Посібник "Фонетична ритміка"

П'ятничко Світлана Василівна 3 листопада 33 Відгуки відсутні

Про матеріал

ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ «ФОНЕТИЧНА РИТМІКА» КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ
Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КЗО «КРИВОРІЗЬКА СПЕЦІАЛЬНА ШКОЛА «СУЗІР’Я»

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»





П’ятничко С.В.



ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ

«ФОНЕТИЧНА РИТМІКА»

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОЇ РОБОТИ

З УЧНЯМИ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ


практично-методичний посібник


зображення_viber_2022-12-27_17-13-52-676.jpg










Кривий Ріг, 2023




Рекомендовано до друку педагогічною радою

Криворізької спеціальної школи «Сузір’я» (протокол № 3 від 25.01.2023 р.)


П’ятничко С.В.

Інноваційна технологія «фонетична ритміка» корекційно-розвиткової роботи з учнями з порушеннями слуху : практично-методичний посібник. Кривий Ріг: КЗО «Криворізька спеціальна школа «Сузір’я» ДОР», 2023. с.85



Посібник розроблено на основі багаторічного педагогічного досвіду організації корекційно-розвиткового навчання інноваційної технології «Фонетичної ритміки» у Криворізькій спеціальній школі «Сузір’я», розкрито зміст, особливості, напрями, аспекти, рівні практико-орієнтованої підтримки учнів з порушеннями слуху і мовлення, надано комплекс практичних рекомендацій щодо застосування системи спеціальних вправ на розвиток сили голосу, звукоутворення, промовлянням звуків і складів, мовленнєвим диханням, злитністю вимови, темпоритмічними, інтонаційними характеристиками, логічним наголосом та ін.

Посібник має суто практичний характер і адресований сурдопедагогам спеціальних шкіл для дітей з порушенням слуху, корекційним педагогам інклюзивних закладів, батькам дітей з порушенням слуху, слухачам курсів підвищення кваліфікації вчителів – дефектологів.



ISBN ////////////////////

©П’ятничко С.В., 2023




Picture 9 Picture 5 Picture 16




ЗМІСТ

Вступ ………………………………………………………………………………… 4

РОЗДІЛ І. РОБОТА НАД ЗВУКАМИ І ЇХНІМИ СПОЛУЧЕННЯМИ

    1. Загальні поради щодо організації слухової діяльності учнів………………….. 10

    2. Голосні звуки……………………………………………………………………… 12

    3. Йотовані звуки…………………………………………………………………… 14

    4. Приголосні звуки………………………………………………………………….. 15

1.4.1.Проривні зімкнені глухі………………………………………. …………... 15

1.4.2. Проривні зімкнені дзвінкі…………………………………………......... 16

1.4.3. Щілинні (фрикативні)……………………………………………………… 17

1.4.4. Щілинні (фрикативні) дзвінкі ……………………………………….. …... 18

1.4.5. Зімкнено-щілинні (африкати)……………………………………………... 19

1.4.6. Зімкнено носові (сонорні)………………………………….. …………….. 20

РОЗДІЛ ІІ. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ І АВТОМАТИЗАЦІЯ ЗВУКІВ

2.1. Вправи на закріплення голосних у русі………………………………………. …... 22

РОЗДІЛ ІІІ. РОБОТА НАД МОВЛЕННЄВИМ ДИХАННЯМ ТА ЗЛИТНІСТЮ МОВЛЕННЯ

3.1. Загальні поради щодо організації робот над мовленнєвим диханням…………… 31

3.2. Вправи на закріплення та організацію роботи над голосом……………………… 33

3.3. Орієнтовні слова, короткі фрази, речення…………………………………………. 37

3.4. Вірші та тексти………………………………………………………………………. 40

РОЗДІЛ ІV. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НАД ГОЛОСОМ

4.1.Вправи на зміну висоти голосу……………………………………………………… 55

4.2.Вправи на зміну сили голосу………………………………………………………... 59

РОЗДІЛ V. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НАД ТЕМПОМ УСНОГО МОВЛЕННЯ

5.1. Складові вправи………………………………………………………………............ 65

5.2. Складові скоромовки…………………………………………………………............ 66

5.3.Лічилки…………………………………………………………………………............ 67

5.4.Вірші……………………………………………………………………………............ 70

РОЗДІЛ VІ. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НАД ІНТОНАЦІЄЮ МОВЛЕННЯ

6.1. Особливості роботи над інтонацією мовлення…………………………………….. 73

6.2. Логічний наголос у реченнях………………………………………………………... 74

6.3. Інтонація у складах і коротких словах……………………………………………… 78

РОЗДІЛ VІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НАД РИТМОМ УСНОГО МОВЛЕННЯ

6.1. Ритми без вираженого наголосу………………………………………………………80

6.2.Перехід від ритмів без вираженого наголосу до ритмів з вираженим наголосом……………………………………………………………………………….81

6.3. Односкладові та двоскладові ритми………………………………………………….82

6.4. Робота над текстом…………………………………………………………………….83

Висновки…………………………………………………………………………… 85

Список використаних джерел………………………………………………………86


ВСТУП

Систематична, цілеспрямована, послідовна діяльність вчителя закладу спеціальної освіти неможлива без оновлення її змісту, осучаснення форм роботи, удосконалення технологій розвитку і навчання здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, зокрема учнів з порушеннями слуху, мовлення. Названі категорії учнів мають неоднорідний прояв розвиткових можливостей, варіативність різних здатностей, у різний спосіб піддаються педагогічному корекційно-розвитковому впливу. Адже структура дефекту в учнів, наприклад, з порушеннями слуху, неоднакова і потребує особливої уваги на зумовлений дефіцит слухового сприйняття, ускладений мисленнєвою обробкою, нерозробленням артикуляційних рецептивних і експресивних навичок, голосоутворення, темпоритмічних особливостей, наслідуванням на усвідомленій основі. Водночас, в умовах спеціального навчання, є всі можливості задіяння системи слухової, мовленнєвої, артикуляційно-моторної, дактильної підтримки задля покращення формування усного мовлення з урахуванням можливостей, потреб, здібностей кожного учня. Фонетична ритміка є тим джерелом, яке здатне вирішити комплексно цю проблему і надати чітко зорієктований орієнтир для удосконалення практичних навичок з урахуванням сензитивних періодів розвитку сенсорних систем дитини.

Вивчення сучасних літературних джерел засвідчило, що формування знань, умінь і навичок, як основи компетентностей розвитку дитини, з фонетичної ритміки не виступало предметом окремих наукових розвідок, а організація цього важливого напряму роботи у корекційно-розвитковій складовій навчальних планів відбувається у свій оригінальний спосіб вчителів, як правило, з достатнім педагогічним досвідом корекційно-розвиткової роботи. Нам видається за доцільне представити необхідність організації спеціального навчання з фонетичної ритміки з опорою на потенційні можливості учня, максимальне використання компенсаторних можливостей у процесі формування системи знань, вмінь старших дошкільників, молодших школярів з порушеннями слуху і мовлення.

До сучасних інноваційних технологій корекційно-розвиткової роботи з дітьми з порушення слуху, належить фонетична ритміка, яка спрямована на повноцінне формування мовленнєвої функції, як невід’ємної частини психічного розвитку дитини, під час якого відбувається становлення та вдосконалення усіх психічних процесів, в тому числі і мовлення.

Правильне та зрозуміле оточуючим мовлення є обов’язковою умовою для повноцінної комунікації, яка сприяє розширенню уявлень дитини про оточуючий світ, відповідає баченню переміщених на великі відстані батьків, котрі навіть у цей складний воєнний час звертаються за допомогою до фахівців закладу спеціальної освіти на задоволення потреб у корекційно-розвитковій роботі з фонетичної ритміки. Крім того, мова сама по собі виконує регуляторну функцію, яка полягає в тому, що за допомогою словесних інструкцій відбувається керування поведінкою дитини, планується і здійснюється її адекватна участь у різних формах діяльності колективу.

Робота з формування, корекції вимови учнів з порушенням слуху у спеціальній школі проводиться корекційними педагогами – сурдопедагогами.

Одною з основних умов ефективності освітньо-корекційного процесу в спеціальному закладі є створення мовного середовища. Це обумовлено тим, що формування мовної діяльності, розвиток мовних компетенцій, виховання мовної поведінки є одним з найважливіших напрямків корекційно-розвиткової роботи з дітьми з порушеннями слуху, що забезпечує їх ефективну соціальну адаптацію та успішну інтеграцію в суспільство. Невиразне (маловиразне) мовлення перешкоджає встановленню контакту дитини з оточуючими її людьми. З іншого боку, якість навчання вимові обумовлюється організацією всього життя закладу, а саме мовним режимом.

Органічною частиною мовного режиму є фонетичний режим, який передбачає, зокрема, проведення (застосування прийомів) фонетичної ритміки на корекційно-розвиткових заняттях з ритміки.

У дітей, які мають порушення слуху не формуються або часто порушуються кінестетичні відчуття, слухове сприймання. Тому сурдопедагогу потрібно знайти іншу основу для відтворення звуків дитиною. В якості своєрідної основи на зоровий та руховий образи обираються рухові символи звуків, які активно використовуються у вправах з фонетичної ритміки.

Технологія «Фонетична ритміка» – це корекційно-розвиткова система організованої, послідовної роботи з розробленими рівнями, напрямками, методами і прийомами, руховими вправами, у яких рухи різних частин тіла поєднуються з промовлянням мовленнєвого матеріалу - звуків, складів, слів, фраз, речень.

Технологія «Фонетичної ритміки» є складовою у роботі з формування виразної вимови і відіграє суттєву роль як в корекції мовлення дітей, так і в розвитку моторного-просторового праксису.

Технологія «Фонетичної ритміки» спрямована на розвиток трьох рівнів моторно-просторового праксису, які створюють психофізіологічні передумови для формування звукової сторони мовлення.






І рівень

ІІ рівень

ІІІ рівень

Поширює можливість довільної регуляції артикуляційних рухів, оптимізації їх просторової організації для досягнення нормативного звукового ефекту.

Іншими словами – це етап виклику звуку, який передбачає поетапне застосування вправ фонетичної ритміки з метою розвитку міміки, загальної моторики, слухової та зорової уваги, наслідуванню.

Вправи сприяють утворенню звуку, будучи при цьому додатковою зоровою опорою і додатковими руховими кінестезіями, крім зорового артикуляційного позначення звуку.

Забезпечує динамічну організацію артикуляційних операцій.

На етапі автоматизації звуку вправи з фонетичної ритміки розвивають у дітей артикуляційну моторику (мовні і мімічні вправи), покращують чіткість промовляння звуків (звукосполучень).



Практично забезпечує опанування мовними одиницями, що відповідають слову чи групі слів, тим самим забезпечує інтеграцію мовного, мовленнєвого і моторного компонентів у процесі породження усного висловлювання.




В науковій літературі (Е. Данілавічютє, В. Ільяна, В. Кондратенко, І. Марченко, Т. Мельниченко, Г. Ступнікова, В. Тищенко, М. Шеремет та ін.), доведено філогенетичний зв’язок між розвитком рухів і формуванням вимови. Сукупність рухів тіла і мовленнєвих органів сприяє зняттю напруженості і монотонності мовлення, які притаманні дітям з порушеннями слуху.

Розкутість та невимушеність, що з’являються під час виконання дітьми ритмічних рухів тілом, здійснюють позитивний вплив і на рухові властивості органів мовлення.

Основними розвитковими аспектами «Фонетичної ритміки» є:

  • поєднання роботи мовленнєво-рухового та слухового аналізаторів з розвитком загальної моторики;

  • сприяння формуванню у дітей з порушенням слуху природнього мовлення з виразною інтонаційною, ритмічною, дактильною складовою в процесі переходу загальної моторики до мовленнєвно-рухової;

  • розвиток слухо-зоро-просторового сприймання учнів з порушенням слуху і використання його під час формування та корекції мовленнєвих навичок.

Корекційно-розвитковою спрямованістю «Фонетичної ритміки» є:

  • активізація психічної діяльності через розвиток усіх видів уваги;

  • збільшення обсягу пам’яті;

  • розвиток зорового, слухового, просторового, дактильного сприймання;

  • розвиток тактильно-кінестетичних і кістково-м’язових відчуттів власного тіла;

  • формування у дитини вміння використовувати рухові навички у самостійному і колективному виконанні рухів;

  • активний розвиток моторної сфери і координації рухів;

  • нормалізація мовленнєвого дихання і пов’язаною з ним злитністю мови;

  • формування вміння змінювати силу і висоту голосу, із збереженням нормального темпу без грубих відхилень від норми;

  • правильне відтворення звуків і їх поєднань ізольовано, в складах і словосполученнях, словах, фразах:

  • відтворення мовленнєвого матеріалу в заданому темпі;

  • сприймання, розрізнення та відтворення різних ритмів;

  • вміння виражати свої емоції різноманітними інтонаційними засобами.

Напрямками «Фонетичної ритміки» є робота над:

  • звуками і їх словосполученнями;

  • ритмом;

  • темпом;

  • мовним диханням;

  • злитністю;

  • голосом;

  • інтонацією.

Кожні складові надзвичайно важливі в роботі над усним мовленням та тісно пов’язані між собою. Адже злитна вимова у слові та слів у реченні є важливим розділом роботи над формуванням вимови. Робота над злитністю тісно пов’язана з роботою над нормалізацією мовленнєвого дихання та вмінням контролювати свій голос, керувати ним. Вправи на розвиток мовленнєвого дихання сприяють формуванню правильного дихання, його подовженості та сили. З вимови на довгому, тривалому видиху голосних та приголосних звуків, починається робота над голосом, здійснюється водночас і робота над елементами слів, що й буде передумовою формування виразної вимови звуків.

Для забезпечення ефективності системно-послідовної роботи на корекційно-розвиткових заняттях з фонетичної ритміки варто використовувати комплекс різноманітних вправ. Рухи, відібрані для вправ з фонетичної ритміки попередньо не розучуються, повторюються учнем синхронно з педагогом декілька разів (2-5 кожен). Інструкції, які надає педагог під час виконання вправ і весь мовленнєвий матеріал пропонуються учням слухо-зорово. Мовленнєвий матеріал знайомий дітям жестовою мовою і доступний у лексичному відношенні.

Якісна організація роботи з відпрацювання інноваційної технології «Фонетична ритміка» неможлива без врахування вимог до фахівця, котрий має бути взірцем для наслідування щодо:

  • ритмічно і красиво рухатися;

  • вміти поєднувати систему рухів в різному темпі з вимовою;

  • визначати та вміти виправляти характер рухів учнів;

  • прагнути до максимальної природності і розкутості рухів як своїх особистих, так і учнів;

  • чути недоліки у вимові учнів і вміти їх виправляти;

  • користуватися голосом нормальної висоти і сили як під час інструкцій, так і при передачі мовленнєвого матеріалу.

В усіх випадках усне мовлення вчителя має бути зразком для наслідування, фонетично правильно оформленою, емоційно забарвленою, виразною.

Таким чином, використання інструментарію інноваційної технології «Фонетичної ритміки» в системі корекційно-розвиткової роботи з дітьми, які мають порушення слуху і мовлення, надає великі можливості для їхнього мовленнєвого розвитку. Діти засвоюють нові артикулеми і дактилеми, розвивають просодичні компоненти (силу і висоту голосу), вчаться сприймати і відтворювати звуки, склади, слова, фрази, речення.

Простота та доступність вправ інноваційної технології «Фонетична ритміка» зумовлює планування та проведення її як ситеми, так і окремих прийомів, методів, напрямів у комплексній корекційно-розвитковій роботі з дітьми з порушеннями слуху і мовлення.

Авторка висловлює щиру подяку колегам спеціальної школи «Сузір’я», котрі взяли участь у фотографуванні та відображенні запропонованих вправ: Спіциній О.В., вчительці з розвитку слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови; Безрукаві О.О. – педагогу-організатору, Дерлюк О.А. – вчителю лікувальної фізкультури, Чугуйко К.О. – вчительці початкових класів, Д’якову С.В. – вчителю початкових класів, Дерлюк А.С. – соціальному педагогу.
















РОЗДІЛ І. РОБОТА

НАД ЗВУКАМИ І ЇХ

СПОЛУЧЕННЯМИ

зображення_viber_2022-12-27_17-13-41-054.jpg

  • голосні звуки

  • йотовані голосні

  • приголосні – проривні (зімкнені), проривні (зімкнені) дзвінкі, щілинні (фрикативні) глухі, щілинні (фрикативні) дзвінкі, африкати, сонорні

  • вправи на закріплення голосних звуків


Picture 1

1.1.Загальні поради організації слухової діяльності вчителя при здійсненні фонетичних вправ

Рухи дітей, які супроводжують вимову звуків і складів, характеризуються трьома основними елементами:

  • напруженістю;

  • інтенсивністю;

  • тривалістю.

