високих споруд тощо.
За принципом будови стебел злакових з меристематичними пружними прошарками в основі міжвузль будуються висотні будівлі в сейсмічно небезпечних районах.
Запозичення від рослин принципу гофрованості листків або ребристості осьових органів, розміщенням склеренхіми або коленхіми дозволило підвищити механічну міцність покрівельних матеріалів, реалізувати його і вдосконалити будову конструктивних елементів крил та фюзеляжів літаків, корпусів підводних і надводних суден.
За принципом будови судин із кільчастими та спіральними потовщеннями оболонок виготовляють міцні, еластичні несплющувані трубки, шланги.
Використання внутрішньої будови листків, розміщення в них арматурних елементів, способу їх прикріплення до пагонів як прототипів виготовлення різних консольних конструкцій, одноопорних навісів, козирків, ажурних перекриттів великих павільйонів, стадіонів тощо при мінімальному витрачанні матеріалу.
Принцип тургорного стану клітин, напруженого стану їх оболонок використовується для влаштування надувних павільйонів, складів, каркасів тощо.
Монтаж водопровідних, газових та каналізаційних магістралей в будинках здійснюється за аналогією з розміщенням комунікаційних систем і провідних тканин у тілі рослин.

5. Закріплення знань (по групам)

1.(виконати за допомогою атласу та тексту підручника)

2.доповніть схему(виконати за допомогою підручника)

6. Підбиття підсумків

7.Домашнє завдання

Високий рівень(параграф підручника, підготуватись до галузі художні промисли)

Достатній (прочитати текст параграфу, скласти 5 питань до тексту)

Середній(прочитати текст параграфу, відповісти на питання)

4.Позаурочна діяльність.

4.1Проектна-дослідницька робота

Таблиця № 8

Тема проектно-дослідницької роботи	Рік	Кількість учасників	Навчальна та виховна тема	Досягнуті результати
1.Дніпровсько-Орільський заповідник	2013	15	Сформувати уявлення про заповідник Дніпропетровської області. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища	Творчий звіт
2.Антропогенні ландшафти Дніпропетровщини	2012	15	Звернути увагу на знищення природних ландшафтів. Класифікувати антропогенні ландшафти	Творчий звіт
3.Геологічні пам'ятки Дніпропетровщини	2013	5	Класифікувати геологічні пам'ятки Дніпропетровщини, звернути увагу на туристичні об'єкти.	Проектна робота, творчий звіт
4.Вимираючі села Верхньодніпров ського району	2014	5	Звернути увагу на проблеми села, кіл. зникаючих сел	Ведуться дослід ження

Проектна робота учнів(2012-2013н.р)

Таблиця №9

Тема творчої роботи	Клас	Досягнуті результати
1.Експедиція Христофора Колумба	7 клас	11
2.Історія дослідження Антарктиди	7 клас	11
3.Атмосфера.Озоновий шар	6 клас	9
4.Легенди про р.Дністер	8 клас	10
5.Легенди Кримських гір	8 клас	11
6.Чорна металургія	9 клас	10
7.Індія.	10 клас	11

Експедиція

Природні геологічні пам’ятки Дніпропетровщини

Доброгорська Людмила Василівна,

вчитель географії,

керівник гуртка «Краєзнавці»

Дніпродзержинськ

ЗМІСТ

Вступ______________________________________________________ 42

Розділ 1.Геологічні пам'ятки природи. Геоморфологічні пам’ятки.

1.1.Типовий рельєф горбистих пісків (кучугур)

Дніпровсько-Орільський заповідник___________________ 43

Розділ 2.Гляціологічні пам’ятки природи.

2.1.Гора Калитва_______________________________________ 44

2.2.Домотканські валуни________________________________ 46

Розділ 3.Мінералогічні пам’ятки природи.

3.1.Самотканський кар'єр________________________________ 48

3.2.Кудашівські граніти_________________________________ 49

Висновки___________________________________________________ 51

Література__________________________________________________ 52

Додатки____________________________________________________ 53

Вступ

Актуальність теми визначається необхідністю проведення комплексних вивчень та пізнання геологічних пам’яток Дніпропетровщини. Необхідність складання карти геологічних пам’яток виступає одним з важливих цілей сучасних фізико-географічних досліджень. Підвищення інтересу та рівня знань за рахунок введення теми в «краєзнавчий» гурток, створення оптимальних умов для цього процесу.

Предметом дослідження – геоморфологічні, гляціологічні та мінералогічні пам'ятки природи, їх територіальна структура, генезис та розвиток, методика застосування.

Мета: знайти цікаві об'єкти для відвідування туристів в районі 70-80км від міста Дніпродзержинська,визначити історію утворення пам’яток та історію дослідження.

Завдання :

Здійснити аналіз існуючих науково-теоретичних основ дослідження.
Скласти карту геологічних та геоморфологічних, мінералогічних пам’яток Дніпропетровщини.
Здійснення краєзнавчих принципів у процесі закріплення та поглиблення навчального матеріалу під час проведення гурткової роботи
Знайти цікаві об’єкти для відвідування туристів.
Використовувати інформацію на уроках географії, рідного краю та «Краєзнавчого» гуртка.

Основні методи дослідження: аналіз, узагальнення, спостереження, експедиція.

Практичне значення одержаних результатів: дослідження дало можливість всебічно проаналізувати специфіку територіальної основи та генезис геологічних пам’яток, використання матеріалу на уроках географії та гурткової роботи, виявлення цікавих міст для туристів.

РОЗДІЛ. 1. ГЕОЛОГІЧНІ ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ.

Геологічні пам'ятки природи – унікальні або типові геологічні об'єкти, що мають наукову, культурно-пізнавальну або естетичну цінність і охороняється державою.

Серед геологічних пам'ятків природи розрізняють:

Стратиграфічні – класичні і опорні розрізи ярусів;
петрографічні – тектонічні – характерні форми тектонічних структур, складчастих і розривних порушень, свідчення минулих землетрусів;
окремі оголення або ділянки масивів гірських порід, що мають характерні структурно-текстурні особливості;
мінералогічні – місцезнаходження рідкісних або добре виражених мінералів і руд;
палеонтологічні – унікальні місцезнаходження викопної фауни та флори;
геоморфологічні – живописні скелі,кручі,каньйони і химерні форми рельєфу;
гідрогеологічні – природні і штучні джерела, унікальні за фізико-хімічним складом, що використовуються в бальнеологічних цілях.

1.1.Типовий рельєф горбистих пісків(кучугур)

Місце розміщення : Дніпровсько-Орільський заповідник.

(Додаток №1,фото №1,8, 9)

Знаходиться ця пам'ятка культури в Петриківському районі, між селами Кіровське та Миколаївка.

Заповідник розташовується в основному на двох терасах Дніпра: на добре розвинутій заплавній терасі шириною до 2 км. яка тягнеться смугою вздовж Дніпра на 16 км, і другій терасі, яка займає центральну та північну частини території заповідника.

Рельєф заповідника,крім заплави, в центральній і північній частинах бугристо-рівнинний і переходить у піщаний степ. Піщані відклади терас під впливом вітрових процесів, особливо на підвищеннях, прийняли вигляд кучугур. Найвищі абсолютні відмітки поверхні в центральній частині заповідника на кучугурах досягають65-70м, переважаючими є відмітки 52-54м. Зниження відміток спостерігається в заплавах до рівня води в річках, тобто до 51,0-51,5м.,рівень берегової смуги становить 51,4м.

Основні геологічні дані:

Горбисті форми рельєфу еолового походження в межах провінції геосайтів Українського щита. Четвертинний період (неоплейстоцен–голоцен)–440млн.років. На відкритій поверхні терасових пісків, не закріплених рослинністю та при відсутності грунтово-рослинного покриву, в долині р.Дніпра та його лівих крупних приток в умовах посушливого клімату південного степу формуються різноманітні форми еолового рельєфу. Серед різноманітних форм, що при цьому виникають, а саме дюн,горбів, пасм, валів, піщаних арен та купчастих найбільш типовими та такими, що традиційно виділяються для українських річок, є кучугури.

В Дніпровсько-Орільському заповіднику кучугури являють собою найбільш поширену форму рельєфу, розвинуту на поверхні третьої і четвертої надзаплавних терас. Вони підвищені над рельєфом від 2-3м до50–60м, мають різну, але близьку до ізометричної форми, іноді дюноподібної. Незакріплена їх поверхня ускладнена наноформами – брижами еолового походження. Як правило лінійного типу з чітко відбитою асиметричністю, кучугури відокремлені, безладно розташованими котловинами .

Історія відкриття та дослідження: звертали увагу на розвиток еолових форм рельєфу– П.А.Тутковський, М.В.Векліч. П.А.Тутковський вважав ці форми барханними утвореннями.[2].

РОЗДІЛ 2.ГЛЯЦІОЛОГІЧНІ ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ

2.1.Гора Калитва

Це кінцеморенні утворення, що знаходяться на р. Орілі. Розміщене в Царичанському районі, між смт. Царичанка і Китайгородом. (Додаток №1, фото №10, 11)

Основні геологічні дані:

Ця гора є льодовиковим фронтом дніпровського льодовика провінції геосайтів Причорноморської височини. Утворилося у четвертинний період. Гора Калитва являє собою геологічне утворення, яке виникло внаслідок складчасто-лускуватих деформацій у периферійній частині льодовика під час дніпровського зледеніння. Гора складається з численних відторженців палеогенових та неогенових порід серед моренних відкладів. У верствуватих піщано-глинястих породах. Розміщені у вигляді складок. Морена містить брили гранітів, габро, базальтів, гнейсів розміром до4 м. Крім морених відкладів у складі гори помітну роль відіграють озерні та озерно-болотні залишки викопних рослин. У південно-західній частині гори зустрічаються рештки скам'янілої деревини з гарними декоративними властивостями .

Глиняна гора Калитва висотою 145м розташована на правому березі Оріль на околиці с. Китайгород. З метою збереження гори від руйнування внаслідок ерозії ґрунту гора була засаджена деревами.

Пам'ятка являє собою один з кращих об'єктів, що характеризує кінцево-моренні утворення дніпровського зледеніння.

Легенди говорять проте, що на вершині цієї гори, на краю поля і стояв камінь з казковим написом: "Прямо підеш – смерть знайдеш, направо підеш – коня втратиш, ліворуч підеш –женату бути". Місце це називалось в літописах половецьким валом, або курганом, на річці Угол (Оріль),тут же проходила стежка "Трояня" – військова дорога до Причорномор'я по сказанням "Слово о полку Ігоревім" і одна з гілок шовкового шляху. Збереглись і залишки Української фортець, що мали довжину 300км і являли суцільний земляний вал від Дніпра до р. Сіверський Донець з фортецями.

Історія відкриття:

В 1891р. А.Р.Ферхман вперше визнав гору Калитву за кінцеву морену виходячи з того,що валунний суглинок сягає там 16-21м.[1]

2.2.Домотканські валуни

Кінцевоморенні давнього зледеніння. Льодовиковий фронт провінції Українського щита (Придніпровської височини).утворення на ділянці правобережжя Дніпра біля с.Домоткань у вигляді великих валунів та моренних відкладів. Це півкілометровий валун,зрізаний водами Дніпра та утворює 15 метровий обрив на узбережжі Дніпродзержинського водосховища.(Додаток №1, фото №3, 4,14, 15,16)

Геологічне значення:

Рельєф місцевості біля с.Домоткань і далі на північ,вздовж узбережжя Дніпра, виразно відрізняться своєрідністю та мальовничістю. Це порівняно невеликі пагорби, з плавними улоговинами та западинами, з плавними обрисами поверхні крутими і прямовисними кручами з боку Дніпра. Як в урвищах Дніпра, так і подекуди прикрашають валуни. Валуни можуть сягати 4-7м. Під час танення льодовика, який простягався приблизно до лінії Бородаївка – Китайгород – Турове, весь уламковий матеріал, який він транспортував, проектувався на ложе з порід, утворював потужну морену. Процес цей був складний і тривалий і залишив по собі не тільки морену з валунами, але й ознаки відторженців. Об'єкт є найпівденнішим пунктом поширення кінцевої морени дніпровського льодовика з виразними ознаками зледеніння.

Причина утворення валунів.

Під час руху льодовика ( зі збільшенням температури) тертя між шарами та поверхнею зменшується. Цей процес схожий із селями та водно-сніговими потоками. Крім цього ще може бути переповнення внутрішньольодовикових озер.[2]

РОЗДІЛ 3.МІНЕРАЛОГІЧНІ ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ.

3.1.Розріз рудоносної товщи сарматського ярусу в Самотканському кар'єрі (Малишевське родовище) (Додаток №1,фото №2,12,13. Додаток №2, рис №1)

Самотканський кар'єр знаходиться в Верхівцевському районі, м.Вільногірськ, поблизу зупинки Граново( с.Дубове)

Головне геоморфологічне значення: мінеральні ресурси. Пам'ятка представляє собою як одного з найкрупніших в світі родовищ титан-цирконієвих розсипних руд. Ці мінеральні ресурси утворились в міоцен(23,8 млн років)

Наукова характеристика: кварцові піски з високим вмістом рудних металів, таких як ільменіт, циркон, рутил талейкоксен, неоген, прибрежно-морські відклади мілководного морського басейну, який існував 19-10 млн років тому. Це підтверджується знахідками викопних молюсків в пісках, глинах.

Потужність покривних порід від 7-80м.Осадовий чохол складений пісками, глинами, суглинками палеогенової, неогенової, четвертинних систем. Рудні піски дрібнозернисті,добре відсортовані від глинистої речовини, що свідчить про утворення їх за рахунок багаторазового переносу продуктів руйнування кристалічних порід Українського щита. Характерною особливістю витриманий видовий склад рудних мінералів, стійких до вивітрювання і транспортування.

Фрагмент має комплексне значення як фрагмент крупних титаноносної провінції, розріз четвертинних відкладів.

Історія відкриття: родовище ільменіт – цирконієвих розсипних руд було відкрито в 1953 році при проведенні геологічної зйомки. Придніпровська титаноносна товща, фрагментом якого є родовище є найкрупнішим у світі.

Для певної території характерна бічна та схилова балочна ерозія, площинний змив рихлих осадових відкладів і чорнозему, високий ступінь сільськогосподарської освоєнності. Слаборозчленований рельєф з пониженням в північно-східному напрямку, малогумусні чорноземи (потужність 0,3-1,5), степова рослинність з крутими схилами балок покритим лісом.[3].

3.2. Кудашівські граніти.

Кудашівські граніти знаходяться в Криничанському районі, с.Кудашівка.

Геоморфологічне значення: петрологічна група архею провінції геосайтів Середньопридніпровського блоку Українського щита. Кудашівські граніти межують із зеленокам’яними породами Верхівцівської структури. Кудашівські граніти випробувані в Кудашівському кар’єрі (західніше товщі метабазитів), та в районі с.Калинівка. У геологічному відношенні Кудашівське родовище розташоване в межах Придніпровського блоку Українського щита і приурочене до масиву мігматоідних гранітів архейського віку. В геологічній будові родовища беруть участь: четвертинні – грунтово-рослинний шар, суглинки і глини, піщано-глинисті породи неогену, палеозой-мезозойська кора вивітрювання (каоліни і каолінізірована дресву) і архейські мігматоідні граніти.

Корисні копалини Кудашівського родовища є незмінні вивітрюванням («свіжі»), масивної текстури, рівномірно кристалізовані граніти, архейського віку. Тіло корисної копалини є частина гранітного масиву, покрівля якого підвищується на південь і на північ, а підошва є рівною поверхнею на горизонті +70 м. Середня потужність незмінених гранітів – 28,66 м., граніту порушеного вивітрюванням - 1,12 м., розкривних порід – 5,6 м., у т. ч. скельних - 0,39 м.

Історія відкриття.

Одна з перших згадок про геологічну будову долини р.Базавлука та балки Рекалова в районі с. Скелюватка міститься у роботах В.О.Домгера(1881). "У хутора Петрополь в балке Скелюватой, ниже хут. Новохацкого, близ гребли, впервые являются мелкозернистые граниты розоватого цвета, с зеленой, хлориту подобной слюдой. Левый берег ее представляет гряду нагроможденной друг от друга серого гранита среднего зерна".[4]

Родовище розробляється з 1914 року, має статус загальнодержавного значення. Вперше Кудашівське родовище гранітів розвідане у 1932 році «Укргеолтрестом».
У 1968-1969 роках запаси гранітів Кудашівське родовища детально дорозвідані Державною комплексною геологічною експедицією «Укргеолстрома».

У 1979-1981 роках запаси гранітів Кудашівського родовища уточнені Державною комплексною геологічною експедицією «Укргеолстрома» і 29.12.1981 року результати геологічної розвідки затверджені на засіданні Гірничо-геологічної секції науково-технічної ради Міністерства будівельних матеріалів.

Наукова характеристика: природні виходи блочних сірих Кудашівських гранітів в балці Рекалово та фрагменти частково затопленого покинутого кар'єру являють собою чудову ландшафтну пам'ятку природи та мають велику наукову цінність.

Найбільш поширеними породами являються сірі та рожево-сірі двопольовошпатові породи і граніти. Є породи з підвищенним вмістом барію. Це одне з кращих в Україні родовище облицювального граніту.[3

ВИСНОВКИ

Територія Дніпропетровщини досить цікава з точки зору геології, геоморфології та мінералогії. Дніпропетровська область унікальна, так як тут зосереджено найбільше родовище залізних руд, марганцевих руд, гранітів, а титано-цирконієві руди мають унікальне значення у світі.
Серед геологічних пам'яток природи можна виявити наступні: стратиграфічні,палеонтологічні,петрологічні, мінералогічні,тектонічні,геоморфологічні,карстові,гляціологічні.

В районі 80-км від міста Дніпродзержинська представлені наступні:

геоморфологічні – (кучугури) Дніпровсько-Орільський заповідник;
гляціологічні – Домотканські валуни, гора Калитва;
мінералогічні – Малишевьке родовище (Самотканський кар'єр), Кудашівські граніти.

На особливості форм рельєфу вплинуло те, що останній льодовик дійшов до міста Дніпропетровська та створив такі причудливі форми. (Домотканські валуни,гора Калитва)
Вітер по іншому працював: величезні пісчані дюни(кучугури), які в деяких місцях можуть сягати 70м. Кучугури можна побачити в Дніпровсько-Орільському заповіднику.
Зібрані матеріали використовували на уроках географії, рідного краю та краєзнавчому гуртку. (Додаток №1,фото№7)
Створено карту геоморфологічних форм рельєфу в районі м.Дніпродзержинська (Додаток №3)

ЛІТЕРАТУРА

Зеленська Л.І. Історія геологічних досліджень Середнього Придніпров’я в особистостях: Посібник.: – Дніпропетровськ:РВВ.ДК4,2005.
Каптаренко-Чорноусова О.К.Академік Павло Тутковський./Геол.журнал.–1958.Том.18.вип.1.
Навчальний довідник /Вад.В.Манюк; Вол.В.Манюк.-Д.2010-Вип.1-11.
Манюк В.В.Геологічні відкриття Василя Зуєва та Валеріана Домгора на Катеринославщині//Гуман.журнал.НГУ.2002.-№2.
Нариси з історії геологічних досліджень у Киівському університеті/Під ред. Проф..В,Г,Молевка.–К,1999.
http.://consumers.unian/net/ukr/detail/6907.
www/panterra.com.ua.
igmof.org.ua/uk/content.

ДОДАТКИ.

Додаток №1.Фотографії, зроблені учасниками експедиції

Фото №1.Дніпровсько-Орільський заповідник.

Вілко Денис: «Грунти піщані…»

Фото №2. Дослідження Самотканського кар’єру

( Малишевського родовища

Фото №3.Фотографія, зроблена керівником експедиції. Домотканські валуни.

Доброгорська Людмила Василівна

Фото №4.Дослідження Домотканських валунів учасником експедиції.

(місцеві жителі називають це місце кар’єр

Фото №5.Експедиція складається з 3 етапів: підготовчого (↑), дослідження в польових умовах і підготовка та презентація звіту (↓).

Фото №6.Підготовка звіту разом з керівником експедиції.

Фото №7.Презентація звіту. Учасник експедиції на уроці у 8 класі доповідає про свої результати роботи. Тема уроку : «Геоморфологічні форми рельєфу».

$E:\мої картинки\дюни.jpg$

Фото №8. Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

Дніпровсько-Орільський заповідник

Фото №9. Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

Дніпровсько-Орільський заповідник

$F:\гора кал.jpg$

Фото №10. Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

Гора Калитва.

$H:\гора к.jpg$

Фото №11. Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

Гора Калитва.

Фото №12. Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

Самотканський кар’єр.

Фото №13. Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

Малишевське родовище

Фото №14.Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

Домотканські валуни

Фото №15.Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

Домотканські валуни.

Фото №16.Фотографії, зроблені учасниками експедиції.

З одного боку р.Дніпро, а з іншогоДомотканські валуни.

Додаток 2

Зображення досліджуваних об’єктів (з різних джерел[6])

$F:\мал.порда.jpeg$

Рисунок №1. Малишевське родовище (титано - цирконієві руди).

Додаток №3

$G:\експедиція\Map3.bmp$ Умовні позначення:

№1 _ Геоморфологічні пам’ятки:

(Дніпровсько-Орільський заповідник, кучугури

Гляціологічні пам’ятки :

№2 _ гора Калитва

№5 – Домотканські валуни

Мінералогічні пам’ятки:

№3 – Малишевське родовище

№4 – Кудашівські граніти

4.4.

Фото0870.jpg

Таблиця №10

№	Назва	Кількість учасників
1	Факультатив «Школа проти Сніду»	24
2.	Гурток «Краєзнавці»	15
3	Експедиції: «Краса і біль України», « Батьківщина моя Україна»	15
4.	Агітбригада «Молодь обирає здоров'я»	15
5.	Виховний захід « Краще гір можуть бути тільки гори»		30

Тема : Краще гір можуть бути лише гори.

(В. Висоцький)

Обладнання: виставка фотографій, вислови, малюнки, ТЗН.

На вершину горы взбираются не для того, чтобы увидеть небо, а чтобы увидеть равнину.

Ясон Євангелу

Мой отец говорил, что прогулка в горах равнозначна посещению церкви.

Олдос Хаксли

«Лучше гор могут быть только горы,
На которых ещё не бывал»

Володимир Висоцький

«Кто здесь не бывал, кто не рисковал –
Тот сам себя не испытал,
Пусть даже внизу он звёзды хватал
С небес.
Внизу не встретишь, как ни тянись,
За всю свою счастливую жизнь,
Десятую долю таких красот и чудес»

Володимир Висоцький

Идущий в горы
дорогу знает,
по откосам,
где в небесах парят орлы,
где камнепады,
порой лавины,
порой неверие в «Иди!»

Катерина Комарова

Вчитель:

Доброго дня, шановні друзі,

Раді вас вітати.

І запрошуємо з нами

Разом мандрувати

Горами і долинами

Прекрасної Батьківщини

Сьогодні у нас захід присвячений горам. 11 грудня це Всесвітній день гір.

Звучить пісня: Барди «Вершини»

(на сцену виходить дівчинка з плеєром,сідає за стол, гортає атлас)

Автор. Жила собі дівчинка,

Лінувалась навчатись,

Та й надумала собі -

У мандри податись.

Вирішила так вона

Трохи мандрувати,

Щоб найкраще на землі

Місце пошукати.

Дівчинка. Ох і набридла ця школа, ці зошити і книжки. Може б то, кудись податись, краще місце пошукати. (Складає речі в рюкзак). Ой! Сама я не піду і тебе з собою візьму.(Бере компас, карту доріг)

Автор. Дівчинка була така метка:

І рухлива, і швидка,

Ціллю так перейнялась,

Та й у гори подалась.

Дівчинка. Гори, гори, рідні гори,

Як ви високо знялися,

Чи є ще десь кращі гори,

Ви високі подивіться.

Гора 1.Є у світі вищі гори,

І стрімкіші і крутіші.

Але я скажу тобі:

Найрідніші ці мені.

Дівчинка. Чим же такі вони милі,

Це каміння, скали ці?

Гора 2. Може, не такі високі,

Захаращені, рідкі.

Але вони мені найкращі,

Найрідніші вони мені.

Гора 1.Тут дерева, трави, квіти.

Всі знайомі, близькі мені.

Як же їх не любити,

Гори ріднії мої?

Дівчинка. Ось і зрозуміла я,

Де найкраща є земля.

Рідні гори і долини,

Рідні яйли, полонини.

(Діти виходять зі сцени, іде показ фрагменту фільму про природу Карпатських гір та Кримських гір)

Вчитель. А зараз запрошуються 2 команди за свої столи. Ми побачимо як добре ви знаєте свої рідні Українські Карпати та Кримські гори.

Журі:

Правила конкурсу:

Питання дослухати до кінця, а потім уже відповідати на питання.
Право першому відповідати на питання дається тій команді, яка перша підняла руку.
Одне питання один бал.
Якщо у команди немає відповіді, але вона підняла руку , або відповіла неправильно, тоді право відповідати передається іншій команді.
Якщо ні в однієї команди ні в іншої команди немає правильної відповіді, тоді наступне питання розігрується в 2 очки.
Не викрикувати.
Глядачі не повинні допомагати командам.

Теоретичний тур

Питання.

Яка найвища точка Кримських гір( Роман-Кош 1545м)
Яка висота г. Говерли? (2061м)
Як перекладається г.Ай-Петрі? З чого зроблена ця гора?(гора Святого Петра)
Який біосферний заповідник знаходиться у Карпатах, що є єдиним у світі?(Долина нарцисів)
Як по іншому називається Демержді яйла?
В чому відмінні форми рельєфу Українських Карпат та Кримських гір?

Цікавинка:

Карпати – місце в Україні, де найбільше лісів.
• В Карпатах є єдина у світі долина нарцисів (м. Хуст).
• У Карпатах ростуть найвищі в Україні дерева. Висота деяких смерек і модрин сягає 54 м.
• У Карпатах росте і найменше дерево в Україні – верба туполиста, її розмір
12 – 19 см.
• У Карпатах знаходиться умовна точка центру Європи ( на висоті 750м).
• У Карпатах живе найвисокогірніша тварина України – полівка карпатська

Питання:

«Голубе око» в Карпатах? (Синевір)
Які існують вулканічні залишки в Кримських горах?(Аюдаг, Карадаг)
Найбільша річка Карпат. (Дністер)
Квітка, що є символом кохання, яка росте у горах Карпатах. (Едельвейс)
Великий орел, розмах крил якого до 2 м. Він занесений до Червоної книги України, зустрічається в Карпатах. (Беркут)
Нижня частина гори. (Підніжжя)
На якій яйлі знаходяться найбільші карстові печери? Що це за печери?(Червона, Мармурова –Чатир-Даг, приблизно200)

(журі підбиває підсумки до останнього туру практичного)

Цікавинка:

Першими кінематографістами, яких залучив Крим, стали французи - брати Пате. На початку двадцятого століття вони замовили зйомки пейзажних фільмів на ПБК. А вже в 1918 році в Ялті з'явилося відділення Московської кінофабрики. У радянські часи на Ялтинську кіностудію приїздили попрацювати знімальні групи з різних республік Союзу. Були навіть німці, югослави й англійці. До сорока груп на рік.

Алуштинська долина завжди користувалася у кінематографістів популярністю. Вона дуже простора і мальовнича. Амфітеатр гір дає невичерпні можливості для зйомки. Чатир-Даг і Демерджі, Бабуган і Екслізі-Бурун, Роман-Кош і Кастель.
Місто Алушта теж неодноразово потрапляв в об'єктив кінокамер. Будівля Алуштинського поштамту можна дізнатися в наївному, але дуже яскравому і забавному фільмі - «Поцілунок Чаніти». Деякі назви кінофільмів: «Буратіно»-Ай-Петрі, «Кавказька полонянка»-Демерджі яйла, «Спортлото-82», «Человек _амфибия» та інші.

Теоретичний тур:( 3 бали)

Як можна визначити відстань на око на певній місцевості?( фабричні труби-600м, окремі будинки-4000-5000, голову людини-400м.)
Як можна орієнтуватися без компаса і карти на місцевості?(полярна зірка –пн,кора дерев які ростуть на відкритому місці товща й темніша з північного боку, у берези кора біліша з пд..,смола виділяється інтенсивніше з пд., мохи й лишайники з пн.,мурашники розміщуються з пд.,)
Якщо ви в горах, як можна зорієнтуватись зі сторонами горизонту?(пд..-менше сніга, льодовика)

Практичний тур

Вчитель. Головний тимчасовий будиночок у горах це палатка. Зараз ми подивимось, як ви можете ставити палатку, хто швидше.

(звучить пісня «Изгиб гитары желтой»)

Після цього журі підбиває підсумки та нагороджує команди

Вчитель.

Отак-от просто закохатися у гори,
А потім все життя любити їх
Смереки із ялицями в покорі
А на віддалених вершинах тане сніг.

І очі манить непроглядно гарна зелень.
І час спиняється,
Щоб глянути й собі
На білі хати
В горах схованих поселень
І на стежини, що блукають у траві.

Там інший світ і навіть сонце, що сідає.
Туман долинами
Розлого й гордо ліг
Отак-от просто закохатися у гори.
А потім все життя любити їх

$H:\DSC01769 - копия.JPG$