Пошуково- дослідницька робота " Водойми рідного краю. Їх стан та охорона."

Про матеріал
  • Вода — один з основних чинників, що визначають клімат планети (завдяки кругообігу води в природі).
  • Вода входить до складу будь-якого організму.
  • Вода міститься в усіх частинах рослин. Наприклад, багато соку в плодах — кавуні, апельсині, лимоні. Цей сік — вода з розчиненими в ній різними речовинами.
  • У тілі тварин вода зазвичай складає більше половини маси. Наприклад, тіло медузи на 90 % складається з води. Багато води і в тілі людини. Якщо масу свого тіла розділити на 3 і отримане число помножити на 2, можна дізнатися, скільки води в нашому тілі. Вода входить до складу крові людини, яка розносить по організму поживні речовини. Випаровуючись з поверхні нашої шкіри, вода регулює температуру нашого тіла. Живий організм постійно витрачає воду і потребує її поповнення. Наприклад, людині на добу потрібно більше 2 літрів води (частину її вона випиває, а частина міститься в їжі).
  • Воду п'ють поля і ліси. Без неї не можуть жити звірі, птахи, люди. Вода — житло і рослин і водних тварин.
  • Значення води в житті планети не просто велике, а величезне! Вода — джерело життя на планеті! Без води існування живих істот неможливе! Вода — джерело життя на планеті! Без води існування живих істот неможливе!
Перегляд файлу

Пошуково - дослідницька робота учня 4 –А класу                                            НВК «ЗНЗ І-ІІІ ступенів№19 – ДНЗ «Лісова казка» м. Олександрія. Керівник: Власенко Людмила Іванівна

Тема  проекту :  «Водойми рідного краю. Їх стан та охорона.»

Мета проекту:

  • значення  якості прісної води для  живої природи;
  • уточнити і доповнити уявлення  про водойми рідного краю;
  • ознайомитися з історією походження річок;
  • усна народна творчість про воду, водойми;
  • розглянути причини забруднення водойм;
  • дослідити забруднення місцевих водойм;
  • ознайомитися із заходами охорони водойм від забруднення.

 

 

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\687179894.jpg

Вступ

 

З космосу космонавти бачать, що вода займає 3/4 поверхні нашої планети,— це річки, моря, океани. Вода всюди: в повітрі — у вигляді пари, хмар; під землею — це джерела, підземні озера; на Північному і Південному полюсах — величезні скупчення льоду і снігу.

Вода — один з основних чинників, що визначають клімат планети (завдяки кругообігу води в природі).

Вода входить до складу будь-якого організму.

Вода міститься в усіх частинах рослин. Наприклад, багато соку в плодах — кавуні, апельсині, лимоні. Цей сік — вода з розчиненими в ній різними речовинами.

У тілі тварин вода зазвичай складає більше половини маси. Наприклад, тіло медузи на 90 % складається з води. Багато води і в тілі людини. Якщо масу свого тіла розділити на 3 і отримане число помножити на 2, можна дізнатися, скільки води в нашому тілі. Вода входить до складу крові людини, яка розносить по організму поживні речовини. Випаровуючись з поверхні нашої шкіри, вода регулює температуру нашого тіла. Живий організм постійно витрачає воду і потребує її поповнення. Наприклад, людині на добу потрібно більше 2 літрів води (частину її вона випиває, а частина міститься в їжі).

Воду п’ють поля і ліси. Без неї не можуть жити звірі, птахи, люди. Вода — житло і рослин і водних тварин.

Значення води в житті планети не просто велике, а величезне! Вода — джерело життя на планеті! Без води існування живих істот неможливе!                                                                    Вода — джерело життя на планеті! Без води існування живих істот неможливе!

http://ukrtvoru.info/wp-content/uploads/2014/02/61.jpg

Значення  якості прісної води для  живої природи

 

З розвитком людства від найдавніших часів до наших днів вода набувала все більшого значення.

Спочатку вона несла на собі перші судна, кораблі. Потім нею почали зрошувати поля, побудували перші водяні млини, створили перші водопроводи. І ось сьогодні вода вже обертає турбіни сучасних гідростанцій, дає електричний струм людям.

Водою вмиваються люди, міста, машини, дороги. А ще вода — це велика і зручна дорога. Нею вдень і вночі йдуть судна, везуть різні вантажі і пасажирів.

Без води не замісити тісто для хліба, не приготувати бетон для будівництва, не виготовити папір, тканину для одягу, гуму, цукерки, ліки — нічого не зробити без води!

Якщо подивитися на карту світу, то можна побачити, що всі столиці держав розташовані на березі моря або річки. Дійсно, Київ стоїть на річці Дніпро, Париж — на річці Сена, Лондон — на річці Темза. Звісно, це не випадково. Люди прагнули селитися там, де, передусім, була вода. Вона потрібна не лише для пиття і побутових потреб, але і як захист від ворога (навіть фортеці оточувалися ровами, заповненими водою), і як зручний шлях для спілкування і торгівлі із сусідами. Сумна доля осягнула древню індійську цивілізацію Мохенджо-Даро. Коли річка Інд змінила русло і навкруги запанувала пустеля, ця цивілізація загинула.

Можна стверджувати, що цивілізація не зможе існувати без значної кількості води, тому що вода потрібна людині для життя, харчування, підтримки чистоти, для життєзабезпечення і розвитку. Без води людство просто зникне.

Висновок. Вода потрібна людині для життя, харчування, підтримки чистоти, для життєзабезпечення і розвитку. Без води людство просто зникне.

Одне з найбільш важливих сучасних проблем охорони і перетворення природи - організація раціонального використання вод. Інтенсифікація промисловості і сільського господарства, зростання міст, розвиток економіки в цілому можливі лише за умови збереження і множення запасів прісної води. Витрати на зберігання та відтворення якості води займають перше місце серед усіх витрат людства на охорону природи. Сумарна вартість прісної води набагато дорожче будь-якого іншого виду використовуваного сировини.

Успішне перетворення природи можливо лише при достатній кількості і якості води. Зазвичай будь-який проект перетворення природи у великій мірі пов'язаний з тим чи іншим впливом на гідроресурси.

У зв'язку з розвитком світового господарства споживання води зростає стрімкими темпами. Воно подвоюється кожні 8-10 років. Одночасно збільшується ступінь забруднення вод, тобто відбувається їх якісне виснаження. Об'єм води гідросфери дуже великий, але людство безпосередньо використовує лише невелику частину прісних вод. Все це, разом узяте, і обумовлює гостроту завдань охорони вод, їх першочергового значення у всьому комплексі проблем охорони і перетворення природи.

До числа найважливіших водних ресурсів, придатних для використання в тих чи інших галузях господарства, відносяться річкові, озерні, морські, підземні поди, лід високогір'я і полярних районів, атмосферна волога. Таким чином, за винятком вод, що знаходяться у складі мінералів і біомаси, всі складові частини гідросфери можуть розглядатися в якості джерел водних ресурсів .

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\45948.jpg

Однак у промисловості, сільському господарстві і в побуті найбільш широко використовуються прісні води - річкові, підземні, озерні. Вони більш доступні, легше піддаються регулюванню, безперервно поновлюються в процесі кругообігу. Прісні води складають близько 2% загального обсягу гідросфери. Але поки людина не використовує більшу їх частину, законсервовану у вигляді криги. Використана частина складає менше 1% від загального обсягу вод гідросфери. У цьому і полягає одна з причин виникнення загрози не тільки регіональної, а й глобальної нестачі води для господарсько-побутових цілей. Очевидно, для поповнення ресурсів прісних вод необхідно залучати до господарського водооборот все більш широкі маси води з усіх частин гідросфери. Роботи в цьому напрямку успішно розвиваються, у ряді країн опріснюють морську воду, розробляють способи впливу на атмосферну вологу, все ширше залучають у господарський оборот підземні води, складають проекти використання води полярних льодів. Кругообіг води призводить до того, що всі частини гідросфери поновлюються з тією чи іншою інтенсивністю. Особливо швидко відбувається відновлення прісних вод. Якщо воду використовувати в обсязі кругообігу, то джерела водних ресурсів будуть невичерпними, вічними. Але на практиці, особливо за останні роки, споживання води в окремих регіонах перевищує швидкість її відновлення. Нерівномірне розміщення по території ресурсів прісних вод, промисловості, міст, сільськогосподарських підприємств, розвиток економіки все частіше призводить до загострення диспропорцій між ними, супроводжується виникненням вогнищ «водного голоду».Будівництво дорогих і найдосконаліших очисних споруд лише відсуває терміни якісного виснаження водних ресурсів, але не може повністю вирішити цю проблему.

Дефіцит прісної води вже зараз стає світовою проблемою. Все більш зростаючі потреби промисловості і сільського господарства у воді примушують всі країни, вчених світу шукати різноманітні засоби для вирішення цієї проблеми.

 

На сучасному етапі визначаються такі напрями раціонального використання водних ресурсів:

• більш повне використовування і розширене відтворювання ресурсів прісних вод;

• розробка нових технологічних процесів, що дозволяють запобігти забрудненню водоймищ і звести до мінімуму споживання свіжої води.

 

Водойми рідного краю

Вступ

Водні ресурси є одним з життєво важливих компонентів гідросфери земної кулі та необхідною підвалиною соціально-економічного розвитку в цілому, задоволення основних потреб людей, діяльності у галузі виробництва продовольства, збереження екосистем. Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенерге­тика, водний транспорт, рибництво). Водойми мають велике значення для відпочинку, туризму, спорту.

Основні джерела прісної води на території України - стоки річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, Дунаю з притоками, а також малих річок північного узбережжя Чорного та Азовського морів. Порушення норм якості води досягло рівнів, які ведуть до деградації водних екосистем, зниження продуктивності водойм. Значна частина населення України використовує для своїх життєвих потреб недоброякісну воду, що загрожує здоров'ю нації.

 

Водойми Кіровоградщини

Кіровоградська область розташована в центрі України, між річками Дніпро та Південний Буг, у південній частині Придніпровської височини. Рельєф території рівнинний на Придніпровській низовині і хвилястий – на Придніпровській височині. Середня висота височини у межах області 150-180 м. Поверхня височини густо розчленована долинами Південного Бугу, Собі, Синюхи, Гірського Тикича, Росі, Інгулу, Інгульця, Саксагані й інших річок. Більшість долин має 3-4 чітко виражені тераси. Глибина врізу долин сягає 80-90 м. Поширені також залишкові прохідні долини глибиною 15-40 м (іноді до 50 м). З наближенням до Дніпра, а також до Південного Бугу вододіли звужуються й мають вид увалів із плоскою поверхнею. Значно збільшується кількість балок і ярів.

Площі, зайняті водними об’єктами, займають 3,5% території області. Географічна мережа складається з 438 річок загальною довжиною 5558 км. Територією області протікають найбільші ріки України – Південний Буг (Гайворонський та Голованіський райони) та Дніпро (Світловодський район), всі інші річки належать до їх басейнів. Середні річки – Синюха, Інгул, Інгулець, Чорний Ташлик, Велика Вись, Тясмин, Цибульник, Ятрань. Нараховується 202 малі річки довжиною більше 10 км.

За кількістю водосховищ і ставків область займає третє місце серед областей України. В області налічується 2185 ставків і 85 водосховищ  загальною площею водного дзеркала 25628,2 га. Область має найменші запаси природних підземних вод.

Водойми Олександрійщини

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\Inhulez_in_Krywyj_Rih_3.JPG

Олександрія розташована на Придніпровській височині з загальним нахилом території з північного заходу на південний схід. Рельєф являє собою здебільшого плато, або підвищену хвилясту рівнину розчленовану густою мережею річкових долин і балок, а також ярів. В балках, що простягаються з заходу на схід, південні схили пологі, а північні крутіші, дуже вкриті ярами, в таких місцях відкриваються древні докембрійські породи.

Середня висота плато близько 200 м над рівнем моря. Проте спостерігається значна різниця абсолютних висот. Оточують місто з трьох сторін висоти, які мають відмітки 136 м — 142 м. Саме на них розташовані основні промислові зони міста.

Місто Олександрія розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кіровограда. Разом із підпорядкованими Олександрії селищами Димитрове, Пантаївка площа міста становить 6 142 га.

Олександрією протікають дві річки Інгулець та Березівка, Березівка впадає в Інгулець на території міста.

 

 

 

На території міста знаходиться 4 водойми: дитячий пляж, який знаходиться у парку ім. Шевченка та належить управлінню житлово – комунального господарства, та 3 ставки, які перебувають  у користуванні орендарів.

 

 

http://alnet.com.ua/u/2012/07/plyaj.jpg

 

Річка Інгулець  бере початок на Придніпровський височині, з балки поблизу села Топило Знам'янського району Кіровоградської області. Пониззя — на Причорноморській низовині. Тече через Кіровоградську, Дніпропетровську, Миколаївську, Херсонську області. Спочатку тече на північ, згодом круто повертає на південний схід, далі — поступово змінює напрямок на південь і південний захід. Нижче селища Тарасівка Інгулець утворює Інгулецький лиман завширшки до 1 км і впадає у Дніпро декількома рукавами біля села Садового, за 40 км від Херсона.Річка Інгулець має довжину 549 км. Площа басейну 14870 тис. км². Долина у верхній течії трапецієподібна, на окремих ділянках утворює неглибокі каньйони; її ширина до 1 км. У нижній долина терасована, завширшки до 5 км. Річище у верхній течії спрямлене, у нижній дуже звивисте. Ширина річища біля Кривого Рогу 25—30 м, глибина до 1,7 м. Похил річки — до 0,37 м/км у пониззі.

Судноплавна протягом 109 км. У басейні Інгульця — Криворізький залізорудний басейн. Використовується для водопостачання Кривого Рогу, зрошення. Регулюється Карачунівським та Іскрівським водосховищами. З'єднаний каналом Дніпро—Інгулець (Світловодський та Олександрійський райони Кіровоградської області) для водозабезпеченняКривбасу. Живлення переважно снігове. Замерзає у 2-й половині грудня, скресає у 2-й половині березня.

Найбільші притоки Інгульця : Бешка, Бокова, Висунь (праві); Березівка, Зелена, Жовта, Саксагань, Кобильна (ліві).

Березівка - річка в Україні, у межах Світловодського та Олександрійського районів Кіровоградської області. Ліва притока Інгульця (басейн Дніпра). Довжина річки 27 км, площа басейну 287 км². Ширина долини до 2,4 км, глибина 25—30 м. Річище слабозвивисте, його пересічна ширина 2 м. Похил річки 0,32 м/км. Споруджено декілька ставків. У посушливі пори річка місцями пересихає.

Річка бере початок біля села Іванівки. Тече на південний схід і південь. Впадає до Інгульця в селі Протопопівці, що неподалік (на північний захід) від міста Олександрії. У нижній течії річка з'єднується з каналом Дніпро — Інгулець. Притоки: невеликі потічки.

 

 

 

 

Кана́лДніпро́ - Інгуле́ць— розпочинається в районі Світловодська. Введений в дію в 1988 році, є основною ланкою в системі каналів Дніпро- Інгулець- Інгул.Головне значення — забезпечення водою сільгоспугідь Кіровоградської і Дніпропетровської областей, Криворізького гірничорудного промислового комплексу, а також обводнення річки Інгулець з метою її оздоровлення. Забезпечує виконання цього завдання дві насосні станції: головного і вторинного підйому. На ділянці, що транспортує воду через водорозділ, побудовано два тунелі діаметром 5 м, впродовж 5,8 км при ширині дна 8 м і глибині 3 м. Об'єм подачі води каналом 1003,0 млн. м³/рік.

 

 

http://ukdi.gov.ua/uploads/posts/2013-09/1379592769_3.jpg

 

Свій початок канал бере з Кременчуцького водосховища на Дніпрі. Головна насосна станція піднімає воду на 45,0 м до водовипускної споруди. Далі вона самопливом тече відкритим трапецоїднім штучним руслом, через перший тунель, транзитне водосховище, другий тунель, і знову руслом до насосної станції другого підйому. Піднявшись на 10,5 м, вода знову самопливом тече по руслу через сім перепадів, а звідти руслом — в Войнівське водосховище на р. Інгулець. Далі по розширеному зарегульованому руслу Інгульця через Іскрівське водосховище її шлях лежить в Карачунівське водосховище біля Кривого Рогу. Загальна довжина траси становить 150,5 км.

       Канал Дніпро - Інгулець є головною ділянкою системи каналів Дніпро – Інгулець - Інгул, передбаченої схемою комплексного використання і охорони водних ресурсів України.

Головне призначення каналу – забезпечення водою сільгоспугідь Кіровоградської та Дніпропетровської областей,Криворізького гірничорудного промислового комплексу, атакож обводнення ріки Інгулець з метою її екологічного оздоровлення. Забезпечують виконання цього завдання дві насосні станції: головна та другого підйому. На ділянці, щотранспортує воду через вододіл, знаходяться сім штучнихперепадів висотою по 1,5 метрів кожний, тут вода збагачується киснем. Протифільтраційне облицювання виконане наділянці завдовжки 10,7 км, на всіх інших ділянках каналу днозакладене нижче від рівня ґрунтової води. Обабіч траси розташовані поля родючих українських чорноземів, що дає змогу займатися інтенсивним зрошуваним землеробством. Свій

початок канал бере з Кременчуцького водосховища на Дніпрі. Головна насосна станція підіймає воду на 45,0 м. до водовипускної споруди. Далі вона самопливом тече відкритимтрапецоїдним штучним руслом, через перший тунель (внутрішній діаметр тунелів складає 4, 8 м), транзитне водосховище (обсягом 1,1 млн.куб.метрів), другий тунель, і зновуруслом до насосної станції другого підйому. Піднявшись на10,5 м., вода знову самопливом тече по руслу до швидкотоку, а звідти руслом -  до Олександрійського водосховища нар. Інгулець.

 

Іскрівське і Олександрійське водосховища, з корисним об'ємом відповідно 30.7млн.м3 та 6.3млн.м3, є об'єктамирічного регулювання. Олександрійське (Войнівське) призначене для зрошення земель і технічного водо забезпечення Олександрійського буровугільного району та м. Олександрії. Іскрівське, відповідно, є джерелом зрошення земельв Петрівському районі. Проектний об'єм води на санітарні попуски в ріку Інгулець визначені у розмірі 5 м3/сек(200млн м3 за рік).

 

Велика і Мала Скелі

За 15 кілометрів на Північний захід від міста Олександрії, що на Кіровоградщині, між селами Оліївкою і Протопопівкою розташовано лікувальне, штучного походження озеро. Цей об’єкт знаходиться на території ландшафтного заказника місцевого значення «Велика і Мала Скелі».

http://tourism.kr-admin.gov.ua/Invest/2.jpg

 

         У другій половині 80 років на вищеназваній території працювала комісія науковців, які вивчали флору і фауну в заплаві річки Інгулець, брали проби води для проведення аналізів. За результатами досліду прийнято постанову Кабінету Міністрів про оголошення цієї зони – заповідною. Це лучні степи, представлені угрупуванням келерії гребінчастої, типчаку, ковили волосистої та рослин, які занесено до Червоної Книги України: астрагал шерстисто-квітковий та зозулинець болотний та багато інших.

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\Ozero_dvoh_skal_schmax67_2.jpgC:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\11961246.jpg

 

Фауна цього району представлена багатьма видами тварин: вужі, ящірки, боривітри, куріпки, журавлі, лелеки, зозулі, ластівки, лиски і навіть черепахи.

Історія виникнення озера така. В 1936 році діяв кар’єр по видобутку цінного будівельного матеріалу – каменю. Якось після чергового вибуху, на поверхню потужно пішла вода - чи то підземне море, чи, навіть океан. За 10 хвилин глибочезний кар’єр був повністю заповнений водою.

Підривники розкрили реліктове джерело води. Площа поверхні 1,5-2 га. Максимальна глибина 80 метрів. Є дрібна риба, раки. Хімічний аналіз показав це йодо-бромиста вода з родоном. Є в ній дейтерій і тритій ізотопи водню.

Найменуванняінвестиційного проекту

Облаштування штучного озера 
(с. Протопопівка, Олександрійський район, Кіровоградська область)

Характеристика проекту

Облаштування штучного озера та береговоїсмуги, створеннямережіторгівельногообслуговування, рятувальноїстанції, автомобільної стоянки, пункту прокату пляжного устаткування та спортивного інвентарю, об’єктівінфраструктури

Відділдіяльності, щоінвестується

Діяльність у сферівідпочинку, оздоровлення.

Орієнтовнапропускнаспроможність

Орієнтовнапропускнаспроможність – 200 чоловік у день, з перспективою на збільшення за рахунокстворення умов та наданнярізноманітнихпослугвідпочиваючим. На даний час на відпочинок та оздоровленняприїздять з Німеччини, Росії, різнихрегіонівУкраїни 

Фінансовіпоказники проекту

Орієнтовнийобсягінвестицій – 50 тис.дол. США. Термінокупності проекту – 10 років. Плановийприбуток у рік – 5 тис.дол.США

Характеристика об’єкту

Площаповерхні озера –2 га
Максимальна глибина – 80 м. Рівень води завждиоднаковий. Зона є заповідною. Хімічнийаналіз: йодо-бромиста вода з радоном, наявністьізотопівводню. Озерна вода маєлікувальнівластивості. 
Земля знаходиться у комунальнійвласності.

Реквізитипідприємства

Протопопівськасільська рада.
Кіровоградська область, Олександрійський район, село Протопопівка
Тел. 8 (05235)62145
Голова Дубенко ТетянаОлександрівна

 

Коли почалась Велика Вітчизняна війна, з перших же днів фашистської окупації, німці почали вивозити воду з озера до Німеччини. Емпіричним шляхом люди дійшли висновку, що озерна вода лікує хвороби опорно-рухової системи, остеохондроз, ревматизм, відкладення солей, захворювання шкіри. Тому приїздять сюди відпочивати й на лікування туристи з різних міст не тільки України, а й Росії.

Після проведення робіт по оновленню лікувального озера та прилеглої території, об’єкти будуть виглядати наступним чином: поверхня води – очищена від побутового сміття та очерету. Доступ до води облаштований доріжкою та східцями у воду. Берегова зона (пляж) - пісчана, облаштована лавочками, урнами для сміття. У визначеній зоні розташовані біотуалети та пункт першої медичної допомоги. За межами території заказника знаходяться автостоянка та міні-кафе. Відремонтовано під’їзні шляхи до озера.

Озеро «Велика і Мала скелі» після відновлення буде використано з лікувальною, оздоровчою та рекреаційною метою.

Для підтримання об’єкту та прилеглої території в належному стані планується створення комунального господарства, яке буде контролювати санітарно-гігієнічні норми.

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\Ozero_dvoh_skal_schmax67_2.jpg

РОЗРАХУНОК ВИТРАТ НА ВІДНОВЛЕННЯ ЛІКУВАЛЬНОГО ОЗЕРА «ВЕЛИКА І МАЛА СКЕЛІ» ТА ПРИЛЕГЛОЇ ТЕРИТОРІЇ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ТЕРИТОРІЇ ПРОТОПОПІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО РАЙОНУ, КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Найменуванняробіт

Загальнавартістьвитрат (тис.грн.)

1.

Очищення води відпобутовогосміття та очерету

2,0

2.

Очищенняприлежноїзонівіднаявногосміття

3,0

3.

Облаштування входу до води (2 входи) східцями

5,0

4.

Завезенняпіску для облаштування пляжу

5,0

5.

Виготовленнялавочок та урн

1,0

6.

Придбаннябіотуалетів

10,0

7.

Придбаннямедикаментів для наданняпершоїдопомоги в медпункті

0,5

8.

Ремонт під’їзнихшляхів

18,5

9.

ВСЬОГО:

50,0

 

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\чорне-озеро1.jpgЛегенди про ріки Олександрії

Річки — одна з могутніх зовнішніх сил Землі.

На степових просторах нашої області протікає близько 600 великих і малих річок. Багато з них не мають навіть назви. Але є й такі назви, які ми по праву вважаємо історичними, їх знаходимо у працях вчених давніх часів, літописах, в усній народній творчості. Таких річок є на карті області немало. Головні з них – Дніпро, Південний Буг, Інгулець, Інгул, Вись, Тясмин, Синюха, Сугаклія.

Так склалось, що протягом тисяч років наші землі стали шляхом по якому пройшли орди різноманітних завойовників –пра-арійці, кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни, авари, угорці, болгари, печеніги, половці, монголи, татари - чи можна їх всіх перелічити? Вогнем і мечем пройшли завойовники нашим краєм і недарма за цими місцями надовго закріпилась назва - Дике Поле. Степи, козацькі зимівники по балках та татарські загони, що триста років господарювали на цих просторах - ось типовий пейзаж наших країв трьохсотлітньої давнини. Тому навіть назви наших річок здебільш мають татарське походження - Ташлик, Кагарлик, Інгул, Громоклея, Сугоклей. Татари, мабуть, не досить добре «орієнтувалися на місцевості». Дві річки, що течуть з півночі на південь, мають однакову назву - в XVII ст. їх звали Єнгула, потім Великий і Малий Інгул, а далі - просто Інгул та Інгулець. Сама ж назва з татарської (Єні Ґуль) - Новий потік (річка).

 Чи не найбільше труднощів у істориків було (і ще буде, певно) із вивченням походження назви Інгульця. Сьогодні ми знаємо, що Інгулець—п'ята за величиною серед річок, що течуть Україною (після Дніпра, Дністра, Прута, Південного Бугу) і перша у нашій області. .

 Вже понад два століття історики не можуть з'ясувати, які річки значаться у Геродота під назвою Пантікап та Гіпакіріс. Одні вважають —Інгулець та Інгул. Інші їм заперечують.Але логіка і детальне вивчення Геродотових "Історій" доводять; Пантікап — то Інгулець,Гіпакіріс — Інгул. Назва походить від слова "пані" — риба, тобто рибна, річка. Звернімо увагу, на місці сучасної Керчі в дохристиянські часи існувало місто Пантікапєй - столиця могутнього Босфорського царства. Енциклопедії пояснюють походження назви — "рибний шлях". Справді, Пантікапей торгував рибою з багатьма державами.

Але Пантікап — далеко не остання назва річки. (У цьому відношенні Інгулець — рекордсмен). Вже у першому руському літопису вона згадується під назвою Івля у зв'язку з подіями 1190 року. Дослідники пояснюють Івля у перекладі з тюркського означає "сторож". Справді, саме по цій річці проходив кордон між Київською державою та володіннями половців (тюрків), а вздовж обох берегів стояла сторожа.

Нарешті, на карті французького інженера і картографа Біплана, яку він склав у 1630-1647 роках, перебуваючи в Україні, вперше зустрічаємо назву - Інгулець. У літопису Самійла Величка знаходимо цілу низку Інгулів: Інгул Великий та Інгул Малий, Інгулець та Інгулець Малий, річки Інгульська, Вища Інгульська. (Ці назви літописець подає станом на 24 листопада 1697 року).

 Але існує легенда, згідно якої кургани: один на правому боці від ріки Інгулець, вище вулиці Польової, де зараз цвинтар, і другий, який став Братською могилою, були насипані ще скіфами. Був і третій курган, який сто років тому розкопали. По іншій версії ці кургани служили сторожовими вежами козакам.

Вчені виділяють окрему угорсько-вогульську говірку. В ній чуємо оте "гул", "вогул", "вінгул".  Ось звідки взялася ціла низка назв «Інгул», звідки походять оті Великі і Малі Інгули.

 

 

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\07-beshka.jpg

 

 

Річка з  назвоюБешкапротікає у Знам'янському та Олександрійському-районах, права - притока Інгульця. Довжина — 56 кілометрів, площа басейну 657 квадратних кілометрів. Вперше згадується у «Літопису» С. Величка під роком 1697. Назва походить від слова «бечка» - гілка верби, яку носили святити до церкви на вербну неділю. Цих дерев росло немало на берегах річки. Бечкою, Бечею називалася у середині ХVІІІ ст. Олександрія (до цього Усівка). На березі Бешки у першій чверті ХVІІІ ст. (приблизно 1720 р.) оселився запорожець Петрик, свій хутір він назвав Петриківко, який потім назвали Новою Прагою: тут розташувався Малоросійський кінний полк, переведений сюди з передмістя Варшави, що носить назву Нова Прага.

На берегах Бешки розташовані села Мошорине, Володимирівка (Знам’янський район), Головківка (давня назва Бешка) – Олександрійський район.

Легенда про річку Бешкурозповідає, що нібито в сиву давнину була вона судноплавна. І веслове судно, навантажене золотом та іншими дорогоцінностями, під час сильної бурі затонуло. І досі багато людей прагнуть знайти скарби, що колись, нібито, були заховані у нашій місцевості.

  Назва річки Бешка має тюркське походження: беш - «п'ять», кая - «скеля». «П'ять скель».

«Бабусині казки» розповідають про легендарних воїнів, що в боях з лютим ворогом зазнали смертельних ран та були чарівником покроплені цілющою й живучою водою з річки Бешка. Воїни знову оживали, набиралися сил і йшли в бій боронити рідну землю.

 

 

 

Вода та водойми в усній народній творчості

 

http://d.bernadette.tusovka.kr.ua/data/news/000730/images/main/in-text-naturewater1.jpg

У давні часи людина побачила, що вода приносить велике добро, є важливим компонентом природи, оживляє землю і сприяє родючості. Слов’яни обожнювали воду, вважали її сестрою, а чи жоною світла, вогню, сонця. Поклонялися воді скрізь і всякій: морю, річці, озеру, джерелу, криниці, росі, дощу.

 

У колядках:

Що ж нам було з початку світа?

Не було нічого, - одна водиченька...

Водичко, найстарша царичко...

http://olgworld.com/wp-content/uploads/2015/09/kakaya-voda-samaya-poleznaya.jpg

Пили воду з непокритою головою, не кидали сміття, не плювали в неї, чистили джерела, росу збирали. Земну воду вважали походженням від небесної, тому, поклоняючись земній воді, віддавали шану небу, вищим богам. Обряди відбували біля річок і криниць - щоб вшанувати богиню води, припинити посуху, викликати дощ.

Людина, дивлячись у воду, бачила там живі обличчя і повірила, що у воді є мешканці, подібні їй. Так виникла віра в божества води, яких багато - в русалок. Те, що вода забирала людей у глибину, всмоктувала їх, люди тонули - спричинило вірування в наявність у воді злих духів, нечистої сили. Вважали, що без потреби не слід заходити у воду.

Християнська релігія з самого опанування язичниками взяла воду під опіку і шанувала її, бо поклоніння воді було природним і відсторонити його неможливо.

Так, за християнським повір’ям, коли хтось помре, на вікні слід ставити в посудині воду, щоб душа омилася й чистою постала перед Богом.                                                 Жива вода - це вода джерельна, вона була особливо цілюща і дуже шанувалася давніми слов’янами, та й усіма давніми народами. Хто нап’ється живої води, той набуває великої сили, вважали в народі; недужий - зцілюється, каліка - позбувається каліцтва. Таку воду пили, окроплювали нею, окроплювалися самі, купалися в ній.

Вода буває жива і мертва, цілюща і безсила. Про це є в казках, легендах, де герої, окроплені живою чи цілющою водою, оживають, набираються сил. Добути живу воду в казках важко, вона знаходиться далеко, добиратися у ту далечінь треба долаючи перепони, охороняє живу воду змій або дракон.

Від давніх жерців - волхвів - пішло те, що воду для ворожінь треба брати особливу, живу, цілющу. А такою вона буває, коли з криниці чи з джерела “непочатого”, як ще ніхто не встиг після крику півнів звідти зачерпнути. Чиста вода з того місця, де сходяться три води (річки, джерела), з семи криниць - таку воду вважали дуже сильною, цілющою.

До різних ритуалів слов’яни-язичники освячували воду, проливаючи її через полум’я вогню. Цією водою лікували хвороби. Звичай освячення води через вогонь зберігся в дівочих ворожіннях на Введення. Священною вважалася Йорданська вода, її набирали в посудину, окроплювалися нею, окроплювали обійстя, худобу, пасіку. Був звичай купатися в Йорданській воді, щоб очиститися. На свято Купала очищалися, стрибаючи через вогонь, а потім купалися у воді. Під час Купальських свят вода теж цілюща.

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\60366756.jpg

Прислів’я та приказки про воду

Не плюй у криницю, бо доведеться з неї ще води напитися.

Без води й борщу не звариш.

Без води і не туди, і не сюди.

Вода ума не мутить та й голови не смутить.

Ваша вода мокра, ще й зимна.

У воді стоїть, а води просить.

Вивели його на чисту воду.

Від великої води надійся шкоди.

Він, як вода, скрізь просочиться.

Він ані в воді не втоне, ані в огні не згорить.

Він без кінця воду варить.

Він із води сухим вийде.

Він такий, що й у ложці води втопиться.

Він і на холодну воду дує.

Він у десятьох водах митий.

Вода найде собі дорогу.

Вода греблю рве.

Вода в решеті не встоїть.

В решеті води не наносиш.

Вода все сполоще, крім лихого слова.

Вода в одного бере, а другому дає.

Води - хоч топитись, та нема де напитись.

Води - хоч мийся, ліса - хоч бийся, хліба - хоч плач.

Водою воду не загадиш.

В океані води не зміряєш.

Вчорашньої води не доженеш.

Не все переймай, що по воді пливе.

Чим глибша вода, тим більша риба.

Глибока вода не каламутиться.

Глибока вода тихо пливе.

Де вода, там і верба.

Де вода, там і біда.

За водою підеш, то й не вернешся.

З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.

І вода як на місці стоїть, то засмерджується.

Коло води ходячи, умочишся.

Мала вода - великий шум.

Не виливай каламутну воду, доки чисту не найдеш.

Не спитавшись броду, не сунься в воду.

Не ходи у воду за птицею, а в ліс за рибою.

Прийшло з води, пішло з водою.

Пролиту воду назад не збереш.

Проти води пливе.

Тиха вода береги рве.

Тиха вода найглибша.

У каламутній воді рибу ловлять.

Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити.

Чий берег, того й вода.

Як води боятися, то не купатися.

Вода крапля по краплі і камінь довбає.

Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає.

 

Загадки про воду

Мене п’ють, мене ллють,

усім потрібна я.

Хто я така? (Вода)

Ми кажемо: вона тече;

Ми кажемо: вона виблискує;

Вона біжить завжди вперед,

Але нікуди не тікає. (Вода)

Я і хмара, і туман, І струмок, і океан,

І літаю, і біжу,

І замерзнуть можу!  (Вода)

У морях і річках живе,

Але часто по небу літає.

А як набридне їй літати,

На землю знову осідає. (Вода)

Сама пити не п’є, А нас змушує. (Вода)

Без рук, без ніг, а цілий світ пройде. (Вода)

Що тече, не зупиняється? (Вода)

Синя стрічечка блищить,

Щось тихеньке гомонить

І біжить собі, біжить,

Не зупиниться й на мить. (Річка)

Не море, не земля,

Човни не плавають,

І ходити не можна. (Болото)

З-під землі потік пробився

І на сонці заіскрився.

З нього воду п’є село.Розкажіть, як звуть його. (Джерело)

Через луки край села

Не дорога пролягла,

А синенька стрічка

Вона зветься … (Річка)

Хтось у лісі серед травень

Кругле дзеркало поклав.

Можна в дзеркало дивитись,

Можна і води напитись. (Озеро)

Не озеро й не річка,

Хоча і в нім водичка.

Та в воду цю ступати

Тобі не варто, брате:

Трясовина, багно,

Грузьке, підступне дно. ( Болото)

Серед села корито

Водою налито,

Біля нього вербичка пухнаста

І калина гілляста,

І малеча, і дорослі

Часто йдуть до нього в гості. (Ставок)

 

ТАЄМНИЦІ ВОДИ

Розповідь Володимира Васильовича Лелікова про традиційні способи пошуку джерел, чудодійні криниці та магічні зцілення за допомогою води.

Вода – один з найважливіших ресурсів у житті людини. Здавна відомі традиції шанування водних джерел. У багатьох язичницьких культах вода слугувала символом істини та сили, а в християнстві позначала спасіння та очищення. Навіть у наш час воду наділяють особливою силою та вірять у її цілющі властивості.Про маленькі криниці великої сили під час літньої експедиції до м.Новоархангельська Кіровоградської області розповіла мені дуже цікава людина – Володимир Васильович Леліков. Я була глибоко вражена різноплановістю знань і вмінь, якими володіє цей чоловік, адже протягом життя він займався і бджільництвом, і столярством, і майстрував печі... Упродовж розмови Володимир Васильович ділився своїми думками щодо: традиційних способів пошуку джерел, сакральних криниць та чудесних зцілень водою.

Як шукають воду

«Воду шукають лозою, шукають рамкою. Геобразно. Згинається рамочка… В руки її береш, і от де це русло сходиться… стежать щоб воно вільно крутилося…потім дивляться по рослинам, це в першу чергу, подорожник показує де близько вода. Старожили розказували, що клали вовну на ніч в суху погоду і накривали, ну, там макітрою раніше. І от, де вона волога була, от там напевне і є вода…».

Джерело св.Даниїла. м.Кіровоград

Шукають воду також з допомогою молитви. За переказами, в кінці ХІХ ст. після молитви старця Даниїла у тодішньому Єлисаветграді [тепер – Кіровоград] чудесним чином з’явилася вода: «І знали, шо по його [старця Даниїла] молитвах багато здійснюється чудес зцілення, і пророкував він, і от він помолився, от дійсно прямо забила вода звідти... Збудували недалеко від того місця колодязь, він і досі той колодязь єсть, і кожен рік на тому місці, приходили люди, священики, і служились молебні. З настанням радянської влади, декілька років це було, потім закидали камінням, сміттям все це, і нічого такого там вже не відбувалося, навіть позабували, більшість людей позабували. В 2001 році було 100 років з дня кончини старця Даниїла, і на тому місці теж служили водосвятний молебень. І вже от коли вода освятилася, пішла звідти вода…».

Властивості води

Володимир Леліков вважає, що вода, яку ми споживаємо, впливає на емоційний стан людини та здатність її організму до цілісного, ефективного функціонування: «Ми в основному складаємося з води. І яка вода в нас тече, яка структура тої води, такі ми і є…». Володимир Васильович пояснює, що свячена вода має особливу властивість – якщо хоча б ложку свяченої води влити в цистерну зі звичайною, уся вода стане свяченою. Також, на думку респондента така вода має особливі властивості, наприклад, під час вагітності його невістка полегшила токсикоз, причастившись і випивши свяченої води.

Чудесні зцілення водою

«А ще я розкажу про джерело коло села Піщаний Брід…Люди про те джерело знали давно. Там овець напували пастухи. В одного селянина в Піщаному Броді це було, десь перші роки ХІХ сторіччя…cильно захворіла дружина, і він молив Бога про зцілення дружини, і три ночі підряд йому був сон такий – шо повези дружину до цього джерела, хай священний водосвятний молебень відслужить, скупає у цій воді і буде вона здорова. І дійсно так сталося, от. В наш час надовго забулося про це джерело але воно є…».

Декілька років тому на свято Георгія джерело у селі Піщаний Брід було знову відкрито та освячено. З того часу сам Володимир Васильович став свідком багатьох чудесних зцілень: «Після того там вже отака накатана дорога. Скільки зцілень було, особливо шкіряні і глазні хвороби, а вода настільки там… вона і вкусна, настільки необична, ну причом, невеликий дебет, відро треба десь декілька хвилин подождать, шоб набралось от, але з однаковою силою тече, тече».

Джерело св.Георгія. Заповідник "Красні скелі"

Окрім того, люди часто звертаються за зціленням до джерела старця Даниїла у Кіровограді. Володимир Леліков розповідає, як за допомогою цього джерела зцілилася його онука: «Ну скажу так, за моїх родичів, там зовсім недалечко живе мій брат, у внучки сильна була алергія, і прогресуюча сліпота. Значить, там зроблена зараз, ну раніше купальня була, для дітей і для дорослих, то дітки прямо там хлюпалися в ній, там вода прогрівалася, от, то алергія в неї за декілька днів пройшла і до сих пір, це вже років, мабуть, з п’ять, і зір потрошки відновлюється…».                                                                             Розказує Володимир Васильович і про власне зцілення водою у цьому джерелі: «За джерело, то зараз там построєна купальня, ну не купальня навіть, а баптистерії – це водойма де хрестять… І сиджу я відпочиваю, приїхала одна група паломників, потом ще одна група паломників, і якраз я підходжу води набрати, і одна бабка бідкається: “Я очки туди пустила, хто мені достане, хто мені достане?” “Ну, – думаю, – мабуть, прийдеться мені”. Роздягнувся, а в мене нога боліла, довго боліла, важко ходить було, і щось ну важко було, і серце, ну погано я себе почував, ну все-таки я туди з молитвою зайшов, от, виходжу звідти, щось таке, якийсь такий стан незвичайний, наче чогось в нозі не хватає, наче якась пустота, от ну так буває побалює, але такі болі, як раніше були… Таким бадьорим я себе почував після того».Як бачимо, розповіді Володимира Васильовича тісно переплітаються з християнською традицією. Шанобливе ставлення до води здавна було характерне для українців, саме тому пошук джерел та створення криниць досі оповите легендами. Ще одним виявом релігійної віри у суспільстві є явище паломництва українців до священних джерел з цілющою водою.

 

Практична  робота по виявленні стану водойми

Води на Землі і багато, і мало. Її багато в морях і океанах, але морська солона вода не придатна для питва, а також для використання людиною в побуті, в сільському господарстві, на виробництві. Прісної води на планеті замало. Основні запаси прісної води зосереджені в полярних льодах і доки не доступні для використання. Для своїх потреб людина використовує два джерела прісної води: ґрунтові води (підземні)  і поверхневий стік (струмки, річки, озера, водосховища).Запаси прісної води ще більше скорочуються із-за забруднення. Водоймизабруднюються стічними водами промислових підприємств, комунальних підприємств, при заготівлі і сплаві лісу, водами шахт, нафтопромислів, викидами транспорту.

Людям потрібна вода, і не просто вода, а чиста, прісна вода, люди постійно відчувають у ній нестачу, її замало на планеті, а людина забруднює її все більше і більше, тому воду потрібно берегти!

Висновок. Людям потрібна тільки чиста, прісна вода, її на планеті замало, а людина забруднює її все більше і більше, тому воду потрібно берегти!

 

 

Домовившись про візит у міську  лабораторії Державної санітарно - епідеміологічної служби, приготував відібрану воду з місцевої водойми, що знаходиться на селищі Перемога, ставок ОЦЕС №2,  пляж «Розвага».

 

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\фото Рудика В\DSC08953.JPG       

Воду набрали у відро, а потім перелив у пляшку. Цю відібрану воду привезли до лабораторії.  Над нею проведемо обстеження по виявленні її хімічного складу та забруднення.

 

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\фото Рудика В\2016-04-06 15.13.11.jpg                       C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\фото Рудика В\2016-04-06 15.12.59.jpg

Лаборанти використовують у своїй роботі з аналізу води такі довідники.

 

Проведення аналізу  відібраної води під  моїм  поглядом та участю

№ з/п

           Дослідження

  Спостереження

Висновок

 1.

Титруємо загальну жорсткість річкової води                          ( солі кальцію, магнію).

Зміна під впливом реагентів колір води  змінюється від фіолетового до стійкого синього. 

Обстеження показало 12,0 мг-екв/дм3, що є перевищенням граничної норми на2,0мг-екв/дм3.

  2.

Титруємо на вміст хлоридів річкової води.

Зміна під впливом реагентів від жовтого кольору до червоного (кольору м’ясних помиїв).

Обстеження показало 171,0 мг/дм3, що є нормою (гранично допустима - не більше 350,0 мг/дм3).

 3.

Досліджуємо на вміст сульфатів, кисень, залізо, групу азотів (аміак, нітратів).

Спостерігаємо за виявленням вмісту кисню, заліза та вмісту   забруднення.

Вміст сульфатів  250,0 мг/дм3 є нормою (гранично допустима  не більше 500,0 мг/дм3); розчинений кисень 7,7мг/дм3(не  менше 4,0 мг/дм3);  залізо – 0,39 мг/дм3  перевищує норму ( гранично допустима норма – не більше 0, 3мг/дм3);  аміаку  норма - 0,14мг/дм3(гранично допустима - не більше 2,0 мг/дм3; нітратів норма - 6, 5мг/дм3(гранично допустима - не більше 45,0 мг/дм3).

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\фото Рудика В\2016-04-06 15.16.59.jpg                              C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\фото Рудика В\2016-04-06 15.18.24.jpg

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\фото Рудика В\2016-04-06 15.19.46.jpg             C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\фото Рудика В\2016-04-06 15.20.14.jpg

Одержав протокол № 532 дослідження води   від17 вересня 2015 року.           

 

 

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\2016-04-09\001.jpg         C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\2016-04-09\003.jpg                     Висновки лікаря:Досліджувана проба води з поверхневого водоймища по вмісту заліза та за показниками загальної жорсткості не відповідає вимогам Сан П і Н 4630-88 «Санітарним правилам і нормам охорони поверхневих вод від забруднення».

 

ЯК ЛЮДИ ОХОРОНЯЮТЬ ВОДУ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ

Забруднення водойм небезпечне для всього живого. Тому воду необхідноочищати. Для цього будують очисні споруди.

Існують підприємства, на яких узагалі не буває стічних вод.

Створюються водозахисні зони — ці місця особливо охороняються (водосховища, річки, звідки беруть питну воду). У цій зоні не дозволяється жодне будівництво.

Заборонено скидати у воду стоки, мити машини біля берега. Охороняються не лише береги річки, але і ліси, що ростуть по цих берегах.  Ліси допомагають водоймам вижити, оберігають річки від забруднення.

За станом водойм стежать спеціальні вчені — гідрологи й екологи. Кожна людина повинна берегти воду! Не кидати сміття у водойми. Стежити, щоб крани були зачинені і справні. Адже від кожного із нас залежить, якою буде природа, що оточує нас, у тому числі і вода.

 

Причини забруднення водойм

 Під забрудненням водних ресурсів розуміють будь-які зміни фізичних, хімічних і біологічних властивостей води у водоймищах у зв’язку із скиданням у них рідких, твердих і газоподібних речовин, які заподіюють або можуть створити незручності, роблячи воду даних водоймищ небезпечною для використання, завдаючи збитку народному господарству, здоров’ю і безпеці населення.

Забруднення поверхневих і підземних вод можна розподілити на такі типи:

• механічне – підвищення змісту механічних домішок, властиве в основному поверхневим видам забруднень;

• хімічне – наявність у воді органічних і неорганічних речовин токсичної і нетоксичної дії;

• бактеріальне і біологічне – наявність у воді різноманітних патогенних мікроорганізмів, грибів і дрібних водоростей;

• радіоактивне – присутність радіоактивних речовин в поверхневих або підземних водах;

• теплове – випуск у водоймища підігрітих вод теплових і атомних електростанцій.

      Прісні води забруднюються не тільки промисловими і каналізаційними стоками. За останні десятиліття дуже небезпечним джерелом забруднення стали нафтопродукти.

Значну загрозу для водойм представляють мінеральні добрива та отрутохімікати, які потрапляють з полів разом із струменями дощової і талої води. Насичення водойм поруч мінеральних речовин (азот, фосфор тощо) призводить до їх евтрофікації. А це в свою чергу змушує вирішувати ряд нових складних проблем в організації раціонального водокористування. Після забруднення мінеральними добривами коло можливого використання вод різко звужується. Іноді вони взагалі не годяться ні для яких цілей.

В останні роки все ширше розповсюджується теплове забруднення водойм. Теплі, відпрацьовані води, які використовуються для охолодження агрегатів і реакторів теплових і ядерних електростанцій, в значних кількостях накопичуються в водосховищах, озерах та річках. Це супроводжується значними змінами в їх екологічних умовах. Термальні забруднення викликають зменшення вмісту кисню у воді, погіршують умови життя багатьох водних організмів, сприяють розвитку синьо-зелених водоростей, значно збільшують токсичність забруднюючих воду домішок, змінюють терміни нересту риб і т. д.

   Основними джерелами забруднення і засмічення водоймищ є недостатньо очищені стічні води промислових і комунальних підприємств, крупних тваринницьких комплексів, відходи виробництва при розробці рудних копалин; води шахт, рудників, обробці і сплаві лісоматеріалів; скидання водного і залізничного транспорту; відходи первинної обробки льону, пестициди і т.ін. Забруднюючі речовини, потрапляючи в природні водоймища, призводять до якісних змін води, які, в основному, виявляються в зміні фізичних властивостей води (зокрема, поява неприємних запахів, присмаків і т.ін.), у зміні хімічного складу води (зокрема, поява в ній шкідливих речовин), в наявності плаваючих речовин на поверхні води і відкладанні їх на дні водоймищ.

      Виробничі стічні води забруднені, в основному, відходами і викидами виробництва. Кількісний і якісний склад їх різноманітний і залежить від галузі промисловості, її технологічних процесів. Їх ділять на дві основні групи: неорганічні домішки, що містяться, у тому числі і токсичні, і ті, що містять отрути.

Зростання населення, розширення старих і виникнення нових міст значно збільшили надходження побутових стоків у внутрішні водоймища. Ці стоки сталі джерелом забруднення річок та озер хвороботворними бактеріями і гельмінтами. У ще більшому ступені забруднюють водоймища миючі синтетичні засоби, що широко використовуються в побуті. Вони знаходять широке застосування також в промисловості і сільському господарстві. Хімічні речовини, які в них містяться, поступаючи із стічними водами в річки і озера, роблять значний вплив на біологічний і фізичний режим водоймищ. У результаті знижується здібність вод до насичення киснем, паралізується діяльність бактерій, що мінералізують органічні речовини.

          Викликає серйозну турботу забруднення водоймищ пестицидами і мінеральними добривами, які потрапляють з полів разом із струменями дощової і талої води. В результаті досліджень, наприклад, доведено, що інсектициди, що містяться у воді у вигляді суспензій, розчиняються в нафтопродуктах, якими забруднені річки й озера. Ця взаємодія призводить до значного ослаблення окислювальних функцій водних рослин. Потрапляючи у водоймища, пестициди нагромаджуються в планктоні, бентосі, рибі, а по ланцюгу живлення потрапляють в організм людини, діючи негативно як на окремі органи, так і на організм в цілому.

 

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\2ingulec_01.jpg

Сьогодні людина широко використовує миючі засоби. Вони — один з найсерйозніших забрудників води. До їх числа можна віднести мило, шампунь, пральний порошок, соду. Вони практично не видаляються очисними спорудами. При потраплянні миючих засобів у водойму дрібні організми, наприклад, водорості, гинуть.Забруднюють воду не лише підприємства, але і ми з вами. Всюди можна побачити пляшки, що плавають у воді, сміття. Можна побачити, як водії миють автомобілі на березі річки.

Забруднення довкілля при гірничих роботах

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\eskavator.jpg

 

         У процесі видобування корисних копалин відбувається істотне забруднення довкілля. З кожної тонни видобутої корисної копалини тільки 1-3% перетворюються в корисну продукцію, а 98% йдуть у відходи. За обсягами викидів забруднюючих речовин і за ступенем впливу їх на природне середовище гірничодобувна промисловість стоїть на 4-му місці після хімічної, металургійної і сільського господарства. При підземному видобутку відбувається забруднення атмосфери пилом, отруйними газами, вуглекислим газом, метаном, поліциклічними ароматичними вуглеводнями, сірчистими газами, сірководнем, теплом, підземними водами, радіоактивними породами тощо. При відкритих гірничих робіт довкілля забруднюється оксидом вуглецю, двоокисом азоту, пилом, кар'єрними водами, породами. Зокрема під час вибухових робіт на кар'єрах світу за рік утворюється пило-газова хмара об'ємом 15-20 млн м³, що підіймається на висоту до 1500–1700 м, де повітряна течія розсіює і відносить 93-99% пилу. Особливу небезпеку становить пил важких металів, що викидається в атмосферу або у водоймища і включається в природний кругообіг; ще небезпечніші — металічні отрути та діоксин. Природні відвали, що горять, виділяють на кожну тонну породи до 135 мг пилу і 86,3-363 кг газів.

           Забруднення гідросфери приводить до погіршення якості води для водокористування. Забруднення гідросфери відбувається і за рахунок вимивання оксидів рідкісноземельних елементів з породних відвалів, при їх вивітрюванні, транспортуванні корисних копалин.

Забруднення літосфери відбувається в геолологічних структурах за допомогою отруйних і радіоактивних речовин.

Забруднення біосфери при видобутку корисних копалин відбувається опосередковано.

 

Обстеження води місцевих водойм

Хімічний склад природних вод - це комплекс розчинених газів, мінеральних солей та органічних сполук, що знаходяться в природних водах. Сучасні фізико-хімічні методи дають змогу визначити понад 80 хімічних елементів, присутніх у гідросфері Землі. Проте багато елементів міститься в природних водах у надзвичайно малих кількостях, які не можливо виявити внаслідок недостатньої чутливості методів аналізу. Хімічний склад природних вод - важлива складова частина поняття якості води, враховується при організації водопостачання, дослідженнях процесів забруднення вод морів, річок, озер, водосховищ, ставків , скиданні стічних вод після очищення у водотоки та водойми, при плануванні заходів з охорони вод.

   Забруднення вод — насичення вод, водотоків і водойм речовинами в таких кількостях або сполученнях, які погіршують якість води та зумовлюють несприятливі наслідки.

Забруднення вод (в гідрохімії) — перевищення концентрацій хімічних речовин чи значень показників фізичних властивостей води водних об'єктів над гранично допустимими концентраціями (ГДК), яке спричиняє порушення норм якості води.

Терміни дотичні:

Засмічення вод привнесення у водні об'єкти сторонніх нерозчинних предметів і матеріалів.

Виснаження вод— зменшення кількості води у водному об'єкті або погіршення її якості, що відбувається під впливом діяльності людини і має стійку направленість.

Забруднювач або джерело забруднення— об'єкт, який вносить у природні води хімічні речовини, мікроорганізми або тепло, що призводить до погіршення якості вод. Термін «забруднювач» не можна вживати замість терміна «забруднювальна речовина».

Джерела забруднення вод класифікують за різними ознаками:

 за походженням — джерела забруднення поділяються на антропогенні (промислові, житлово-комунальні, сільськогосподарські, транспортні тощо) та природні (атмосферні, гідросферні , літосферні);

 за локалізацією — на точкові, лінійні, площинні;

 за тривалістю впливу — на постійні, періодичні та епізодичні;

 за видом носія забруднювальних компонентів — на стічні, скидні (зрошувальні та дренажні), інфільтраційні та підземні води, води поверхневого стоку, атмосферні опади.

Головним джерелом забруднення природних вод є стічні води(промислові, господарсько-побутові, сільськогосподарські), серед яких за токсичністю виділяються промислові стічні води.

За видами забруднення вод виділяють:

 хімічне (неорганічне і органічне);

 фізичне (теплове, радіаційне);

 біологічне (мікроорганізмами, гельмінтологічне, гідрофлорне).

Для забезпечення необхідного стану води природних водних об'єктів необхідно розробляти та реалізовувати заходи з охорони вод.

 

  Заходи по очищенню водойм рідного краю                                                      

 

Заходи із збереження і відновлення чистоти водойм

(на папері)

Сучасний розвиток промисловості, сільського господарства, транспорту, а також ріст міст супроводжується великим скидом забруднених вод. При відсутності належних заходів із зниження забруднення води, природне розбавлення і самоочищення стає недостатньою. Великі концентрації шкідливих домішок перешкоджають самоочищенню води і її забруднення інтенсивно прогресує.

Тому, для збереження чистоти водойм, необхідно:

- забезпечити повну очистку комунально-побутових і промислових стоків;

- вдосконалювати і змінювати технологію промислового виробництва;

- розроблювати і впроваджувати маловодну і безводну технології;

- широко впроваджувати оборотне водопостачання, розширювати повторне використання очищених стічних вод;

- застосовувати раціональні способи і прийоми використання добрив і пестицидів;

- розробляти і здійснювати державні плани водоохоронних заходів в масштабах басейнів річок і водойм з урахуванням перспективного розташування продуктивних сил і засобів виробництва.

Наразі існують такі способи очищення стічних вод: механічна, фізико-хімічна, хімічна і біохімічна.

Механічна очистка служить для відокремлення нерозчинних речовин шляхом проціджування, відстоювання, фільтрування і центрифугування. Застосовують її, як попередню перед іншими способами очистки, або у випадках, коли стічні води, які пройшли через згадані пристрої, використовують з метою виробництва чи, якщо можливо, їх скидають у водойму. Воду, яка пройшла механічну очистку, як правило хлорують.

Хімічні і фізико-хімічні способи застосовують для очистки виробничих стічних вод від колоїдних і розчинних речовин. Для цього, у відповідності з характером забруднення, у воду вводять спеціальні реагенти, пропускають повітря чи пару, використовують електроліз та іонообмінні матеріали.

Біохімічна очистка основана на властивості деяких організмів використовувати для свого розвитку органічні речовини стічних вод. Цей спосіб використовують після того, як стічна вода очищена від мінеральних і нерозчинних органічних речовин. Він дозволяє майже повністю видалити забруднення органічного походження. Біохімічну очистку проводять в природних умовах – на полях зрошення, а також в штучних умовах – в біологічних фільтрах.

Охорона води від забруднення добривами і пестицидами. Забруднення водойм не є обов’язковим супутником інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Більш того, при правильне використання мінеральних добрив покращує структуру грунту і підвищує його стійкість до водної і вітрової ерозії.

Для запобігання попадання добрив у водойми необхідно:

- дотримувати відповідність норм кількості добрив потребі рослин;

- встановлювати оптимальні терміни внесення добрив;

- вносити добрива в подрібленому вигляді в період вегетації рослин;

- вносити добрива разом із зрошувальною водою, що зменшує їх дозу.

Для обмеження попадання пестицидів у водні об’єкти необхідно:

- вдосконалювати систему їх застосування;

- застосовувати стрічкову чи крайову обробку замість суцільної;

- ширше застосовувати біологічні методи захисту рослин;

- розробляти менш шкідливі види пестицидів;

- забороняти хімічну обробку за допомогою авіації.

Використання стоків тваринницьких комплексів. Задача боротьби з пагубною дією тваринницьких стоків на водні об’єкти довгий час рахувалась важкою із-за великої їх кількості, складності утилізації і вивозу, трудності забезпечення санітарного стану гноєсховищ. Ця проблема не вирішена і зараз для більшості невеликих і неспеціалізованих господарств.

Захист води від забруднення синьо-зеленими. “Цвітіння” води в результаті інтенсивного розвитку синьо-зелених водоростей явище закономірне. Воно виникає в результаті діяльності людини з формування біоценозів, створення водосховищ і т.п.

Заходи із збереження і відновлення чистоти водойм

( в дії )

З  нагоди Всесвітнього дня води, в Кіровограді відбулося засідання круглого столу, в якому взяли участь представники державних та громадських організацій.                                         Всі знають, в чому проблематика  малих та середніх річок, а також якості питної води, тільки ніхто не знає, де взяти  кошти на реалізацію програм екологічно – санітарного характеру. Є невелике сподівання, що запровадження децентралізації дозволить органам місцевого самоврядування акумулювати якісь кошти на вирішення програм порятунку малих річок, але поки що це лише теорія. На практиці у нас прийнято запровадження ініціатив, виконання яких лежить поза межами можливостей як органів місцевого самоврядування, так і об’єктів господарювання чи населення. В Україні дуже жорстке екологічне законодавство, але схоже, що у виконання цих нормативів не вірять самі розробники. Разом з тим, ми десятиріччями спостерігаємо процес загибелі наших річок та погіршення якості питної води в колодязях. Причини часто лежать на поверхні – це порушення елементарних правил, що приводить до замулення і втрати здатності до самовідтворення  малих річок. 70 відсотків колодязів області потрібно вивести з експлуатації через перевищення вмісту нітратів у воді. Ніхто не слідкує за дотриманням режиму водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг, який передбачає повну заборону господарської діяльності, тобто будівництва, утримання городів і тому подібне, на відстані від 25 метрів і більше, від урізу води. Фермери розорюють береги, господарі приватних осель облаштовують на берегах річок і водойм вигрібні ями та сміттєзвалища.

 

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\images (3).jpg         C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\скачанные файлы (2).jpg

           У Кіровограді вже загинули малі річки – Мотузянка, Біанка, які просто засипані сміттям. Достатньо побувати на берегах цих річок, щоб оцінити масштаби екологічної катастрофи.  Не краще становище і в Інгулу. В районі заводу Цукрогідромаш (який і сам стоїть прямісінько на березі), нижче Миколаївського (донедавна Кіровського мосту), та в районі провулку Арнаутського, через самовільні забудови пройти берегом просто  неможливо. До краю загиджені або забудовані береги водойми на Сугоклеї (Міський сад). І так – по кожній водоймі в області, особливо в райцентрах чи селах. Через розораність вже зникло джерело, що дає початок Інгульцю, який в межах Олександрії в спекотне літо навіть пересихає.  Можливо, через будівництво каналу Дніпро – Інгулець, який теж в спеку часто залишається без води. Річка Березівка в Олександрії теж потребує негайного порятунку. Річки Кіровоградщини взагалі характеризуються маловодністю, а підземні води – підвищеною жорсткістю. Звідси і нарікання на недостатнє очищення скидних вод тими ж водоканалами, які просто не здатні покращити природні фізико-хімічні показники води, хоча вимог до питної води вони дотримуються. Більшість райцентрів, а сіл практично повністю, не мають навіть елементарних очисних споруд, що лише накопичує проблематику. Ми і досі переймаємося станом великих річок, але забуваємо, що їх наповнюють водою малі, які і потребують порятунку в першу чергу.Заходи, які б дозволили створити умови для порятунку річок не складні – жорсткий контроль за дотриманням законодавства, заборона розорення і забудови берегів, аж до знесення незаконних споруд, знищення смітників, через виявлення і покарання порушників. Це б і дисциплінувало, і давало б кошти на проведення відповідних заходів.

За рахунок коштів місцевого бюджету проводилось, впродовж червня-жовтня, виконання робіт щодо розчистки та кріплення берегів р.Інгул в м.Кіровограді.

 

images/20111013.jpg          images/20111013.jpg

 

 

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\sxema-ustrojstva-pruda.jpgC:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\26c47ed7e4cb2b15411daed1bf1d1b99681b0c12.jpg

 

Для покращення санітарно - екологічної ситуації в басейні ріки Інгулець                    Починаючи з 2011 року, промивка р. Інгулець проводиться по всій її довжині на протязі всього вегетаційного періоду витратою 11м3/сек., що з року в рік значно поліпшує показники якості води за вмістом хлоридів, сульфатів, жорсткості не тільки в 

водосховищі, а й на водозаборах Інгулецької  системи.

Людина зруйнувала екологічний баланс, що панував у природі. Тож кому, як не їй, і подбати про перлинистепової України  - її ріки.

C:\Users\User\Desktop\Рудика Дослідн. робота\22869494.jpg

А ми – діти, будемо зберігати, оберігати та відновлювати водойми рідної Землі!

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

  1. Дьоміна Т.А. Екологія, природокористування, охорона навколишнього середовища М.: Аспект-прес, 1995.
  2. Новіков Ю.В. Екологія, навколишнє середовище і людина М.: 1998.
  3. Родзевич М.М., Пашканг К.В. Охорона і перетворення природи. М.: Просвещение, 1986.
  4. Сотников А.С. “Головні річкові системи України”; Київ, 2002р.
  5. Погорецький В.С. “Живлення і режим річок”; Тернопіль, 2003р
  6. Бастюк Б.В. “Водні ресурси Украйни”; Харків, 2003р.
  7. Боярин А.Ю. “Закони раціонального використання водних ресурсів України”; Київ, 2001р.
  8. Герасименко Ю.П. “Річки України”; Київ, 2000р.
  9. Гураков А.А. “Проблема річок та водовикористання в Україні”; Київ, 1999р.
  10. Білявський Г.О. "Основи загальної екології"
  11. Андрейцев Ю.І. "Екологічна експертиза, право та практика"                                                                                  
  12. "ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки`.
  13. "НАЦІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ УКРАЇНИ ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ"
  14. Ворнов А.К "Навколишнє середовище та розвиток Сотников А.С. “Головні річкові системи України”; Київ, 2002р.
  15. .Голобородько В. Ингулецскифский, половецкий, татарский, козацкий / В. Голобородько // Городскойкурьер. – 2008. - № 21. – С. 11
  16. .Дяченко Л. Д., Ковальов М. М. Рідний край Кіровоградщина. – Кіровоград, Облуправління по пресі. – 1992. – 150с.
  17. .Кузик Б. М., Біло шапка В. В. Кіровоградщина: історія та сучасність центру України: В 2-х т. – Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2005.
  18. .Матівос  Ю. Такий загадковий Інгул / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. – 2007. – 11 грудня. – С. 5.
  19. .Матівос  Ю. Течуть річки – великі і малі // Кіровоградська правда. – 1998. – 16 квітня. – С.3
  20. Як і чому помирають річки Кіровограда
  21. Новини > Суспільство > | (25.03.2016 - 17:00)  347 Перейти до коментарів

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ.

1. Значення  якості прісної води для  живої природи.

2. Водойми рідного краю.

3.1.Водойми Кіровоградщини.

3.2.Водойми   Олександрійщини.

4.Народ про воду та водойми.

4.1.Легенди про ріки Олександрії.

4.2.Прислів’я та приказки про воду.

4.3.Загадки про воду.

4.4.Таємниці води.

5.1.Як шукають воду.

5.2.Властивості води.

5.3.Чудесні зцілення водою.

6. Практична  робота по виявленні стану  водойми Олександрії.

6.1.Проведення аналізу  відібраної води.

7.Охорона водойми від забруднення.

7. 1.Причини забруднення водойм.

7.2.Забруднення довкілля при гірничих роботах.

7.3.Обстеження води місцевих водойм.

8. Заходи по очищенню   водойм рідного краю.

8.1. Заходи із збереження і відновлення чистоти водойм.

(на папері).

8.2.Заходи із збереження і відновлення чистоти водойм

( в дії ).

9. Збереження водойм – наша спільна справа!

 

 

 

 

 

docx
Додано
23 квітня 2018
Переглядів
18155
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку