Поширення Реформації. Контрреформація

Поширення Реформації. Контрреформація

Мета: сформувати в учнів уявлення про характерні риси реформаційних учень, Контрреформації; створити умови для розуміння причин Контрреформації; розглянути протестантську церкву та контрреформаційні заходи католицької церкви; установити зв’язок між ідеями кальвінізму та розвитком капіталізму; схарактеризувати Орден єзуїтів як знаряддя католицької церкви; розвивати вміння порівнювати реформаційні вчення та висловлювати власну думку щодо причин і наслідків Реформації.

Обладнання: підручник

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та назви: кальвінізм, пресвітер, Контрреформація, англіканська церква, Орден єзуїтів.

Основні дати та події: 1534 р. — створення Ордену єзуїтів, 1545—1563 рр. — скликання Тридентського собору.

Історичні постаті: Жан Кальвін, Ігнатій Лойола, Папа Павло III.

Очікувані результати: учні навчаться: називати основні дати, пов’язані з Реформацією та Контрреформацією; показувати на карті регіони поширення протестантських церков; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни; характеризувати людей, які стали ідеологами Реформації; наводити приклади контрреформаційних заходів католицької церкви; порівнювати реформаційні вчення; висловлювати власну думку щодо причин та наслідків Реформації.

I.    Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань і вмінь

ІII. Вивчення нового матеріалу

План

1.   Протестантизм.

1)  Поширення Реформації в Європі.

2)  Кальвінізм.

2.   Контрреформація.

3.   Орден єзуїтів.

1.   Протестантизм

1)  Поширення Реформації в Європі

Запитання

Коли у християнській церкві відбувся розкол? (У 1054 р. відбувся розкол християнської церкви на католицьку та православну.)

Варіант 1

Розповідь учителя

Поступово Реформація почала поширюватися по всій Європі. Це спричинило новий розкол у католицькій церкві та привело до виникнення протестантизму. Разом із тим серед прихильників протестантизму не було єдності. Люди по-різному розуміли шлях до «правильної» церкви: розбіжності в їхніх поглядах стосувалися необхідності тих чи інших обрядів та дій, структури церкви та навіть особистого життя людей. Унаслідок цього у протестантизмі утворилися декілька течій.

На честь Мартіна Лютера була названа одна з перших течій протестантизму — лютеранство. Воно поширилося в Німеччині, Швеції, Данії, Фінляндії, Прибалтиці.

Інша течія виникає в Женеві у 1536 р. й отримала назву за іменем засновника Жана Кальвіна. Кальвінізм був більш радикальним, ніж лютеранство, і поширився на Швейцарію, Нідерланди, південь Франції, Шотландію.

Реформаційним рухом вирішив скористатися англійський король Генріх VIII, і в результаті у 1534 р. виникла англіканська церква. Її очолив англійський король, який конфісковував землі й цінності монастирів на свою користь. Католицькі догмати та обряди зберігалися. Англіканська церква схожа з лютеранською, хоча має деякі відмінності.

Поширилися й інші течії — баптисти, методисти, адвентисти та інші, але вони були нечисленними.

Робота з поняттями

Використовуючи матеріал підручника, з’ясуйте значення понять: «протестантизм», «кальвінізм», «лютеранство», «англіканська церква».

(Після опрацювання матеріалу вчитель вибірково опитує учнів.)

Зразок відповіді

•        Протестантизм — один із напрямків у християнській релігії, який виник під час Реформації.

•        Кальвінізм — один із напрямків протестантської церкви, що виник у Швейцарії в XVI ст.

•        Лютеранство — напрямок протестантизму, названий на честь його засновника — Мартіна Лютера, який поклав в основу віровчення не лише ідеї реформування церкви, але й свій власний духовний досвід.

•        Англіканська церква — християнська протестантська церква, яку було засновано в 1534 р. Генріхом VIII унаслідок Реформації; є державною церквою в Англії.

Робота з таблицею

Використовуючи матеріал підручника, заповніть таблицю.

Зразок заповненої таблиці

Течії протестантизму

2)  Кальвінізм

Варіант 1

Розповідь учителя

Реформація охоплювала дедалі більше країн. Найбільшого поширення реформаційний рух набув у Швейцарії. Швейцарія була конфедерацією кантонів. На відміну від Німеччини, вона не знала тиску імператорської та князівської влади і значно менше відчувала вплив католицької церкви. Більшість населення була незадоволена католицькою церквою, виступала за обмеження її впливу і секуляризацію володінь.

Розвиток Реформації у Швейцарії пов’язаний з ім’ям Жана Кальвіна (1509—1564 рр.).

Центром реформаційного руху стало місто Женева. Жителі міста підтримали протестантських проповідників і примусили католицьке духовенство залишити місто. Подальший розвиток Реформації в Женеві був пов’язаний із Жаном Кальвіном. Він прибув до міста в 1536 р., цього самого року видав книгу «Настанова в християнській вірі», у якій він сформував основні положення нового напрямку в протестантизмі.

Жан Кальвін уважав, що людина не є вільною у виборі свого життєвого шляху. Тільки Бог вирішує майбутню долю людини — потрапить вона до пекла чи до раю. Ніхто не здатний змінити цей вирок або уникнути його. Кальвін переконував у необхідності старанно і плідно працювати, не прагнути комфорту й насолод, закликав до виховання в людині дисципліни, зібраності, вольових якостей. Людина повинна збагачуватися, навіть лихварство сприяє розвитку людини. Багатство, успіх і навіть звичайна вдячність є виявом божественної прихильності, знаком майбутнього спасіння душі.

Втілення ідей кальвінізму змінило Женеву: було скорочено кількість святкових днів, установлено суворий контроль за поведінкою жителів. Їм заборонялося грати в азартні ігри, танцювати на бенкетах, читати розважальну літературу, дивитися вистави тощо. Жителів міста зобов’язали одягатися у скромне темне вбрання та взагалі відмовитися від коштовностей. Особливо стежили за відвідуванням церковних служб, заохочувалися доноси на порушників цього правила. Їх виганяли з міста, а інколи навіть страчували. У Європі Женеву стали називати «протестантським Римом», а Кальвіна — «женевським папою».

Суттєво змінив кальвінізм і саму церкву — була відсутня церковна ієрархія, а всі справи розв’язувала община. Кожна община була незалежною, обирала пресвітера, який мав право втручатися в особисте життя. Правив службу пастор, який обирався серед освічених людей. У храмах зникли вівтарі, свічки, убрання, заперечувалося вшанування ікон.

Незважаючи на крайнощі, кальвінізм у цілому відповідав потребам становлення нового суспільства.

2.   Контрреформація

Варіант 1

Випереджальне завдання (Робота з таблицею)

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

Контрреформація — система заходів католицької церкви в XV—XVII ст., спрямованих на припинення й викорінення реформаційних ідей і рухів.

Наступ на Реформацію розпочався з відродженням середньовічної інквізиції, у вогнищах якої загинули сотні «протестантських єретиків». У Римі був створений центральний інквізиційний трибунал, що очолив боротьбу з єресями.

Створюється «Індекс заборонених книг». Книжки, які потрапляли до «Індексу…», вилучались і спалювалися. Обвинуваченим у читанні або переховуванні заборонених книжок загрожував суд інквізиції. Без дозволу інквізиції не можна було надрукувати жодного твору.

Для протидії Реформації створюються релігійні організації — Орден капуцинів, Орден єзуїтів, Орден ораторіанців. Вони повинні були не тільки протистояти протестантизму, а й поширювати ідеї католицизму.

У цей час була проведена реформа католицької церкви. Розробкою та затвердженням змін займався Тридентський собор, який працював із перервами від 1545 до 1563 р. й отримав від Папи повну свободу дій в обговоренні питань церковного життя. Результатом дії собору стала заборона продажу індульгенцій і церковних посад, за поведінкою священиків установлено суворий нагляд. Було вдвічі зменшено римський двір, введено сувору фінансову звітність. Були закріплені основні положення католицької віри: непорушність церковної ієрархії, меси та сповіді; збереження семи таїнств, поклоніння святим та іконам; підтвердження посередницької ролі церкви між людьми та Богом і зверхність Папи Римського. Починали створюватися духовні семінарії, в яких мали готувати католицьких священиків нового типу, які своєю освітою не поступалися протестантським проповідникам.

Разом із тим рішуча відмова від діалогу з протестантами продовжила розкол християнства у Європі.

Робота з таблицею

Використовуючи матеріал підручника, заповніть таблицю.

Зразок заповненої таблиці

Контрреформаційна діяльність у Європі

3.   Орден єзуїтів

Складання тез

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та складіть тезовий конспект про виникнення й діяльність Ордену єзуїтів.

Зразок відповіді

Орден єзуїтів

•        Створений у 1540 р.

•        Інша назва — «Товариство Ісуса».

•        Засновник — іспанський дворянин Ігнатій Лойола.

•        Централізована організація з військовою дисципліною.

•        Голова ордену — генерал — підкорявся тільки Папі Римському.

•        Головне завдання — зміцнення католицької церкви та боротьба з єресями.

•        Діяльність за принципом «мета виправдовує засоби».

•        Важливий напрямок діяльності — освіта, заснування шкіл.

•        Активне місіонерство (Індія, Японія, Китай, Південна Америка та ін.).

•        Благодійність.

•        Піклування про хворих і знедолених (заснування лікарень та притулків).

•        Проникнення в усі верстви суспільства, передусім у найвищі кола.

•        Політичні вбивства противників (королів, князів та ін.).

IV. Узагальнення та систематизація знань

Тестове завдання

      Установіть відповідність між іменами історичних осіб та їхніми характеристиками.

1   Мартін Лютер

2   Томас Мюнцер

3   Карл V

4   Ульріх Цвінглі

А  Імператор Священної Римської імперії

Б  Швейцарський реформатор і гуманіст

В  Засновник Ордену єзуїтів

Г  Голова Реформації в Німеччині

Д  Один із керівників Селянського повстання

 Відповідь: 1Д, 2Г, 3А, 4Б.

V.   Підсумки уроку

Висновки

•        Подальший розвиток Реформації привів до виникнення лютеранської, кальвіністської та англіканської церков.

•        Католицька церква для боротьби з Реформацією використовувала всі методи — провела внутрішню реформу, створила ордени (бойовим органом церкви став Орден єзуїтів), відновила інквізицію, ввела «Індекс заборонених книг» тощо. Але на діалог із протестантами йти відмовилась. Контрреформація поглибила розкол.

VI. Домашнє завдання

1.   Опрацюйте матеріал підручника: