«Посилення великокнязівської влади за В.Мономаха. Поява удільних князівств»

 

            Гаврилова Любов Георгіївна,

                                учитель історії Новогродівської ЗОШ № 7

Новогродівської міської ради Донецької області,

                              тел.095-813-89-00,   gavrilova.lybov@gmail.com

 

Пояснювальна записка

до плану-конспекту уроку

 «Посилення великокнязівської влади за В.Мономаха.

 Поява удільних князівств»

 

Згідно з програмою «Історія України» (7 клас) урок за темою «Посилення великокнязівської влади за В.Мономаха. Поява удільних князівств» є другим уроком при вивченні навчального матеріалу розділу III«Київська держава (Русь-Україна) у другій половині ХІ ст. – першій половині ХІІІ ст.»,».

Змістовна складова цього уроку логічно продовжує попередню тему «Київська держава (Русь-Україна)  наприкінці Х ст. – першій половині ХІ ст.», оскільки за історіософською концепцією видатного українського історика М.С. Грушевського Київська державадругої половини ХІ ст. – першої половині ХІІІ ст. є наступницею Русі-України попереднього періоду.

Зміст даного уроку визначено відповідно до навчальної програми «Історія України, 7 клас». Під час вивчення історії Київської держави за часів правління Володимира Мономаха учні мають набути знання про географічне положення цього князівства, дату Любецького з’їзду (1097р.),Київське повстання (1113р.)характер внутрішньої та зовнішньої політики князяВолодимира Мономаха, етичне значення моральних заповідей, які залишив Володимир Мономах своїм спадкоємцям.

Враховуючи вікові особливості учнів 7 класу, автор-упорядник вважає найбільш раціональним використання елементів моделі навчання у грі («Вірю – не вірю», «Учбової провокації», «Мозаїка слів»,«Інформаційне гроно»,«Методом дебатів»).), а також прийомів з арсеналу технології розвитку критичного мислення учнів.

Застосування технології розвитку критичного мислення є необхідним для того, щоб учні усвідомили необхідність перевіряти ступінь об’єктивності будь-якої інформації, навчилися аналізувати й оцінювати її. Це буде запобігати спробам маніпулювати їхньою свідомістю. Тому під час уроку учням пропонується порівняти інформацію про діяльність князя Володимира Мономаха, що міститься у підручнику, з інформацією із «Літопису Руського»і за допомогою понять “де-факто” і “де-юре” охарактеризують роль Святополка та В.Мономаха в політичному житті Київської Русі; з наукової праці М.С. Грушевського «Історія України-Руси» (т.3) та деяких письмових джерел, а саме:«Повчанні дітям» ,Устав Владимира Мономаха (Устав прорези).

Таким чином, під час уроку будуть створені сприятливі умови для формування історико-предметнихкомпетентностей:

- хронологічної (локалізація в часі подій: 1093-1113рр. – княжіння Святополка Ізяславича,16 квітня 1113р. – київське повстання,1113-1125рр.- княжіння В.Мономаха;

- просторової (локалізація у просторі місця знаходження Київського князівства часів правління В.Мономаха на карті середньовічної Європи);

- інформаційної (уміння та навички роботи з письмовими джерелами);

- логічна (встановлення причинно-наслідкових зв’язків: передумови  та наслідки Любецького з’їзду 1097 р.);

- аксіологічної (вироблення власних оціночних суджень).

ПЛАН-КОНСПЕКТ

Курс: Історія України, 7 клас

Тема уроку: «Посилення великокнязівської влади за В.Мономаха.Поява удільних князівств»

Мета: формування історико-предметнихкомпетентностей:

- хронологічної (локалізація в часі подій: 1093-1113рр. – княжіння Святополка Ізяславича,16 квітня 1113р. – київське повстання,1113-1125рр.- княжіння В.Мономаха, Любецькийз’їзд 1097 р.) ;

- просторової (локалізація у просторі місця знаходження Київського князівства часів правління В.Мономаха на карті середньовічної Європи);

- інформаційної (уміння та навички роботи з письмовими джерелами);

- логічна (встановлення причинно-наслідкових зв’язків:передумови  та наслідки Любецького з’їзду 1097 р.);

- аксіологічної (вироблення власних оціночних суджень).

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

– називати роки правління князя В.Мономаха;

– показувати на карті територію Київської держави за Володимира Мономаха, напрямки походів  проти половців;

– називати передумови та наслідки Любецького з’їзду;

– характеризувати діяльність князя В.Мономаха; визначати особливості його зовнішньої й внутрішньої політики;

– висловлювати судження про діяльність Володимира Мономаха

Тип уроку: урок засвоювання нових знань

Обладнання уроку. Література:

1. Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки. Указ Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580/2015 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580/2015.

2. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2015-2019 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/reforma-osviti/.

3. Навчальні програми з історії та правознавства, що є чинними у 2016-2017 н.р.: Історія [Електронний ресурc]. – Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/img/zstored/files/Чинна%20ПРОГРАМА%202015%202016.docx

4.Свідерський Ю. Ю. Історія України: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Ю. Свідерський, Н. Ю. Романишин, Т. В. Ладиченко. — К.: Грамота, 2015. — 256 с .

Додаткова література:

5. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редакц.кол.               П.С. Сохань (голова) та ін. –Т.3. – К.: Наук.думка, 1993. – 592 с.

6. Технології розвитку критичного мислення учнів/ Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д.; Наук.ред., передм. О.І. Пометун. – К.: Вид-во «Плеяди», 2006. – 220 с.

Роздатковий матеріал: інформаційні картки з письмовими джерелами (витяги з «Повчання дітям» , Устава Владимира Мономаха ,«Літопису Руського» праці М.С. Грушевського «Історія України-Руси».

Наочність: історична карта «Київська держава за князювання Ярославичів, Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича», атласи, презентація PowerPoint .

 

Структура уроку

№	Етап уроку	Методи та прийоми навчання	Час
І.	Підготовчий етап		10 хв.
1.1.	Організаційний момент	«Методичний прийом: «Фантазії»»	2 хв.
1.2.	Актуалізація опорних знань, умінь учнів	«Методичний прийом: «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися»»	3 хв.
1.3.	Мотивація навчальної діяльності.	Розгадуємо ребус	3 хв.
1.4.	Оголошення теми, представлення її змісту й очікуваних результатів.	Бесіда	2 хв.
ІІ.	Основна частина. Вивчення нового матеріалу		25 хв.
2.1.	Первісне сприйняття навчального матеріалу	Демонстрація відео. Відстрочена загадка. Робота з історичною картою. Бесіда	10 хв.
2.2.	Інструктаж учителя з виконання інтерактивної вправи	Розповідь учителя. Картинна галерея	3 хв.
2.3.	Осмислення знань, вироблення умінь. Виконання інтерактивної вправи	«Історичний практикум. Моделювання ситуацій»	7 хв.
2.4.	Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому рівні.	«Один залишається – троє йдуть»	5 хв.
ІІІ.	Підсумковий етап		10 хв.
3.1.	Підведення підсумків уроку, рефлексія	«Запитання -відповідь»	4 хв.
3.2.	Перевірка знань і умінь	«Зоряний час» (гра)	4 хв.
3.3.	Інструктаж з виконання домашнього завдання	Розповідь учителя	2 хв.

 

Хід уроку

I. Етап мотивації та покладання мети

Учитель: На сьогоднішньому уроці йтиметься про історичного діяча, князя київського,

                    ім’я якого зашифроване в цьому ребусі. Давайте  дізнаємося його ім’я .

Запитання:

 1. Що нам відомо про В.Мономаха з попереднього уроку?

 (учасник Любецького з’їзду, активний борець проти половців, князь     переяславський)

II. Етап постановки завдань

Оголошення теми й плану уроку

Слово вчителя: Сьогодні на уроці ми дізнаємося про обставини, за яких Мономах посів київський  престол, дамо йому характеристику, визначимо основні напрямки його       внутрішньої та зовнішньої політики, а також наслідки і значення його діяльності.

Проблемне питання уроку

Чи була у В.Мономаха можливість одноосібно узурпувати владу в Київській  державі?

III. Актуалізація опорних знань

      Робота з хронологією:

1093-1113рр. – княжіння Святополка Ізяславича

16 квітня 1113р. – київське повстання

1113-1125рр.- княжіння В.Мономаха

 

IV. Етап організаційного виконання плану діяльності.

 

1.Київське повстання 1113р. Прихід до влади В.Мономаха

 

Історик:  До 1113р. Києвом правив жорстокий та жадібний князь Святополк Ізяславич.

                  Під час його правління особливе місце посідали купці; та лихварі які

                  наживалися на  перепродажі солі: Це заради них князь Святополк ввів податок

                  на сіль, що викликало незадоволення  кращого народу. В 1113р. в Києві

                  спалахнуло народне повстання. Розлючені київляни пограбували маєтки

                  лихварів, хороми бояр. Перелякані купці і бояри звернулися до В.Мономаха

                  з проханням посісти київський престол.

 

Літописець: «Ранком в 17-й день 1113 року кияни зібрали раду ш послали до В.Мономаха

                      з проханням: «Іди, князю, на стіл батьківський і дідівський. А коли не

                      прийдеш, то знай, що багато зла станеться, і не тільки Путятин двір, чи

жидів пограбують, а ще й на ятрівку (невістку) твою нападуть, і на бояр, і на

                монастирі».Почув це Володимир і пішов до Києва. Зустріли його з великими

почестями. Сів на столі отця свого і дідів своїх, і всі люди були раді, і смута

                      вляглася»

Із «Літопису Руського».

                      (на екрані портрет В.Мономаха і роки його правління 1113-1125)

Учитель:  Давайте за допомогою понять “де-факто” і “де-юре” охарактеризуємо роль

Святополка та В.Мономаха в політичному житті Київської Русі. 

Відповіді  учнів: ( «Де-юре» головою Київської Русі був нікчемний князь Святослав, який

фактичною не володів владою. Мономах, навпаки, не мав юридичної влади, він  був одним із удільних князів, але “де-факто” він рішуче виливав на  політичні процеси, які мали місце на той час в Київській Русі)

Учитель: Повернемося до питання, яке було поставлене на початку уроку (питання

                  проецирується на екран).

Чи була у В.Мономаха можливість узурпувати  великокнязівський престол?

                 Так. Але він був людиною немолодою і не хотів  обтяжувати себе правлінням державою. Він не рвався до влади і мав  неодноразову  можливість посісти київський престол.

Питання: То що ж змусило князя переглянути свої наміри.

Учитель: З метою закріплення нового матеріалу на уроці я пропоную вам обрати 3-4х

                  експертів. які повинні викрити  авантюристів які хочуть продати музею

                  духовну грамоту, ні би - то написану В.Мономахом. (Учитель використовує

                  метод “учбової провокації”). Ось текст документа. На протязі усього уроку ви

                  уважно слухаєте розповідь учителя, однокласників і шукаєте в тексті помилки.

                  Доведіть що цей документ справжній. А може це фальшивка? Чекаємо на ваш

                  висновок, наприкінці уроку( на екрані проецирується текст грамоти, а група

                  експертів получає для опрацювання її текст).

Текст грамоти

”Я, великий князь Української імперії Володимир Святославич, з династії

Мономаховичів заповідаю своїм дітям берегти, мною введену віру христову,сумісно

          Оберігайте південні кордони від ворогів, примножуйте красоту і велич міста

          смольного Чернігова. Перед лицем смерти хочу покаятися в своїх гріхах, а саме:

вбивстві братів своїх Глеба і Бориса, та участі в міжусобних войнах. На честь    моїх  перемог проти половців повиливаю збудувати Софійський собор. Окрім мого,

          кожному із своїх синів передаю у спадок по одному уділу, а київський престол

          передаю моєму любимому молодшому сину Мстиславу та вручаю йому булаву як 

символ царської влади”.

2.Характеристика В.Мономаха

Учитель: Передаю слово Дослідникам, які вивчали різні письмові джерела, та хочуть доповісти нам про деякі факти із життя Володимира Мономаха.

Складаємо історичний портрет В.Мономаха

Дослідник 1.

Володимир Всеволодович Мономах із роду Рюриковичів, син Всеволода і Марії (по іншим даним Анни), дочки візантійського імператора Костянтина IXМономаха за ім’ям якого Володимир отримав прізвисько Мономах. Князь отримав гарну освіту, добре знав літературу. Дитинство пройшло в Переяславі, де він і пізнав пагубність міжусобних воєн та половецьких набігів.

Дослідник 1.

С дитинства Володимир відрізнявся відчайдушною хоробрістю. Описуючи зовнішність князя сучасними рисами:

«… був красивий лицем, очі у нього були великі, волосся рудувате й курчаве, чоло високе, борода широка. Зростом він не був особливо високий, але міцний тілом і дуже сильний».

 Володимир Мономах дуже любив лови. Ніхто з князів не полював так багато, як він, і ніхто не мав стільки ловецьких пригод. Ходив на диків, оленів, лосів, турів, ведмедів.

Часто власною рукою ловив дикі коні, що тоді жили в степах. Багато разів він падав з коня, двічі розбив собі голову, не раз побив руки і ноги.Як став князем, дбав про добро держави і народу.

 Вставав удосвіта, перед сходом сонця. «Хай не застане вас сонце в постелі», - говорив він своїм синам. По сніданню засідав перед своїм двором і відбував суд. Сам любив розглянути кожну справу, щоб пізнати, як живе народ, і не дозволяв, щоб кривдили бідних і слабих. Особливо заступався за вдів і сиріт. Пильно стежив за тим, щоб бояри і значні люди не кривдили селян. Під час подорожей до краю не дозволяв своїй дружині переїздити через засіяне поле або робити кому шкоду на подвір’ї. Радо приймав у себе гостей і людей з чужих сторін, чи вони були визначні, чи прості люди. Ціле життя вчився, не соромився питатися про пояснення, як чого не знав або не розумів. В кожній важливій справі радився з боярами. Але ніякої справи не залишав на слуг і урядників, сам доглядав усе і у своєму дворі і в уряді. На війні сам доглядав військо, дивився, чи вояки мають усе потрібне, сам ставив сторожі біля табору, їв останній, а спати лягав у зброї, з мечем при боці.

Дослідник 2.

 У сімейному подружжі Володимир був щасливим, його жінка на ім’я Ріта була англійською принцесою, дочкою короля Гарольда. Першого сина назвали Мстиславом, який після смерті батька стане князем київським.

Дослідник 2.

 На схилі своїх років Володимир Мономах із задоволенням згадував:

«От коли я жив у Чернігові, я своїми руками стриножив у лісових пущах десятки три диких коней, та ще й доводилося їздити по степу, то також власноручно ловив їх. Два рази тури піднімали мене разом з конем на роги, олень бив мене рогами, лось ногами топтав, а другий колов, дикий вепр зірвав у мене із стегна меч, ведмідь укусив коліно, а рись один раз, скочивши мені на стегна, звалила разом із конем…». Ніби на підтвердження правдивості цих спогадів, у 1821 р. у лісах під Черніговом було знайдено важкий змійовик вартістю у 100 гривень Кун, загублений князем під час однієї з мисливських пригод або з шаленої скачки до Києва («А з Чернігова я сотні раз скакав до батька у Київ за один день до вечірні»).

Учитель:

 В підтвердження цих слів давайте опрацюємо історичні картини Миколи Буличева «Полювання В. Мономаха на тура» та Віктора Васнєцова «Мономах відпочиває після полювання».(Картини демонструються на екрані)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Питання до учнів:

1. Яким предстає перед нами князь на першій картині?
2. Якими засобами художніх передач зображується напруженість та небезпечність моменту полювання?
3. Яким предстає князь Мономах перед нами на картині В. Васнєцова?
4. Охарактеризуйте атмосферу та особливості поведінки князя після полювання.

Учитель надає слово Історику.

Історик:

 У 1094-1113 рр. княжив Володимир у Переяславському князівстві, на яке увесь час нападали кочові племена половців.

 Від молодого віку під проводом свого батька брав участь у воєнних походах і управі державою. Багато разів ходив походом на половців, переживав цілі тижні в степах, літом на спеці, зимою на студені і морозі. Багато разів було життя його у небезпеці, але завжди щасливо виходив із воєнних пригод і вертався переможцем додому. Виконуючи наказ батька, об’їхав цілу велику державу від Чорного моря на півдні до Балтійського на Півночі. Привик до трудів і невигод та пізнав добре всі державні справи.

 В «Повчанні дітям» Мономах писав: «Усіх походів моїх було 83, а інших малозначущих і не пам’ятаю. Я заключив з половцями и19 мирних договорів, узяв в полон понад 100 їхніх кращих князів і випустив із полону, а понад 200 стратив і потопив в річках».

Завдання учням.

Використовуємо прийом «Мозаїка слів»

Учитель: то ж, яким був В. Мономаху період перебування його князем Переяславським?

(Учні вибирають із запропонованого переліку слів та словосполучень ті, що характеризують князя Мономаха як людину, політика, сім’янина тощо.

Наприклад,  хороший воїн, добрий сім’янин.)

3. Боротьба за об’єднання усіх Київських земель. «Устав» Володимира Мономаха.

Постановка випередженого завдання.

Учитель: Прослухавши мою розповідь складіть тезову характеристику правління В. Мономаха.

Матеріали для розповіді вчителя.

1.  

Юрій Шкрумеляк

«По незгодах між братами

Ти заблис, як зірка ясна:

Бо за тебе Україна

Процвітала горда, щасна.

 

Добрий, чесний ти й розумний,

Справедливо став судити –

Ти сильнішим не дозволив

Слабших кривдити й гнобити.

 

Міцно владою держав ти

Пребагату Україну –

І на ворога водив ти

Свою сміливу дружину.

 

У вісімдесят походах

Взяв князів-половців триста;

Твоя слава по Вкраїні

Голосна ішла і чиста

 

Ти князів до згоди кликав,

Як дітей та рідна мати:

- Знайте всі, що тільки згода

Може тривко будувати!

 

Ти на смертному вже ложі

Дітям дав свої науки, -

Довго ти наш край держався,

Що створили твої руки!...».

Вправа «Я бачу слово». Прослухавши текст, учні усно описують історичний портрет В.Мономаха

 

2. Статут Володимира Мономаха – закони київського великого князя Володимира Мономаха, вміщені в розширеній редакції «Руської Правди». Прийняли Статут представники вищої феодальної знаті у с. Берестові під Києвом після того, як Мономах став князем. Складається з 69 статей, що містять норми кримінального, цивільного і судового права. Статут, що з’явився після Київського повстання 1113 р., робив деякі поступки міським низам. Так, за С. визначалися джерела холопства і дещо обмежувалася влада пана над закупом. Панові не дозволялося бити закупа без вини. Закуп не відповідав за пропажу не з його вини майна пана. Але у всіх випадках провину закупа визначав сам пан. С. обмежував лихварські відсотки до 25% річних, забороняв перетворювати на раба неспроможного купця-боржника.

Яка подія, на ваш погляд, змусила князя піти на деякі поступки міським низам?

 

3. У «Повчанні» старий вже князь гортає сторінки свого життя, описує походи і війни, не приховує негарних вчинків, яких припустився на довгому життєвому шляху. На цьому творі лежить наліт трагізму, що виявився у його скорботному тоні. Це було викликане, мабуть, недосяжністю того політичного й морального ідеалу, якого прагнув князь. Всупереч власним переконанням, логікою політичного життя він був втягнений у між князівські уособиці й, бувало, порушував свої зобов’язання.

Про які негарні вчинки, яких припустився на довгому життєвому шляху В.Мономах йдеться?

 

4. Із «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

   «… Убогих не забувайте, а скільки зможете по змозі годуйте і падайте милостиню сироті, і вдовицю порадуйте самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винуватого не вбивайте і не веліть убивати його. Якщо навіть заслуговуватиме смерті, і то не погубляйте жодного християнина.

…Старих шануйте, як отця, а молодих, як братів. У домі своєму не лінуйтеся, а все помічайте.

…На війну вийшовши, не покладайтеся на воєвод…, біля воїв лягайте, а рано вставайте, а оружжя не спішіть з себе знімати. Лжі остерігайтеся, і п’янства, і блуду, бо в них гине душа і тіло. Куди б ви не йшли і якими шляхами по своїх землях, не давайте отрокам чинити пакості, ні своїм, ні чужим, ні в селах, ні в житлах, щоб не почали нас проклинати.

…А найбільше шануйте гостя, звідки б він до вас не прийшов, чи простий чоловік, чи знатний, чи посол…, бо вони мимоходом прославлять чоловіка по всіх краях аба добрим, або злим.

  Не забувайте того доброго, що вмієте, а чого не вмієте, того навчайтеся…Добро діючи, не лінуйтеся ні на що добре, найперше-до церкви: хай не застане  вас сонце а постелі».

 

Вправа «Інформаційне гроно». Запитання.Які моральні заповіді залишив Володимир Мономах своїм спадкоємцям?

 

 

 

 

 

 

5. Невдовзі по написанні «Повчання дітям» Володимир Мономах помер. Скінчив життя у розквіті могутності й слави, як його дід Ярослав Мудрий, будучи поважним у всіх верствах давньоруського суспільства. На кілька століть він залишився недосяжним ідеалом правителя, здатного оборонити рідну землю від ворога й вгамувати внутрішні незгоди.

   Кончина Володимира Всеволодича ознаменувала завершення цілої епохи в історії Давньої Русі. Ранньофеодальна єдиновладна монархії Мономаха через кілька років втратила колишню цілісність і розділилася на півтора десятка земель і князівств, володарі яких суперничали за першість у Руській землі. Закінчилася й добра переможних походів руських князів проти половецьких ханів. Міжкнязівські чвари, що розгорнулись і набрали сили по смерті Мономаха, дали можливість половецьким ханам перехопити воєнну ініціативу. І вже ніколи Русі не судилося здобути таких славних перемог над хижим і невблаганним Половецьким степом, як тоді, коли на чолі руських ратей стояв великий воїн і полководець, державний діяч і письменник, онук Ярослава Володимир Всеволодич Мономах.

Дайте оцінку діяльності князя В.Мономаха.

 

Відповіді учнів можуть мати наступний вигляд:

-На високий рівень підняв владу великого князя київського;

- Остаточно розбив половців.

- Об’єднав майже всі українські землі (крім Галичини) навколо Києва;

- Підтвердив престиж Києва, як столиці Київської держави;

- Мономах – автор «Повчання дітям»;

- Затвердив закони Київської держави – Статут В. Мономаха;

- Дбав про зміцнення міжнародного авторитету Київської держави.

 

4. Правління Мстислава Володимировича.

      Питання розглядаються шляхом коментованого читання підручника.

Бесіда:

1. Чи можна князя Мстислава Володимировича назвати послідовником батька?
2. Які  традиції В.Мономаха продовжив його син в питаннях міжнародної політики?

 

V. Етап контрольно-оцінювальний.

Завдання класу:

(робота за «Методом дебатів»)

На екрані карти «Київська держава за часів В.Мономаха» та «Феодальна роздробленість Київської Русі»

Питання:

Чи міг В.Мономах запобігтироздробленість  Київської Русі ?

Аргументи  прихильників:

а)так,  бо він був талановитим політичним діячем;

б)так,  бо був хоробрим воїном і мав багаторічну практику управління Переяславським

князівством;

Аргументи супротивників..

а) ні, оскільки з’їзду князів в Лібечі  заклав підвалини феодальної роздробленості («да держиш отчину свою»)

б) ні, оскільки після Мстислава Володимировича в державі не було князя, який зміг би утримати державу від роздробленості;

в) ні, оскільки це був закономірний процес розвитку держави, який мав місце в цей період в багатьох країнах Європи

Даємо відповідь на Проблемне питання уроку, поставлене на початку уроку

Чи була у В.Мономаха можливість одноосібно узурпувати владу в Київській  державі?

 

Хвилинка інтересних відкриттів

Чорна скринька. (слово надається бібліотекарю школи)

Питання: Що за річ, яка має безпосереднє відношення до теми сьогоднішнього уроку,  лежить у цій скриньці?

Підказки:

Одна легенда свідчить, що  вона є дар хана Узбека московським князям (Юрію Даниловичу або Івану Калиті), але, можливо, і була виконана східними майстрами за їх особистим замовленням. Яка версія найбільш вірогідна, залишається загадкою до цих пір, але істориками вже встановлено, що легенда про неї була створена у другій половині XV століття, коли, після падіння Візантії, Москва стала претендувати на роль нового центру православ’я. Тоді-то і було заявлено, що вона, виконана з восьми золотих пластин, прикрашених філігранню у грецькому стилі, перлами, рубінами, смарагдами та турмалінами, була отримана по спорідненості від візантійського імператора князем Володимиром, а пізніше від київських князів вона перейшла до князів володимирських , а потім і до московського. 4 лютого 1498 нею був повінчаний на престол онук Івана III - Дмитро, а після нього цим вінцем вінчали на престол аж до 1682 року, коли царем став Іван V, співправителем якого був його брат Петро I. Тоді була спеціально виготовлена «шапка другий наряд»,  яка відтворювала форму і оздоблення  першого примірника, проте із спрощеннями і не на настільки високому художньому рівні. На даний момент обидві речі, зберігаються в Оружейній палаті Московського Кремля, як і інші символи самодержавства  Росії.  Вага - 698 г..

 

VI.Підсумки уроку.

 Слово експертам, які виправляють помилки в грамоті.

• Чи сподобався вам урок?
• Що нового ви дізналися на уроці?
• «Радимо дізнатися» (Виступ бібліотекаря школи, який рекомендує додаткову літературу з цього питання)

VII. Домашнє завдання

 Доведідь, або спростуйте вислів: «Устав Володимира Мономаха: компроміс народу і влади»