Посібник "Розвиток творчих здібностей дітей в образотворчій діяльності"

Відділ освіти Зачепилівської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

Зачепилівський ДНЗ я/с «Ромашка» Зачепилівської селищної ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ігнатюк Ірина Олексіївна

 

 

 

 

Розвиток творчих здібностей дітей в образотворчій діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зачепилівка

2012

Відділ освіти Зачепилівської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

Зачепилівський ДНЗ я/с «Ромашка» Зачепилівської селищної ради

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                             Ігнатюк Ірина Олексіївна

 

 

Розвиток творчих здібностей дітей в образотворчій діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зачепилівка

2012

Рекомендовано  методичною радою районного методичного кабінету відділу освіти    Зачепилівської райдержадміністрації

Протокол № 3 від 20.01.2012р.

 

Рецензенти: Гергель Тетяна Вікторівна, методист районного методичного кабінету відділу освіти Зачепилівської райдержадміністрації, Сапко Наталія Олександрівна, методист районного методичного кабінету відділу освіти Зачепилівської райдержадміністрації, спеціаліст першої категорії.

Автор – упорядник: Ігнатюк Ірина Олексіївна, вихователь Зачепилівського ДНЗ я/с «Ромашка» Зачепилівської селищної ради, спеціаліст.

«Розвиток творчих здібностей дітей». Зачепилівка, 2012. –  25с.

 

 

        У цій розробці розглядаються питання розвитку творчості дошкільників з урахуванням їхніх індивідуальних здібностей відповідно до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». Педагогам знадобляться у навчанні дошкільнят подані в посібнику методичні поради щодо творчого застосування нетрадиційних технік малювання та аплікації.

        У розробці подані конспекти занять та зразки дитячих робіт. Вихователі можуть використовувати їх на власний розсуд з урахуванням індивідуальних особливостей дітей, умов проведення занять тощо.

 

 

 

 

Висновки експертизи   1.Реєстраційний номер__________________ 2.Напрям 3 «Дошкільна освіта» 3.Розділ    __________ 4.Назва роботи «Розвиток творчих здібностей дітей» 5.Автор роботи: Ігнатюк Ірина Олексіївна Експерти         П.І.Б       Дата Загальний бал      Підпис                         Середній бал       Голова комісії_______________________________   Дата________________________________________

 

 

 

 

 

Зміст

 

Зображувальна діяльність як чинник виховання творчої особистості……………………………………………………………………….…4

 

Створення розвивального середовища для розвитку творчої особистості…………………………………………………………………………7

 

 Малювання. Аплікація. Нетрадиційні техніки малювання та аплікації…………………………………………………………………………… 9 

 

Конспект комплексного заняття з художньо – естетичного розвитку (малювання) для дітей  молодшого дошкільного віку «Дощик».......................12

 

Конспект комплексного заняття з художньо – естетичного розвитку (аплікація) для дітей молодшого дошкільного віку  «Курчатко»…………………………..14

 

Конспект заняття з художньо – естетичного розвитку (аплікація)  «Баранчик хоче мати теплу шубку»…………………………………………………..............15

 

Додатки…………………………………………………………………………….16

 

Література………………………………………………………………………….25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зображувальна діяльність як чинник виховання творчої особистості

 

  Зображувальна діяльність відіграє велике значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Під час зображувальної діяльності дитина має можливість доступними засобами виразити свій емоційний стан, своє ставлення до навколишнього світу, вчиться самостійно створювати прекрасне, помічати його в повсякденному житті, у творах мистецтва.

       Під час виконання робіт із зображувальної діяльності в дитини відбувається тренування рухів пальців рук. Відомо, що розвиток зон мозку, які відповідають за мовлення, відбувається під впливом імпульсів, що йдуть від пальців. Якщо розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток мовлення, хоча загальна фізична активність дитини при цьому може бути нормальною.

      Стимулювання мовленнєвого розвитку дітей шляхом тренування пальців рук є одночасно й підготовкою руки до письма.

      Таким чином, стає зрозумілою важливість засвоєння дітьми вмінь і навичок із зображувальної діяльності саме на етапі дошкільного виховання.

      Формування творчої особистості – одне з найважливіших завдань педагогічної теорії і практики. Найбільш ефективним засобом для розвитку творчого мислення і уяви дітей є художньо – творча діяльність.

      Що являє собою художньо – творча діяльність дитини дошкільного віку? Художньо – творча діяльність виступає як провідний спосіб естетичного виховання та розвитку дітей дошкільного віку. У художньому розвитку дошкільників центральним є здатність до сприйняття художнього твору і самостійного створення нового образу (в малюнку, аплікації та ін..).

      Ця проблема актуальна, і вона підтверджується тим, що у сучасних педагогічних та психологічних дослідженнях доводиться необхідність занять образотворчою діяльністю для розумового та естетичного розвитку дітей дошкільного віку. Встановлено, що дошкільнята здатні в процесі предметної чуттєвої діяльності, виділяти суттєві властивості предметів і явищ, встановити зв’язки між окремими явищами і відображати їх в образній формі. Цей процес особливо помітний у різних видах практичної діяльності: формуються узагальнені способи аналізу, синтезу, порівняння і зіставлення, розвивається вміння самостійно знаходити способи розв’язання творчих завдань, вміння планувати свою діяльність, розкривається творчий потенціал.

      Здатність дітей складати, придумувати, малювати, майструвати вимагає систематичного і цілеспрямованого розвитку. Тому будь – який вид творчої роботи дітей завжди доцільно збагачувати і підтримувати іншими видами художньої діяльності (словом, жестом, мімікою, ігровою ситуацією, наочністю).

      Психологами встановлено, що творча уява, фантазія починають формуватися у дитини в 3 – 5 років й досягають найбільшої сили у віці 6 - 7 років, після чого поступово згасають. Тому виникає необхідність якомога раніше розпочати навчання творчості, формувати творче мислення.

      Отже, необхідно розвивати у дітей:                                                                                     

- естетичне сприйняття;                                                                                   

- образне мислення;                                                                                          

- уяву, без якої неможлива жодна художньо – творча діяльність і яка розвивається на основі сприйняття образів;

- емоційне ставлення до предметів естетичного характеру. Емоційне ставлення до художньої діяльності – важливий фактор формування у дітей творчих здібностей та естетичного виховання;

- дрібну моторику рук.

     Щоб викликати інтерес до художньої творчості, прищепити любов до образотворчого мистецтва, розвивати дитячу творчість,  на заняттях використовую нетрадиційні методи і прийоми, різні демонстраційні та наочні матеріали. Це приводить дітей у захват, у них з’являється бажання виконати роботу, побачити і усвідомити отриманий результат. Виконання роботи незвичайними матеріалами, оригінальними прийомами й техніками дозволяє дітям відчути незабутні позитивні емоції. А емоції, як відомо, - це результат практичної діяльності, насамперед у художній творчості.

      Для того,щоб ввести дітей в світ прекрасного, використовую методи ТРВЗ.

      Для розвитку уяви, творчої активності застосовую нетрадиційні техніки малювання та аплікації, що демонструють незвичне поєднання матеріалів та інструментів. У дітей були виявлені певні позитивні зміни в художньо – творчому розвитку під впливом застосування нетрадиційних технік малювання та аплікації. Якщо на початкових заняттях спостерігалися розгубленість, безпомічна метушня в діяльності дітей і навіть страх, то в подальшому – більш самостійні, впевнені й активні художньо – пошукові дії. Діти щиро радіють з приводу своїх знахідок і відкриттів, розповідають про них один одному і вихователям.

      Я переконалася, що малювання та аплікація виконані за допомогою нетрадиційних технік є дуже цікавим і доступним для дітей видом діяльності, за допомогою якого можна створювати предметні, сюжетні і декоративні зображення. Він приваблює їх більш легкими способами виконання, якісними результатами, свободою дій, швидкими темпами роботи.

      Щоб творчість дітей була більш продуктивною і цікавою, приносила їм багато задоволення, потрібно створювати радісну, спокійну атмосферу самодіяльності, яка сприятиме проявам дитячої свободи і розкутості в малюванні та аплікації.

      Одна з головних умов успіху у навчанні дітей образотворчій діяльності і розвитку їх творчості – індивідуальний підхід до кожної дитини. Щоб здійснити такий підхід, я уважно стежу за дітьми в процесі їх діяльності, відмічаючи, що характерно для кожного: що вдається, а що ні, які труднощі виникають у дитини в процесі створення малюнка чи аплікації, як вони відносяться до цих занять, якому з них віддають перевагу.

      Запорукою успішного розвитку творчих здібностей дітей, їхньої фантазії, уяви є систематична комплексна робота з використанням нових методик і спілкування з дитиною, розкриття і розвиток потенційних художніх здібностей, закладених в дитині. Створення умов для самостійної діяльності та розвитку уявлень про різноманіття навколишнього світу – неодмінна умова розвитку творчих здібностей дітей.                                                                                                                                                                                                                                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Створення розвивального середовища для розвитку творчої особистості

 

      Дорослі постійно намагаються навчити дітей прийомам «як намалювати все правильно». А якщо у навчанні мистецтва не пригнічувати дитячу довіру своїм почуттям, своїй руці, своїм можливостям, а спиратися на них? Потрібно лише створити умови, за яких усі знання діти одержують через свій особистий досвід у результаті своєї художньої практики.

     Безперечно, сіре, буденне оточення навряд чи сприятиме формуванню яскравої, творчої особистості. Тож створення умов для розвитку дошкільника відповідно до його культурних потреб, здібностей – одне з першочергових освітніх завдань. Раціонально організоване соціальне, природне, предметно – ігрове середовище має забезпечувати насамперед розвиток власного «Я» дитини.

      Оптимально організованим розвивальним середовищем є таке, яке спрямовує пізнавальну активність дітей на сприймання прекрасного, емоційний відгук на красу навколишнього світу, на вміння помічати, бачити, чути й шанувати цю красу, формування бажання та вміння відтворювати її різними мистецькими засобами. Для дитини вагоме є те, що вона чує, бачить, пізнає, але для її повноцінного розвитку не менш важливо й те, як вона діє, учиняє, як застосовує свої знання.

      Створюючи розвивальне середовище за сферами життєдіяльності «Природа», «Культура», «Люди», «Я сам», слід подбати про сприятливі умови для формування особистісної культури дошкільника, про структурування змісту та систематизації навчально – виховного матеріалу в нерозривному зв’язку, застосування інноваційних педагогічних технологій. Останні базуються на методах і прийомах порівняння – на встановленні спільних і відмінних рис між різними природними й художніми явищами за допомогою образних асоціацій.

      Діти повинні мати можливість більше спостерігати, малювати, використовувати різні матеріали. Поєднуючи завдання, спрямовані на розвиток творчої активності, ініціативності, образного мислення, уяви, фантазії, сприйнятливості до краси в навколишньому, на формування бажання зберігати й творити красу, дорослий розвиватиме не лише креативне, логічне мислення вихованців, а й їхні моральні почуття.

      Дитяча творчість живиться насамперед враженнями дитини від навколишньої дійсності. Щоб діти могли зобразити, передати бачене, вклавши в нього свої почуття, думки, вихователь повинен навчити їх спостерігати, помічати характерне, важливе в предметах і явищах.

      Сприймання навколишнього середовища, вдумливо кероване вихователем, справляє благотворний вплив на зображувальну діяльність дітей. Для спостереження ми вибираємо найбільш виразні, яскраві об’єкти, продумуємо хід роботи, свої пояснення. Часто вдаємося до художніх образів, які дають нам музика, поезія, живопис.

      Дуже важливо простежити як втілюються дитячі враження, отримані під час спостережень, сприймання явищ та предметів у процесі виконання дітьми наочно – образних і наочно – дійових видів творчих завдань, у самих результатах їхньої творчості. Змістом організованих спостережень є навколишня дійсність: світ природи, людей, предметів. Почуття, образи, уявлення, переживання, які виникають у малюка під час спостережень, акумулюються в його пам’яті, стають основним джерелом для створення художнього образу. Великий вплив на створення художнього образу справляють літературні твори, які читаються дітям, розгляд дітьми творів графіки, скульптури, декоративного мистецтва, ілюстрацій до книжок. З цією метою створюємо в групах куточок книги та українознавства де зосереджено ілюстрації, посуд, іграшки.

      Потрібно більше уваги приділяти індивідуальним, парним та міні – заняттям. Заняття слід розглядати як зайнятість дитини протягом реального часу з наданням пріоритету спілкуванню, обговоренню, спостереженню, творчій самостійній образотворчій діяльності.

      Реалізації та втіленню дитячих задумів сприятиме насичення середовища інструментами й матеріалами доброї якості.

      Дошкільник сам має визначити тривалість своєї зайнятості образотворчою діяльністю. Художні техніки й матеріали до занять варто добирати так, щоб кожна дитина працювала на власний успіх, а процес створення давав задоволення усім учасникам.

      Створити емоційно – позитивні умови для того, щоб діти могли в будь – який час займатись улюбленою справою, навчити їх доводити розпочате до кінця, рахуватися з інтересами інших – компетенція та обов’язок педагога.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Малювання. Аплікація. Нетрадиційні техніки малювання та аплікації

 

   Малювання є найпоширенішим видом дитячої творчості. Для дітей малювання – це захоплююча гра, можливість самовиразитися, один із способів пізнання навколишнього світу. Вважається, що до трьох років дитина сприймає малювання як відображення нових відкриттів. Вона вчиться співвідносити паличку в руках зі слідом, залишеним нею на папері, любить експериментувати з кольорами, змішувати їх.

      Дуже важливо з перших занять навчити дітей правильно тримати пензель та олівець (трьома пальцями: великим, середнім, притримуючи зверху вказівним), утримувати їх у пальцях і правильно діяти ними.

      У міру дорослішання дитини змінюються і її малюнки. Психологи довели, що малювання відображує емоційний стан дитини, рівень її розвитку. Саме тому психологи використовують різні проекційні тести для діагностики різних порушень у розвитку дитини та виявлення проблем.

      Малювання застосовується також й у коригувальних вправах, наприклад, для подолання страху й тривожності.

      Лінійний малюнок олівцем дозволяє чіткіше передати частини й деталі предмета.  Малювати фарбами дитині значно легше, ніж олівцями. Тож на етапі ознайомлення з образотворчою діяльністю варто спрямувати її увагу на створення образу живописними матеріалами. Малюючи фарбами, дитина має можливість цілісно, хай спочатку нерозчленовано, передавати форму предмета, його колір. Тут знадобляться гуашеві та акварельні фарби, з якими можна працювати у нетрадиційних техніках малювання. За традиційні техніки приймають ті, які вже виправдали себе в процесі навчання і введені до змісту сучасних програм. Нетрадиційні – це нові техніки, досить відомі, але які ще не знайшли широкого застосування, хоч вони можуть бути досить ефективними для зображення певних тем, для розвитку дитячої творчості. На противагу традиційності, не традиційність дає можливість відійти від стереотипів, надати дитині максимальну свободу в її образо творенні. Нетрадиційні техніки малювання досить прості в технічному плані, діти легко їх засвоюють і отримують задоволення від результатів. Вони також дають дітям унікальні можливості для експериментування, пошуків образів, сміливих втілень на папері, незвичайних фантазій, вражень, думок.

      Нетрадиційні техніки малювання відкривають широкі можливості для розвитку уяви і творчих здібностей дітей. А ефективний розвиток творчих здібностей дітей у процесі малювання нетрадиційними техніками можливий за таких умов:

• усвідомлення дітьми художньо – естетичної основи нетрадиційних технік малювання;
• розуміння їх естетично – прикладного значення, доцільності використання в зображенні певних тем;
• порівняльного використання в практиці традиційного і нетрадиційного способів малювання для формування самопереконань дітей.

Малювання нетрадиційними техніками є дуже цікавим і доступним для дітей видом діяльності, за допомогою якого можна створювати предметні, сюжетні і декоративні зображення. Це малювання приваблює їх  більш легкими способами виконання, якісними результатами, свободою дій. Але головне в зображувальній діяльності дітей – це сам процес малювання, а не його кінцевий результат.

Приклади нетрадиційних технік малювання з дітьми дошкільного віку:

1. Малювання по мокрому.
2. Монотипія.
3. Соляні малюнки (використання кухонної солі).
4. Малювання свічкою.
5. Малювання кольоровою крейдою на зернистому картоні.
6. Ниткографія.
7. Малювання пальчиками.
8. Малювання відбитками листя.
9. Малювання відбитком зім’ятого паперу.
10. Малювання патичком.
11. Малювання пластиліном (розмазування пластиліну).

       Аплікація – один з улюблених дітьми видів зображувальної діяльності: дітей радує яскравий колір паперу, вдале ритмічне розташування фігур; велику цікавість викликає у них техніка вирізування та наклеювання.

        Усі види зображувальної діяльності дітей, у тому числі й аплікація, направлені на формування у них певних знань, розвиток умінь, відпрацювання навичок і виховання особистості. Специфіка аплікації дає дітям можливість активніше засвоювати знання про колір, будову предметів, їх величину, площинну форму і композицію. В аплікації є можливість пересувати вирізані елементи, порівнювати, накладаючи одні на інші. Це дозволяє швидше засвоїти композиційні знання та вміння, що важливо не тільки для створення сюжетних та декоративних аплікацій, а й для малювання.

       Аплікація – найбільш простий і доступний спосіб створення художніх робіт, при якому зберігається реалістична основа самого зображення. Це дає можливість широко використовувати аплікацію не тільки в оформлювальних цілях, а й у створенні картин, орнаментів і т.д.

       Основними ознаками аплікації є силуетність, площинне узагальнене трактування образу. Аплікація може бути предметною, що складається з окремих зображень; сюжетною, що відображає сукупність дій, подій; декоративною, що включає орнаменти, візерунки, якими можна прикрасити різні предмети.

      Заняття з аплікації позитивно впливають на розвиток мови дітей, дрібної моторики рук, привчають малюків бути уважними та охайними. Аплікацією можна  займатися з дітьми з раннього віку.

      Для того щоб робити аплікації з кольорового паперу в традиційній техніці, необхідно вміти рівно вирізати деталі по контуру. А отже, потрібно вміти користуватися ножицями. Але це задача не з легких. Звісно дитина погодиться спробувати користуватися ножицями, але перші невдачі можуть закінчитися слізьми і тоді весь задум з аплікацією піде нанівець. А якщо виключити ножиці і запропонувати дітям виконати аплікації з використанням нетрадиційної техніки?

Для цього можна використовувати будь – який м’який папір – серветки, газети, навіть туалетний папір. Папір можна замінити шматочками поролону, крупами, шматочками вати та різноманітних ниток(довгих та дрібно нарізаних).

Дуже цікаве для дітей є сполучення між собою різних видів образотворчої діяльності (інтеграції): олівцем намалювали коло(сонечко), а промінчики приклеїли з ниток чи кольорового паперу; приклеїли баранчику шубку з вати, а ріжки та ніжки розфарбували кольоровими олівцями та ін..

Займатися аплікацією подобається практично всім дітям. Якщо не пошкодувати на це цікаве заняття часу, воно послужить прекрасною основою для розвитку творчих навиків дитини в подальшому.

Приклади нетрадиційних технік аплікації:

1. Аплікація з засушених рослин.
2. Аплікація з тканини.
3. Аплікація з використанням вати.
4. Аплікація зім’ятим папером.
5. Аплікація з ниток різної довжини і нарізаних дрібненькими шматочками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект комплексного заняття з художньо – естетичного розвитку                     ( малювання)

для дітей молодшого дошкільного віку

 

 

 Тема: «Дощик»

Завдання: Закріплювати знання дітей про фарбу (синю, зелену) та правила малювання патичком. Продовжувати вчити малювати крапочки на аркуші паперу, з намальованими хмаринками та травичкою, нетрадиційним способом. Розміщувати зображення по всій поверхні аркуша паперу. Стимулювати бажання створювати власні малюнки. Викликати у дітей радісний настрій. Збагачувати словник дітей: капітошки, фарба, патичок. Продовжувати вчити уважно слухати вірш і розуміти його зміст.

Розвивати творчість, фантазію.

Виховувати цікавість до нетрадиційних технік малювання.

Матеріал: вірш «Дощик», патички, аркуш паперу з намальованою хмаринкою і травичкою, ємкість із фарбою синього кольору – на кожну дитину.

Хід заняття

І В гості до дітей завітала хмаринка.

Вихователь запитує дітей:

• Хто це до нас прийшов?
• Де живе хмаринка?
• Якого вона кольору?
• Що несе в собі хмаринка?

(Відповіді дітей)

ІІ Вихователь пропонує дітям послухати вірш «Дощик»

Дощик з неба капотить,

Щоб травицю заросить.

  І водою напоїти,

У саду прив’яли квіти.

Запитання до дітей за змістом вірша:

• Про кого ви послухали віршик?
• Хто радіє дощику?
• Що падає з хмаринки? (крапельки)

Сказати дітям, що краплинки ще можна назвати капітошками. Запропонувати дітям повторити це слово декілька разів.

• Куди падають наші краплинки – капітошки? (на землю, на травичку).

ІІІ Звернути увагу дітей на аркуші паперу які роздає їм вихователь. Сказати, що хмаринка принесла їх із собою.

• Що на них зображено?
• Якого кольору хмаринка? А травичка?

ІV Запропонувати дітям намалювати дощик. Звернути їхню увагу на патичок яким вони будуть малювати краплинки. Пригадати прийоми малювання патичком.

Показ і пояснення виконання роботи вихователем.

V Самостійна робота дітей. Індивідуальна допомога вихователя дітям які цього потребують.

VI Розгляд дитячих робіт.

 VII Підсумок заняття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект комплексного заняття з художньо – естетичного розвитку (аплікація) для дітей молодшого дошкільного віку

 

 

 Тема: «Курчатко»

Завдання: Продовжувати навчати дітей уважно слухати вірш, розуміти його зміст, відповідати на запитання. Звуконаслідувати голоси курчат та людей що їх скликають (пі – пі – пі; ціп – ціп – ціп).

Познайомити дітей з новим  видом об’ємної  аплікації – аплікація кольоровими нитками. Продовжувати навчати дітей правильно намазувати клеєм площинне зображення аплікації і прикладати до нього нарізані шматочки ниток.

Розвивати творчість і фантазію, образне мислення.

Виховувати інтерес до нетрадиційних технік аплікації.

Матеріал: аркуші паперу на кожну дитину з контурним зображенням курчатка, нарізані дрібно шматочки ниток жовтого кольору, клей, серветки, ілюстрація з зображенням квочки з курчатами.

Хід заняття

І Організація дітей

ІІ Загадати дітям загадку про курчатко:

Жовтенькі клубочки гуляють біля мами – квочки.

ІІІ Розгляд ілюстрації. Коротенька бесіда за її змістом.

ІV Читання вірша Д. Головко «Курчатка». Запитання до дітей за змістом вірша.

V Продемонструвати дітям готову роботу з аплікації з зображенням курчатка, виконаної нетрадиційною технікою. Розповісти дітям про її художні достоїнства.

VI Запропонувати дітям виготовити таких самих курчаток.

Показати і пояснити дітям технологію зображення, стимулюючи їхню самостійність і творчість.

VII Самостійна діяльність дітей. Індивідуальна допомога вихователя, за потребою.

VIII Розгляд і обговорення дитячих робіт.

IX Підсумок заняття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект заняття з художньо – естетичного розвитку (аплікація)

 

 Тема: «Баранчик хоче мати теплу шубку»

Завдання: Познайомити дітей з об’ємною аплікацією – аплікація з вати. Формувати вміння користуватися ватою, дотримуючись певної технології.

Розвивати творчість і фантазію.

Виховувати інтерес до виконання аплікацій з використанням нетрадиційних технік; охайність під час виконання роботи.

Матеріал: зразок роботи для демонстрації, аркуш паперу на кожну дитину з зображенням баранчика, клей, кольорові олівці, серветки, вата.

Хід заняття

І Організація дітей.

ІІ Продемонструвати дітям аркуш паперу з зображенням баранчика.

На дворі вже зима, а у баранчика немає шубки.

ІІІ Запропонувати дітям одягти його в шубку.

Продемонструвати дітям готову роботу.

ІV Показати і пояснити дітям технологію виконання. Заохочувати дітей до самостійності та прояву творчості.

За допомогою кольорових олівців розфарбувати баранчику ніжки, ріжки, очі. Діти які впораються із завданням швидше, можуть домалювати травичку, хмарки і т.д.

V Самостійна діяльність дітей. Індивідуальна допомога при потребі.

VI Розгляд і аналіз дитячих робіт.

VII Підсумок заняття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аплікація з використанням вати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аплікація зім’ятим папером

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Малювання відбитком листя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Монотипія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Малювання пальчиком

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Малювання пластиліном

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аплікація нарізаними дрібно нитками

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Малювання свічкою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» / наук. кер. та заг. ред. Кононко О.Л. – К.: Світоч, 2009.

2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання, 1999.

3. Горошко Н.А. Зображувальна діяльність у дошкільному навчальному закладі. Четвертий рік життя. – Х.: Вид. група «Основа», 2007.- 176с.- (Дошкільний навчальний заклад. На допомогу вихователю).

4. Григор’єва Г.Г. Розвиток дошкільника в образотворчій діяльності: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. – М.: 1999.

5. Гусакова М.А. Аплікація: Навчальний посібник для учнів пед. училищ за фахом №2002 «Дошкільне виховання» та №2010 «Виховання в дошкільних установах». – М.: Просвещение, 1997.

6. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004. – 352с.

7. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні : наук. метод. посібн. / наук. ред. Кононко О.Л. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання». – 2003.

8. Ликова І.О. Програма художнього виховання, навчання й розвитку дітей з 2 – 6 років. «Кольорові долоньки». – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2008. – 128с.

9. Малювання з дітьми дошкільного віку: Нетрадиційні техніки малювання, конспекти занять. / Під ред. Казакової Р.Г. – М.: ТЦ Сфера, 2005. – (Серія «Разом з дітьми»).

10. Терещенко О. Інтеграція мистецької діяльності. / «Дошкільне виховання», 2008, №8.