При вимові різних звуків м’язи, які безпосередньо задіяні, напружуються і розслабляються по-різному.

При описі вправ терміни напруги:

  • напружено;

  • злегка напружено;

  • не напружено.

При описі інтенсивності використовуються терміни:

  • сильно;

  • слабко.

При описі швидкості виконання використовують значення:

  • тривало;

  • коротко;

  • подовжено.

Слід навчати дітей свідомо регулювати рухи під час виконання вправ фонетичної ритміки.

Всі фонетичні вправи, які супроводжуються промовлянням голосних та приголосних звуків, починаються з двох основних вихідних положень (в.п.)


IMG_20221222_144321.jpg

  1. Стоячи, ноги вкупі, руки зігнуті на рівні грудей. З цього положення починаються майже всі звуки, окрім звуків [i], [к], [л], [р].

  2. Стоячи, докупи, руки зігнуті в ліктях і підняті до рівня плечей. Лікті розведені в сторони. З цього вихідного положення починаються рухи для звуків [i], [к], [л].


IMG_20221222_143939.jpg

  1. Стоячи, вкупі, руки витягнуті перед собою на рівні грудей.

Це вихідне положення для звука [р].


IMG_20221222_144920.jpg


1.2. ГОЛОСНІ ЗВУКИ

[а]

В.п. 1.

Вдих, розведення рук вверх – в сторони при одночасному промовлянні а_____ (подовжено).

Рух за напруженістю – ненапружений, за інтенсивністю – слабкий, за швидкістю – подовжений.


Picture 2 Picture 4


[о]

В.п. 1.

Вдих, розведення рук в сторони з натиском при одночасному промовлянні звуку [о] [о_____]

Рух трохи напружений, слабкий, подовжений.



Picture 4 Picture 3

[у]

В.п.1.

Вдих, тиснутим рухом витягнути руки вперед при одночасному промовлянні звуку [у] [у______].


Рух напружений, слабкий, подовжений.

Picture 2 Picture 6

[і]

В.п.1.

Вдих, руки вверх при одночасному промовлянні звуку [і] [і_______].

Рух напружений, слабкий, подовжений.






Picture 8


[е]

В.п. 1.

Руки вперед, в сторони при одночасному промовлянні звуку [е] [е_______].

Рух напружений, слабкий, подовжений.


Picture 2 Picture 9

[и]


В.п. 1.

Вказівним рухом різко викинути праву, а потім ліву руку вперед, в сторону при одночасному промовлянні складу ти.

Рух напружений, сильний, короткий.




Picture 10 Picture 11


1.3. Йотовані голосні

Промовляння йотованих голосних потрібно починати з повторення поєднань голосних іа, іе, іо, іу.


[я]

В.п. 1.

Помахом правої руки вказати на себе при одночасному промовлянні звуків йа

Рух напружений, слабкий, подовжений.










Picture 2 Picture 3

[є]

В.п. 2.

Пальці рук знаходяться на рівні рота.

Невеликим рухом рук розкрити долоні від рота вперед, в сторони при одночасному промовлянні звуків йе.

Рух ненапружений, слабкий, подовжений.














[Ї]

В.п. 2.

Пальці рук знаходяться на рівні рота.

Відвести долоні в сторони (невеличким рухом), потім повернути їх в попереднє положення, окресливши невеличке півколо, при одночасному промовлянні звуків йі.

Рух злегка напружений, слабкий, подовжений.















Picture 5


Picture 6


Picture 9


Picture 7

1.4. ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ

1.4.1. Проривні (зімкнені) глухі

[п]


В.п. 1.

Різкі рухи (як удари) в сторони то правою, то лівою рукою, затиснутими в кулак, при одночасному промовлянні складів па, по.

Рух напружений, сильний, короткий.




[т]

В.п. 1.

Різкі рухи (як удари) то правою, то лівою рукою, затиснутими в кулак, вниз при одночасному промовлянні складів та, та.

Рух напружений, сильний, короткий.



[к]

В.п. 2.

Рікзим сильним рухом тиснути до тулуба одночасно правий та лівий лікті, промовляючи при цьому склади ка, ка.

Рух напружений, сильний, короткий.







1.4.2. Проривні (зімкнені) дзвінкі

[б], [д]

Перший варіант

В.п. 1.

Нахилитися вперед вниз, руки опустити вниз, розслабити всі м’язи тіла і одночасно промовити склади ба і да.

Рух ненапружений, слабкий, подовжений.






Другий варіант

Сісти на підлогу, руки у в.п. 1., нахилитися до ніг, розслабити м’язи, при одночасному промовлянні складів ба, да.








Picture 10 Picture 13 Picture 14 Picture 15

[г]

В.п. 1.

Закинути голову назад з одночасним промовлянням складу га.

Рух злегка напружений, слабкий, короткий.







Picture 16 Picture 17



1.4.3. Щілинні (фрикативні) глухі

[с]

В.п. 1.

Підняти пальці рук до рота і швидко опустити їх вниз плавно, злегка натискуючи і одночасно промовляючи звук [с] [с______].

Рух злегка напружений, слабкий, довгий.



[ш]

В.п.1.

Підняти руки вгору і плавно покачати ними вправо – вліво, злегка нахиляючи тулуб то в одну сторону, то в іншу промовляючи звук [ш] [ ш________]

Рух злегка напружений, слабкий.


[ф]

В.п. 1.

Підняти до рота руки, затиснуті в кулаки, злегка витягнувши при цьому руки вперед, одночасно промовляючи звук [ф] [ф___________].

Рух напружений, сильний, подовжений.


[х]

В.п. 1.

Покласти руки на область діафрагми, злегка нахилити корпус вперед, одночасно промовляти склади х__а, х__а.

Рух напружений, сильний, подовжений.






1.4.4. Щілинні (фрикативні) дзвінкі

[з]

В.п. 1.

Описати в повітрі кистями рук невеликі кола і повернути рук в вихідне положення під час промовляння звуку [з] [з________].

Рух напружений, сильний, подовжений.



Picture 33 Picture 34

[ж]

Описати у повітрі зигзагоподібні рухи вперед з одночасним промовлянням звуку [ж] [з____].

Рухи напружені, сильні, подовжені.








Picture 2 Picture 3



1.4.5. Зімкнено-щілинні (африкати)

[ц]

В.п. 1.

Підняти до рота пальці рук, стиснуті в щіпку, різко , тулуб злегка нахилити вперед при одночасному промовлянні звуків тс, підкреслюючи фрикативний елемент [с____].

Рух напружений, сильний, короткий.




Picture 7 Picture 8




Picture 9

[ч]

В.п.1.

Провертати почергово кисті то правою, то лівою рукою від (швидко і різко знизу вверх) при одночасному промовлянні звуку [ч].

Рух напружений, сильний, короткий.






Picture 10 Picture 11


1.4.6. Зімкнено-носові (сонорні)

[м]

В.п. 1.

Підняти пальці рук до носа, розвести руки вперед вбік м’яким, плавним рухом при одночасному промовлянні звуку [м] [м______].

Рух злегка напружений, слабкий, довготривалий.




[н]

В.п.1.

Підняти пальці рук до носа, розвести руки в сторони помірно різким рухом при одночасному промовлянні звуку

[н] [н______].

Рух злегка напружений, слабкий.



[л]

В.п. 2.

Обертати руками перед грудьми з одночасним промовлянням складів ла, ла, ла.

Рух злегка напружений, слабкий, короткий.






[в]

В.п. 1.

Підняти до рота пальці рук, потім почергово відводити плавним рухом то праву, то ліву руку при одночасному промовлянні звуку

[в] [в______].


Рух злегка напружений, слабкий, подовжений.









[р]

В.п. 3.

Дрібними, короткими, швидкими рухами рук та ніг, імітуючи вібрацію при одночасному промовлянні звуку

[р] [р____, р____, р____].


Рух напружений, сильний, тривалий.


Picture 18 Picture 20

Розділ ІІ. Систематизація і автоматизація звуків

2.1. Вправи на закріплення

голосних звуків у русі

Всі вправи виконуються синхронно з педагогом.

І.






Руки на поясі.

Стрибок вверх з одночасним розведенням рук вверх в сторони з промовлянням складу па.








2.

Руки на поясі.

Стрибок вверх з одночасним розведенням рук вверх в сторони і ніг в сторони з промовлянням складу па.







3.

Руки опущені вниз, ноги на ширині плечей.

Підняти руки вверх в сторони, сказати па.














4.

Руки опущені вниз, ноги на ширині пліч.

Різкий нахил тулуба вниз, руки опустити , сказати пу.










5.







Руки опущені, ноги на ширині плечей.

Корпус злегка нахилити вправо (вліво), руку піднести збоку до рота і промовити о___ о___.












6.

Руки на поясі.

Різкий стрибок вверх з одночасним викидом рук вверх і промовлянням складу пі.












7.

Руки опущені вниз.

Крок вперед лівою ногою, руки розвести в сторони, сказати па.








8.

Встати на ліву ногу, а правою ногою зробити мах вперед, руки простягнути до піднятої ноги і сказати пу.












9.






Руки на поясі, ноги на ширині пліч.

Піднімати почергово то праве, то ліве плече, супроводжуючи кожне піднімання промовлянням складу пі пі пі.



















10.

Руки зігнуті на рівні грудей.

Зробити крок вперед , з напруженням викинути руки, стиснуті в кулаки, вверх в сторони, сказати та.








11.

Руки зігнуті на рівні грудей.

Зробити крок назад, з напруженням вдарити кулаками в сторони , сказати то.






12.

Руки зігнуті на рівні грудей.

Зробити крок назад, з напруженням вдарити кулаками вперед перед собою і сказати

ту.



Вправи 10, 11, 12 чергувати.





13.






Руки на поясі.

Поворот тулуба направо, потім вліво.

Під час кожного повороту промовляти: по по.












14.

Руки на поясі.

Стрибок на місці на двох ногах, сказати оп;

Стрибок ліворуч - оп,

стрибок праворуч - оп.











15.

Руки на поясі, ноги на ширині плечей.

Промовляти :

а – у

а – у

а – у

о- о- о

Рухи виконувати відповідно до кожного звуку.






16.

Руки опущені вниз.

Рухи виконуються з плавним, послідовним переходом:

  • крок лівою ногою вперед, встати на ліву ногу, праву ногу відвести в сторону, одночасно викинути руки вверх в сторони, сказати

па;

  • крок правою ногою вперед, встати на праву ногу, ліву ногу відвести в сторону,

по;

  • одночасно викинути руки вверх в сторони, сказати пу;

  • потім одразу сісти навпочепки , згрупуватися, охопивши руками коліна, сказати пі.








17.

Руки на поясі:

  • стрибок вверх з одночасним розведенням рук і ніг в сторони, сказати па;

  • повернутися у вихідне положення (руки на поясі), одразу різко стрибнути вверх, витягнувши руки, сказати пі;

  • повернутися у вихідне положення (руки на поясі), зробити випад на праву ногу направо, потім ліву ногу і при цьому підносити то праву, то ліву руку до рота (напівгучномовцем), сказати по по;

  • повернутися у вихідне положення (руки на поясі), стрибок вверх в сторони, сказати: [а] і потім з цього положення одразу встати навпочепки , охопивши руками коліна, сказати: [у].


















18.

Руки опущені вниз:

  • крок вперед лівою ногою, руки розвести в сторони, сказати: па. Встати на ліву ногу, правою ногою зробити викид вперед, руки простягнути до піднятої витягнутої ноги і сказати: пу (виконувати вправу, рухаючись по колу).

  • сісти на килимок, ноги витягнути, нахили тулуба вперед до ніг, руками торкнутися ніг і сказати: [у____]. Потім різко випрямити тулуб, руки розвести вверх в сторони і сказати: па.

  • нахилитися вправо, руки через сторони теж нахилити вправо, сказати: [о____] і потім різко випрямити тулуб, руки розвести вверх в сторони, сказати па.

Повторити вправу з

нахилами вліво.



















19.

Сидячи на стільчику (чи килимку) промовляти склади, виконуючи на кожен склад вказівний рух пальцем від себе: праворуч – ліворуч.

па-по, па-пу, па-пі, па-пе

та-то, та-ту, та-ті, та-те

ма-мо, ма-му, ма-мі, ма-ме

ла-ло, ла-лу, ла-лі, ла-ле

ша-шо, ша-шу

са-со, са-су, са-сі










ІІІ. РОБОТА

НАД МОВЛЕННЄВИМ

ДИХАННЯМ

ТА ЗЛИТНІСТЮ

ВИМОВИ

Picture 1

  • складові вправи

  • слова і короткі фрази

  • речення

  • питальні речення

  • логічний наголос в реченнях Picture 1

  • тексти та вірші



    1. Загальні поради щодо організації роботи над мовленнєвим диханням

Основою повноцінного мовленнєвого розвитку дитини є мовленнєве дихання.

Під поняттям «мовленнєве дихання» мають на увазі короткий вдих і тривалий, плавний видих, необхідний для того, щоб мати можливість вільно говорити фразами в процесі висловлювання.

Роботу з формування правильного мовленнєвого дихання у дітей, які мають порушення слуху, слід проводити шляхом вироблення в них уміння виконувати різні види вдихів і видихів, а також їх комбінацій. Наприклад:

  • глибокий вдих і видих через ніс, потім через рот;

  • чергувати вдих носом і видих ротом;

  • вдих і видих через одну ніздрю.

Коли глибокий вдих і видих вже засвоєні, можна переходити до вироблення у дитини вміння здійснювати короткий легкий вдих і тривалий плавний видих.

Вправи з фонетичної ритміки на розвиток дихання спрямовані саме на відпрацьовування тривалого видиху, що призводить до нормалізації мовленнєвого дихання і пов’язану з ним злитність мовлення.

Пропонуються наступні корекційні вправи з цього напрямку роботи:

Вправи, спрямовані на координацію ротового і носового дихання

Вправи проводяться без мови, поєднуються з:

  • рухами рук: вверх-вниз, вверх-в сторони, вверх-на пояс;

  • тулуба: повороти вправо-вліво, нахили в сторони, вперед;

голови: нахили до плечей, на груди, колові оберти.



Фонаційні вправи (мовленнєве дихання)

Вдих через ніс, повільний видих з одночасним промовлянням

[ф_____]

[с_____]

[ш_____]

[ф_____] [с_____]

[с_____] [ш_____]

[ш_____] [с_____]







Поступово в ці вправи додається мовленнєвий матеріал, що промовляється під час видиху:


Shape1

Склади та їх сполучення з різними голосними





Shape2



Shape3

Слова





Shape6 Shape5 Shape4

Словосполучення














Shape7

Речення









Рухи при промовлянні мовленнєвого матеріалу повинні бути злитими, які плавно переходять від одного до іншого, що сприяє утворенню тривалого видиху.

Під час виконання складових вправ дублюються рухи для голосних звуків.







    1. Вправи на закріплення матеріалу

Знак пі відповідає короткому промовлянню голосного.


па па___, па по__, по пу___, піпі____, пе пі,

пе____пі, па по пу, па____по____пу____


1.

Сісти «по-турецьки», руки зігнуті на рівні грудей, пальці зімкнені в кулаки.

Різкий удар кулаками перед собою:

па (по, пу, пі);

плавне розведення рук в сторони па___ (по___, пу___, пі___).

Промовляння складів «па» і «па__» (коротке і тривале) виконується на одному подиху.


2.

Різкі удари кулаками перед собою: спочатку правою рукою на рівні грудей пе, потім лівою пі;

покласти долоні на живіт: па___по____пу___.



па по пу пі пе


3.

Руки опущені. Через сторони вверх (рух на звук «А».

Рух поступальний – кисті рук здригаються при підніманні на кожен склад:

па-па-па….;

руки через сторони вниз: па______.


4.

Руки зігнуті на рівні грудей.

Глибокий вдих, розвести руки вверх і в сторони, на видиху плавно сказати па____па, склад па промовити коротко, зробивши при цьому різкий удар кулаками зверху.


5.

Плавно розвести руки в сторони по____, в кінці руху різкий удар кулаками в сторони: по (сказати коротко).


6.

Плавно, злегка натискуючи, висунути руки вперед: пу____, в кінці руху різко вдарити кулаками зверху: пі.


Повторювати з різними голосними звуками.






та то ту ті те


7.

Глибокий вдих.

На одному видиху:

тата____татата тато____тотото

туту____тутуту тіті_____тітіті тете____тетете


8.

Під час промовляння складів рухи аналогічні рухам голосних.


та______та ту______ту

то______то ті______ті

те________тІ


9.

Руки зігнуті на рівні грудей, пальці затиснуті в кулаки.

Різкий удар обома руками перед собою на рівні грудей: та (сказати коротко); потім розкрити руки вверх в сторони на звук [а]: та____ (сказати протяжно); опустити руки через сторони вниз, швидко сказати: татата…

Аналогічно виконуються вправи з голосними [а], [і], [е] і рухи відповідають рухам на конкретний голосний звук.


10.

Руки опущені вниз.

Через сторони руки підняти вверх (як на звук [а]), промовити

татататататата на одному видиху, опустити руки через сторони вниз на цьому ж видиху: та______.

Аналогічно виконуються вправи з голосними [а],[у],[і].



ва во ву ве ві


11.

Руки зігнуті на рівні грудей, пальці стиснуті в кулаки. Різкі удари правою рукою в сторону, потім лівою рукою: тата;

зігнути руки, піднести долоні до рота, з натиском виконати рух правою, потім лівою рукою: ва__ва__

на одному видиху.


12.

Різкі удари правою, потім лівою рукою вверх над головою: тіті;

Потім виконати рух на звук [в]: ві___ві____.


13.

Різкі удари правою, потім лівою руками в сторони, потім рух з тиском правою і лівою рукою і злитно на одному видиху:

тото во____во____.



ша шо шу ше ші


14.

Руки вверх в сторони: ша;

нахил вправо

(з піднятими руками): шошошо.

Повторити рух, нахил вліво: ша шошошо.

Повторити рух, нахил вперед, руки опустити вниз: ша шушушу.

Вправу виконувати з усіма голосними.



су си та то


15.

Сісти «по-турецьки».

Руки зігнуті на рівні грудей. Промовляння складів злитне, на одному видиху:

  • долоні вверх до рота, натискуючи витягнути руки вперед, потім різко підняти вверх в сторони, вдарити кулаками:

с___у___та татата;

  • долоні вверх до рота, натискуючи витягнути руки вперед, потім різко підняти вверх в сторони, вдарити кулаками в сторони:

с___у___та татата;

  • долоні рук до рота, плавно відвести їх від рота і витягнути руки вверх над головою, різко вдарити кулаками:

с___и___та татата;

повторити вправу для складу с__и__, потім різко вдарити кулаками в сторони.



ма мо му мі


16.

Руки зігнуті на рівні грудей:


  • різко викинути праву руку вверх в сторону: ма. Плавно витягувати ліву руку до положення правої: м__а___; потім опустити руки на пояс, швидко тупаючи ногами: мамама… Весь ряд складів мам__а__мамама…. говорити на одному видиху;



  • різкий нахил з піднятою вверх рукою вправо: мо; плавний нахил з двома піднятими руками в іншу сторону: м___о___; опустити руки на пояс, швидко тупаючи ногами: мумумуму…

  • різко викинути праву руку вверх: ми; плавно витягнути ліву руку до положення правої: м___и___; опустити руки на пояс, швидко тупаючи ногами: мимими….



са со су сі та ту то ті

17.

Руки зігнуті на рівні грудей:

  • долоні підняти до рта (рух на звук [с]), плавно розвести вверх в сторони (рух на звук [а]), повторити два рази, потім повторити двічі рухи на звук [с] і [у], потім різко викидати кулаки вверх в сторони: тата, так само різко вперед: туту. Весь ряд складів виконувати на одному видиху;

  • долоні підняти до рота, плавно розвести руки в сторони: с___о___, повторити два рази; повторити два рази рухи так, як на звуки с і у; потім різкі удари кулаками в сторони (удар-склад): тото; удари кулаками вперед: туту.

  • рухи як на звуки с і о, с і и повторити два рази, різкі удари кулаками в сторони: тото, вверх: тіті.




па по пу пі пе

18.

Руки зігнуті на рівні грудей:

плавним рухом розвести руки вверх в сторони: па___; одразу плавним рухом розвести руки в сторони: по___: рух рук вперед: пу___: витягнути руки вверх над голово: пі___; з цього положення руки плавно розвести вперед в сторони: пе___.

Весь ряд складів промовляється на одному видиху.

вправа ускладняється – на кожен рух, описаний вище, коли промовляються склади - кожен склад спочатку промовляється двічі, потім – тричі на одному видиху.




















    1. Орієнтовні слова, короткі фрази, речення

Перехід від складових вправ до злитого промовляння слів і коротких речень відбувається на наступному мовленнєвому матеріалі.

Кожна вправа починається з положення:

ліва рука в області діафрагми, права – на рівні грудей. Кожен ряд слів промовляється на одному видиху і супроводжується диригуванням (рух руки в такт промовлянню).

Рахунок від 1 до 10


1,2,3.

1.2.3.4.

1.2.3.4.5.

1.2.3.4.5.6 (до 10)




Дні тижня

Понеділок.

Понеділок, вівторок.

Понеділок, вівторок, середа.

Понеділок, вівторок, середа, четвер (до неділі).



Назви місяців



12 місяців.

У році 12 місяців.

Січень, лютий.

Січень, лютий, березень…..


Пори року

Чотири пори року.

У році чотири пори року.

У році чотири пори року:

зима, весна, літо, осінь.


Хлопчики


Один хлопчик.

Один хлопчик, два хлопчики.

Один хлопчик, два хлопчики, три хлопчики

( до 5 хлопчиків)

Сонце

Сонце.

Сонце світить. Сонце світить яскраво.

Сонце світить дуже яскраво.




Питальні речення


(відповіді на питання промовляються на одному видиху, дихання контролюється дітьми)


  • Який сьогодні день тижня? Сьогодні…

  • Який завтра день тижня? Завтра….

  • Який день тижня був вчора? Вчора …

  • Який перший місяць зими? Перший місяць….

  • Який другий місяць зими? Другий місяць …

  • Як називається твоя країна? Моя країна….

  • Як називається твоє місто? Моє місто називається…

  • Як твоє ім’я? Моє ім’я…..

  • Як звати твою маму (твого тата, сестричку, братика, бабусю, дідуся)?

Мою (мого)……звати……

  • Яка сьогодні погода? Сьогодні……

  • Яка зараз пора року? Зараз….

  • Яке число після 9? Після дев’яти ……

  • Якого кольору у тебе волосся? У мене волосся….

  • Як звати твою вчительку? Мою вчительку звати….


3.4. Вірші та тексти

1.





























«ЗИМА»

В.п. – руки зігнуті в ліктях.

Обидві руки розводимо від грудей в сторони.



Picture 2

Плавний рух руками зверху до низу.





Уповільнений плавний рух руками

зверху донизу.


  • Прийшла зима.










  • Падає сніг.











  • Тихо падає сніг.

  • Тихо падає білий сніг.


2.

«ВІТЕР»


Плавно махати долонями на обличчя.

Руки підняти вгору і плавно рухати вліво – вправо.


Руки плавно опустити донизу.



Руки плавно підняти вверх.



  • Виє вітер нам в лице




- Захиталось деревце


- Вітерець тихіше


Shape8


  • Деревце все вище

3.













































4.













































4.













































5.













































6.













































7.
















































































8.












































9.
























































































10.















«МИ ЙДЕМО»













































«БОЛЯЧЕ».

Руки до голови, похитування головою.








Руки на груди, похитування тулубом.








Права рука вперед.











Ліва рука вперед.











«БОЛЯЧЕ»


Руки на груди, похитування тулубом.









Обидві руки різко вперед.












Руки до голови, похитування головою.



















«ГУСИ»

Права рука в сторону

Ліва рука в сторону.

Обидві руки в сторони (рухи змінюються на кожне слово)

















Права рука в сторону




Ліва рука в сторону.





Помахи руками, неначе крилами.














«ПИРІГ»

Кроки на місці, помахи руками











Руки в боки, напівприсяд












Оплеск













Кроки на місці






«В ЛІС»

Права рука на груди,

















прямо





Ліва рука на груди,












прямо













Права рука на груди,










Права рука вперед










Ліва рука вперед


Ліва рука вниз.


Вправу можна виконувати з поступовим пришвидшенням темпу.



«Я ТУТ, ТИ ТАМ»

Права рука на груди











Ліва рука вперед.


















Права рука вперед.









Ліва рука на грудях.






«БАБУСЯ»

Права рука вперед, долоня повернута вверх.










Обидві руки в сторони долонями вверх.







Рух двох пальців правої та лівої руки від очей вперед










Права рука вперед, долоня повернута вверх.









Обидві руки в сторони долонями вверх, нахил тулуба вперед.







Права рука до вуха.







Права рука вперед, долоня повернута вверх.









Руки широко в сторони.






Обидві долоні обіймають руки.







«КИЦЯ»

Долонями погладжуємо щічки (імітуємо вмивання).











Права рука торкається лоба, повороти тулуба вліво-вправо.








Руки опущені вниз, плавні рухи вліво-вправо.










Вказівний палець правої руки до щоки, похитування головою.








  • Ми йдемо: та та та


*


  • Ми співаємо: ля ля ля.



  • Ми їдемо: ту ту ту__


  • Ми кричимо: ау___ ау___


  • Айайай!




  • Ойойой!




  • Саша впав!




  • Ксеня впала!




  • Ойойой!




  • Боляче!



  • Айайай!










  • Гуси! - Гуси!



  • Ви куди?


  • Ми туди. – Там вода



  • Гуси, гуси!

  • Га –га-га.



  • Ми йшли, йшли, йшли


  • Сіли - Поїли


  • І далі пішли




- Я в ліс



піду





  • Ти в ліс


підеш




- Я гриб




знайду



  • Ти гриб


знайдеш










.



  • Я тут.



  • Ти там.



  • Я тут.




  • Бабусю!


  • Чому в тебе такі великі очі?

  • Щоб краще бачити тебе.


- Бабусю!


- Чому в тебе такі великі

вуха?



  • Щоб краще чути тебе.



- Бабусю!



  • Чому в тебе такі великі руки?



- Щоб краще обійняти тебе.







  • Сіра киця вмилася.







  • У вікно дивилася.




  • Хвостиком виляла


- Кошенят чекала








IV. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ

НАД ГОЛОСОМ

Picture 2

- вправи на зміну висоти голоса

- вправи на зміну сили голосу

- вправи на зміну темпу голосу

- вправи на чергування низької, середньої і

високої теситури



Picture 2

Голос у дітей, що мають порушення слуху, є різним щодо своєї висоти, сили і тембру. Головна завдання корекційного педагога навчити дитину правильно користуватися своїм голосовим апаратом. Робота з формування і корекції голосу передбачає створення уміння користуватися голосом нормальної висоти, не кричати, не підвищувати голос до фальцету, корегувати прояви відкритої гнусавості. Вправи на розвиток сили голосу спрямовані на зміну голосу від тихого до середнього, від середнього до голосного і навпаки. Велике значення під час роботи над голосом мають навички змінювати силу голосу для інтонації. Підготовчі голосові вправи з фонетичної ритміки повинні виконуватися в ігровій формі, бути пов’язаними з виразною мімікою обличчя і різноманітними рухами частин тіла і виконуються за наслідуванням.











4.1. Вправи на зміну висоти голосу



1. Підняти руки до рівня лоба, лікті розвести в сторони.

Одночасно з рухом промовити склад ма___ у високій теситурі.

Розрізняють високу, середню та низьку теситуру відповідно до можливостей

високих, середніх та низьких голосів.











2. З попереднього положення опустити кисті рук до рівня підборіддя:

мо___ в середній теситурі.









3. Опустити кисті рук до рівня грудей: му___ в низькій теситурі.












4. Промовляння складів різним за висотою голосом:

ма____му____.




5. Чергування високої та середньої теситури: ма____мо____.










6. Підняти руки до рівня лобу і опускати їх поступово (як по сходах), проспівуючи склади:





Аналогічно чергуються усі три теситури





ма___ мо___му___


па___ по____пу___


7. «Б’є годинник»









8. «Дінь-дан-дон»

Руки опущені.

Легкі помахи руками вліво-вправо:

  • Б’є годинник, б’є годинник


Picture 3

Підняти руки до рівня лоба і промовити наспівуючи, голосом середньої теситури:

  • дінь


Picture 4


Опустити руки до рівня підборіддя і наспівши, голосом середньої теситури:

  • дан


Picture 5
















9. «Кульки»

Picture 1





10. «Від низького до високого і навпаки»


Вправи виконуються на одному подиху, співуче



Опустити руки до рівня грудей, наспівати голосом низької теситури:

  • дон


Picture 6

Рухи аналогічні рухам попередньої вправи


  • Кульки висять, хитаються, дзвенять

  • Повтори їх дзвін:

  • Дон (голос низької теситури)

  • Дан (голос середньої теситури)

  • Дінь (голос високої теситури)







А А А А А А А А А

А А А А А А А А А А


О О О О О О О О О

О О О О О О О О О



У У У У У У У У У

У У У У У У У У У






4.2. Вправи на зміну сили голосу



1.

Руки зігнуті на рівні талії, пальці затиснуті в кулаки.










Руки в сторони, потім – вверх.








Сила голосу збільшується на голосних звуках по мірі піднімання рук.





Picture 8


Picture 11 Picture 10

па___а____а

по ___о___о

пу___ у___у

2.
















3.















4.














5.
















6.


























6.



















7.















8.

















9.












Руки опущені вниз.

Рухи нагадують помахи крилами, але різко: руки вверх в сторони: ПА, руки вниз: па.









Руки зігнуті на рівні грудей.

Хвилеподібні рухи руками. Верхнє положення рук відповідає відтворенню голосного звука голосно, нижнє – тихому.





Підняти руки вверх, одночасно змінюючи силу голосу від тихого звучання до голосного.

Потім присісти, одночасно зменшуючи силу голосу.





Руки зігнуті на рівні грудей.









Різко викинути руки в сторони вверх.




Злегка стряхнути кулаками двічі на рівні талії.









Знову різко руки вверх в сторони.


Удари кулачками в сторону.


Склади промовляються голосом звичайної сили.






Руки опущені вниз.



Палець правої руки піднести до рота : тихо.








Швидко підняти руки вгору в сторони: ГОЛОСНО.


Крок правою ногою – тихо.






Крок лівою ногою – ГОЛОСНО.






«Тиша – дощ»


Голос змінюється в залежності від змісту.













«Грім»


Голос змінюється в залежності від змісту.









Picture 1 Picture 2




Picture 3 Picture 4 па__А__А__А__а__А__А__


Picture 1 Picture 2

па__а__а__а па__а__а__


Picture 3 Picture 1



па____



Picture 2 па па


Picture 3

па по


Picture 5 Picture 6



Picture 9 Picture 8



Була тиша, тиша, тиша.

Раптом гуркотом грому змінилася вона!

І ось вже дощик тихесенько.

Закрапав, закрапав, закрапав по даху! Вже сильно барабанить!





Shape9

Грім гуркотить!

Бух! Тарах!

Немов гори рушить!

Тиша з переляку – ах,

Затикає вуха.


V. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ

НАД ТЕМПОМ УСНОГО МОВЛЕННЯ


  • складові вправи

  • складові скоромовки

  • лічилки

  • вірші


Характерною особливістю мовлення дітей з порушеннями слуху та порушеннями мовлення є монотонний уповільнений темп.

Корекція темпу вимови у таких діток має важливе значення для здійснення комунікативної функції мови. Під час корекції темпо-ритмічної сторони мовлення засобами фонетичної ритміки формуються важливі вміння та навички, а саме:

  • виконання рухів у заданому темпі;

  • чергування рухів зі зміною темпу;

  • поєднання рухів з промовлянням у різному темпі;

  • промовляння мовленнєвого матеріалу без рухів у заданому темпі.

5.1. Складові вправи


Склади



Темп

та та

та-та-та

та, та, та, та, та

татататататата


уповільнений

середній

швидкий

дуже швидкий

па па

та та

папа папа

тата тата


па - па

та - та

папа - папа

тата - тата


па, па

та, та

папа папа

тата, тата


уповільнений





середній





швидкий





па____па____

папапа

пу___ пу___

пупупу

пе___пе___

пепепе

повільний

швидкий

повільний

швидкий

повільний

швидкий

па па па па (склад – крок вперед)

папапапа (біг назад)

по по по по (склад – крок вперед)

попопопо (біг назад)

пу пу пу пу (склад – крок вперед)

пупупупу (біг назад



повільний


швидкий


повільний


швидкий


повільний


швидкий




5.2. Складові скоромовки



Shape10

ПА ТА МА НА КА МА ТА МУ

СУ ТА СИ ТО КА ЛИ ВА ЛА

ТА ВА ТИ ВА ХА ФА МА НА

Промовляння складів починається з уповільненого темпу з переходом на середній, а потім швидкий




Shape12 Shape11

ПА ТА КА ТАКА ТАКА ХА-ХА-ХА

ПА ТО КО ТОКО ТОКО ХО-ХО-ХО

ТА КА ХА ТАКА ТАКА ХОП-ХОП

ТА КО ХО ТАКА ТАКА ХОП-ХОП

Склади промовляються синхронно з диригуванням в такт промовлянню вказівним пальцем вверх-вниз.

Склади «ХОП-ХОП» - стрибки

па та ка

па то ко

та ка ха

та ко хо

та́ка та́ка

ха-ха-ха

та́ко та́ко

хо-хо-хо та́ка та́ка хоп-хоп та́ка та́ка хоп-хоп


5.3. Лічилки


«Баба сіяла горох»


Shape13

Ахи, ахи, ахи –ох!

Баба сіяла горох.

Уродився він густий,

Ми – побігли, ти – постій.



Вправу можна синхронізувати з рухами рук в такт, пристукуванням ногами, поступово переходячи з повільного темпу до швидкого.





«Дули, дмухали вітри»



Shape14

Раз, два, три

Дули, дмухали вітри.

Дули, дмухали щосили

І горіхів натрусили.

Рухи педагог визначає за бажанням, в такт, прискорюючи (уповільнюючи) промовляння слів.



«Пиріг»

Shape15

Ми йшли, йшли, йшли.

І пиріг знайшли.

Сіли, поїли – і далі пішли.



«Тато й мама»

Shape16

Тато тут.

Тато там.

Тато, тато

Тут і там.


Вказівний пальчик на слово «тут» - перед собою, «там» - в сторону, з прискоренням та уповільненням темпу.





Shape17

Мама тут.

Мама там.

Мама, мама тут і там.

Вказівний пальчик на слово «тут» - перед собою, «там» - в сторону, з прискоренням та уповільненням темпу.



«На уроці»

Shape18

На уроці я сиджу, я рахую і пишу.

Я рахую: раз і два, я співаю, вчу слова.







«Зайчик»

Shape19

Раз, два, три, чотири, п’ять!

Вийшов зайчик погулять.

Як нам бути? Що робити?

Треба зайчика зловити.

Будем знову рахувати:

раз, два, три, чотири, п’ять.

«Лісова лічилка»

Shape20

Раз і два! Раз і два!

В нас лічилка лісова.

В лісі дерево дуплисте,

А в дуплі живе сова!


Діти виконують кроки, темп поступово пришвидшується.

5.4. Вірші

«Сніг»

Shape21

Падай, падай, сніг, сніг.

Весели всіх, всіх!

На кожне слово діти виконують помахи руками зверху вниз з поступовим прискоренням.

«Йшли ми після школи»

Shape22

Йшли ми після школи,

Йшли ми просто так,

Прямо і направо, а потім назад.

Прямо і наліво, а потім – кругом.

А потім стрибками, а потім бігом. Діти виконують рухи відповідно змісту, поступово прискорюючи.

Shape23

Потихесеньку веселі завертілись каруселі! (діти йдуть повільно по колу).

Все кругом, кругом, кругом! (прискорюють темп).

А ми дітлахи веселі, все бігом, бігом, бігом! (біг по колу).

Тихше, тихше, не спішіть,

Каруселі зупиніть. (ходьба по колу поступово уповільнюється)

«Каруселі»





«Швидко їхали»

Shape24

Швидко їхали, швидко їхали,

швидко їхали… швидко їхали…

швидко їхали…

Слова вимовляються спочатку поволі, потім темп поступово прискорюється до дуже швидкого з подальшим уповільненням.



«Вибирайте темп»





Діти читають вірш і обирають темп мови, відповідний до змісту.

  • Повзе черепаха.

  • Летить літак.

  • Іде старенька бабуся.

  • Біжить дівчинка.

  • Їдуть велосипедисти.

  • Пливе човен.

  • Кошеня п’є молоко.

  • Їде потяг.



VI. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ

НАД ІНТОНАЦІЄЮ МОВЛЕННЯ



Picture 1 Picture 3

Picture 2

Picture 4

  • логічний наголос

  • інтонація в складах та коротких словах

  • інтонація в словосполученнях, реченнях, коротких текстах, іграх

6.1. Особливості роботи над інтонацією усного мовлення.

Інтонація формується завдяки сукупності одиниць мовлення, а саме мелодики, ритму, темпу, наголосу

Тренування інтонації формує фізичні та мускульні навички, допомагає навчитися сприймати просодеми як знаки, що мають смисл – логічний і граматичний. Звуки, склади, слова можуть вимовлятися з особливою мускульною напругою органів артикуляції, при цьому посилюється інтенсивність звучання. Здібність володіти своїм голосом відпрацьовується в процесі виконання вправ наслідувального характеру.

Для дітей з порушенням слуху характерне порушення інтонаційної сторони мовлення, що виражається у монотонності. Але слід зазначити, що такі діти можуть сприймати інтонацію педагога і наслідувати її.

Процес корекційного навчання дітей, що мають порушення слуху, передбачає вирішення таких завдань:

  • надання уявлень про інтонаційну виразність мовлення та її значення для спілкування;

  • формування умінь свідомо та правильно користуватися усіма компонентами інтонації;

  • формування умінь свідомо та правильно користуватися різними видами інтонації;

  • розрізнення та формування інтонації завершеного та незавершеного речення.

Робота над формуванням інтонаційної сторони мовлення здійснюється за такими напрямками:

Shape28 Shape26 Shape27 Shape25

Інтонація в словосполученнях, коротких, реченнях, іграх

Робота над логічним наголосом





Shape29

Shape30

Інтонація в складах та коротких словах






6.2. Логічний наголос у реченнях

  • КОЛИ буде свято Нового року?

  • Свято Нового року буде ВЗИМКУ.


  • ЯКА погода? - Сьогодні СОНЯЧНО.

  • Яка СЬОГОДНІ погода? - СЬОГОДНІ сонячна погода.

- Сьогодні СОНЯЧНА погода.


  • КОЛИ ти народився? - Я народився ВЕСНОЮ.



  • У тебе є ІГРАШКИ? - У мене Є іграшки.

  • БАГАТО у тебе іграшок? - У мене БАГАТО іграшок.


  • Ти ходиш до ШКОЛИ? - Я ходжу до ШКОЛИ.


  • Ти ХОДИШ до школи? - Я ХОДЖУ до школи.



  • Ти СЛУХНЯНА дівчинка? - Я СЛУХНЯНА дівчинка.


  • Завтра буде СВЯТО? - Завтра буде СВЯТО.


  • Завтра БУДЕ свято? - Завтра БУДЕ свято.


  • ЗАВТРА буде свято? - ЗАВТРА буде свято.



  • Ти ЛЮБИШ цукерки? - Я ЛЮБЛЮ ЦУКЕРКИ.


  • Ти любиш ЦУКЕРКИ? - Я люблю ЦУКЕРКИ.


  • ТИ любиш цукерки? - Я люблю цукерки.



«Там мама»

Промовляється текст з рухами:

Там мама – права рука зігнута на рівні грудей. Вказівним рухом викинути праву руку в сторону з оповідальною інтонацією.

Picture 5 Де мама? –руки на рівні грудей, розведені в сторони. На обличчі запитання, голосом питальної інтонації.

Picture 6 Там мама! – тупнути ногою одночасно з викидом правої руки в сторону, голосом окличної інтонації.

«Ау!»

Ау! Ау! – по черзі долоні правої та лівої руки прикладати до рота.

Інтонація оклична.

Picture 7 Picture 8

Ми в лісі – вказівний жест на всіх, зігнута права рука описує півколо зліва направо. Інтонація розповідна.

Picture 9

Хто в лісі? - виконується рух, що позначає запитання.

Інтонація питальна.

Picture 6 Ми в лісі! – тупнути ногою і виконати рух

Picture 9 Інтонація оклична.

Де ми? – виконати рух запитання із розведеними в сторони руками. Інтонація питальна.

Ми в лісі. – інтонація розповідна.

«Зуби болять»

Руки по черзі прикладаються до лівої та правої щоки.

На обличчі вираз білю:


О___! О___! Ох! Ох! Ой! Ой!


Picture 10 Picture 11

У Богданки зуби болять!

Вказівний жест правої руки на дівчинку, інтонація оклична.


Picture 12 У кого? – жест запитання, інтонація питальна.

Picture 6 У Богданки! (руки вниз опустити)

6.3. Інтонація у складах і коротких словах


1.


Ай!

[а_]

[й__]

Ай!











Ой!

[о__]

[й__]

Ой!











Ей!

[е__]

[и__]

Ей!



інтонація переляку.

рух на звук [а]

рух на звук [и]

ледве відсахнутися назад, відсмикнути руку, як від опіку, на обличчі вираз переляку

Picture 1


інтонація радості

рух на звук [о]

рух на звук [и]

плеснути руками і піднести їх до обличчя, відтворюючи радість


Picture 2

оклична інтонація

рух на звук [е]

рух на звук [и]

помах руками радісно




VIІ. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ

НАД РИТМОМ УСНОГО МОВЛЕННЯ

Picture 2 Picture 16

Picture 3 Picture 2

  • ритми без вираженого наголосу

  • перехід від ритмів без вираженого наголосу до

ритмів з вираженим наголосом

  • односкладові та двоскладові ритми

  • речення





Ритм має велике значення в руховій діяльності людини, коли всі частини тіла виконують свої функції.

Діти з порушенням слуху мають досить багато відхилень у ритмічності рухів.

Для розвитку відчуття ритму, ритмічності рухів обов’язково потрібно виконувати вправи і завдання, які сприяють саморегулюванню і розвитку рухів.

Ритм регулює не лише рухи, а й слово, впливає на темп мови, динаміку мовлення, тим самим контролюючи словесний наголос.

Вправи з фонетичної ритміки сприяють розвитку відчуття ритму з метою застосування його для формування і корекції мови. Ритмічні вправи в поєднанні з мовними вправами розвивають у дітей з порушенням слуху рухову пам’ять, увагу і корегують вимову. Завдяки одночасному виконанню рухів, вправ словесного матеріалу і промовлянню, діти контролюють словесний наголос.

Ритм, який передається рухами, повинен відповідати ритмічному малюнку слова (фрази).

Доцільно використовувати такі ритмічні рухи як:

  • проплескування

  • притупування

  • стрибки

  • відстукування ногами

  • відплескування по якомусь предмету (по столу), по коліну

На наголошений склад рух повинен здійснюватися сильніше й голосніше.

Рухи педагога і дитини повинні бути синхронними.


7.1. Ритми без вираженого наголосу

па па па по



па па па пу

Три стрибки на місці на кожен склад -

ПАПАПА

Стрибок вправо – ПО

Три стрибки на місці на кожен склад –

ПУ ПУ ПУ

Стрибок вліво – ПУ


та


та та



та та татата




раз, два

раз, два

раз, два

раз, два, три

Сісти навколішки.

Удар правою рукою по підлозі – ТА


Удар правою рукою по підлозі справа від себе – ТА, удар лівою рукою зліва від себе – ТА

Удар правою рукою по підлозі справа від себе – ТА, удар лівою рукою зліва від себе – ТА

Два удари перед собою – ТАТА

Два стрибки вперед

Два швидких стрибки назад

Два стрибки вперед

Три швидких стрибки назад

па па па ….


стоп


Удари по барабану, діти ходять по колу.

Педагог різко і голосно б’є по барабану, учні зупиняються в такт удару і промовляють: СТОП!

па-па

па-по

па-пу

па-пи

па-пе

Діти промовляють склади, супроводжуючи кожен склад вказівним рухом пальця то вправо, то вліво.

та-па

то-по

ту-пу

ти-пи

те-пе

Діти помірно стрибають, чергуючи стрибки правою та лівою ногою, руки за спиною.




7.2. Перехід від ритмів без вираженого наголосу до ритмів з вираженим наголосом



Ритм без вираженого наголосу



Ритм з вираженим наголосом

папа - пата

папо - пато

папи - пати

папе - пате

Діти промовляють склади з вказівним рухом пальця на кожен склад.

папа - пата

папо - пато

папи - пати

папе - пате




Вправа аналогічна, але наголошений склад супроводжується більш сильнішим рухом і більш голосним голосом.


Вправи за аналогією педагог підбирає самостійно, змінюючи склади і рухи.

7.3. Односкладові та двоскладові ритми

опа опа



ПА ПА ПА




Стриб! Стриб!




СА СО СУ

Два стрибки вперед на двох ногах, кожен стрибок супроводжується промовлянням складів.


Три стрибки назад на двох ногах, кожен стрибок супроводжується промовлянням складів.


Два стрибки вперед на двох ногах, кожен стрибок супроводжується промовлянням складів.


Три стрибки назад на двох ногах, кожен стрибок супроводжується промовлянням складів.


па па опа




па па опа




па па упа

Два різких стрибки на місці на склад «па», стрибок вправо з оплеском над головою – з промовлянням «опа».


Два різких стрибки на місці на склад «па», стрибок вліво з оплеском над головою – з промовлянням «опа».


Два різких стрибки на місці на склад «па», стрибок вліво з оплеском за спиною – з промовлянням «упа».


опа опа



оп оп


опа опа



хлоп хлоп


Стоп!

Стрибок на правій нозі, стрибок на лівій нозі.


Стрибок на двох ногах вліво – вправо.


Стрибок на правій нозі, стрибок на лівій нозі.


Стоячи на місці оплеск вправо, вліво.


Кулаки підняти вгору і різко викинути вниз, промовляючи голосно «стоп».



7.4. Робота над текстом

Промовляння тексту «Весна».

Кожне слово промовляється з рухом.

Вправу спочатку виконує педагог, потім педагог і учні одночасно. Речення промовляються на одному видиху. Один рух плавно переходить до іншого.

текст

рухи

Весна.











Вітерець.












Птахи.











Квіти.



















Присяду


Плавно присідати, на наголошений склад зімкнути руки перед собою


Руки внизу.

На наголошений склад руки підняти вверх.

Picture 1




Хвилясті рухи, на наголошений склад різко в сторони.



На наголошений склад сильний помах руками

Picture 4


Picture 5

На наголошений склад руки швидко підняти до обличчя, потім – верх.


Picture 6

Picture 7










Висновки


Представлений багаторічний досвід здійснення інноваційної роботи щодо використання інноваційної технології «Фонетична ритміка» дає змогу визначити:

  • актуальність проблеми для учнів з порушеннями слуху і мовлення під час воєнного стану у роботі фахівців закладів спеціальної освіти;

  • зміст, особливості, напрями, аспекти, рівні, інструментарій вправ організації і здійснення технології у якості надання вчасних і якісних послуг компетентним педагогом закладу спеціальної освіти;

  • системну, послідовну, поетапну, рівневу розробленість інноваційної технології, що охоплює роботу над: звуками і їхніми сполученнями, систематизацію і автоматизацію голосних і приголосних, мовленнєвим диханням та злитністю мовлення, усним мовленням, його темпоритмічними особливостями (інтонацією, логічним наголосом, з вираженим наголосом, без вираженого наголосу) у текстах різного спрямування;

  • виявити необхідність реагування і систематичного застосування означеної технології на відповідь щодо реальних потреб батьків дітей з особливими освітніми потребами.














Список використаних джерел


  1. Господарчук В.М. (2022). Фонетичний режим у школі для дітей з порушеннями слуху. Режим доступу http://berezivka-zhyt-internat.edukit.zt.ua/metodichna_skarbnichka/biblioteka_metodichnih_materialiv/korekcijna_robota/fonetichnij_rezhim_u_shkoli_dlya_ditej_z_vadami_sluhu/

  2. Коломоєць А.О., Луценко Л.М. (2020). Деякі аспекти здійснення комплексної реабілітації осіб з порушеннями слуху в умовах спеціального закладу освіти. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 24-28. https://doi.org/10.36074/18.09.2020.v3.08

  3. Кульбіда С.В. (2007). Українська дактилологія: науково-методичний посібник. Київ: Педагогічна думка, 2007.

  4. Медведєва Е.А. (2018). Теоретичні основи та методика музичного виховання дітей з проблемами розвитку: підручник. М., 2018. С. 234.

  5. Пономаренко С.В. (2021). Використання фоноритміки на заняттях з дітьми з особливими освітніми потребами. Режим доступу https://vseosvita.ua/library/vikoristanna-fonoritmiki-na-zanattah-z-ditmi-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-422609.html

  6. П’ятничко С.В. (2018). Організація та зміст індивідуальних та групових корекційно-розвиткових занять з ритміки в класах для дітей з порушеннями слуху. Інклюзивне навчання в Новій українській школі: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Інклюзивне навчання в Новій українській школі” (26 -27 березня 2018 р., м. Теребовля): у 2 ч. / Інститут спеціальної педагогіки НАПН України; упорядн. : Лапін А.В., Сурмай Л.О., Щуцька О.І. – Київ: Інтерсервіс, 2018. С. 187-197.

  7. П’ятничко С.В. (2018). Організація та зміст індивідуальних, групових корекційно-розвиткових занять з ритміки в класах для дітей з порушеннями слуху: методичні рекомендації. Кривий Ріг, 2018. 94 с.







23


В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів